КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 року м.Київ справа № 810/778/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердянського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії,

Суть спору: ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бердянського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зобов'язання Бердянського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області внести зміни до актового запису про народження №1060 від 02.08.1977 року, складеного українською мовою Відділом запису актів громадянського стану Бердянського міськвиконкому Запорізької області, а саме: змінити відомості про прізвище та по батькові дитини ОСОБА_2, зазначивши, що прізвище дитини - «ОСОБА_2», по батькові дитини - «ОСОБА_2»; змінити відомості про прізвище матері дитини ОСОБА_3, зазначивши, що прізвище матері дитини «ОСОБА_3»; змінити відомості про прізвище та ім'я батька дитини ОСОБА_4, зазначивши, що прізвище батька дитини - «ОСОБА_4», ім'я батька дитини - «ОСОБА_4».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернулась до Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області з проханням повторно видати свідоцтво про народження, складене відділом ЗАГС Бердянського МРУЮ Запорізької області, на ОСОБА_1. Проте, Ірпінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області роз'яснено позивачу про неможливість повторно видати свідоцтво про народження з огляду на наявні розбіжності в документах, наданих останньою до відділу (копії свідоцтва про народження, складеного російською мовою та копії свідоцтва про шлюб, складеного українською мовою) та в актовому записі про народження №1060 від 02.08.1977 року, складеному українською мовою Відділом запису актів громадянського стану Бердянського міськвиконкому Запорізької області.

Позивач також зазначає, що оскільки їй відомо про неможливість повторної видачі свідоцтва про народження на ОСОБА_1 через помилковість внесених даних до актового запису про народження, питання внесення змін до актового запису про народження є предметом судового розгляду.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі, надіславши на адресу суду відзив на адміністративний позов (а.с. 25-26), в якому зазначає, що позивач не зверталась до Бердянського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з письмовою заявою щодо внесення змін до актового запису про народження №1060 від 02.08.1977 року, складеного українською мовою Відділом запису актів громадянського стану Бердянського міськвиконкому Запорізької області, отже не вчинила необхідний обсяг позасудових дій, передбачених законодавством.

Крім того, відповідач звертає увагу, що позивачу Бердянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області не надавалась відмова у внесенні змін до актового запису про народження №1060 від 02.08.1977 року, складеного українською мовою Відділом запису актів громадянського стану Бердянського міськвиконкому Запорізької області. А відтак, на думку відповідача, права, свободи та інтереси ОСОБА_1 на день звернення з даним адміністративним позовом до суду не порушені Бердянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

28.03.2018 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких позивач вказує, що особисто 13.01.2018 зверталась до начальника Бердянського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області зі спірного питання про внесення змін до актового запису про народження №1060 від 02.08.1977 року. Начальником відділу ДРАЦС під час особистого прийому було піднято оригінал актового запису про народження позивача №1060 від 02.08.1977 року та оглянуто його у присутності позивача. Проте начальником Бердянського міського відділу ДРАЦС ГТУЮ у Запорізькій області позивачу було роз'яснено про те, що питання про внесення змін до актового запису про народження №1060 від 02.08.1977 року в даному випадку можна вирішити лише шляхом звернення до суду, що і зумовило звернення позивача до суду.

28.03.2018 від відповідача до суду надійшов лист від 21.03.2018 №737/17.9-04-38, в якому вказано, що 13.01.2018 ОСОБА_1 звернулась до Бердянського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області за консультацією щодо порядку внесення змін до актового запису про народження. Позивачу було роз'яснено порядок та підстави внесення змін до актового запису про народження, про що був зроблений відповідний запис №01 від 13.01.2018 в Журналі особистого прийому громадян керівником відділу ДРАЦС.

Позивачем до суду подана заява про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження (а.с. 36).

У відзиві на адміністративний позов та у листі від 21.03.2018 №737/17.9-04-38 відповідач просить розгляд справи здійснювати без представника відповідача у зв'язку з неможливістю забезпечити його явку у судове засідання.

У судове засідання, призначене на 26.03.2018, учасники справи не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, в матеріалах справи наявні розписка про вручення повістки позивачу та поштове повідомлення про вручення повістки відповідачу.

