АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/216/18 Справа № 712/70/18

Головуючий по 1 інстанції Калашник В. Л.

:ч. 1 ст. 483МК України

Доповідач в апеляційній інстанції Іваненко І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2018 р. Суддя Апеляційного суду Черкаської області Іваненко І. В., за участю захисників особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника Черкаської митниці ДФС Жука М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2018 року, якою

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, фізичної особи-підприємця, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_3, виданий 29.07.2008 Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області, індивідуальний номер НОМЕР_2,

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості предметів правопорушення на суму 299 875, 84 грн. з конфіскацією на користь держави товару «пиломатеріали дубові обрізні - дошка дубова, сорт міх» в кількості 20,194 м3, «соснові прокладки» (25х25х1200) у кількості 1,71 м3 та «стабілізуючі дубові прокладки» (29х54/82х1250/1270/1290) у кількості 0,06 м3, стягнувши його вартість на суму 299 875, 84 грн.; стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 352,4 грн., -

в с т а н о в и в :

Згідно з постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2018 року 23.08.2017 за фактом переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товару «пиломатеріали дубові обрізні - дошка дубова, сорт міх» у кількості 20,194 м3, «соснові прокладки» (25х25х1200) у кількості 1,71 м3 та «стабілізуючі дубові прокладки» (29х54/82х1250/1270/1290) у кількості 0,06 м3 уповноваженою посадовою особою Черкаської митниці ДФС за наявності приводів та підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 491 Митного кодексу України, відносно громадянина України ОСОБА_6, фізичної особи - підприємця, складено протокол про порушення митних правил № 78/90200/17 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Відповідно до протоколу № 78/90200/17, 03.03.2017 до Черкаської митниці ДФС було подано електронну митну декларацію №UA902050/2017/500144 за якою задекларовано в митний режим експорту товар «пиломатеріали дубові обрізні - дошка дубова, сорт міх» у кількості 20,194 м3, «соснові прокладки» (25х25х1200) у кількості 1,71 м3 та «стабілізуючі дубові прокладки» (29х54/82х1250/1270/1290) у кількості 0,06 м3 загальною вартістю 10527,94 євро (299875,84 грн. за курсом НБУ на 03.03.2017), що поставлявся ФОП ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на виконання зовнішньоекономічного договору від 02.11.2016 №48, укладеного з литовською компанією UAB «PRASLAS» (Vilnius, LT-08124, Kestucio str., 51, Lithuania) за комерційним інвойсом від 20.02.2017 №8 та міжнародною товарно-транспортною накладною від 03.03.2017 №0867197.

Як підставу для проведення митного оформлення вищевказаного товару та отримання дозволу на вивезення останнього за межі митної території України, відповідно до вимог ст. 3 ЗУ «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» від 08.09.2005 № 2860-IV, до Черкаської митниці ДФС разом з вищевказаною електронною митною декларацією експортером подано Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій від 27.02.2017 серії НОМЕР_4, виданий Черкаським обласним управлінням лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, а також копії документів щодо придбання ФОП ОСОБА_6 лісоматеріалів з яких було виготовлено експортований товар, а саме:

1) товарно-транспортної накладної серії ХРА №431772 від 26.07.2016, виданої ДП «Ізюмське лісове господарство» на реалізацію ФОП ОСОБА_7 товару «пиловник сосна» у кількості 15 м3;

- накладної від 02.02.2017, виданої ФОП ОСОБА_7 на реалізацію ФОП ОСОБА_6 товару «дошка необрізна соснова» у кількості 10,5 м3;

2) - товарно-транспортної накладної серії КРА №152625 від 21.12.2016, виданої ДП «Компаніївське лісове господарство» на реалізацію ТОВ «Інтерресурси» товару «пиловник дубовий» у кількості 0,720 м3;

- товарно-транспортної накладної серії КРА №152629 від 21.12.2016, виданої ДП «Компаніївське лісове господарство» на реалізацію ТОВ «Інтерресурси» товару «пиловник дубовий» у кількості 2,950 м3;

- товарно-транспортної накладної серії КРА №152627 від 21.12.2016, виданої ДП «Компаніївське лісове господарство» на реалізацію ТОВ «Інтерресурси» товару «пиловник дубовий» у кількості 12,480 м3;

- товарно-транспортної накладної серії КРА №152624 від 21.12.2016, виданої ДП «Компаніївське лісове господарство» на реалізацію ТОВ «Інтерресурси» товару «пиловник дубовий» у кількості 0,280 м3;

- товарно-транспортної накладної серії КРА №152220 від 27.09.2016, виданої ДП «Кіровоградське лісництво» на реалізацію ТОВ «Інтерресурси» товару «пиловник дубовий» у кількості 6,860 м3

