Постанова

Іменем України

07 березня 2018 року

м. Київ

справа № 757/32236/15-ц

провадження № 61-4236 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк»,

представник позивача - Оберемко Роман Анатолійович,

відповідач - ОСОБА_2,

представник відповідача - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року у складі судді Литвинової І. В. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року у складі колегії суддів: Слободянюк С. В., Махлай Л. Д., Левенця Б. Б.,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» (далі - ПАТ «Європейський газовий банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивує тим, що 30 липня 2008 року між ПАТ «Європейський газовий банк» та ОСОБА_2 укладено договір про відкриття рахунку в цінних паперах № 1007/08, відповідно до умов якого зберігач зобов'язався надати депоненту послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання доходів за цінними паперами на умовах, викладених у договорі відкриття рахунку, а депонент зобов'язався оплатити послуги зберігача. Однак відповідач належним чином не виконав умови договору про відкриття рахунку, у зв'язку з чим у ОСОБА_2 існує прострочена заборгованість зі сплати послуг зберігача, яка складає 2 288 грн 08 коп.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року позов ПАТ «Європейський газовий банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Європейський газовий банк» заборгованість за договором про відкриття рахунку в цінних паперах № 007/08 від 30 липня 2008 року № 007/08 у розмірі 2 228 грн. Вирішено питання про розподіл судового збору.

Рішення суду мотивовано наявністю правових підстав для задоволення позову, оскільки ОСОБА_2 не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання за договором про відкриття рахунку в цінних паперах від 30 липня 2008 року № 1007/08, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року заочне рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року залишено без змін.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, їх не спростовують, то відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій у порушення вимог статті 91 ЦК України, залишено поза увагою той факт, що внаслідок анулювання ліцензії ПАТ «Європейський газовий банк» на надання депозитарних послуг з 09 грудня 2012 року договір припинився згідно зі статтею 607 ЦК України. Судами при винесенні рішень не було враховано вимоги статті 357 ГК України, відповідно до якої надання банком депозитарних послуг депозитарної установи можливе лише за наявності в банку відповідної ліцензії. Однак внаслідок анулювання ліцензії позивача на надання депозитарних послуг з 09 грудня 2014 року останній втратив свою цивільну дієздатність та не міг у подальшому виконувати свої зобов'язання. Висновок апеляційного суду про те, що договір не міг припинитись, оскільки були відсутні обставини, які б унеможливлювали виконання відповідачем умов договору, є безпідставним, оскільки у порушення вимог статей 526, 527 ЦК України зобов'язання зі сторони позивача не виконувалися, а тому задоволення позовних вимог суперечить вимогам цивільного законодавства України.

Ухвалою від 23 грудня 2016 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-7111 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 частини першої Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

26 січня 2018 року вказану справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 лютого 2018 року справу за позовом ПАТ «Європейський газовий банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором призначено до судового розгляду.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено та узгоджується з матеріалами справи, що 30 липня 2008 року між ПАТ «Європейський газовий банк» та ОСОБА_2 укладено договір про відкриття рахунку в цінних паперах № 007/08, відповідно до умов якого зберігач зобов'язався надати депоненту послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання доходів за цінними паперами на умовах, викладених у договорі про відкриття рахунку, а депонент зобов'язався оплатити послуги зберігача.

Пунктом 2.4.5 договору про відкриття рахунку передбачено, що депонент зобов'язаний проводити оплату за послуги, що надаються зберігачем, у термін, обумовлений цим договором, та згідно із затвердженими тарифами зберігача.

Згідно з пунктом 5.1 договору про відкриття рахунку кожна сторона зобов'язується виконувати свої обов'язки належним чином, сприяти іншій стороні у їх виконанні.

Відповідно до пункту 5.8 договору про відкриття рахунку за порушення термінів оплати, передбачених цим договором, депонент виплачує зберігачу пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення заборгованості, оскільки зобов'язання щодо відкриття рахунку банком виконано, а відповідачем оплату послуг банку у визначеному умовами договору розмірі не здійснено. Крім того, відповідачем не надано суду доказів відсутності можливості скористатися своїми права, визначеними договором, а також наявності обставин, які б перешкоджали чи обмежували відповідача у здійсненні цих прав.

