КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2018 р. Справа№ 910/15853/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання від 06.03.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної установи "Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова" НАМН України

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017

у справі № 910/15853/17 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Державної екологічної інспекції у м. Києві

до Державної установи "Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова" НАМН України

про стягнення 639 222,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/15853/17 позовні вимоги Державної екологічної інспекції у м. Києві задоволено повністю. Стягнуто з Державної установи "Інститут геронтології імені Д.Ф.Чеботарьова" Національної академії медичних наук України збитки завдані державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в загальному розмірі 605 399,28 грн., з яких 181 619,78 грн. в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (30%) та 423 779,50 грн. в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради (70%) на спеціальний рахунок державного бюджету за реквізитами: одержувач УДКСУ у Подільському районі м. Києва на р/р 33119331700008, МФО 820019, одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37975298, код бюджетної класифікації 24062100. Стягнуто з Державної установи "Інститут геронтології імені Д.Ф.Чеботарьова" Національної академії медичних наук України на користь Державної екологічної інспекції у м. Києві судовий збір у розмірі 9 080,99 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державна установа "Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова" НАМН України звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/15853/17, в якій просить скасувати рішення повністю та прийняти нове рішення, в якому відмовити в позові.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15853/17.

Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час винесення ухвали до суду не надійшло.

30.01.2018 від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якій позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Державної установи "Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова" НАМН України, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/15853/17 залишити без змін.

02.02.2018 від скаржника надійшло заперечення на відзив позивача, у якому відповідач просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/15853/17 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2018 р., справу № 910/15853/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

07.02.2018 колегія суддів у новому складі ухвалила прийняти до свого провадження матеріали справи № 910/15853/17 з розгляду апеляційної скарги Державної установи "Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова" НАМН України на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017. Завершено підготовчі дії у справі № 910/15853/17. Призначено справу до розгляду на 20.02.2018.

З метою повного всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та для надання можливості сторонам надати письмові пояснення з приводу питань, які виникли в судовому засіданні, ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 та 27.02.2018 оголошувались перерви у судовому засіданні до 27.02.2018 та 06.03.2018, відповідно.

Представник позивача у судовому засіданні 06.03.2018 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/15853/17 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення, з підстав, викладених, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.03.2018 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/15853/17 та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі наказу Державної екологічної інспекції у м. Києві № 206 від 01.04.2016 та направлення на перевірку № 216 від 01.04.2016, у період з 04.04.2016 по 22.04.2016 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у м. Києві в присутності заступника директора відповідача, проведена планова перевірка дотримання Інститутом геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 04/254а, яким встановлено, що відповідачем допущені наступні порушення:

1) Відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

2) Порушений режим використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, а також територій, що підлягають особливій охороні.

3) Не розроблено план організації роботи у сфері поводження з відходами.

4) Не ведеться первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються.

5) ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» що знаходиться за адресою: вул. Вишгородській, 67 у Подільському районі м. Києва, в процесі діяльності на території міста Києва утворюються різні види відходів, сміття з урн, люмінесцентні лампи та інші.

ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» не проведено інвентаризацію джерел утворення відходів відповідно до якої не проведено розрахунок показника загального утворення відходів (Пзув), в зв'язку з чим у ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» відсутні дозвільні документи відповідно до яких суб'єкт набуває право на провадження певних дій, щодо поводження з відходами під час здійснення діяльності.

6) Не визначені та не погоджені склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища.

7) Не подається статистична звітність щодо поводження з відходами.

8) Зберігання та видалення відходів здійснюються з порушенням вимог екологічної безпеки.

Зазначений акт підписаний заступником директора відповідача без зауважень та заперечень.

В подальшому, 29.04.2016 за результатами перевірки винесено припис № 04/126П, яким відповідача, зокрема, зобов'язано відповідача отримати та надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та звіт про інвентаризації викидів забруднюючих речовин джерелами ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України».

По закінченню даної перевірки розрахована шкода нанесена державі та виставлена претензія від 06.12.2016 № 167 на суму 639 222,03 грн.

Таким чином встановлено порушення відповідачем ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

В ході планової перевірки встановлено, що Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України використовувались стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. До перевірки Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України надано довідку від 19.04.2016 № 19/21, про години роботи стаціонарних джерел викидів у період з 04.04.2014 по 04.04.2016.

Вказаними діями Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України нанесено шкоду державі на суму 639 222,03 грн.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без Дозволу здійснено на підставі: «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639.

Позивачем надано до матеріалів справи довідку «Про години роботи джерел викидів забруднених речовин в атмосферне повітря», відповідно до якої:

- ДУ «Інститут геронтології ім.. Д.Ф.Чеботарьова НАМИ України» має власну котельню з двома газовими котлами ДКВР -4/13;

- Котельня працювала в період з 04.04.2014 по 19.04.2014 всього відпрацьовано 84 години;

- З 19.04.2014 робота котельні була припинена наказом директора інституту;

- З 24.10.2014 розпочато опалювальний сезон по 14.04.2015 згідно розпорядження та по наказу директора інституту;

- Всього відпрацьовано 1169 годин;

- З 14.04.2015 припинена робота котельні наказом директора;

- З 20.10.2015 розпочато опалювальний сезон по 04.04.2016;

- Всього відпрацьовано годин - 1065;

- Всього відпрацьовано за вказаний період - 2318 годин.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 04/254а, припис № 04/126П є чинним, ніким не оскаржений і не скасований.

На підставі вищевказаних перевірок позивач здійснив розрахунок розмірів збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (без дозволу) від джерел викидів Інституту геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України, згідно з яким розмір збитків складає 639 222,03 грн.

В подальшому позивач здійснив перерахунок збитків, який становить 605 399,28 грн.

Відповідач заподіяні збитки в добровільному порядку не відшкодував.

За приписами ст.1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень; викид це надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин, а норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела-гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду.

За умовами ст.10 вказаного Закону підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, вживати заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.

Нормами ч.6 ст.11 Закону встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. При цьому, до першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.

Так, п.п. 2, 3, 4 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.02., передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п'ять років: суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

Для отримання дозволу суб'єкт господарювання: оформляє заяву; готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання; проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони; розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов'язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди; обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов'язаних з реалізацією заходів щодо їх створення; проводить оцінку та аналіз витрат, пов'язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря; готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.

Отже, як вбачається з аналізу вищевикладених норм, за відповідачем закріплений обов'язок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами виключно на підставі дозволу.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач отримував від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря який би діяв станом на момент проведення перевірок.

Викладене свідчить, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що підтверджено актом перевірки №04/254а та не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

В той же час, порушення законодавства про охорону атмосферного повітря тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря несуть особи, зокрема винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до Закону (ст.33 Закон України "Про охорону атмосферного повітря").

Відповідно до ст.34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

При цьому, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.

Відповідно до п.5 Рекомендацій Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/215 від 01.04.1994 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статтями 1166 та 1187 Цивільного кодексу України, застосовують і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Факт здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів Інституту геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України без дозволу підтверджується наявним в матеріалах справи актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря №04/254а.

Так, за змістом п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, що затверджений Наказом №464 від 10.09.2008 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, акт є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

З огляду на вищенаведене, враховуючи що факт порушення відповідачем законодавства у сфері охорони атмосферного повітря у вигляді викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу підтверджується матеріалами справи і відповідачем у встановленому порядку не спростований, суд дійшов висновку, що відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, враховуючи принцип презумпції вини, саме відповідач повинен довести, що збитки завдано не з його вини.

Разом з тим, відповідач під час розгляду справи не надав суду належних і достатніх доказів на підтвердження того, що він вжив всіх дієвих і достатніх заходів з метою недопущення порушення законодавства в сфері охорони атмосферного повітря.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем не вжито всіх належних заходів для своєчасного отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, суд дійшов висновку про наявність вини Інституту геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України в порушенні законодавства України про охорону атмосферного повітря та наявності у нього обов'язку відшкодувати завдані цим збитки.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) визначений у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008.

При цьому, п.п.2.1.2, 2.7.1 Методики встановлено, що наднормативними викидами вважаються зокрема, викиди забруднюючих речовин на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства і розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.

Пунктом 3.11 Методики, в редакції станом на момент перевірки, встановлено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Згідно п. 4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1,2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою:

З = Мі х 1.1П х Аі х Кт х Кзі

Де: Мі - маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечностї і-тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що вираховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

При цьому, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин, віднесеного до основних джерел викидів, здійснюється за формулами викладеними в п.3 Методики.

Відповідно до п.4 Оглядового листа №01-06/20/2014 від 14.01.2014 Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків" збитки, завдані державі внаслідок порушення приписів законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу.

Позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснено розрахунок збитків, які заподіяні державі в результаті здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду без дозволу, які складають 605 399,28 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми збитків, які заподіяні державі в результаті здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду без дозволу, суд встановив, що він є вірним і відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема вищезазначеній Методиці.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що заперечення відповідача стосовно того, що позивачем при розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин допущено помилки, є безпідставними, крім того, відповідачем в свою чергу не надано контррозрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин без дозволу.

Відповідно до ст.42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

За приписами п. "г" ч.4, ч.6 ст.47 вказаного Закону державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.

Статтею 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2016 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України. Аналогічна вимога була закріплена і в Законі України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" та Законі України "Про Державний бюджет України на 2014 рік".

Відповідно до п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Отже, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, з відповідача підлягає стягненню завдана ним шкода порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища до Державного бюджету України та міського бюджету міста Києва у розмірі 605 399,28 грн., а саме: 30% - 181 619,78 грн. в доход спеціального фонду Державного бюджету України та 70% - 423 779,50 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету міста Києва.

За таких обставин, враховуючи все вищенаведене, приймаючи до уваги, що судом встановлено всі необхідні елементи складу збитків, а відповідачем належними та допустимими доказами не було спростовано вини Державної установи "Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова" НАМН України у порушенні порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, керуючись тим, що позивачем представлено вірний розрахунок розміру збитків, заподіяних відповідачем державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду без дозволу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Дослідивши обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції у м. Києві про стягнення з відповідача 605 399,28 грн. збитків завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Київський апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

За змістом підпункту 2.1.2 пункту 2.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639, в редакції на момент проведення перевірки, (далі - Методика), наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема, вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Згідно із п. 2.2 Методики, в редакції станом на час проведення перевірки, встановлено, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Пунктом 2.7 Методики передбачено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Тобто, посилання скаржника на те, що позивачем безпідставно застосовано розрахунковий метод для визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є необгрунтованим.

Твердження скаржника про те, що нараховувати збитки необхідно з моменту виявлення порушення (з дати складання акту) до моменту отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, є безпідставним, оскільки наявність дозволу у відповідача в подальшому, не виключає обов'язку правопорушника відшкодувати у повному обсязі завдану шкоду за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без дозволів на їх викиди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 910/5858/17.

Згідно із ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судова колегія звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись, як вимогам детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no 4241/03 від 28.10.2010).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на вищевикладене, правові підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі 910/15853/17 та для задоволення апеляційної скарги Державної установи "Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова" НАМН України, відсутні.

Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/15853/17.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати у в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи те, що судом першої інстанції безпідставно застосовано п. 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в редакції від 28.12.2016, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про застосування у справі № 910/15853/17 п. 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в редакції від 10.12.2008, яка діяла на момент спірних правовідносин, у зв'язку із чим, рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/15853/17 підлягає зміні на підставі ч. 4 ст. 277 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної установи "Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова" НАМН України на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/15853/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/15853/17 змінити, в частині посилання у мотивувальній частині рішення на п. 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в редакції від 28.12.2016 та застосувати у справі № 910/15853/17 п. 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в редакції від 10.12.2008, яка діяла на момент спірних правовідносин. Резолютивну частину рішення залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/15853/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено та підписано 12.03.2018.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень, викладених у ст.ст. 286- 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич