ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2018

м. Дніпро

Справа № 904/297/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНІНВЕСТГРУПП", м. Кривий Ріг

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Дніпровська міська рада, м.Дніпро

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпро

Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району, м.Дніпро

Третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська, м. Дніпро

Третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Південне" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпро

про стягнення збитків в розмірі 1 813 200,00 грн.

Суддя Красота О.І.

Секретар с/з Нерух Н.О.

Представники :

від позивача: Чижикова О.Ю. дов № б/н від 18.02.2018р. представник

від відповідача: Бакуліна М.С. дов. №б/н від 17.08.2016р. представник

від третьої особи-1: Держирук В.Г. дов. № 7/10-457 від 16.02.2018р. представник

від третьої особи-2: не з»явився

від третьої особи-3: не з»явився

від третьої особи-4: не з»явився

від третьої особи-5: не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-клуб" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонінвестгрупп" про стягнення збитків у розмірі 1 813 200, 00 грн. за участю Третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Дніпровська міська рада, Третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, Третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району, Третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська, Третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Південне" Дніпропетровської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26-28 липня 2016 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договори купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно до умов яких Позивач придбав у Відповідача нежитлове приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська (раніше - вул. Червоного козацтва), буд. 22, прим. 146; нежитлове приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Моніторна, буд. 2, прим. 73А; нежитлове приміщення за адресою: м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького (раніше - вул. Героїв Сталінграда), буд. 38, прим. 201; нежитлове приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 23, прим. 12. Однак, вказане нерухоме майно було витребуване у Позивача на користь територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради рішеннями господарського суду Дніпропетровською області від 23.01.2017 р. у справі №904/11398/16, від 21.03.2017 р. у справі №904/10203/16, від 27.06.2017 р. у справі №904/10345/16, від 31.01.2017 р. у справі №904/10339/16.

Позивач вказує на те, що рішення господарського суду про витребування майна мотивовані тим, що об'єкти нерухомого майна до їх продажу ТОВ "Регіонінвестгрупп" перебували у комунальній власності територіальної громади м. Дніпра і вибули з комунальної власності поза волею власника, внаслідок включення комунального нерухомого майна арбітражним керуючим (ліквідатором) до ліквідаційної маси підприємств-банкрутів Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району, Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська, Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпропетровської міської ради як такого, що закріплене за підприємствами на праві господарського відання.

Позивач посилається на те, що ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016, від 03.10.2016 (додаткова) у справі №38/5005/6637/2012, від 29.08.2016 у справі №38/5005/6636/2012, від 29.08.2016 у справі №38/5005/5752/2012, від 28.07.2016 у справі №34/5005/4591/2012 дії ліквідатора підприємств-банкрутів щодо включення до ліквідаційної маси нерухомого майна та його продажу з відкритих біржових торгів визнані неправомірними, а також визнано недійсними результати біржових торгів і договори купівлі-продажу, за якими відбулось відчуження нерухомого майна з комунальної власності, оскільки включення нерухомого майна до ліквідаційної маси підприємств-банкрутів та його продаж було здійснено арбітражним керуючим всупереч рішенням Дніпропетровської міської ради №52/52 від 02.12.2009 р. та №16/9 від 02.03.2011 р. (зі змінами та доповненнями), якими ще до визнання підприємств банкрутами було вирішено передати спірне нерухоме майно з їх балансів на баланс Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради.

Відтак, як зазначає Позивач, майно було вилучено у нього за рішеннями суду на користь Третьої особи-1 з підстав, які існували до моменту його продажу Відповідачем, і про вказані підстави не було відомо Позивачу станом на момент придбання цього майна.

На думку Позивача, в наявності є всі передбачені ст. 661 ЦК України підстави для відшкодування Відповідачем понесених Позивачем збитків у зв'язку із вилученням майна. До складу збитків Позивач відносить вартість втраченого майна за цінами на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Позивач в підготовчому засіданні 13.03.3018р. позові вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

13.03.2018р. представник Відповідача надав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та в позові просить відмовити в повному обсязі, оскільки Відповідач не порушував своїх договірних зобов'язань перед Позивачем, так як станом на момент укладення договорів купівлі-продажу з Позивачем жодних прав на майно третіми особами до Відповідача не заявлялось, про існування прав Відповідачу не було відомо, як Відповідач так і Позивач являється добросовісним набувачем вказаного майна.

Про існування прав третіх осіб на об'єкти нерухомого майна Відповідачу стало відомо лише з моменту пред'явлення прокуратурою позовів про витребування майна у жовтні-листопаді 2016р. та в будь-якому разі не могло бути відомо до визнання судом недійсними перших правочинів щодо купівлі-продажу нерухомого майна, що мало місце після відчуження нерухомого майна Відповідачем Позивачеві.

Тому в діях Відповідача відсутні такі елементи цивільного правопорушення як протиправність, діяння та вина, що виключає можливість стягнення збитків з Відповідача.

Третя особа - 1 13.03.2018р. надала письмові пояснення та зазначила, що Внаслідок визнання недійсними укладених ліквідатором договорів купівлі-продажу нерухоме майно було витребувано від ТОВ "Ренессанс-клуб" та повернуто до комунальної власності в інтересах територіальної громади.

Звернення добросовісного набувача до суду з позовом до продавця про відшкодування збитків, у разі вилучення у нього товару за рішенням суду на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, є правом покупця товару, передбаченого ст.661 ЦК України.

Третя особа - 2 13.03.2018р. подала письмові пояснення та просить вирішити спір відповідно до чинного законодавства.

Третя особа - 3 13.03.2018р. подала письмові пояснення та просить вирішити спір відповідно до чинного законодавства.

13.03.2018р. Третя особа - 4 подала письмові пояснення та просить вирішити спір відповідно до чинного законодавства.

13.03.2018р. Третя особа - 5 подала письмові пояснення та просить вирішити спір відповідно до чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду від 13.03.2018р. підготовче засідання відкладено на 22.03.2018р.

20.03.2018р. представник Третьої особи-1 надав пояснення щодо відзиву на позов та зазначив, звернення добросовісно набувача до суду здійснено на підставі ст.661 ЦК України, тобто Позивач сам обрав спосіб захисту своїх прав, визначив підставу позову і особу Відповідача, до якої пред'явлено позовну вимогу, тому заперечення Відповідача про подання позову не до тієї особи не узгоджуються з нормами матеріального і процесуального права.

20.03.2018р. представник Позивача надав пояснення щодо відзиву на позов та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на те, що Позивач не заперечує, що не вбачає вини та протиправності дій Відповідача, але пояснює, що у ст.661 ЦК України не вказано про вину та протиправність діяння продавця.

