Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 174/852/17

п/с № 2/174/92/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Данилюк Т.М.,

за участю секретаря - Заіки А.В.,

представників позивача - Лісковської О.А.,Петренка О.С.,

відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7,

представника відповідачів - ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вільногірськ, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», від імені якого діє філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про скасування рішення про оголошення страйку (визнання страйку незаконним),-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про скасування рішення про оголошення страйку (визнання страйку незаконним), в обґрунтування позову посилається на те, що 04.12.2017 р. підприємство отримало попередження про страйк №1 від 02.12.2017 р. Зазначене попередження було підписано та направлено на адресу позивача та філії, членами страйкового комітету найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК». До попередження було надано також копію протоколу конференції найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» від 01.12.2017 та реєстр присутніх на конференції.

На конференції найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» 01.12.2017 р. було прийнято рішення про оголошення страйку як крайнього засобу вирішення колективного трудового спору між найманими працівниками філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» та роботодавцем - ПАТ «ОГХК», а також визначено дату початку страйку 20 грудня 2017 року з 00 год. 01 хв.

ПАТ «ОГХК» вважає наведене вище рішення про оголошення страйку незаконним, оскільки воно було прийнято з порушенням норм чинного законодавства, зокрема ч. 1 ст. 19, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» (далі - Закон).

Крім того, на конференції, що відбулася 01.12.2017, було прийнято рішення визначити органом, який очолює страйк - Страйковий комітет у складі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Даним рішенням членів страйкового комітету було наділено повноваженнями діяти від імені найманих працівників, які брали участь у конференції та приймали рішення про оголошення страйку.

Позивач вважає, що при прийняті оскаржуваного рішення про оголошення страйку з боку найманих працівників були допущені порушення законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», рішення про оголошення страйку на підприємстві приймається за поданням виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) чи іншої організації найманих працівників, уповноваженої згідно із ст. 3 цього Закону представляти інтереси найманих працівників, загальними зборами (конференцією) найманих працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або дві третини делегатів конференції.

Проте, всупереч наведеній нормі Закону, як вбачається з протоколу конференції найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» від 01.12.2017 р., будь-яке подання від Профбюро ПГМК на цій конференції не розглядалось.

Те, що це мало бути саме подання Профбюро ПГМК (Профспілкове бюро Профспілки гірничо-металургійного комплексу) свідчить той факт, що саме цей виборний орган первинної профспілкової організації, було уповноважено найманими працівниками філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» представляти інтереси, формувати примирні органи та приймати всі необхідні рішення щодо вирішення колективного трудового спору між найманими працівниками філії та Позивачем. Це вбачається з листа голови Профбюро ПГМК № 101 від 16.11.2017 р.

До того ж зазначають, що застосування страйку є крайнім засобом (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту), у зв'язку з відмовою роботодавця або уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу.

Ухилення від примирних процедур будь-якої сторони колективного трудового спору (конфлікту) фіксує Національна служба посередництва і примирення, виносить попередження про ухилення й тільки після цього можливо прийняття рішення про підготовчий процес проведення страйку.

В свою чергу, на даний час відділенням Національної служби посередництва і примирення в Дніпропетровської області не зафіксоване звернення представників найманих працівників про ухилення роботодавця від проведення примирних процедур (про це зазначається в листі відділення № 07-02/02-09/105 від 05.12.2017).

До того ж в знак готовності до діалогу, з боку філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК», була підписана угода про створення примирної комісії, а позивач направив лист про узгодження кількості членів примирної комісії та проект угоди про її створення.

Розпорядженням Національної служби посередництва і примирення № 316-р від 28.11.2017 р., була призупинена реєстрація колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками філії та ПАТ «ОГХК», оскільки у поданих документах, з боку найманих працівників була відсутня певна інформація. Відділенням Національної служби посередництва і примирення в Дніпропетровської області, було направлено запити до представників сторін від 30.11.2017 № 06-02/02-09/41 та 04-02/02-09/75 з переліком необхідних документів для реєстрації колективного трудового спору (конфлікту) та визначення правильності сторін колективного трудового спору (конфлікту).

До моменту реєстрації спору не визначені сторони колективного трудового спору (конфлікту), а також не з'ясовано, які саме вимоги найманих працівників відповідають ст. 2 Закону та будуть зареєстровані Національною службою посередництва і примирення, а отже які саме вимоги слід вирішувати під час вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Таким чином, до моменту реєстрації колективного трудового спору (конфлікту), що виник між найманими працівниками філії та ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» відсутні підстави для здійснення примирних процедур - початку роботи примирної комісії.

Про готовність розпочати примирні процедури після реєстрації Національною службою посередництва і примирення колективного трудового спору, що виник між найманими працівниками філії та ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», неодноразово повідомлялось Профбюро ПГМК.

Крім того, відділенням Національної служби посередництва і примирення в Дніпропетровської області на теперішній час проводиться перевірка дотримання положень статей 2, 3, 4, 5, 6 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» найманими працівниками філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК».

Таким чином, на теперішній час не настала жодна з умов для початку проведення страйку, що передбачені ч. 3 ст. 18 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», а отже рішення конференції про оголошення страйку з 20.12.2017 є передчасним, оскільки, з боку уповноваженого органу найманих працівників було штучно створено такі умови, коли не зрозуміло кого вони обрали своєю стороною у спорі, не чекаючи відповіді та пропозицій від роботодавця, провокуючи своїми незаконними діями найманих працівників філії поспіхом організувати страйк, з метою дестабілізації роботи філії та створення несприятливих умов для позивача. Крім того, сторонами спору на момент прийняття оскаржуваного рішення не було вичерпано усі примирні процедури, передбачені законодавством України, що свідчить про умисні неправомірні дії з боку відповідача, що суперечить вимогам наведеного Закону.

Отже, з врахуванням практики Європейський суд з прав людини, визнаючи конституційне право найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» на страйк, позивач вважає, що недотримання порядку оголошення страйку, чітко регламентованого Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» та іншими нормативно-правовими актами, є порушенням прав роботодавця на вжиття заходів щодо уникнення чи мінімізації негативних наслідків, спричинених страйком.

