ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року

Львів

№ 876/12180/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р.М., Улицького В.З.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 10 листопада 2017 року (ухвалене головуючим - суддею Гамулою Б.С. о 16 год 03 хв у м. Камінь-Каширський) у справі № 157/2798/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черченської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області, Черченського сільського голови Соколова Юрія Анатолійовича про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що Черченський сільський голова Соколов Ю.А. порушує вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки позивач та інші депутати Черченської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області протягом останніх півтора року звертаються до відповідача з проханням надати їм копії таких документів: відомостей про заробітну плату працівників сільської ради, розпоряджень сільського голови про розподіл коштів на премії працівникам сільської ради, протоколів засідань сесії сільської ради та її рішень, штатного розпису працівників сільської ради за 2015-2017 роки, списку працівників місцевої пожежної охорони та відомостей про отримання ними заробітної плати. Однак єдине, що надав їм відповідач, це копії штатного розпису працівників сільської ради за 2015-2017 роки. В отриманні решти документів відмовлено.

Постановою Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 10.11.2017 в задоволені позову відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів перед судом підставність своїх вимог про зобов'язання відповідачів надати йому інформацію в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що відповідач свідомо і навмисно ненадає даної інформації з метою приховування своїх незаконних і протиправних дій пов`язаних із фінансовими махінаціями, приписками і незаконним нарахуванням премій своїй дружині і бухгалтеру сільської ради на підставі своїх розпоряджень. Починаючи з 01.11.2015 і по даний час, розпорядження сільського голови, що стосуються розподілу коштів місцевого бюджету на сесіях не розглядались і не затверджувались.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 04.02.2016, 21.07.2016, 11.08.2016, 06.06.2017, 21.07.2017 депутати Черченської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зверталися до Черченського сільського голови Соколова Ю.А. із депутатськими запитами про надання їм копії таких документів: відомостей про заробітну плату працівників сільської ради, розпоряджень сільського голови про розподіл коштів на премії працівникам сільської ради, протоколів засідань сесії сільської ради та її рішень, штатного розпису працівників сільської ради за 2015-2017 роки, списку працівників місцевої пожежної охорони та відомостей про отримання ними заробітної плати.

В наданні запитуваної інформації відповідач Соколов Ю.А. відмовив, посилаючись на те, така інформація є конфіденційною, а дозвіл на її отримання може бути надано лише рішенням сесії Черченської сільської ради.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Закон України «Про доступ до публічної інформації», визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 2 Закон України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

В ст.12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зазначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень.

Закон України «Про статус депутатів місцевих рад», визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.

Так ч. 2 ст. 11 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» закріплено, що при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, на звернення депутата місцевої ради надають йому довідкові матеріали та іншу інформацію, необхідні для здійснення депутатських повноважень.

Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради має право порушувати в раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних раді органів, підприємств, установ, організацій;

При цьому, відповідно до п. 3.2 постанови № 10 Пленум Вищого адміністративного суду України від 19.09.2016 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації», вказано, що народні депутати України, депутати місцевих рад при виконанні ними депутатських повноважень не можуть бути суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації, а тому до відносин зі збирання ними інформації, у тому числі надсилання та розгляду депутатських запитів, депутатських звернень, необхідно застосовувати відповідні положення Закону України від 17.11.1992 № 2790-XII «Про статус народного депутата України» та Закону України від 11.07.2002 № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад», а не законодавство про доступ до публічної інформації.

Колегія суддів зазначає, що позивач як у адміністративному позові так і в доводах апеляційної скарги визначає себе саме, як депутата сільської ради та вбачає порушення своїх прав у неналежної відповіді на своє депутатське звернення, тобто є спеціальним суб'єктом публічно-правового спору.

Відтак суд приходить до переконливого висновку, що позивач, як депутат сільської ради, не може бути суб'єктом відносин у сфері доступу до публічної інформації та отримати інформацію в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 10 листопада 2017 року у справі № 157/2798/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

С. М. Кузьмич

судді

Р. М. Гулид

В. З. Улицький

Повне судове рішення складено 26 березня 2018 року