Ухвалою господарського суду від 22.03.2018р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.04.2018р.

03.04.2018р. на адресу суду від представника Третьої особи - 2, 3, 4, 5 надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник Відповідача посилаючись на відзив на позов, проти позовних вимог заперечує та в позові просить відмовити в повному обсязі, оскільки Відповідач не порушував своїх договірних зобов'язань перед Позивачем.

В судовому засіданні представник Третьої особи - 1 надав пояснення по суті позову та також зазначив, що звернення добросовісного набувача до суду з позовом до продавця про відшкодування збитків, у разі вилучення у нього товару за рішенням суду на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, є правом покупця товару у зв»язку з чим просить суд вирішити спір відповідно до чинного законодавства.

Представник Третьої особи - 2, 3, 4, 5 в судове засідання не з»явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Часитною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Третьої особи- 2, 3, 4, 5 оскільки останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

У порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників Позивача, Відповідача та Третьої особи - 1, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2016р. між Позивачем (за договором - Покупець) та Відповідачем (за договором - Продавець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений 28.07.2016р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О., зареєстрований в реєстрі за №1771.

У відповідності до умов цього договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Терещенківська (згідно Розпорядження Дніпропетровського міського Голови №897-р від 26.11.2015 р. колишня назва "вулиця Червоного козацтва"), буд. 22, прим. 146, на умовах даного договору і сплатити за неї обумовлену грошову суму (п. 1 договору).

Відповідно до п. 3 договору, відчужуване майно належить Продавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 28.10.2013р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Небосенко О.А. за реєстровим №1393, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Небосенко О.А. 28.10.2013р., номер запису про право власності 3099424, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 114377312101, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданий 28.10.2013 р., індексний номер витягу 11715977.

Також , 28.07.2016 р. між Позивачем (за договором - Покупець) та Відповідачем (за договором - Продавець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений 28.07.2016р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О., зареєстрований в реєстрі за №1801.

У відповідності до умов цього договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Моніторна, буд. 2, прим. 73А, на умовах даного договору і сплатити за неї обумовлену грошову суму (п. 1 договору).

Відповідно до п. 3 договору, відчужуване майно належить Продавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 15.10.2013р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Небосенко О.А. за реєстровим №1281, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Небосенко О.А. 15.10.2013р., номер запису про право власності 2889585, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 79174812101, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданий 15.10.2013 р., індексний номер витягу 10924930.

Крім того, 27.07.2016 р. між Позивачем (за договором - Покупець) та Відповідачем (за договором - Продавець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений 27.07.2016р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О., зареєстрований в реєстрі за №1733.

У відповідності до умов цього договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Хмельницького Богдана (згідно Розпорядження Дніпропетровського міського Голови №882-р від 24.11.2015 р. колишня назва "вулиця Героїв Сталінграда"), буд. 38, прим. 201, на умовах даного договору і сплатити за неї обумовлену грошову суму (п. 1 договору).

Відповідно до п. 3 договору, відчужуване майно належить Продавцю на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого 16.05.2013р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І.В. за реєстровим №604, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І.В. 16.05.2013р., номер запису про право власності 947931, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 53291212101, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданий 16.05.2013р., індексний номер витягу 3505735.

Також раніше, а саме 26.07.2016 р. між Позивачем (за договором - Покупець) та Відповідачем (за договором - Продавець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений 26.07.2016р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О., зареєстрований в реєстрі за №1716.

У відповідності до умов цього договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 23, прим. 12, на умовах даного договору і сплатити за неї обумовлену грошову суму (п. 1 договору).

Відповідно до п. 3 договору, відчужуване майно належить Продавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 23.10.2013р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Небосенко О.А. за реєстровим №1344, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Небосенко О.А. 23.10.2013р., номер запису про право власності 3017763, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 64848512101, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданий 23.10.2013р., індексний номер витягу 11414172.

Згідно пунктів 6, 8 укладених між Позивачем та Відповідачем договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, Продавець свідчить, що на момент укладення цього договору вказане майно не перебуває під арештом чи забороною, щодо нього не ведуться судові спори, воно не заставлене, у податковій заставі не перебуває, відносно нього не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами, відносно цього майна не встановлено сервітуту ні за договором, ні за законом, ні за заповітом або рішенням суду. Треті особи не мають прав на це майно.

Відсутність заборони відчуження (арешту) майна, відсутність обтяження відчужуваного майна іпотекою, відсутність податкової застави сторін перевірено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О.

У відповідності до п. 25 зазначених договорів, право власності на майно у Покупця виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору та державної реєстрації права власності відповідно до статті 334 ЦК України.

Право власності на вказані об'єкти нерухомого майна було зареєстроване за Позивачем у дати укладення та нотаріального посвідчення відповідних договорів купівлі-продажу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2017р. у справі №904/11398/16, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2017р., які залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2017р., задоволено позов заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до ТОВ "Ренессанс-клуб", за участю Третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - ТОВ "Регіонінвестгрупп", Третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Приватне підприємство "Цесія", Третьої особи - 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Виробниче ремонтне житлово - експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпро, Третьої особи - 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство з питань нотаріату та банкруства" про витребування майна.

Витребувано від ТОВ "Ренессанс-клуб" на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення 146, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська, буд. 22, загальною площею 106,3 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 114377312101).

З вказаного рішення вбачається, що при розгляді справи №904/11398/16 господарським судом встановлено обставини, які в силу положень ст. 75 ГПК України мають преюдиційне значення для даної справи.

Зокрема, судом встановлено, що комунальне нерухоме майно нежитлове приміщення 146, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська, буд. 22 перебувало на балансі ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району.

Рішенням Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011р. об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема, ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району передано на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю".

06.08.2012 р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі №38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району.

На час порушення провадження у справі про банкрутство, рішення сесії Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011 в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно продовжувало обліковуватися на балансі ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012р. у справі №38/5005/6637/2012 ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

В процесі здійснення ліквідаційної процедури, нежитлове приміщення 146, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська, буд. 22 (колишня адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Червоного Казацтва) було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" торгів, оформлених протоколом, переможцем яких визнано Приватне підприємство "Цесія".

На підставі протоколу проведення біржових торгів з продажу нежитлогово приміщення 146, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська, буд. 22, між ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району та ПП "Цесія" 30.07.2013 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчено нотаріально з внесенням відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В подальшому, спірне нерухоме майно було відчужене ПП "Цесія" на користь ТОВ "Регіонінвестгрупп" за договором купівлі-продажу №1393 від 28.10.2013р. посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Небосенко О.А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №38/5005/6637/2012 задоволено скаргу прокурора Дніпропетровської області, визнано неправомірними дії ліквідатора ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкруту ряду об'єктів нерухомого майна комунальної власності, в тому числі нежитлового приміщення 146, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська, буд. 22, а також визнано неправомірними дії ліквідатора щодо продажу зазначеного майна з відкритих біржових торгів.

