ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

^{_____________________________________________________________________________________________}

^{П О С Т А Н О В А}

^{ІМЕНЕМ УКРАЇНИ}

02 квітня 2018 року

м. Одеса

Справа № 916/261/18

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів Принцевської Н.М., Діброви Г.І.

секретар судового засідання Іванов І.В..

за участю представників сторін:

від заявника - Подпругін О.О., за ордером,

від апелянта - Боднарук Ю.О., за ордером,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore)

на ухвалу Господарського суду Одеської області про забезпечення позову, прийняту суддею І.А. Малярчук, 16.02.2018, м. Одеса,

у справі №916/261/18

за заявою: RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD (Pasea Estate, Road Town, Tortola, British Virgin Islands; адреса для листування: 65009, м. Одеса, вул. Тіниста,15)

до: FENIX COMMODITIES PC (Churchill Way 14-16, CF10 2DX Cardiff, UK)

про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD звернулось до суду із заявою до FENIX COMMODITIES PC про забезпечення позову від 13.02.2018р. за вх.№4-14/18, в якій просить суд накласти арешт на судно т/х „ZEKO Y" (ІМО: 8027573, прапор - Танзанія, зареєстрованим власником якого є ARMADA SHIPPING CO SA, Belize City, Belize, яке на даний час знаходиться в акваторії порту Чорноморськ, Україна, та заборонити його вихід з акваторії морського порту Чорноморськ; накласти арешт на вантаж „соєві боби навалом нового врожаю" (Soybeans in bulk of new crop), яке знаходиться на борту судна „ZEKO Y" (ІМО: 8027573, прапор - Танзанія, зареєстрованим власником якого є ARMADA SHIPPING CO SA, Belize City, Belize).

Згідно додаткових пояснень від 16.02.2018р. за вх.№3583/18, в яких зокрема виклав прохальну частину заяви про забезпечення позову в наступній редакції: накласти арешт на вантаж у кількості 7550тон „Соєві боби навалом нового врожаю" (Soybeans in bulk of new crop), який знаходиться на борту судна „ZEKO Y" (ІМО: 8027573, прапор - Танзанія, зареєстрованим власником якого є ARMADA SHIPPING CO SA, Belize City, Belize); заборонити вихід з акваторії морського порту Чорноморськ судна т/х „ZEKO Y" (ІМО: 8027573, прапор - Танзанія, зареєстрованим власником якого є ARMADA SHIPPING CO SA, Belize City, Belize), яке на даний час знаходиться в акваторії порту Чорноморськ, Україна.

Так, в обґрунтування заяви RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD (продавець) зазначав, що між ним та FENIX COMMODITIES PC (покупець) 06.12.2017р. було укладено контракт №SSB20171205/497TR-17 на поставку товару, на виконання якого заявник поставив на термінал соєві боби у кількості 7550тн, завантажив їх на судно „ZEKO Y", номіноване покупцем, та оформив всю необхідну документацію. 15.01.2018р. продавець виставив покупцю інвойс №006 на суму 2429444,16 євро, який покупець мав оплатити до 17.01.2018р., чого з боку останнього зроблено не було. Із електронного листування із FENIX COMMODITIES PC заявнику стало відомо, що грошові кошти на рахунках покупця арештовані, можливості оплатити поставлений товар не має, грошові кошти заблоковані на невизначений час. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2018 року у справі №916/261/18 (суддя Малярчук І.А.) накладено арешт на вантаж у кількості 7550тон „Соєві боби навалом нового врожаю" (Soybeans in bulk of new crop), який знаходиться на борту судна „ZEKO Y" (ІМО: 8027573, прапор - Танзанія, зареєстрованим власником якого є ARMADA SHIPPING CO SA, Belize City, Belize).

Заборонено вихід з акваторії морського порту Чорноморськ судна т/х „ZEKO Y" (ІМО: 8027573, прапор - Танзанія, зареєстрованим власником якого є ARMADA SHIPPING CO SA, Belize City, Belize), яке на даний час знаходиться в акваторії порту Чорноморськ, Україна. Стягувачем за даною ухвалою є: RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD (Pasea Estate, Road Town, Tortola, British Virgin Islands; адреса для листування: 65009, м. Одеса, вул. Тіниста,15; реєстраційний номер 1642146).

Боржником за даною ухвалою є: FENIX COMMODITIES PC (Churchill Way 14-16, CF10 2DX Cardiff, UK; №LP17683); Іллічівська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці,6, код ЄДРПОУ 38728418); Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці,6, код ЄДРПОУ 01125672).

Ухвала мотивована наступним.

Досліджені судом коносаменти та сертифікати підтверджують факт виконання RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD зобов'язань за контрактом №SSB20171205/497TR-17 від 06.12.2017р. в частині поставки FENIX COMMODITIES PC товару на умовах FOB - завантаження на судно „ZEKO Y". Не подані суду докази оплати покупцем товару. Натомість, додане до заяви про забезпечення позову листування сторін електронною поштою свідчить про те, що внаслідок розслідування діяльності FENIX COMMODITIES PC операції на його рахунках призупинені на невизначений строк. Із листа заявника від 08.02.2018р. вбачається, що він має намір розірвати контракт №SSB20171205/497TR-17 від 06.12.2017р., що матиме наслідком залишення товару у власності продавця, а у випадку виходу судна з порту Чорноморськ існуватиме загроза праву власності заявника на вказаний товар. Встановлені судом факти вказують на недобросовісну поведінку покупця щодо виконання ним зобов'язань за контрактом №SSB20171205/497TR-17 від 06.12.2017р., яка загрожує продавцю збитками та негативним впливом на діловий імідж продавця.

Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції вбачає, що невжиття заходів, про які просить заявник, може істотно ускладнити чи унеможливити подальший ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до встановленого у контракті компетентного органу. Не погодившись з прийнятою ухвалою, 15.03.2018 року до Одеського апеляційного господарського суду звернувся з апеляційною скаргою R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore), в якій вважає, що вказана ухвала була прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які Господарський суд Одеської області визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи та з порушенням і неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права та просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2018 у справі №916/261/18.

Скаржник зазначає, що не був залучений до розгляду заяви про забезпечення позову попри те, що є власником товару, завантаженого на судно „ZEKO Y", та є фрахтувальником судна „ZEKO Y". Відповідно, такий запобіжний захід безпосередньо впливає на права, інтереси та обов'язки R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore).

Апелянт пояснює, що 06.12.2017 року між RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD (продавець) та FENIX COMMODITIES PC (покупець) було укладено договір купівлі-продажу 7 000 тон А-10% соєвих бобів на умовах ФОБ: товар розкладений/завантажений на одному причалі/в одному безпечному порту Чорноморськ/ місце завантаження Україна (додається).

Згідно договору купівлі-продажу від 01.01.2018 року, FENIX COMMODITIES PC продав цей товар компанії R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) (Кінцевий Покупець) на аналогічних умовах ФОБ: товар розкладений/завантажений на одному причалі/в одному безпечному порту Чорноморськ/ місце завантаження Україна (додається).

З метою виконання укладеного договору купівлі-продажу товару, R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) зафрахтували судно „ZEKO Y" за умовами договору фрахтування судна від 04.01.2018, укладеного з ADMADA SHIPPING CO SA.

R.M.D. Grains S.A.L. номінували судно „ZEKO Y" для виконання укладеного договору від 01.01.2018 року компанії FENIX COMMODITIES PC.

В свою чергу, FENIX COMMODITIES PC номінували судно „ZEKO Y" для виконання укладеного договору від 06.12.2017 року компанії RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD.

Очевидно, компанія RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD уклала ряд контрактів купівлі-продажу з відправниками товару, на підставі яких відправники здійснили відвантаження товару на судно „ZEKO Y".

11 січня 2018 року відправники товару завантажили на борт судна „ZEKO Y" 7550 мт товару.

R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) вказані отримувачами товару у всіх вісімнадцяти виданих коносаментах № 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18.

Після оформлення всіх вивантажувальних документів разом з відправниками товару, RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD надіслала копії документів FENIX COMMODITIES PC для здійснення оплати, включаючи сертифікати про походження товару та фітосанітарні сертифікати.

В свою чергу, FENIX COMMODITIES PC передали копії всіх вивантажувальних документів разом з рахунком на оплату від 17 січня 2018 року (додається) компанії R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore).

18.01.2018 року R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) оплатила повну вартість товару у розмірі 2 336 889,59 євро на рахунок FENIX COMMODITIES PC.

В підтвердження цього апелянт надав копію SWIFT платежу, що підтверджує 100% оплату вартості товару на банківський рахунок FENIX COMMODITIES PC та зарахування платежу на банківський рахунок FENIX COMMODITIES PC.