- накладної від 17.02.2017 №17/02, виданої ТОВ «Інтерресурси» на реалізацію ФОП ОСОБА_6 товару «дошка необрізна дубова» у кількості 16,31 м3;

3) - товарно-транспортної накладної серії ЖТА №203624 від 17.11.2016, виданої ДП «Бердичівське лісове господарство» на реалізацію ТОВ «Літліс» товару «пиловник дубовий» у кількості 5,960 м3;

- товарно-транспортної накладної серії ЖТА №203824 від 30.12.2016, виданої ДП «Бердичівське лісове господарство» на реалізацію ТОВ «Літліс» товару «пиловник дубовий» у кількості 5,920 м3;

- накладної від 17.02.2017, виданої ТОВ «Літліс» на реалізацію ФОП ОСОБА_6 товару «дошка необрізна дубова» у кількості 17,43 м3;

03.03.2017 вищевказаний товар був оформлений Черкаською митницею ДФС в митному режимі експорту та в подальшому 07.03.2017 переміщений (вивезений) ФОП ОСОБА_6 через митний кордон України (за межі митної території України) на підставі електронної митної декларації №UA902050/2017/500144 в зоні діяльності Чернігівської митниці ДФС.

Проведеною Черкаською митницею ДФС перевіркою встановлено, що Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій від 27.02.2017 серії НОМЕР_4 отриманий ФОП ОСОБА_6 у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України за відсутності законних на те підстав, оскільки:

- ТОВ «Інтерресурси» товар «дошка необрізна дубова» у кількості 16,31 м3 за накладною від 17.02.2017 №17/02 ФОП ОСОБА_6 не реалізовувало, договірні відносини між вказаними суб'єктами господарювання відсутні, вказана накладна є підробленою (лист ТОВ «Інтерресурси» від 07.08.2017 № 369);

- ТОВ «Літліс» товар «дошка необрізна дубова» у кількості 5,960 м3 за накладною від 17.02.2017 ФОП ОСОБА_6 не реалізовувало, а документи, які подавались до Черкаської митниці ДФС є недостовірними та мають ознаки підробки (лист ТОВ «Літліс» від 08.08.2017 №132).

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисники ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.02.2018 р. та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_6 про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Свою апеляційну скаргу мотивують тим, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою та суперечить вимогам чинного законодавства, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Указують, що ФОП ОСОБА_6 вважає себе невинуватим у вчиненні названого адміністративного правопорушення. Стверджує, що у всіх його діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передусім 07.03.2017 року при переміщенні через митний кордон України за межі митної території України товару «пиломатеріали дубові обрізні - дошка дубова, сорт міх», «соснові прокладки», «стабілізуючі дубові прокладки» у відповідній кількості.

Зазначають, що суд першої інстанції не звернув увагу на істотне порушення Черкаською митницею ДФС вимог ст. 508 МК України, а тому не були проведені визначені цієї нормою права процесуальні дії. Так, не був опитаний ФОП ОСОБА_6, як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Не встановлені і не опитані свідки та інші особи, які мають інформацію про здійснену господарську операцію щодо купівлі-продажу «дошки необрізної дубової» в кількості 16,31 м3 та в кількості 5,96 м3 відповідно. Не проведено митне обстеження майна ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Інтерресурси» і ТОВ «Літліс» з метою встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Не пред'явлені товари, транспортні засоби і документи щодо цієї господарської операції для впізнання сторонам цих правочинів. Не проведена експертиза для підтвердження недостовірності і/або підроблення відповідних господарських документів або спростування такого твердження. Не були взяті проби та зразки деревини для проведення дослідження (аналізу, експертизи) з метою встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказують, що Соснівський районний суд м. Черкаси під час розгляду справи не встановив і в оскаржуваній постанові не зазначив, які умисні протиправні дії вчинив ФОП ОСОБА_6, передбачаючи настання шкідливих наслідків від таких дій і бажаючи настання цих шкідливих наслідків, для отримання від Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Сертифікату походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій від 27.02.2017 року серії НОМЕР_4, та які шкідливі наслідки настали і для кого.

Із протоколів опитування головного державного інспектора (т. 1, а.с.114-116) митного поста «Черкаси-південний» Черкаської митниці ДФС ОСОБА_8, який здійснює функції держави Україна в експортно-імпортних операціях суб'єктів господарювання, і декларанта (т.1, а.с. 117-120) ФОП ОСОБА_9 вбачається, що документи були надані в оригіналі з «мокрими» печатками суб'єктів господарювання. У цих осіб не виникло жодних сумнівів в їх достовірності.

