ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/6/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Улицького В.З.

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача Романенко О.І.;

від відповідачів Щадей С.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл. на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.12.2017р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській обл., Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл., третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Ужгородський міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській обл., про визнання дій протиправними, скасування наказів та інших документів, поновлення на публічній службі, стягнення недоплаченого грошового забезпечення та інших виплат, спонукання до вчинення певних дій (колегія суддів суду І інстанції: Іванчулинець Д.В. (головуючий суддя), Ващилін Р.О., Рейті С.І.; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 16 год. 35 хв. 04.12.2017р. м.Ужгород; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 08.12.2017р.),-

В С Т А Н О В И В:

29.12.2015р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому, із остаточно сформульованих позовних вимог, просив:

1) у разі необхідності поновити пропущені процесуальні строки;

2) визнати незаконними дії службових осіб:

* Головного управління Міністерства внутрішніх справ /ГУ МВС/ України в Закарпатській обл., Управління Міністерства внутрішніх справ /УМВС/ України в Закарпатській обл. щодо невиплати заборгованості по грошовому забезпеченню (утриманню) за несення служби у добових нарядах в складі слідчо-оперативних груп, залучення до понаднормового несення служби з різних підстав, компенсаційних виплат за продовольчі пайки, речове майно, невиплату щорічної матеріальної допомоги, у неврахуванні окремих періодів служби до вислуги років в органах внутрішніх справ, внесення недостовірних відомостей до грошового атестату № 121 від 31.12.2008р., невиплаті заборгованостей по грошовому забезпеченню (утриманню), невиплаті у повному обсязі вихідної допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ, в тому числі компенсаційних виплат у зв`язку з рівнем інфляції, компенсаційних виплат за 15 діб невикористаної щорічної відпустки, неперерахуванні і невиплаті різниці грошових сум між грошовим забезпеченням при встановленні нової вислуги років та виплачених грошових сум за період з 01.07.2007р. до 25.12.2008р., невиплати грошового забезпечення з 26.12.2008р. до 31.03.2009р., неперерахуванні та невиплаті сум з грошового забезпечення з 01.04.2009р. до 06.11.2015р., неперерахуванні і невиплаті різниці грошових сум з пенсійного забезпечення з 01.01.2009р. по теперішній час, внесення до трудової книжки неправомірного запису про звільнення з органів внутрішніх справ на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, непроведенні у визначені строки повного розрахунку та видачі трудової книжки, внесення до неї недостовірних відомостей щодо прийняття присяги, дати звільнення та інших відомостей, невідшкодування коштів за вимушений прогул, виданні незаконних наказів (накази ГУ МВС України в Закарпатській обл. № 512 о/с від 04.12.2008р., № 552 о/с від 24.12.2008р., № 134 о/с від 20.03.2009р., накази УМВС України в Закарпатській обл. № 530 о/с від 05.11.2009р., № 265 о/с від 10.08.2011р., № 2 о/с від 08.01.2013р., № 222 о/с від 09.10.2015р., № 164 о/с від 19.08.2015р., № 257 о/с від 06.11.2015р.);

* Головного управління Національної поліції /ГУ НП/ в Закарпатській обл. щодо внесення недостовірних відомостей до трудової книжки, в тому числі відомостей щодо прийняття присяги, дати звільнення, несвоєчасну її видачу та непроведення повного розрахунку з позивачем при звільненні у визначений строк, невнесення відомостей про проходження служби з 01.01.2009р. до 01.04.2009р. в ГУ МВС України в Закарпатській обл. та з 09.11.2015р. до 10.11.2015р. в ГУ НП в Закарпатській обл., невідшкодування коштів за вимушений прогул;

3) визнати незаконними та нечинними грошовий атестат ГУ МВС України в Закарпатській обл. № 121 від 31.12.2008р., рахунково-платіжну відомість № 173 від 23.11.2015р., трудову книжку серії НОМЕР_1 , заповнену та видану працівниками ГУ НП в Закарпатській обл. 10.11.2015р.;

4) визнати незаконними (нечинними) та скасувати накази:

ГУМВС України в Закарпатській обл. № 512 о/с від 04.12.2008р.; № 552 о/с від 24.12.2008р.; № 134 о/с від 20.03.2009р.;

УМВС України в Закарпатській обл. № 30 о/с від 05.11.2009р., № 265 о/с від 10.08.2011р., № 2 о/с від 08.01.2013р.; № 222 о/с від 09.10.2015р., № 164 о/с від 19.08.2015р., № 257 о/с від 06.11.2015р.;

ГУНП в Закарпатській обл. № 1 о/с від 07.11.2015р.;

5) зобов`язати УМВС України в Закарпатській обл., а в разі його ліквідації, чи за відсутності посад та інших обставин - МВС України, у місячний термін з моменту набрання рішення суду законної сили у порядку, встановленому ст.254 КАС України:

поновити позивача на службі в органах внутрішніх справ та в атестованій посаді старшого слідчого в особливо важливих справах, при наявності посад в УМВС України в Закарпатській області, при їх відсутності - в МВС України, або на рівноцінну посаду, надавши 15 діб невикористаної відпустки за 2006 рік та наступні за звільненням 2016 - 2017 роки, а також у повному обсязі матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально побутових проблем;

зарахувати до вислуги років в органах внутрішніх справ України час навчання з 1978 по 1979 рік у Слов`янському енергобудівному технікумі, період проходження служби в ГУ МВС України в Закарпатській обл. з 25.12.2008р. до 31.03.2009р. (час виконання обов`язків старшого слідчого в особливо важливих справах за угодою сторін), наступні періоди служби в ГУ МВС України в Закарпатській обл., УМВС України в Закарпатській обл. на посадах слідчого, старшого слідчого в особливо важливих справах та за час вимушеного прогулу;

оголосити вислугу років в органах внутрішніх справ наказом, належним чином завірену копію якого надати позивачу;

у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затв. спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993р., заповнити нову трудову книжку, із зазначенням всіх відомостей щодо трудового стажу, проходження дійсної військової служби, навчання, служби в органах внутрішніх справ України;

здійснити перерахунки із пенсійного забезпечення та направити їх до Головного управління Пенсійного фонду /ГУ ПФ/ України в Закарпатській обл.;

6) приймаючи до уваги, що позивач 09-10.11.2015р. проходив службу без укладення угоди в ГУНП в Закарпатській обл., яке до теперішнього часу з ним не здійснило повного розрахунку при звільненні, зобов`язати ГУ НП України в Закарпатській обл. у місячний термін з моменту набрання рішенням суду законної сили, у порядку, встановленому ст.254 КАС України, поновити позивача на службі та в атестованій посаді старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління ГУНП в Закарпатській обл., або рівноцінній посаді, надати 15 діб невикористаної відпустки за 2006 рік та наступні за звільненням 2016-2017 роки, а також у повному обсязі матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально побутових проблем;

оголосити вислугу років в Національній поліції наказом, належним чином завірену копію якого надати позивачу;

у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затв. спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993р., заповнити нову трудову книжку із зазначенням всіх відомостей щодо трудового стажу, проходження дійсної військової служби, навчання, служби в органах внутрішніх справ України, Національній поліції;

здійснити перерахунки з пенсійного забезпечення та направити їх до ГУ ПФ України в Закарпатській обл.;

7) зобов`язати УМВС України в Закарпатській обл., а в разі їх ліквідації - МВС України, Державу Україна, а в разі встановлення правонаступництва - ГУ НП в Закарпатській обл., у місячний термін з моменту набрання рішення суду законної сили у порядку, встановленому ст.254 КАС України, виплатити позивачу заборгованість, сума якої буде встановлена при проведенні судово-економічної експертизи, або відповідачами за угодою сторін, з урахуванням компенсаційних виплат внаслідок рівня інфляції грошового забезпечення та щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення із заборгованостей: грошової компенсації за речове майно у розмірі 120 грн. 43 коп.; грошової компенсації за 8 місяців за продовольчі пайки; грошових сум з 15.08.1996р. по 31.08.1999р. за несення служби двічі на місяць в територіальному підрозділі УМВС - Ужгородському МВ УМВС в Закарпатській обл. у складі слідчо-оперативних груп, за несення служби у понаднормовий робочий час, вихідні, святкові дні, за роботу у нічний час; грошових сум матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на рік (за три роки 1997-1999р.) у відповідності до абз.4 п.2 Указу Президента України № 926/96 від 04.10.1996р. «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ»; грошових сум з 01.09.1999р. по 09.06.2002р. за залучення у понаднормовий час УМВС України в Закарпатській обл., ГУ МВС України в Закарпатській обл. до груп документування при проведенні масових заходів, також при приїзді Президента України, членів Уряду України, охоронюваних державою осіб, на виборчі дільниці, виїзди на власному автотранспорті у відрядження в міські і районні відділи області розташовані за межами Ужгородського гарнізону на підставі план-завдань УМВС України в Закарпатській обл., використання власного автотранспорту, пального, витрат на квитки при проїздах в автобусах міжміського сполучення; грошових сум з різниці за 6 місяців (з липня 2000 року по січень 2001 року) за вислугу років до посадового окладу, передбачену Указом Президента України № 926/96 від 04.10.1996р., яка виплачувалась з вислуги років від 5 до 10 років у розмірі 20 відсотків замість належної від 10 до 15 років у розмірі 25 відсотків; грошових сум матеріальної допомоги, передбаченої абз.4 ч.2 Указу Президента України № 929/96 від 04.10.1996р., за період з 01.09.1999р. по 09.06.2002р.; грошових сум з 01.09.1999р. 40 відсотків надбавки, вставленої Указом Президента України № 847/99 від 14.07.1999р. «Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України»; грошових сум з 10.06.2002р. по 14.02.2005р. за залучення у понаднормовий час ГУ МВС в Закарпатській обл. до чергування в черговій частині УМВС України в Закарпатській обл. помічником чергового, залучення на чергування в оперативні штаби УМВС України в Закарпатській обл., патрулювання за особистий рахунок території міста Ужгорода, на виборчі дільниці, виїзд у відрядження в міські і районні відділи області, розташовані за межами Ужгородського гарнізону, на підставі план-завдань УМВС України в Закарпатській обл., компенсації за використання власного автотранспорту, пального, вартості проїзду в автобусах міжміського сполучення; грошових сум матеріальної допомоги, передбаченої абз.4 ч.2 Указу Президента України № 929/96 від 04.10.1996р. за період з 10.06.2002р. по 14.02.2005р.; грошових сум з 01.05.2003р., щомісячної премії в розмірі 33,3 відсотки, передбаченої п.3 постанови КМ України № 829 від 22.05.2003р.; грошових сум з 14.02.2005р. по 24.12.2008р. за залучення у понаднормовий час ГУ МВС України в Закарпатській обл. щомісячно до добових нарядів в склад слідчо-оперативних груп, на виборчі дільниці; виїзд у відрядження в міські і районні відділи області, розташовані за межами Ужгородського гарнізону на підставі план-завдань УМВС України в Закарпатській обл., компенсації за використання власного автотранспорту, пального, вартості проїзду в автобусах міжміського сполучення; різниці грошових сум з 01.07.2007р. до 31.12.2007р. від суми можливої пенсії, яка виплачувалась з 53 відсотків від грошового забезпечення замість належної 59 відсотків; різниці грошових сум з 01.01.2008р. до 31.12.2008р. з грошового забезпечення, яке повинно було виплачуватись не менше грошового забезпечення за грудень 2007 року; різниці грошових сум з 01.01.2008р. до 30.11.2008р., яке виплачувалось без урахування 100 відсотків щомісячної надбавки за виконання особливо важливих завдань до посадового окладу, з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років за службу на посадах слідчих; різниці грошових сум щодо вихідної допомоги у 2009 році з урахуванням компенсаційних виплат у зв`язку з рівнем інфляції та належно встановленого грошового забезпечення у грудні 2008 року; різниці грошових сум з 01.01.2009р. до 01.01.2016р. з пенсійного забезпечення, яке обчислювалася з 61 відсотка від грошового забезпечення замість належного відсотку з 67 відсотків; різниці грошових сум з 01.01.2016р. по теперішній час з пенсійного забезпечення, яке обчислювалася з грошового забезпечення в органах внутрішніх справ, при нормі обчислення з середнього грошового забезпечення в Національній поліції; різниці грошових сум з 26.12.2008р. до 31.03.2009р. за роботу на посаді старшого слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУ МВС України в Закарпатській обл. за угодою сторін; різниці грошових сум з 01.04.2009р. до 06.11.2015р. з різниці між грошовим забезпеченням на посаді старшого слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУМВС України в Закарпатській обл., УМВС України в Закарпатській обл. та заробітною платою на посаді державного службовця в ГУ МВС України в Закарпатській обл., УМВС України в Закарпатській обл. та матеріальній допомозі для вирішення соціально-побутових питань, допомозі для оздоровлення при щорічній основній відпустці в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення за весь час їх невиплати; грошових сум за час вимушеного прогулу та затримки розрахунку при звільненні по час фактичного розрахунку;

8) допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення відповідача на службі в органах внутрішніх справ на атестованій посаді старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління МВС України в Закарпатській обл. та стягнення грошового (утримання) забезпечення;

9) допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення відповідача на службі в органах внутрішніх справ на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління ГУ НП в Закарпатській обл. та стягнення грошового (утримання) забезпечення;

10) на виконання ч.5 ст.124, п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, у відповідності до останнього абзацу п.4 ч.1 ст.163, ч.1 і ч.5 ст.257 та ч.1 ст.267 КАС України вирішити всі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення по справі, та визначити в самому судовому рішенні спосіб, строки і порядок його виконання, покласти на відповідних суб`єктів владних повноважень (відповідачів) конкретні обов`язки щодо забезпечення виконання рішення, передбачивши, між іншим, зобов`язання суб`єктів владних повноважень (відповідачів) у визначений термін часу подати до суду звіти про виконання цього рішення (встановити судовий контроль) (Т.1 а.с.3-8, 170-184, Т.2 а.с.51-61).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.12.2017р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправними дії посадових осіб ГУ МВС України в Закарпатській обл. та УМВС України в Закарпатській обл. щодо невиплати та нарахування грошового забезпечення та компенсаційних виплат; зобов`язано ГУ НП у Закарпатській обл. нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : 1) грошові компенсації за речове майно у розмірі 120 грн. 43 коп.; 2) грошові компенсації за продовольчі пайки; 3) грошові суми за періоди: з 15.08.1996р. по 31.08.1999р. за несення служби двічі на місяць в Ужгородському МВ УМВС в Закарпатській обл.; матеріальної допомоги в розмірі грошового забезпечення на рік (за три роки 1997-1999рр.); з 01.09.1999р. по 09.06.2002р. за залучення у понаднормовий час, матеріальної допомоги та 40 відсотків надбавки; з різниці за 6 місяців (з липня 2000 року по січень 2001 року); з 10.06.2002р. по 14.02.2005р. за залучення у понаднормовий час та матеріальної допомоги; з 01.05.2003р. щорічної премії в розмірі 33,3 відсотки; з 14.02.2005р. по 24.12.2008р. за залучення у понаднормовий час; різниці грошових сум з 01.07.2007р. по 31.12.2007р., з урахуванням вислуги років в органах внутрішніх справ 23 роки; різниці грошових сум з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.; різниці грошових сум з 01.01.2008р. по 30.11.2008р. щомісячної надбавки за виконання особливо важливих завдань; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (Т.3, а.с.134-145, 152-165).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржили сторони - позивач ОСОБА_1 та відповідач ГУ НП в Закарпатській обл.

В своїй апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заявлені позовні вимоги задовольнити повністю (Т.3, а.с.195-201).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом під час вирішення спору не враховано вислугу років, встановлену наказом УМВС України в Донецькій обл. № 240 о/с від 11.09.1995р.; покладення судом на ГУ НП у Закарпатській обл. зобов`язань щодо нарахування і виплати певних сум не відповідає вимогам законодавства, оскільки ГУ НП в Закарпатській обл. не є правонаступником УМВС України в Закарпатській обл.

Суми заборгованості з грошового забезпечення, зокрема, за період з 15.08.1997р. до 31.12.2008р., підлягають до виплати із врахуванням індексу інфляції; судом не прийнято рішення щодо надання 15 діб щорічної основної невикористаної відпустки за 2006 рік або компенсації за невикористану щорічну відпустку; судом не зараховано у вислугу років виконання службових обов`язків за угодою сторін та виплату грошового забезпечення за виконану роботу (з 25.12.2008р. до 31.03.2009р., з 01.04.2009р. до 06.11.2015р.); до дублікату трудової книжки працівниками поліції внесені завідомо неправдиві відомості, що унеможливлює використання зазначеного документа.

Також з апелянтом не проведено повного розрахунку; позивача звільнено у незаконний спосіб; розрахунок фактично проводили працівники поліції. З урахуванням того, що в УМВС України в Закарпатській обл. скасовані усі посади, рішення суду в частині неможливості поновити позивача на службі в органах поліції є необґрунтованим.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ГУ НП в Закарпатській обл., покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.3, а.с.177-190).

В обгрунтування апеляційних вимог покликається на те, що на правовідносини, які виникли під час проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ у період з 15.08.1996р. по 24.12.2008р. розповсюджуються нормативно-правові акти, які регламентують порядок проходження служби, нарахування та виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Належним відповідачем у період з 15.08.1996р. по 01.09.1999р. є Ужгородський МВ УМВС України в Закарпатській обл., а у період з 01.09.1999р. по 25.12.2008р. УМВС України в Закарпатській обл.

Звідси, ГУ НП в Закарпатській обл. не може бути належним відповідачем у зазначеній справі та не може відповідати за зобов`язання інших юридичних осіб, оскільки позивач не проходив службу в ГУ НП в Закарпатській обл., не перебував у зазначеній установі на посадах державної служби чи в інших трудових відносинах.