А при прийнятті рішення про оголошення страйку найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» ними було порушено вимоги ст. 4, 6, ч.1 ст.12, ч.6 ст.19 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» щодо порядку оголошення страйку.

Таким чином, мають місце передбачені п. «б» ст. 22 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» підстави для визнання страйку незаконним.

Тому просять визнати незаконним рішення найманих працівників філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» публічного акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» від 01.12.2017 р. про оголошення страйку з 20 грудня 2017 року о 00 год. 01 хв. та зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, як членів Страйкового комітету найманих працівників філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» публічного акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» прийняти рішення про відміну оголошеного страйку.

В встановлені законодавством строки, а саме 19 грудня 2017 р., відповідач ОСОБА_3, направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову не погоджуючись з доводами позивача по наступним підставам.

Заперечуючи проти доводів позивача про порушення ч.1 ст.19 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» (далі-Закон), зазначає, що рішення про оголошення страйку було прийняте на підставі відповідного подання Профбюро ПГМК, як і передбачено ч.1 ст.19 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

До того ж не погоджується з тезою позивача про порушення ч.3 ст.18 Закону, при проведенні конференції найманих працівників, окільки рішення про оголошення страйку було прийняте у зв'язку з ухиленням роботодавця від примирних процедур, що зафіксовано відповідними актами.

Не погоджується зі ствердженням позивача про те, що ухилення від участі в примирних процедурах сторін колективного спору фіксуються НСПП, вважає, що рішення НСПП мають виключно рекомендаційний характер, спираючись на ч.3 ст.15 Закону. Закон не передбачає повноважень НСПП по призупиненню реєстрації колективних трудових спорів, сама реєстрація здійснюється виключно з метою обліку трудових спорів, ст.6 Закону не повязує момент виникнення трудового спору з реєстрацією НСПП, така реєстрація за законом також не впливає на початок та перебіг будь-яких передбачених законом строків.

Ухилення роботодавця від примирних процедур на одній стадії виключає можливість переходу на іншу стадію та означає вичерпання інших, ніж страйк, можливостей вирішення колективного трудового спору (ч.3 ст.18 Закону)

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону, страйк на підприємстві очолює орган або особа. Згідно рішення конференції найманих працівників страйк очолює орган - Страйковий комітет. Відповідач, як фізична особа не є уповноваженою найманими працівниками на керівництво страйком особою, тому не є належним відповідачем у справі незалежно від членства у Страйковому комітеті як органі, що очолює страйк, та відповідач не є також і членом органу, що очолює стайк.

Вважає, не вірним твердження позивача про порушення найманими працівниками ст.4 Закону, оскільки вимоги найманих працівників були сформовані шляхом збору підписів, оформлені відповідним протоколом і надіслані роботодавцю.

Не погоджуючись з позицією позивача про порушення найманими працівниками ст.6 Закону, зазначає, що рішення про незгоду з відмовою роботодавця було надіслано роботодавцю, НСПП, органам виконавчої влади та місцевого самоврядування у встановлені Законом строки.

Не мало місце й порушення ч.1 ст.12 Закону, як зазначає позивач, оскільки неможливість переходу до стадії примирних процедур, на якій вимоги розглядаються трудовим арбітражем, обумовлена ухиленням роботодавця від примирних процедур.

До того ж вважає, що відсутні порушення ч.6 ст. 19 Закону, оскільки сам позивач у позовній заяві визнає факт отримання попередження про початок страйку, яке було надіслане у встанолені Законом строки.

23.01.2018 р., ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», від імені якого виступає філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», не погоджуючись з наведеними відповідачем ОСОБА_3 у відзиві запереченнями, подало відповідь на відзив та відхиляє їх з наступних мотивів.

Станом на 10.01.2018 року, жодним із відповідачів так і не було надано до суду подання Профбюро ПГМК, хоча на нього посилається відповідач ОСОБА_3 у своєму відзиві на позовну заяву, тобто за таких обставин не надано жодного доказу на підтвердження своїх доводів про правомірність проведення конференції найманих працівників 01.12.2017 р.

Крім того, з протоколу конференції найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» від 01.12.2017 р. вбачається , що будь-яке подання від Профбюро ПГМК на цій конференції не розглядалось, а отже доводи відповідача ОСОБА_3 з приводу дотримання ч.1 ст.19 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів» при прийнятті рішення про оголошення страйку спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Також вважає, що з наданих письмових доказів, вбачаються факти порушень Положення про порядок формування і затвердження вимог найманих працівників, профспілок, затвердженого наказом Національної служби посередництва і примирення від 26.09.2014 р. № 66. (далі Положення № 66).

Зокрема, при скликанні та проведенні конференції найманих працівників 01.12.2017 р., Профбюро ПГМК, самостійно прийнято рішення про скликання конференції найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» 01.12.2017 р. о 18.год 15 хв.; визначено кількість, норми обрання делегатів для участі в конференції найманих працівників філії, без попереднього погодження та обговорення з найманими працівниками; обрано делегатами для участі в конференції найманих працівників філії, також без попереднього погодження та обговорення з найманими працівниками філії, при обрані делегатів конференції, яка відбулась 01.12.2017 р. будь-які збори найманих працівників для обрання делегатів конференції не проводились. В свою чергу, делегатів обрало на своєму засідання Профбюро ПГМК, яке не було наділене такими повноваженнями взагалі. Крім того, як вбачається з реєстру присутніх на конференції найманих працівників, на ній були присутні представники тільки 5 структурних підрозділів філії, тоді як їх налічується на підприємстві більше 40.

До того ж, відповідачі не повідомили в установлені законом строки, про проведення конференції найманих працівників, а ні філію «ВГМК» ПАТ «ОГХК», а ні ПАТ «ОГХК»; при проведенні 01.12.2017 року конференції не було обрано а ні секретаря цієї конференції, який повинен був вести протокол, а ні мандатну (лічильну) комісію, яка повинна була визначити правомочність проведення цієї конференції та проводити підрахунок голосів при голосуванні.