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно із ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання учасників справи про розгляд справи у їх відсутність, протокольною ухвалою суду від 26.03.2018 було постановлено здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

02 серпня 1977 року Відділом запису актів цивільного стану Бердянського міськвиконкому Запорізької області на підставі довідки з Бердянського родильного будинку від 09 липня 1977 року та заяви матері ОСОБА_3 складено актовий запис за № 1060 від 02.08.1977 року про народження дитини - ОСОБА_2, де батьком дитини записаний ОСОБА_4, матір'ю - ОСОБА_3, дата народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією актового запису про народження, засвідченого належним чином, яка надана відповідачем, реєстраційний номер запису в ДРАЦС 17228110 від 15.07.2010 (а.с. 31).

Тобто, в актовому записі про народження № 1060 від 02.08.1977 року, складеному українською мовою Відділом запису актів цивільного стану Бердянського міськвиконкому Запорізької області, зазначено прізвище дитини «ОСОБА_3», по батькові дитини вказано «ОСОБА_1», прізвище батька дитини - «ОСОБА_4», ім'я батька - «ОСОБА_4», прізвище матері дитини - «ОСОБА_3».

Як вбачається з актового запису про народження № 1060 від 02.08.1977 року, дані про батька записані за заявою матері ОСОБА_3.

На підставі актового запису про народження Відділом запису актів цивільного стану Бердянського міськвиконкому Запорізької області видано свідоцтво про народження дитини НОМЕР_1, дата народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_1, де російською мовою зазначено: прізвище дитини «ОСОБА_3», по батькові дитини «ОСОБА_1», прізвища батьків відповідно «ОСОБА_4», «ОСОБА_3», ім'я батька «ОСОБА_4» (а.с.14).

Судом встановлено, що 21.11.1997 відбулось одруження ОСОБА_8 та ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Бердянського міськвиконкому Запорізької області НОМЕР_2 від 21.11.1997 року, складеним українською мовою, де зазначено дошлюбне прізвище жінки як «ОСОБА_1», прізвище дружини після одруження - ОСОБА_1 (а.с.11).

До позовної заяви позивачем надано копію паспорту громадянина України НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого Київським РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в АР Крим 17 квітня 2008 року (а.с.9).

Відповідно до довідки №29/12/2015 №3004013609, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.

Судом встановлено, що 13.01.2018 позивач звернулась до начальника Бердянського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з питанням про внесення змін до актового запису про народження №1060 від 02.08.1977 року. Начальником відділу державної реєстрації актів цивільного стану під час особистого прийому було піднято оригінал актового запису про народження позивача №1060 від 02.08.1977 року та оглянуто його у присутності позивача. Начальником Бердянського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області позивачу було роз'яснено, що питання про внесення змін до актового запису про народження №1060 від 02.08.1977 року в даному випадку можна вирішити лише шляхом звернення до суду.

Судом встановлено, що 19 січня 2018 року позивач звернулась до Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області з проханням повторно видати свідоцтво про народження, складене відділом ЗАГС Бердянського МРУЮ Запорізької області, на ОСОБА_1, батько - ОСОБА_4, мати - ОСОБА_3 (а.с.18).

Листом від 20.01.2018 року за вих.№126/16.28-37 Ірпінський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану роз'яснив позивачу, що в документах, наданих останньою до відділу (копії свідоцтва про народження, складеного російською мовою та копії свідоцтва про шлюб, складеного українською мовою) та в актовому записі позивача про народження існують розбіжності в особистих даних, а відтак, видати повторно свідоцтво про народження, складене Відділом ЗАГС Бердянського МРУЮ Запорізької області, на «ОСОБА_1» не представляється можливим (а.с.19-20).

Позивач, усвідомлюючи неможливість видачі свідоцтва про народження українською мовою на «ОСОБА_1» через помилковість внесених даних до актового запису про народження, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на таке.

Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 №2398-VI (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 2398).

Актами цивільного стану, згідно зі ст. 2 Закону № 2398 є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.

Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Відповідно до визначення поняття, наведеного в ч. 3 ст. 9 Закону № 2398, актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Частиною 1 статті 22 Закону № 2398 передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви (ч.ч. 2,3,4 ст. 22 Закону № 2398).

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану врегульовано Законом №2398 та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793 (зі змінами та доповненнями, далі - Правила №96/5).

Відповідно до п. 1.1 Правил №96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 1.7 Правил №96/5 зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.

