ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 920/502/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" в особі філії "Тростянецький район електричних мереж ПАТ "Сумиобленерго",

відповідач - Криничанська сільська рада,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 21.09.2017

у складі колегії суддів: Шутенка І.А. (головуючого), Здоровка Л.М., Плахова О.В.

та на рішення Господарського суду Сумської області

від 26.06.2017

у складі судді: Резніченко О.Ю.

у справі № 920/502/17

за позовом публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Тростянецький район електричних мереж ПАТ "Сумиобленерго"

до Криничанської сільської ради

про внесення змін до договору,-

ВСТАНОВИВ:

1. Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" в особі філії "Тростянецький район електричних мереж ПАТ "Сумиобленерго" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просило суд прийняти рішення, яким визнати укладеним додаток № 1 до додаткової угоди № 7 від 04.04.2017 до договору про постачання електричної енергії № 23177 від 21.04.2015 в редакції, запропонованій позивачем.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням господарського суду Сумської області від 26.06.2017 у справі № 920/502/17 в позові відмовлено.

3. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог. Так, на думку місцевого господарського суду запропонований позивачем у проекті змін до Договору безальтернативний спосіб оплати електричної енергії шляхом здійснення попередньої оплати не відповідає нормам чинного законодавства та порушує права відповідача.

4. Позивач не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення господарського суду Сумської області та прийняти нове, яким визнати додаток № 1 до додаткової угоди № 7 від 04.04.2017 до Договору про постачання електричної енергії № 23177 від 21.04.2015, укладеного між ПАТ "Сумиобленерго" та Криничанською сільською радою, укладеним в редакції ПАТ "Сумиобленерго".

5. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 апеляційну скаргу ПАТ "Сумиобленерго" в особі філії "Тростянецький район електричних мереж ПАТ "Сумиобленерго" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Сумської області від 26.06.17 у справі № 920/502/17 залишено без змін.

6. Судова колегія суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному дослідженні всіх обставин справи, підстави для його скасування відсутні

7. На підтвердження зазначеної позиції, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

7.1 Відповідно до Статуту ПАТ "Сумиобленерго", затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів від 22.04.2011 № 8, метою діяльності товариства є передача та надійне постачання електричної енергії споживачам на умовах укладених договорів по тарифах, що регулюються відповідно до чинного законодавства, в умовах функціонування єдиної енергосистеми України.

7.2 Між ПАТ "Сумиобленерго" та Криничанською сільською радою укладено договір про постачання електричної енергії № 23177 від 21.04.2015.

7.3 За умовами договору ПАТ "Сумиобленерго" постачає електричну енергію Криничанській сільській раді, а Криничанська сільська рада зобов'язуєтсья оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами даного договору та додатками до нього.

7.4 Порядок оплати врегульований розділу 7 Договору та додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору.

7.5 Абзацом 1 розділу 2 договору передбачено, що під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони керуються чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

7.6 Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю субєктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

7.7 Відповідно до пункту 1.1 Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, ПКЕЕ, регулюють взаємовідносини, що виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії та споживачами та дія яких поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (крім населення).

7.8 Згідно пункту 5 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

7.9 Діюча редакція договору відповідає положенням Правил в редакції від 07.05.2010 та, зокрема, передбачена оплата відповідачем за обсяги фактичного споживання електричної енергії за розрахунковий період.

7.10 Так, згідно із пунктом 6.6 Правил в редакції від 07.05.2010 підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії. За наявності фінансової можливості та за погодженням з постачальником електричної енергії зазначені підприємства, установи та організації можуть здійснювати попередню оплату вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії.

7.11 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Змін до ПКЕЕ" від 06.04.2017 № 492 (набрала чинності 14.05.2017) було внесено зміни до пункту 6.6 ПКЕЕ та його викладено в наступній редакції: Оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період. Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з показами засобу (засобів) обліку. Суб'єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії. Установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету можуть здійснювати оплату вартості електричної енергії за попередньою оплатою, плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

7.12 Наведені зміни, на думку позивача, є підставою внесення змін до договору про постачання електричної енергії, укладеному між позивачем та відповідачем. Враховуючи зазначене, позивач, склав 04.04.2017 проект додаткової угоди № 1, який 04.04.2017 направив відповідачу.

7.13 Як вбачається з наявного в матеріалах справи додатку до додаткової угоди, позивачем запропоновано абзац 1 пункту 2 додатку 4 "Порядок розрахунків" викласти в редакції, відповідно до якої споживач до кінця розрахункового періоду (до 20 числа календарного місяця), здійснюється платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості повного заявленого (очікуваного) обсягу активної електричної енергії, визначеного додатком 1 до Договору на цей період.

7.14 Також, абзацом 3 пункту 2 додатку 4 передбачено, що сума коштів, які має сплатити відповідач, як попередню оплату, розраховується шляхом множення чинного у розрахунковому періоді рівня тарифу на обсяг активної електричної енергії, заявлений на наступний розрахунковий період, відповідно до додатку 1 "Обсяги постачання (договірні величини). Споживачу та субспоживачу" до Договору.

7.15 Крім цього, даним пунктом встановлюється ще й порядок визначення заявленого обсягу договірних величин споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період (абзац 4 пункту 2 договору).

7.16 Відповідач отримав додаткову угоду 07.04.2017, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення.

7.17 Підставою звернення до суду позивач зазначає: після отримання проекту додаткової угоди відповідач протокол розбіжностей позивачу не направив, про результати розгляду додаткової угоди не повідомив, додаткову угоду позивачу не повернув.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

8. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень і прийняття нового рішення про задоволення позову, Скаржник у своїй касаційній скарзі наводить наступні доводи.