За таких обставин, внаслідок невиконання умов договору відповідачем, банк правомірно скористався визначеною пунктом 6.1 договору можливістю на звернення до суду за захистом своїх прав.

У касаційній скарзі заявник посилається на наявність рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) від 09 грудня 2014 року № 1676 щодо анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме: депозитарної діяльності депозитарної установи; діяльності із зберігання активів інститутів спільного інвестування, ПАТ «Європейський газовий банк», а тому вважає, що суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості, оскільки вказаний вид діяльності сторони договору (банку) припинено.

Відповідно до пункту 6 Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), затвердженого рішенням НКЦПФР від 14 травня 2013 року № 817, Комісія у встановленому нею порядку видає, переоформлює та анулює ліцензії на такі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів): діяльність з торгівлі цінними паперами, що включає дилерську діяльність, брокерську діяльність, діяльність з управління цінними паперами та андеррайтинг; депозитарна діяльність, що включає депозитарну діяльність зберігача цінних паперів, депозитарну діяльність депозитарію цінних паперів, розрахунково-клірингову діяльність, діяльність з введення реєстру власників іменних цінних паперів; депозитарна діяльність, що включає такі види діяльності: депозитарну діяльність депозитарної установи; діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування; діяльність із зберігання активів пенсійних фондів; діяльність з управляння активами інституціональних інвесторів; діяльність з управління іпотечним покриттям;

клірингова діяльність.

Умови та порядок припинення дії договору визначено розділом VIII договору від 30 липня 2008 року № 007/08. Відповідно до підпункту 3 пункту 8.1 указаного договору він може бути розірваний тільки за умовами відсутності на рахунку депонента цінних паперів з наступним закриттям рахунку в цінних паперах депонента та повної сплати заборгованості за отримані послуги зберігача з ініціативи однієї із сторін шляхом направлення повідомлення із зазначенням дати припинення дії договору або розпорядження депонента про закриття рахунку у цінних паперах у зв'язку з анулюванням ліцензії зберігача на здійснення депозитарної діяльності (а. с. 13).

Рішенням НКЦПФР від 09 грудня 2014 року № 1676 анульовано ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме: депозитарної діяльності депозитарної установи серії АЕ № 263316 від 17 вересня 2013 року; діяльності зі зберігання активів інститутів спільного інвестування серії АЕ № 263317 від 17 вересня 2013 року, видані ПАТ «Європейський газовий банк» (а. с. 28).

Відповідно до договору про відкриття рахунку в цінних паперах від 30 липня 2008 року № 007/08 ПАТ «Європейський газовий банк» здійснює діяльність на підставі Ліцензії Державної комісії цінних паперів та фондового ринку на здійснення депозитарної діяльності Зберігача цінних паперів серії АВ № 416785 від 26 червня 2008 року.

Відомостей стосовно анулювання ліцензії зберігача на здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, а також доказів на підтвердження сплати депонентом коштів за надані послуги матеріали справи не містять. Наданий позивачем розрахунок указаної заборгованості під час розгляду справи відповідачем не спростовано. Отже, підстави вважати договір від 30 липня 2008 року № 007/08 про відкриття рахунку в цінних паперах припиненим відсутні.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що наявність постанови Правління Національного банку України від 17 листопада 2014 року № 725 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Європейський газовий банк» не є (безумовною) самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Статтею 104 ЦК України визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Вказана постанова Правління Національного банку України від 17 листопада 2014 року № 725 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Європейський газовий банк» стосується лише запровадження тимчасової адміністрації та початку процедури ліквідації банку, а не припинення його діяльності.

Беручи до уваги зазначене вище, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правильно визначили характер спірних правовідносин учасників справи, встановили фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Інші доводи, наведені в касаційній скарзі, висновків судів не спростовують та на їх правильність не впливають. Крім того, ці доводи були предметом апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до положень статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до частини першої статті 415 ЦПК України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги приймає постанову відповідно до правил, встановлених статтею 35 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з особливостями, зазначеними в статті 416 цього Кодексу.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

Ю. В. Черняк