Окрім того наголошує, що при прийнятті рішення суду неправильно застосовано норми, які регламентують порядок нарахування та виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та інших компенсаційних витрат.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, сторін (їх представників) на підтримання поданих апеляційних скарг та їхні взаємні заперечення, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, звільнений з такої служби за віком у відставку в званні підполковника міліції, також в подальшому працював в органах внутрішніх справ як державний службовець.

Зокрема, в період з 01.05.1984р. по 01.09.1984р. позивач проходив службу у відділі Державної служби охорони при Слов`янському МВ УВС Донецького облвиконкому на посаді міліціонера об`єднаного дивізіону, вислуга років становить 04 місяці (Т.1, а.с.26-32).

З 01.09.1984р. по 30.06.1988р. позивач навчався у Харківському юридичному інституті ім.Ф.Е.Дзержинського, що підтверджується копією диплома серії НОМЕР_2 (Т.1, а.с.131).

В період з 01.11.1989р. до 12.09.1995р. позивач проходив службу у Торезському МВ УМВС України в Донецькій обл., вислуга років становить 05 років 10 місяців 12 днів, позивачеві присвоєно спеціальне звання «лейтенант міліції» на підставі наказу Міністра МВС СРСР № 130 від 16.03.1990р. (Т.1, а.с.231).

При звільненні позивача з Торезського МВ УМВС України в Донецькій обл. в запас кадровою комісією УМВС України в Донецькій обл. станом на 04.09.1995р. встановлена вислуга років, в тому числі у пільговому обчисленні, 11 років 07 місяців 22 дня, яка оголошена наказом УМВС України в Донецькій обл. № 240 від 11.09.1995р. (Т.1, а.с.16).

Починаючи з 15.08.1996р., по 01.09.1999р. позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах слідчого та старшого слідчого в Ужгородському МВ УМВС України в Закарпатській обл.

В подальшому з 01.09.1999р. по 25.12.2008р. позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах старшого дізнавача, оперуповноваженого інспекції штабу, старшого слідчого, начальника організаційно-методичного відділу слідчого управління і старшого слідчого в УМВС України в Закарпатській обл. та ГУ МВС України в Закарпатській обл.

Згідно з наказом УМВС України в Закарпатській обл. № 552 о/с від 24.12.2008р. «По особовому складу» підполковника міліції ОСОБА_1 , старшого слідчого в особливо важливих справах організаційно-методичного відділу слідчого управління УМВС України в Закарпатській обл., звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за п.65 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України у відставку із зняттям з військового обліку; вислуга років в органах внутрішніх справ на день звільнення склала 20 років 10 місяців 13 днів, в календарному обчисленні для призначення пенсії 22 роки 09 місяців 12 днів (Т.3, а.с.36).

Відповідно до наказу УМВС України в Закарпатській обл. № 134 о/с від 20.03.2009р. «По особовому складу» позивача призначено слідчим організаційно-методичного відділу слідчого управління УМВС України в Закарпатській обл. із присвоєнням йому 15 рангу державного службовця (Т.3, а.с.37).

Наказом УМВС України в Закарпатській обл. № 530 о/с від 05.11.2010. «По особовому складу» позивача призначено слідчим організаційно-методичного відділу слідчого управління УМВС України в Закарпатській обл., увільнивши його від посади слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУ МВС України в Закарпатській обл., з 05.10.2010р., у зв`язку із реорганізацією штатів (Т.3, а.с.38).

Згідно з наказом УМВС України в Закарпатській обл. № 257 о/с від 06.11.2015р. «По особовому складу» ОСОБА_1 , державного службовця 11 рангу, слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління УМВС України в Закарпатській обл., звільнено на підставі п.8 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», п.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, скорочення чисельності або штату працівників, з 06.11.2015р. (Т.3, а.с.39).

Приймаючи рішення по справі та частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції визнав протиправними дії посадових осіб УМВС України в Закарпатській обл. та ГУ МВС України в Закарпатській обл. щодо невиплати та нарахування грошового забезпечення та компенсаційних виплат, при цьому зобов`язав ГУ НП в Закарпатській обл. провести нарахування та виплату грошових компенсацій та різниці виплачених грошових сум.

Між тим, висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення заявленого позову, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Із змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено сукупність позовних вимог, що пов`язані із проходженням служби в органах внутрішніх справ, державної служби, та включають в себе зарахування стажу до вислуги років, визнання незаконними наказів, грошового атестату, дубліката трудової книжки, рахунково-платіжної відомості, поновлення на публічній службі в органах внутрішніх справ, зобов`язання надати невикористану відпустку, виплатити матеріальні допомоги, провести перерахунок пенсійного забезпечення, а також нарахувати і виплатити суми грошового забезпечення, компенсації за речове майно та інших сум.

При цьому, вказані вимоги заявлено до МВС України, УМВС України в Закарпатській обл., ГУ НП в Закарпатській обл., третьою особою без самостійних вимог на предмет спору залучено Ужгородський МВ УМВС України в Закарпатській обл.

Окрім цього, позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом 29.12.2015р.

В частині дотримання позивачем строків звернення до суду та поважних причин для його поновлення колегія суддів враховує наступне.

Згідно ст.99 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду та розгляду справи в суді першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.1).

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.3).

Аналогічна норма передбачена приписами ч.5 ст.122 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції).

Згідно з ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до роз`яснень, які викладені в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлені строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затв. постановою КМ України № 114 від 29.07.1991р., передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків, але не більш як за один рік.

Звідси, процесуальний закон передбачає можливість оскарження дій, бездіяльності та рішень суб`єктів владних повноважень у справах щодо проходження, звільнення з публічної служби з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, при цьому в даному випадку законом передбачений спеціальний строк оскарження тривалістю один місяць.

Під час розв`язання публічно-правових спорів про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати (грошового забезпечення тощо) у разі порушення законодавства про оплату праці строки звернення до суду у цій категорії спорів не застосовуються.