Згідно з пп.2.16.7 п.2.16 розділу ІІ Правил №96/5 на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Відповідно до п.2.13 розділу ІІ Правил №96/5 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є:

2.13.1 рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану;

2.13.2 постанова адміністративного суду;

2.13.3 висновок районного, районного у містах, міського (міст обласного значення), міськрайонного, міжрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції або дипломатичного представництва чи консульської установи України;

2.13.4 заява про визнання батьківства (додаток 3);

2.13.5 заява матері, яка не перебуває у шлюбі, опікуна, піклувальника або самої повнолітньої особи щодо внесення відомостей про батька дитини, якщо вони не зазначені в актовому записі про народження відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України;

2.13.6 заява дружини або чоловіка, які зберегли дошлюбні прізвища, про обрання прізвища одного з них як спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя згідно із статтею 53 Сімейного кодексу України за формою, наведеною в додатку 4;

2.13.7 заява про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків у разі зміни прізвища одного з них та згода дитини, яка досягла семи років, згідно з частиною третьою статті 148 Сімейного кодексу України за формою, наведеною в додатку 5;

2.13.8 заява про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, та згода дитини віком від семи до чотирнадцяти років, якій при державній реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, згідно з частиною четвертою статті 148 Сімейного кодексу України за формою, наведеною в додатку 5;

2.13.9 актовий запис про зміну імені. Цей актовий запис є підставою: для зміни прізвища батьків в актовому записі про народження малолітніх дітей у разі зміни їх прізвища з дотриманням вимог статті 148 Сімейного кодексу України; для зміни імені батька та по батькові дитини в актовому записі про народження малолітньої дитини у разі подання батьками заяви про зміну по батькові дитини.

2.13.10 актовий запис про шлюб та розірвання шлюбу. Ці актові записи є підставою для зміни прізвищ батьків (одного з них) в актовому записі про народження малолітньої дитини при умові одночасної зміни прізвища дитини;

2.13.11 рішення органу опіки та піклування, оформлене розпорядженням районної державної адміністрації чи рішенням виконавчого комітету про зміну прізвища малолітньої дитини відповідно до частини п'ятої статті 148 Сімейного кодексу України.

2.13.12. Внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до п. 2.16 Правил №96/5 зміни, доповнення, виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Суд, аналізуючи вищенаведені положення чинного законодавства, зазначає, що Законом № 2398 та Правилами №96/5 врегульовано порядок внесення змін до актових записів цивільного стану, проте досудовий порядок вирішення спору у справах даної категорії не є обов'язковим, оскільки не встановлений жодною нормою Закону № 2398 або Правил №96/5.

Виходячи з вищенаведеного, суд критично оцінює доводи відповідача щодо не звернення позивача з письмовою заявою до Бердянського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про внесення змін до актового запису про народження та не отримання висновку органу за результатами розгляду відповідної заяви.

Суд у цьому випадку зазначає, що рішення суду про установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, постанова адміністративного суду, як й висновок органу реєстрації актів цивільного стану є самостійними підставами для здійснення уповноваженими особами органів реєстрації цивільного стану внесення змін до відповідних актових записів.

Звернення громадянина з заявою про внесення змін до актових записів лише передбачає додаткові гарантії щодо оскарження у судовому порядку відмови органів реєстрації актів цивільного стану, викладеної у відповідному висновку.

Отже, за умови обраного способу захисту власного права відсутня імперативна вимога в обов'язковому зверненні до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану та отриманні відмови у внесенні відповідних змін, як передумова для звернення до адміністративного суду, що своєю чергою свідчить про те, що спірні правовідносини не передбачають обов'язкового дотримання позивачем процедури досудового врегулювання спору.

Суд зазначає, що позивач вільно обирає спосіб захисту своїх порушених прав та законних інтересів, який в даному випадку є належним та відповідає чинному законодавству, оскільки позивачу було відомо про існування розбіжностей в спірному актовому записі.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо недотримання позивачем порядку внесення змін до актового запису шляхом звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану також з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Правил №96/5 заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб (крім випадків, коли актовий запис про шлюб складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) при пред'явленні паспорта або паспортного документа.

Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, подають заяву про внесення змін до актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір.

Позивач є громадянкою України, яка переселилася з тимчасово окупованої території України - Автономної Республіки Крим, тому вправі обрати будь-який відділ державної реєстрації актів цивільного стану.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач зверталась до Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області з проханням повторно видати свідоцтво про народження, складене відділом ЗАГС Бердянського МРУЮ Запорізької області, на ОСОБА_1, батько - ОСОБА_4, мати - ОСОБА_3. Проте позивачу було роз'яснено про неможливість видачі свідоцтва на ОСОБА_1, оскільки в документах, наданих позивачем та в актовому записі про народження існують розбіжності.

Як зазначено у листі Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області від 20.01.2018 за вих.№126/16.28-37 внесення змін до актових записів цивільного стану проводиться відповідним відділом державної реєстрації актів цивільного стану лише за наявності достатніх підстав, які підтверджуються документально. В інших випадках питання внесення змін є предметом розгляду суду.

Також у вищезазначеному листі від 20.01.2018 за вих.№126/16.28-37 вказано, що Ірпінський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області не має можливості внести зміни до вищезазначеного актового запису про народження № 1060 від 02.08.1977 року, складеного українською мовою відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянську Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, оскільки зміни мають вноситися відповідно до українського правопису.

Судом встановлено, що відповідач підтверджує факт звернення позивача, зазначаючи у своєму листі на адресу суду від 21.03.2018 №737/17.9-04-38, що 13.01.2018 позивач зверталася до Бердянського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану за консультацією щодо порядку внесення змін до актового запису про її народження. Відповідач зазначає, що позивачу роз'яснено порядок та підстави внесення змін до актового запису про її народження.

Відтак, суд вважає, що позивач вчинив усі необхідні дії щодо з'ясування можливості застосування позасудової процедури внесення змін до актового запису про її народження, яка в даному випадку виявилась неможливою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку позивач має достатні підстави для звернення до суду із позовом про внесення змін до актового запису про народження за № 1060 від 02.08.1977 року.

Оцінюючи правомірність вимог позивача про зобов'язання відповідача внести зміни до актового запису про народження позивача, суд виходить з такого.

Як вже встановлено судом 02 серпня 1977 року Відділом запису актів цивільного стану Бердянського міськвиконкому Запорізької області українською мовою вчинено актовий запис за № 1060 від 02.08.1977 року про народження дитини - ОСОБА_2, де батьком дитини зазначений ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, матір'ю - ОСОБА_3, дошлюбне прізвище - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Разом з тим, в обґрунтування позовних вимог позивачем надано до адміністративного позову паспорт громадянина України батька позивача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_4, виданого Бердянським МВ УМВС України в Запорізькій області 25.06.1997 (а.с. 12-13).

Згідно даних першої сторінки паспорту громадянина України ОСОБА_4 українською мовою зазначено прізвище батька позивача - «ОСОБА_4», ім'я «ОСОБА_4», а з відбитку штемпеля у графі «Сімейний стан» сторінка 10 паспорту вбачається реєстрація Октябрським РАГС міста Душанбе 22 грудня 1979 року шлюбу громадянина ОСОБА_4 та громадянки ОСОБА_3, 1953 року народження.

В матеріалах адміністративної справи також міститься довідка про присвоєння ідентифікаційного номера на ім'я ОСОБА_4 (а.с. 12-13).

Відповідно до перекладу свідоцтва про народження позивача, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павловською О.В., яке видано відділом ЗАГС Бердянського міськвиконкому Запорізької області 29.01.1980 року, НОМЕР_5, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Бердянську Запорізької області УРСР, отже російською мовою прізвище «ОСОБА_3» перекладається на українську мову як «ОСОБА_2», по батькові дитини російською мовою «ОСОБА_1» відтворюється як «ОСОБА_2», прізвище батьків відповідно - «ОСОБА_4», «ОСОБА_2», ім'я батька перекладається як «ОСОБА_4» (а.с.14-15).

Окрім того, судом встановлено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу, виданого Жовтневим відділом ЗАГС м. Душанбе 22.12.1979, НОМЕР_6, на громадянина /російською мовою/ «ОСОБА_3 Вячеслава Валентиновича» та громадянку /російською мовою/ «ОСОБА_3», після укладення шлюбу присвоєні прізвища /російською мовою/: чоловікові - «ОСОБА_4», дружині - «ОСОБА_3» (а.с. 16).

Згідно перекладу свідоцтва про укладення шлюбу батьків позивача, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Павловською О.В., прізвище, ім'я та по батькові чоловіка «ОСОБА_4» українською мовою відтворюється як «ОСОБА_4», прізвище, ім'я та по батькові дружини «ОСОБА_3» перекладається як «ОСОБА_3» (а.с.17).

Більш того, як вбачається зі свідоцтва про одруження, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Бердянського міськвиконкому Запорізької області 21.11.1997 року, НОМЕР_2 на ОСОБА_8 та ОСОБА_1 українською мовою зазначено дошлюбне прізвище жінки як «ОСОБА_1», що своєю чергою свідчить про те, що паспорт, отриманий позивачем до реєстрації шлюбу на підставі свідоцтва про народження, був виданий на ім'я ОСОБА_1 (а.с.11).

Суд вважає, що дані документи дають суду підстави ідентифікувати особу позивача, батька та матері позивача та встановити невідповідність даних, зазначених у первинних документах відомостям спірного актового запису про народження позивача, що своєю чергою більш за все свідчить про неправильність перекладу з російської на українську мову прізвища та по батькові позивача, прізвищ батьків та імені батька у спірному актовому записі.

На час складення актового запису про народження позивача за № 1060 від 02.08.1977 року був чинним Кодекс про шлюб та сім'ю України 1969 року.

Відповідно до статті 166 Кодексу про шлюб та сім'ю України ім'я, по батькові і прізвище дитини при реєстрації її народження і відомості про батьків записуються відповідно до правил, передбачених статтями 54, 55, 62, 63 цього Кодексу.

Відповідно до статті 62 Кодексу про шлюб та сім'ю України якщо батьки мають спільне прізвище, то це прізвище присвоюється і дітям.

Як вбачається зі спірного актового запису, при народженні позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 дитині було присвоєно прізвище матері - ОСОБА_3, оскільки на момент народження дитини батьки не перебували у шлюбі, а в подальшому після реєстрації шлюбу батьків дитини Жовтневим відділом ЗАГС м. Душанбе 22.12.1979 та визнання батьком дитини батьківства, було внесено зміни до актового запису про народження позивача та прізвище дитини змінено з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1».

Отже, батьки позивача мали спільне прізвище «ОСОБА_4» та «ОСОБА_2», що давало підстави для присвоєння дитині «ОСОБА_2».

Відповідно до статті 63 Кодексу про шлюб та сім'ю України Ім'я дитини визначається за згодою батьків, по батькові присвоюється за іменем батька, а у випадках, передбачених частиною другою статті 55 цього Кодексу, за іменем особи, яка записана як батько.

Враховуючи, що ім'я батька дитини «ОСОБА_4», то і по батькові дитини мало бути присвоєно «ОСОБА_2».

Проте, з актового запису про народження позивача за № 1060 від 02.08.1977 вбачається, що дитині присвоєно прізвище українською мовою «ОСОБА_3», а по батькові дитини - «ОСОБА_1».

Таким чином, суд зазначає, що сукупністю документів повністю та достовірно підтверджується помилковість зазначених в спірному актовому записі про народження позивача за № 1060 від 02.08.1977 прізвища позивача українською мовою «ОСОБА_3» замість правильного «ОСОБА_2», по батькові позивача «ОСОБА_1» замість правильного «ОСОБА_2»; прізвища матері позивача «ОСОБА_3» замість правильного «ОСОБА_2»; прізвища батька позивача «ОСОБА_4» замість правильного «ОСОБА_4» та ім'я батька позивача «ОСОБА_4» замість правильного «ОСОБА_4», а, відтак, зважаючи, що первинними та визначальними даними для встановлення правильності зазначених особистих даних дитини в актовому записі про народження є прізвища батьків, визначені у наведених вище документах, відповідні відомості, внесені до спірного актового запису, підлягають зміні.

Частиною третьою статті 28 Закону України «Про засади державної мовної політики» встановлено, що кожен громадянин України має право використовувати своє прізвище та ім'я (по батькові) рідною мовою згідно із традиціями цієї мови, а також право на їх офіційне визнання. При використанні цього права запис прізвища та імені (по батькові) в паспорті громадянина України, паспорті громадянина України для виїзду за кордон та інших офіційних документах виконується у транскрипції з української, російської або іншої мови за вибором громадянина.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 28 Цивільного кодексу України фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Ім'я фізичній особі надається відповідно до закону.

Згідно статті 294 Цивільного кодексу України фізична особа має право на ім'я. Фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції. У разі перекручення імені фізичної особи воно має бути виправлене. Якщо перекручення імені було здійснене у документі, такий документ підлягає заміні.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачають, що Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини свідчить, що сфера дії статті 8 Конвенції розповсюджується також і на питання, пов'язані з реєстрацією (у тому числі реєстрацією змін) та зміною імені та прізвища.

Зокрема, у своїх рішеннях Суд зазначав, що "…стаття 8 не містить ніяких явних положень щодо імен. Однак, імена, як і прізвища, є способом ідентифікації осіб у їх сім'ях і суспільстві, (див. Burghartz проти Швейцарії рішення від 22 лютого 1994, № 280-B, § 24, і Stjerna проти Фінляндії, рішення від 25 листопада 1994, № 299-B, § 37), тому стосуються особистого і сімейного життя..." (див. Guillot проти Франції, рішення від 24 жовтня 1996, § 21).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини дії суб'єкта владних повноважень щодо втручання чи обмеження прав людини повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання - пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.

Так, у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v. Ukraine) від 16 травня 2013 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що хоча мета статті 8 Конвенції головним чином стосується захисту особи від свавільного втручання державних органів, вона не лише зобов'язує державу утриматися від такого втручання, але й покладає на неї позитивні зобов'язання, властиві дієвій повазі до приватного та сімейного життя. Якщо межі між позитивними та негативними зобов'язаннями держави за статтею 8 не можна визначити з достатньою точністю, то застосовні принципи, тим не менш, є подібними. В обох контекстах слід дотримуватись справедливого балансу, який потрібно встановити між конкуруючими інтересами особи та суспільства в цілому (п. 37 Рішення). Саме державному органу належить навести відповідні та достатні підстави на підтримку своєї відмови у наданні дозволу на зміну імені особи для того, щоб це обмеження вважалося "необхідним у демократичному суспільстві" (п. 39 Рішення).

Підсумовуючи свої висновки у цій справі Європейський суд вказав, що державними органами не було надано жодного обґрунтування позбавлення заявниці її права приймати рішення з цього важливого аспекту її приватного та сімейного життя як зміну імені, і таке обґрунтування не було встановлено жодним іншим способом. Оскільки державні органи не забезпечили балансу відповідних інтересів, про які йдеться, вони не виконали своє позитивне зобов'язання щодо забезпечення права заявниці на повагу до її приватного життя. Відповідно, допустили порушення статті 8 Конвенції.

Тобто, з позиції Європейського суду з прав людини кожна особа має безперечне право на збереження свого імені та право на його зміну, порядок здійснення якої визнається законодавством України.

Суд акцентує увагу на тому, що у спірних правовідносинах позивач наполягає на зміні свого прізвища в актовому записі про своє народження з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1», по батькові позивача «ОСОБА_1» змінити на правильне «ОСОБА_2», прізвище матері позивача «ОСОБА_3» змінити на правильне «ОСОБА_2», прізвище батька позивача «ОСОБА_4» змінити на правильне «ОСОБА_4» та ім'я батька позивача «ОСОБА_4» змінити на правильне «ОСОБА_4», з приводу чого суд зазначає, що відповідачем не представлено жодних аргументів щодо неправильності чи невідповідності таких вимог законодавству України, оскільки відповідачем стверджується лише про недотримання позивачем порядку внесення відповідних змін до актового запису, що визнано судом необґрунтованим.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Таким чином, позивачем до суду надано належні та допустимі докази наявності помилок при складенні актового запису про народження позивача № 1060 від 02.08.1977 року, складеного українською мовою Відділом запису актів цивільного стану Бердянського міськвиконкому Запорізької області, в який слід внести зміни та виправити прізвище дитини з «ОСОБА_3» на «ОСОБА_2», по батькові дитини з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_2», прізвище матері дитини з «ОСОБА_3» на «ОСОБА_2», прізвище батька дитини з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4» та ім'я батька дитини з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4».

Враховуючи відсутність з боку відповідача жодного обґрунтування позбавлення позивача її права приймати рішення з цього важливого аспекту її приватного та сімейного життя як зміна прізвища та по батькові позивача, прізвищ батьків та імені батька, що в більшій мірі пов'язане із питанням неправильного перекладу з російської на українську мову прізвища та по батькові позивача, прізвищ батьків та імені батька у спірному актовому записі про народження позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Бердянський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області внести зміни до актового запису про народження № 1060 від 02.08.1977 року, складеного українською мовою Відділом запису актів громадянського стану Бердянського міськвиконкому Запорізької області, а саме: змінити відомості про прізвище та по батькові дитини ОСОБА_2, зазначивши, що прізвище дитини - «ОСОБА_2», по батькові дитини - «ОСОБА_2»; змінити відомості про прізвище матері дитини ОСОБА_3, зазначивши, що прізвище матері дитини «ОСОБА_2»; змінити відомості про прізвище та ім'я батька дитини ОСОБА_4, зазначивши, що прізвище батька дитини - «ОСОБА_4», ім'я батька дитини - «ОСОБА_4».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду - 28.03.2018.

Суддя Кушнова А.О.