ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року

Справа № 804/340/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Олійника В. М.

за участі секретаря судового засідання

Лісна А.М.

за участі:

представника відповідача

Максименко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" до виконавчого комітета Дніпровської міської ради, що не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: товариство з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205", товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс»; приватне підприємство «Зігфрід - М» про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2018 року Громадська організація «Платформа Громадський контроль» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітета Дніпровської міської ради, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітета Дніпровської міської ради №869 від 14 листопада 2017 року «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 10.03.2015 № 161 "Про встановлення граничних тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу на міських автобусних маршрутах загального користування, які надаються ПАТ «ДАТП 11205»;

визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітета Дніпровської міської ради № 872 від 14 листопада 2017 року «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 10.03.2015 № 169 "Про встановлення граничних тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу на міських автобусних маршрутах загального користування, які надаються ПП «Зігфрід - М»;

визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітета Дніпровської міської ради № 870 від 14 листопада 2017 року «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 10.03.2015 р. № 159 "Про встановлення граничних тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу на міських автобусних маршрутах загального користування, які надаються ТОВ «Автотранссервіс».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 14 листопада 2017 року на засіданні виконавчого комітету Дніпровської міської ради було прийнято декілька рішень щодо встановлення граничних тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу на міських автобусних маршрутах загального користування.

Вищезазначені рішення є протиправними адже не відповідають процедурі їх прийняття встановленої чинним законодавством, а встановлені ними тарифи є економічно необґрунтованими та безпідставними.

В оскаржуваному рішенні виконавчого комітету міської ради йдеться мова про підвищення тарифів на проїзд у міському пасажирському автомобільному транспорті, що стосується кожного пересічного мешканця м. Дніпра, який користується міським транспортом, в тому числі найбільш вразливих верств населення. Оскаржуване рішення не містить кінцевої дати застосування. В резолютивній частині не визначено коло осіб, до яких воно застосовується, тобто його дія розповсюджується не лише на перевізників, а і на пасажирів, тобто на всіх мешканців міста Дніпра. Отже, даний правозастосовний акт виконує функцію індивідуального регулювання поведінки суб'єктів у конкретних правових відносинах, має публічний характер, торкається інтересів багатьох осіб, а отже, видання такого акту виконавчим органом місцевого самоврядування підкорене певному порядку та супроводжується передбаченою законом процедурою.

Оскаржувані рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради мають всі ознаки регуляторного акту, адже застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і спрямовані на правове регулювання господарських відносин між організатором перевезень та автоперевізниками у невизначений період часу, і не може вважатись актом індивідуальної дії.

Виконавчий комітет задля того щоб уникнути процедури прийняття регуляторного акта розбив таке рішення на декілька однорідних, які регулюють сугубо перевезення на одному маршруті, вважаючи, що такі дії обмежать коло осіб на які розповсюджуються такі відносини, і тим самим одна із ознак регуляторного акту відпаде. Однак, від цього такі рішення не перестали бути регуляторними актами і підлягають скасуванню, як такі що прийняті з порушенням процедури передбаченої Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Крім того, позивач в обґрунтування позову зазначив, що на офіційному веб-сайті Дніпровської міської ради оприлюднено рішення виконавчого комітета №588 від 2016 року «Про затвердження планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2017 рік», у якому серед інших проектів регуляторних актів відсутні оскаржувані рішення, що не відповідає вимогам ст. 7 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача, просив відмовити у їх задоволенні, надавши відзив на позов, та додатково пояснив, що позивачем не доведено, що оскаржуване рішення виконкому міської ради застосовано до нього або те, що він є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта.

Спірними рішеннями виконавчого комітету міської ради від 14.11.2017 року №№869, 870, 872 внесено зміни до рішень виконкому міської ради від 10.03.2015 №№161, 159, 169 відповідно та викладено пункт 1 цих рішень в новій редакції: встановлено граничні тарифи на послуги з перевезення пасажирів та багажу на міських автобусних маршрутах загального користування, не віднесених до державного (регіонального) замовлення, які надаються товариством з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205», товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс», приватним підприємством «Зігфрід -М».

В позовній заяві не наведено доказів на підтвердження того, що зазначені пункти рішень якимось чином вплинули на права та інтереси саме Громадської організації.

Позивачем не доведено, що оскаржуване рішення виконкому міської ради застосовано до нього або те, що він є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта.

Громадська організація «Платформа Громадський Контроль», визначаючи свій статус у даному адміністративному провадженні в якості позивача, не вказала, які ж її права, свободи чи інтереси порушено відповідачем у сфері публічно-правових відносин, не навела доказів (обставин), які б свідчили, що через прийняття виконавчим комітетом міської ради спірних рішень мало місце порушення прав та законних інтересів саме даної громадської організації, тобто що для останньої були створені певні юридичні наслідки.

Посилання в позовній заяві на те, що не оприлюднення проектів рішень призвело до порушень прав членів територіальної громади, а також членів Громадської організації - позивача у справі, не надає такій громадській організації права на подачу адміністративного позову в якості позивача, оскільки суперечить нормам чинного законодавства та положенням Статуту.

Крім того представник відповідача зазначив про те, що твердження позивача про порушення процедури прийняття регуляторних актів (оскільки останні носять нормативно-правовий характер) не відповідають дійсності, оскільки оскаржувані рішення виконавчого комітету міської ради від 14.11.2017 №№869, 870, 872 не містять норм права, їх метою не є правове регулювання господарських відносин чи адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.

Правовою підставою прийняття рішень є Закон України «Про автомобільний транспорт», Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року №1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо врегулювання цін (тарифів)", Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 17.11.2009 року №1175 «Про затвердження Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту».

Вказаними рішеннями виконавчого комітету, на підставі розрахунків, наданих підприємствами, визначено граничні тарифи на послуги, які надаються цими підприємствами.

Рішення мають персоніфікований характер, оскільки ними встановлено тарифи на послуги з перевезення пасажирів та багажу на міських автобусних маршрутах загального користування для виконавців цих послуг - автотранспортних підприємств. Зазначені рішення містять індивідуально-конкретні приписи та не встановлюють норми права.

Рішення відповідача не підпадають під визначення регуляторного акту наданого у Законі України «Про засади державної регуляторної політики». Застосування до спірних правовідносин Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» є помилковим та необґрунтованим.

Також представник відповідача вважає невмотивованим посилання позивача на норми Регламенту виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, як на доказ порушення процедури прийняття спірних рішень.

З огляду на норми статей 51, 52, 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Регламент є організаційно-розпорядчим актом, що визначає організаційно-процедурні питання діяльності виконавчого комітету Дніпровської міської ради, департаментів, управлінь та інших виконавчих органів Дніпровської міської ради.

Метою прийняття Регламенту є забезпечення здійснення виконавчими органами міської ради покладених на них повноважень, удосконалення процесу прийняття управлінських рішень, впорядкування документування.

Законом України, що визначає строки оприлюднення нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії, а також проектів цих актів органами місцевого самоврядування є Закон України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до статті 15 цього Закону нормативно - правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних) підлягають обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа.

Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Проекти рішень виконкому міської ради від 14.11.2017 року № 869 та №870 оприлюднено 06.10.2017 на офіційному сайті Дніпровської міської ради, проект рішення виконкому від 14.11.2017 № 872 оприлюднено 11.10.2017 р., тобто в межах строку встановленого чинним законодавством.

Датою оприлюднення прийнятих рішень є 17.11.2017, що узгоджується з вимогами статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації.

Представники третіх осіб в судове засідання не прибули, письмові пояснення стосовно позовної заяви не надали, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що обставини, на які посилається відповідач у своєму відзиві, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовують та не підтверджують будь-які обставини у справі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до Статуту Громадська організація «Платформа Громадський контроль» - відповідач є громадською організацією, яка об'єднує на засадах вільності, рівноправності громадян України.

Метою організації є: сприяння на громадських засадах забезпеченню системного запобігання, виявлення та припинення корупційних правопорушень, поновленню законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, усуненню причин і наслідків вчинення корупційних діянь; задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, екологічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів членів організації.

Для реалізації мети та завдань організація має право, зокрема: проводити громадські розслідування, запитувати та отримувати публічну інформацію;

представляти та захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів у державних та громадських органах.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про громадські об'єднання» № 4572-VI від 22.03.2012 року (далі Закон № 4572-VI) громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Згідно ч. 5 ст. 1 Закону № 4572-VI громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону № 4572-VI для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

14 листопада 2017 року на засіданні виконавчого комітету Дніпровської міської ради було прийнято:

рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №869 від 14 листопада 2017 року «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 10.03.2015 №161 "Про встановлення граничних тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу на міських автобусних маршрутах загального користування, які надаються ПАТ «ДАТП 11205»», яким установлені граничні тарифи на послуги з перевезення пасажирів та багажу на міських автобусних маршрутах загального користування не віднесених до державного (регіонального) замовлення, які надаються товариством з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205» на наступних маршрутах: №№ 1, 10, 29, 36, 42, 51, 56, 59, 64, 64Г, 70, 122, 126, 127, 153, 153А, 158 для автобусів категорії М3 класів 1, 2 загальною місткістю понад 50 місць та автобусів категорій М2, М3 класу 1 і класів А, В загальною місткістю до 50 місць - 6 грн.;

рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 872 від 14 листопада 2017 року «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 10.03.2015 № 169 "Про встановлення граничних тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу на міських автобусних маршрутах загального користування, які надаються ПП «Зігфрід -М»», яким установлені граничні тарифи на послуги з перевезення пасажирів та багажу на міських автобусних маршрутах загального користування, не віднесених до державного (регіонального) замовлення, які надаються Приватним підприємством «Зігфрід - М»: № № 41, 86, 92 А, 99, 108, 113, 156 для автобусів категорії М3 класів 1, 2 загальною місткістю понад 50 місць та автобусів категорій М2, М3 класу 1 і класів А, В загальною місткістю до 50 місць - 6 грн.;

рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 870 від 14 листопада 2017 року «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 10.03.2015 № 159 "Про встановлення граничних тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу на міських автобусних маршрутах загального користування, які надаються ТОВ "Автотранссервіс", яким установлено граничні тарифи на послуги з перевезення пасажирів та багажу на міських автобусних маршрутах загального користування, не віднесених до державного (регіонального) замовлення, які надаються Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс»: №№ 18, 19, 34,35, 60, 66, 87 Б, 95, 95 А, 105, 111, 115, 119, 120, 121, 131, 135, 155, 157, 157 А для автобусів категорії М3 класів 1, 2 загальною місткістю понад 50 місць та автобусів категорій М2, М3 класу 1 і класів А, В загальною місткістю до 50 місць - 6 грн.

Рішення винесені з посиланням на Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», "Про автомобільний транспорт", Постанову КМУ від 25.12.1996 року №1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо врегулювання цін (тарифів)» (зі змінами).

Вирішуючи правомірність прийняття вищевказаних рішень суд виходить з наступного.

Відповідно до п. "а" ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР від 21.05.1997 р. до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001 р. забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.

Згідно ст. 10 Закону № 2344-III тарифна політика на автомобільному транспорті має задовольняти підприємницький інтерес, забезпечувати розвиток автомобільного транспорту, стимулювати впровадження новітніх технологій перевезень, застосування сучасних типів транспортних засобів, а також сприяти вирішенню таких завдань:

збільшення можливостей суб'єктів господарювання щодо забезпечення потреб споживачів у послугах, залучення інвестицій у розвиток автомобільного транспорту та досягнення сталих економічних умов роботи;

стимулювання конкуренції та появи нових суб'єктів господарювання, які належать до автомобільного транспорту;

забезпечення балансу між платоспроможним попитом на послуги та обсягом витрат на їх надання;

забезпечення стабільності, прозорості та прогнозованості тарифів. Статтею 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» № 1160-IV від 11.09.2003 р. (далі Закон № 1160-IV) передбачено, що регуляторний акт це:

прийнятий повноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1160-IV забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає: встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів; підготовку аналізу регуляторного впливу; планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю; відстеження результативності регуляторних актів; перегляд регуляторних актів; систематизацію регуляторних актів; недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти; викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта; оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.

Згідно з пунктом 1.4 розділу 1 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року №34/5, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за № 381/10661) нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має не персоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

У рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 зазначено, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).

Оскаржувані рішення не містять кінцевої дати застосування. В резолютивній частині не визначено коло осіб, до яких воно застосовується, тобто його дія розповсюджується не лише на перевізників, а і на пасажирів - на всіх мешканців міста Дніпра. Отже, даний правозастосовний акт виконує функцію індивідуального регулювання поведінки суб'єктів у конкретних правових відносинах, має публічний характер, торкається інтересів багатьох осіб, а отже, видання такого акту виконавчим органом місцевого самоврядування підкорене певному порядку та супроводжується передбаченою законом процедурою.

Виходячи із зазначеного, актом органів та посадових осіб місцевого самоврядування слід вважати дії по встановленню, скасуванню, конкретизації або зміни сфери дії правової норми, якою регулюються муніципальні відносини, приймаються уповноваженим органом або посадовою особою місцевого самоврядування, документально оформлені і є обов'язковими для виконання у межах відповідної території. Таким чином, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування мають відповідні особливості: виражають місцеві інтереси та регламентують життєдіяльність територіальної громади; охоплюють питання місцевого значення, а також окремі повноваження держави, які делегуються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Законом України «Про місцеві державні адміністрації»; є юридичною формою волевиявлення представницьких та виконавчих органів місцевого самоврядування; діють на відповідній території у межах якої здійснюється місцеве самоврядування.

У зв'язку з вищезазначеним, твердження відповідача, стосовно того, що рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради не є регуляторним нормативно-правовим актом та не містять норм права, а також не містить ознак регуляторного акту передбачених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», є помилковими.

У своїх доводах проти позову, представником відповідача було зазначено про те, що проекти рішень Виконавчого комітету ДМР були оприлюднені у строк передбачений вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проте, суд зазначає що у даному випадку норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» не підлягають застосуванню. Процедура розроблення проектів регуляторних актів та їх оприлюднення встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст. 7 Закону № 1160-IV регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.

План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.

Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

Згідно ст. 8 Закону № 1160-IV стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Розробник проекту регуляторного акта при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен:

визначити та проаналізувати проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання господарських відносин, а також оцінити важливість цієї проблеми;

обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного регулювання;

обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв'язана за допомогою діючих регуляторних актів, та розглянути можливість внесення змін до них;

визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта, у тому числі здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта;

визначити цілі державного регулювання;

визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин;

аргументувати переваги обраного способу досягнення встановлених цілей;

описати механізми і заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта;

обґрунтувати можливість досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта;

обґрунтовано довести, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб'єктів господарювання, громадян та держави;

обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кількісно визначені;

оцінити можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги;

оцінити ризик впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта;

обґрунтувати запропонований строк чинності регуляторного акта;

визначити показники результативності регуляторного акта;

визначити заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття.

Відповідно до ст. 9 Закону № 1160-IV кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Як передбачено ст. 13 Закону № 1160-IV план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.

На офіційному веб-сайті Дніпровської міської ради оприлюднено рішення виконавчого комітету №588 від 2016 року «Про затвердження планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2017 рік», у якому серед інших проектів регуляторних актів відсутні оскаржувані рішення, що не відповідає вимогам ст. 7 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Як було зазначено вище, в оскаржуваних рішеннях відповідача йде мова про підвищення тарифів на проїзд у міському пасажирському автомобільному транспорті, а тому мешканці міста Дніпро мали право взяти участь в обговоренні підстав підвищення проїзду, надати свої зауваження, однак через не оприлюднення проекту рішення у строки та порядку визначені чинним законодавством, неправомірно були позбавленні такого права.

Тобто діями (бездіяльністю) виконавчого органу місцевого самоврядування було порушено право членів територіальної громади, в т.ч. громадської організації (позивача) на участь в обговоренні проекту рішень та подання своїх зауважень.

З вищезазначеного вбачається, що дії виконавчого комітету Дніпровської міської ради щодо прийняття оскаржуваних рішень є протиправними, адже не відповідають процедурі прийняття регуляторних актів визначеній у Законі України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», так як оскаржувані рішення не включені до плану діяльності регуляторних актів виконавчого комітету Дніпровської міської ради на 2017 рік, не опубліковане в засобах масової інформації, відсутній аналіз регуляторного впливу та його опублікування для обговорення тощо.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 241-243, 244-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітета Дніпровської міської ради №869 від 14 листопада 2017 року «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 10.03.2015 № 161 "Про встановлення граничних тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу на міських автобусних маршрутах загального користування, які надаються ПАТ «ДАТП 11205».

Визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітета Дніпровської міської ради № 872 від 14 листопада 2017 року «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 10.03.2015 № 169 "Про встановлення граничних тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу на міських автобусних маршрутах загального користування, які надаються ПП «Зігфрід - М».

Визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітета Дніпровської міської ради № 870 від 14 листопада 2017 року «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 10.03.2015 р. № 159 "Про встановлення граничних тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу на міських автобусних маршрутах загального користування, які надаються ТОВ «Автотранссервіс».

Присудити на користь Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітета Дніпровської міської ради понесені судові витрати у розмірі 5 286,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 березня 2018 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 30 березня 2018 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя

В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник