Справа № 368/450/16-ц

провадження 2/368/16/18

Рішення

Іменем України

"17" січня 2018 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючого: судді Закаблук О.В.

При секретарі: Широкоступ К.М.

За участі учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1

Представник позивача: ОСОБА_2

Відповідач: ОСОБА_3

Представник відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області в порядку позовного провадження цивільну справу за:

- позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, - Буртівська сільська рада Кагарлицького району Київської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою;

- зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, суд, -

В С Т А Н О В И В :

12.03.2016 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про сусунення перешкоду у користуванні земельною ділянкою, ( Том № 1, а.с., 2 - 5), в якій позивач просив суд винести рішення, на підставі якого:

- прийняти дану позовну заяву до розгляду;

- залучити до участі у справі як третю особу на стороні позивача Буртівську сільську раду.

- шляхом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою:

- зобов'язати ОСОБА_3 перенести, з урахуванням вимог п. 3.25* ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень", споруду (сінник), яка належить ОСОБА_3 і знаходиться на території домоволодіння між його земельною дъъчнкою за адресою: АДРЕСА_5 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_6 на відстань не менше 1,0 м від його земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

- зобов'язати ОСОБА_3 звільнити з належної йому земельної ділянки, що находиться за адресою: АДРЕСА_5, сітку - огорожу разом із стовпами- кріпленнями та дві металеві труби.

- стягнути з ОСОБА_3 на його користь судовий збір, що був пов'язаний з розглядом даної справи.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовував наступними обставинами:

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю від 11.01.2006 р. серії НОМЕР_4, йому на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 0,4195 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, на якій розташований цегляний житловий будинок, належний йому на підставі договору дарування від 05.08.1997 року з господарськими спорудами.

Відповідач ОСОБА_3 є власником сусіднього житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_6.

Оскільки межі сусідніх ділянок були знищені, мені здалося, що відповідач дуже близько до його земельної ділянки побудував споруду (сінник), для зберігання сіна, при цьому, жодного дозволу на будівництво він не давав.

У зв'язку із цим він 09.08.2013р. звернувся із письмовою заявою до Буртівеької сільської ради, де зазначив, що, на його погляд, відповідач на межі земельних ділянок побудував господарські споруди із порушенням будівельних та протипожежних норм.

У відповідь на його заяву, Буртівська сільська рада листом від 09.08.13р. за № 166 повідомила його про необхідність визначення межі його земельної ділянки, для чого необхідно звернутися до землевпорядної організації, яка має ліцензії, і вже після цього у Буртівеької сільської ради буде можливість розглянути його заяву.

24.09.2013 року КМВД КОФ Центр ДЗК було складено Акти про відновлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та обмежень на використання земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків (далі - Акти від 24.09.13p.)

Однак, згодом він помітив, що встановлені КМВД КОФ Центр ДЗК межові знаки зі сторони сусідів по АДРЕСА_6, були зміщені в бік його земельної ділянки.

У зв'язку із цим він змушений був повторно звертатися до Буртівеької сільської ради та КМВВ КОФ Центр ДЗК, для відновлення межових знаків.

Так, 03.12.2015р. представниками КМВД КОФ Центр ДЗК в присутності голови Буртівської сільської ради ОСОБА_7 та депутатів Буртівської сільської ради ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були відновлені межові знаки сі сторони сусідів по АДРЕСА_6, внаслідок чого складено Акт прийомки - передачі межових знаків на зберігання (далі - кт від 03.12.2015р.). Також на підтвердження встановлення межових знаків КМВД КОФ Центр ДЗК, між моє та сусідньою земельною ділянкою по АДРЕСА_6 головою Буртівської сільської ради ОСОБА_7 та депутатами Буртівської сільської ради ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було складено відповідний Акт від 03.12.2015р.

Після встановлення межових знаків між його та сусідньою земельною ділянкою по АДРЕСА_6, комісією у складі голови Буртівської сільський ради ОСОБА_10 та депутатами Буртівської сільської ради ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було складено додатковий акт про встановлення межових знаків землевпорядною організацією КМВД КОФ "Центру ДЗК" між господарствами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в селі по вулиці по вулиці Білика за ініціативою ОСОБА_1, де - зазначено, що між 1 і 2 межовими знаками знаходиться дерев'яна споруда ОСОБА_3, яка побудова на лінії межі і вода з неї стікає в господарство ОСОБА_1.

Водовідведення з будинку зроблено в господарство ОСОБА_1.

Огорожа з сітки та дві труби встановлені ОСОБА_3 на присадибній земельній ділянці ОСОБА_1.

Тому комісія рекомендувала мені вирішити спірні питання в суді в зв'язку з порушенням цивільно-правових відносин.

Його неодноразові звернення, відносно усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою залишились поза увагою відповідача. Тому у зв'язку із цим конфліктом, у них з відповідачем порушилися добросусідські відносини та наразі між ними є затяжний конфлікт.

Наявність огорожі з сітки і труб у його подвір'ї та розташування на межі земельної ділянки споруди (сінник), для зберігання сіна, позбавляють його можливості звести паркан, що буде розділяти сусідні земельні ділянки.

Тому він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

- визнання права;

- визнання правочину недійсним;

- припинення дії, яка порушує право;

- відновлення становища, яке існувало до порушення;

- примусове виконання обов'язку в натурі;

- зміна правовідношення;

- припинення правовідношення;

- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

Так, предметом даного позову є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що у повній мірі відповідає способу захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до ст. 16 ЦК України.

Відповідно до статті 1 першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні. Право власності є непорушним.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 2 статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких перешкод його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язанні з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Стаття 103 цього Кодексу визначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам - сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення, тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Згідно п. г,е, ч.1. ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов'язані:

- не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

- дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням зєлієльних сервітутів та охоронних зон;

Відповідно до п.3.22 Державних будівельних норм України 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень", для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Відтак, вважає, що спірна споруда, - сінник, що побудована без його дозволу на відстані менше одного метра від межі сусідньої ділянки в порушення п. 3.22 Державних будівельних норм України 360-92**, водовідведення з якої зроблено в його господарство разом із сіном, що в ній зберігається, повинна бути перенесена на відстань не менше 1,0 м. від межі земельної ділянки.

А належна йому земельна ділянка підлягає звільненню від сітки, - огорожі разом із стовпами-кріпленнями та двох металевих труб, що на ній знаходяться.

12.03.2016 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 11 - 1 ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Іванюта Т.Є., ( Том № 1, а.с., 24).

14.03.2016 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 122, 127 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до судового розгляду, (Том № 1, а.с., 24).

24.03.2016 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу про задоволення самовідводу судді Іванюти Т.Є., справу направлено до канцелярії Кагарлицького районного суду Київської області для визначення іншого судді на підставі ч. 3 ст. 11 - 1 ЦПК України, (Том № 1, а.с., 29).

24.03.2016 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 11 - 1 ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., (Том № 1, а.с., 31).

03.06.2016 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшло письмове заперечення проти позову, подана представником відповідача, ( Том № 1, а.с., 50 - 53), наступного змісту:

- ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області було відкрите провадження у цивільній справі у складі головуючого Закаблук О.В. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Однак, відповідач вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 являються незаконними, безпідставними та необгрунтованими, а тому необхідно відмовити позивачу в задоволенні цього позову в повному обсязі, з наступних підстав:

1. як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою в якій просить:

- зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов'язати знести будівлі, які перешкоджають користуватися земельною ділянкою за її цільовим призначенням, а судовий збір не сплачено.

Квитанція не відповідає вимогам ЗУ «Про сплату судового збору» в якій повинні бути зазначені відомості про те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір та ким з зазначенням ідентифікаційного коду платника.

2. Земельна ділянка, житловий будинок та господарські будівлі які розташовані за адресою АДРЕСА_6, належали померлій ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Буртівської сільської ради 25.07.1988року. Житловий будинок та господарські споруди були побудовані ще в 1970 роки і стоять до сьогодні.

19.10.1990 року ОСОБА_3 отримала вищевказане майно в спадщину за заповітом.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» була розроблена технічна документація із землеустрою щодо оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд.

В подальшому, 30 січня 2003 року ОСОБА_3 був виданий Державний Акт на право власності на земельну ділянку (Серії НОМЕР_5), площею 0,2116 Га, яка знаходиться в АДРЕСА_6 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

3. Позивач в поданому позові в рахунок обгрунтування заявлених ним вимог щодо ус усунення перешкод у користуванні його земельною ділянкою посилається в цілому на ту обставину, що «відповідач, збудувавши огорожу, самовільно захопив частину земельної оііянки позивача, перемістивши при цьому межу земельних ділянок по всій довжині від Б до В, але не вказав конкретно на скільки метрів чи сантиметрів вглиб земельної ділянки позивача....».

Єдиним доказом, який був наданий позивачем, та на його думку свідчить про обгрунтованість його вимог щодо усунення перешкод у здійсненні ним права користування земельною ділянкою, шо знаходиться в матеріалах цивільної справи є Схема закріплення меж земельної ділянки гр. ОСОБА_1, яка була розроблена та складена спеціалістами Центру ДЗК по відновленню меж земельної ділянки. Доказів, що відповідач чинить позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою позивачем також не надано. Земельну ділянку позивача не захоплювала, межові знаки не знищувала. Відновлення меж проведено незаконно, без винесення меж згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3

Особисто ОСОБА_3 згоди на приватизацію суміжної земельної ділянки не давала, та ніякі межі в технічній документації не погоджувала та нічого не підписувала.

24.09.2013 року було складено Акт про відновлення в натурі меж, який є незаконним.

Складання вищевказаного Акту повинна відповідати нормам закону, а саме ст. 198 ЗК України та в порядку, визначеному Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 № 376, належить виходити з того, що при оформленні права власності на земельну білянку проводяться кадастрові зйомки комплекс робіт, виконуваних для визначення та біоновлення меж земельних ділянок, які включають погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Акт відновлення меж земельної ділянки складається у випадку відновлення межових знаків, що встановлювались раніше, тобто при повторному виносі меж земельної ділянки.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється землевпорядною організацією належним чином тобто письмово рекомендованим листом та щонайменше за 5 робочих днів до початку робіт.

Акт про відновлення в натурі меж земельної ділянки від 24.09.2013 року не є допустимим доказом заволодінпя відповідачем частиною земельної ділянки позивача, так як не отримано вказаного порядку відновлення меж тому, що не використовувались дані земельно-кадастрової документації на земельну ділянку відповідача, а тільки використовувавсь дані на земельну ділянку позивача, що слідує з тексту вказаного акту та опису меж тільки земельної ділянки позивача. З цих же підстав акт комісії сільської роои від без план-схеми земельних ділянок та копією аерофотозйомки місцевості теж не є оопустимим доказом заволодіння відповідачем частиною земельної ділянки позивача та порушення відповідачем вимог п. 3.25 будівельних нопм ДБН- 360-92 « Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», які передбачають для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1 м. Крім того, відсутні дан, що сільська рада має ліцензію на виконання робіт із землеустрою відповідно до вимог ст. 26 ч. 2 ЗУ «Про землеустрій».

Більш того, геодезистами КМВД КОФ не було проведено кадастрову зйомку земельних ділянок, які знаходиться в АДРЕСА_5, за участі позивача та відповідача, та не було складено зведений план фактичного землекористування та конфігурації, що відповідає державному акту гр. ОСОБА_3 в АДРЕСА_6.

З підстав викладених вище, позивач просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні його земельною ділянкою, шляхом знесення огорожі, який самочинно збудований відповідачем на земельній ділянці позивача, на підставі ст. 391 ЦК України та ч.2 ст. 152 ЗК України.

Межові знаки повинні бути тільки ті, що визначені до користування Держземагенцією. Чого зроблено не було. Акту винесення меж земельної ділянки відповідач не підписувала. Відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації відповідно до ст.107 ЗК України.

В вищезазначеному Акті не вказано, що ОСОБА_3 дійсно побудувала господарські будівлі, які створюють перешкоду для використання даної земельної ділянки за цільовим призначення. Акт який складено 03.12.2015 року і підписаний начебто головою сільської ради та депутатами також не містить інформації що ОСОБА_3 дійсно побудувала господарські будівлі, які створюють перешкоду для використання даної земельної ділянки за цільовим призначення, та викликає сумніви його дійсності, так як не посвідчений належним чином.

Рішенням від 09.09.2014р. Брутівської сільської ради Кагарлицького району Київської області поо внесення змін в правовстановлюючі документи в звязку з помилкою в адресі земельних ділянок є недійсним так як не підписане головою сільської ради. Внесення змін до правовстановлюючих документів може здійснюватися лише на підставі рішення суду.

Проте, звертає увагу суд на те, що позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу в рахунок обгрунтування ним обставин, зазначених в позові, щодо порушення відповідачем права користування земельною ділянкою шляхом перенесення їх спільної межі земельної ділянки від точки Б до В, вглиб земельної ділянки позивача, а тому в цій частини вимоги позивача є недоведеннми та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

На підтвердження вказаних вище обставин, позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б зокрема підтвердили те, що в діях відповідача вбачається склад иивиьного правопорушення спрямованого на порушення прав та інтересів позивача на вільне володіння та користування земельною ділянкою саме в тих обсягах та межах, що були ним зазначені, а саме шляхом перенесення їх спільної межі земельної ділянки від точки Б до В.

Отже, звертає увагу суду на те, що фактичний розмір меж земельної ділянки відповідача, практично відповідає тим межам що зазначені в Державному Акті на право власності на земельну ділянку від 30 січня 2003 року серії НОМЕР_6. а також кадастровому плану.

Висновки:

- тому, з наведених вище підстав, вимоги позивача в частині усунення перешкод у здійсненні ним права користування земельною ділянкою задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів тим обставинам, що саме відповідач вчинив протиправні дії щодо самовільно переміщення їх спільної межі земельних ділянок вглиб земельної ділянки позивача, що спростовується тими належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи і були надані відповідачем в рахунок заперечень на позов, і свідчать про те, що межі та площа земельної ділянки відповідача по фактичному користуванні майже ідентична тим межам, що були відведені в натурі згідно Акту відведення меж в натурі, Кадастрового плану та Державного акту на право власності на землю.

23.06.2016 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, (Том № 1, а.с., 67 -70), в якому відповідачка первинного позову ОСОБА_3 просила суд винести рішення, на підставі якого:

- прийняти зустрічний позов та розглянути його разом з первісним позовом відносно усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою;

- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою;

- зобов'язати ОСОБА_1 перенести, з урахуванням вимог ДБН 360- 92 частину господарської будівлі із цегли (сарай) з частини її земельної ділянки на відстань не менше 1,0 метрів від спільної межі;

- зобов'язати ОСОБА_1. перенести, з урахуванням вимог ДБН 360- 92 споруду (сінник), яка знаходиться поруч з житловим будинком;

- зобов'язати ОСОБА_1 перенести пасіку, що розміщена поруч з спільною межею між земельними ділянками по АДРЕСА_5 на відстань 300 метрів від житлової забудови у відповідності до вимог санітарного законодавства Украйни;

- зобов'язати ОСОБА_1 перенести місце вигулу качок від житлового будинку з додержанням санітарних норм;

- стягнути з ОСОБА_1 на її, ОСОБА_3, користь судовий збір, сплачений нею за розгляд справи.

23.06.2016 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, (Том № 1, а.с., 79 - 80), на підставі якої:

- зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкоду в користуванні земельною ділянкою прийняти до первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

23.06.2016 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, (том № 1, а.с., 85 - 87), на підставі якої:

- Залучити до участі в цивільній справі № 368\450\16 - ц, провадження № 2\368\280\16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в якості третьої особи без самостійних вимог:

- Буртівську сільську раду Кагарлицького району Київської області, юридична адреса: 09254, Київська область, Кагарлицький район, с. Бурти, вул.. Леніна, 1.