R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) зазначає, що йому не відомо чи здійснив FENIX COMMODITIES PC оплату вартості товару на рахунок RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD, а також не відомо чи здійснив RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD оплату вартості товару на рахунок відправників.

Беззаперечним є факт здійснення оплати повної вартості товару у розмірі 2 336 889,59 євро компанією R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore)

Відповідно, на думку скаржника, єдиним власником товару на даний момент є R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore), які зазначені отримувачем товару у всіх відвантажувальних документах, включаючи коносаментами, сертифікати про походження та фітосанітарні сертифікати.

У всіх вісімнадцяти коносаментах R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) вказані отримувачами товару.

Таким чином, за твердженням апелянта, господарський суд Одеської області своєю ухвалою наклав арешт на майно, яке належить компанії R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) та заборонив вихід з акваторії морського порту Чорноморськ судна „ZEKO Y", яке зафрахтоване компанією R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore), що прямо впливає на права, обов'язки та інтереси R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore), а саме:

неможливість отримати оплачений товар за умовами укладеного договору між R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) та FENIX COMMODITIES PC;

виникнення відповідальності компанії R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) за простій судна „ZEKO Y" за умовами укладеного договору фрахтування судна від 04.01.2018 у розмірі 3000 дол. США за кожен день простою.

Також на думку скаржника, суд безпідставно дійшов висновку, що у випадку виходу судна з порту Чорноморськ існуватиме загроза праву власності заявника на вказаний товар. Такий висновок суду не відповідає обставинам справи, не ґрунтується на повному та об'єктивному дослідженні всіх наявних матеріалів справи і належній оцінці доказів.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що Компанія RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD не зазначена відправником товару у жодному із вісімнадцяти коносаментів, наданих суду. Відправниками товару у кількості 7 550 мт є інші компанії, які не приймали участь у розгляді заяви про накладення арешту на товар та не пред'являли вимог стосовно товару, завантаженого на судно „ZEKO Y".

Право вимоги за коносаментом належить відправнику товару, який вказаний у коносаменті.

У даному випадку, на думку апелянта, компанія RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD не вказана відправником у жодному з 18 коносаментів, тому вона не має права вимоги та права власності стосовно товару завантаженого на судно „ZEKO Y".

Також скаржник зазначає, що саме він є власником товару, оскільки він здійснив оплату повної вартості товару, та зазначений отримувачем товару у всіх відвантажувальних документах.

Компанія R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) зазначена отримувачем товару у всіх вісімнадцяти коносаментах та відвантажувальних документах та загальну кількість 7 550 мт. Окрім цього, R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) оплатили повну вартість товару у сумі 2 336 889,59 євро, що підтверджуються копією свіфт-повідомлень.

Однак, за твердженням скаржника, суд не з'ясував хто є власником товару, тому висновок суду про те, що у випадку не накладення арешту, існуватиме загроза праву власності RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD є повністю безпідставним, необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Також апелянт зауважує, що у компанії RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD немає морської вимоги до ARMADA SHIPPING CO SA, а судно може бути арештоване тільки на морську вимогу щодо договору фрахтування судна або іншого договору експлуатації судна. Арешт товару на борту судна не може здійснюватись на підставі морської вимоги, однак заявлені вимоги жодним чином не стосуються договору фрахтування судна та відповідальності судновласника.

Крім того, скаржник зауважує, що контракт, укладений 06.12.2017 року між RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD та FENIX COMMODITIES PC містить арбітражне застереження про розгляд будь-яких спорів шляхом арбітражу відповідно до правил арбітражу в Лондоні Міжнародної федерації асоціацій з торгівлі оліями, масло насінням та жирами.Отже, господарський суд Одеської області взагалі не має повноважень розглядати по суті спір між RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD та FENIX COMMODITIES PC.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.03.2018 року задоволено клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2018 у справі №916/261/18.

В судове засідання 02.04.2018 року не з'явився представник FENIX COMMODITIES PC, хоча повідомлявся належним чином про розгляд справи.

Враховуючи обмежений строк розгляду апеляційних скарг, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі відповідача.

До суду 30.03.18 від RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з мотивів, викладених у відзиві.

Також до суду надійшло 02.04.18 року клопотання RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD про витребування у R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) документів, посвідчених належним чином та легалізованих у встановленому законодавством порядку, що підтверджують реєстрацію R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) та повноваження посадових осіб, які мають право підписувати від імені R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) будь-які документи, в тому числі видавати довіреності, а також витребувати докази щодо купівлі R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) у FENIX COMMODITIES PC та навантаженню соєвих бобів навалом у портах м. Миколаєва або м. Южного/Україна.

