___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 р.

м. Херсон

Справа № 821/1333/17

13:58

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Хом`ячука Ю.П., представника відповідача Зуб О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями спільне підприємство агропромисловий комплекс "ІНТЕРМІТ" до Херсонської митницї Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями спільне підприємство Агропромисловий комплекс "ІНТЕРМІТ" ( далі - ТОВз ІІ СП АПК "ІНТЕРМІТ", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України (далі - митниця, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в надані дозволу на розміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України за заявою № 34 від 27.07.2017 та зобов'язати митницю надати дозвіл на розміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України за заявою № 34 від 27.07.2017. Позивач вважає, що дія та рішення прийняті відповідачем щодо відмови у наданні дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території є протиправними, оскільки здійснені та прийняті в порушення чинного законодавства, а відмова є формальною, без її належного обґрунтування.

Херсонська митниця Державної фіскальної служби України заперечує проти позову, посилаючись на те, що наданий до Херсонської митниці ДФС зовнішньоекономічний контракт на переробку давальницької сировини від 22.02.2017 б/н не виконує основної вимоги ст.162 МКУ - не передбачає повернення в на митну територію України товару ("ячмінь" та "кукурудза") або ввезення продуктів переробки в митному режимі імпорту ("борошно, крупа, комбікорм, клейковина, солод, побічні продукти переробки зерна, зокрема висівки, макуха і шрот", які визначені Законом України від 04.07.2002 №37-ІУ "Про зерно та ринок зерна в Україні"). Вважає, що операція з експорту зернових культур з наступним ввезенням м'яса свиней суперечить законодавству України та не може бути визнана в якості зовнішньоекономічної операції давальницької сировини та поміщена режим переробки за межами митної території .

Ухвалою від 18.09.2017 відкрито провадження у справі. Ухвалою суду від 10.11.2017 позовну заяву залишено без розгляду через повторну неявку представника позивача без поважних причин. 08.02.18 Одеський апеляційний адміністративний суд постановою скасував ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 та скерував справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Ухвалою від 02.03.2018 справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 12.03.2018, в подальшому відкладено на 19.03.2018.

Вступна та резолютивна частини судового рішення оголошені 19.03.2018.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити з підстав, які викладені у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши наведені в обґрунтування позову доводи представника позивача, а також заперечення представника відповідача по суті позовних вимог, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, суд встановив наступне.

22.02.2017 між позивачем (замовником) та BAWAR ADRIAN ROZYCKI, Польша, (підрядником) укладено договір на переробку давальницької сировини, відповідно до п.1 якого "замовник доручає, та передає виконавцю давальницьку сировину (ячмінь, кукурудза), а виконавець зобов'язується відповідно до умов цього договору виконати закупівлю молодняку свиней, їхнє відгодовування за допомогою давальницької сировини, забою і оброблення, із подальшою передачею м'яса свинини у вигляді напівтуш в охолоджувальних контейнерах, а замовник зобов'язується прийняти готову продукцію і оплатити проведену роботу. Під процесом переробки слід вважати годування, утримання, ветеринарне обслуговування тварин згідно з зоотехнічними нормами, а також забій і оброблення. Норма витрати сировини приймається відповідно до розрахунку. Право власності замовника на давальницьку сировину зберігається на всіх стадіях його переробки. Замовнику також належить всі права на готову продукцію. Виконавець відмовляється від всіх прав, враховуючи права застави на готову продукцію та сировину, надані замовником виконавцю для використання по контракту".

Договором визначено, що роботи здійснюються та здача-приймання готової продукції відбувається у Польщі. Для виконання обов'язків за Договором, позивач має передати BAWAR ADRIAN ROZYCKI давальницьку сировину (ячмінь, кукурудза).

28.07.17 ТОВ з ІІ СП АПК "ІНТЕРМІТ" звернулось до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України з заявою про надання дозволу на розміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України № 34 від 27.07.2017, яка зареєстрована за вхідним № 766/10/64-01 від 28.07.2017. До заяви додано: зовнішньоекономічний договір на переробку давальницької сировини від 22.02.2017 року; висновок експерта № Вз-129 від 13.04.2017 року; висновок № 1 про незалежний розрахунок та складання технологічної карти щодо відгодівлі та дорощування свиней (молодняку свиней) від 16.02.2017 року.

04.08.2017 митницею було прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території , про що вчинено запис у поданій заяві і свідчить лист № 3339/21-70-64 від 04.08.2017.

В обґрунтування відмови у наданні дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території, митницею зазначено, що відповідно до положень ст. 162 Митного кодексу України "переробка за межами митної території" - це митний режим, відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за межами митної території України без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту. В зв'язку з тим, що наданий до Херсонської митниці ДФС зовнішньоекономічний контракт на переробку давальницької сировини від 22.02.2017 б/н суперечить положенням Закону України від 04.07.2002 №37-ІУ "Про зерно та ринок зерна в Україні" та положенням Митного кодексу України, що регулюють питання митного режиму переробки товарів за межами митної території України, в наданні дозволу на переробку товарів за межами митної території України ТОВ "ІНТЕРМІТ", відповідно поданого контракту, відмовлено.

Позивач вважає, що дія та рішення Херсонської митниці щодо відмови у надані дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території є протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Херсонський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позов з огляду на наступне.

Так, в силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зовнішньоекономічні операції з давальницькою сировиною за межами митної території України регулюються положеннями глави 24 "Переробка за межами митної території" Митного кодексу України та положеннями наказу Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 "Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму".

Статтею 162 МК України визначено, що переробка за межами митної території - це митний режим, відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за межами митної території України без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту.

Відповідно ст.163 МК України, під час переробки товарів за межами митної території України можуть здійснюватися операції, зазначені у частині другій статті 150 цього Кодексу. Зі змісту ст.165 МК України вбачається, що поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території допускається з письмового дозволу органу доходів і зборів за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи.

Разом із заявою власник товарів або уповноважена ним особа подає органу доходів і зборів такі документи:

1) зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких здійснюватиметься переробка товарів і які повинні містити, зокрема, відомості про обов'язковий обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання. Якщо зовнішньоекономічний договір або документ, що його замінює, не містить зазначених відомостей, такі відомості подаються окремим документом;

2) технологічні схеми переробки (крім випадків вивезення товарів з метою ремонту, у тому числі модернізації, відновлення та регулювання), в яких повинні бути зазначені відомості про всі етапи переробки і процесу перетворення товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, на продукти переробки, кількісні показники товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, та інших товарів, що витрачаються на здійснення операцій з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарів на кожному етапі, а також відомості про найменування та кількість відходів переробки;

3) інші документи за бажанням власника товарів або уповноваженої ним особи, такі як висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти і стандарти підприємства, технічні умови, описи чи креслення зразків, відповідно до яких здійснюватиметься переробка, тощо.

Дозвіл на переробку товарів за межами митної території України видається підприємству органом доходів і зборів безоплатно протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації відповідної заяви.

Виникнення або виявлення органом доходів і зборів обставин, які не відображені у документах підприємства, але які впливають на найменування та обсяг виходу продуктів переробки, а також встановлення законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки відповідних товарів за межами митної території України є підставою для надання відмови у митному оформленні наступних партій товарів, що вивозяться за межі митної території України з метою переробки. Якщо такі обставини не мають впливу на найменування та обсяг виходу продуктів переробки, відомості про них вносяться до раніше виданого дозволу.

У дозволі на переробку товарів за межами митної території України зазначається перелік операцій з переробки та спосіб їх здійснення.

У видачі дозволу на переробку товарів за межами митної території України не може бути відмовлено тільки на тій підставі, що переробка цих товарів здійснюватиметься у певній країні.

Рішення про відмову у видачі дозволу на переробку товарів за межами митної території України приймається, якщо: 1) відомостей, зазначених у поданих заявником документах, недостатньо для визначення обов'язкового обсягу виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів; 2) орган доходів і зборів виявив невідповідності у відомостях, що містяться у поданих заявником документах, або недостовірність цих відомостей; 3) підприємством не дотримано встановлених законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки товарів за межами митної території України.

Особливості виконання митних формальностей відповідно до митних режимів переробки на митній території та переробки за межами митної території, врегульовано розділом V "Особливості виконання митних формальностей відповідно до митних режимів переробки на митній території та переробки за межами митної території" Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 (далі за текстом - Порядок № 657 ). Пунктом 3 Розділу V Порядку № 657 визначено, що дозвіл на поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території надається за заявою декларанта керівником або вповноваженою ним посадовою особою митного органу, яким відповідно до частини третьої статті 247 Митного Кодексу буде здійснено митне оформлення цих товарів у митний режим переробки за межами митної території.

Пунктом 5 Розділу V Порядку № 657 визначено, що для прийняття рішення про надання дозволу на переробку митним органом: здійснюється детальний аналіз документів, поданих для розгляду; вивчаються державні стандарти й стандарти підприємства, технічні умови, описи та креслення, відповідно до яких має здійснюватися переробка товарів, поміщених у митний режим переробки; розглядаються можливість дотримання підприємством установлених законодавством умов переробки, технологічні особливості процесу переробки та можливість ідентифікації товарів, поміщених у митний режим переробки в продуктах переробки.

Пунктом 8 Розділу V Порядку № 657 передбачено, що рішення про надання дозволу на переробку товарів або про відмову у наданні такого дозволу оформлюється митним органом шляхом заповнення відповідних розділів заяви. … Переміщення товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, або продуктів переробки здійснюється з дозволу митного органу. Дозвіл на переміщення товарів між переробниками надається митним органом шляхом унесення до розділу "Рішення митного органу" заяви запису "Дозволено переміщення між переробниками"…У разі прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на переробку митний орган зобов'язаний повідомити про причини та підстави такої відмови.

Метою зовнішньоекономічного договору б/н від 22.02.2017, укладеного позивачем, є вивезення з України зерна в якості кормової бази (ячмінь, кукурудза) вартістю 5000180 Євро та ввезення в якості готового продукту 195000 шт. напівтуш м'яса свиней першої категорії глибокої заморозки загальною вартістю 6240000 Євро. Сторони договору вважають під процесом переробки - годування, утримання, ветеринарне обслуговування тварин згідно зоотехнічними нормами, а також забій і оброблення.

Відповідно до положень ст. 162 Митного кодексу України переробка за межами митної території - це митний режим, відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за межами митної території України за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту, тобто, основною вимогою Закону є повернення на митну територію України тих самих товарів, або продуктів їх переробки. Доводи позивача про те, що предмет договору повністю відповідає поняттю давальницька сировина, та що чинним законодавством України не встановлено заборон чи обмежень щодо переробки товарів за межами митної території України, які зазначені у договорів від 22.02.2017 , суд вважає необґрунтованими.

Давальницька сировина - це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі ( підпункт 14.1.41 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України), операція з давальницькою сировиною - операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції (пп. 14.1.134. п.14.1 ст.14 ПК України).

За умов договору, укладеного позивачем з нерезидентом, початковим фактором є не поставка позивачем ячміня та кукурудзи, а закупівля нерезидентом молодняка свиней. Основою для виготовлення туш свиней є саме вигодований молодняк, який є власністю нерезидента. Продукцією вирощування та відгодівлі свиней є приріст живої маси, одержаний у звітному періоді, та жива маса. Використання наявної у виробника (нерезидента) або самостійно закупленої ним сировини для виробництва готової продукції на замовлення резидента не є давальницькою операцією.

Представник позивача стверджує, що одним з видів переробки сировини (зерна) є її використання, ячмінь та кукурудза сприяють процес виготовлення свиней, самі вони при цьому повністю витрачаються. Суд звертає увагу на те, що Митний кодекс у ст. 162 оперує не поняттям "операція з давальницькою сировиною", а таким поняттям як "переробка товарів" та "продукти переробки товарів".

В українському законодавстві є поняття "продукти переробки зерна", який міститься в ст.1 Закону України від 04.07.2002 №37-ІУ "Про зерно та ринок зерна в Україні". Відповідно до Закону, продуктами переробки зерна є - борошно, крупа, комбікорм, клейковина, солод, побічні продукти переробки зерна, зокрема висівки, макуха і шрот.

Таким чином, саме комбікорм, яким годують свиней, є продуктом переробки ячменя та кукурудзи, а заморожені напівтуші свиней не відносяться до продуктів переробки зерна.

Наданий до Херсонської митниці ДФС зовнішньоекономічний контракт на переробку давальницької сировини від 22.02.2017 б/н не передбачає повернення в на митну територію України товару ("ячмінь" та "кукурудза") або ввезення продуктів переробки , які визначені Законом України від 04.07.2002 №37-ІУ "Про зерно та ринок зерна в Україні", в митному режимі імпорту , тому суд вважає правомірною відмову митниці визнати таку операцію в якості зовнішньоекономічної операції давальницької сировини та помістити в режим переробки за межами митної території.

ч.2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Відповідно до положень КАС України доводити правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує. Суд дійшов до висновку, що відповідач довів правомірність відмови у наданні дозволу на розміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України, натомість доводи позивача не спростували правомірність такої відмови.

Позов не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відносяться на позивача.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями спільне підприємство агропромисловий комплекс "Інтерміт" в задоволенні позову про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в надані дозволу на розміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України за заявою № 34 від 27.07.2017 та зобов`язання Херсонську митницю ДФС України надати дозвіл на розміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України за заявою № 34 від 27.07.2017.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24 березня 2018 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 5.2