Єдиний унікальний номер 243/5366/16-ц

Номер провадження 22-ц/775/441/2018 Суддя доповідач Хейло Я.В.

Категорія 55

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Хейло Я.В.

суддів: Жданової В.С., Будулуци М.С.

за участю секретаря Ситнік Д.Л.

розглянувши в порядку спрощеного провадження в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 серпня 2016 року у цивільній справі №243/5366/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» про стягнення індексації заробітної плати (головуючий у суді першої інстанції Алексєєнко І.П.), -

ВСТАНОВИВ :

В липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Содовий завод» про стягнення індексації заробітної плати. Позовні вимоги мотивував тим, що у період з 27 червня 1979 року по 27 липня 1999 року він працював у ВАТ «Содовий завод». Рішенням Слов'янського міського суду Донецької області від 27 січня 1998 року з ВАТ «Содовий завод» стягнуто на його користь заборгованість із заробітної плати у розмірі 1 364 грн 03 коп., рішенням Слов'янського міського суду Донецької області від 3 квітня 2000 року з ВАТ «Содовий завод» стягнуто на його користь заборгованість із заробітної плати у сумі 990 грн 30 коп.

На підставі вказаних судових рішень у травні 2016 року йому виплачено заборгованість у розмірі 2793 грн 73 коп.

Оскільки індексація заробітної плати з часу нарахування, присудження і на час її виплати не проводилась, то позивач просив стягнути індексацію заробітної плати за період з 1 грудня 1997 року по 1 травня 2016 року у розмірі 21 316 грн 08 коп.

У липні 2016 року ВАТ «Содовий завод» подало до суду заперечення, у яких зазначало що, товариство перебуває на стадії ліквідації, тому на нього не можуть бути покладені зобов'язання щодо виплати сум, які не входять до заборгованості із заробітної плати.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 серпня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 07 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 07 вересня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У апеляційній скарзі позивач просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити його позов. Зазначає, що рішення є, на його думку, неправильним та необґрунтованим. Порушені його права, які гарантовані статтями 3, 6, 8, 21, 24, 28, 32, 43, 46, 55, 59 Конституції України, статтями 5, 115, 116, 117 Кодексу законів про працю України, статтею 1 Першого Протоколу, статтями 6, 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини. За увесь час державні органи не вжили заходів щодо сплати заборгованості із заробітної плати та виконання рішення суду, не припинили порушення його прав протягом тривалого часу. За цей час інфляція поглинула нараховану заробітну плату. Індексація заробітної плати є складовою частиною заробітної плати, працівник має право звернутися із позовом про стягнення сум індексації без обмеження будь - яким строком, незалежно від того, чи були такі суми нараховані законодавцем.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України , провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення, окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Сторони у судове засідання не викликалися, оскільки справа розглядається у порядку спрощеного провадження відповідно до вимог ст.274,369 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працював у ВАТ «Содовий завод» з 27 червня 1979 року по 27 липня 1999 року.

Рішенням Слов'янського міського суду від 27 січня 1998 року стягнуто з ВАТ «Содовий завод» на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 1 364, 03 грн., рішенням цього ж суду від 03 квітня 2000 року стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 990, 31 грн..

У травні 2016 року позивачу була виплачена заборгованість по заробітній платі в сумі 2 768, 73 грн.

У даній справі позивач просив стягнути індексацію заробітної плати, що була стягнена судовими рішеннями та фактично виплачена у травні 2016 року. При цьому привів розрахунок, за яким суму заборгованості, стягнену рішенням від 27 січня 1998 року помножив на приріст індексу споживчих цін за період з 01 лютого 1998 року по 01 травня 2016 року та визначив суму індексації у розмірі 14 960, 27 грн. (1 364,03 грн. х1096,77% /100%), а також суму заборгованості, стягнену рішенням суду від 03 квітня 2000 року помножив на приріст індексу споживчих цін за період з 01 травня 2000 року по 01 травня 2016 року та визначив суму індексації у розмірі 6 355,80 грн. (990,31 грн.х641,8%/100).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що порушені права позивача щодо своєчасного отримання належних йому при звільненні коштів підлягають захисту у порядку, визначеному ст.117 Кодексу законів про працю України.

Апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалено судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Рішення суду першої інстанції наведеним вимогам закону не відповідає.

Конституцією України (частина третя статті 43) встановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 1); в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством (стаття 33).

Індексація заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачена також частиною п'ятою статті 95 КЗпП України.

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (пункт 3 частини першої статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Конституційний Суд України, у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013, дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (пункт 2.2.), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (пункт 2.3.).