Крім того, судом визнано недійсними результати біржових торгів, проведених товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" з продажу нерухомого майна - нежитлового приміщення 146, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська, буд. 22, загальною площею 106,3 кв.м, та визнано недійсним договір купівлі-продажу №5770 від 30.07.2013, укладений між ліквідатором - арбітражним керуючим ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району та ПП "Цесія".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2017р., ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №38/5005/6637/2012 залишено без змін.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2017р. у справі №904/10203/16, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2017р., які залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2017 р., задоволено позов заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до ТОВ "Ренессанс-клуб", за участю Третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - ТОВ "Регіонінвестгрупп", Третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Солярис", Третьої особи - 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства", Третьої особи - 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району про витребування майна.

Витребувано від ТОВ "Ренессанс-клуб" на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради нежитлове приміщення №73А, що розташоване за адресою: вул. Моніторна, 2 в м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 79174812101).

З вказаного рішення вбачається, що при розгляді справи №904/10203/16 господарським судом встановлено обставини, які в силу положень ст. 75 ГПК України мають преюдиційне значення для даної справи.

Зокрема, судом встановлено, що комунальне нерухоме майно нежитлове приміщення №73А, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Моніторна, 2 перебувало на балансі КВЖРЕП Ленінського району.

Рішенням Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011р. об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств КВЖРЕП Ленінського району передано на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2012р. відкрито провадження у справі №38/5005/5752/2012 про банкрутство КВЖРЕП Ленінського району.

На час відкриття провадження у справі про банкрутство рішення сесії Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011р. КВЖРЕП Ленінського району в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно обліковувалося на балансі цього підприємства.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2012р. у справі №38/5005/5752/2012 КВЖРЕП Ленінського району визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Арбітражним керуючим нежитлове приміщення №73А, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Моніторна, 2, з метою продажу було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому - реалізовано шляхом проведення Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" торгів з продажу спірного нерухомого майна, переможцем яких визначено ТОВ "Солярис.".

На підставі протоколу №1 проведення біржових торгів з купівлі-продажу спірного нерухомого майна 15.07.2013р. між КВЖРЕП Ленінського району та ТОВ "Солярис." укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №1138, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Спірне нерухоме майно ТОВ "Солярис" було відчужено на користь ТОВ "Регіонінвестгрупп" за договором купівлі-продажу №1281 від 15.10.2013р., посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Небосенко О.А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №38/5005/5752/2012 про банкрутство КВЖРЕП Ленінського району задоволено скаргу прокуратури області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об'єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу його з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу укладені на їх підставі.

Зокрема, рішенням суду визнано неправомірними дії ліквідатора КВЖРЕП Ленінського району щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлового приміщення №73А по вул. Моніторна, 2 в м. Дніпро та продажу його з відкритих біржових торгів; визнано недійсними результати біржових торгів, проведених Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" з продажу спірного нерухомого майна та визнано недійсним договір купівлі-продажу №1138 від 15.07.2013р., зареєстрованого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу (укладений між ліквідатором та ТОВ "Солярис.").

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2016р. залишено без змін ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №38/5005/5752/2012 про банкрутство КВЖРЕП Ленінського району.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2017р. у справі №904/10345/16, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2017р., які залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2017р., задоволено позов заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до ТОВ "Ренессанс-клуб", за участю Третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - ТОВ "Регіонінвестгрупп", Третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Південне" Дніпропетровської міської ради, Третьої особи - 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства" про витребування майна.

Витребувано від ТОВ "Ренессанс-клуб" на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради нежитлове приміщення №201, що розташоване за адресою: пр. Хмельницького Богдана (згідно розпорядження Дніпропетровського міського голови № 882-р від 24.11.2015 колишня назва вулиця Героїв Сталінграда), буд.38 в м.Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 53291212101).

З вказаного рішення вбачається, що при розгляді справи №904/10345/16 господарським судом встановлено обставини, які в силу положень ст. 75 ГПК України мають преюдиційне значення для даної справи.

Зокрема, судом встановлено, що комунальне нерухоме майно нежитлове приміщення №201, що розташоване за адресою: пр. Хмельницького Богдана, буд. 38 в м. Дніпро перебувало на балансі КЖЕП "Південне". Рішенням Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011р. об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема, КЖЕП "Південне" передано на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2012р. відкрито провадження у справі №34/5005/4591/2012 про банкрутство КЖЕП "Південне".

На час відкриття провадження у справі про банкрутство рішення сесії Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011р. КЖЕП "Південне" в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно обліковувалося на балансі цього підприємства.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2012р. у справі №34/5005/4591/2012 КЖЕП "Південне" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Арбітражним керуючим нежитлове приміщення №201, що розташоване за адресою: пр. Хмельницького Богдана, буд. 38 в м. Дніпро, з метою продажу було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" торгів з продажу спірного нерухомого майна, переможцем яких визначено ТОВ "Регіонінвестгрупп".

На підставі протоколу №8 проведення біржових торгів з купівлі-продажу спірного нерухомого майна 16.05.2013р. між КЖЕП "Південне" та ТОВ "Регіонінвестгрупп" укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №201.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №604, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016р. у справі №34/5005/4591/2012 про банкрутство КЖЕП "Південне" задоволено скаргу прокуратури області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об'єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу його з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу укладені на їх підставі.

Зокрема, рішенням суду визнано неправомірними дії ліквідатора КЖЕП "Південне" щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлового приміщення №201 по пр. Хмельницького Богдана, буд. 38 в м. Дніпро та продажу його з відкритих біржових торгів; визнано недійсними результати біржових торгів, проведених Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" з продажу спірного нерухомого майна та визнано недійсним договір купівлі-продажу №604 від 16.05.2013 р., зареєстрованого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу (укладений між ліквідатором та ТОВ "Регіонінвестгрупп").

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 р. залишено без змін ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 р. у справі №34/5005/4591/2012 про банкрутство КЖЕП "Південне".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2017р. у справі №904/10339/16, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2017р., які залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2017р., задоволено позов прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до ТОВ "Ренессанс-клуб", за участю Третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, Третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - ТОВ "Регіонінвестгрупп", Третьої особи - 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства", Третьої особи - 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Компанія з обмеженою відповідальністю "Емінтіа Ентерпрайзис ЛТД" про витребування майна.

