КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2018 р. Справа№ 925/866/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Каніковського А.О.

за участю представників:

від позивача: Свистунов А.В.

від відповідача: Геращенко М.В.

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк"

на рішення господарського суду Черкаської області

від 06.12.2017 (повний текст рішення складено 24.01.2018)

у справі №925/866/17 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк"

до Приватного підприємства Готельно-ресторанний комплекс "Апельсин"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4

про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поновлення права власності та скасування реєстрації зміни іпотекодержателя

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства Готельно-ресторанний комплекс "Апельсин" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28492686 від 29.02.2016 07:37:55, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіном Михайлом Борисовичем; поновлення права власності за ПП ГРК "Апельсин" на готель іноземних спеціалістів "ІНФОРМАЦІЯ_1", що складається з комплексу будівель готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 6785,5 кв. м., гаража та котельні загальною площею 457,1 кв. м., східців спуску, розташованих за адресою: АДРЕСА_1; скасування реєстрації зміни іпотекодержателя - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28505767 від 29.02.2016 14:28:44, прийняте приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Суперфін Михайлом Борисовичем.

Позов подано з метою захисту позивачем свого права іпотекодержателя, набутого на підставі кредитних та іпотечних договорів, та договору купівлі-продажу прав вимоги.

Позивач неодноразово змінював предмет позову, відповідно до останньої заяви про зміну предмету позову, позивач просив суд:

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28492686 від 29.02.2016 07:37:55, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіном Михайлом Борисовичем;

поновити право власності за ПП ГРК "Апельсин" на готель іноземних спеціалістів "ІНФОРМАЦІЯ_1", що складається з комплексу будівель готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 6785,5 кв. м., гаража та котельні загальною площею 457,1 кв. м., східців спуску, розташованих за адресою: АДРЕСА_1;

поновити з дати реєстрації іпотеки за АТ "Дельта Банк", як іпотеко держателем, запис про іпотеку на комплекс будівлі готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 6785,5 кв. м., гараж та котельня загальною площею 457,1 кв. м., східці спуску, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: номер запису про іпотеку: 7098941 (спеціальний розділ): дата, час державної реєстрації: 23.08.2007 10:51:09; державний реєстратор: приватний нотаріус Ковальчук Сергій Павлович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; підстава виникнення іпотеки: договір про внесення змін до іпотечного договору № 49.12/38/І372/07-КЛТ від 23.08.2007, виданий 18.02.2009, видавник ВАТ "Кредитпромбанк"; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16002465 від 24.09.2014 01:16:00, приватний нотаріус Ковальчук Сергій Павлович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; відомості про суб'єктів: іпотекодержатель - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", код ЄДРПОУ: 34047020, країна реєстрації Україна , боржник - Приватне підприємство Готельно-ресторанний комплекс "Апельсин", код ЄДРПОУ: 32034203, адреса: АДРЕСА_1;

поновити з дати реєстрації за АТ "Дельта Банк", як іпотеко держателем, запис про іпотеку на комплекс будівлі готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 6785,5 кв. м., гараж та котельня загальною площею 457, 1 кв. м., східці спуску, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Номер запису про іпотеку 7098942 (спеціальний розділ): дата, час державної реєстрації: 18.02.2009 17:04:42; державний реєстратор: приватний нотаріус Ковальчук Сергій Павлович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; підстава виникнення іпотеки: договір №1 про внесення змін до іпотечного договору № 49.12/01/16/09 від 18.02.2009, виданий 19.10.2009, видавник приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 16002465 від 24.09.2014 01:16:00, приватний нотаріус: Ковальчук Сергій Павлович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; відомості про суб'єктів: іпотекодержатель - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", код ЄДРПОУ: 34047020, країна реєстрації Україна, боржник - Приватне підприємство Готельно-ресторанний комплекс "Апельсин", код ЄДРПОУ: 32034203, адреса: АДРЕСА_1;

відшкодувати понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 8000 грн.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.10.2017 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - фізичну особу громадянина України ОСОБА_4.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.11.2017 прийнято до провадження заяву позивача про зміну предмету прозову.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.12.2017 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в позові суд виходив з того, що право іпотеки, на захист якого подано позов, є похідним речовим правом від права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки; це право не належить позивачу і відповідачу, тому у позивача відсутні правові підстави його захисту в інтересах відповідача і захисту похідного від нього речового права іпотеки в своїх інтересах.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Дельта-Банк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 06.12.2017 у справі №925/866/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, аналогічні тим, які викладено в позовній заяві.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 (у складі: головуючого судді: Іоннікова І.А., суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" на рішення господарського суду Черкаської області від 06.12.2017 у справі №925/866/17; призначено справу до розгляду на 13.03.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 (у складі: головуючого судді: Іоннікова І.А., суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) розгляд справи відкладено на 27.03.2018.

В судове засідання апеляційної інстанції 27.03.2018 третя особа ОСОБА_4 не з'явився.

Оскільки явка представників сторін, третьої особи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін, третьої особи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність третьої особи ОСОБА_4.

В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення адміністративної справи №826/19433/16 за позовом ПАТ "Авант-Банк" до Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на об'єкт нерухомості, який був забезпеченням (іпотекою АТ "Дельта-Банк") за кредитним договором №49.8.0/38/2007-КЛТ від 23.08.2007, укладеним з ПП Готельно-ресторанний комплекс "Апельсин". В обґрунтування вказаного клопотання позивачем зазначено, що справи №826/19433/16 та №925/866/17 є взаємопов'язаними, оскільки стосуються поновлення прав (скасування реєстрації права власності) на нерухомість, якою є готельно-ресторанний комплекс "Апельсин" за адресою: АДРЕСА_1, яка внаслідок незаконних дій вибула з володіння законного власника ПП Готельно-ресторанний комплекс "Апельсин". На думку позивача неможливість розгляду справи №925/866/17 спричинена встановленням судом у справі №826/19433/16 законності (правомірності) існування в Державному реєстрі речових прав запису про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 готельно-ресторанного комплексу "Апельсин".

Розглянувши клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі №925/866/17 до вирішення справи №826/19433/16, колегія суддів вважає дане клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки наявні в матеріалах справи №925/866/17 докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що вказує на відсутність об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №826/19433/16.

В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, яка знаходиться в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження (частина друга статті 202 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що зазначені представником позивача обставини не можуть бути належною підставою для відкладення розгляду справи, а тому дійшла висновку про відхилення клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

23.08.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (назву якого в подальшому змінено на Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк", далі - ПАТ "Кредитпромбанк"), як банком, та Приватним підприємством "Нікіта-Т" (назву якого в подальшому змінено на Приватне підприємство Готельно-ресторанний комплекс "Апельсин"), як позичальником, був укладений Кредитний договір № 49.8.2/38/2007-КЛТ (далі - кредитний договір-1), за умовами п.п. 1.1. якого сторони визначили процедури та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 32000000 грн. В редакції додаткової угоди №24 від 28.01.2012 сторони змінили умови п. 1.1. кредитного договору-1 і визначили, що банк надав кредит позичальнику у сумі фактичної заборгованості 40533156,00 грн. з кінцевим терміном повернення - 22.08.2013.

23.08.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (назву якого в подальшому змінено на Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк", далі - ПАТ "Кредитпромбанк"), як іпотекодержателем, та Приватним підприємством "Нікіта-Т" (назву якого в подальшому змінено на Приватне підприємство Готельно-ресторанний комплекс "Апельсин"), як іпотекодавцем, був укладений Іпотечний договір № 49.12/38/І 372/07-КЛТ (далі - іпотечний договір-1), за умовами якого у забезпечення зобов'язань іпотекодавця перед іпотекодержателем за кредитним договором-1 іпотекодавець надав іпотекодержателю в наступну іпотеку майно (предмет іпотеки): готель іноземних спеціалістів "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складається з комплексу будівель готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" (готель і ресторан) загальною площею 6780,8 кв. м., гаражу та котельні загальною площею 457,1 кв. м., заставною вартістю 38646300,00 грн.

23.08.2007 договір був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. і зареєстровано в реєстрі за №9810. У зв'язку з посвідченням цього договору іпотеки нотаріусом була накладена заборона відчуження зазначеного в договорі майна і зареєстрована за №9811.

18.02.2009 ПАТ "Кредитпромбанк", як банк, та відповідач - ПП ГРК "Апельсин", як позичальник, уклали кредитний договір №49.8.3/01/2009-КЛТ (далі - кредитний договір-2), за умовами п.п. 1.1. якого сторони визначили процедури та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 2500000 грн. з терміном повернення до 17.02.2012.

В редакції додаткової угоди №5 від 19.10.2009 сторони змінили умови п.п. 1.1. кредитного договору-2 і визначили процедури та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 8000000 грн.

18.02.2009 між ПАТ "Кредитпромбанк", як іпотекодержателем, та ПП ГРК "Апельсин", як іпотекодавцем, був укладений іпотечний договір №49.12/01/І6/09, за умовами якого у забезпечення зобов'язань іпотекодавця перед іпотекодержателем за кредитним договором-2 іпотекодавець надав іпотекодержателю в іпотеку майно: готель іноземних спеціалістів "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з комплексу будівель готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1" (готель і ресторан) з надбудованою мансардою, позначений на технічному плані літерами "А-5", "А-2", загальною площею 6784,5 кв. м., гаражу та котельні, позначених на технічному плані літерою "Б-1", загально площею 457,1 кв. м., східців спуску на АДРЕСА_2, позначених на технічному плані №1, заставною вартістю 11029700 доларів США.

18.02.2009 договір посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. і зареєстровано в реєстрі за №1404. У зв'язку з посвідченням цього договору іпотеки нотаріусом була накладена заборона відчуження зазначеного в договорі майна і зареєстрована за №1405.

27.09.2013 ПАТ "Кредитпромбанк", як продавець, та ПАТ "Дельта Банк", як покупець, уклали договір купівлі-продажу прав вимоги, на підставі якого продавець продав (відступив), а покупець купив (прийняв) права вимоги за кредитними договорами, кредити за якими надано продавцем позичальникам, і договорами забезпечення до них, визначеними в акті приймання-передачі прав вимоги.

27.09.2013 договір купівлі-продажу прав посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрований в реєстрі за №2466.

12.02.2015 ПАТ "Авант-Банк", як заставодержатель, та ПАТ "Дельта Банк", як заставодавець, уклали договір застави майнових прав, за умовами якого предметом застави були майнові права за кредитними договорами, які укладені між ПАТ "Дельта Банк" та юридичними особами (далі - Боржники), що є його невід'ємною частиною (надалі всі вищезазначені кредитні договори та генеральні кредитні договори, договори про відкриття кредитної лінії, договори про кредитування, чи інша назва договору про надання кредитних коштів на умовах повернення, платності, строковості, забезпеченості та цільового характеру використання разом та/або окремо іменуються - Кредитний договір). Заборгованість за кредитними договорами становить 96380916,83 грн., у тому числі:

за кредитним договором №49.8.2./38/2007-КЛТ від 23.08.2007, укладеним між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого за кредитним договором є заставодавець за цим договором, та ПП "Нікіта-Т" - 66346646,41 грн.;

за кредитним договором № 49.8.3./01/2009-КЛТ від 18.02.2009, укладеним між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого за кредитним договором є заставодавець за цим договором, та ПП "Готельно-ресторанний комплекс "Апельсин" - 10213282,20 грн.;

за кредитним договором №07/26/07-КЛТ від 26.11.2007, укладеним між ВАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "Рені-Лайн" - 559763,79 дол. США, що еквівалентно 10075615,55 грн. за курсом НБУ на 05.02.2015;

за кредитним договором №420 від 29.11.2005, укладеним між ЗАТ "Тас-Інвестбанк" та ВАТ "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" - 9745372,66 грн.

Зобов'язання, що випливають з укладених кредитних договорів, забезпечуються договорами застави, іпотеки, поруки тощо, перелік яких наведений в акті прийому-передачі.

Майнові права за цим договором є засобом забезпечення виконання заставодавцем зобов'язань перед заставодержателем за зобов'язаннями повернути кошти, що обліковуються на кореспондентських рахунках банку заставодавця. За рахунок цих майнових прав задовольняються усі вимоги заставодержателя, які можуть виникнути внаслідок невиконання заставодавцем перед заставодержателем за договором банківського рахунку (п.1.3 договору застави майнових прав).

12.02.2015 договір застави майнових прав посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. та зареєстрований в реєстрі за № 236.

02.03.2015, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення за №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 розпочато процедуру виведення банку з ринку, запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці по 02.06.2015, призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у AT "Дельта Банк" (далі - уповноважена особа Фонду) - Кадирова В.В.

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 71 від 08.04.2015 змінено строк дії тимчасової адміністрації в AT "Дельта Банк", запроваджено на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно.

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №147 від 03.08.2015 строк здійсненні тимчасової адміністрації у AT "Дельта Банк" продовжено по 02.10.2015 включно, на цей же строк продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду Кадирова В.В.

Постановою НБУ №664 від 02.10.2015 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано AT "Дельта Банк". Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №181 від 02.10.2015 на підставі постанови НБУ №664 від 02.10.2015 розпочата процедура ліквідації AT "Дельта Банк" з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно, делеговано повноваження ліквідатора AT "Дельта Банк" уповноваженій особі Фонду Кадирову В.В. на той же строк.

02.06.2015, в порядку ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у AT "Дельта Банк" Кадировим В.В. направлено ПАТ "Авант-Банк" повідомлення про нікчемність договору застави майнових прав, укладеного 12.02.2015 між ПАТ "Авант-Банк" та ПАТ "Дельта Банк", реєстраційний №236.

29.12.2015 між громадянином України ОСОБА_4, як іпотекодержателем, та ПАТ "Авант-Банк", як іпотекодавцем, укладений Договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань перед іпотекодержателем за договором банківського вкладу (депозиту) №Д-Ф/12/391 "Накопичувальний", укладеним між ПАТ "Авант-Банк" та ОСОБА_4 21 серпня 2012 року та додаткових договорів укладених, або які будуть укладені між сторонами, передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: комплекс будівель готелю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 11826 кв.м. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Могильницькою О.А., зареєстрований в реєстрі за №874. У зв'язку з посвідченням цього договору іпотеки нотаріусом була накладена заборона відчуження зазначеного в договорі майна і зареєстрована за № 875

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі №910/1208/16, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 та Вищого господарського суду України від 08.12.2016, задоволено позов ПАТ "Дельта Банк" до ПАТ "Авант-Банк" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, зокрема - ПП ГРК "Апельсин", ПАТ "Кредитпромбанк", гр. ОСОБА_4, визнано недійсним договір застави майнових прав від 12.02.2015, укладений між ПАТ "Авант-Банк" і ПАТ "Дельта Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. та зареєстрований в реєстрі за №236.

Із наявних в матеріалах справи інформаційних довідок з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №91437715 від 07.07.2017 і №93373306 від 01.08.2017 вбачається, що за параметрами запиту про нерухоме майно за адресою його місцезнаходження: АДРЕСА_1 в державних реєстрах наявна наступна інформація:

23.08.2007 та 18.02.2009 зареєстровано обтяження у вигляді іпотеки на підставі іпотечних договорів-1 і 2, іпотекодержатель ВАТ "Кредитпромбанк", боржники (власники), відповідно, ПП "Нікіта-Т" та ПП ГРК "Апельсин";

спеціальний розділ актуальної деталізованої інформації про іпотеку містить записи №№ 7098942 і 7098941 (на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог), за змістом яких іпотекодержателем на підставі договорів про внесення змін до іпотечних договорів-1 і 2 значиться ПАТ "Дельта Банк", боржник (власник) ПП ГРК "Апельсин";

відповідно до запису про іпотеку №8327546, на підставі іпотечного договору-2, договору про внесення змін до нього і договору застави майнових прав від 12.05.2015 реєстраційний № 236, іпотекодержателем значиться ПАТ "Авант Банк", боржник (власник) ПП ГРК "Апельсин";

розділ деталізованої інформації про власність містить запис №12148860, за змістом якого власником нерухомого майна з 20.11.2015 значиться на підставі іпотечних договорів-1 і 2 та договорів про внесення змін до них ПАТ "Авант Банк";

розділ деталізованої інформації про іпотеку містить запис №12846105, згідно з яким на підставі договору іпотеки від 29.12.2015, реєстраційний №874 зареєстровано право іпотеки, іпотекодержатель ОСОБА_4, іпотекодавець ПАТ "Авант Банк";

розділ актуальної інформації про право власності містить запис №13473120, згідно з яким право власності на підставі договору іпотеки від 29.12.2015, реєстраційний №874 зареєстровано 28.02.2016 за ОСОБА_4;

розділ актуальної інформації про реєстрацію іпотек містить запис №13484141, згідно з яким на підставі договору іпотеки від 29.02.2016, реєстраційний №332 зареєстровано право іпотеки, іпотекодержатель ОСОБА_12, іпотекодавець ОСОБА_4;

земельна ділянка під нерухомим майном, згідно з актуальною інформацією про державну реєстрацію права власності і іншого речового права на неї, записи №№ 7992648, 7995747 перебуває в комунальній власності Черкаської міської ради, право її оренди зареєстровано на підставі договору оренди від 06.12.2005 за ПП ГРК "Апельсин" зі строком дії до 22.11.2054.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача, звернена до відповідача, про захист його (позивача, іпотекодержателя) порушеного права іпотеки у спосіб, обраний ним, а саме: шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна М.Б. індексний номер 28492686 від 29.02.2016 07:37:55, номер запису про право власності 13473120 про державну реєстрацію права приватної власності на спірне нерухоме майно - комплекс будівель готелю іноземних спеціалістів "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за третьою особою ОСОБА_4, поновлення права власності відповідача на це нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, та поновлення порушеного права іпотеки позивача, інформація про державну реєстрацію якого містять записи в Державному реєстрі іпотек за №№ 7098942 і 7098941.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наслідком визнання недійсним в судовому порядку договору застави майнових прав від 12.02.2015, укладеного між ПАТ "Авант-Банк" і ПАТ "Дельта Банк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. та зареєстрованого в реєстрі за №236, є недійсність і похідного Договору іпотеки від 29.12.2015, укладеного між ПАТ "Авант-Банк" та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Могильницькою О.А., реєстраційний номер 874 та є достатньою матеріальною підставою задоволення позовних вимог, які є предметом спору.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, вимога позивача про скасування записів про проведену державну реєстрацію прав (рішень) державного реєстратора за обставин даного спору є похідною від спірних прав власності і іпотеки, визнання (поновлення) яких є предметом спору у цій справі, за предметною і суб'єктною юрисдикцією відноситься до компетенції господарських судів.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 1, 2, 4, 10 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Спірні правовідносини сторін, а відповідно, їх цивільні права та обов'язки, виникли із кредитних і іпотечних договорів та договору відступлення права вимоги, за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань кредиту і застави, загальні положення про кредит, як окремий вид зобов'язань, визначені параграфом 2 глави 71, а також розділами IV, V та ст.ст. 346, 347 ГК України, про заставу і іпотеку, як окремий вид застави, - параграфом 6 глави 49, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України. Крім того, спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання Законів України "Про заставу", "Про іпотеку", "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", які з урахуванням предмета спору є спеціальними нормативними актами.

Нормами Цивільного кодексу України встановлено, що:

об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (ч. 1 ст. 177);

до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181);

право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 182);

майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (ч. 1 ст. 190);

право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.ч. 1, 2 ст. 328);

права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334);

право власності припиняється, зокрема, у разі відчуження власником свого майна, в інших випадках, встановлених законом (п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 346);

власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ч. 1 ст. 392);

законом можуть бути встановлені інші, ніж визначені ч. 1 цієї статті, речові права на чуже майно (ч. 2 ст. 395);

особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу "Захист права власності" (ч. 1 ст. 396).

Параграфом 1 глави 49 книги 5 ЦК України встановлено загальні положення про забезпечення виконання зобов'язання. За їх змістом виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 572, ч. 1 ст. 575 параграфа 6 глави 49 книги 5 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Окремим видом застави є іпотека, яка є заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 577 ЦК України).

Законом України "Про заставу" передбачено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Відносини застави, не передбачені цим Законом, регулюються іншими актами законодавства України (ст. 1, 2).

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частинами 1, 5, 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" зокрема встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду; іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору; у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Іпотечний договір, згідно з ч. 1 ст. 18 Закону, укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 33 ЗУ "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено що: державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності та речове право, похідне від права власності - іпотеки (п. 1 ч. 1, абз. 8 п. 2 ч. 1 ст. 4); перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч.ч. 1, 2 ст. 18); державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (п. 1 ч. 1 ст. 27).

Відповідно до статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

За змістом статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача.

Обтяжувач у будь-який час може зареєструвати зміну відомостей про обтяження шляхом подання держателю або реєстратору Державного реєстру заяви, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів і реквізити запису, що підлягають заміні. На підставі цієї заяви держатель або реєстратор Державного реєстру вносить відповідні зміни до попереднього запису про обтяження.

Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Згідно статті 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження.

Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк.

Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Згідно статті45 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" держатель або реєстратор Державного реєстру зобов'язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов'язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб - власників рухомого майна.

Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.

Відповідно до інформації, яка міститься у державних реєстрах, об'єкт спірного речового права іпотеки (предмет іпотеки - нерухоме майно - комплекс будівель готелю іноземних спеціалістів "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), про порушення якого стверджує позивач, на час розгляду справи перебуває у власності громадянина ОСОБА_4, яким його передано в іпотеку громадянину ОСОБА_12 на підставі чинних господарських договорів, інформація про реєстрацію їх прав власності і іпотеки внесена до державних реєстрів.

Згідно з частиною першою ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. За вказаною нормою права вимога про визнання (поновлення) права власності може бути пред'явлена лише власником спірного майна.

Права власності іпотеки за змістом норм ч.ч. 1, 2 ст. 328, ч. 1 ст. 396 ЦК України вважаються набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Спірне речове право іпотеки на це нерухоме майно позивачем набуте на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013, укладеного між ним (позивачем, ПАТ "Дельта Банк"), як покупцем, та ПАТ "Кредитпромбанк", як продавцем, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрованого в реєстрі за №2466, інформація про державну реєстрацію цього права в Державному реєстрі іпотек міститься за №№7098942 і 7098941.

Внаслідок укладення 12.02.2015 позивачем ПАТ "Дельта Банк", як заставодавцем, з ПАТ "Авант-Банк", як заставодержателем, договору застави майнових прав реєстраційний №236, предметом застави якого були майнові права, зокрема, за кредитними договорами-1 і 2 (кредитний договір № 49.8.2./38/2007-КЛТ від 23.08.2007, укладений між ВАТ "Кредитпромбанк" та ПП "Нікіта-Т", кредитний договір № 49.8.3./01/2009-КЛТ від 18.02.2009, укладений між ВАТ "Кредитпромбанк" та ПП "Готельно-ресторанний комплекс "Апельсин"), ПАТ "Авант-Банк" на підставі цього договору набув та зареєстрував права власності і іпотеки на спірний об'єкт нерухомого майна.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі №910/1208/16, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 та Вищого господарського суду України від 08.12.2016, визнано недійсним договір застави майнових прав від 12.02.2015, укладений між ПАТ "Авант-Банк" і ПАТ "Дельта Банк", зареєстрований в реєстрі за №236.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України, на які посилається позивач, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно з частиною 1 ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з роз'ясненнями пленуму Вищого господарського суду України, викладеними у п. 2.1. постанови від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання угод (господарських договорів) недійсними", правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статті 234 ЦК України. Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 1 ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Суд апеляційної інстанції вважає, що право іпотеки, на захист якого подано позов, є похідним речовим правом від права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки; це право не належить позивачу і відповідачу, у позивача відсутні правові підстави його захисту в інтересах відповідача і захисту похідного від нього речового права іпотеки в своїх інтересах у визначеному позивачем суб'єктному складі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк"

залишити без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 06.12.2017 у справі №925/866/17 - без змін.

Матеріали справи №925/866/17 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко

повний текст постанови складено 03.04.2018