Як слідує з матеріалів справи, позивач припинив відносини публічної служби з відповідачем УМВС України в Закарпатській обл. з 06.11.2015р., із наказом про звільнення був ознайомлений 09.11.2015р. (Т.1, а.с.6, 23).

Саме починаючи з цього часу, позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів, відтак розпочався місячний строк на звернення до суду.

Також під час проходження служби в органах внутрішніх справ позивач був обізнаний про наявність наказів ГУ МВС в Закарпатській обл. № 512 о/с від 04.12.2008р., № 552 о/с від 24.12.2008р., № 134 о/с від 20.03.2009р., наказів УМВС України в Закарпатській обл. № 30 о/с від 05.11.2009р., № 265 о/с від 10.08.2011р., № 2 о/с від 08.01.2013р., № 222 о/с від 09.10.2015р., № 164 о/с від 19.08.2015р., № 257 о/с від 06.11.2015р., наказу ГУ НП в Закарпатській обл. № 1 о/с від 07.11.2015р., грошового атестату № 121 від 31.12.2008р., рахунково-платіжної відомості № 173 від 23.11.2015р. та трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.11.2015р.

Разом з тим, під час судового розгляду позивачем не наведено поважних причин пропуску строку, передбаченого законом, для звернення до суду із відповідними позовними вимогами.

Окрім цього, слід підкреслити, що безпідставним поновленням строків на оскарження наказів та інших рішень у справах щодо проходження та звільнення з публічної служби після спливу значного проміжку часу порушується принцип юридичної визначеності, що призводить до незаконного продовження судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 21.10.2010р. у справі «Дія-97» проти України»).

Оцінюючи дійсні обставини справи, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, а також обставини, на які позивач посилається як на поважні, суд першої інстанції повинен був надати оцінку та провести об`єктивний аналіз всіх наведених у позові доводів та обставин справи, що дозволило б дати відповідь на питання про те, чи позивач за встановлених обставин мав дійсну можливість своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду.

Натомість, суд поверхнево підійшов до вирішення вказаного питання, при цьому не здійснив ретельну перевірку доводів позивача, не витребував належних доказів цих обставин і не з`ясував, яким чином наведені обставини перешкоджали зверненню позивача до суду із розглядуваним позовом.

У зв`язку з тим, що позивачем не доведено поважних причин, які перешкоджали йому реалізувати своє право на звернення до суду із відповідним позовом своєчасно, враховуючи відсутність інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, колегія суддів вважає, що заявлений позов в частині вимог про скасування наказів ГУ МВС України в Закарпатській обл. № 512 о/с від 04.12.2008р., № 552 о/с від 24.12.2008р., № 134 о/с від 20.03.2009р., наказів УМВС України в Закарпатській обл. № 30 о/с від 05.11.2009р., № 265 о/с від 10.08.2011р., № 2 о/с від 08.01.2013р., № 222 о/с від 09.10.2015р., № 164 о/с від 19.08.2015р., № 257 о/с від 06.11.2015р., наказу ГУ НП в Закарпатській обл. № 1 о/с від 07.11.2015р., визнання незаконними та нечинними грошового атестату № 121 від 31.12.2008р., рахунково-платіжної відомості № 173 від 23.11.2015р. та трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.11.2015р., поновлення на публічній службі, підлягає залишенню без розгляду в зв`язку із пропуском строку звернення до суду без поважних причин.

Стосовно вимог позивача щодо визнання дій протиправними, стягнення недоплаченого грошового забезпечення, грошової компенсації за речове майно та продовольчі пайки, матеріальної допомоги, щомісячної премії та інших виплат, зобов`язання зарахувати час навчання до вислуги років, заповнити трудову книжку, здійснити перерахунок пенсійного забезпечення, спонукання до вчинення інших дій, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до послужного списку з особової справи позивача ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ в період з 15.08.1996р. по 01.09.1999р. на посадах слідчого та старшого слідчого Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській обл., який був окремою юридичною особою та на даний час знаходиться на стадії припинення у зв`язку з ліквідацією органів міліції.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення грошових сум у період проходження служби ОСОБА_1 у вказаному органі повинні заявлятися до Ужгородського MB УМВС України в Закарпатській обл., тобто, до юридичної особи, яка здійснювала нарахування та виплату грошового забезпечення.

Звідси, позовні вимоги, які стосуються визнання дій протиправними, стягнення недоплаченого грошового забезпечення, грошової компенсації за речове майно та продовольчі пайки, матеріальної допомоги, щомісячної премії та інших виплат за періоди з 15.08.1996р. по 01.09.1999р. не підлягають до задоволення, оскільки такі не заявлені до належного відповідача.

Водночас, судом першої інстанції помилково визнано протиправними дії посадових осіб ГУ МВС України в Закарпатській обл. та УМВС України в Закарпатській обл., оскільки це є одна юридична особа з кодом ЄДРПОУ 08592170, яка у період з 2008 року по 2010 рік змінювала назву.

Також зобов`язання відповідача ГУ НП в Закарпатській обл. нарахувати та виплатити ряд грошових сум та компенсацій на користь ОСОБА_1 є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки позивач не проходив службу в ГУ НП в Закарпатській обл., не перебував в цій установі на посадах державної служби чи у інших відносинах публічної служби.

По суті решти заявлених позовних вимог колегія суддів враховує наступне.

Статтею 19 Закону України «Про міліцію» визначено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються КМ України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

Відповідно до вимог ст.16 Закону України «Про міліцію» працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються КМ України, що видається безплатно.

Пунктом 12 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затв. постановою КМ УРСР № 114 від 29.07.1991р., передбачено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.

Постановою КМ України № 766 від 11.11.1994р. «Про формений одяг працівників міліції» затверджено форму одягу та знаки розрізнення працівників міліції згідно з описом і зразками, що додаються.

Відповідно до постанови КМ України № 925 від 27.08.1997р. «Про форму одягу осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та військовослужбовців внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ» затверджено зразки форми одягу осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що мають спеціальні звання міліції, внутрішньої служби та військовослужбовців внутрішніх військ, норми їх забезпечення речовим майном (у мирний час) та знаки розрізнення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що мають спеціальні звання міліції згідно з переліком та описом, доручено МВС затвердити правила носіння предметів обмундирування, взуття, спорядження осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що мають спеціальні звання міліції, внутрішньої служби та військовослужбовців внутрішніх військ, розміри і порядок виплати грошової компенсації окремим категоріям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що мають спеціальні звання міліції, внутрішньої служби, військовослужбовцям внутрішніх військ для придбання, у разі потреби, одягу, взуття цивільного зразка в межах діючих цін на предмети, передбачені до видачі за нормами забезпечення речовим майном особистого користування.

17.11.2001р. КМ України прийнято постанову № 1515 «Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу податкової міліції».

Пунктом 2 цієї постанови доручено МВС і ДПА за погодженням з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції і Міністерством фінансів розробити та затвердити: норми забезпечення форменим одягом (у мирний час) осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ МВС та осіб начальницького складу податкової міліції; правила носіння форменого одягу і знаків розрізнення зазначеними особами.

На час виникнення спірних правовідносин інших нормативно-правових актів, крім зазначених, прийнято не було.

Вказаними нормативно-правовими актами грошова компенсація за формений одяг для службовців органів внутрішніх справ не була передбачена, через що така компенсація не підлягає стягненню.

Виплата компенсації по продовольчому пайку особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ була встановлена постановою КМ України № 316 від 12.03.1996р. «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, творених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ».

Вказана постанова скасована постановою КМ України № 426 від 29.03.2002р. «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань», у зв`язку з чим виплата зазначеної компенсації припинена з 29.03.2002р.

Частиною 2 ст.9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Разом з тим, Законом України «Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів» № 1459-ІІІ від 17.02.2000р., дію даної норми в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них призупинено.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про міліцію» фінансування і матеріально-технічне забезпечення міліції здійснюється за рахунок коштів республіканського і місцевих бюджетів.

Частинами 5, 6 ст.51 Бюджетного кодексу України прямо визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та проводять видатки лише в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Відповідно ст.22 Закону України «Про міліцію» та п.21 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затв. постановою КМ УРСР № 114 від 29.07.1991р., для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства.

Постановою КМ України № 197 від 14.09.1991р. «Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні» передбачено, що при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок коштів республіканського та місцевих бюджетів, а також коштів, що надходять за договорами від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій і громадян, до несення служби понад установлений законодавством робочий час оплата їхньої праці за цей час провадиться у розмірах, передбачених законодавством України про працю, з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

Служба осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі у подвійному розмірі.

У періоди з 15.08.1996р. по 31.08.1999р. позивач ОСОБА_1 перебував на посадах слідчого та старшого слідчого в Ужгородському MB МВС України в Закарпатській області.

За чергування в слідчо-оперативних групах ним було отримано додаткові дні відпочинку.

Згідно нормативно-правових актів, що стосуються виплати надбавок рядовому та начальницькому складу органів внутрішніх справ передбачено, що такі виплати проводяться у межах фінансування.

Матеріальна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на рік передбачена абз.3 ст.2 Указу Президента України № 926 від 04.10.1996р. «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплату праці працівників органів внутрішніх справ».

Протягом 1997-1999pp. коштів на погашення заборгованості з грошового утримання (в тому числі на матеріальну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення на рік) та соціальних виплат за минулі роки з державного бюджету відповідачам не виділялось. На протязі цих років одноразова матеріальна допомога, як і інші додаткові види грошового забезпечення особовому складу УМВС України в Закарпатській обл. не нараховувались і не виплачувались.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про оплату праці» умови і розміри оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з державного бюджету, визначаються КМ України. При цьому, кошторис доходів і видатків бюджетних установ і організацій, яким установлюється загальна сума видатків на заробітну плату, є основним документом, що визначає загальний обсяг, цільове надходження, використання і розподіл коштів установи. Фонд заробітної плати не може перевищувати затверджений у кошторисі.

Щодо нарахування та виплати з 01.09.1999р. по 24.12.2008р. за залучення у понаднормовий час матеріальної допомоги та 40 відсотків надбавки колегія суддів враховує, що за цей період в УМВС України в Закарпатській обл. не представлено відомостей про залучення позивача до наднормових робіт.

Підставою для виплати понаднормових робіт є табель безпосереднього керівника, однак такі документи до фінансового підрозділу не надходили. Також працівникам апарату УМВС України з Закарпатській обл. в разі чергувань понаднормово, у вихідні або святкові дні надавались дні відпочинку.

Також долучені позивачем під час судового розгляду справи документи не можна вважати безспірними доказами його служби в понаднормовий час.

Підстави виплати щорічної матеріальної допомоги передбачені Указом Президента України № 926/96 від 04.10.1996р. «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати працівників органів внутрішніх справ». Проте, Законами України про Державний бюджет на відповідний рік з 2000 року по 2006 рік передбачалось, що керівники бюджетних установ утримують чисельність та здійснюють фактичні видатки на грошове утримання, включаючи видатки на премії, матеріальну допомогу лише в межах фонду заробітної плати (грошового утримання), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

У зв`язку з обмеженим фінансуванням з Державного бюджету України матеріальна допомога надавалась тільки особливо нужденним співробітникам за рапортом, за рішенням керівника підрозділу.

ОСОБА_1 із рапортами про надання такої допомоги до керівництва УМВС України в Закарпатській обл. не звертався.

Також в період з 01.09.1999р. по 09.06.2002р. умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ були врегульовані Указом Президента України № 926/96 від 04.10.1996р. «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати працівників органів внутрішніх справ», відповідно до якого оклад за посадою, оклад за звання та надбавка за вислугу років були основними видами грошового забезпечення, а всі інші надбавки, доплати та премії були додатковими, а керівники мали право на їх встановлення при наявності фінансування на такі потреби.

Згідно пп.«б» п.3 Указу Президента України № 926/96 від 04.10.1996р. «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати працівників органів внутрішніх справ» керівникам органів внутрішніх прав надано право у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, преміювати осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.