Витребувано від ТОВ "Ренессанс-клуб" на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради нежитлове приміщення №12, що розташоване за адресою: вул. Калинова, 23 у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 65964412101).

З вказаного рішення вбачається, що при розгляді справи №904/10339/16 господарським судом встановлено обставини, які в силу положень ст. 75 ГПК України мають преюдиційне значення для даної справи.

Зокрема, судом встановлено, що комунальне нерухоме майно нежитлове приміщення №12, що розташоване за адресою: вул. Калинова, 23 у м. Дніпро, перебувало на балансі КЖЕП "Лівобережжя".

Рішенням Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011р. об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема, КЖЕП "Лівобережжя" передано на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області 06.08.2012р. відкрито провадження у справі №38/5005/6636/2012 про банкрутство КЖЕП "Лівобережжя".

На час відкриття провадження у справі про банкрутство рішення сесії Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011р. КЖЕП "Лівобережжя" в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно обліковувалося на балансі підприємства.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 у справі №38/5005/6636/2012 КЖЕП "Лівобережжя" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором КЖЕП "Лівобережжя" нежитлове приміщення №12, що розташоване за адресою: вул. Калинова, 23 у м. Дніпро з метою продажу було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" торгів з продажу цього майна, оформлених протоколом №37 від 27.12.2012, та переможцем яких визначено Компанію з обмеженою відповідальністю "Емінтіа Ентерпрайзис ЛТД".

На підставі протоколу №37 проведення біржових торгів з купівлі-продажу нежитлового приміщення №12, що розташоване за адресою: вул. Калинова, 23 у м. Дніпро, 05.06.2013р. між КЖЕП "Лівобережжя" та Компанією з обмеженою відповідальністю "Емінтіа Ентерпрайзис ЛТД" укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №12, що розташоване за адресою: вул. Калинова, 23 у м. Дніпро, загальною площею 55,3 кв.м.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І.В. та зареєстровано в реєстрі за №778, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Спірне нерухоме майно Компанією з обмеженою відповідальністю "Емінтіа Ентерпрайзис ЛТД" було відчужено на користь ТОВ "Регіонінвестгрупп" за договором купівлі-продажу №1344 від 23.10.2013р. посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Небосенко О.А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі №38/5005/6636/2012 про банкрутство КЖЕП "Лівобережжя" задоволено скаргу прокуратури області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об'єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу його з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу укладені на їх підставі. Зокрема, ухвалою суду визнано неправомірними дії ліквідатора КЖЕП "Лівобережжя" щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлового приміщення №12, що розташоване за адресою: вул. Калинова, 23 у м. Дніпро та продажу його з відкритих біржових торгів, визнано недійсними результати біржових торгів, проведених 27.12.2012 Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" з продажу цього нерухомого майна, оформлених протоколом № 37 від 27.12.2012 та визнано недійсним договір купівлі-продажу №778 від 05.06.2013, зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І.В., укладений між ліквідатором та Компанією з обмеженою відповідальністю "Емінтіа Ентерпрайзис ЛТД".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 014.12.2016 у справі №38/5005/6636/2012 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі №38/5005/6636/2012 залишено без змін.

Зі змісту ухвал господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р., від 03.10.2016р. у справі №38/5005/6637/2012, від 29.08.2016р. у справі №38/5005/5752/2012, від 28.07.2016р. у справі №34/5005/4591/2012, від 29.08.2016р. у справі №38/5005/6636/2012 встановлено, що господарський суд дійшов висновку, що включення нерухомого майна до ліквідаційної маси підприємств-банкрутів та його продаж було здійснено арбітражним керуючим всупереч рішенням Дніпропетровської міської ради №52/52 від 02.12.2009 р. та №16/9 від 02.03.2011 р. (зі змінами та доповненнями), якими до визнання підприємств банкрутами було вирішено передати спірне нерухоме майно з балансів ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району, КВЖРЕП Ленінського району, КЖЕП "Південне", КЖЕП "Лівобережжя" на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради.

У вказаних судових рішеннях господарським судом також встановлено, що рішеннями господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2011р. у справі №16/5005/15106/2011, від 24.11.2011р. у справі №7/5005/15290/2011, від 23.11.2011р. у справі №9/5005/14871/2011, від 17.11.2011р. у справі №15/5005/15549/2011 були задоволені позови Дніпропетровської міської ради до ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району, КВЖРЕП Ленінського району, КЖЕП "Південне", КЖЕП "Лівобережжя" та зобов'язано вказані комунальні підприємства передати шляхом підписання ліквідаційною комісією в особі голови ліквідаційної комісії Пересунька Б.Б. авізо та актів приймання-передачі зі свого балансу на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" об'єкти нерухомого майна згідно рішень сесії Дніпропетровської міської ради №52/52 від 02.12.2009 р. та №16/9 від 02.03.2011 р. (зі змінами та доповненнями).

Зазначені рішення сесії Дніпропетровської міської ради та рішення господарського суду, які є обов'язковими до виконання, в повному обсязі комунальними підприємствами виконані не були. За таких обставин, господарський суд у межах справ про банкрутство дійшов висновків, що на час визнання комунальних підприємств банкрутами нерухоме майно обліковувалось на балансах підприємств за відсутності правових підстав, і так як підприємства-банкрути не мали права повного господарського відання та навіть права господарського відання щодо спірного нерухомого майна, тому що таке право було передано власником нерухомого майна - Дніпропетровською міською радою іншому комунальному підприємству, підприємства-банкрути не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності для розпорядження спірними об'єктами нерухомого майна.

Таким чином, господарський суд у справах про витребування майна, посилаючись на ухвали господарського суду у справах про банкрутство, якими первинні договори купівлі-продажу визнані недійсними, та на те, що встановлені господарським судом у справах про банкрутство обставини не підлягають доказуванню і свідчать про вибуття спірного майна з володіння законного власника - територіальної громади міста з порушенням чинного законодавства, та поза його волею, задовольнив позовні вимоги про витребування нерухомого майна, заявлені до ТОВ "Ренессанс-клуб" як добросовісного набувача, яке не є стороною визнаних недійсними договорів купівлі-продажу, з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2017р. у справі №904/11398/16, 28.04.2017 р. право власності на нежитлове приміщення 146, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська (колишня назва вулиця Червоного козацтва), буд. 22, зареєстровано за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №98729126 від 28.09.2017р.

На підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2017р. у справі №904/10203/16, 15.08.2017р. право власності на нежитлове приміщення №73А, що розташоване за адресою: вул. Моніторна, 2 в м. Дніпро зареєстровано за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №98755188 від 28.09.2017р.

На підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2017р. у справі №904/10345/16, 07.09.2017 р. право власності на нежитлове приміщення №201, що розташоване за адресою: пр. Хмельницького Богдана (колишня назва вулиця Героїв Сталінграда), буд.38 в м. Дніпро зареєстровано за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №98655482 від 27.09.2017р.

На підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2017р. у справі №904/10339/16, 20.07.2017 р. право власності на нежитлове приміщення № 12, що розташоване за адресою: вул. Калинова, 23 у м. Дніпро зареєстровано за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №98664405 від 27.09.2017 р.

Як встановлено, вилучене у Позивача нерухоме майно до його відчуження з комунальної власності перебувало на балансах комунальних підприємств ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району, КВЖРЕП Ленінського району, КЖЕП "Південне", КЖЕП "Лівобережжя".

Рішенням сесії Дніпропетровської міської ради №45/12 від 15.06.2011р. "Про припинення юридичної особи КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради шляхом ліквідації" було вирішено припинити юридичну особу Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради шляхом ліквідації (п. 1 рішення).

Пунктом 4 вказаного рішення №45/12 від 15.06.2011р. зобов'язано комісію з питань припинення юридичної особи КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради здійснити всі дії з припинення юридичної особи КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради шляхом ліквідації та надати на затвердження міській раді ліквідаційний баланс.

Рішенням сесії Дніпропетровської міської ради №40/14 від 29.07.2011р. "Про припинення юридичних осіб деяких комунальних житлово-експлуатаційних підприємств Дніпропетровської міської ради" вирішено припинити юридичні особи, шляхом ліквідації таких підприємств: виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району; комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району; комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району; комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне виробниче підприємство Бабушкінського району; комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району; комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Південне" Дніпропетровської міської ради (п. 1 рішення).

Пунктом 4 вказаного рішення №40/14 від 29.07.2011р. було зобов'язано комісію з питань припинення юридичних осіб здійснити всі дії з припинення юридичних осіб (п. 1 цього рішення) та надати на затвердження міській раді ліквідаційний баланс.

Рішенням сесії Дніпропетровської міської ради №41/22 від 28.03.2012р. "Про затвердження проміжних ліквідаційних балансів юридичних осіб деяких комунальних житлово-експлуатаційних підприємств Дніпропетровської міської ради" було затверджено проміжні ліквідаційні баланси юридичних осіб деяких комунальних житлово-експлуатаційних підприємств Дніпропетровської міської ради (додаються), а саме: виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району, станом на 1 лютого 2012 року, код ЄДРПОУ 03341167; комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району, станом на 1 лютого 2012 року, код ЄДРПОУ 20274082; комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, станом на 31 січня 2012 року, код ЄДРПОУ 25841545; комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпропетровської міської ради, станом на 31 січня 2012 року, код ЄДРПОУ 24994436 (п. 1 рішення).

Відповідно до затверджених рішенням Дніпропетровської міської ради №41/22 від 28.03.2012р. проміжних ліквідаційних балансів ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району, КВЖРЕП Ленінського району, КЖЕП "Лівобережжя", КЖЕП "Південне" до активів комунальних підприємств увійшли в тому числі й ті об'єкти нерухомого майна, які раніше не були передані з балансів ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району, КВЖРЕП Ленінського району, КЖЕП "Лівобережжя", КЖЕП "Південне" на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" відповідно до рішень сесії Дніпропетровської міської ради №52/52 від 02.12.2009р. та №16/9 від 02.03.2011р. (зі змінами та доповненнями).

Пунктом 2 вказаного рішення №41/22 від 28.03.2012р. організацію дій, пов'язаних з виконанням цього рішення та подальшої ліквідації підприємств (п. 1 цього рішення), було покладено на голову комісій з питань припинення юридичних осіб Пересунька Богдана Богдановича.

Рішенням сесії Дніпропетровської міської ради №29/37 від 24.07.2013р. "Про вирішення питань комунальної власності територіальної громади міста", винесеним, зокрема, за наслідками розгляду листів арбітражного керуючого - ліквідатора ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району та КВЖРЕП Ленінського району від 21.05.2013р. та від 05.07.2013р., було вирішено відзначити, що об'єкти згідно з додатком 1 - є об'єктами права комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська та закріплені за комунальними підприємствами на праві господарського відання.

Додаток 1 до вказаного рішення №29/37 від 24.07.2013р. - "Перелік об'єктів, що є об'єктами права комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, та закріплені за комунальними підприємствами на праві повного господарського відання" містить 136 об'єктів нерухомого майна, серед яких 77 об'єктів із зазначенням їх балансоутримувачем ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району та 59 об'єктів із зазначенням їх балансоутримувачем КВЖРЕП Ленінського району.

Нежитлове приміщення 146 по вул. Червоного козацтва, буд. 22 значиться у п. 71 додатку 1 до вказаного рішення №29/37 від 24.07.2013р., із зазначенням його балансоутримувачем ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району, нежитлове приміщення №73А по вул. Моніторна, 2 значиться у п. 107 додатку 1 до вказаного рішення №29/37 від 24.07.2013р., із зазначенням його балансоутримувачем КВЖРЕП Ленінського району.

Як вбачається з позовної заяви, враховуючи факт витребування нерухомого майна, Позивач звернувся із вимогою до Відповідача про відшкодування йому збитків, які охоплюють собою вартість втраченого майна, яку Позивач визначає за цінами на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків у розмірі 1 813 200,00 грн.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до змісту ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. За статтею 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Статтями 224, 225 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Згідно приписів ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Верховним Судом України у п. 2 Постанови Пленуму "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" №6 від 27.03.1992 р. зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відшкодування збитків є мірою відповідальності, що застосовується за наявності збитків, протиправності дій особи, причинного зв'язку між діями особи і збитками, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. Обов'язок доказування наявності збитків, протиправності поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання також повинен бути доведеним Позивачем. Натомість, вина боржника у порушенні зобов'язання презумується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Разом з тим, відсутність хоча б одного із зазначених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону чи іншого нормативного акту, або виявляється у невиконанні чи неналежному виконанні договірного зобов'язання, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Як вбачається з позовної заяви, предметом даного спору являється вимога Позивача про стягнення з Відповідача збитків, передбачених ст. 661 ЦК України, які відносяться до збитків, передбачених за порушення такого договірного зобов'язання як договір купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно зі ст. 660 ЦК України якщо третя особа на підставах, що виникли до продажу товару, пред'явить до покупця позов про витребування товару, покупець повинен повідомити про це продавця та подати клопотання про залучення його до участі у справі. Продавець повинен вступити у справу на стороні покупця. Якщо покупець не повідомив продавця про пред'явлення третьою особою позову про витребування товару та не подав клопотання про залучення продавця до участі у справі, продавець не відповідає перед покупцем, якщо продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару у покупця. Якщо продавець був залучений до участі у справі, але ухилився від участі в її розгляді, він не має права доводити неправильність ведення справи покупцем.

