ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/128/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-управління містобудування та архітектури Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, про визнання протиправним і скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _3 звернулась до суду з позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування рішення №51 від 07 листопада 2017 року, яким скасовано будівельний НОМЕР_1/17 реконструкції індивідуального житлового будинку, розташованого в м. Чернівці по вул. Є.Гребінки 35-А.

Ухвалою суду від 06 лютого 2018 року відкрито провадження у даній справі, вирішено її розгляд проводити за правилами загального позовного провадження. Крім цього, судом залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - управління містобудування та архітектури Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради.

Ухвалою суду від 14 березня 2018 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду на 02 квітня 2018 року.

02 квітня 2018 року розпочато розгляд справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач, враховуючи відповідь на відзив, зазначав, що із оскаржуваним рішенням не погоджується, оскільки під час видачі будівельного паспорта на об'єкт "Реконструкція індивідуального житлового будинку по вул. Є.Гребінки 35-А у м. Чернівці" від 04 травня 2017 року №1338/17 порушень вимог пункту 2.3 та 2.9 Порядку видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки не було. При цьому, в обґрунтування безпідставності висновків відповідача, позивач посилається на лист управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Чернівецькій області №09/5276 від 16 листопада 2017 року та результати перевірки указаного вище об’єкта, проведеної ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, яка порушень не виявила. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та просить суд його скасувати.

Відповідач щодо задоволення позову заперечував. В поданому до суду відзиві на позовну заяву, поясненні та запереченнях вказував, що на адресу управління надійшло колективне звернення мешканців будинку №35 по вул. Є.Гребінки у м. Чернівці щодо законності видачі будівельного паспорту від 04 травня 2017 року №1338/17 та дотримання містобудівних вимог та заходів. Зазначав, що за результатами документальної перевірки було виявлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, про що складено відповідну довідку. Згідно наказу №1594 від 12 жовтня 2017 року управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради під час видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 04 травня 2017 року №1338/17 на об'єкт "Реконструкція індивідуального житлового будинку по вул. Є.Гребінки 35-А у м. Чернівці".

Вказував, що під час розгляду вказаного паспорту встановлено, що відповідно до схеми забудови земельної ділянки, відстань від проектованого житлового будинку до існуючого будинку №35 по вул. Є. Гребінки складає менше 6 м. На цій підставі, управління дійшло висновку, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки від 04 травня 2017 року №1338/17 виданий з порушенням вимог пункту 2.3 та 2.9 Порядку видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки.

Зазначав, що у зв'язку із тим, що параметри забудови, встановлені будівельним паспортом порушують державні будівельні норми в частині дотримання протипожежних відстаней, посадовими особами управління прийнято оскаржуване позивачем рішення.

Вважає, що під час проведення перевірки та під час прийняття рішення №51 від 07 листопада 2017 року діяв межах наданих повноважень та обґрунтовано, а посилання позивача на лист управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Чернівецькій області №09/5276 від 16 листопада 2017 року є безпідставними.

Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - управління містобудування та архітектури Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, до суду не з’явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки не повідомила.

Поряд з цим згідно її пояснень, які містяться в матеріалах справи, Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі. Також, посилаючись на лист управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Чернівецькій області №09/5276 від 16 листопада 2017 року, вказано, що будівельний паспорт на об'єкт "Реконструкція індивідуального житлового будинку по вул. Є.Гребінки 35-А у м. Чернівці" від 04 травня 2017 року №1338/17 виданий без порушень пункту 2.3 та 2.9 Порядку видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки.

В судовому засіданні 02 квітня 2018 року суд ухвалою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі частини другої статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України залишив без розгляду заяву ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача мешканців будинку №35 по вул. Гребінки у м. Чернівці, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Водночас судом також було звернено увагу учасників справи на те, що питання про залучення указаних вище осіб до участі у розгляді даної справи уже вирішувалось в підготовчому засіданні. Так, ухвалою суду від 28 лютого 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про залучення до участі у дану справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Заслухавши пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі рішення 8 сесії 6 скликання Чернівецької міської ради від 28 квітня 2011 року №160 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0458 га, що розташована в м. Чернівці по вул. Є.Гребінки, буд. 35-А (цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)), про що видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №812207.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26 січня 2010 року, виданого за рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №14/1 від 21 січня 2010 року, позивач є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: м. Чернівці, ОСОБА_11, буд. 35-А; загальна площа — 43,40 кв.м.