Не погоджуючись з запереченнями відповідача про відсутність порушення з їх сторони ч. 3 ст. 18 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» (далі - Закон), то вони є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Як вбачається з протоколу конференції найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» від 01 грудня 2017 року, підставами для прийняття рішення про оголошення страйку є начебто ухилення роботодавця в участі у примирних процедурах з врегулювання трудового спору (конфлікту) з приводу незадоволення, в тому числі і вимог (розбіжностей), передбачених пунктами 4, 5 та 10 останнього. Однак, ці вимоги в розумінні Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» не відповідають положенням ст. 2 цього закону, що виключає можливість виникнення колективного трудового спору (конфлікту), а від так і права на страйк.

Оскільки Відповідачі, незважаючи на вимоги ЗУ «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», зловживаючи наданим їм правом на страйк, розпочали трудовий (колективний) спір із питань, що завідомо не відповідають вимогам ст. 2 вказаного Закону та були неспівмірними із реальними можливостями ПАТ «ОГХК» та його філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» щодо їх виконання, про що, зокрема, зазначалось і у рішенні про розгляд вимог найманих працівників.

Не погоджуючись з позицією відповідача в частині застосування страйку, як крайнього заходу у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту), якщо роботодавець ухиляється від однієї з стадій примирних процедур, вважає її необґрунтованим внаслідком поверхневого тлумачення ЗУ «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». В свою чергу роботодавцем застосовано засоби врегулювання спору, які діють можливість врегулювати спір до того, як перейти до крайнього засобу врегулювання спору (конфлікту) у формі стайку, а саме висловив бажання вступити з працівниками в конструктивний діалог, про що свідчить підписана із сторони роботодавця та надіслана Угода про створення примирної комісії. Крім того, роботодавець просив збільшити робочу групу по врегулюванню конфлікту з метою всебічного дослідження та об'єктивної оцінки висунутих вимог та більшої прозорості переговорного процесу. Більш того, роботодавець, розуміючи, що частина вимог не відповідає приписам статті 2 ЗУ «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» та в принципі не можуть бути предметом спору в розумінні Закону, просив та наполягав про залучення до врегулювання конфлікту Національну службу посередництва і примирення (надалі - НСПП).

Однак, відповідач навмисно проігнорував це прохання, посилаючись на те, що рішення НСПП має рекомендаційних характер, хоча ст. 15 наведеного Закону визначено цю службу як один із дієвих органів врегулювання колективного трудового спору (конфлікту).

Як вбачається з матеріалів справи, на даний час відділенням НСПП в Дніпропетровської області не зафіксоване звернення представників найманих працівників, про ухилення роботодавця від проведення примирних процедур (ухилення взагалі не можливе до реєстрації колективного трудового спору (конфлікту). До того ж навпаки, розпорядженням цієї служби № 006-р від 09.01.2018 р., було відмовлено в реєстрації колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» м. Вільногірська та ПАТ «ОГХК» м. Києва», відмова обумовлена, тим, що при поданні документів на реєстрацію трудового спору найманими працівниками філією не надано всіх додатків, передбачених п. 2.1. р.» Положення № 66.

Тобто наймані працівники мають на меті не вирішити колективний трудовий спір (конфлікт) та досягти позитивного результату для працівників та підприємства, а навпаки, розпалити конфлікт та якнайскоріше розпочати страйк.

Вважає хибними твердження відповідача ОСОБА_3, про те, що до переліку повноважень НСПП не належить фіксація ухилення сторін колективного трудового спору від участі у примирних процедурах, оскільки ч.6 ст.15 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» містить перелік не повноважень НСПП, а визначається коло питань, що відносяться до компетенції цієї служби, а відповідач двояко трактує положення цього закону. Відповідно до п.4, 5 Положення НСПП має право попереджати сторони про порушення ними вимог законодавства під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту) та можливі наслідки таких порушень. В свою чергу про такі порушення НСПП виклало в своєму листі № 07-02/02-09/105 від 05.12.2017 р. та неодноразово інформувало про необхідність дотримання процедурних вимог, як представника найманих працівників філії , в особі членів страйкового комітету так і самих найманих працівників філії.

Не погоджуючись з доводами відповідача ОСОБА_3, що він «не є уповноваженою найманими працівниками особою, а тому є неналежним відповідачем у даній справі незалежно від членства у страйковому комітеті, як органі, що очолює страйк», зазначає, що на конференції, що відбулася 01.12.2017 р., було прийнято рішення визначити органом, який очолює страйк Страйковий комітет у складі наступних фізичних осіб: ОСОБА_3(Відповідач 1), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та наділено Страйковий комітет відповідними правами.

Даним рішенням саме відповідачів по справі, як членів Страйкового комітету було наділено повноваженнями діяти від імені найманих працівників, тобто фактично їх уповноважили діяти від імені найманих працівників, які брали участь у конференції та приймали рішення про оголошення страйку. За таких обставин саме відповідачі як фізичні особи, що являються членами Страйкового комітету, є належними відповідачами за даним позовом, за відсутності інших уповноважених осіб, визначених відповідно до Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Крім того, відповідно до ст. 30 ЦПК України (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом до суду) сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За таких обставин Страйковий комітет не може бути відповідачем по справі про скасування рішення про оголошення страйку (визнання страйку незаконним), а саме фізичні особи, як його члени, є належними відповідачами у справі, оскільки наділені певними повноваженнями відповідно до Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Крім того, саме фізичні особи, що є членами Страйкового комітету, серед яких був і відповідач ОСОБА_3, на виконання ч. 6 ст. 19 Закону підписали та направили на адресу позивача та філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» попередження про страйк, а отже саме вони є належними відповідачами у справі про визнання цього страйку незаконним.

Не погоджуючись з доводами відповідача ОСОБА_3 про те, що він вже не є членом Страйкового комітету, а отже не наділений певними повноваженнями, оскільки згідно протоколу Страйкового комітету про зміну складу, він вже не являється членом Страйкового комітету, зазначають, що визначення органу (осіб), що очолюють страйк відноситься до виключної компетенції загальних зборів (конференції) найманих працівників і Страйковий комітет відповідно до Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» не може бути наділений повноваженнями щодо самостійного прийняття рішення про внесення змін до свого складу.

