ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 березня 2018 року № 826/14935/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Кармазіна О.А., Скочок Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація Дитячого харчування»

до про

Державної інспекції ядерного регулювання України визнання неправомірними висновків, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Асоціація Дитячого харчування" (далі - ТОВ "Асоціація Дитячого харчування") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати правомірними висновки, викладені в листі Державної інспекції ядерного регулювання України (далі - Держатомрегулювання) від 15.07.2016 №21-23/4694 «Щодо звільнення від ліцензування» за підписом начальника Управління радіаційної безпеки - державного інспектора В.Ф.Рязанцева.;

- зобов'язати до 01.11.2016 Держатомрегулювання внести рентгенівський інспектор VARPE RX-IRIX X-RAY DDL (409 mm), виробництва VARPE Control de Peso S.A., Барселона (Іспанія) до Переліку джерел іонізуючого випромінювання, діяльність по використанню яких звільняється від ліцензування, затвердженого наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 03.12.2013 №138, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2013 за №2148/24680 (далі - Перелік №138).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками, викладеними в листі Державної інспекції ядерного регулювання України від 06.09.2016 №21-23/5892 «Щодо надання роз'яснень з питань ліцензування діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання», зокрема з визнанням нечинним листа Інспекції від 15.07.2016 року № 21-23/4694 «Щодо звільнення від ліцензування». Вважає висновки, викладені в листі від 15.07.2016 щодо звільнення від ліцензування і відсутності потреби проходження процедури ліцензування діяльності по використанню рентгенівського інспектора VARPE RX-IRIX X-RAY DDL (409 mm), виробництва VARPE Control de Peso S.A., Барселона (Іспанія), правомірними, оскільки за своїми технічними характеристиками вказаний апарат відповідає критеріям, визначеним в п.4 п.3 Критеріїв, за якими діяльність з використання джерел іонізуючого випромінювання звільняється від ліцензування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1174 (далі - Критерії №1174).

Ухвалою суду від 18.10.2016 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14935/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 27.11.2017 адміністративну справу № 826/14935/16 прийнято до провадження судді Катющенка В.П. та призначено справу до судового розгляду колегією у складі трьох суддів.

Сторони у судове засідання, призначене на 10.01.2018, будучи належним чином повідомленими про судове засідання, не прибули. У матеріалах справи містяться заяви позивача про розгляд справи без участі його представника.

Враховуючи наведене, суд відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

У матеріалах справи містяться письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовна вимога ТОВ "Асоціація Дитячого харчування" щодо визнання правомірними висновків, викладених в листі Державної інспекції ядерного регулювання України від 15.07.2016 за №21-23/4694 «Щодо звільнення від ліцензування», не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства, а вимога щодо зобов'язання внести рентгенівський інспектор VARPE RX-IRIX X-RAY DDL до Переліку №138 є безпідставною і необґрунтованою, та такою що не підлягає задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

11.06.2016 ТОВ "Асоціація Дитячого харчування" звернулось до Держатомрегулювання з листом №11/07-1 «Щодо звільнення від ліцензування», в якому повідомлялось про прийняте товариством рішення щодо придбання рентгенівського інспектора VARPE RX-IRIX X-RAY DDL (409 mm), виробництва VARPE Control de Peso S.A., Барселона (Іспанія), який, на думку позивача, відповідає критеріям, визначеним в п.4 п.3 Критеріїв №1174, та звільняється від ліцензування. Також у вказаному листі позивач просив внести вказане джерело іонізуючого випромінювання до Переліку №138.

Листом від 15.07.2016 №21-23/4694 Держатомрегулювання повідомило позивача про те, що діяльність по використанню цього апарату (а саме, експлуатація, отримання (придбання) та передача (збут), у тому числі з метою постачання) є звільненою від ліцензування і не потребує проходження ліцензування. При цьому вказано, що пристрої, що генерують іонізуюче випромінювання, які звільняються від ліцензування, підлягають обов'язковій реєстрації в Державному регістрі джерел іонізуючого випромінювання відповідно до Порядку державної реєстрації джерел іонізуючого випромінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 №1718.

В подальшому Державна інспекція ядерного регулювання України листом від 06.09.2016 № 21-23/5892 «Щодо надання роз'яснень з питань ліцензування діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання» визнала нечинним лист надісланий на адресу Товариства від 15.07.2016 №21-23/4694, посилаючись на те, що, зокрема, рентгенівський інспектор VARPE RX-IRIX X-RAY DDL відсутній в Переліку №138, а тому діяльність з його використання підлягає ліцензуванню у порядку, встановленому Законом України «Про дозвільну діяльність в сфері використання ядерної енергії».

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушенні в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави ( частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України та норм Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.

Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюється при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Між тим, звертаючись з даним позовом позивач не вказав, яким чином діями або бездіяльністю відповідача порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив визнати правомірними висновки, викладені в листі Державної інспекції ядерного регулювання України від 15.07.2016 №21-23/4694.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що листом Держатомрегулювання від 06.09.2016 № 21-23/5892 «Щодо надання роз'яснень з питань ліцензування діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання» лист від 15.07.2016 №21-23/4694 визнано нечинним.

При цьому дії Держатомрегулювання щодо визнання нечинним листа від 15.07.2016 №21-23/4694 позивачем не оскаржуються.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем не зазначено, яким чином діями або бездіяльністю відповідача порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, а також те, що лист від 15.07.2016 №21-23/4694 та висновки викладені у ньому визнано нечинним, суд вважає, що позивачем обрано неправильний спосіб судового захисту, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача внести рентгенівський інспектор VARPE RX-IRIX X-RAY DDL (409 mm), виробництва VARPE Control de Peso S.A., Барселона (Іспанія) до Переліку №138, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 7 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» у сфері використання ядерної енергії обов'язковому ліцензуванню підлягає, зокрема, такий вид діяльності як використання джерел іонізуючого випромінювання. Ліцензування зазначених видів діяльності здійснюється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки відповідно до законодавства.

Перелік джерел іонізуючого випромінювання, діяльність по використанню яких звільняється від ліцензування, визначається органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, відповідно до критеріїв, установлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №363, до завдань цього органу відноситься, зокрема, затвердження в установленому порядку переліку джерел іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких звільняється від ліцензування (п.п.15 п.4 Положення).

Підпунктом 1 пункту 1 Переліку №138 передбачено, що до переліку радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання (далі - радіонуклідні ДІВ), діяльність по використанню яких звільняється від ліцензування відносяться: 1) усі радіонуклідні ДІВ, активність за окремим радіонуклідом яких не перевищує 15 рівнів активності або питомої активності, зазначеної в додатках 1, 2 до Критеріїв № 1174; 2) усі радіонуклідні ДІВ, що належать до 5 категорії закритого джерела згідно з додатком 2 до Технічного регламенту закритих джерел іонізуючого випромінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 року № 1382.

Тобто, вказаним вище нормативним актом передбачено умови за яких радіонуклідне джерело іонізуючого випромінювання може бути внесено до Переліку №138.

В листі від 06.09.2016 № 21-23/5892 «Щодо надання роз'яснень з питань ліцензування діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання», позивачу роз'яснено, що Критерії для такого типу джерел іонізуючого випромінювання як рентгенівський інспектор VARPE RX-IRIX X-RAY DDL (409 mm), виробництва VARPE Control de Peso S.A., Барселона (Іспанія), з урахуванням призначення рентгенівської системи (візуалізація, контроль упаковок з продуктами харчування) та його принцип роботи (аналіз оптичної густини об'єктів на рентгенівському зображенні), не встановлені.

Проте, з урахуванням невисокого рівня потенціальної небезпеки цієї рентгенівської інспекційної системи, Держатомрегулювання внесе відповідні зміни та доповнення до Критеріїв при черговому їх перегляді.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що рентгенівський інспектор VARPE RX-IRIX X-RAY DDL (409 mm), виробництва VARPE Control de Peso S.A., Барселона (Іспанія) не відповідає критеріям, установленим Кабінетом Міністрів України, підстави для зобов'язання відповідача внести вказане джерело іонізуючого випромінювання до Переліку джерел іонізуючого випромінювання, діяльність по використанню яких звільняється від ліцензування відсутні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація Дитячого харчування" (49089, м. Дніпро, пров. Архітектурний, 5, код ЄДРПОУ 30394678) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Окружний адміністративний суд міста Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя В.П. Катющенко

Судді О.А. Кармазін

Т.О. Скочок