Крім цього, держава Україна в особі Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства, отримавши відповідні документи, визнала їх достовірними (т.1, а.с. 17-18, 34-36), і за наслідками такого визнання видала Сертифікат походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій від 27.02.2017 року серії НОМЕР_4.

Також вказують, що суд, не зазначивши в оскаржуваній постанові мотивів і норму права, відніс дії ФОП ОСОБА_6 до триваючого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, що не узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України. Зазначають, що висновки, зазначені в Постановах Верховного Суду України від 20 червня 2011 року №21-37а-11 та від 09 квітня 2012 року в справі №21-260а-11, вказано, що порушення митних правил характеризується вчиненням одноразової дії у певний час при наданні органам доходів і зборів документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю.

Крім цього, Верховний Суд України в своїй постанові від 11.09.2017 року в справі № П-136/10, вказав наступне: «Стаття 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-ІУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Закон № 3477-ІУ) встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У свою чергу, стаття 18 Закону № 3477-ІУ визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду, тобто відповідно до статті 1 цього Закону - практику Суду та Європейської комісії з прав людини.

Суд зазначає, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць (справа Brumarescu v.Romania).

Відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України порушення митних правил, яке полягає в переміщенні товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який згідно з метою митного оформлення засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформляє результати такого контролю.

Тому зазначене порушення митних правил не можна вважати триваючим, воно припиняється із переміщенням товарів через митний кордон України, а, отже, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через шість місяців з дня його вчинення.

Вказують, що на момент 23 серпня 2017 року - дата складання протоколу про порушення митних правил від 23.08.2017 року №78/90200/17, від дня вчинення передбаченого ч. 1 ст.483 МК України правопорушення (твердження Черкаської митниці ДФС - 07.03.2017 року) сплило 5 місяців і 17 днів. На момент 20 лютого 2018 року - дата розгляду Соснівським районним судом м. Черкаси справи про порушення митних правил (протокол від 23.08.2017 року №78/90200/17) і винесення оскаржуваної постанови, від дня вчинення передбаченого ч.1 ст.483 МК України правопорушення (твердження Черкаської митниці ДФС - 07.03.2017 року) сплило 11 місяців і 14 днів.

Тому вважають, що справа про порушення митних правил підлягає закриттю, а постанова скасуванню.

У судовому засіданні захисники ОСОБА_3, ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали з мотивів, які в ній наведені.

Представник митниці заперечив проти апеляційної скарги, просив її відхилити.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя вважає наступне.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно з ст. 266 МК України декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів. Перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу органу доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів. У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від органу доходів і зборів випуску товарів, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Згідно ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил підлягають встановленню, зокрема обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Суддя апеляційного суду вбачає, що суддя першої інстанції не в повній мірі дотримався указаних вище вимог закону й ухвалив рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_6 (узагальнено) ставиться у вину те, що він спочатку подав до Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства несправжні (підроблені) документи (указані вище товарно-транспортні накладні) на начебто купівлю ним у ТДВ «Інтерресурси» й ТОВ «Літліс» окремих пиломатеріалів. На підставі цих документів управлінням лісового господарства йому був виданий указаний вище «Сертифікат походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій» від 27.02.2017 року серії НОМЕР_4. Цей сертифікат ОСОБА_6 у свою чергу 03 березня 2017 року серед інших документів подав до митних органів, й вивіз на цій підставі 07 березня 2017 року на експорт окремі пиломатеріали та інші вироби з деревини.

У якості підстави того, що окремі товарно-транспортні накладні, а також й сертифікат, виданий на їх основі, є невідповідними (підробленими, незаконними тощо), митні органи указують на зміст указаних вище листів, отриманих ТДВ «Інтерресурси» й ТОВ «Літліс», де вони вказують, що не продавали ФОП ОСОБА_6 зазначених пиломатеріалів та деревини згідно з поданими ним товарно-транспортними накладними.

При цьому, як указали апелянти, сам ОСОБА_6 категорично стверджує, що указані вище пиломатеріали та деревину він дійсно купував у ТДВ «Інтерресурси» й ТОВ «Літліс» згідно з поданими ним до Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства товарно-транспортними накладними, тому й Сертифікат, виданий на їх основі, є законним і дійсним документом.

Ситуацію, яка склалася, апелянти пояснюють тим, що, вочевидь, на їхню думку, вказані товариства під аналогічні за змістом та реквізитами товарно-транспортні накладні проводили по кілька продажів деревини різним контрагентам, й, таким чином, приховували свої справжні прибутки від оподаткування. Тому, коли митні органи направили їм відповідні запити, їм не залишалося нічого іншого, як повідомити їх про те, що вони не продавали деревину певному суб'єкту відповідно до певних товарно-транспортних накладних, адже в іншому випадку відкриються факти їх подвійних чи й потрійних операцій.

Аналізуючи ці обставини, суддя апеляційного суду, виходячи з принципу презумпції невинуватості, а також виходячи з принципу презумпції дійсності будь-якого офіційного документу чи правочину, якщо у передбачений законом спосіб не встановлено інше, вбачає, що даних, які містяться у отриманих органами ДФС листах від ТДВ «Інтерресурси» й ТОВ «Літліс», де вони вказують, що не продавали ФОП ОСОБА_6 зазначених пиломатеріалів та деревини, недостатньо для того, щоб зробити висновок про підробку окремих товарно-транспортних накладних, а, відтак, і про факт подання особою до інших органів документів, які містять ознаки такої підробки, й переміщення певних товарів за кордон на основі таких документів, тобто про порушення митних правил в розумінні ч. 1 ст. 483 МК України.

До таких висновків суддя апеляційного суду приходить з наступних міркувань.

По-перше, не зрозуміло, з яких підстав суддя місцевого суду надав перевагу стосовно ознак достовірності змісту листів ТДВ «Інтерресурси» й ТОВ «Літліс», де вони вказують, що не продавали ФОП ОСОБА_6 зазначених пиломатеріалів та деревини, над змістом окремих товарно-транспортних накладних, поданих ФОП ОСОБА_6 до Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Товарно-транспортна накладна є документом, який підтверджує факт здійснення певного правочину (купівля-продаж, поставка) між стороною, яка видала цей документ про відвантаження товару, і стороною, яка на його підставі цей товар отримала. ОСОБА_6 стверджує, що правочин дійсно мав місце. Вказані товариства стверджують протилежне. Виходячи з цього, за відсутності окремого, ухваленого у передбаченому законом порядку рішення про недійсність правочину, який виник на підставі певної товарно-транспортної накладної, твердження про те, що такий документ містить ознаки підробки є лише припущенням, яке не може слугувати основою для обгрунтовання змісту публічного обвинувачення.

По-друге, безпосередньо до митних органів ДФС ОСОБА_6 подавав Сертифікат з управління лісового господарства, виданий на основі указаних вище накладних. Враховуючи це, питання про порушення митних правил в аспекті подання такого Сертифікату як підстави для експортної операції можливо розглядати лише за умови належного підтвердження того, що такі документи не просто були підробленими, а й мав факт умисного обману з боку особи відповідних працівників Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства. Даних про це також немає. Представник митниці указав, що за цими обставинами внесені дані до ЄРДР, однак результатів розгляду провадження немає. Таким чином, достатніх обґрунтованих підстав для підтвердження факту порушення особою митних правил у матеріалах справи немає.

Й, крім цього, по-третє, суддя апеляційного суду не може погодитися з позицією митниці та суду першої інстанції стосовно того, що поставлене у вину ОСОБА_6 правопорушення є триваючим, адже триваючим є таке правопорушення, в якому діяння, як складова його об'єктивної сторони, триває певний визначений чи невизначений період часу. Натомість у даному разі згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_6 ставляться у вину цілком конкретні діяння, які полягають у поданні до митних органів невідповідних документів та у переміщенні товарів за межі митної території України на підставі таких документів. Як подання документів у якості діяння, так і переміщення товарів, мали місце у конкретні дні, а саме, відповідно, 03 та 07 березня 2017 року. Ці діяння були повністю здійснені у вказані дні, й підстав вбачати, що вони тривали довше чи тривають й досі, немає.

Чинний МК України не містить визначення поняття триваючого правопорушення, а так само не містить й чіткого переліку правопорушень, які відносяться до таких. Посилання в ч. 2 ст. 367 МК на те, що, в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 485 цього Кодексу, стягнення може бути накладене не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень, вказує, на думку суду, на те, що правопорушення, передбачені указаними статтями МК України, можуть бути й триваючими залежно від конкретних обставин, однак не відносяться до них у будь-якому разі. Це має з'ясовуватися у кожному випадку окремо.

Тому в цьому конкретному випадку, навіть за умови, що суддя першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_6 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, він не мав законних підстав накладати на нього стягнення, оскільки на день розгляду справи по суті судом першої інстанції минув строк понад шість місяців від дати вчинення правопорушення.

Враховуючи це та керуючись ст. 245, 247, 280, 289, 294 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 лютого 2018 року щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 483 МК України скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях особи ознак порушення митних правил.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Іваненко