04 травня 2017 року управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради ОСОБА_3 видано будівельний НОМЕР_1/17 на об'єкт "Реконструкція індивідуального житлового будинку по вул. Є.Гребінки 35-А у м. Чернівці".

15 вересня 2017 року мешканці будинку №35 по вул. Є.Гребінки у м. Чернівці звернулись до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області із колективним зверненням, в якому просили перевірити законність видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки за адресою: вул. Є.Гребінки 35-А м. Чернівці.

В обґрунтування даного звернення вказували, що реконструкція житлового будинку по вул. Є.Гребінки у м. Чернівці проводиться на небезпечній відстані до їхнього будинку та сягає тільки 90 см., що порушує їхні права на користування майном.

На підставі указаного звернення, управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області проведено документальну перевірку.

За результатами даної перевірки складено відповідну Довідку про результати документальної перевірки від 06 жовтня 2017 року, в якій зафіксовано виявлені під час перевірки будівельного паспорта та документів, які стали підставою для його прийняття, порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: до схеми забудови земельної ділянки, відстань від проектованого житлового будинку до існуючого будинку №35 по вул. Є.Гребінки складає менше 6 м., відповідно не враховані протипожежні вимоги (Таблиця 1 додатку 3.1 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень"), чим порушено вимоги п. 2.3 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року №103; в наданому пакеті документів БП відсутня памятка замовника індивідуального будівництва, чим порушено вимоги п. 2.9 Порядку №103.

На підставі вказаної Довідки, 12 жовтня 2017 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України прийнято наказ №1594, яким наказано управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області провести позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради містобудівної діяльності, а саме: видача будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 04 травня 2017 року №1338/17.

Згідно направлення для проведення планового (позапланового) заходу №11-ПН від 17 жовтня 2017 року дану перевірку в період з 18 жовтня 2017 року по 07 листопада 2017 року доручено провести головним інспекторам будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області ОСОБА_12 та ОСОБА_13

За результатами вказаної перевірки посадовими особами управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області складено акт перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07 листопада 2017 року.

Вказаною перевіркою встановлено, що під час розгляду будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 04 травня 2017 року №1338/17 встановлено, що відповідно до схеми забудови земельної ділянки, відстань від проектованого житлового будинку до існуючого будинку №35 по вул. Є.Гребінки складає менше 6 м.

Також в акті зазначено, що заступником директора, начальником управління містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, головним архітектором міста ОСОБА_14 під час видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 04 травня 2017 року №1338/17, не враховані протипожежні вимоги (Таблиця 1 додатку 3.1 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень"), чим порушено вимоги п. 2.3, 2.9 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року №103.

У зв'язку із виявленим під час перевірки порушенням, 07 листопада 2017 року управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області прийнято Рішення №51 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки для будівництва об’єкту «Реконструкція індивідуального житлового будинку» за адресою: вул. Є.Гребінки 35-А, м. Чернівці, від 04 травня 2017 року №1338/17, прийнятого управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради.

Не погоджуючись із указаним рішенням суб’єкта владних повноважень, ОСОБА_3 звернулась до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі — Закон №3038-VI).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно частини першої статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України" від 9 липня 2014 року №294 державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Частиною п'ятою статті 7 Закону №3038-VI визначено, що структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад у межах делегованих цим Законом державних повноважень є підконтрольними центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а їхні рішення можуть бути розглянуті у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду або оскаржені до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - Порядок №698).

Пунктом 2 Порядку №698 визначено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Згідно підпункту 1 пункту 4 Порядку №698 з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

Відповідно до статті 27 Закону №3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

05 липня 2011 року Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України прийнято наказ "Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки" №103, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за №902/19640 (далі — Порядок №103).

Згідно пункту 1.2 Порядку №103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Пунктом 1.3 Порядку №103 параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Згідно пункту 2.3 Порядку №103 уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пунктом 2.9 Порядку №103 передбачено, що до складу будівельного паспорта входять: пакет документів, наданий замовником відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього розділу; схема забудови земельної ділянки, наведена у додатку 3 до цього Порядку; пам'ятка замовнику індивідуального будівництва.

Відповідно до пункту 2.12 Порядку №103 будівельний паспорт підписується керівником відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури.

Згідно пункту 2.14 Порядку №103 будівельний паспорт реєструється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у журналі реєстрації будівельних паспортів. Електронний витяг із матеріалів будівельного паспорта зберігається в базі даних містобудівного кадастру (у разі його створення) з присвоєнням йому індивідуального номера.