Відповідно до розрахункових листів за 2003, 2004, 2005 роки позивач не отримував премії у зв`язку з відсутністю відповідного наказу про його преміювання та відсутністю асигнувань на такі потреби.

Згідно розрахункових листів за 2006, 2007, 2008 роки УМВС України в Закарпатській обл. премії були нараховані та виплачені ОСОБА_1 за кожний місяць служби.

Розміри надбавок за вислугу років до окладів грошового утримання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначені в додатку № 10 до Указу Президента України № 926/96 від 04.10.1996р. «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати працівників органів внутрішніх справ», а саме: від 1 до 2 років - 5 %; від 2 до 5 років - 10 %; від 5 до 10 років - 20 %; від 10 до 15 років - 25 %; від 15 до 20 років - 30 %; від 20 до 25 років - 35 %; від 25 і більше років - 40%.

Згідно розрахункового листа за 2007 рік в період з 01.07.2007р. до 31.12.2007р. надбавка за вислугу років нараховувалася та була виплачена у розмірі 35 відсотків, а тому вимоги щодо зобов`язання нарахувати таку надбавку повторно не грунтується на вимогах закону.

З 01.01.2008р. втратив чинність Указ Президента України № 926/96 від 04.10.1996р. «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати працівників органів внутрішніх справ» на підставі Указу Президента України № 1234/2007 від 18.12.2007р.

Відповідно до п.13 постанови КМ України № 1294 від 07.11.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вказана постанова набрала чинності з дня втрати чинності указами Президента України, що визначають умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 01.01.2008р.

Згідно розрахункового листа за 2008 рік позивач був забезпечений посадовим окладом, окладом за звання, надбавкою за вислугу років, надбавкою за виконання особливо важливих завдань та премією.

Відповідно до п.5 постанови КМ України № 1294 від 07.11.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з рахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а тим, що безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів, які передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи, військовослужбовцям органів (підрозділів) Державної прикордонної служби, Морської охорони, що безпосередньо забезпечують охорону ділянок кордону, здійснюють прикордонний контроль і пропуск через кордон, військовослужбовцям Служби безпеки, які безпосередньо здійснюють заходи, пов`язані з виконанням завдань державної безпеки, підрозділів органів внутрішніх справ, військовослужбовцям Служби безпеки за службу на військовослужбовцям розвідувальних органів, які безпосередньо виконують функції з добування інформації, забезпечують та беруть участь у спеціальних заходах, спрямованих на підтримку національних інтересів, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за виконання спеціальних завдань, пов`язаних з антитерористичною діяльністю, особам начальницького складу слідчих посадах слідчих, особам рядового і начальницького складу підрозділів міліції громадської безпеки за службу на посадах старших дільничних, дільничних і помічників дільничних інспекторів міліції та підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції, військовослужбовцям Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, які безпосередньо забезпечують функціонування та безпеку державної системи урядового зв`язку, Національної системи конфіденційного зв`язку, державний контроль за станом криптографічного та технічного захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Згідно розрахункового листа за 2008 рік ОСОБА_1 отримував в січні-листопаді 2008 року надбавку за виконання особливо важливих справ у розмірі 60 % (996 грн. 30 коп.), а у грудні 2008 року 100 % (1660 грн. 50 коп.) від посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Згідно особової картки № 3239 надбавка за виконання особливо важливих справ у розмірі 60 % встановлена наказом УМВС України в Закарпатській обл. № 23 о/с від 23.01.2008р., а у розмірі 100 % - наказом УМВС України в Закарпатській обл. № 516 о/с від 05.12.2008р.

Отже, у період проходження служби в УМВС України в Закарпатській обл. позивач ОСОБА_1 був забезпечений всіма основними видами грошового забезпечення відповідно до займаних посад, спеціальних звань та вислуги років, а надбавками, доплатами та преміями - відповідно до виданих наказів керівника, що також підтверджено довідкою ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській обл. № 782/106/5-2017 від 18.09.2017р. про відсутність заборгованості перед позивачем.

Стосовно зарахування до вислуги років періодів навчання та військової служби слід вказати на наступне.

Згідно абз.13 п.«а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби до календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

У відповідності ч.2 ст.17 вказаного Закону до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Звідси, позовна вимога про зарахування до вислуги років терміну навчання позивача у Слов`янському енергобудівному технікумі не підлягає задоволенню, оскільки останньому після закінчення технікуму не було присвоєно офіцерського (спеціального) звання, а тому є відсутніми підстави, передбачені ч.2 ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», для зарахування до вислуги років при обчисленні і призначенні пенсії терміну навчання в технікумі.

В період з 1981 року по 1984 рік позивач проходив військову службу у військах КДБ СРСР, Військова частина № НОМЕР_3 ДС Закавказького природного округу, у період з 01.03.1982р. по 17.02.1984р. на прикордонній заставі, що підтверджується копією військового квитка, обліково-послужною картою до військового квитка та службовою характеристикою виданою 01.04.1998р. (Т.1, а.с.9-15).

У відповідності до п.1 постанови КМ України № 393 від 17.07.1992р. «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.

Згідно п.4 цієї постанови встановлено, що строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.

Вищезазначений період служби позивача у військах КДБ СРСР зараховується до вислуги років на пільгових умовах і обчислюється один місяць за півтора місяця служби.

31.12.2008р. відповідачем ГУ МВС України в Закарпатській обл. був оформлений грошовий атестат № 121, до якого внесені відомості про вислугу років станом на 01.12.2008р. - 22 роки 06 місяців 18 днів та відомості щодо суми виплати грошової допомоги при звільненні 49715 грн. 40 грн. (Т.1, а.с.208).

З метою підтвердження раніше відомих відомостей про вислугу років, які містилися у військовому квитку, відомостей в обліково-послужній картці до військового квитка, службовій характеристиці від 04.04.1984р., які знаходились в особовій справі та були враховані наказом УМВС України в Донецькій обл. № 240 о/с від 11.09.1995р., позивачем була надана архівна довідка Центрального прикордонного архіву ФСБ РФ № 21/59/Р-3979 від 30.03.2012р. з аналогічними даними, що зазначені у військовому квитку та обліково-послужній картці до нього (Т.1, а.с.195).

29.12.2012р. при отриманні листа-роз`яснення від Адміністрації Державної прикордонної служби України № 0.10-10691/0/6-12 від 17.12.2012р. (Т.1, а.с.201), яким засвідчувалась правильність зарахування позивачу УМВС України в Донецькій обл. у пільговому обчисленні служби на прикордонній заставі, комісією УМВС України в Закарпатській обл. до вислуги років позивача додатково зараховано 11 місяців 23 дні дійсної військової служби у пільговому обчисленні, а також прийнято рішення про внесення змін до наказу ГУ МВС України в Закарпатській обл. № 552 о/с від 24.12.2008р., переоформлення розрахунку вислуги років з пенсійного забезпечення та скерування його до Управління фінансового забезпечення бухгалтерського обліку УМВС (Т.1, а.с.17-19).

Наказом УМВС України в Закарпатській обл. № 2 о/с від 08.01.2013р. оголошено зміну у вислузі років позивача, встановленій наказом ГУ МВС України в Закарпатській обл. № 552 о/с від 24.12.2008р., з 22 років 09 місяців 12 днів на 23 роки 09 місяців 05 днів (Т.1, а.с.20).

Вказані зміни також відображені в послужному списку ОСОБА_1 .

Згідно пояснень представника відповідачів вказані уточнення вислуги років не мали значення для роботи позивача на посаді слідчого як державного службовця; також чинним законодавством не покладено на відповідачів обов`язок повторного звернення до пенсійних органів із поданням для перерахунку пенсії за вислугу років; такі дії повинні були вчинятися самим позивачем.

Стосовно виконання позивачем обов`язків слідчого за угодою сторін за період з 25.12.2008р. по 31.03.2009р. та здійснення впродовж цього строку виплат слід наголосити на наступному.

13.01.2009р. позивачем в ГУ МВС України в Закарпатській обл. здано обхідний лист (Т.1, а.с.24) та отримано трудову книжку серії НОМЕР_4 від 12.06.1980р. з датою звільнення з органів внутрішніх справ з 25.12.2008р., а також військовий квиток з обліково-послужною карткою до нього (Т.1, а.с.14).

Згідно листа УМВС України в Закарпатській обл. № 147/106/11-2018 від 28.02.2018р. документи щодо виконання позивачем обов`язків слідчого за угодою сторін за період з 25.12.2008р. по 31.03.2009р. є відсутніми.

Також записи про службу протягом вказаного періоду є відсутніми в послужному списку ОСОБА_1 .

Щодо інших, не згаданих вище, заявлених вимог.

Згідно довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській обл. № 141/106/5-2018 від 20.02.2018р. за даними бухгалтерського обліку установи станом на 20.02.2018р. заборгованість перед колишнім співробітником УМВС України в Закарпатській обл. ОСОБА_1 по грошовому забезпеченню, матеріальній допомозі на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та іншим виплатам є відсутньою.

Відповідно до довідки ліквідаційної комісії Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській обл. № 4/106/25/1-2018 від 26.02.2018р. за даними бухгалтерського обліку установи станом на 20.02.2018р. заборгованість перед колишнім співробітником ОСОБА_1 по грошовому забезпеченню, матеріальній допомозі на оздоровлення та вирішення соціально- побутових питань та іншим виплатам є відсутньою.

На виконання вимог суду відповідачем УМВС України в Закарпатській обл. повідомлено, що документи щодо прийняття позивачем присяги державного службовця є відсутніми. В матеріалах особової справи ОСОБА_1 в п.12 послужного списку наявний запис: « 01.04.2009р. прийнято присягу держслужбовця»; витяги (копії) графіків, телеграм, наказів або інших документів щодо залучення позивача до складу слідчо-оперативних груп, на чергування у понадурочний час, нічний час, у вихідні та святкові дні є відсутніми; відомості про невикористані позивачем відпустки є відсутніми; витяги (копії) наказів, розпоряджень щодо залучення позивача на виборчі дільниці під час проведення виборів та масових заходів, до патрулювання, здійснення інших перевірок за рахунок особистого часу знищені.

Разом з тим, відсутність належно оформлених документів про прийняття позивачем присяги державного службовця не спростовує самого факту його роботи на посаді слідчого із дотриманням вимог Закону України «Про державну службу»; також позивач, незважаючи на інформованість про такий недолік, не заявляв під час свої роботи будь-яких заяв та скарг стосовно цієї обставини, не сприяв її усуненню під час проходження служби.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про необґрунтованість та безпідставність заявленого позову, через що останній не підлягає до задоволення, при цьому частину заявлених вимог слід залишити без розгляду в зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційних скарг є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, із залишенням частини позовних вимог без розгляду, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ч.5 ст.122, ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.2, 3 ч.1 ст.315, п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.319, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл. задовольнити частково.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.12.2017р. скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченого грошового забезпечення, грошової компенсації за речове майно та продовольчі пайки, матеріальної допомоги, щомісячної премії та інших виплат, зобов`язання зарахувати час навчання до вислуги років, заповнити трудову книжку, здійснити перерахунок пенсійного забезпечення, спонукання до вчинення інших дій, - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування наказів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській обл. № 512 о/с від 04.12.2008р., № 552 о/с від 24.12.2008р., № 134 о/с від 20.03.2009р., наказів Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській обл. № 30 о/с від 05.11.2009р., № 265 о/с від 10.08.2011р., № 2 о/с від 08.01.2013р., № 222 о/с від 09.10.2015р., № 164 о/с від 19.08.2015р., № 257 о/с від 06.11.2015р., наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл. № 1 о/с від 07.11.2015р., визнання незаконними та нечинними грошового атестату № 121 від 31.12.2008р., рахунково-платіжної відомості № 173 від 23.11.2015р. та трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.11.2015р., поновлення на публічній службі, залишити без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду без поважних причин.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська В. З. Улицький

Дата складення повного судового рішення: 23.03.2018р.