Щодо доводів відповідача ОСОБА_3 про те, що він не погоджується «..з тезами позивача про порушення найманими працівниками ст. 4, ст. 6, ч. ст. 12, ч.6 ст.19 Закону…» України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», то з цього приводу зазначають, що в позовній заяві не міститься жодних посилань позивача про порушення цих норм з боку найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК».

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з підстав викладених в позові та в відповіді на відзив, просили його задовольнити. Вважають, що при оголошенні страйку було допущено порушення Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», а саме мало місце порушення процедури прийняття рішення про оголошення страйку.

Додатково зазначили, що як вбачається з підписних листів найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК», на підтримку вимог найманих працівників було зібрано менше 30% підписів членів трудового колективу, а тому ці вимоги не можна вважати чинними, так як це є порушенням ст. 4 Закону, яка передбачає, що вимоги найманих працівників на виробничому рівні формуються і затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих працівників або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу.

До того ж Профбюро ПГМК не мало повноважень на представлення інтересів найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» при вирішенні колективного трудового спору, а отже не мало будь-яких повноважень приймати рішення ані про виникнення колективного трудового спору, ані про утворення примирної комісії, оскільки за його утворення підписалося менше 30% членів трудового колективу філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК».

Вважають, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є належними відповідачами по справі, з тих причин, що саме ці особи, формували вимоги та вступали в колективний трудовий спір, направили на адресу позивача попередження про страйк, а тому відповідачами були визначені саме ці наймані працівники філії. Крім того, ці особи є членами Страйкового комітету, яких уповноважили наймані працівники філії очолити страйк, діяти під час страйку в межах прав, передбачених наведеним Законом та інформувати працівників про хід вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Таким чином, мають місце передбачені п. «б» ст. 22 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» підстави для визнання страйку незаконним.

Крім того, філія «ВГМК» ПАТ «ОГХК» є єдиним постачальником питної води в місті Вільногірську, і проведення страйку спричинить негативні наслідки для довкілля в цілому та мешканців міста, що є неприпустимим.

Представник відповідача, погодивши свою позицію з відповідачами, позов не визнав в повному обсязі, просив відмовити в його задоволенні з підстав викладених в відзиві на позов, та наголосив на тому, що фізичні особи вказані в позові не є належними відповідачами та вимоги звернені не до тих осіб, які повинні відповідати, вони не є членами органу, який керує страйком. Рішення приймалось страйковим комітетом, а не фізичними особами - відповідачами. При цьому процедура оголошення страйку є законною, враховуючи ухилення позивача від примирних процедур. Заперечуючи проти доводів представника позивача, зазначив, що наймані працівники не ставили на меті будь-яке припинення водопостачання, чи припинення діяльності підприємства повністю.

За клопотанням представника позивача, судом до НСПП було направлено запит про надання інформації чи можуть бути зараховані всі підписи, що містяться на підписних листах найманих працівників, філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПАТ «ОГХК» до таких, що підтверджують факт остаточного формування вимог найманих працівників та чи можуть вважатись чинними вимоги найманих працівників філії, оформлені протоколом Профбюро ПГМК № 30/10/17-1 від 30.10.2017 р., сформовані на підставі наданих підписних листів.

В своїй відповіді від 05.03.2018 року НСПП, з обґрунтуванням кожного пункту заданих питань, повідомила, що при перевірці підписних листів найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» міста Вільногірська Дніпропетровської області, наданих судом, прийшла до висновків, що не можуть вважатись чинними вимоги найманих працівників, так як за них підписалося менше половини членів трудового колективу. Вимоги найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» м. Вільногірськ Дніпропетровської області, сформовані на підставі підписних листів оформлені протоколом Профспілкового комітету бюро Профспілки гірничо-металургійного комплексу № 30/10/17-1 від 30.10.2017 р. не є чинними та суперечать чинному законодавству України.

Інших заяв та клопотань учасники процесу не заявляли.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, відзив, відповідь на відзив, заслухавши учасників процесу, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Так судом встановлено, що при проведенні засідання Профбюро Профспілки гірничо-металургійного комплексу від 30.10.2017 р., на порядок денний було винесене питання завершення процесу формування та затвердження вимог найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» до роботодавця - ПАТ «ОГХК». Вирішено - визнати процес формування та затвердження вимог найманих працівників філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» Публічного акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» завершеним, направити дані вимоги роботодавцю - Публічному акціонерному товариству «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (протоколі № 30/10/17-1 від 30.10.2017 року) (а.с.85,86).

Вимоги працівників філії, сформовані та затверджені шляхом збору підписів, та викладені в листі профспілки гірничо-металургійного комплексу за № 99 від 04.11.2017 року «Щодо вимог найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» до роботодавця - ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», направлено на розгляд роботодавцю (а.с.83,84).

Публічне акціонерне товариство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» в своєму листі № 882/14-11 від 14 листопада 2017 року «Про прийняте рішення за результатом вимог найманих працівників» повідомляє Профбюро Профспілки гірничо-металургійного комплексу, про повну відмову у задоволенні колективних вимог у зв'язку із їх соціально-економічною необґрунтованістю, з зазначенням обґрунтування по кожному пункту вимог (а.с.87-94).

В подальшому, профспілка Гірничо-металургійного комплексу своїм листом «Про виникнення колективного трудового спору у ПАТ «ОГХК» № 101 від 16.11.2017 р., повідомила роботодавця про виникнення колективного трудового спору між найманими працівниками філії «Вільногірський ГМК» ПАТ «ОГХК» та роботодавцем - ПАТ «ОГХК» та запропонували роботодавцю у триденний строк утворити примирну комісію у складі 10 осіб - по 5 від кожної сторони колективного трудового спору та підписати відповідну угоду (т.1 а.с.27).

В свою чергу ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», в своєму листі № 906/24-11 від 24 листопада 2017 року «Про утворення примирної комісії», повідомляє про отримання повідомлення Профбюро Профспілки Гірничо-металургійного комплексу про виникнення колективного трудового спору за № 101 від 16 листопада 2017 року, в якому містилась пропозиція про утворення примирної комісії та в свою чергу пропонує утворити примирну комісію у складі 24 осіб - по 12 від кожної сторони колективного трудового спору (а.с.95).

До того ж директор філії, своїм листом № 01-12/5956 від 26.11.2017 року «Про надання інформації», повідомив голову Профбюро Профспілки гірничо-металургійного комплексу, про те, що філія звернулась з офіційним листом до відділення Національної служби посередництва і примирення в Дніпропетровській області з проханням здійснювати посередництво у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту), який виник між найманими працівниками філії та роботодавцем з метою здійснення посередництва. Станом на 29.11.2017 року, відповідь від НСПП щодо зазначеного питання на філію не надходила, вважають засідання примирної комісії є передчасним (т.1 а.с.28).

В відповідь на лист директора філії «Вільногірський ГМК» ПАТ «ОГХК», НСПП в Дніпропетровській області, 27.11.2017 р. за вих. № 07-02/02-09/102, надало інформацію про те, що станом на 27.11.2017 р. ними не отримано документи щодо реєстрації колективного трудового спору (конфлікту), такий спір ними не зареєстровано, а тому утворення примирної комісії на підприємстві, поки що передчасне (т.1 а.с.96,97).

Також, ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», в своєму листі № 918/29-11 від 29 листопада 2017 року «Щодо колективного трудового спору», за підписом в.о. голови правління Гладушко О.В., повідомляє про отримання повідомлення Профбюро Профспілки Гірничо-металургійного комплексу про виникнення колективного трудового спору за № 101 від 16 листопада 2017 року та про те, що станом на 29.11.2007 року, ними не отримано проект угоди про створення примирної комісії, та в свою чергу направлення проекту Угоди про створення примирної комісії для вирішення колективного трудового спору у двох примірниках, з метою підвищення якості та результативності роботи примирної комісії та наполягає на зверненні до Національної служби посередництва і примирення для залучення спеціалістів зі знанням та досвідом роботи в різних галузях в якості посередників у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) (т.1 а.с.103).

Та, як додаток до листа, направили Угоду про створення примирної комісії для вирішення колективного трудового спору, підписану з однієї сторони в.о. голови правління ПАТ «Об'єднана гірничо - хімічна компанія» Гладушко О.В. та скріплена печаткою товариства (т.1.а.с.104).

До роботодавця, за підписами членів Страйкового комітету, було направлено «Попередження про страйк» № 1 від 02.12.2017 р., з зазначенням дати початку страйку (т.1 а.с.29), додатком до попередження направлено Протокол конференції найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» від 01.12.2017 р., на порядку денному, якої розглядались питання про оголошення страйку, про визначення дати його проведення, тривалості, органу, який його очолює,а саме страйковий комітет у складі: : ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, з визначенням його повноважень, а також визначення розбіжностей між найманими працівниками та роботодавцем, які є причиною оголошення страйку (т. 1 а.с.30-35).

Як вбачається з Розпорядження Національної служби посередництва і примирення від 28.11.2017 року № 316-р «Про призупинення реєстрації колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» публічного акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» міста Вільногірськ Дніпропетровської області та публічним акціонерним товариством «Об'єднана гірничо-хімічна компанія міста Києва», службою розглянуто подання НСПП в Дніпропетровській області, про призупинення реєстрації колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками філії «Вільногірський ГМК» ПАТ «ОГХК», в ході проведеного аналізу наданих документів, встановлено, що надано не повний комплект документів, який передбачено Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» та Положенням про порядок реєстрації Національною службою посередництва та примирення висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) затвердженого наказом Національної служби посередництва та примирення від 25.03.2014 року № 21 (т.1 а.с.98-102).

Згідно розпорядження Національної служби посередництва і примирення від 06.12.2017 року № 319-р «Про продовження дії розпорядження НСПП від 28.11.2017 р. № 316-р «Про призупинення реєстрації колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» публічного акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» міста Вільногірськ Дніпропетровської області та публічним акціонерним товариством «Об'єднана гірничо-хімічна компанія міста Києва», головою профбюро Профспілки гірничо-металургійного комплексу Токовенком І.В., не виконано вимоги НСПП та не надано документи, необхідні для реєстрації колективного трудового спору конфлікту, в зв'язку з чим на 10-денний термін продовжено перевірку дотримання положень ст. 2-6 Закону, а відділенню НСПП в Дніпропетровській області доручено, в межах повноважень, надати необхідні роз'яснення щодо порядку реєстрації та вступу в колективний трудовий спір (конфлікт) (т.1 а.с. 116-119).

Національна служба посередництва і примирення відділення в Дніпропетровській області, в своєму листі № 06-02/02-09/41 від 30.11.2017 р., адресованому в.о. голови правління ПАТ «Об'єднана гірничо-хімінічна компанія» Гладушко О.В., директора філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПАТ «ОГХК» Сторчака А.С., повідомляє про проведення з 29.11.2017 р. перевірки дотримання положень статей 2,3,4,5,6 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» найманими працівниками філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» публічного акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» міста Вільногірськ Дніпропетровської області та публічним акціонерним товариством «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» міста Києва (т.1 а.с. 108-110).

До того ж Національна служба посередництва і примирення відділення в Дніпропетровській області, в своєму листі № 06-02/02-09/42 від 30.11.2017 р., адресованому вищезазначеним особам, повідомила, що колективний трудовий спір (конфлікт) між працівниками філії та роботодавцем не зареєстровано, так як уповноваженим органом найманих працівників філії надано не повний комплект документів, таким чином не з'ясовано, які вимоги найманих працівників відповідають ст.2 Закону, не визначені сторони колективного трудового спору (конфлікту), а тому створення примирної комісії є передчасним, але, якщо обидві сторони вважають це за потрібне, то можливо вести переговори про створення примирної комісії (т.1 а.с.105-107).

В подальшому, Національна служба посередництва і примирення відділення в Дніпропетровській області в своєму листі № 07-02/02-09/105 від 05.12.2017 р., надає пояснення про проведення страйку з порушенням чинного законодавства та повідомленням, що його проведення 20.12.2017 року є незаконною акцією, з наданням обґрунтування (т.1 а.с.111-115).

Згідно статуту ПАТ «ОГХК», вбачається, що відповідно до пп. 36.00 п. 3.2. Р.3 - предметом діяльності Товариства згідно з КВЕД є: забір, очищення та постачання води (т.1 а.с.11-23).

Як вбачається з довідки від 28.11.2017 р. на філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» облікова чисельність штатних працівників складає: станом на 01.09.2017 р. - 3917 чол., станом на 01.10.2017 р. - 3897 чол., станом на 01.11.2017 р. - 3892 чол. (т.1 а.с.228).

На засіданні членів Страйкового комітету, яке зафіксоване протоколом № 19/12/17-1 від 19.12.2017 р., членів Страйкового комітету: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 замінено на ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 (т.1 а.с.170).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом; запобігає зловживанню учасникам судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках. та інших осіб, які беруть участь у справі. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За загальними положеннями ЦПК України, на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади функціонування системи заходів по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) і спрямований на здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними, є Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) (далі - Закон)

Стаття 4 Закону, вимагає - вимоги найманих працівників на виробничому рівні формуються і затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих працівників або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше половини підписів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу. Разом із висуненням вимог, збори (конференція) найманих працівників визначають орган чи особу, які будуть представляти їх інтереси».

Частина 2 статті 17 цього Закону, передбачає застосування страйку як крайнього засобу (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою роботодавця або уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу.

Згідно ч. 3 ст. 18 цього Закону, страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту) або роботодавець чи уповноважена ним особа, організація роботодавців, об'єднання організацій роботодавців ухиляється від примирних процедур або не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту)».

Ухилення від примирних процедур будь-якої сторони колективного трудового спору (конфлікту) фіксує Національна служба посередництва і примирення, виносить попередження про ухилення й тільки після цього можливо прийняття рішення про підготовчий процес проведення страйку.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», рішення про оголошення страйку на підприємстві приймається за поданням виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) чи іншої організації найманих працівників, уповноваженої згідно із ст. 3 цього Закону представляти інтереси найманих працівників, загальними зборами (конференцією) найманих працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або дві третини делегатів конференції.

Статтею 23 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» передбачено, що рішення суду про визнання страйку незаконним зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про припинення або відміну оголошеного страйку, а працівників розпочати роботу не пізніше наступної доби після дня вручення копії рішення суду органові (особі), що очолює страйк.

За змістом норм ст.15 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», з метою сприяння поліпшенню трудових відносин та запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), їх прогнозування та сприяння своєчасному їх вирішенню, здійснення посередництва для вирішення таких спорів (конфліктів), Президентом України утворюється Національна служба посередництва і примирення.

До компетенції Національної служби посередництва і примирення належить: здійснення реєстрації висунутих працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів); аналіз вимог, виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорів (конфліктів), підготовка пропозицій для їх усунення; підготовка посередників та арбітрів, які спеціалізуються на вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів); формування списків арбітрів та посередників; перевірка, в разі необхідності, повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту); залучення до участі в примирних процедурах народних депутатів України, представників державної влади, органів місцевого самоврядування.

Правові і організаційні засади здійснення НСПП, відповідно до частини 6 ст.15 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» системи заходів щодо реєстрації висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових (конфліктів) визначені в Положенні про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) (далі-Положення), затвердженому наказом НСПП від 25.03.2014 р. № 21.

Під «реєстрацією висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту)» у п.1.2 р.1 цього Положення розуміється внесення НСПП в Книгу реєстрації висунутих найманими працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) відомостей про сторони колективного спору (конфлікту) із зазначенням їх повного найменування і місцезнаходження (поштової адреси) та висунуті найманими працівниками, профспілкою вимоги, присвоєння колективному спору (конфлікту реєстраційного номера та видання про це відповідного розпорядження НСПП.

А під призупиненням реєстрації (тимчасове припинення реєстрації) висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів» - офіційна процедура НСПП, яка фіксує тимчасове припинення реєстрації висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів), якщо і письмовій інформації щодо реєстрації висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) подаються дані, що потребують їх вивчення працівниками НСПП, насамперед щодо дотримання положень статей 2-6 Закону, що стосуються: відповідності вимог найманих працівників положенням ст.2 Закону; повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту); дотримання процедури формування затвердження вимог найманих працівників; визначення органу (особи), уповноваженого представляти їх інтереси; дотримання порядку і строків розгляду вимог найманих працівників роботодавцем або уповноваженою ним особою, організацією роботодавців, об'єднанням організацій роботодавців; дотримання порядку, процедури і строків прийняття уповноваженим представницьким органом найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки рішення про момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту).

Також згідно із п.1.2 Р.1 Положення, «найманий працівник» - фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, в установі та організації, в їх об'єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю; «роботодавець» - юридична (підприємство, установа, організація) або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує найману працю фізичних осіб.

Згідно положень ч. 6 ст.15 та при дотриманні положень ст.ст.2-6 Закону реєстрації НСПП підлягають вимоги найманих працівників, профспілок та колективні трудові спори (конфлікти) (п.1.3. р.1 Положення).

У п.п. 2.5 -2.9 р.2, п 3.1 р.3 Положення передбачено, що за результатами розгляду письмової інформації про виникнення колективного трудового спору відповідно відділення НСПП готують і направляють в день отримання письмової інформації, але не пізніше наступного дня (якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього), подання на ім'я голови НСПП (з додатком до нього копії відповідного письмового повідомлення сторони колективного трудового спору (конфлікту) та копіями протоколів, листів, наказів, витягів, довідок тощо, які підтверджують надану інформацію:

-про реєстрацію висунутих найманими працівниками, профспілками вимог та колективного трудового спору (конфлікту);

-про призупинення реєстрації висунутих найманими працівниками, профспілками вимог та колективного трудового спору (конфлікту) у випадках, визначених пп.4.1. Положення;

-про відмову в реєстрації висунутих найманими працівниками, профспілками вимог та колективного трудового спору (конфлікту) у випадках, визначених пп.5.1 Положення.