Таким чином, індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Невиплата індексації заробітної плати є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позивач має право на звернення до суду з позовом про індексацію заробітної плати та виплату належних йому сум і що питання індексації заробітної плати врегульовано Законом України «Про оплату праці» та Порядком проведення індексації грошових доходів громадян. Разом з цим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, помилково виходив з того, що норми не можуть бути застосовані до випадків несвоєчасного виконання рішень про присудження невиплаченої заробітної плати.

Індексація заробітної плати на час виникнення спірних правовідносин регулювалась Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 року № 663 (далі - Порядок проведення індексації грошових доходів громадян).

Згідно із статтями 1, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг. Обчислення індексу споживчих цін з наростаючим підсумком для індексації грошових доходів громадян починається з 1 січня 1997 року, і індексація провадиться, якщо індекс споживчих цін перевищив 105 відсотків (величина порога індексації).

За наявності зазначених умов у тому самому порядку індексації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення.

Порядком проведення індексації грошових доходів громадян визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який обчислюється з наростаючим підсумком у разі, коли він перевищив 105 відсотків (величину порога індексації). Базою для обчислення індексу споживчих цін є січень 1998 року. Індексації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема оплата праці (п. 1); сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат добутку доходу, що підлягає індексації, та величини приросту індексу споживчих цін, зменшеного на величину порогу індексації та поділеного на 100 відсотків (пункт 4).

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачено, що у справах, пов'язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв'язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що: індексація заробітної плати провадиться згідно зі ст.33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється відповідно до Закону «Про індексацію грошових доходів населення» і тих положень Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 року N 663 (з внесеними змінами та доповненнями), котрі йому відповідають, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив 105 відсотків (величину порога індексації). За наявності зазначених умов у тому ж порядку індексації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення. Спір із цього приводу розглядається судом за заявою стягувача в позовному провадженні; компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст.34 Закону і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року N 1427 ( 1427 97 п) (зі змінами, внесеними постановою від 23 квітня 1999 року N 692 ( 692-99-п ), підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати (проіндексованої за наявності необхідних для цього умов) на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Таким чином, при проведенні індексації заробітної плати використовуються такі поняття, як індекс споживчих цін, поріг індексації, базовий місяць та коефіцієнт індексації.

Отже,дійсно, відповідно до вимог закону, вихідними даними для розрахунку індексації грошових доходів населення, у разі коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації 105 відсотків є період виникнення заборгованості,щомісячний розмір заробітної плати, строк в межах якого мале бути виконане рішення суду, базовий місяць для обчислення індексу споживчих цін для індексації заробітної плати за відповідний період часу.

Розрахунок, приведений позивачем є невірним, оскільки загальну суму заборгованості він помножив на показники індексів інфляції, що не відповідає наведеним вище вимогам Закону та Порядку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків , передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

На виконання наведених вимог закону, ухвалою апеляційного суду від 8 лютого 2018 року ВАТ «Содовий завод» було рекомендовано надати на адресу суду довідку про розмір заборгованості по заробітної платі ОСОБА_1 станом на 27 липня 1999 року з помісячною розшифровкою сум та довідку про дату фактичної виплати заробітної плати за рішенням Слов'янського міського суду Донецької області від 27 січня 1998 року та 3 квітня 2000 року.

Згідно заяви ліквідатора ВАТ «Содовий завод» Магдєєвої Н.М. від 19 лютого 2018 року за даними бухгалтерського обліку підприємства заборгованість по заробітній платі за ОСОБА_1 не значиться, оскільки сума 2769,73 грн. отримана ним на підставі рішення Європейського суду з прав людини на виконання рішень місцевих судів, а тому була списана з бухгалтерського обліку підприємства. Можливість надати інформацію о розмірі заборгованості з помісячною розшифровкою відсутня, оскільки на підприємстві триває ліквідаційна процедура та дані щодо розміру заборгованості по заробітної плати значаться на підприємстві лише в підсумковому значенні.

За таких обставин, апеляційний суд визнає, що позивач має право на отримання індексації в зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати за рішеннями суду,ухваленими на його користь, проте наданий ним розрахунок не відповідає вимогам закону. Апеляційний суд позбавлений можливості провести розрахунок індексації заробітної плати позивачу у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішень суду, оскільки позивач не надав належних доказів для проведення такого розрахунку.

Апеляційний суд вживав передбачені законом заходи для сприяння позивачу у отриманні таких доказів, проти відповідач також не має можливості їх надати.

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 серпня 2016 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» про стягнення індексації заробітної плати відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та відповідно до ч.3 ст.389 ЦПК України оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді