ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 лютого 2018 року № 826/12436/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,

за участю представників сторін:

представників позивача: Маєвського С.В., Михновецького Ю.В.,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Княгиня Ярославна"

до Головного управління ДФС у м.Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення від 05 липня 2017 року №0032491406,

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Княгиня Ярославна" (далі - позивач) до Головного управління ДФС у м.Києві (далі - відповідач) про скасування податкового податкового повідомлення-рішення від 05 липня 2017 року №0032491406.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав на те, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки позивачем не було допущено порушення вимог податкового законодавства, в частині заниження доходів на суму кредиторської заборгованості з ПАТ "Уманьферммаш" та ТОВ "Спецбудінвест-17".

Вказав на те, що кошти залучені позивачем у довірче управління в межах взаємовідносин між суб'єктами фонду фінансування будівництва, згідно із укладеними договорами з ПАТ "Уманьферммаш", не є об'єктом та базою оподаткування податком на прибуток. Крім того, зазначив, що у випадку взаємовідносин позивача з ТОВ "Спецбудінвест-17", мало місце фактичне переведення в залік заборгованості про договору про участь у фонді фінансування будівництва від 26.03.2013 року №4а-Спецбудінвест-17/19/2012, а відповідно фактичний перехід коштів із статусу поворотної фінансової допомоги в статус коштів, що залучені в довірче управління, та відповідно до підпункту 153.4.1 пункту 153.4 статті 153 Податкового кодексу України та підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

З письмових заперечень відповідача на позовну заяву вбачається, що він не погоджується з заявленими позовними вимогами, просить у їх задоволенні відмовити.

Вказує на те, що згідно наданих до перевірки оборотно-сальдових відомостей по рахунках 631, 6851 за 2014, 2015 та 2016 роки позивача, встановлено кредиторську заборгованість з ПАТ "Уманьферммаш" на 495 702,90 грн., яка виникла у 2013 році та встановлено заниження інших доходів на суму отриманої безповоротної фінансової допомоги у розмірі 4 000 000,00 грн., що призвело до прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 29.05.2017 року по 02.06.2017 року посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року в рамках розгляду заперечень наданих позивачем від 04.04.2017 року №266, за результатами якої складено акт від 12.06.2017 року №602/26-15-14-06-02/32980889.

У ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у сумі 809 227,00 грн., з яких за 2015 рік - 720 000,00 грн., за 2016 рік - 89 227,00 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.07.2017 року №0032491406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 831 534,00 грн., з яких 809 227,00 грн. за основним платежем та 22 307,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з нарахованими податковими зобов'язаннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіркою достовірності відображення показників у поданій позивачем декларації з податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року встановлено, що у рядку 01 Декларації "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за період з 01.01.2015 року по 30.09.2016 року визначено суму 21 423 400,00 грн., на формування якої вплинуло отримання позивачем доходів у вигляді винагороди від управління фондів фінансування будівництва; дохід від списання кредиторської заборгованості.

Перевірку відображеного показника в сумі 21 423 400,00 грн. проведено на підставі оборотно-сальдової відомості та карток по бухгалтерським рахункам 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", 31 "Рахунки в банках", 36 "Розрахунки з покупцями та засновниками", 37 "Розрахунки з різними дебіторами", 70 "Доходи від реалізації", 73 "Інші фінансові доходи", 74 "Інші доходи", 79 "Фінансові результати"; виписок банку з прибутковими та видатковими документами; договорів (контрактів); актів виконаних робіт та встановлено заниження задекларованих позивачем показників у рядку 01 Декларації "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за 2015-2016 роки у розмірі 4 495 704,00 грн.

Згідно наданих до перевірки оборотно - сальдових відомостей по рахунку 631 за 2014, 2015 та 2016 роки встановлено станом на 01.01.2014 року наявну кредиторську заборгованість з ПАТ "Уманьферммаш" у розмірі 495 702,90 грн., при цьому жодних первинних документів (договорів, актів виконаних робіт, банківських виписок) до перевірки позивачем надано не було.

У поясненнях від 16.03.2017 року голова правління ПАТ "ФК"Княгиня Ярославна" вказав, що у зв'язку з тим, що виконання умов договору про організацію спорудження об'єкту будівництва від 24.10.2011 року №15/2007/ФФБ, що було укладено між позивачем та та Центральним територіальним управлінням капітального будівництва (далі - ЦТ УКБ) - Замовником, збудовано та введено в експлуатацію житловий будинок в місті Умань, вул. Леніна, 102 (2 черга). Будинок введено в експлуатацію в 2013 році. ПАТ "Уманьферммарш" виступало в якості генерального підрядника будівництва. Сума утворилась в зв'язку з тим, що позивач самостійно направляв кошти до генпідрядної організації за листами від ЦТ УКБ, з огляду на те, що такий порядок розрахунків передбачено договором. На даний час кінцеві розрахунки за даним об'єктом будівництва не завершені. За даним договором по дебету рахунку 3711 за ЦТ УКБ рахується сума 404 874,54 грн.

У ході аналізу оборотно-сальдових відомостей по рахунку 3711 по контрагенту ЦТ УКБ (код 34578571) встановлено, що станом на 01.01.2014 року обліковується дебіторська заборгованість в сумі 2 633 886,15 грн., станом на 01.01.2015 року обліковується дебіторська заборгованість в сумі 168 774,89 грн. та станом на 01.01.2016 року обліковується дебіторська заборгованість в сумі 441 574,89 грн. на початок 2016 року.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 розділу 1 Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку позивача, затверджену головою правління товариства від 06.01.2014 року, (далі - Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку), позивач веде бухгалтерський облік згідно із законом України від 16.07.99 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та затвердженими міжнародними стандартами фінансової звітності (далі - МСФЗ).

Методика ведення бухгалтерського обліку зобов'язань визначається стандартом МСФЗ 37 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи".

Згідно МСФЗ 37 визначено, що забезпечення - зобов'язання з невизначеним строком або сумою.

Забезпечення слід визнавати, якщо:

а) суб'єкт господарювання має існуюче зобов'язання (юридичне чи конструктивне) внаслідок минулої події;

б) ймовірно, що вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, буде необхідним виконання зобов'язання;

в) можна достовірно оцінити суму зобов'язання.

У разі невиконання зазначених умов забезпечення не визнається.

Забезпечення оцінюється до сплати податків, оскільки податкові наслідки забезпечення та змін розглядаються згідно з МСБО 12 "Податки на прибуток".

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено підпунктом 11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 ст. 14 Кодексу безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, а саме заборгованість за зобов'язаннями, щодо минув строк позовної давності.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або су.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 1095 днів (частина перша статті 257 Цивільного кодексу України).

Отже, від безнадійною заборгованістю слід вважати заборгованість, за якою минув термін позовної давності, якщо відповідні заходи з її стягнення не призвели до позитивних наслідків.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та Центральним територіальним управлінням капітального будівництва укладено договори від 26.10.11 року №1 та від 27.10.2011 року №2 про організацію спорудження об'єкту будівництва, та договір Генерального підряду №614 на виконання робіт по будівництву житлового будинку в м.Умань, вул.Леніна, 102 (шифр - У-1-72) від 20.09.2011 року.

Позивач вказує на те, що в межах взаємовідносин з суб'єктами фонду фінансування будівництва згідно з вказаними договорами, були залучені позивачем кошти у довірче управління, та вони не є кредиторською заборгованістю, та не є об'єктом оподаткування податком на прибуток.

Так, об'єктом оподаткування у відповідності до приписів підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 153.4.1 пункту 153.4 статті 153 Податкового кодексу України з урахуванням особливостей, установлених цим розділом, не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку, зокрема у зв'язку з залученням платником податку коштів або майна в довірче управління, основної суми депозиту (вкладу), у тому числі шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), або на інші строкові чи довірчі рахунки, розміщенням або наступним продажем боргових цінних паперів, а також поверненням платнику податку коштів або майна з довірчого управління, а також основної суми депозиту (вкладу) або з інших строкових чи довірчих рахунків, відкритих іншими особами на користь такого платника податку.

Водночас, згідно картки рахунку № 631 за 2013 рік, наданої ПАТ «ФК «Княгиня Ярославна» по ПАТ «Уманьфермаш» підтверджено кредиторську заборгованість в розмірі 495 702,90 грн. саме фінансової компанії, а не фонду станом на 01.01.2014 року.

Отже, заборгованість позивача у сумі 495 704,00 грн., яка обліковувалось на рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», є безнадійною заборгованістю та підлягає включенню до складу інших доходів та її фінансового результату до оподаткування має бути збільшений.

Таким чином, в порушення вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України позивач допустив заниження інших доходів на 495 704,00 грн.

Крім того, перевіркою позивача та аналізом оборотно - сальдових відомостей по рахунках 6851 за 2014 рік встановлено наявність непогашеної кредиторської заборгованості перед ТОВ «Спецбудінвест - 17» у розмірі 4 000 000,00 грн., яка була не погашена, проте у січні 2015 року бухгалтером ОСОБА_3, ручною проводкою відкоригована.

Також в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 6851 дана заборгованість обліковується в графах "Сальдо на початок періоду" (2014 рік) та "Обороти за період".

З пояснень бухгалтера вбачається, що бухгалтерським записом було проведено коригування по фінансовій допомозі ТОВ "Спецбудінвест-17, так як вона була в програмі 1С проведена в 2013 році і не вірно проведена по субконто.

Водночас позивачем до перевірки не надано жодного первинного документу на підставі якого проведено згортання.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 розділу 1 Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку ПрАТ «ФК «Княгиня Ярославна», затверджену головою правління від 06.01.2014 року (далі - Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку), останнє веде бухгалтерський облік на підприємстві згідно із законом України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та затвердженими міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ).

Згідно з пунктом 13 МСФЗ 7 «Фінансові інструменти. Розкриття інформації» передбачено, вимоги щодо розкриття інформації, викладені в параграфах 13Б - 13Ґ, доповнюють інші вимоги щодо розкриття інформації, уміщені в цьому МСФЗ, і є обов'язковими для всіх визнаних фінансових інструментів, згортання яких здійснюється відповідно до параграфа 42 МСБО 32.

Ці вимоги щодо розкриття інформації застосовуються також до визнаних фінансових інструментів, на які поширюється дія юридично обов'язкової основної угоди про взаємну компенсацію або подібної угоди, незалежно від того, чи згортаються вони відповідно до параграфа 42 МСБО 32.

Згідно параграфа 42 МСБО 32 «Фінансові інструменти. Подання». Фінансовий актив та фінансове зобов'язання слід згортати і чисту суму подавати в звіті про фінансовий стан.

Отже, отримані позивачем 4 000 000,00 грн. є фінансовою допомогою у розумінні Податкового кодексу України, яка обліковувалась на рахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами" та повинна включатись до складу інших доходів.

Згідно з частиною першою статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги».

Як випливає зі змісту наведеної норми, зарахуванням можна припинити лише зобов'язання, в яких вимоги є: зустрічними; однорідними; такими, строк виконання яких настав, або ж якщо цей строк не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У податковому обліку погашення взаємних зобов'язань буде подією у розрахунках для кожного з контрагентів. У зв'язку з тим, що бухгалтерський та податковий облік операцій фонду з фінансування будівництва та фінансової компанії ведеться окремо, а в розумінні закону фонд фінансування будівництва є окремою структурою вимоги не можуть бути зараховані.

Вказане спростовує доводи позивача про те. що вказана операція є операцією по зарахуванню зустрічних однорідних вимог.

Отже, в порушення вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, позивачем занижено інші доходи на суму отриманої безповоротної фінансової допомоги на 4 000 000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає прийняте контролюючим органом, на підставі вказаних висновків акту перевірки, податкове повідомлення-рішення обґрунтованим та таким, що прийняте у відповідності до вимог податкового законодавства.

При цьому, не заслуговують на увагу доводи позивача про порушення відповідачем Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими особами, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727.

Так, перевірка позивача проведена в межах повноважень та у спосіб встановлених Законом. При цьому, посилання позивача на упередженість перевіряючих, не є підставою для скасування правомірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку в частині прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Княгиня Ярославна" відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

Суддя Є.В. Аблов