В поданні відділення НСПП до НСПП визначаються:

-сторони колективного трудового спору (конфлікту) (повна назва сторін спору, а не їх абревіатура) та уповноважений орган чи уповноважена особа, які будуть представляти їх інтереси, та їх юридичні адреси (поштовий індекс, точна назва населеного пункту, району, області тощо);

-форма власності підприємства (установи, організації), на якому виник трудовий спір (конфлікт);

-код Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) підприємства (установи, організації), на якому виник колективний трудовий спір (конфлікт);

-рівень колективного трудового спору (конфлікту) - виробничий, територіальний;

-момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту) (відповідно до рішення уповноваженого представницького органу найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки);

-висунуті найманими працівниками, профспілкою вимоги;

-коди висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог (відповідно до Класифікатору вимог, висунутих найманими працівниками, профспілкою у колективних трудових спорах (конфліктах) з питань, визначених ст. 22 Закону, затвердженого наказом НСПП від 09.06.2009 № 33);

-аналіз змісту вимог щодо відповідності їх до положень ст.2 Закону;

-аналіз вимог щодо визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту) відповідно до положень ст.3 Закону (згідно з компетенцією роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців) щодо вирішення цих вимог);

-аналіз відповідності формування і затвердження вимог положенням ст.4 Закону;

-аналіз правової обґрунтованості вимог із визначенням законодавчих та нормативно-правових актів, які було порушено роботодавцем, уповноваженою ним особою, організацією роботодавців, об'єднанням організацій роботодавців, що спричинило виникнення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин;

-аналіз дотримання порядку і строків розгляду вимог найманих працівників роботодавцем, уповноваженою ним особою, організацією роботодавців, об'єднанням організацій роботодавців та надання ним разом з прийнятим рішенням соціально-економічного обґрунтування положень ст.5 Закону;

-аналіз дотримання порядку і строків прийняття уповноваженим представницьким органом найманих працівників рішення про момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту) , визначених ст. 6 Закону;

-аналіз щодо наявності або відсутності факту неможливості розгляду та вирішення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства;

-обґрунтування відділення НСПП (в тому числі щодо повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), а також дотримання положень ст.2-6 Закону, що стосуються відповідності вимог найманих працівників положенням ст.2 Закону, належної сторони колективного трудового спору, дотримання процедури формування і затвердження вимог найманих працівників, визначення органу (особи), уповноваженого представляти їх інтереси, дотримання порядку і строків розгляду вимог найманих працівників роботодавцем або уповноваженою ним особою, організацією роботодавців, об'єднанням організацій роботодавців, дотримання порядку прийняття уповноваженим представницьким органом найманих працівників рішення про момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту) тощо) - відповідно щодо реєстрації призупинення реєстрації або відмови в реєстрації висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту);

-інші дані, що необхідні при реєстрації, призупиненні реєстрації, відмові і реєстрації колективного трудового спору (конфлікту) - орган місцевого самоврядування, місцевий орган виконавчої влади за місцем знаходження підприємства, установи, організації; центральний орган виконавчої влади, щодо сфери управління якого належить відповідне підприємство, установа, організація тощо.

Вимоги , висунуті найманими працівниками, профспілкою відповідно до положень ст.2-6 Закону та інших законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють порядок визначення предмета колективного трудового спору (конфлікту), визначення належної сторони колективного трудового спору (конфлікту) щодо цих вимог, дотримання процедури формування і затвердження вимог найманих працівників, дотримання порядку і строків розгляду вимог найманих працівників роботодавцем або уповноваженою ним особою, організацією роботодавців, об'єднанням організацій роботодавців та надання ним разом з прийнятим рішенням соціально-економічного обґрунтування та за відсутністю факту неможливості розгляду та вирішення висунути найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, підлягають реєстрації НСПП у строки та у порядку, встановленому Положенням.

У разі встановлення відділенням НСПП в ході аналізу висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог, порушень положень, зазначених у п.2.7. Положення, інших законодавчих та нормативно-правових актів, а також, якщо вимоги не відповідають ч.1 ст.2 Закону, тобто розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин ще не виникли - направляє до НСПП подання про відмову в реєстрації даних вимог відповідно до п.5 Положення.

Подання про реєстрацію, про призупинення реєстрації або про відмову в реєстрації висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) реєструється в установленому порядку сектором документального та організаційно-технічного забезпечення НСПП і передається на розгляд голови НСПП, який дає доручення відділу правового забезпечення НСПП про підготовку проекту відповідного розпорядження НСПП.

Реєстрація висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється розпорядженням НСПП.

Поряд з цим, р.5 Положення окремо передбачено, що відмова в реєстрації висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) може бути у випадках, якщо:

-висунуті найманими працівниками, профспілкою вимоги не відповідають положенням ст.2 Закону або вони не є предметом відповідного колективного трудового спору (конфлікту);

-в результаті перевірки не підтвердились повноваження представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) або сторона спору не є належною;

-порушені положення ст.4 Закону, щодо процедури формування та затвердження вимог найманих працівників, профспілки, визначення органу (особи), уповноваженого представляти інтереси найманих працівників, профспілки відповідним протоколом і надсилання цього протоколу роботодавцю або уповноваженій ним особі, організації роботодавців, об'єднанню організацій роботодавців;

-порушені положення ч.1 ст.6 Закону, щодо порядку прийняття рішення уповноваженим представницьким органом найманих працівників, профспілки на момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту);

-реєстрація або наступні розгляд та вирішення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) неможливі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства;

-в інших випадках відповідно до чинного законодавства України.

Відмова в реєстрації висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) здійснюється розпорядженням НСПП за поданням відділень НСПП, підготовленим відповідно до п.п. 2.5.-2.8 Положення.

З контексту наведених положень Закону і Положення, суд дійшов висновку про те, що до компетенції НСПП, належить, крім іншого, здійснення реєстрації висунутих працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів).

При цьому, для реєстрації колективного трудового спору відповідне відділення НСПП в межах своєї компетенції повинно пересвідчитись чи дійсно між найманими працівниками та роботодавцем виникли розбіжності з соціально-трудових питань, визначити момент виникнення колективного трудового спору між найманими працівниками та роботодавцем, перевірити повноваження представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) та проаналізувати вимоги найманих працівників.

Рішення щодо реєстрації або відмови у реєстрації висунутих працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) приймаються НСПП у формі розпоряджень.

Відповідно до досліджених судом доказів, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов до висновків, що найманими працівниками філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» було допущено ряд порушень законодавства, яке визначає правові та організаційні засади функціонування системи заходів по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів).

Через недотримання уповноваженим органом найманих працівників філії вимог зазначеного Закону, не здійснена реєстрація Національною службою посередництва і примирення, колективного трудового спору (конфлікту) між працівниками філії та роботодавцем, так як надано не повний комплект документів, що в свою чергу унеможливило проведення НСПП перевірки дотримання положень ст.2-6 Закону.

Суд вважає, що відділенням НСПП вірно було констатовано не відповідність процедури визначення органу, уповноваженого представляти інтереси найманих працівників, статті 4 Закону України «Про порядок вирішення трудових спорів (конфліктів) та Положенню про формування і затвердження вимог найманих працівників, профспілок, затвердженого наказом НСПП від 26.03.2014 р. № 66, повноваження представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) не відповідають вимогам ст.3, 4 даного Закону.

Так як, під 10 (десятьма) вимогами найманих працівників, що були направлені філії "ВГМК" ПАТ "ОГХК" були зібрані підписи менше 1100 працівників філії, що складає менше 30% підписів членів трудового колективу.

За таких обставин, Профбюро ПГМК не мало повноважень на представлення інтересів найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» при вирішенні колективного трудового спору. А отже Профбюро ПГМК не мало будь-яких повноважень приймати рішення про виникнення колективного трудового спору, та про утворення примирної комісії.

До того ж, суд погоджується з висновками НСПП, про те, що вимоги найманих працівників до роботодавця, які сформовані на підставі підписних листів та оформлені протоколом Профспілкового комітету бюро Профспілки гірничо-металургійного комплексу № 30/10/17-1 від 30.10.2017 р., не можуть вважатись чинними та суперечать законодавству, так як за них підписалося менше половини членів трудового колективу, як того вимагає ст. 4 Закону.

З наданих до суду представником відповідачів 109 підписних листів найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» (т.1а.с.229-250, т.2 а.с.1-87) тільки 59 можуть вважатись такими підписними листами. Інші 50 аркушів не можуть вважатись такими, бо не містять будь-яких вимог до роботодавця, а представляють собою лише розграфлені аркуші паперу з переліком певних працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» та їх підписів. Проте на цих 50 аркушах не міститься жодної інформації про те, з якою метою такі переліки складалися і про що свідчать підписи цих працівників.

При цьому з 59 підписних листів найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» тільки 55 містять 10 вимог найманих працівників, що направлялись на розгляд роботодавцю. 3 листа містять 7 вимог і 1 лист містить лише 6 вимог, а отже вони не могли бути враховані при підрахунку підписів при формуванні 10 вимог.

Не знайшов свого підтвердження в суді факт ухилення роботодавця від примирних процедур, який став би підставою для застосування страйку, як крайнього засобу (коли всі інші можливості вичерпано), так як вбачається з матеріалів справи, в знак готовності до діалогу, з боку філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» міста Вільногірськ Дніпропетровської області була підписана угода про створення примирної комісії, а ПАТ «ОГХК» міста Києва направило лист про узгодження кількості членів примирної комісіє та проект угоди про створення примиреної комісії щодо вирішення вимог найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» міста Вільногірська Дніпропетровської області. Окрім того, на підтвердження своєї правової позиції з приводу ухилення позивача від примирних процедур, відповідачі та їх представник надали акти, якими зафіксовано дане ухилення, однак враховуючи те, що з даних актів не вбачається умислу представників позивача на ухилення від примирних процедур, тому суд критично оцінює дані акти, як підтвердження такого ухилення.

До того ж, як вбачається з листів НСПП в Дніпропетровській області, які містяться в матеріалах справи, службою не зафіксовано звернення представників найманих працівників про ухилення роботодавця від проведення примирних процедур. А саме ухилення взагалі неможливе, так як колективний трудовий спір (конфлікт) не зареєстрований.

Враховуючи вищевикладене, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, керуючись законом та своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме в частині визнання незаконним рішення найманих працівників філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» публічного акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» від 01.12.2017 про оголошення страйку з 20 грудня 2017 року о 00 год. 01 хвл., враховуючи те, що дійсно не була дотримана процедура оголошення стайку, у відповідності до вимог Закону та саме відповідачі, як фізичні особи були уповноважені представляти інтереси найманих працівників при вирішенні колективного спору, що підтверджується протоколом конференції найманих працівників філії «ВГМК» ПАТ «ОГХК» від 01.12.2017 р., на порядку денному, якої розглядались питання про оголошення страйку, про визначення дати його проведення, тривалості, органу, який його очолює,а саме страйковий комітет у складі: : ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, з визначенням його повноважень, а також визначення розбіжностей між найманими працівниками та роботодавцем, які є причиною оголошення страйку (т. 1 а.с.30-35).

При цьому суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, що дані особи є неналежними відповідачами, а належним відповідачем є страйковий комітет, оскільки у відповідності до ст. 48 ЦПК України, позивачем, відповідачем по справі можуть бути фізичні, юридичні особи, а також держава, у свою чергу страйковий комітет будь-якого з перелічених статусів немає, тобто не наділений правосуб'єктністю.

Враховуючи те, що на момент розгляду справи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не є членами Страйкового комітету, тобто вже не уповноважені приймати рішення про відміну оголошеного страйку, а таке рішення приймається виключно членами Страйкового комітету найманих працівників, тому суд вважає за доцільне в частині позовних вимог, щодо зобов'язання відповідачів прийняти рішення про відміну оголошеного страйку - відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 15, 17-19, 23 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», ст. ст. 12, 13, 48, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», від імені якого діє філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про скасування рішення про оголошення страйку (визнання страйку незаконним) - задовольнити частково.

Визнати незаконним рішення найманих працівників філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» публічного акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» від 01.12.2017 року про оголошення страйку з 20 грудня 2017 року о 00 год. 01 хвл.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути солідарно з відповідачів, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на користь позивача судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 881 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

В свою чергу, у відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України 2017 р., до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Вільногірського міського суду Т.М.Данилюк