Судова колегія відмовила у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки апелянтом надано договір належні та допустимі докази наявності повноважень на представництво інтересів R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore), в судовому засіданні надано оригінал договору про надання правової допомоги №28-02/2018 від 28.02.2018 року та ордер від 06.03.2018 року , в той же час, заявником не надано інших відомостей чи спростування наявності повноважень представника R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore).

Відповідно до ч.4 ст.60 ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим йому відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Крім того, судова колегія обмежена процесуальним строком розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, тому, зважаючи на те, що витребування документів в іноземної юридичної особи займає значний час, судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання заявника.

Що стосується витребування доказів щодо купівлі R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) у FENIX COMMODITIES PC та навантаженню соєвих бобів навалом у портах м. Миколаєва або м. Южного/Україна, колегія суддів не вбачає у цьому доцільності, з мотивів, викладених у постанові.

Відповідно до вимог ст.ст. 240, 283 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, та перевірено під час апеляційного перегляду, RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD звернулось до суду із заявою до FENIX COMMODITIES PC про забезпечення позову від 13.02.2018р. за вх.№4-14/18, в якій просить суд накласти арешт на судно т/х „ZEKO Y" (ІМО: 8027573, прапор - Танзанія, зареєстрованим власником якого є ARMADA SHIPPING CO SA, Belize City, Belize, яке на даний час знаходиться в акваторії порту Чорноморськ, Україна, та заборонити його вихід з акваторії морського порту Чорноморськ; накласти арешт на вантаж „соєві боби навалом нового врожаю" (Soybeans in bulk of new crop), яке знаходиться на борту судна „ZEKO Y" (ІМО: 8027573, прапор - Танзанія, зареєстрованим власником якого є ARMADA SHIPPING CO SA, Belize City, Belize).

Згідно додаткових пояснень від 16.02.2018р. за вх.№3583/18, в яких зокрема виклав прохальну частину заяви про забезпечення позову в наступній редакції: накласти арешт на вантаж у кількості 7550тон „Соєві боби навалом нового врожаю" (Soybeans in bulk of new crop), який знаходиться на борту судна „ZEKO Y" (ІМО: 8027573, прапор - Танзанія, зареєстрованим власником якого є ARMADA SHIPPING CO SA, Belize City, Belize); заборонити вихід з акваторії морського порту Чорноморськ судна т/х „ZEKO Y" (ІМО: 8027573, прапор - Танзанія, зареєстрованим власником якого є ARMADA SHIPPING CO SA, Belize City, Belize), яке на даний час знаходиться в акваторії порту Чорноморськ, Україна.

Забезпечення позову врегульовано главою 10 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.137 ГПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

2. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

3. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

4. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За приписами ст.138 ГПК України, заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно ч.3 ст.139 ГПК України, заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичної особи) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичної особи), що є відповідальною за морською вимогою, її місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання чи перебування (для фізичної особи), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна;

4) найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.

4. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

5. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача (відповідачів) на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Таким чином, в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Проте, судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову у даній справі, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2018 року Компанія RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD подала до господарського суду Одеської області позовну заяву до FENIX COMMODITIES PC про відшкодування шкоди (стягнення збитків) у розмірі 56 343,93 дол. США, понесених у зв'язку із навантаженням судна та подальшою неоплатою товару відповідачем у встановлений строк.

Пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» встановлено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За приписами п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Дослідивши наявні матеріали справи, судова колегія доходить висновку безпідставність та необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для забезпечення позову, виходячи з такого.

Так, в обґрунтування забезпечення позову Компанія RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD зазначала про укладений між нею та Компанією FENIX COMMODITIES PC 06.12.2017р. контракту №SSB20171205/497TR-17 на поставку товару, на виконання якого заявник поставив на термінал соєві боби у кількості 7550тн, завантажив їх на судно „ZEKO Y", номіноване покупцем, та оформив всю необхідну документацію.

15.01.2018р. продавець виставив покупцю інвойс №006 на суму 2429444,16 євро, який покупець мав оплатити до 17.01.2018р., чого з боку останнього зроблено не було, що і стало підставою для звернення до суду із заявою.