Статтею 661 ЦК України встановлено, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Правочин щодо звільнення продавця від відповідальності або щодо її обмеження у разі витребування товару у покупця третьою особою є нікчемним.

З матеріалів справи вбачається, що за договорами купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченими приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О., від 28.07.2016р., зареєстрованим в реєстрі за №1771, від 28.07.2016р., зареєстрованим в реєстрі за №1801, від 27.07.2016р., зареєстрованим в реєстрі за №1733, від 26.07.2016р., зареєстрованим в реєстрі за №1716, Відповідач продав Позивачу об'єкти нерухомого майна, які в подальшому рішеннями господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2017р. у справі №904/11398/16, від 21.03.2017р. у справі №904/10203/16, від 27.06.2017р. у справі №904/10345/16, від 31.01.2017р. у справі №904/10339/16 були вилучені у Позивача на користь територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, як такі, що вибули із комунальної власності територіальної громади поза її волею.

Як встановлено судом у справах №904/11398/16, №904/10203/16, №904/10345/16, №904/10339/16 ТОВ "Регіонінвестгрупп" було залучено Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні ТОВ "Ренессанс-клуб", брало участь у справах на стороні останнього, однак не відвернуло відібрання проданого товару у ТОВ "Ренессанс-клуб".

Як зазначив Вищий арбітражний суд України у п. 1 Роз'яснень "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" №02-5/215 від 01.04.1994р., вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

У п. 2 вказаних Роз'яснень зазначено, що як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України). Однак щодо зобов'язань, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, є виняток з цього загального правила, тобто коли обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на особу без її вини (статті 1173, 1174, 1187 ЦК України). Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Положення ст. 661 ЦК України містяться в Главі 54 ЦК України (Купівля-продаж). Відтак, збитки, про котрі йде мова в ст. 661 ЦК України, відносяться до збитків, передбачених за порушення такого договірного зобов'язання, як договір купівлі-продажу (про вказане зазначається також і в листі Верховного Суду України від 01.04.2014р. "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України").

Як вбачається зі змісту ст. 661 ЦК України, положення вказаної статті не передбачають відповідальності продавця без його вини. Крім цього, вказана стаття не містить жодних інших винятків для можливості притягнення продавця до відповідальності за відсутності хоча б одного із елементів складу цивільного правопорушення.

В укладених між Позивачем та Відповідачем договорах купівлі-продажу теж не передбачено можливості притягнення продавця до відповідальності за порушення договірного зобов'язання за відсутності його вини. А тому, вина боржника є обов'язковою умовою відповідальності за статтею 661 ЦК України.

Аналіз статті 661 ЦК України свідчить про те, що обставинами, котрі слугують передумовою виникнення відповідальності у продавця є: існування підстав для вилучення товару, що є предметом договору, до моменту укладення такого договору; вилучення у покупця предмету договору купівлі-продажу за рішенням суду; покупець не знав і не міг знати про наявність підстав для вилучення товару, які виникли до укладення договору.

Таким чином, аналіз ст. 661 ЦК України дає суду підстави прийти до висновку, що для можливості притягнення продавця до відповідальності за даною статтею, його протиправна поведінка повинна полягати в порушенні обов'язку попередити покупця про права третіх осіб на товар, що продається, а також про інші обставини, які можуть породжувати права на товар, що є предметом договору. Даний висновок узгоджується з положеннями ст. 659 ЦК України, яка передбачає, що продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається.

Як встановлено судом, у п. 6 укладених між Позивачем і Відповідачем договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, Продавець гарантував, що на момент укладення цього договору вказане майно не перебуває під арештом чи забороною, щодо нього не ведуться судові спори, воно не заставлене, у податковій заставі не перебуває, відносно нього не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами, відносно цього майна не встановлено сервітуту ні за договором, ні за законом, ні за заповітом або рішенням суду; треті особи не мають прав на це майно.

Заперечуючи проти вимог Позивача про стягнення збитків, Відповідач зазначає про відсутність порушення ним договірних зобов'язань, так як станом на момент укладення договорів купівлі-продажу з Позивачем жодних прав на майно третіми особами до Відповідача не заявлялось, про існування таких прав йому не було відомо, і Відповідач як і Позивач являється добросовісним набувачем вказаного майна. Про існування прав третіх осіб на об'єкти нерухомого майна Відповідачу стало відомо лише з моменту пред'явлення прокурором позовів про витребування майна у жовтні-листопаді 2016 р., та в будь-якому разі не могло бути відомо до визнання судом недійсними перших правочинів щодо купівлі-продажу нерухомого майна, що мало місце після відчуження нерухомого майна Відповідачем Позивачеві. А тому, в діях Відповідача відсутні такі елементи цивільного правопорушення як протиправність діяння та вина.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Крім цього, згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, добросовісність набувача майна за договором презюмується.

Суд зазначає, що набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з'ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

Судом було досліджено, що Відповідач придбав нежитлове приміщення 146, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська (колишня назва вулиця Червоного козацтва), буд. 22, у Приватного підприємства "Цесія" згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28.10.2013р., посвідченим 28.10.2013р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Небосенко О.А., зареєстрованим в реєстрі за №1393.

Нежитлове приміщення №73А, що розташоване за адресою: вул. Моніторна, 2 в м. Дніпро, було придбане Відповідачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "Солярис" згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна від 15.10.2013р., посвідченим 15.10.2013р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Небосенко О.А., зареєстрованим в реєстрі за №1281.

Відповідач придбав нежитлове приміщення № 12, що розташоване за адресою: вул. Калинова, 23 у м. Дніпро, у Компанії з обмеженою відповідальністю "Емінтіа Ентерпрайзис ЛТД" згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна від 23.10.2013р., посвідченим 23.10.2013р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Небосенко О.А., зареєстрованим в реєстрі за №1344.

На момент придбання вказаних об'єктів нерухомого майна Відповідачем право приватної власності на нього було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме за юридичними особами - продавцями, які у договорах купівлі-продажу гарантували ТОВ "Регіонінвестгрупп" як покупцеві, що вказане нерухоме майно не перебуває під арештом чи забороною, щодо нього не ведуться судові спори, воно не заставлено, у податковій заставі не перебуває, відносно до нього не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами.