06.07.2016 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшло письмове заперечення представника позивача ОСОБА_1, - адвоката ОСОБА_2, (том № 1, а.с., 92 - 94), наступного змісту:

- у провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

1. Відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,а саме:

- зобов'язати ОСОБА_1 перенести, з урахуванням вимог ДБН 360- 92 частину господарської будівлі із цегли (сарай) з частини його земельної ділянки на відстань не менше 1,0 метрів від спільної межі;

- зобов'язати ОСОБА_1. перенести, з урахуванням вимог ДБН 360- 92 споруду (сінник), яка знаходиться поруч з житловим будинком;

- зобов'язати ОСОБА_1 перенести пасіку, що розміщена поруч з спільною межею між земельними ділянками по АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 на відстань 300 метрів від житлової забудови у відповідності до вимог санітарного законодавства України;

- зобов'язати ОСОБА_1 перенести місце вигулу качок від житлового будинку з додержанням санітарних норм.

Проте, із заявленими позовними вимогами неможливо погодитися, виходячи із наступного.

ОСОБА_1 згідно державного акту про право приватної власності на землю від 11.01.2006р. серії НОМЕР_4, загальною площею 0,4195, яка складається з двох окремих земельних ділянок: площею 0,25га, кадастровий номер: НОМЕР_7, цільове призначення якої є будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), та площею 0,1695 га, кадастровий номер: НОМЕР_8, цільове призначення якої є ведення особистого селянського господарства.

Межа поділу між земельною ділянкою ОСОБА_1, площею 0,4195 га, та земельною ділянкою ОСОБА_3, площею 0,2116 га, встановлена на місцевості:

- Актом КОФ ДП "Центр ДЗК" про відновлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та обмежень на використання земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 24.09.2013р. (далі - Акт №1), щодо земельної ділянки площею 0,25га, кадастровий номер: НОМЕР_7, яким закріплена межа земельної ділянки в кількості 3 шт. (точки 4,5,6), згідно абрису на звороті Акту та межі яких встановлені на місцевості, відповідають державному акту про право приватної власності на землю від 11.01.2006 р. серії НОМЕР_9.

- Актом КОФ ДП "Центр ДЗК" про відновлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та обмежень на використання земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 24.09.2013р. (далі - Акт №2), щодо земельної дігянки площею 0,1695 га, кадастровий номер: НОМЕР_8, яким закріплена межа земельної ділянки в кількості 1 шт. (точки 2), згідно абрису на звороті Акту та межа якої встановлена на місцевості, відповідає державному акту про право приватної власності на землю від 11.01.2006р. серії НОМЕР_10.

Щодо п. 1.2 прохальної частини зустрічної позовної заяви.

Враховуючи норм добросусідства, 03.07.2017р. Позивачем було перенесено на відстань не менше не менше 1,0 м від межових точок № 5-6, згідно Акту № 1, сарай, який визначений літерою "Ж" в технічному паспорті Позивача від 15.05.2014р. на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що находиться за адресою: АДРЕСА_5.

Інші будівлі Позивача знаходяться на відстані не менше ніж 1,0 м від межових точок № 5-6, згідно Акту № 1.

Тому, у даному випадку відсутній предмет спору відносно п. 1 та 2 прохальної частини зустрічної позовної заяви.

Щодо п. 3 прохальної частини зустрічної позовної заяви.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (ч. 1 ст. 61 ЦПК України).

Проте, твердження Відповідача, що за житловим будинком Позивача розміщений вигул для качок, які створюють шкідливий вплив на здоров'я мешканців будинку, на повітря, земельну ділянку та стіни будинку, не підтверджені належними та допустимими доказами, оскільки Відповідачем не надано документів, які свідчили б про вказані обставини.

Щодо п. 4 прохальної частини зустрічної позовної заяви.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 р. № 173 затверджені "Розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів" (далі - Правила).

У додатку № 5 до Правил, під назвою - "Розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів", зазначено, що бджільництво має становити 300 м.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про бджільництво" фізичні та Юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бджільництво", бджільництво - це галузь сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої є розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості;

У ст. 4 Закону України "Про бджільництво", зазначені суб'єкти бджільництва незалежно від форм власності, а саме є:

- племінні та товарні пасіки, племінні бджолорозплідники;

- підприємства з виготовлення обладнання та пасічного інвентаря;

підприємства, установи та організації із заготівлі, переробки, реалізації продуктів бджільництва та препаратів із них;

- лабораторії сертифікації продуктів бджільництва;

- наукові установи, заклади освіти, дослідні господарства, які займаються бджільництвом.

До суб'єктів бджільництва також належать спілки, асоціації та інші об'єднання, діяльність яких пов'язана з питаннями бджільництва.

Отже, з урахуванням ст. 4 закону України "Про бджільництво", яка визначає коло суб'єктів бджільництва, серед яких не зазначено фізичних осіб, які займаються бджільництвом, а зазначений Додаток до Правил, передбачає розміри санітарно- захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів і відповідно до ст. 1 вказаного Закону бджільництво, - це галузь сільськогосподарського виробництва.

А отже розмір санітарно-захисної зони у 300 м від пасіки фізичної особи, яка не здійснює господарську діяльність у галузі бджільництва, а утримання бджіл для власних потреб, не розповсюджується на Позивача.

Враховуючи вищенаведене, прошсить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

06.07.2016 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, (том № 1, а.с., 98 - 99), яке подане представником позивача первинного позову ОСОБА_1, - адвокатом ОСОБА_2, наступного змісту:

- ОСОБА_1 згідно державного акту про право приватної власності на землю від 11.01.2006р. серії НОМЕР_4, загальною площею 0,4195, яка складається з двох окремих земельних ділянок: площею 0,25га, кадастровий номер:НОМЕР_7, цільове призначення якої є будівництво і обслуговування житаового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) та площею 0,1695 га, кадастровий номер:НОМЕР_8, цільове призначення якої є ведення особистого селянського господарства).

Межа поділу між земельною ділянкою ОСОБА_1, площею 0,4195 га, та земельною ділянкою ОСОБА_3, площею 0,2116 га, встановлена на місцевості:

- актом КОФ ДП "Центр ДЗК" про відновлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та обмежень на використання земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 24.09,2013р. (далі - Акт №1), щодо земельної ділянки площею 0,25га, кадастровий номер: НОМЕР_7, яким закріплена межа земельної ділянки в кількості 3 шт. (точки 4,5,6), згідно абрису на звороті Акту та межі яких встановлені на місцевості, відповідають державному акту про право приватної власності на землю від 11.01.2006р. серії НОМЕР_4.

Актом КОФ ДП "Центр ДЗК" про відновлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та обмежень на використання земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 24.09.2013 р. (далі - Акт №2), щодо земельної ділянки площею 0,1695 га, кадастровий номер: НОМЕР_8, яким закріплена межа земельної ділянки в кількості 1 шт. (точки 2), згідно абрису на звороті Акту та межа якої встановлена на місцевості, відповідає державному акту про право приватної власності на землю від 11.01.2006р. серії НОМЕР_11 .

Керуючись ст. - ст. 27, 31 ЦПК України, просить суд п. 3 прохальної частини позовної заяви вважати у наступній редакції:

3. Шляхом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою:

- зобов'язати ОСОБА_3 перенести, з урахуванням вимог п. 3.25* ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень», споруду (сінник), яка знаходиться на території домоволодіння ОСОБА_3 між його земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_5 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_6, між межовими точками № 5-6, згідно Акту № 1, на відстань не менше 1,0 м від його земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, -

- або:

зобов'язати ОСОБА_3 знести споруду (сінник), яка знаходиться на території домоволодіння ОСОБА_3 між його земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_5 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_6, між межовими точками № 5-6, згідно Акту № 1, на відстань не менше 1,0 м від його земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

- зобов 'язати ОСОБА_3 прибрати з належної йому земельної ділянки, що находиться за адресою: АДРЕСА_5, сітку - огорожу разом із стовпами - кріпленнями та дві металеві труби, які встановлені між межовими точками № 5-6, згідно Акту № 1.

16.09.2016 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, (том № 1, а.с., 164 - 166), на підставі якої:

- клопотання представника позивача ОСОБА_1, - ОСОБА_2 про призначення по справі судової земельно - технічної експертизи, - задовольнити.

Призначити по справі № 368/450/16 - ц, провадження № 2/368/280/16, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкоду в користуванні земельною ділянкою, судову земельно - технічну експертизу.

На вирішення експертизи поставити наступні запитання:

1. чи відповідають фактичні межі земельних ділянок по АДРЕСА_5. кадастровий номер: НОМЕР_12 площею 0,25 га., та кадастровий номер: НОМЕР_13, площею 0,1695 га, що належать ОСОБА_1, межам, визначеним державним актом про право приватної власності на землю від 11.01.2006 р. серії НОМЕР_14?

2. чи знаходяться на межі земельної ділянки між домоволодінням по АДРЕСА_5 та домоволодінням по АДРЕСА_6 будівлі та господарські споруди домогосподарства АДРЕСА_6, а також повідомити про відстань від межі земельної ділянки, між домоволодіннями по АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6, будівель та господарських споруд домогосподарства №117, якщо вони не знаходяться на межі земельної ділянки між домоволодіннями по АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 Кагарлицького району Київської області?

3. чи розташовані земельні ділянки АДРЕСА_5 (відносно державних актів) у межах фактичного користування, що склалося задовго до отримання державних актів на право власності на вищезазначені земельні ділянки?

Проведення експертизи доручити експерту ОСОБА_14, який має вищу землевпорядну освіту за спеціальністю «Землевпорядкування та кадастр», освітньо - кваліфікаційний рівень «спеціаліст», кваліфікацію судового експерта за спеціальностями 10.7 «Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками», свідоцтво НОМЕР_15, видане рішенням ЕКК МЮ України від 07.11.2014 року, дійсне до 07.11.2017 року), стаж експертної роботи з 2014 року, (кваліфікаційний сертифікат інженера - землевпорядника НОМЕР_16 від 09.03.2013 року), стаж роботи за фахом з 2004 року, адреса: 08400, Київська область, м. Переяслав - Хмельницький, вул.. Героїв Дніпра, буд. 32, попередивши експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Оплату вартості частини експертизи, зокрема, питань № 1 та №2 покласти на позивача, - ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_5, тел.: НОМЕР_17.

Оплату вартості частини експертизи, зокрема, питання № 3 покласти на відповідачку, - ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_7, тел.: НОМЕР_18, -

- роз»яснивши їм положення ст. 146 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

В решті клопотання відмовити.

Для проведення експертизи направити матеріали цивільної справи 368\450\16 - ц, провадження 2\368\280\16.

На час проведення експертизи провадження по справі зупинити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 202 ЦПК України.

24.11.2016 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, (том № 1, а.с., 184 - 186), на підставі якої:

- провадження у справі № 368/450/16 - ц, провадження № 2/368/280/16, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкоду в користуванні земельною ділянкою, - відновити, призначити справу до розгляду.

28.12.2016 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, (Том № 2, а.с., 20 - 23), на підставі якої:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1, - ОСОБА_2 про призначення по справі судової земельно - технічної експертизи, - задовольнити.

Призначити по справі № 368/450/16 - ц, провадження № 2/368/280/16, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкоду в користуванні земельною ділянкою, судову земельно - технічну експертизу.

На вирішення експертизи поставити наступні запитання:

1. чи відповідають фактичні межі земельних ділянок по АДРЕСА_5. кадастровий номер: НОМЕР_7 площею 0,25 га., та кадастровий номер: НОМЕР_8, площею 0,1695 га, що належать ОСОБА_1, межам, визначеним державним актом про право приватної власності на землю від 11.01.2006 р. серії НОМЕР_14?

2. чи знаходяться на межі земельної ділянки між домоволодінням по АДРЕСА_5 та домоволодінням по АДРЕСА_6 будівлі та господарські споруди домогосподарства АДРЕСА_6, а також повідомити про відстань від межі земельної ділянки, між домоволодіннями по АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6, будівель та господарських споруд домогосподарства №117, якщо вони не знаходяться на межі земельної ділянки між домоволодіннями по АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 Кагарлицького району Київської області?

3. чи розташовані земельна ділянка АДРЕСА_5 (ідентифікація об»єкта - має бути надана позивачем), та земельна ділянка АДРЕСА_6 - державний акт серія НОМЕР_19, кадастровий НОМЕР_20, зареєстрований за № 90, 30 січня 2004 року, у межах фактичного землекористування, що склалося задовго до отримання державних актів на право власності на вищезазначені земельні ділянки, та чи відповідають державні акти фактичному землекористуванню?

Проведення експертизи доручити експерту ОСОБА_14, який має вищу землевпорядну освіту за спеціальністю «Землевпорядкування та кадастр», освітньо - кваліфікаційний рівень «спеціаліст», кваліфікацію судового експерта за спеціальностями 10.7 «Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками», свідоцтво НОМЕР_15, видане рішенням ЕКК МЮ України від 07.11.2014 року, дійсне до 07.11.2017 року), стаж експертної роботи з 2014 року, (кваліфікаційний сертифікат інженера - землевпорядника НОМЕР_16 від 09.03.2013 року), стаж роботи за фахом з 2004 року, адреса: 08400, Київська область, м. Переяслав - Хмельницький, вул.. Героїв Дніпра, буд. 32, попередивши експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Оплату вартості частини експертизи, зокрема, питань № 1 та №2 покласти на позивача, - ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_5, тел.: НОМЕР_17.

Оплату вартості частини експертизи, зокрема, питання № 3 покласти на відповідачку, - ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_7, тел.: НОМЕР_18, -

- роз»яснивши їм положення ст. 146 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

В решті клопотання відмовити.

Для проведення експертизи направити матеріали цивільної справи 368\450\16 - ц, провадження 2\368\280\16.

На час проведення експертизи провадження по справі зупинити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 202 ЦПК України.

09.02.2017 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшов висновок експерта № 1 - 17 від 07 лютого 2017 року за результатами проведення первинної судової земельно - технічної експертизи, (Том № 2, а.с., 29 - 80), згідно резолютивної частини якого:

1. Фактичні межі земельної ділянки по АДРЕСА_5 в с. Бурти Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер: НОМЕР_7, площею - 0,2500 га (2500 кв.м), що належить гр. ОСОБА_1, відповідають межам, визначеним державним актом про право приватної власності на землю від 11.01.2006 р. серії НОМЕР_4 ЧАСТКОВО:

1.1. ВІДПОВІДАЄ (в частині) зовнішнім межам земельної ділянки, що зображені в Державному акті на право приватної власності на землю НОМЕР_4 від 11.01.2006 р., загальною площею - 0.4195 га, і даним внесеним до Державного земельного кадастру (а.с.199) у вершинах поворотних (проміжних) точок на відрізку (Додаток №1):

від Б до В - який зображений чорною лінією точки 1,4.

від В до Г - який зображений чорною лінією точки 4, 5,6, 7.

від А до Б - який зображений чорною лінією точки 12,15,16,17.

1.2. НЕ ВІДПОВІДАЄ (в частині) зовнішнім межам земельної ділянки, яка зображена у Державному акті на право приватної власності на землю Ш-КВ .N«067434 від 11.01.2006 р., загальною площею 0.4І95 га і даним Державного земельного кадастру (а.с.199) у вершинах поворотних (проміжних) точок на відрізку (Додаток №1):

від А до Б - який зображений чорною лінією точки 13, 14, 18, 19, 20, 21,22, 23.

1.3 Фактичні межі земельної ділянки по АДРЕСА_5 в с. Бурти Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер: НОМЕР_8, площею - 0,1695 га (1695 кв.м), що належить гр. ОСОБА_1, відповідають межам, визначеним державним актом про право приватної власності на землю від 11.01.2006 р. серії НОМЕР_4 ПОВНІСТЮ.

Досліджено і описано експертом у висновку, розділ по першому питанню. Графічно зображено у висновку та в Додатках до висновку експерта (див. Додаток №1, №2).

2. На межі між домоволодінням по АДРЕСА_5 та домоволодінням по АДРЕСА_6 в с. Бурти Кагарлицького району Київської області, будівлі та господарські споруди (окрім паркану) домогосподарства АДРЕСА_6 НЕ ЗНАХОДЯТЬСЯ і не перетинаються з нею (межою).

2.1 Відстань (лінійні проміри) від фактичної межі земельної ділянки, між домоволодіннями по АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 до будівель та господарських споруд домогосподарства АДРЕСА_6 (див. Додаток .№3) :

«А» - житловий будинок -1.17м.;- 0.77 м.

«Г» - сарай - 0.30 м; - 0.09 м.

«Д» - туалет - 0.38 м, - 0.43 м.

«Ж» - сарай - 0.38 м; - 0.18 м.

«1 н» - сінник -1.16м; - 0.74 м.

Досліджено і описано експертом у висновку, розділ по по другому питанню. Графічно зображено у висновку та в Додатку 3.

3. Земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_21, яка перебуває у фактичному користуванні в натурі гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відповідає, межам зазначеним у Державному акті на право приватної власності на землю (а.с.242), серія та номер НОМЕР_22 від 30.01.2007 р., зареєстровано за №90, кадастровий номер НОМЕР_21 ЧАСТКОВО:

3.1 ВІДПОВІДАЄ (в частині) зовнішнім межам земельної ділянки, яка зображена у Державному акті на право приватної власності на землю (а.с. 242), серія та номер НОМЕР_19 від 30.01.2007 р., зареєстрованого за № 90, кадастровий номер НОМЕР_21 загальною площею 0.2116 га і даним Державного земельного кадастру (а.с.208) у вершинах поворотних (проміжних) точок (див. Додаток №3) на відрізку від А до Б - який зображений чорною лінією (точки 10, 17,18, 19, 21, 22 , 23 ,24) - які в межах сереньокавдратичної похибки місця розташування межового знака відносно пунктів ДГМ ( у селах до - 0.30 м); на відрізку від В до Г - який зображений чорною лінією (точки 26, 31, 32,33).

3.2 НЕ ВІДПОВІДАЄ (в частині) зовнішнім межам земельної ділянки, яка зображена у Державному акті на право приватної власності на землю (а.с.242), серія та номер НОМЕР_22 від 30.01.2007 р., зареєстровано за №90, кадастровий номер НОМЕР_21 загальною площею 0.2116 га і даним Державного земельного кадастру (а.с.208) у вершинах поворотних точок (див. Додаток №3) на відрізку від А до Б - який зображений чорною лінією точки 9, 11, 12, 13, 14, 15, 20; Б до В - який зображений чорною лінією точка 25; В до Г - який зображений чорною лінією точки 27, 28,29,30; Г до А - який зображений чорною лінією точки 1,2,3,4,5,6,7,8.

Досліджено і описано експертом у висновку, розділ по третьому питанню. Графічно зображено у висновку та в Додатку до висновку експерта (див. Додаток №3).

04.04.2017 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, (том № 2, а.с., 83 - 84), на підставі якої:

- провадження у справі № 368/450/16 - ц, провадження № 2/368/36/17, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкоду в користуванні земельною ділянкою, - відновити, призначити справу до розгляду.

03.07.2017 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява позивачки зустрічного позову про уточнення позовних вимог, (том № 2, а.с., 107 - 111), в якій позивачка зустрічного позову просила суд винести рішення, яким:

1. Шляхом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою:

- зобов'язати ОСОБА_1 перенести пасіку, що розміщена поруч з спільною межею між земельними ділянками но АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 протягом 10 днів з моменту набрання законної сили рішення суду згідно санітарних норм та не використовувати розміщення пасіки поруч з спільною межею протягом усього часу володіння земельною ділянкою ОСОБА_1

- зобов'язати ОСОБА_1 не використовувати частину земельної ділянки біля житлового будинку по АДРЕСА_6, с. Бурти, Кагарлицького району Київської області для у утримання свійської птиці (качок) та перенести їх розміщення протягом 10 днів з моменту набрання законної сили рішення суду та не використовувати в подальшому частину земельної ділянки поруч з житловим будинком для утримання свійської птиці протягом усього часу володіння земельною ділянкою ОСОБА_1

- Відмовити ОСОБА_1 у знесенні частини металевого паркану на металевих стовпах, які розділяють дві проінвентаризовані земельні ділянки по вул. Білика 116 та по АДРЕСА_6, межі яких установленні та узгодженні Актом від 28.05.2003 року про встановлення па місцевості та погодження зовнішніх меж земельних ділянок та передані у власність на підставі рішення Буртівської сільської ради протягом усього часу володіння земельною тілянкою ОСОБА_1

2. Стягнути з ОСОБА_1 на її, ОСОБА_3, користь судовий збір.

Свої уточнені позовні вимоги позивачка зустрічного позову ОСОБА_3 обгрунтовує наступними фактами:

В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться цивільна справа пр. № 368/450/16- ц за позовом ОСОБА_1, до неї, ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та її зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Їй, позивачу за зустрічним позовом - ОСОБА_3, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 30 січня 2004 року, серія НОМЕР_19. належить земельна ділянка загальною площею 0. 2116 га, що знаходиться по АДРЕСА_6.

На вищезазначеній земельній ділянці знаходиться житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який належить їй на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Відповідачу за зустрічним позовом по справі, ОСОБА_1, відповідно до Державною акту на право власності па земельну ділянку від 11.01.2006 року серія НОМЕР_23 належить земельна ділянка загальною площею 0. 4195 га, що знаходиться по АДРЕСА_5. с. БНурти. Кагарлицького району Київської області.

На вищезазначеній земельній ділянці знаходиться житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що належить йому на підставі договору дарування.

Таким чином, між нами існує спільна межа, що має кути повороту. На конфігурації нанесеної на Державний акт спільна межа зазначена від точки Б до точки А.

Між їхніми земельними ділянками межі склалися ще задовго до отримання ними державних актів на право власність на землю і між їхніми предками ніколи не існувало ніяких межових спорів.

Актом від 28.05.2003 р. було встановлено на місцевості та погоджено зовнішні межі земельної ділянки по АДРЕСА_6.

«Ніяких претензій при встановленні зовнішньої межі не виявлено. Межі погоджені і не викликають спірних питань».

«Цей акт ( підставою для прийняття рішення по фактичному землекористуванню з наступним оформленням документів, що посвідчують право власності, або користування землею».

Даний акт підписаний нею, ОСОБА_3, представником ЗКБ «Землепроект» ОСОБА_16. представником Буртівської сільської ради ОСОБА_17, представниками суміжних земельних ділянок ОСОБА_18. ОСОБА_19, особисто ОСОБА_1 Акт належним чином засвідчений Головою Буртівської сільської ради ОСОБА_13

Вищезазначений акт не змінювався, рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність мені не скасовувалася, частина земельної ділянки не вилучалася.

Актом від 11.02.2000 р. було встановлено па місцевості та погоджено зовнішні межі земельної ділянки по АДРЕСА_5.

Вищезазначений акт підписаний особисто ОСОБА_1, позивачем по справі, ОСОБА_20, представником Буртівської сільської ради суміжними землекористувачами, - ОСОБА_21. ОСОБА_22. ОСОБА_23

«Ніяких претензій при встановленні зовнішньої межі не виявлено. Межі погоджені і не викликають спірних питань».

«Цей акт є підсттавою для прийняття рішення по фактичному землекористуванню і наступним оформленням документів, що посвідчують право власності, або користування землею».

Акт від 24 вересня 2013 р. про відновлення в натурі меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки ОСОБА_1 є неправильним та незаконним, оскільки він складений з порушенням вимоги до технічної документації, а саме без узгодження меж суміжних землекористувачів (землевласників) та має об»єктивну юридичну помилку в нумерації земельної ділянки.

Таким чином, з наведених вище підстав вимоги позивача в частині усунення перешкод у здійсненні ним права користування земельною ділянкою задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів тим обставинам, що саме вона - відповідач ОСОБА_3 вчинила протиправні дії щодо самовільного переміщення спільної межі земельних ділянок вглиб земельної ділянки позивача.

Рішенням Буртівської сільської ради їй була надана фактично займана земельна ділянка у власність. Вищезазначене рішення ніколи не змінювалось та не визнавалося недійсним. Межі користування ісмсльною ділянкою визначені Актом встановлення та погодження меж земельної ділянки. Дані межі збереженні до сьогодення.

Таким чином, вона ніколи не чинила ніяких перешкод у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1

Останнім часом відповідач по справі, - ОСОБА_1, почав пред'являти необгрунтовані вимоги та влаштовувати конфлікти, що є незаконним та неправильним:

- за житловим будинком ОСОБА_1 використовується частина земельної ділянки для утримання свійської типі (качок) поруч з її житловим будинком, що створює шкідливий вплив на здоров'я мешканців будинку, на повітря, земельну ділянку та стіни будинку;

- відповідачем по справі ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності, поруч з їхньою спільною межею, житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами утримується пасіка, яка завдає багато незручностей як їй, так і членам її сім'ї в користуванні земельною ділянкою.

Таким чином, відповідачем по справі грубо порушуються способи використання земельної ділянки відповідно до вимог гл. 17 Добросусідство, а саме ст.ст. 103, 104 Земельного кодексу України: Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності па сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Відповідачем по справі не дотримується відстань до житлової забудови у відповідності до вимог санітарного законодавства ДСП 173 Додаток № 5.

Посилаючись на вищевикладене, можна зробити висновок, що відповідачем по справі ОСОБА_1 грубо порушуються норми добросусідства та чиняться перешкоди їй, позивачу по зустрічному позову, ОСОБА_3, в користування їй та членам її сім'ї земельною ділянкою.

03.07.2017 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява представника позивача первинного позову ОСОБА_1, - адвоката ОСОБА_2, (Том № 2, а.с., 112, 113), в якій предствник первинного позову просить суд винести рішення, на підставі якого:

- зобов'язати ОСОБА_3 з урахуванням вимог п. 3.25* ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень", демонтувати споруду (сінник), яка знаходиться на території домоволодіння ОСОБА_3 між земельною ділянкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_5 та земельною ділянкою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_6, вздовж спільної межі, що визначена в державному акті на право приватної власності на землю від 11.01.2006р. серії НОМЕР_4, загальною площею 0,4195га від точки "Б", на відстань не менше 1,0 м від спільної межі земельних ділянок що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6.

- зобов'язати ОСОБА_3 демонтувати з належної ОСОБА_1 земельної ділянки, що находиться за адресою: АДРЕСА_5, сітку - огорожу разом із стовпами-кріпленнями у вершинах поворотних точок № 13, 14, 18, 19, 20, 21, 22, 23, на відрізку від А-Б, що зазначені у Додатку № 1, висновку експерта про результати проведення первинної судової земельно - технічної експерти від 07.02.2017р. №1-17, вздовж спільної межі, що визначена в державному акті на право приватної власності на землю від 11.01.2006 р. Серії НОМЕР_24, загальною площею 0,4195га від точки "Б".

В судовому засіданні позивач первинного позову, - ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обгрунтовуючи свою позицію обставинами, які викладені в його позовній та уточненій позовних заявах.

В судовому засіданні представник позивача первинного позову ОСОБА_1, - адвокат ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обгрунтовуючи свою позицію обставинами, які викладені в позовній та уточненій позовних заявах.

В судовому засіданні відповідачка первинного позову ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення уточненого первинного позову ОСОБА_1, підтримала позовні вимоги її зустрічного позову, обгрунтовуючи свою позицію обставинами, які викладені в мотивувальній частині її первинного та уточненого зустрічних позовів.

В судовому засіданні представник відповідачки первинного позову ОСОБА_3, - ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення уточненого первинного позову ОСОБА_1, підтримала позовні вимоги зустрічного позову ОСОБА_3, обгрунтовуючи свою позицію обставинами, які викладені в мотивувальній частині первинного та уточненого зустрічних позовів ОСОБА_3

Свою позицію представник відповідача первинного позову, - ОСОБА_4 обгрунтовувала наступним.

В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться на розгляді цивільна справа №368/450/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні його земельної ділянки та зустрічним позовом ОСОБА_3 у відповідності до ст.123 ЦПК України, до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

У відповідності до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх позовних вимог чи заперечень.

Доказуванню підлягають обставини справи, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Матеріалами цивільної справи позовні вимоги ОСОБА_1 - позивача за первісним позовом, не підтверджені належними та допустимими доказами обставини, що саме відповідач - ОСОБА_3 чинить перешкоди позивачу у користуванні його частиною земельної ділянки.

У відповідності до ст.64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового та особистого характеру, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

В матеріалах цивільної справи відсутні будь-які документальні докази службового, чи особистого характеру, що містять відомості про обставини справи по суті.

До матеріалів цивільної справи ОСОБА_1 надано, як документальний доказ, копію Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку АДРЕСА_5 від 11.01.2006р. (а/с 9.). В вищезазначеному акті зазначено: « мешкає в АДРЕСА_1», що не підтверджено паспортними даними (а/с 6-7) та суперечить Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а/с 11), в якому є посилання на паспортні дані позивача, який виданий 10.04.1998р. Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області та зазначено адресу земельної ділянки без посилань на рішення, яким було внесено зміни до нумерації.

В матеріалах справи знайшли документальне підтвердження (а/с 10), що 09.09.2014р. Рішенням Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області були внесені зміни « в нравовстановлюючі документи в зв'язку з помилкою в адресі земельних ділянок» без зазначення паспортних даних на 2006 та 2014 p.p.

У вищезазначеному рішенні Буртівська сільська рада керувалася ст.ст. 12, 81, 116, 118, 12, 125, 126 ЗК України, якими не передбачено внесення змін до правовстановлюючих документів, та не враховуючи, що у відповідності до ст. 155 ЗК України такий акт мав і повинен бути визнаний недійсним.

Таким чином, вищезазначений державний акт не міг бути виданий з урахуванням вищезазначених юридичних помилок та не міг бути зареєстрований, в зв'язку з невідповідністю вимог до чинного законодавства.

Єдиним доказом, який був наданий позивачем, відносно усунення перешкод у здійсненні ним права користування земельною ділянкою є Схема закріплення меж земельної ділянки гр. ОСОБА_1, яка була розроблена та складена спеціалістами Центру ДЗК по відновленню меж земельної ділянки. При виготовленні вищезазначеного документу, як відповідач по справі, так і інші землекористувачі та власники не були присутні та не підписували погодження меж суміжної земельної ділянки.

Акт від 24.09.2013 року не є допустимим доказом заволодіння ОСОБА_3 частиною земельної ділянки ОСОБА_1, крім того, в ньому допущені юридичні помилки, що відносяться до всієї технічної документації (помилка в нумерації земельної ділянки).

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 ( позивача за первісним позовом) є незаконними, необгрунтованими, безпідставними, які не підтверджені належними та допустимими доказами,а саме:

-зобов'язання відповідача (ОСОБА_3) усунути перешкоди в користуванні його земельною ділянкою шляхом знесення огорожі, яка самочинно збудована на частині земельної ділянки позивача, що не знайшло свого документального підтвердження при розгляді цивільної справи.

В судовому засіданні не підтверджено, що огорожа була самочинно збудована - перенесена відповідачем ОСОБА_3

Позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню із-за відсутності правових підстав.

Позовні вимоги ОСОБА_1 спростовуються документальними доказами матеріалів справи «земельна ділянка, житловий будинок та господарські споруди, які розташовані по АДРЕСА_6 належали ОСОБА_11 ( свідоцтво про право власності) від 25.07.1988р. Будинок, господарські споруди були побудовані у 1970 році - саме в той час і були сформовані уже межі земельної ділянки як позивача, так і відповідача.

Вищезазначені земельні ділянки до приватизації уже були проінвентаризовані, що зазначено і в експертному дослідженні.

ОСОБА_3 отримала майно в 1990 році в спадщину за заповітом (а/с 73,56) Відповідач ніяким чином не довів, що ОСОБА_3 змінила межі та побудувала нову огорожу - огорожа металева стовпи з металевою сіткою- рабицею вони збережені по сьогодення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 спростовуються Актом відновлення в натурі меж від 24.09.2013р., оскільки він не міг бути складений у відповідності до ст.ст. 106, 107 та ч.1 ст.198 ЗК України, ч. 1, ч. 2 ст. 118 ЗК України «Визначення меж відбувається у випадку, коли таких меж не існувало, тоді, як їх відновлення відбувається у випадку повної, або часткової втрати на місцевості меж земельних ділянок (межових знаків ). Необхідність виконання надавалася згідно із чинним раніше законодавством без належного встановлення меж і навіть без складання відповідних планів. Дана обставина в повному обсязі суперечить Акту про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки ОСОБА_3 від 29 травня 2003 року, який був узгоджений в присутності представника 3КБ, представника Буртівської сільської ради, та суміжних землекористувачів ОСОБА_18, ОСОБА_1, ОСОБА_19 та голови сільської ради ОСОБА_13

В даному акті зазначено «цей акт є підставою для прийняття рішення по фактичному землекористуванню з наступним оформленням документів, що посвідчують право власності, або користування землею (а/с 4 т.2).

Даний акт не оспорювався в судовому порядку та не був спростований належними та допустимими доказами справи.

Таким чином, Акт про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки по АДРЕСА_6, ОСОБА_3 від 29 травня 2003 року є належним та допустимим доказом по справі.

В підтвердження незаконних позовних вимог ОСОБА_1 в матеріалах справи знаходиться (а/с 114), Акт про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки по АДРЕСА_5 від 29 травня 2000р.

Даним актом підтверджено погодження межі земельної ділянки ОСОБА_1 ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_20 та особисто ОСОБА_26

Претензії відносно межі не заявлялося, межа не викликає спірних питань.

По даній цивільній справі вищезазначений акт позивачем не був спростований.

В матеріалах даної цивільної справи знайшли своє документальне підтвердження докази того, що ОСОБА_1 порушує норми добросусідства, а саме - тримає бджоли не витримуючи відстань для безпечного користування земельною ділянкою ОСОБА_3 та її членів сім'ї, використовує частину земельної ділянки для вигулу свійської птиці поруч з житловим будинком, що підтверджено актом Буртівської сільської ради.

По даній цивільній справі була проведена судово-технічна земельна експертиза.

Оскільки для її проведення позивачем не були надані належні та допустимі докази у відповідності до ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст.212 цього Кодексу.

Посилаючись на вищевикладене, матеріалами справи документально не підтверджено, що ОСОБА_3 чинила перешкоди у користуванні ним його частиною земельної ділянки з грубим порушенням строків давності у зверненні до суду.

Таким чином, первісний позов по справі не підлягає задоволенню.

Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 надані належні та допустимі докази по справі, що впливають на задоволення її позовних вимог.

В судовому засіданні представник третьої особи, - Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, - сільський голова ОСОБА_10 вирішення питання поклав на розсуд суду.

В судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_27 зазначив, що ним, дійсно, здійснювалося відновлення меж земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3

Відновлення було здійснено у відповідності до існуючих нормативів, більше нічого пояснити не може.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_14 зазначив, що ним здійснювалося проведення експертизи по даній цивільній справі, дійсно, у висновку експерта містяться деякі неточності, проте, вважає, що вони істотно не впливають на правомірність його висновку, як експерта.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення уточненого первинного позову, та у відмові в задоволенні зустрічного позову, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Отже, що стосується задоволення уточненого первинного позову, то суд зазначає наступне.

Позивачем первинного позову по даній цивільній справі є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Бурти Кагарлицького району Київської області, громадянин України, паспорт громаджянина України серії НОМЕР_25, виданий 10 квітня 1998 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, (Том № 1, а.с., 6 - 7), який зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_5.

Відповідачем первинного позову є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка с. Бурти Кагарлицького району Київської області, громадянка України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_26, виданий 01 серпня 1998 року Центральним СВМ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, (Том № 1, а.с., 54).

Предмет позову, - дотримання сторонами норм галузевого права, - норм ЗК України, які виникли між сторонами в зв»язку з володінням ними суміжних ділянок, ( а саме, - дотримання норм користування даними земельними ділянками).

Що стосується земельної ділянки, яка належить позивачу первинного позову, - ОСОБА_1, то суд зазначає наступне.

05.08.1997 року був укладений договір дарування, (Том № 1, а.с., 8), згідно з яким ОСОБА_28 подарував, а ОСОБА_1 (позивач первинного позову по даній цивільній справі) прийняв у дар жилий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_5.

Вищевкзаний житловий будинок належить дарителю на підставі свідоцтва про право власності, видане виконкомом Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 25 червня 1988 року, та зареєстрованого в Кагарлицькому бюро технічної інвентаризації 10 червня 1997 року.

В подальшому, скориставшись своїм Конституційним правом, позивач первинного позову ОСОБА_1 отримав у власність земельну ділянку, на якій розташований вищевказаний житловий будинок з земельною ділянкою, призначеною для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлового будинку.

Даний факт підтверджується ОСОБА_12 про право приватної власності на землю серії НОМЕР_24, який видано 11 січня 2006 року Буртівською сільською радою Кагарлицького району Київської області, (Том № 1, а.с., 9, 121), та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 181.

Згідно вищевказаного Державного Акту ОСОБА_1, який мешкає АДРЕСА_3, на підставі рішення виконкому Буртівської ради від 26.09.2000 року № 35, йому передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,6520 га в межах згідно з планом.

Земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_5.

Землю передано для ведення особистого підсобного господарства, - 0,5095 га, та будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд, - 0,2500 га.

Проте, в державному акті було допущено помилки, зокрема, в зазначенні точної адреси вищевказаних земельних ділянок, зазначено, що вони розташовані по АДРЕСА_5.

Проте, на усунення вищевказаної помилки, рішенням сесії Буртівської сільської ради Київської області № 254 - 30 - 06 від 09.09.2014, ( Том № 1, а.с., 10), прийнято рішення щодо внесення змін в правоустановлюючі документи в зв»язку з помилкою в адресі земельних ділянок, згідно з яким:

- розглянувши заяву громадянина України ОСОБА_1, та керуючись ст.12,81,116, 118, 121, 125, 126 Земельного Кодексу України, Буртівська сільська рада вирішила:

- внести зміни в правовстановлюючі документи на земельні ділянки громадянина України ОСОБА_1 в зв'язку з тим , що помилково в державному акті на земельні ділянки записана адреса: АДРЕСА_5, а земельні ділянки розташовані і внесені в земельний кадастр за адресою: АДРЕСА_5 ( кадастрові номери земельних ділянок НОМЕР_27, НОМЕР_7, НОМЕР_8).

Окрім того, факт того, що земельні ділянки, які належать на праві приватної власності позивачу первинного позову ОСОБА_1, підтверджуються витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, (Том № 1, а.с., 11, 12):

- згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, (індексний номер витягу 27792211, Том № 1, а.с., 11), виданого 07.10.2014 року, власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_7, дата державної реєстрації земельної ділянки: 20.02.2014 є ОСОБА_1, реєсраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Підстава виникнення права власності, - державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: НОМЕР_24, виданий 11.01.2006, видавник: Буртівська сільська рада Кагарлицького району Київської області.

Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 16315758 від 07.10.2014.

Форма власності - пиватна;

- згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, (індексний номер витягу 27789098, Том № 1, а.с., 12), виданого 07.10.2014 року, власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8, дата державної реєстрації земельної ділянки: 20.02.2014 є ОСОБА_1, реєсраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1;

Підстава виникнення права власності, - державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: НОМЕР_24, виданий 11.01.2006, видавник: Буртівська сільська рада Кагарлицького району Київської області.

Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 16314424 від 07.10.2014.

Форма власності - пиватна;

Що стосується земельної ділянки, яка належить відповідачу первинного позову, - ОСОБА_3, то суд зазначає наступне.

Згідно свідоцтва про право на спадщину, (Том № 1, а.с., 56, 71), виданого 05 жовтня 1990 року в м. Кагарлик Київської області, на підставі заповіту, посвідченого виконкомом Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 20 липня 1983 року і зареєстрованого в реєстрі за № 38, спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9, є ОСОБА_3, що проживає в АДРЕСА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_3.

Спадкове майно, на яке видане дане свідоцтво, складається з житлового будинку, що знаходиться в село Бурти Кагарлицького району Київської області, що належав померлій згідно свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Буртівської сільської ради 25 липня 1988 року, та зареєстрованого в Фастівському міжміському бюро технічної інвентаризації за № 235, кн.1.

В подальшому, в результаті реєстрації шлюбів ОСОБА_3 отримала прізвище ОСОБА_3.

Даний факт підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_28, яке видане 25 квітня 1998 року Софіївсько - Борщагівською сільською радою К - Святошинського району Київської області, в якому зазначено, що ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець с. Перервинці Драбівського району Черкаської області, громадянин України, та громадянка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка с. Бурти Кагарлицького району Київської області, громадянка України, одружилися 25 квітня 1998 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження 25.04.1998 року зроблено запис за № 13.

Прізвища після одруження:

Чоловіка - ОСОБА_30.

Дружини - ОСОБА_3

В подальшому, скориставшись своїм Конституційним правом, ОСОБА_3 отримала у власність земельну ділянку, на якій розташований вищевказаний житловий будинок з земельною ділянкою, призначеною для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлового будинку.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_19, виданого 30 січня 2004 року, (Том № 1, а.с., 13, 57), вищевказаний Державний акт видано ОСОБА_3, 804, Київська область, Києво - Святошинський район, яка проживає АДРЕСА_2 на підставі рішення Буртівської ради від 03/10/2003 р. (-/10/24), про те, що вона є власником земельної ділянки площею 0,2116 га в межах згідно з планом.

Земельна ділянка розташована Київська область, Кагарлицький район, с. Бурти, вул. Білика, буд. 117.

Цільове призначення земельної ділянки, - будівництво та обслуговування житлового будинку.

Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 90.

Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_21.

В подальшому, під час використання права власності на вищевказані земельні ділянки, між позивачем первинного позову ОСОБА_1 та відповідачкою первинного позову ОСОБА_3 виникали спірні відносини щодо використання свого права власності, (зокрема, щодо меж суміжних земельних ділянок), що потягнуло за собою письмові звернення сторін до органів місцевого самоврядування та галузевих державних органів, що підтверджується наступними письмовими доказами:

- заявою ОСОБА_1 на ім»я сільського голови ОСОБА_32 від 09.08.2013 року, (Том № 1, а.с., 14), в якій заявник (позивач первинного позову) просив надати допомогу згідно чинного законодавства та розібратися у визначеній межі його присадибної ділянки і сусідів по АДРЕСА_6, (володільцем якої є відповідачка первинного позову ОСОБА_3).

Просив розібратися в побудові будівель сусідів, які побудували незаконно, на його погляд, так як згідно чинного акта на право власності вищевказані будівлі побудовані на межі, а то і поза межею їхньої земельної ділянки, чим вони порушують права згідно його власності і не відповідають нормам забудови та належним нормам, так як було займання від їхньої топки, (яка розщташована в їхній будівлі, на його приватній власності. Просив надати на його адресу письмову офіційну відповідь;

- листом - відповіддю виконкому Буртіської сільської ради Кагарлицького району Київської області № 166 від 09.08.2013 року, (Том № 1, а.с., 15), наступного змісту:

- виконавчий комітет Буртівської сільської ради на Вашу заяву від 09.08.2013 р. Повідомляє наступне. Для того, щоб була можливість вирішувати питання, які Ви ставите в заяві, Вам необхідно відновити межі Вашої земельної ділянки в натурі. Так як на дану земельну ділянку виготовлений державний акт, то для цього Вам необхідно звернутися до землевпорядної організації, яка має на це ліцензію;

- актом про відновлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків ОСОБА_1 від 24 вересня 2013 року в с. Бурти Кагарлицького району Київської області, (Том № 1, а.с., 16), який складено КМВВ КОФ Центр ДЗК, та в якому зазначено наступне:

- ОСОБА_26, нижчепідписані, представник КМВВ КОФ Центр ДЗК - ОСОБА_33, власник земельної ділянки ОСОБА_1, провели відновлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

В присутності гр. ОСОБА_1.

Зазначені межі на місцевості проходять по умовно визначеній лінії між межовими знаками (по паркану) відповіда .

Наявні обмеження на використання земельної ділянки:

- охоронні зони ліній комунікацій - відсутні;

- санітарні зони - відсутні;

- прибережні смуги (25, 50, 100 метрів).

Ніяких претензій при відновленні зовнішньої межі земельної ділянки не заявлено. Межі погоджені і не викликають спірних питань. Межові знаки, якими закріплена межа земельної ділянки в кількості 1 шт. (точка 2) показані представником КМВВ КОФ Центр ДЗК на місцевості та передані на зберігання землевласнику (землекористувачу).

Загальна площа земельної ділянки складає 0.1695 га. межі земельної (них) ділянок визначені на місцевості відповідають межам визначеним в Державному акті на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_10;

- актом прийомки - передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_1, який складено 03 грудня 2015 року в с. Бурти Кагарлицького району Київської області, (Том № 1, а.с., 18), в якому зазначено наступне:

- представник КОФ ДП «Центр ДЗК», що виконав роботи по встановленню меж земельної ділянки, яка перебуває у вищевказаного власника (користувача) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства, та землевласник (користувач) ОСОБА_1, склали цей акт про те, що межі земельної діолянки загальною площею 0,4195 га, яка знаходиться по АДРЕСА_5, наданої гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками у кількості 3 шт. Згідно абрису на звороті.

Власник земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має.

Власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено.

Межові знаки пред»явлені на зберігання землевласнику гр. ОСОБА_1, який про адміністративну відповідальність за знищення межових знаків згідно з пунктом «е» частини першої ст. 211 ЗК України та ст. 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення ознайомлений;

- актом відновлення меж земельних ділянок та передача на зберігання межових знаків, складеного 18 грудня 2013 року в с. Бурти Кагарлицького району Київської області, (Том № 1, а.с., 125, - зворотня сторона), в якому зазначено наступне:

- представник КМВВ КОФ Центру ДЗК ОСОБА_34 в присутності власника земельних ділянок ОСОБА_1, які належать йому загальною площею 0,7595 га, АДРЕСА_5, відновлено в натурі межі земельної ділянки, які проходять: по паркану та існуючих межових знакам.

При цьому було відновлено 14 шт. межових знаків, які передані на зберігання власнику земельних ділянок ОСОБА_1, ніяких претензій при підновленні меж земельної ділянки власником не заявлено.

- листом - повідомленням Буртівської сільської ради Київської області № 115 від 16.06.2015 р., (Том № 1, а.с., 19), в якому зазначено наступне:

- виконавчий комітет Буртівської сільської ради повідомляє, що на ваші неодноразові звернення по питанню знесення вашими сусідами ОСОБА_23 будівель, які знаходяться на межі з вашою присадибною земельною ділянкою ваші сусіди неодноразово попереджалися виконавчим комітетом та районним інстектором по земельних питаннях про їх знесення, але в даний час ніякої реакції від них немає і будівлі не знесено. Тому виконавчий комітет Буртівської сільської ради рекомендує вам звернутися до суду по даному питанню.

- актом депутатів Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 03.12.2015 року, (Том № 1, а.с., 20), в якому зазначено наступне:

- ми, що нижче підписалися, - Буртівський сільський голова ОСОБА_10, депутати сільської ради ОСОБА_8 та ОСОБА_9 склали цей акт про встановлення межових знаків Кагарлицьким міжрайонним виробничим відділом КОФ «Центру ДЗК» між господарствами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в селі Бурти по вул. Білика за ініціативою ОСОБА_1. Комісія рекомендує гр. ОСОБА_1 звернутися до суду в зв»язку з порушгенням цивільно - правових відносин;

- актом депутатів Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 03.12.2015 року, (Том № 1, а.с., 21), в якому зазначено наступне:

Ми, що нижче підписалися сільський голова ОСОБА_10, депутати сільської ради ОСОБА_8, ОСОБА_9 склали цей акт про встановлення межових знаків землевпорядною організацією Кагарлицький міськрайонний виробничий відділ КОФ «Цен тру ДЗК» між господарствами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в селі по вулиці по вулиці Білика за ініціативою ОСОБА_1. Між 1 і 2 межовими знаками знаходиться дерев'яна споруда ОСОБА_3, яка побудова на лінії межі і вода з неї стікає в господарство ОСОБА_1. Водовідведення з будинку зроблено в господарство ОСОБА_1. Огорожа з сітки та дві труби встановлені ОСОБА_3 на присадибній земельній ділянці ОСОБА_1. Комісія рекомендує гр. ОСОБА_1 вирішити спірні питання в суді в зв'язку з порушенням цивільно-правових відносин;

- актом депутатів Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 03.12.2015 року, (Том № 1, а.с., 72), в якому зазначено наступне:

Ми, що нижче підписалися сільський голова ОСОБА_10, депутати сільської ради ОСОБА_8, ОСОБА_35, ОСОБА_36 склали цей акт про порушення громадської забудови між господарствами ОСОБА_37 та ОСОБА_3 в селі по вулиці по вулиці Білика за ініціативою ОСОБА_3. Споруда, яка побудована в господарстві ОСОБА_1 знаходиться на межі між господарством ОСОБА_3. Згідно записів у шнуровій книзі за господарством ОСОБА_3 закріплена земельна ділянка загальною площею 0,23 га в тому числі 0,19 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарчих будівель і споруд і 0,04 га для сінокосіння. Комісія рекомендує гр. ОСОБА_3 вирішити спірні питання в суді в зв'язку з порушенням цивільно-правових відносин.

- листом Управління Держпродспоживслужби в Кагарлицькому районі № 20 від 31.05.2016 року, (Том № 1, а.с., 73), в якому зазначено наступне:

У відповідь на Вашу заяву направлений лист на ім'я сільського голови наступного змісту:

В Управління Держпродспоживслужби в Кагарлицькому районі надійшов лист від зав. Обухівським міжрайонним відділом лабораторних досліджень (від 20.05.2016р. вх,№ 75) із заявою гр. ОСОБА_38 щодо неправомірності утримання пасіки сусіда гр. ОСОБА_1,

Питання добросусідніх відносин регламентовано Земельним кодексом України:

Глава 17 Добросусідство

Стаття 103 Зміст добросусідства.

1. Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Глава 25

Вирішення земельних спорів

Стаття 158.Органи, що вирішують земельні спори.

2. Виключно судом вигашуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст,районів та областей.

5. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Згідно вимог санітарного законодавства згідно вимог ДСП 173 додаток №5 санітарно- захисна зона бджільницьких ферм становить 300 м до межі (в т.ч. до межі житлової забудови).

Градація потужностей бджільницьких ферм нормативним документом не регламентована.

На підставі вищевикладеного прошу ОСОБА_27 вирішити питання щодо правомірності розташування пасіки на ділянці гр.ОСОБА_1 та застосувати міри впливу до порушників з ціллю забезпечення комфортних умов проживання на сусідніх ділянках, а саме на ділянці гр. ОСОБА_38

- актом депутатів Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 15.07.2016 року, (Том № 1, а.с., 131), в якому зазначено наступне:

- ми, що нижче підписалися, - депутати сільської ради склали цей акт про те, що встановлено сітку огорожі між земельною ділянкою ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Між цими господарствами встановлено земельний спір щодо розміщення сітки огорожі за будинком ОСОБА_3, де перебувають качки ОСОБА_1. Згідно чинного законодавства даний спрі має бути вирішений в судовому порядку;

- листом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Управління Держпродспоживслужби в Кагарлицькому районі, (Том № 1, а.с., 132), в якому зазначено наступне:

- Управління Держпродспоживслужби в Кагарлицькому районі на Вашу заяву (від 20.05.2016р. вх..№75) щодо неправомірності утримання пасіки сусіда ОСОБА_1. повідомляє, що дана заява була розглянута з виїздом спеціаліста на місце. В ході обстеження встановлено, що зі слів заявника на сусідній ділянці встановлено 10 вуликів. Межа між подвір»ями розділена. Огорожа, заввишки 2,5 м. передбачена п.1.3. Наказу Головного державного інспектора ветеринарної медицини № 9 30.01.2001р. «Про затвердження Л інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» - відсутня. Згідно даного наказу п.1.З. «При розміщенні пасіки на присадибній ділянці огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м. для під вильоту бджіл».

- актом про віднолення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки та передачу за зберігання межових знаків (повторний), від 06.09.2016 року, (Том № 1, а.с., 162), в якому зазначено наступне:

Ми, нижчепідписані, представник КМВВ КОФ ДП «Центру ДЗК» - ОСОБА_27, власник земельної ділянки ОСОБА_3, провели відновлення на місцевості зовнішні межі земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Київська область. Кагарлицький район, с. Бурти, АДРЕСА_6.

Зазначені межі на місцевості проходять по умовно визначеній лінії між центрами поворотних точок, кординати яких зазначені в технічній документації із землеустрою.

Межові знаки, в кількості 3 шт (а саме 2, 3 та 4 точки) встановлені представником КМВВ КОФ ДП «Центру ДЗК» на місцевості та передані на зберігання землевласнику (землекористувачу) який повідомлений про адміністративну відповідальність за знищення межових знаків згідно з пунктом "е" частини першої статті 211 Земельного кодексу України та статті 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

- актом про встановлення (віднолення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передача за зберігання межових знаків від 06.09.2016 року, (Том № 1, а.с., 249), в якому зазначено наступне:

- представник КМВВ КОФ Центру ДЗК ОСОБА_39 в присутності гр. ОСОБА_3, якій належить земельна ділянка згідно державного акта зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 90 від 30 січня 2004 року, серія НОМЕР_19, загальною площею 0,054532 га, на території с. Бурти, АДРЕСА_6 відновшено в натурі межі земельної ділянки, які проходять: по межових знаках.

При цьому відновлено 7 шт. межових знаків, які передані на зберігання власнику гр. ОСОБА_3, ніяких претензій при відновленні меж земельної ділянки власником не заявлено.

Отже, зглядаючись на спір між сторонами, суд 28.12.2016 року виніс ухвалу по даній цивільній справі про призначення судової земельно - технічної експертизи, (Том № 2, а.с., 20 - 23), на вирішення якої поставив наступні запитання:

- чи відповідають фактичні межі земельних ділянок по АДРЕСА_5. кадастровий номер: НОМЕР_7 площею 0,25 га., та кадастровий номер: НОМЕР_8, площею 0,1695 га, що належать ОСОБА_1, межам, визначеним державним актом про право приватної власності на землю від 11.01.2006 р. серії НОМЕР_14

- чи знаходяться на межі земельної ділянки між домоволодінням по АДРЕСА_5 та домоволодінням по АДРЕСА_6 будівлі та господарські споруди домогосподарства АДРЕСА_6, а також повідомити про відстань від межі земельної ділянки, між домоволодіннями по АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6, будівель та господарських споруд домогосподарства №117, якщо вони не знаходяться на межі земельної ділянки між домоволодіннями по АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 Кагарлицького району Київської області?

- чи розташовані земельна ділянка АДРЕСА_5 (ідентифікація об»єкта - має бути надана позивачем), та земельна ділянка АДРЕСА_6 - державний акт серія НОМЕР_19, кадастровий НОМЕР_20, зареєстрований за № 90, 30 січня 2004 року, у межах фактичного землекористування, що склалося задовго до отримання державних актів на право власності на вищезазначені земельні ділянки, та чи відповідають державні акти фактичному землекористуванню?

09.02.2017 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшов висновок експерта № 1 - 17 від 07 лютого 2017 року за результатами проведення первинної судової земельно - технічної експертизи, (Том № 2, а.с., 29 - 80), згідно резолютивної частини якого:

1. Фактичні межі земельної ділянки по АДРЕСА_5 в с. Бурти Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер: НОМЕР_7, площею - 0,2500 га (2500 кв.м), що належить гр. ОСОБА_1, відповідають межам, визначеним державним актом про право приватної власності на землю від 11.01.2006 р. серії НОМЕР_4 ЧАСТКОВО:

1.1. ВІДПОВІДАЄ (в частині) зовнішнім межам земельної ділянки, що зображені в Державному акті на право приватної власності на землю НОМЕР_4 від 11.01.2006 р., загальною площею - 0.4195 га, і даним внесеним до Державного земельного кадастру (а.с.199) у вершинах поворотних (проміжних) точок на відрізку (Додаток №1):

від Б до В - який зображений чорною лінією точки 1,4.

від В до Г - який зображений чорною лінією точки 4, 5,6, 7.

від А до Б - який зображений чорною лінією точки 12,15,16,17.

1.2. НЕ ВІДПОВІДАЄ (в частині) зовнішнім межам земельної ділянки, яка зображена у Державному акті на право приватної власності на землю Ш-КВ .N«067434 від 11.01.2006 р., загальною площею 0.4І95 га і даним Державного земельного кадастру (а.с.199) у вершинах поворотних (проміжних) точок на відрізку (Додаток №1):

від А до Б - який зображений чорною лінією точки 13, 14, 18, 19, 20, 21,22, 23.

1.3 Фактичні межі земельної ділянки по АДРЕСА_5 в с. Бурти Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер: НОМЕР_8, площею - 0,1695 га (1695 кв.м), що належить гр. ОСОБА_1, відповідають межам, визначеним державним актом про право приватної власності на землю від 11.01.2006 р. серії НОМЕР_4 ПОВНІСТЮ.

Досліджено і описано експертом у висновку, розділ по першому питанню. Графічно зображено у висновку та в Додатках до висновку експерта (див. Додаток №1, №2).

2. На межі між домоволодінням по АДРЕСА_5 та домоволодінням по АДРЕСА_6 в с. Бурти Кагарлицького району Київської області, будівлі та господарські споруди (окрім паркану) домогосподарства АДРЕСА_6 НЕ ЗНАХОДЯТЬСЯ і не перетинаються з нею (межою).

2.1 Відстань (лінійні проміри) від фактичної межі земельної ділянки, між домоволодіннями по АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 до будівель та господарських споруд домогосподарства АДРЕСА_6 (див. Додаток .№3) :

«А» - житловий будинок -1.17м.;- 0.77 м.

«Г» - сарай - 0.30 м; - 0.09 м.

«Д» - туалет - 0.38 м, - 0.43 м.

«Ж» - сарай - 0.38 м; - 0.18 м.

«1 н» - сінник -1.16м; - 0.74 м.

Досліджено і описано експертом у висновку, розділ по по другому питанню. Графічно зображено у висновку та в Додатку 3.

3. Земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_21, яка перебуває у фактичному користуванні в натурі гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відповідає, межам зазначеним у Державному акті на право приватної власності на землю (а.с.242), серія та номер НОМЕР_22 від 30.01.2007 р., зареєстровано за №90, кадастровий номер НОМЕР_21 ЧАСТКОВО:

3.1 ВІДПОВІДАЄ (в частині) зовнішнім межам земельної ділянки, яка зображена у Державному акті на право приватної власності на землю (а.с. 242), серія та номер НОМЕР_19 від 30.01.2007 р., зареєстрованого за № 90, кадастровий номер НОМЕР_21 загальною площею 0.2116 га і даним Державного земельного кадастру (а.с.208) у вершинах поворотних (проміжних) точок (див. Додаток №3) на відрізку від А до Б - який зображений чорною лінією (точки 10, 17,18, 19, 21, 22 , 23 ,24) - які в межах сереньокавдратичної похибки місця розташування межового знака відносно пунктів ДГМ ( у селах до - 0.30 м); на відрізку від В до Г - який зображений чорною лінією (точки 26, 31, 32,33).

3.2 НЕ ВІДПОВІДАЄ (в частині) зовнішнім межам земельної ділянки, яка зображена у Державному акті на право приватної власності на землю (а.с.242), серія та номер НОМЕР_22 від 30.01.2007 р., зареєстровано за №90, кадастровий номер НОМЕР_21 загальною площею 0.2116 га і даним Державного земельного кадастру (а.с.208) у вершинах поворотних точок (див. Додаток №3) на відрізку від А до Б - який зображений чорною лінією точки 9, 11, 12, 13, 14, 15, 20; Б до В - який зображений чорною лінією точка 25; В до Г - який зображений чорною лінією точки 27, 28,29,30; Г до А - який зображений чорною лінією точки 1,2,3,4,5,6,7,8.

Досліджено і описано експертом у висновку, розділ по третьому питанню. Графічно зображено у висновку та в Додатку до висновку експерта (див. Додаток №3).

04.04.2017 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, (том № 2, а.с., 83 - 84), на підставі якої:

- провадження у справі № 368/450/16 - ц, провадження № 2/368/36/17, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкоду в користуванні земельною ділянкою, - відновити, призначити справу до розгляду.

Отже, що стосується підстав до задоволення уточненого позову ОСОБА_1, то суд зазначає наступне:

Отже, що стосується земельної ділянки, власником якого є позивач первинного позову ОСОБА_1, то суд зазначає наступне:

Перш за все слід зазначити, що земельна длілянка в зв»язку з її цільовим призначенням складається з двох складових, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, (далі по тексту - земельна ділянка № 1), та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, (далі по тексту - земельна ділянка № 2).

Отже, що стосується земельних ділянок, то судом з матеріалів справи встановлено наступне:

1. Земельна ділянка № 1:

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (далі БЖБ), площа 0.2500 га (2500 кв.м), державний акт на право приватної власності на землю (а.с.9), серія та номер НОМЕР_4 від 11.01.2006 р., зареєстровано за №35, кадастровий номер НОМЕР_7. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.10.2014 р., індексний номер 27792211, номер запису про право власності 7253324 серія НОМЕР_29 (а.с.11) яка використовується на місцевості (в натурі).

2. Земельна ділянка № 2:

- для ведення особистого селянського господарства (далі ОСГ), площа 0.1695 га (1695 кв.м), державний акт на право приватної власності на землю (а.с.9), серія та номер НОМЕР_4 від 11.01.2006 р., зареєстровано за №35, кадастровий номер НОМЕР_8, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.10.2014 р., індексний номер 27789098, номер запису про право власності 7252493, серія НОМЕР_30 (а.с.12) по АДРЕСА_5 в с. Бурти Кагарлицького району Київської області, яка використовується на місцевості (в натурі).

Отже, судом встановлено наступне:

Домоволодіння та земельні ділянки розташовані по АДРЕСА_5, КОАТУУ НОМЕР_3.

Земельна Ділянка №1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) зазначеного домоволодіння розміщена на похилому рельєфі, має в горизонтальній проекції неправильну геометричну форму, межує із аналогічними за цільовим призначенням земельними ділянками та має часткову огорожу по своєму периметру. Угіддя - забудовані землі, а саме: житлова та господарська забудова, незабудована територія - двір, сад, рілля. Наявні земельні поліпшення на ділянці: садибний (індивідуальний) житловий будинок, господарські будівлі і споруди, фруктовий сад (а.с. 222). Межує із земельними ділянками садибної забудови та землями загального користування вулицею Білика.

На земельній Ділянці №2, для ведення особистого селянського господарства, забудова та земельні поліпшення відсутні, під'їзд до ділянки відбувається із земель загального користування (землі сільської ради) зі східної сторони. Ділянка межує з присадибною земельною ділянкою (описаної вище) та має спільну межу . Угіддя - рілля, рельєф - похилий. Форма - неправильний чотирикутник. Межує із земельними ділянками садибної забудови та землями загального користування.

Характеристика земельної ділянки відповідно до правовстановлюючих документів, а саме Державний акт на право приватної власності на землю (а.с.9), на якому зображені чорними лініями які утворюють замкнутий контур дві земельні ділянки з описом меж, у маштабї 1:2000, ділянка і - 0.4І95 га та ділянка 2 - 0.3400 га.

Слід зазначити, щодо адреси земельних ділянок, що вказані матеріалах справи (Том № 1, а.с.10) знаходиться рішення від 09.09.2014 р. №254-30-06 Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області про внесення змін в правовстановлюючі документи в зв'язку з помилкою в адресі земельних ділянок. Номер земельної ділянки АДРЕСА_5 замінено на АДРЕСА_5, (Том № 1, а.с., 10).

Земельна Ділянка 1 загальною площею 0.4195 га зображена (на державному акті) одним контуром без розподілу на площі 0.2500 га (БЖБ) та 0.1695 га (Для підсобного господарства далі - ОПГ) за видами цільового призначення.

Даний розподіл вперше з визначенням меж в натурі був проведений на підставі землевпорядної документації: «Технічна документація по складанню Державних Актів на право приватної власності на землю громадянами с. Бурти Буртівської сільської ради народних депутатів Кагарлицького району Київської області» (Том № 1, а.с, 109) від 2000 р. (без визначення кадастрових номерів), розробник, - Київський регіональний науково-виробничий центр державно-земельного кадастру земельного кадастру «Земпроект».

В Акті про встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_1 від 11 лютого 2000 року (Том № 1, а.с. 114) в присутності суміжних землевласників, а саме, - ОСОБА_40, ОСОБА_24, ОСОБА_25, було проведено працівниками Кагарлицького бюро "Земпроект" «встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки ОСОБА_1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5, ніяких претензій при встановленні зовнішньої межі не заявлено межі погоджені і не викликають спірних питань.»

Акт підписаний власноручно ОСОБА_1, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_47, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_13

Зі зворотньої сторони акту зображений абрис земельних ділянок із схематичним зображенням та лінійними промірами зовнішніх меж земельної ділянки 1 та земельної ділянки 2.

У 2013 році була розроблена «Технічна документація із землеустрою щодо встановлення відновлення меж земельних ділянок в натурі на місцевості для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства згідно заяви громадянина ОСОБА_1 вулиця Білика та вул. Білика село Бурти Кагарлицького району Київської області», (Том № 1, а.с.118 - 126), яка розроблена Кагарлицьким міськрайонним виробничим відділом Київської обласної філії Центру ДЗК.

Дослідивши матеріали справи (а.с.118-126), слід зазначити, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення меж земельних натурі (на місцевості) працівниками Кагарлицького міськрайонного виробничого відділу Київської обласної філії центру ДЗК було виконано комплекс землевпорядних та геодезичних робіт на підставі Завдання на виконання робіт (Том № 1, а.с.120):

«Виконувана робота; встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлого будинку господарських будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства (ОСГ) ОСОБА_1 в АДРЕСА_5».

За результатами якої було: «відновлено 14 штук межових знаків, які передані на зберігання власнику земельної ділянки ОСОБА_1, ніяких претензій при відновленні меж земельної ділянки власником не заявлено, що зазначено в Акті відновлення меж земельних ділянок та передачі на зберігання межових знаків від 18 грудня 2013 року за підписом представника центру ДЗК ОСОБА_34 та власника земельної ділянки ОСОБА_1.», проте, суд зазначає про ту обставину, що підписи та перелік суміжних землекористувачів на Акті відсутні. (Том № 1, а.с., - 125 - зворотня сторона).

Також суд звертає увагу на ту обставину, що поворотні точки зовнішніх меж земельних ділянок на час проведення натурного обстеження, межовими знаками встановленого зразка не закріплені в натурі відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затверджена наказом Держкомзему від 18.05.2010 р. № 376.

Що стосується встановлення відповідності фактичного землекористування земельними ділянками в натурі гр. ОСОБА_1 по вул. АДРЕСА_5 в селі Бурти Кагарлицького району Київської області, то його встановлення проводилось з врахуванням та дотриманням визначень і понять, наведених Земельному Кодексі України від 25.10.2001 року:

Згідно ст. 78 ЗК України:

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються.

Згідно ст. 79 ЗК України:

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Згідно ст. 90 ЗК України:

Власники земельних ділянок мають право:

- продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;

- самостійно господарювати на землі;

- власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

- використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

- на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

- споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 103 ЗК України:

Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо)».

ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.

«п.3.25* абзац 3, для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.»

За результатом дослідження та аналізом отриманих даних, складено ЗВЕДЕНИЙ ПЛАН у масштабі 1:650 (див. Додаток І, Том № 2, а.с., 74), де заштрихованою лінією червоного кольору зображена межа земельної ділянки згідно Державного акта на ім'я гр. ОСОБА_1, - позивача первинного позову.

Що стосується додатку № 1 до висновку експерта № 1 - 17 первинної судової земельно - технічної експертизи, (том № 2, а.с., 74), то слід зазначити наступне:

- чорною лінією, яка проходить від точки Б до А, зазначено межі фактичного користування земельних ділянок № 1, та № 2, які належать гр. ОСОБА_1, - позивачу первинного позову.

Суд зазначає, що від точки Б до А знаходиться земельна ділянка, яка належить відповідачу первинного позову, - ОСОБА_3

Отже, як вбачається з вищевказаного додатку, від точки 23 до точки 17 є явна невідповідність фактичного використання сторонами по справі земельних ділянок, відомостям, які вказані в державних актах, а саме, - має місце суміщення (збільшення земельної ділянки відповідачки ОСОБА_3 за рахунок використання земельної ділянки позивача ОСОБА_1

Що стосується додатку № 2 до висновку експерта № 1 - 17 первинної судової земельно - технічної експертизи, (том № 2, а.с., 75), то слід зазначити наступне:

В додатку № 2, (Том № 2, а.с., 75), зазначено план - схему розміщення меж спірних земельних ділянок масштабі 1:650.

Згідно відрізку № 1 - межі по фактичному використанню земельної ділянки (металева сітка на дерев»яних стовпах), не відповідає межам, визначеним Державним актом від 11.01.2006 р. Серії НОМЕР_31 та даним (координатам вершин поворотних точок), які внесені до Державного земельного кадастру (поземельна кига 3222281201013770001), (том № 1, а.с., 199, - зворотня сторона).

Причому, переміщення фактичної межі в натурі, площею 0,0007 га (7 кв.м.) відбулося в сторону земельної ділянки гр. ОСОБА_1, (відбулося її зменшення), та, відповідно, відбулося фактичне збільшення меж земельної ділянки гр. ОСОБА_3, - відповідачки по справі.

Згідно відрізку № 2 - межі по фактичному використанню земельної ділянки (металева сітка на бетонних стовпах і по умовній лінії), не відповідає межам, визначеним Державним актом від 11.01.2006 р. Серії НОМЕР_31 та даним (координатам вершин поворотних точок), які внесені до Державного земельного кадастру (поземельна книга 3222281201013770001 (а.с., 199).

Переміщення фактичної межі в натурі площею 0,0005 га (5 кв.м.) відбулося в сторону земельної ділянки гр. ОСОБА_1, (відбулося зменшення земельної ділянки), кадастровий номер: НОМЕР_12, та, відповідно, відбулося фактичне збільшення меж земельної ділянки гр. ОСОБА_3, - відповідачки по справі.

Отже, характеристика земельної Ділянки №1, за результатом проведеного натурного обстеження (дослідження), що перебуває у фактичному користуванні в натурі гр. ОСОБА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд додаток №1):

Стовпи (опори), частково по паркану мають відхилення від вертикального положення (мають нахили), як всторону домоволодіння гр. ОСОБА_1, так і в сторону домоволодіння гр. ОСОБА_3, (фототаблиця, Том № 2, а.с., 77 - 80).

Отже, земельна Ділянка №1 (кадастровий номер НОМЕР_7), яка перебуває у фактичному користуванні в натурі гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відповідає, межам зазначеним у Державному акту на право приватної власності на землю НОМЕР_11 від 11.01.2006 р. ЧАСТКОВОА саме:

1. ВІДПОВІДАЄ (в частині) зовнішнім межам земельної ділянки, яка зображена у Державному акті на право приватної власності на землю НОМЕР_32 від 11.01.2006 р. загальною площею 0.4195 га і даним Державного земельного кадастру (а.с.199) у вершинах поворотних (проміжних) точок (див. Додаток №1) на відрізку від Б до В - який зображений чорною лінією (точки 1, 4), на відрізку від В до Г- який зображений чорною лінією точки 4, 5, 6, 7, на відрізку від А до Б - який зображений чорною лінією точки 12,15,16,17;

2. НЕ ВІДПОВІДАЄ (в частині) зовнішнім межам земельної ділянки, ділянки, яка зображена у Державному акті на право приватної власності на землю НОМЕР_24 від 11.01.2006 р. Загальною площею 0,4195 га і даним Державного земельного кадастру, (Том № 1, а.с., 199, - зворотня сторона), у вершинах поворотних точок (згідно Додатку №1, Том № 2, а.с. 74) на відрізку від А до Б - який зображений чорною лінією точки 13,14,18,19,20, 21, 22,23.

Не відповідність межі зображена в Додатку №2 до висновку експерта, (Том № 2, а.с., 75).

Дві земельні ділянки по фактичному користуванню зображено лінією коричневого кольору, що утворює замкнуті контури. Межі земельних ділянок згідно Державного акта на право приватної власності на землю НОМЕР_32 від 11,01,2006 п, загальною площею 0,4195 і даним Державного земельного кадастру (Том № 1, а.с.199, - зворотня сторона) зображені лінією червоного кольору, що утворює замкнуті контури. Методом накладання зовнішніх меж, експертом встановлено:

На відрізку 1, що зображений та описаний в Додатку № 2: від А до Б в точках 18, 19, 20, 21, 22, 23 (факт, ко рисі.) - межа новинна проходити прямою лінією між точками 17 та 1 (Додаток №1, Том № 2, а.с., 74) згідно Державного акта на право приватної власності на землю НОМЕР_10 від 11.01.2006 р. загальною площею 0.4195 іданихДЗК.

По фактичному користуванню межа (паркан) має дугоподібне викривлення між точками 17 та 1 в сторону домоволодіння гр. ОСОБА_1 (а.с.133);

Переміщення фактичної межі площею 0 0007 га (7 кв.м) відбулося в сторону земельної ділянки гр. ОСОБА_1 кадастровий номер НОМЕР_7.

На відрізку 2 від А до Б в точці 13 (див. Додаток №1), бетонний стовп від якого починається відрізок паркану (металева сітка на бетонних стовпах, до господарської будівлі гр. ОСОБА_43 у сторону вул. Білика (а.с. 76) має зміщення на 0.89 м в сторону вул. Білика та на 0.33 м перпендикулярно від відрізку межі до проміжної точіси 13, що зображено на схемі Відрізок №2.

Переміщення фактичної межі площею 0.0005 га (5 кв.м) відбулося в сторону земельної ділянки гр. ОСОБА_1 кадастровий номер НОМЕР_7.

Характеристика земельної ділянки № 2, за результатом проведеного натурного обстеження (дослідження) що перебуває у фактичному користуванні в натурі гр. ОСОБА_1, для ведення особистого селянського господарства, (Згідно додатку № 1, Том № 2, а.с., 74):

Відповідність меж зображена в Додатку №2 до висновку експерта, (Том № 2, а.с., 75), а саме на «Схемі розміщення меж земельних ділянок».

Дві земельні ділянки по фактичному користуванню зображено лінією коричневого кольору, що утворює замкнуті контури. Межі земельних ділянок згідно Державного акта на право приватної власності на землю НОМЕР_4 від 11.01.2006 р. (загальною площею 0.4195) і даним Державного земельного кадастру (Том № 1, а.с.199, - зворотня сторона) зображені лінією червоного кольору, що утворює замкнуті контури.

Земельна Ділянка №2 (кадастровий номер НОМЕР_8), яка перебуває у фактичному користуванні в натурі, у вершинах поворотних точок (пікетів) (див. Додаток №1) на відрізку від В до Г- який зображений чорною лінією точки 7, 8, на відрізку від Г до А - який зображений чорною лінією точка 9, на відрізку від А до Б - який зображений чорною лінією точки 10, 11, 12 гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства ВІДПОВІДАЄ межам відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_4 від 11.01.2006 р. загальною площею 0.4195 і даним, які занесені до Державного земельного кадастру.

Що ж стосується земельної ділянки, власником якого є відповідач первинного позову ОСОБА_3, то суд зазначає наступне:

Господарські будівлі та споруди домоволодіння, земельна ділянка по АДРЕСА_6 в с. Бурти Кагарлицького району Київської області, які перебувають у фактичному користуванні гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (БЖБ), площа 0.2116 га (2116 кв.м), державний акт на право приватної власності на землю (Том № 1, а.с. 242), серія та номер НОМЕР_19 від 30.01.2007 р., зареєстровано за №90, кадастровий номер НОМЕР_21, яка використовується на місцевості (в натурі). Далі по тексту - «Ділянка №3».

Домоволодіння по вулиці Білика 117, с. Бурти, Кагарлицький район, Київська область.

Власник гр. ОСОБА_3 - свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 05 жовтня 1990 року, зареєстровано в реєстрі за № 2470 (Том № 1, а.с. 83). Технічний паспорт на жилий будинок за адресою АДРЕСА_6 від 28.08.1990 р. (Том № 1, а.с. 238).

Домоволодіння та земельні ділянки розташовані по АДРЕСА_6 в с. Бурти на південо-східній частині Кагарлицького району Київської області. КОАТУУ НОМЕР_3.

Земельна Ділянка №3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, зазначеного домоволодіння, розміщена на похилому рельєфі, має в горизонтальній проекції неправильну геометричну форму, межує із аналогічними за цільовим призначенням земельними ділянками та має часткову огорожу по своєму периметру. Угіддя - забудовані землі, а саме: житлова та господарська забудова, незабудована територія - двір, рілля, сад. Наявні земельні поліпшення на ділянці: садибний (індивідуальний) житловий будинок, господарські будівлі і споруди, фруктовий сад (Том № 1, а.с. 236).

Межує із земельними ділянками садибної забудови та землями загального користування вулицею Білика.

Державний акт на право приватної власності на землю (Том № 1, а.с.9), на якому зображені чорними лініями які утворює замкнутий контур земельна ділянка з описом меж, у маштабі 1:1000, ділянка - 0.2116 га.

Зазначена надрукована інформація: ОСОБА_3, яка мешкає АДРЕСА_2, рішення Буртівської сільської ради від 03.10.2003 року № -/10/24 є власником земельної ділянки площею 0.2119 гектарів в межах згідно з планом.

Земельна ділянка розташовано на території АДРЕСА_6. Цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку - 0.2116 га.

Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 90.

Визначення меж в натурі, було проведено на підставі землевпорядної документації:

«Технічна документація щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передача на зберігання межових знаків згідно Державного акта та Заяви гр. ОСОБА_3 будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_6» (а.с.243) від 2016 р., розробник Державне підприємство «ЦЕНТР ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ» Кагарлицький місьрайоний виробничий відділ Київської обласної філії Центру ДЗК. Згідно письмових доказів, - матеріалів справи (Том № 1, а.с.243-250), на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення меж земельних натурі (на місцевості) працівниками Кагарлицького міськрайонного виробничого відділу Київської обласної філії центру ДЗК було виконано комплекс землевпорядних та геодезичних робіт на підставі: Завдання на виконання робіт (Том № 1, а.с.244) «Виконувана робота: щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, гр. ОСОБА_3 згідно державного акта та заяви земельна ділянка яка знаходиться, на території с. Бурти АДРЕСА_6 Кагарлицького району Київської області». За результатами якої було: «відновлено 7 штук межових знаків, які передані на зберігання власнику земельної ділянки гр.. ОСОБА_3, ніяких претензій при відновленні меж земельної ділянки власником не заявлено, що зазначено в Акті встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (на місцевості) та передачі на зберігання межових знаків від 19 серпня 2016 року за підписом представника центру ДЗК ОСОБА_44 та замовника гр. ОСОБА_3», підписи та перелік суміжних землекористувачів на Акті відсутні, (Том № 1, а.с.249).

У пояснювальній записці (Том №1, а.с. 244) до технічної документації надруковано, абзац 5: «Координати кутів повороту зовнішніх меж земельної ділянки визначені за допомогою електронного тахеометра Nikon DTM - 322 прив'язкою до точок координат які визначені в системі координат 1963 року.

В результаті камеральних робіт складено кадастровий план земельних ділянок у масштабі 1:500 та визначено загальну плошу земельних ділянок 0.2116 га. Технічна документація розроблена відповідно діючими нормами і правилами за підписом виконавця ОСОБА_39.»

Дані та відомості про земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру (ДЗК), що підтверджує Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-3207268082016 від 15.09.2016 (том № 2, а.с. 6)

В матеріалах справи (том № 2 а.с. 1-5) знаходиться частина землевпорядної документації, яка була розроблена ЗБК «Землепроект» 28.05.2003 року, щодо оформлення права власності на земельну діляну. А саме: Виписка з рішення Буртівської сільської ради від 18.04.1996 6 сесія XXII скликання. Кадастровий план з експлікацією угідь та описом точок контуру в м 1:2000 від 2003 р., Акт встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки від 28.05.2003 р. В акті про встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_3 від 28.05.2003 року (том 2 а.с.4) в присутності суміжних землевласників, а саме: ОСОБА_18, ОСОБА_45, ОСОБА_19 , було проведено працівниками Кагарлицького бюро "Земпроект" «встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки ОСОБА_3, що знаходиться за адресою вулиця Білика 117, ніяких претензій при встановленні зовнішньої межі не заявлено межі погоджені і не викликають спірних питань.» Акт підписаний власноручно ОСОБА_18, ОСОБА_1, ОСОБА_19 ОСОБА_3, ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_13 .

Розробники документації із землеустрою при відновленні зовнішніх меж земельної ділянки та виготовленні відповідної технічної документації повинні були дотримуватись ЗУ «Про землеустрій» від 22.05.2003 р., ЗУ «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-УІ та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затверджена наказом Держкомзему від 18.05.2010 р. № 376 в якій зазначено:

- п.3.9. Місцезнаходження межових знаків підлягає прив'язці до пунктів державної геодезичної мережі.

3.10 Середньоквадратична похибка місцезнаходження межового знака відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, міських геодезичних мереж не повинна перевищувати:

- у містах Києві, Севастополі, містах - обласних центрах та містах обласного підпорядкування - 0,1 м:

- в інших містах та селищах - 0,2 м;

- у селах - 0,3 м;

- за межами населених пунктів для земельних ділянок площею до І0 га - 0,5 м, а площею 10 га і більше - 2,5 м.

3.11. Межові знаки можуть додатково прив'язуватися шляхом проведення лінійних промірів до кутів будинків і споруд, центрів люків оглядових колодязів, опор ліній електропередачі й зв'язку.

3.12. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких не відоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

3.13 Межі вкраплених у земельну ділянку інших земельних ділянок встановлюються та закріплюються межовими знаками в тому самому порядку, що і зовнішні межі такої земельної ділянки.

3.14 Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

3.15 Фінансування робіт із встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом.

3.17 Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

3.18 Власник (користувач) земельної ділянки попереджається та несе відповідальність за знищення межових знаків відповідно до пункту "е" частини першої статті 211 Земельного кодексу України, статті 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

IV. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)

4.1. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.

4.2. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

4.13. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

4.4. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки встановити неможливо, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

У разі коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема зі встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

4.5. Закріплення відновлених меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками здійснюється відповідно до розділу III цієї Інструкції.»

Суд наголошує на тій обставині, що в судовому засіданні під час дослідждення висновку експерта встановлено той факт, що поворотні точки зовнішніх меж земельних ділянок, які належать відповідачу первинного позову ОСОБА_3 на час проведення натурного обстеження, межовими знаками встановленого зразка не закріплені в натурі відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затверджена наказом Держкомзему від 18.05.2010 р.№ 376.

Під час встановлення відповідності фактичного землекористування земельною ділянкою в натурі гр. ОСОБА_3 по АДРЕСА_6 в селі Бурти Кагарлицького району Київської області проводилося з врахуванням та дотриманням визначень і понять, наведених Земельному Кодексі України (від 25.10.2001 року № 2768- ІІІ):

Згідно ст. 78 ЗК України:

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються.

Згідно ст. 79 ЗК України:

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Згідно ст. 90 ЗК України:

Власники земельних ділянок мають право:

- продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;

- самостійно господарювати на землі;

- власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

- використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

- на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

- споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 103 ЗК України:

Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо)».

ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.

«п.3.25* абзац 3, для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.»

Отже, що стосується земельної ділянки відповідачки ОСОБА_3, зокрема відповідності меж фактичного користування межам, які зазначені в державному акті про право власності на земельну ділянку, то суд зазначає наступне:

- домоволодіння по АДРЕСА_6, яке належить відповідачу первинного позову ОСОБА_3 розташоване на земельній ділянці, по фактичному користуванню, загальною площею 0.2198 га (2198 кв.м) до якого входить, згідно Технічного паспорту (ах. 238): «А» - житловий будинок, «а»- веранда, «Б» - погріб, «В» - сарай, «Г» - сарай, «Д» - туалет, «забор», «ворота».

Будівлі та споруди, які не вказані у Технічному паспорті: «Е» -сарай, «Є»-гараж, «Ж» - сарай, «1н»-сінник, «2н» -навіс, «Зн» - навіс, відповідно до натурного обстеження.

Під час проведення натурного обстеження експертом були виміряні координати кутів будівель та споруд, що знаходяться біля межі земельних ділянок між домогосподарствами по АДРЕСА_5. По результату обробітку складений план із нанесеними зовнішніми кутами будівель і споруд (див. Додаток №3, Том № 2, а.с., 76).

На основі даних, отриманих при вивченні документів та результатів візуально-інструментального обстеження земельних ділянок і земельних поліпшень експертом встановлено, що на межі між домоволодінням по АДРЕСА_5 яке належить позивачу первинного позову ОСОБА_1, та домоволодінням по АДРЕСА_6 в с. Бурти Кагарлицького району Київської області, яке належить відповідачці первинного позову ОСОБА_3, будівлі та господарські споруди (окрім паркану) домогосподарства АДРЕСА_6 НЕ ЗНАХОДЯТЬСЯ та не перетинаються з нею.

Отже, відстань від фактичної межі земельної ділянки, між домоволодіннями по АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 до будівель та господарських споруд домогосподарства АДРЕСА_6(див. Додаток №3, Том № 2, а.с. 76) :

«А» - житловий будинок - 1.17 м.;- 0.77 м;

«Г» - сарай - 0.30 м; - 0.09 м.

«Д» - туалет - 0.38 м, - 0.43 м.

«Ж» - сарай - 0.38 м; - 0.18 м.

«1н» - сінник -1.16м; - 0.74 м.

Проаналізувавши вищевказані обставини, та врахувавши схематичне зображення вищевказаної земельної ділянки, (Том №2, а.с., 67), суд зазначає наступне:

- Житловий будинок, («А»), який належить відповідачці первинного позову ОСОБА_3, однією із виступною конструкцією стіни, (один вугол житлового будинку), розміщений меньш, ніж за 1,0 м., а саме, - 0,77м від межі сусідньої ділянки, яка належить позивачу первинного позову ОСОБА_1, що є порушенням ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, де, зокрема, в п.3.25* абзац 3, зазначено, - ... для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок»;

- Сінник, («1н»), який належить відповідачці первинного позову ОСОБА_3, однією із виступною конструкцією стіни, (один вугол сінника), розміщений меньш, ніж за 1,0 м., а саме, - 0,74 м від межі сусідньої ділянки, яка належить позивачу первинного позову ОСОБА_1, що є порушенням ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, де, зокрема, в п.3.25* абзац 3, зазначено, - ... для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок»;

- Сарай, («Г»), який належить відповідачці первинного позову ОСОБА_3, виступною конструкцією стіни, (одна стіна двома кутами), розміщений меньш, ніж за 1,0 м., а саме, - 0,30 м. та 0,09 м., відповідно, від межі сусідньої ділянки, яка належить позивачу первинного позову ОСОБА_1, що є порушенням ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, де, зокрема, в п.3.25* абзац 3, зазначено, - ... для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок»;

- Туалет, («Д»), виступною конструкцією стіни, (одна стіна двома кутами), розміщений меньш, ніж за 1,0 м., а саме, - 0,38 м. та 0,43 м., відповідно, від межі сусідньої ділянки, яка належить позивачу первинного позову ОСОБА_1, що є порушенням ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, де, зокрема, в п.3.25* абзац 3, зазначено, - ... для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок»;

- Сарай, («Ж»), виступною конструкцією стіни, (одна стіна двома кутами), розміщений меньш, ніж за 1,0 м., а саме, - 0,38 м. та 0,18 м., відповідно, від межі сусідньої ділянки, яка належить позивачу первинного позову ОСОБА_1, що є порушенням ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, де, зокрема, в п.3.25* абзац 3, зазначено, - ... для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок»;

Отже, земельна Ділянка №3 (кадастровий номер НОМЕР_21), яка перебуває у фактичному користуванні в натурі гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відповідає, межам зазначеним у Державному акті на право приватної власності на землю (Том № 1, а.с., 242), серія та номер НОМЕР_22 від 30.01.2007 р., зареєстровано за № 90, кадастровий номер НОМЕР_21 ВІДПОВІДАЄ ЧАСТКОВО, А САМЕ:

- ВІДПОВІДАЄ (в частині) зовнішнім межам земельної ділянки, яка зображена у Державному акті на право приватної власності на землю (а.с.242), серія та номер НОМЕР_22 від 30.01.2007 р., зареєстровано за № 90, кадастровий номер НОМЕР_21 загальною площею 0.2116 га і даним Державного земельного кадастру (а.с.208) у вершинах поворотних (проміжних) точок (див. Додаток №3, Том №2, а.с., 76) на відрізку від А до Б - який зображений чорною лінією (точки 10, 17,18, 19, 21, 22 , 23 ,24) - які в межах сереньокавдратичної похибки місця розташування межового знака відносно пунктів ДГМ ( у селах до - 0.30 м); на відрізку від В до Г - який зображений чорною лінією (точки 26, 31, 32, 33);

Отже, при винесенні рішення про задоволення уточненого первинного позову ОСОБА_1 суд керувався також нормами процесуального права, зокрема, ст. 264 ЦПК України.

Так, згідно ст. 264 ЦПК України:

1. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

2. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

3. Ухвалюючи рішення у справі, суд, за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний із предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із не залежних від нього причин.

Отже, враховуючи вищевикладену норму права, та фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, суд зазначає наступне:

- суд вважає, що мають місце обставини (факти), якими обгрунтовуються вимоги позивача первинного позову ОСОБА_1 та його заперечення щодо зустрічного позову, та є належні та допустимі докази на їх підтвердження, з огляду на наступне.

Так, суд вважає, що має місце порушення відповідачкою первинного позову ОСОБА_3 меж земельної ділянки, яка належить позивачу первинного позову ОСОБА_1, а також порушення відповідачкою ОСОБА_3 норм ДБН України.

Так, вищевказані порушення, які допущені відповідачкою ОСОБА_3 підтиверджуються, на думку суду, належними та допустими, прямими та опосередкованими доказами, а саме:

- заявою позивача ОСОБА_1 на ім»я голови с. Бурти Кагарлицького району Київської області, (Том № 1, а.с., 14);

- листом Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області № 115 від 16.06.2015 року, (Том № 1, а.с., 19);

- актом депутатів Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, (Том № 1, а.с., 21);

- висновком експерта за результатами проведення первинної судової земельно - технічної експертизи від 07 лютого 2017 року за № 1 - 17, (Том № 2, а.с., 30 - 80).

- суд вважає, що в даному випадку слід застосувати норми Конституції України, ЦК України в розрізі непорушності права власності, норми ЗК України в частині права власності на земельну ділянку;

- до вирішення даного спору слід застосувати норми права, які містяться в Земельному кодексі України від 25.10.2001 року № 2768 - ІІІ, Земельному кодексі України від 18.12.1990 № 561-XII (втратив чинність), Цивільному кодексі України від 29.03.2014 № 642-VII, Законі України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI ( Із змінами, внесеними згідно із Законами), Законі України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858 - ІV (із змінами, внесеними згідно із Законами), Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI, Наказі Держкомзему «Про затвердження інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі від 04.05.1999 № 43 (втратив чинність від 23.08.2013 р), Порядку ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затверджена наказом Держкомзему від 18.05.2010 р. № 376;

- враховуючи вищевикладені фактичні обставини справи, та застосування до них норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що уточнені позовні вимоги, які містяться на а.с., 112 - 113 Том № 2, слід задовольнити;

- підстав щодо допуску до негайного виконання рішення намє;

- заходи забезпечення позову в даному цивільному провадженні не застосовувалися;

Що стосується ч. 2 ст. 264 ЦПК України, то суд зазначає наступне:

Як встановлено судом в судовому засіданні, зокрема, з висноку експерта за результатами проведення первинної судової земельно - технічної експертизи від 07 лютого 2017 року за № 1 - 17, зокрема, Том № 2, а.с., 67, житлові та господарські будівлі, які знаходяться на земельній ділянці ОСОБА_3, а саме, - житловий будинок, сінник, сарай, туалет, сарай, збудовані з суттєвим, на думку суду, порушенням порушенням ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, а тому дане порушення слід було б усунути, проте, суд не може вийти за межі заявлених позивачем ОСОБА_1 позовних вимог, так як згідно ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Що ж стосується відмови суду у задоволенні уточнених позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_3, (Том № 2, а.с., 110 - 111), то суд дану відмову обгрунтовує наступними обставинами справи, та нормами матеріального та процесуального права.

Отже, що стосується відмови в задоволенні позовних вимог у виді зобов'язання ОСОБА_1 перенести пасіку, що розміщена поруч з спільною межею між земельними ділянками но АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 протягом 10 днів з моменту набрання законної сили рішення суду згідно санітарних норм, - то у задоволенні таких позовних вимог слід відмовити з огляду на наступні фактичні обставини та норми права.

Так, дійсно, відповідачем по сраві ОСОБА_1 не оспорюється той факт, що ним на власній земельній ділянці здійснюється тримання пасіки, що також опосередковано підтверджується листом управління Держпродспоживслужби в Кагарлицькому районі Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області № 20 від 31.05.2016 р., (Том № 1, а.с., 73), та листом управління Держпродспоживслужби в Кагарлицькому районі Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області № 20 від 31.05.2016 р., (Том № 1, а.с., 132).

Отже, суд вважає, що факт того, що відповідач зустручного позову ОСОБА_1 тримає пасіку на території домогосподарства, яке розміщене по АДРЕСА_5 встановлено, зокрема, на підставі ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

Так, згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Проте, ні в мотивувальній частині зустрічної позовної заяви, ні в судовому засіданні ні позивачка зустрічного позову ОСОБА_3, ні її представник ОСОБА_4 не обгрунтували, на думку суду, позовні вимоги в частині перенесення пасіки, та заборону розміщення пасіки протягом усього часу володіння земельною ділянкою ОСОБА_1, так як дані позовні вимоги не обгрунтовані нормами права.

Суд вважає, що в даному випадку слід застосовувати, зокрема, такі норми галузевого права, як Закон України «Про бджільництво» та Наказ Міністерства охорони здоров»я Уцкраїни від 19 червня 1996 року № 173, яким затверджено «Розміри санітарно - захисних зон від сільськогосподарських підприємств житлової забудови та прирівняних до неї об»єктів», Наказу Головного державного інспектора ветеринарної медицини № 9 від 30.01.2001 року «Про затвердження інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2001 року за № 131/5322.

Згідно преамубли Закону України «Про бджільництво» цей Закон регулює відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл, виробництва, заготівлі та переробки продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, інших видів запилювальної флори, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бджільництво» бджільництво - галузь сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої є розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості.

Положення ст. 4 Закону України «Про бджільництво» визначає суб»єктів бджільництва, на яких поширюється даний Закон, проте, серед переліку суб»єктів, які перелічені в даній статті, фізичні особи не перелічені.

Згідно ст. 15 Закону України «Про бджільництво» фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил.

Згідно додатку № 5 до Наказу Міністерства охорони здоров»я України «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» № 173 від 19.06.96 р. (Із змінами та доповненнями), яке зареєстроване в Міністерстві Юстиції України 24 липня 1996 року за № 379/1404, санітарно - захисна зона бджільницьких ферм становить 300 м. до межі ( в т.ч. до межі житлової забудови), причому, градація потужностей бджільницьких ферм вищевказаним нормативним актом не регламентована.

Підсумовуючи вищевказані норми права, суд зазначає, що у ст. 4 Закону України «Про бджільництво» вказано суб»єктів, на яких поширюється дія цього Закону, проте, фізичних осіб в даному переліку немає, окрім того, додаток № 5 до ДСП № 173 передбачає розміри санітоанно - захисних зон від сільськогосподарських підприємств (а не фізичних осіб) до житлової забудови та прирівняних до неї об»єктів, а тому суд вважає, що розмір санітарно - захисної зони у 300 м від пасіки фізичної особи, яка не здійснює господарську діяльність у галузі бджільництва, а здійснює утримання бджіл для власних потреб, на відповідачча зустручного позову, - ОСОБА_1, - не поширюється.

Суд вважає, що в даному випадку до даного спору слід застосовувати положення Наказу Головного державного інспектора ветеринарної медицини № 9 від 30.01.2001 року «Про затвердження інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2001 року за № 131/5322, (далі по тексту - наказ), так як дія цього наказу поширюється на громадян України, які є суб»єктами даного нормативного акту.

Так, згідно преамбули Наказу:

Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл розроблена відповідно до статті 12 Закону України "Про ветеринарну медицину", Закону України "Про бджільництво", Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року N 1277 «Питання Державного департаменту ветеринарної медицини", та з метою посилення заходів профілактики і боротьби з хворобами бджіл.

Ця Інструкція є обов'язковою для виконання всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності, посадовими особами та громадянами.

Згідно п. 1.1. Наказу за виробничим напрямком пасіки розрізняють: медотоварні - призначені для одержання продуктів бджільництва (товарного меду, воску бджолиного, прополісу, маткового молочка, бджолиної отрути, збору пилку.

Відповідно, суд вважає, що в даному випадку пасіка, яку тримає відповідач зустрічного позову ОСОБА_1, має правовий статус медотоварної.

Згідно п. 1.3. Наказу при розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір'ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.

Відповідно, в даному випадку судом виявлено порушення відповідачем зустрічного позову ОСОБА_1 вимог п. 1.1. Наказу Головного державного інспектора ветеринарної медицини № 9 від 30.01.2001 року «Про затвердження інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2001 року за № 131/5322, а саме, - відповідачем ОСОБА_1 не забезпечено наявність суцільної огорожі висотою 2,5 метра на межі з сусідньою земельною ділянкою, яка належить позивачу зустрічного позову, - ОСОБА_3

Дійсно, в даному випадку в діях відповідача зустрічного позову ОСОБА_1 містяться ознаки порушення вимог ст. 103 ЗК України, - добросусідство, тобто містяться ознаки неприпустимого впливу.

Так, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 103 ЗК України:

Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Проте, суд вважає, що в даному випадку позивачці зустрічного позову ОСОБА_3 слід було заявляти позовну вимогу не у вигляді зобов»язання перенести пасіку, а зобов»язати відповідача зустрічного позову ОСОБА_1 забезпечити наявність на межі земельних ділянок (позивачки зустрічного позову та відповідача зустрічного позову) суцільної огорожі висотою, не менше 2,5 м. для підвищення льоту бджіл, тобто, суд вважає, що в даному випадку позивачка ОСОБА_3 обрала не вірний спосіб захисту свого цивільного права.

Що ж стосується відмови в задоволенні позовних вимог у виді не використовувати розміщення пасіки поруч з спільною межею протягом усього часу володіння земельною ділянкою ОСОБА_1, - то у задоволенні таких позовних вимог слід відмовити з огляду на наступні фактичні обставини та норми права.

По - перше, - заборон щодо тримання пасік громадянами на своїх земельних ділянках, які належать їм на праві власності чинним законодавством не передбачено, так як це буде порушенням норм Конституції України, норм Земельного Кодексу України, норм ЦК України.

Що стосується норм Конституції України, то суд в даному випадку застосовує положення ст. 21, 41 Конституції України.

Згідно ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно ст. 41 Конституції України Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Отже, суд вважає, що заборона ОСОБА_1 тримати пасіку на власній земельній ділянці, яка належить йому на праві приватної власності, при відсутності прямої законодавчої заборони на таке тримання, буде порушенням положень ст.ст. 21, 41 Конституції України, ч. 1 ст. 316 ЦК України, а тому такі позовні вимоги позивачки зустрічного позову ОСОБА_46 не підлягають до задоволення, а тому у суду немає підстав для застосування положень ст. 104 ЗК України.

Так, згідно положень ст. 104 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Що ж стосується відмови суду у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 в частині зобов'язати ОСОБА_1 не використовувати частину земельної ділянки біля житлового будинку по АДРЕСА_6, с. Бурти, Кагарлицького району Київської області для у утримання свійської птиці (качок) та перенести їх розміщення протягом 10 днів з моменту набрання законної сили рішення суду та не використовувати в подальшому частину земельної ділянки поруч з житловим будинком для утримання свійської птиці протягом усього часу володіння земельною ділянкою ОСОБА_1, то свою відмову суд обгрунтовує наступним.

Дйсно, згідно ч. 1ст. 110 ЗК України на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження.

Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб.

Згідно п. б ч. 2 ст. ст. 111 ЗК України законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду може бути встановлено таке обмеження у використанні земель, як заборона на провадження окремих видів діяльності.

Проте, суд зазначає, що підстав для застосування вимог ч. 1 ст. 110, п. б ч. 2 ст. 111 ЗК України до вимог зустрічного позову, - немає, з огляду на наступні обставини справи, та норми права.

Так, перш за все, суд зазначає, що ні позивачкою зустрічного позову ОСОБА_3, ні її представником ОСОБА_4 не наведено суду належних та допустимих доказів того, що тримання свійської птиці відповідачем ОСОБА_1 на належній йому земельній ділянці створює загрозу життю та здоров»ю позивачки ОСОБА_3, чи завдає шкоди майну позивачки ОСОБА_3

Відповідно, суд зазначає, що питання про належність та допустимість доказів врегульовано діючим ЦПК України, зокрема положеннями ст.ст. 77, 78 ЦПК України.

Так, згідно ст. 77 ЦПК України:

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 78 ЦПК України:

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, суд вважає, що належними та допустимими доказами того, що тримання свійської птиці відповідачем зустрічного позову ОСОБА_1 наносить шкоду життю чи здоров»ю позивачці первинного позову ОСОБА_3, чи шкоду її майну, могли б бути:

- відповідні медичні довідки, в яких зазначалося б вид шкоди, який завданий (чи може бути завданий) здоров»ю позивачки, та посилання на причиновий зв»язок між триманням птиці та шкодою для здоров»я;

- висновок компетентних органів нагляду, в яких би чітко було б зазначено про порушення санітарних норм тримання домашньої птиці, та в чому воно має вираз;

- висновок експертів, в яких би було зазначено вид та розмір заподіяної шкоди майну позивачки первинного позову ОСОБА_3, причиновий зв»язок між наявністю шкоди та триманням птиці.

Окрім того, суд вважає, що даним обмеженням суд порушив би Конституційне право відповідача ОСОБА_1 на власність та здійснення будь - якої діяльності, не забороненої Законом, з огляду на нищевказані норми права.

Згідно ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно ст. 41 Конституції України Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 78 ЗК України:

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються.

Згідно ст. 79 ЗК України:

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Згідно ст. 90 ЗК України:

Власники земельних ділянок мають право:

- продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;

- самостійно господарювати на землі;

- власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

- використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

- на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

- споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Окрім того, така заборона мала б вираз порушення норм Міжнародного права.

Так, відповідно до статті 1 першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Більш того, суд зазначає, що при обгрунтування позовної вимоги щодо заборони тримання птиці (качок, гусей, курей, тощо), позивачці зустрічного позову ОСОБА_3 та її представнику ОСОБА_4 слід було здійснювати посилання на галузеву норму закону, а саме, - на Ветеринарно - санітарні вимоги утримання птиці в особистих селянських господарствах, затверджені Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України 19.12.2006 за № 100, зареєстровані в міністерстві юстиції України 19 січня 2007 року за № 42/13309, (далі по тексту - Правила).

Згідно п. 1.1. Правил ці Вимоги є обов'язковими для: фізичних осіб (далі - власник), діяльність яких пов'язана з утриманням та обігом птиці; спеціалістів державних установ ветеринарної медицини,які

здійснюють їх ветеринарне забезпечення (обслуговування); фахівців державної служби ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за діяльністю особистих селянських господарств.

Згідно п. 1.2. Правил цим нормативно-правовим актом установлюються ветеринарні та санітарні вимоги щодо утримання, вирощування та розведення птиці в особистих селянських господарствах, виробництва, зберігання яєць свійської птиці або добового молодняку.

Згідно п. 1.3. Правил при утриманні птиці в особистих селянських господарствах кожен власник повинен дотримуватись та виконувати ветеринарно-санітарні вимоги або проводити еквівалентні до них санітарні заходи, які дають змогу досягти рівноцінного рівня санітарного захисту птиці та людини.

Отже, суд вважає, що для задоволення позовних вимог в частині заборони тримання птиці стороною позивача зустрічного позову слід було б подати належні та допустимі докази того, що під час здійснення діяльності по вирощуванні птиці ОСОБА_1 було порушено вищевказані Правила тримання птиці, та довести, що ці порушення істотно порушують права позивача зустрічного позову ОСОБА_3, як власника суміжної земельної ділянки.

При відсутності ж таких доказів підстав для задоволення зустрічного позову в цій частині, - немає.

Що ж стосується відмови суду у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 в частині відмовити ОСОБА_1 у знесенні частини металевого паркану на металевих стовпах, які розділяють дві проінвентаризовані земельні ділянки по вул. Білика 116 та по АДРЕСА_6, межі яких установленні та узгодженні Актом від 28.05.2003 року про встановлення па місцевості та погодження зовнішніх меж земельних ділянок та передані у власність на підставі рішення Буртівської сільської ради протягом усього часу володіння земельною тілянкою ОСОБА_1, то свою відмову суд обгрунтовує наступним.

Як вбачається з мотивувальної частини зустрічного позову ОСОБА_3, дана позовна вимога грунтується на не сприйнятті позивачкою первинного позову та її представником висновків експерта, які містяться на арк. № 30 - 80 Том № 2 справи.

Їхнє не сприйняття грунтується лише на тому, що у висновку експерта містяться помилки, як - то, - не вірно зазначена адреса ОСОБА_1, не вірно зазначена адреса земельної ділянки в самому державному акті.

Суд критично сприймає таку позицію позивача зустрічного позову з огляду на наступне.

Перш за все суд сприймає висновок експерта за результатами проведення первинної судової земельно - технічної експертизи від 07 лютого 2017 р № 1 - 17 як належний та допустимий доказ в розумінні ст.ст. 77, 78 ЗК України, адже суд вважає, що ні позивач, ні відповідач, ні суд не володіють в достатній мірі знаннями в галузі земельного законодавтсва, які б дали змогу достеменно визначитися з наявністю чи відсутністю технічних порушень в галузі земельного права, як - то встановлення реального розміру земельних ділянок, їх взаємного розташування, накладання земельних ділянок одна на одну, розмір накладання, тощо.

На думку, такі порушення може встановити лише особа, яка має спеціальтні знання, володіє методами, та має відповідне устаткування, якою, на думку суду, в даному випадку є експерт, який також має відповідну освіту, та лівцензію на проведення судово - земельної експертизи.

Окрім того, суд сприймає висновок експерта, який загалом відповідає вимогам, зазначеним в ст. 102 ЦПК України, та, відповідно, оцінивши його в порядку, який передбачено ст. 110 ЦПК України, з урахуванням вимог ст. 89 ЦПК України, вважає його належним, допустимим, достатнім доказом по даному цивільному провадженню, який не суперечить іншим доказам, а, навпаки в комплексі з ними, дає змогу встановити суду об»єктивні обставини справи, без врахування суб»єктивних чинників (позиції кожної із сторін, які, звісно є діаметрльно протилежними).

Окрім того, задоволення первинного позову ОСОБА_1 апріорі виключає задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 в цій частині.

Що ж стосується відмови суду у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 в частині стягнути з ОСОБА_1 на її, ОСОБА_3, користь судовий збір, то в даній частині зустрічного позову слід також відмовити, з огляду на ту обставину, що уточнений первинний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, а в задоволенні уточненого позову ОСОБА_3, - відмовлено в повному обсязі, та з огляду на положення ст. 141 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України

1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 78, 79, 90, 103 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768 - ІІІ, нормами Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII (втратив чинність), Цивільного кодексу України від 29.03.2014 № 642-VII, вимогами Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI ( Із змінами, внесеними згідно із Законами), Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858 - ІV (із змінами, внесеними згідно із Законами), Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI, положеннями Наказу Держкомзему «Про затвердження інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі від 04.05.1999 № 43 (втратив чинність від 23.08.2013 р), Порядоком ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затверджена наказом Держкомзему від 18.05.2010 р. № 376, ст.ст. 1 - 5, 9 - 13, 19, 30, 76 - 81, 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, - Буртівська сільська рада Кагарлицького району Київської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, - задовольнити.

Шляхом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою:

- зобов'язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженку с. Бурти Кагарлицького району Київської області, громадянку України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_33, виданий 01.08.1998 року Центральним СВМ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, з урахуванням вимог п. 3.25* ДБН 60-92 "Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень", протягом місяця з дня набрання даним рішенням законної сили демонтувати споруду (сінник), яка знаходиться на території домоволодіння ОСОБА_3 між земельною ділянкою ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_5 та земельною ділянкою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_6, вздовж спільної межі, що визначена в державному акті на право приватної власності на землю від 11.01.2006 р. серії НОМЕР_4, загальною иощею 0,4195га від точки "Б", на відстань не менше 1,0 м від спільної межі земельних ділянок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6;

- зобов»язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженку с. Бурти Кагарлицького району Київської області, громадянку України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_33, виданий 01.08.1998 року Центральним СВМ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, протягом місяця з дня набранням даним рішенням законної сили демонтувати з належної ОСОБА_1 земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, сітку - огорожу разом із стовпами - кріпленнями у вершинах поворотних точок № 13, 14, 18, 19, 20, 21, 22, 23, на відрізку від А - Б, що зазначені в додатку № 1 висновку експерта про результати проведення первинної судової земельно - технічної експертизи від 07.02.2017 р. № 1 - 17, вздовж спільної межі, що визначена в державному акті на право приватної власності на землю від 11.01.2006 р. серії НОМЕР_24, загальною площею 0,4195 га від точки «Б».

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

На підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідний суд, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судом за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду на підставі ухвали, яка оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Закаблук