Судовою колегією досліджено контракт №SSB20171205/497TR-17 від 06.12.17 року, сертифікат про вагу та якість №0118-010 від 12.01.2018р., інвойс №006 від 15.01.2018р. В контракті зазначено продавцем RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD, покупцем FENIX COMMODITIES PC, предмет контракту - продаж соєвих бобів на умовах ФОБ. Оплата згідно п.13 - 100% чистий платіж на підставі надісланих по факсу/електронній пошті копій нижчеперелічених документів на поставку після надання їх покупцям протягом 2 робочих днів, але у будь-якому випадку до початку вивантаження.

Продавець має право залишати судно пришвартованим до причала до отримання платежу без несення відповідальності за демередж. Оплата є умовою договору. Розвантаження не допускається до отримання продавцями повної вартості вантажу.

Відповідно до 18 коносаментів, товар поставлено частками, відправниками товару у кількості 7 550 мт є інші компанії від імені FENIX COMMODITIES PC, а саме:

Коносаменти №1, 8, 11 вантажовідправник RISOIL OVERSEAS LTD, вага товару 545,250 МТ, 1089,839 МТ, 129.730 МТ відповідно,

Коносамент №2 вантажовідправник TREYD TORG S.R.O., вага товару 772,800 МТ,

Коносамент №3 вантажовідправник OU "GRAINEXPO", вага товару 489,840 МТ,

Коносамент №4 вантажовідправник FORDEX TRANSIT LIMITED PARTNERSHIP вага 463,000 MT

Коносаменти №5, 7 вантажовідправник CORELUCK TRADE LP, вага товару 88,649 МТ, 118.720 МТ відповідно,

Коносамент №6 вантажовідправник SEEDS OIL GRAIN LTD, вага товару 719,660 МТ,

Коносамент №9 вантажовідправник SEED AND TRADE S.R.O., вага товару 403,760 МТ,

Коносамент №10 вантажовідправник GRAIN TRADING S.R.O., вага товару 429,990 МТ,

Коносамент №12 вантажовідправник ANDIGO TRADE LP, вага товару 47.820МТ,

Коносамент №13 вантажовідправник CREDOFLEX PROJECTS LIMITED PARTNERSHIP, вага товару 87.150 МТ,

Коносамент №14 вантажовідправник TOKI PATKO LOVARDA KFT, вага товару 526.410 МТ,

Коносамент №15 вантажовідправник MERCHANTA INTER LP, вага товару 394.302 МТ,

Коносамент №16 вантажовідправник ROSTO TRADE LTD, вага товару 205.160 МТ,

Коносамент №17 вантажовідправник VELCAR ESTATE LP, вага товару 571.860 МТ,

Коносамент №18 вантажовідправник PATAGONIA INTER L.P. CORNER CHAMBERS, вага товару 466.060 МТ.

В усіх коносаментах вказаний вантажоодержувач: за наказом R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore), Ліван. (т.1 а.с.25-60).

Листом від 24.01.18, направленим на електронну пошту FENIX COMMODITIES PC, RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD зазначено, що продавець має інформацію про оплату товару кінцевим покупцем, та заявлено вимогу про оплату товару, в іншому випадку товар буде притримано (т.1 а.с.94).

У відповідь FENIX COMMODITIES PC повідомлено листом від 31.01.18 року про те, що надання послуг тимчасово обмежено внаслідок поточного внутрішнього розслідування щодо діяльності компанії, у зв'язку з цим рахунок також тимчасово обмежений і немає можливості здійснювати транзакції з рахунку FENIX COMMODITIES PC (т.1 а.с.96).

Судовою колегією також встановлено, що FENIX COMMODITIES PC в подальшому повинен передати товар R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore), який є кінцевим покупцем згідно контракту №SSB20171205/497TR-17 від 06/12/2017 (т.2 а.с.181-188).

17.01.2018 року Компанією FENIX COMMODITIES PC виставлено інвойс R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) на суму 2 336 889,59 євро, який оплачено R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) 18.01.2018 року згідно повідомлення про swift-платіж (т.3 а.с.41-42).

Відповідно до повідомлення відділу міжнародних платежів, кошти за транзакцією від 18.01.18 були зараховані на рахунок кінцевого бенефіціара (FENIX COMMODITIES PC) 19.01.18 року у розмірі 2 336 739,59 євро за номером посилання 99637118.

Судова колегія зазначає, що для повного та всебічного розгляду заяви про забезпечення позову та встановлення дійсної необхідності арешту вантажу на судні, слід дослідити наявність прав заявника на зазначений вантаж.

Матеріали справи містять контракт №497TR-17-1 від 06.12.2017 року, укладений між RISOIL OVERSEAS LTD (продавець) та RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD (покупець). в якому сторони погодили продаж соєвих бобів навалом вагою 7000 МТ+-10% (т.1 а.с.120-127).

Проте, судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять доказів укладення договорів RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD з іншими компаніями, які зазначені вантажовідправниками у коносаментах , а саме з TREYD TORG S.R.O., OU "GRAINEXPO", FORDEX TRANSIT LIMITED PARTNERSHIP, CORELUCK TRADE LP, SEEDS OIL GRAIN LTD, SEED AND TRADE S.R.O., GRAIN TRADING S.R.O., ANDIGO TRADE LP, CREDOFLEX PROJECTS LIMITED PARTNERSHIP, TOKI PATKO LOVARDA KFT, MERCHANTA INTER LP, ROSTO TRADE LTD, VELCAR ESTATE LP, PATAGONIA INTER L.P. CORNER CHAMBERS.

Таким чином, заявником не надано належних та допустимих доказів наявності права власності на товар, який є предметом коносаментів №2-7, 9-10, 12-18. В зазначених коносаментах RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD не зазначений.

Самі ж вантажовідправники за коносаментами №2-7, 9-10, 12-18 вимог до FENIX COMMODITIES PC стосовно товару, завантаженого на судно „ZEKO Y" - не заявляли.

Відповідно до ст.133 КТМ України, за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж із порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).

Відповідно до ст.141 КТМ України, відправник має право вимагати повернення вантажу в порту відправлення до відходу судна або видачі вантажу в проміжному порту, або видачі не тій особі, що зазначена в коносаменті, за умови пред'явлення всіх виданих відправнику примірників коносамента або надання відповідного забезпечення і з дотриманням правил цього Кодексу про відмову від договору морського перевезення. Таке ж право належить кожному законному держателю всіх виданих відправнику вантажу примірників коносамента.

Таким чином, право притримати товар, повернути його в порту відправлення належить саме вантажовідправнику або законному держателю примірника коносамента.

Водночас, компанією RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD не надано доказів того, що вона являється законним держателем коносаментів, такі посилання в коносаментах відсутні. Компанія RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD не вказана відправником у жодному з 18 коносаментів, тому, за висновком судової колегії, право вимоги стосовно товару завантаженого на судно „ZEKO Y", не підтверджено належним чином.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для арешту товару, який є на судні „ZEKO Y", оскільки право власності заявника RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD на нього не підтверджене належними доказами.

Згідно п.9 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується арештом судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.

Відповідно до п 1, 2 ст. 41 Кодексу торговельного мореплавства України, судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії. Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог, зазначених у статті 42 цього Кодексу, під час перебування судна в морському порту України.

Відповідно до ст.42 Кодексу торговельного мореплавства України, судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв'язку з:

1) заподіянням шкоди в результаті втрати або пошкодження майна у зв'язку з експлуатацією судна;

2) заподіянням шкоди в результаті позбавлення життя або ушкодження здоров'я на суші або на воді у прямому зв'язку з експлуатацією судна;

3) заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу;

4) винагородою, що належить за здійснення рятувальних заходів або виконання вимог будь-яких договорів про рятування;

5) компенсацією та іншими сумами, що належать за усунення або спробу усунення загрози заподіяння шкоди, за вжиття запобіжних заходів чи здійснення аналогічних операцій;

6) підняттям, віддаленням або знищенням судна, що стало уламками, чи його вантажу та викликаними цим витратами;

7) будь-яким договором використання або фрахтування судна;

8) будь-яким договором перевезення вантажу або пасажирів на судні;

9) втратою чи пошкодженням вантажу, включаючи багаж, під час перевезення або у зв'язку з ним;

10) загальною аварією;

11) лоцманським проведенням та сплатою лоцманських зборів;

12) буксируванням;

13) постачанням продуктів харчування, матеріалів, палива, запасів, обладнання, включаючи контейнери, для експлуатації судна або утримання його;

14) будівництвом, ремонтом, перебудовою або переобладнанням судна;

15) зборами в порту, каналі та інших судноплавних водах, а також у доці;

16) заробітною платою та іншими коштами, що належать капітану, членам командного складу та іншим членам екіпажу у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків на борту судна, включаючи витрати на репатріацію і внески за соціальним страхуванням, що сплачуються від їх імені;

17) дисбурсменськими витратами, які здійснюються щодо судна капітаном, власником, фрахтувальником або агентом;

18) страховою премією, включаючи внески за взаємне страхування, що сплачуються стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером;

19) будь-якою комісійною, брокерською або агентською винагородою, що сплачується стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером;

20) будь-яким спором про право власності на судно або володіння ним;

21) будь-яким спором між двома або кількома власниками судна щодо використання судна і розподілу прибутку;

22) заставою судна;

23) будь-яким спором, що виникає з договору купівлі- продажу судна.