Пунктом 2.2 Порядку №103 визначено, що внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; примірник будівельного паспорта замовника; ескізні наміри змін (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об'єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Відповідно до пункту 32 Порядку №698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Як вбачається із матеріалів справи, приймаючи оскаржуване рішення про скасування дії будівельного паспорту, відповідач виходив із того, що відповідно до схеми забудови земельної ділянки відстань від проектованого житлового будинку до існуючого будинку №35 по вул. Є.Гребінки складає менше 6 м, із чого слідує що заступником директора, начальником управління містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, головним архітектором міста ОСОБА_14 під час видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 04 травня 2017 року №1338/17, не враховані протипожежні вимоги (Таблиця 1 додатку 3.1 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень"), чим порушено вимоги п. 2.3, 2.9 Порядку №103.

Разом із цим з наявного в матеріалах справи листа управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Чернівецькій області від 16 листопада 2017 року №09/5276, адресованого ОСОБА_3, вбачається, що вимоги державних будівельних норм поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" визначено, що реконструкція — це перебудова введеного в експлуатації в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій.

В листі вказано, що існуючий будинок був побудований за раніше чинних норм і правил, а проектована реконструкція (перебудова) передбачає перебудову на вільній від забудови земельній ділянці і не зменшує протипожежні відстані між будинками №35 та №35-А на вул. Гребінки в м. Чернівці, що не суперечить вимогам примітки 7 таблиці 1 ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень".

Зазначено, що приміткою 8 таблиці 1 ДБН 360-92** передбачено, що відстань між даними будинками не нормується, так як будинки розміщені у зоні багатоквартирної забудови, а відстань між житловими, громадськими, а також житловими і громадськими будівлями не нормуються при сумарній площі забудови, включаючи не забудовану площу між ними, яка дорівнює найбільшій допустимій площі забудови (поверху) одного будинку того ж ступеня вогнестійкості без протипожежних стін відповідно до ДБН В.2.2-15:2015 "Житлові будинки. Основні положення".

Отже, наведені вище висновки відповідача, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення, спростовуються інформацією, наданою управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Чернівецькій області, тобто органом, який уповноважений давати оцінку й перевіряти дотримання протипожежних вимог.

Поряд з цим в ході судового розгляду справи відповідач як суб’єкт владних повноважень всупереч обов’язку, визначеного частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів обґрунтованість прийнятого ним й оскаржуваного позивачем рішення.

Так, в судовому засіданні відповідачем було надано пояснення лише щодо порядку та процедури прийняття такого виду рішень як Рішення про скасування дії будівельного паспорта, однак при цьому не надано жодних пояснень щодо суті виявленого під час перевірки порушення, не вказано на підставі яких саме документів чи інших обставин управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області було виявлено порушення, що слугувало підставою для прийняття Рішення №51 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки для будівництва об’єкту «Реконструкція індивідуального житлового будинку» за адресою: вул. Є.Гребінки 35-А, м. Чернівці, від 04 травня 2017 року №1338/17.

Вирішуючи спір, суд також звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №29 щодо об'єкта "Реконструкція індивідуального житлового будинку по вул. Є.Гребінки 35-А у м. Чернівці".

З указаного ОСОБА_4 вбачається проведення з 18 жовтня 2017 року по 26 жовтня 2017 року перевірки дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на вказаному вище об’єкті.

За результатом проведення перевірки порушень не виявлено.

Отже, факт відсутності порушень пункту 2.3, 2.9 Порядку №103 також підтверджується вказаним ОСОБА_4.

Згідно статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частин першої – третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем як суб’єктом владних повноважень обґрунтованості та правомірності прийняття Рішення №51 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки для будівництва об’єкту «Реконструкція індивідуального житлового будинку» за адресою: вул. Є.Гребінки 35-А, м. Чернівці, від 04 травня 2017 року №1338/17

Перевіряючи оскаржуване позивачем рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі закону; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й не розсудливо.

Відтак, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявної у справі квитанції №0.0.954358315.1 від 01 лютого 2018 року позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, то наявні підстави для стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат, що складаються із судового збору, у вказаному розмірі.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати прийняте управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області 07 листопада 2017 року Рішення №51 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки для будівництва об’єкту «Реконструкція індивідуального житлового будинку» за адресою: вул. Є.Гребінки 35-А, м. Чернівці, від 04 травня 2017 року №1338/17.

Стягнути з управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області (вул. Пауля Целана, 11, м. Чернівці, 58001) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 58000) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Чернівецький окружний адміністративний суд до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 квітня 2018 року.

Суддя О.П. Лелюк