Крім того, первинний продаж вказаного нерухомого майна з комунальної власності покупцям ПП "Цесія", ТОВ "Солярис.", Компанії з обмеженою відповідальністю "Емінтіа Ентерпрайзис ЛТД" також здійснювався за оплатними нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу, укладеними з продавцями майна - ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району, КВЖРЕП Ленінського району, КЖЕП "Лівобережжя", відповідно, в особі ліквідатора підприємств-банкрутів. При цьому, на момент відчуження майна з комунальної власності право господарського відання на нього було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідними комунальними підприємствами-банкрутами (продавцями), а право власності за територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради.

Нежитлове приміщення №201, що розташоване за адресою: пр. Хмельницького Богдана (колишня назва вулиця Героїв Сталінграда), буд. 38 в м. Дніпро, було придбане Відповідачем у КЖЕП "Південне" в особі ліквідатора згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна від 16.05.2013р., посвідченого 16.05.2013р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мудрецькою І.В., зареєстрованим в реєстрі за №604.

На момент придбання вказаного нерухомого майна Відповідачем право господарського відання на нього було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за КЖЕП "Південне" (продавцем), а право власності за територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради.

Зазначений договір купівлі-продажу також містив гарантії продавця, що предмет цього договору до його укладення нікому іншому не відчужений; в спорі та під заставою, в тому числі податковою не перебуває; правами третіх осіб (права наймача, застави, довічного користування тощо) як в Україні, так і за її межами не обтяжений, не внесений до статутного капіталу господарських товариств; прихованих недоліків не має; нерухоме майно не є предметом спадкового договору; на відчужуване майно не поширюються права третіх осіб, у тому числі за договорами найму (оренди); договір вчиняється у формі, встановленій законом.

При цьому, у преамбулах перших договорів купівлі-продажу, продавцями за якими виступали комунальні підприємства-банкрути, за якими майно було зареєстровано на праві господарського відання, вказано, що договір, враховуючи п. 1¹ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 22.12.2011р N 4212-VI зі змінами і доповненнями), укладено у відповідності до ідентичних приписів ч. 2 ст. 38 цього Закону (ч. 2 ст. 23 цього Закону в редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999р. із змінами та доповненнями), якою встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, повноваження власника (власників) майна банкрута; ч. 2 ст. 41 цього Закону (ч. 1 ст. 25 цього Закону в редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999р. із змінами та доповненнями), якою встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; ч.1 ст. 42 цього Закону (ч. 1 ст. 26 цього Закону в редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999р. із змінами та доповненнями), якою встановлено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Під час укладання договорів купівлі-продажу нотаріусом перевірялась відсутність арештів та заборон відчуження нерухомого майна.

Таким чином, з наведеного вбачається, що Відповідач набув нерухоме майно у зареєстрованих власників, за відсутності зареєстрованих обтяжень чи заборон, а також записів про судові спори відносно майна, за оплатними посвідченими нотаріально договорами купівлі-продажу, які у момент укладення відповідали усім ознакам дійсності правочину.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, що діяла на час посвідчення договорів купівлі-продажу) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Крім цього, згідно зі ст. 49 Закону України "Про нотаріат" (у редакції, що діяла на час посвідчення договорів купівлі-продажу) нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо, зокрема, вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності.

Таким чином, факт реєстрації прав на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав за продавцями, а також факт посвідчення нотаріусом договорів купівлі-продажу свідчать про те, що документи на відчужуване нерухоме майно та повноваження осіб на укладання договорів перевірялись посадовими особами на предмет їх відповідності вимогам законодавства і у вказаних осіб не було жодних застережень до цих документів.

У матеріалах справи відсутні докази, що Відповідач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочинів щодо придбання чи відчуження нерухомого майна.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що Відповідач є недобросовісним набувачем.

Відповідач розпорядився нерухомим майном, будучи зареєстрованим власником нерухомогома майна на підставі договорів купівлі-продажу, які відповідали усім ознакам дійсності правочину і на момент продажу майна Відповідачем ТОВ "Ренессанс-клуб" такі договори не були визнані судом недійсними.

Та обставина, що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №201, що розташоване за адресою: пр. Хмельницького Богдана (колишня назва вулиця Героїв Сталінграда), буд. 38 в м. Дніпро, є недійсним, була встановлена лише 28.07.2016р. (ухвалою у справі про банкрутство №34/5005/4591/2012), тобто пізніше його продажу Відповідачем Позивачеві, а тому вона не створює протиправного характеру в діях Відповідача щодо продажу цього майна.

Укладені Відповідачем договори купівлі-продажу щодо придбання ним трьох інших об'єктів нерухомого майна судом недійсними не визнавались і станом на момент розгляду цієї справи, а визнання недійсними первинних договорів купівлі-продажу цих об'єктів нерухомого майна також мало місце після відчуження нерухомого майна Відповідачем Позивачеві. Водночас, обставина визнання недійсними перших договорів купівлі-продажу, стороною за якими Відповідач не є, не вказує на протиправність поведінки Відповідача та наступних набувачів майна.

Крім того, суд враховує, що підставами для визнання господарським судом неправомірними дій ліквідатора підприємств-банкрутів щодо включення до ліквідаційної маси нерухомого майна та його продажу з біржових торгів, та визнання недійсними результатів біржових торгів і перших договорів купівлі-продажу, за якими нерухоме майно вибуло з комунальної власності, стали ті обставини, що Дніпропетровською міською радою до визнання підприємств банкрутами були прийняті рішення №52/52 від 02.12.2009 р. та №16/9 від 02.03.2011 р. (зі змінами та доповненнями), відповідно до яких було вирішено передати спірне нерухоме майно з балансів ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району, КВЖРЕП Ленінського району, КЖЕП "Південне", КЖЕП "Лівобережжя", на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю", які в повному обсязі комунальними підприємствами виконані не були.

Відповідач не є особою, щодо прав та обов'язків якої приймались зазначені рішення Дніпропетровської міської ради, відтак він не знав і не міг знати про невиконання комунальними підприємствами-банкрутами обов'язку щодо передачі об'єктів нерухомого майна відповідно до рішень сесії Дніпропетровської міської ради №52/52 від 02.12.2009 р. та №16/9 від 02.03.2011 р. (зі змінами та доповненнями).

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що Відповідач є також добросовісним набувачем нерухомого майна, йому не було і не могло бути відомо про існування обставин, які в подальшому слугували підставою для вилучення майна у кінцевого добросовісного набувача - ТОВ "Ренессанс-клуб". Відтак, укладаючи договори купівлі-продажу із Позивачем, Відповідач діяв добросовісно, а тому ним не було допущено порушення обов'язку попередити покупця про права третіх осіб на майно, і вина в його діях відсутня.

Заслуговують на увагу доводи Відповідача, що збитки підлягають стягненню з осіб, внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності яких завдано шкоду.

ТОВ "Регіонінвестгрупп" посилається на те, що втрата Позивачем майна безпосередньо була обумовлена не його діями, а діями комунальних підприємств-продавців майна і діями Дніпропетровської міської ради, що полягали у послідовному прийнятті нею низки рішень щодо спірного нерухомого майна.

Відповідач, вказує на те, що незважаючи на невиконання комунальними підприємствами (ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району, КВЖРЕП Ленінського району, КЖЕП "Лівобережжя", КЖЕП "Південне") рішень сесії Дніпропетровської міської ради №52/52 від 02.12.2009р. та №16/9 від 02.03.2011р. (зі змінами та доповненнями) щодо передачі майна з їх балансів на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю", Дніпропетровська міська рада вирішила припинити юридичні особи ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району, КВЖРЕП Ленінського району, КЖЕП "Лівобережжя", КЖЕП "Південне" шляхом ліквідації (рішення №45/12 від 15.06.2011р. та №40/14 від 29.07.2011р.). При цьому, рішенням сесії №41/22 від 28.03.2012р. Дніпропетровська міська рада затвердила проміжні ліквідаційні баланси ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району, КВЖРЕП Ленінського району, КЖЕП "Лівобережжя", КЖЕП "Південне".

Відповідно до затверджених рішенням Дніпропетровської міської ради №41/22 від 28.03.2012р. проміжних ліквідаційних балансів ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району, КВЖРЕП Ленінського району, КЖЕП "Лівобережжя", КЖЕП "Південне" до активів цих комунальних підприємств увійшли в тому числі й ті об'єкти нерухомого майна, які раніше не були передані з балансів ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району, КВЖРЕП Ленінського району, КЖЕП "Лівобережжя", КЖЕП "Південне" на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" відповідно до рішень сесії Дніпропетровської міської ради №52/52 від 02.12.2009р. та №16/9 від 02.03.2011р. (зі змінами та доповненнями).

При цьому, приймаючи рішення №41/22 від 28.03.2012р., Дніпропетровською міською радою не були скасовані у відповідній частині рішення сесії Дніпропетровської міської ради №52/52 від 02.12.2009р. та №16/9 від 02.03.2011р. (зі змінами та доповненнями), що призвело до наділення правами на одне і те ж майно різних юридичних осіб - комунальних підприємств.

Крім того, після порушення проваджень у справах про банкрутство комунальних підприємств та включення майна до ліквідаційної маси, рішенням сесії Дніпропетровської міської ради №29/37 від 24.07.2013р. було відзначено, що об'єкти права комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська (які увійшли до складу ліквідаційної маси ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району та КВЖРЕП Ленінського району) було закріплено за цими комунальними підприємствами на праві повного господарського відання і майно перебуває на балансах цих підприємств.

За наведеного, Відповідач наголошує, що Дніпропетровська міська рада прийняла низку рішень, які з одного боку забезпечили правову можливість підприємствам-боржникам реалізувати в процедурі банкрутства включене до їх проміжних ліквідаційних балансів майно; а з іншого боку в подальшому надали правову можливість Дніпропетровській міській раді витребувати у добросовісних набувачів реалізоване майно з посиланням на те, що воно не могло бути реалізоване підприємствами-боржниками в процедурі банкрутства, оскільки згідно рішень №52/52 від 02.12.2009р. та №16/9 від 02.03.2011р. (зі змінами та доповненнями) мало бути передано з балансу комунальних підприємств-боржників на баланс іншого комунального підприємства.

З огляду на встановлені обставини справи, суд погоджується з вищенаведеними доводами Відповідача та вважає, що такі дії комунальних підприємств-банкрутів та Дніпропетровської міської ради призвели до порушення прав інших осіб та завдання шкоди, зокрема, кінцевим добросовісним набувачам нерухомого майна.

Суд наголошує на тому, що факт витребування майна від добросовісного набувача є підставою для відшкодування добросовісному набувачеві збитків, завданих втратою на придбання цього майна. Разом з тим, такі збитки має бути стягнено зі сторони, яка отримала кошти за недійсним правочином, або з особи, яка є винною в недійсності правочину. Зазначена правова позиція узгоджується з викладеним у листі Верховного Суду України від 24.11.2008 р. "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

У даному випадку, Відповідач такою особою не являється, оскільки договори купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О., від 28.07.2016 р., зареєстрований в реєстрі за №1771, від 28.07.2016р., зареєстрований в реєстрі за №1801, від 27.07.2016р., зареєстрований в реєстрі за №1733, від 26.07.2016р., зареєстрований в реєстрі за №1716, за якими Відповідач продав Позивачу об'єкти нерухомого майна, у судовому порядку недійсними не визнавалися.

Недійсними було визнано перші договори купівлі-продажу, за якими майно відчужувалось з комунальної власності. Продавцями та особами, які отримали кошти від продажу майна за визнаними недійсними договорами купівлі-продажу, є комунальні підприємства ВРЖЕП Амур-Нижньодніпровського району, КВЖРЕП Ленінського району, КЖЕП "Південне", КЖЕП "Лівобережжя".

Як встановлено судом, юридичні особи - покупці нерухомого майна не є особами, винними в недійсності правочинів з купівлі-продажу комунального майна.

Суд також зазначає, що у позовах про стягнення збитків Позивач повинен довести сам факт правопорушення з боку Відповідача та розмір збитків, а тоді встановлюються також і інші елементи складу правопорушення.

У даному ж випадку Позивачем не було доведено протиправної поведінки Відповідача та самого факту завдання Позивачу збитків саме Відповідачем.

При цьому, суд погоджується з доводами Відповідача, що визнання недійсними перших договорів купівлі-продажу та подальше вилучення майна, чим завдано збитків кінцевому добросовісному набувачеві, є безпосереднім наслідком спільних дій первісних продавців майна - комунальних підприємств-банкрутів, які є набувачами коштів, отриманих від продажу майна, та Дніпропетровської міської ради, на користь якої витребуване нерухоме майно.

Також суд враховує, що при поданні позову про стягнення збитків обов'язок доказування розміру збитків покладається на Позивача.

Позивач вірно виходив з того, що розмір збитків має визначатися вартістю втраченого ним нерухомого майна, встановленою на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Проте, Позивачем не було надано належних доказів такої вартості втраченого майна на день подання позову, яка має визначатися у встановленому порядку шляхом проведення незалежної оцінки суб'єктом оціночної діяльності або експертним шляхом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частина 1 ст. 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги Позивача є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на Позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232-242, 326 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

06.04.2018р.

Повне рішення складено 04.04.2018