Будь-яке судно або судна можуть бути арештовані, якщо на момент початку процедури, пов'язаної з арештом судна або суден, вони перебувають у власності особи, яка несе відповідальність за морською вимогою і яка на час виникнення вимоги була власником судна, стосовно якого морська вимога виникла, або фрахтувальником такого судна за бербоут-чартером, тайм-чартером або рейсовим чартером. Це правило не застосовується до вимог про право власності на судно чи володіння ним. Арештоване судно звільняється з-під арешту у разі надання забезпечення морської вимоги в прийнятній формі та достатнього за розміром.

Відповідно до ст.2 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, до якої приєдналася Україна 07.09.2011 року, судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.

Однак, як з'ясовано судовою колегією, судновласником судна „ZEKO Y" являється Компанія ARMADA SHIPPING CO SA.

З обставин даної справи вбачається, що RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD не пред'являла вимог проти судновласника - ARMADA SHIPPING CO SA.

Натомість, RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD пред'явила вимоги проти покупця товару - FENIX COMMODITIES PC, які заявлені на підставі контракту купівлі-продажу від 06.12.2017 та жодним чином не стосуються договору фрахтування судна „ZEKO Y".

Отже, зважаючи на те, що заявником заявлені вимоги щодо арешту вантажу у зв'язку з неоплатою товару покупцем FENIX COMMODITIES PC за контрактом від 06.12.17р., які не стосуються вимоги до власника чи фрахтувальника судна, судова колегія доходить висновку про те, що зазначена вимога не є морською, що виключає можливість задоволення заяви RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD про забезпечення позову.

За таких обставин, судова колегія вважає, що з огляду на відсутність морської вимоги заявника до власника судна ARMADA SHIPPING CO SA або до фрахтувальника судна R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore), вимоги RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD безпідставно задоволені судом першої інстанції.

Також колегія суддів зазначає, що заявником RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD не обґрунтовано належним чином наявності підстав для забезпечення позову, оскільки по суті вирішується питання про те, яка особа є власником товару, а це стосується фактично вирішення спору по суті.

Крім того, судова колегія зауважує, що в контракті, укладеному 06.12.2017 року між RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD та FENIX COMMODITIES PC, міститься арбітражне застереження про розгляд будь-яких спорів шляхом арбітражу відповідно до правил арбітражу в Лондоні Міжнародної федерації асоціацій з торгівлі оліями, масло насінням та жирами.

Таким чином, господарський суд Одеської області не уповноважений на розгляд спорів між сторонами, з огляду на арбітражне застереження у контракті.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що обраний заявником RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD захід до забезпечення позову не є обґрунтованим, не підтверджений належними та допустимими доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу забезпечення позову, крім того, заявником заявлені вимоги щодо арешту вантажу у зв'язку з неоплатою товару покупцем FENIX COMMODITIES PC за контрактом від 06.12.17р., що не є морською вимогою, що виключає можливість задоволення заяви RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD про забезпечення позову.

За таких обставин, оскільки висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі є передчасними та безпідставними, а доводи апеляційної скарги - обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу, колегія суддів доходить висновків про скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 16.02.2018 року у справі №916/261/18, та відмову у задоволенні заяви RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD про забезпечення позову.

Керуючись статтями 270, п.2 ч.1 ст. 275, ст.277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу R.M.D. Grains S.A.L. (Offshore) задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.02.2018 року у справі №916/261/18 скасувати.

В задоволенні заяви RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS LTD (Pasea Estate, Road Town, Tortola, British Virgin Islands до: FENIX COMMODITIES PC (Churchill Way 14-16, CF10 2DX Cardiff, UK) про забезпечення позову (вх.№4-14/18 від 13.02.18 року) - відмовити.

Направити справу до господарського суду Одеської області для подальшого розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02.04.2018

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М Принцевська