8.1 Судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень порушено норми матеріального та процесуального права.

8.2 В зазначеній скарзі скаржник просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 та рішення господарського суду Сумської області від 26.06.2017 та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

9. Відповідач не скористався своїми правами на подання відзиву на касаційну скаргу та на участь в судовому засіданні уповноваженого представника.

Розгляд заяв та клопотань сторін

10. 16.01.2018 від скаржника надійшла заява про припинення провадження у справі та повернення сплаченого за касаційною скаргою судового збору.

11. 06.02.2018 від скаржника вдруге надійшла заява про припинення провадження у справі та повернення сплаченого за касаційною скаргою судового збору.

12. Вказана заява мотивована тим, що 21.11.2017 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 9 до договору про постачання електричної енергії № 23177 від 21.04.2015, якою Порядок розрахунків (додаток № 4 до цього договору) викладений в редакції ПАТ "Сумиобленерго", що є предметом спору за позовом.

13. Згідно статей 308 та 313 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції мав би право припинити, закрити провадження у справі за умови прийняття судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень з порушенням вимог закону і якщо провадження у справі підлягало припиненню (закриттю) на стадії розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій.

14. Клопотання ПАТ "Сумиобленерго" про припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, за відсутністю предмета спору і повернення судового збору не підлягають задоволенню, оскільки такі повноваження суду касаційної інстанції на стадії касаційного розгляду не передбачені статтями 308, 313 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017.

15. Поняття закриття касаційного провадження і закриття провадження у справі не є тотожними.

16. Згідно пункту 1 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги.

17. Разом з тим, клопотання про відмову від скарги скаржником не подавалось.

Позиція Верховного Суду

18. Не погодившись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" звернулося із касаційною скаргою яка мотивована тим, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень порушено норми матеріального та процесуального права.

19. Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2018 прийнято справу № 920/502/17 Господарського суду Сумської області до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 920/502/17 Господарського суду Сумської області за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 та на рішення господарського суду Сумської області від 26.06.2017. Призначено розгляд касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" на 07.03.2018 об 11 год. 45 хв. Зобов'язано публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" надати письмові пояснення з приводу того чи підтримує, чи не підтримує, скаржник подану ним касаційну скаргу.

20. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

21. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

22. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. Колегія суддів перевіривши доводи скаржника зазначає наступне.

24. Суди першої та апеляційної інстанцій розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог обґрунтовано застосували до спірних правовідносин норми чинного законодавства.

25. Згідно із статтею 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

26. Згідно до підпункту "г" пункту 2.1 розділу 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 3 від 16.12.2015 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання" відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

27. Для цього виду договорів законом, а саме статтею 277 Господарського кодексу України (в редакції, яка була чинною на момент укладення Договору та пропозиції позивача укласти зміни до Договору) встановлено обов'язок абонентів користуватись енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду.

28. Отже, внесення змін до Правил, обов'язок додержання яких законодавчо встановлено статтею 277 Господарського кодексу України (у відповідній редакції), є достатньою підставою для внесення змін до договору в разі його невідповідності правилам.

29. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач запропонував відповідачу викласти додаток № 7 до додаткової угоди в новій редакції, яка встановила обов'язок відповідача здійснювати лише попередню оплату електричної енергії без будь-якої альтернативи.

30. Суди попередніх інстанцій правильно встановили, що відповідно до постанови НКРЕ № 492 від 06.04.2017, якою були внесені зміни до Правил та пункт 6.6 Правил викладеній в наступній редакції: "....... установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету можуть здійснювати оплату вартості електричної енергії за попередньою оплатою, плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

31. Також, судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що Правилами визначено, що попередня оплата не є обов'язковою для установ та організацій, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету. Такі установи можуть здійснювати оплату вартості електричної енергії за попередньою оплатою, плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів. Тобто, бюджетні установи мають право переглянути умови договорів, укладених з енергопостачальними організаціями щодо їх відповідності постанові КМУ "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" від 23.04.2014 № 117.

32. Суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що Криничанська сільська рада є бюджетною організацією, яка фінансується з державного та місцевого бюджету, а тому на неї розповсюджується зазначена норма. Пункт Правил, на який в обґрунтування заявлених вимог посилається позивач, передбачає можливість (право), а не обов'язок організацій, що фінансуються з державного та / або місцевого бюджету, здійснювати оплату вартості електроенергії за попередньою оплатою.

33. Крім того, судова колегія суду апеляційної інстанції правильно встановила, що проект додаткової угоди № 7 датований 04.04.2017 та направлений відповідачу 04.04.2017, в той час як постанова НКРЕ № 492 (на яку в обґрунтування заявлених вимог посилається позивач), якою внесено зміни до пункту 6.6 ПКЕЕ, прийнята 06.04.2017. Тобто проект додаткової угоди складений раніше, ніж прийнята постанова НКРЕ, на яку посилається позивач, як на підставу необхідності внесення змін до договору.

34. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що зміна умов договору за рішенням суду в даному випадку відсутня.

35. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дослідивши оскаржувані рішення та постанову погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції.

36. Доводи скаржника, які викладені у касаційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень і спрямовані на переоцінку доказів у справі, що відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України не входить до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

37. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

38. За таких обставин рішення місцевого та апеляційного господарських судів постановлені з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.

39. Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції і постановлення нового рішення немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 та на рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2017 у справі №920/502/17 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 та рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2017 у справі №920/502/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко