ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2018 року

Київ

справа №505/2994/16-а

адміністративне провадження №К/9901/13448/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 505/2994/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Котовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області, прийняту 18 жовтня 2016 року у складі головуючого судді Нікітішина В.П. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду, прийняту 30 листопада 2016 року у складі колегії суддів: головуючого судді Запорожана Д.В., суддів Романішина В.Л., Шляхтицького О.І.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 заявив такі позовні вимоги:

- визнати протиправними дії Котовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ПФУ) щодо відмови у призначені пенсії та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії;

- зобов'язати ПФУ призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 17 листопада 2015 року.

Постановою Котовського міськрайонного суду від 18 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду, прийняту 30 листопада 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Як встановлено, згідно трудової книжки ОСОБА_1:

- з 28 січня 1982 року, наказ № 56 від 28 січня 1982 року, був прийнятий слюсарем по ремонту рухомого складу пункту контрольно-технічного обслуговування ст. Слобідка по 3 розряду;

- 04 серпня 1982 року, наказ № 403 від 04 серпня 1982 року, призначений оглядачем ремонтником по 4 розряду;

-11 квітня 1991 року, наказ № 138 від 11 квітня 1991 року, переведений оглядачем вагонів по збереженню вагонного парку;

-18 липня 1991 року, наказ № 289 від 18 липня 1991 року, переведений оглядачем ремонтником вагонів по 4-му розряду ;

- 05 липня 1993 року, наказ № 188 від 05 липня 1993 року, переведений оглядачем ремонтником вагонів по 6-му розряду ст. Слобідка;

- 04 жовтня 2004 року, наказ № 375 від 04 жовтня 2004 року, переведений оглядачем ремонтником вагонів по 5-му розряду пункту контрольно-технічного обслуговувана вагонів ст. Слобідка;

- 16 листопада 2015 року, наказ № 130/ос, звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію (ст. 38 КЗпП України).

Позивач звертався до ПФУ з заявою про призначення пільгової пенсії за вислугу років, відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням від 07 червня 2016 року № 16 ПФУ відмовило в призначенні пенсії за вислугу років, оскільки таке право при досягненні чоловіками та жінками відповідного віку та за наявності відповідного стажу роботи, мають: - оглядачі-ремонтники вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів (ПТО) станцій позакласних, 1 та 2 класу. При цьому, такого права не мають оглядачі-ремонтники вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах контрольно-технічного обслуговування (ПКТО) вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу та пунктах міждержавної передачі вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу.

Суди у цій справі виходили з того, що посада оглядача вагонів на ПКТО не є тотожною посаді оглядача вагонів ПТО, робота на якій дає право на пільгову пенсію, оскільки вона визначена Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і надає право на пенсію за вислугу років, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів від 12 жовтня 1992 року № 583.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Зокрема, заявник зазначає, що посада оглядача вагонів на ПКТО є тотожною посаді оглядача вагонів ПТО, а тому така робота дає право на пільгову пенсію.

Заперечень проти касаційної скарги не надано.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.

Відповідно пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 затверджений Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років (далі - Список професій).

Суд звертає увагу, що для деяких категорій працівників у Списку професій визначено певні особливі показники, зокрема умови праці, місце роботи тощо.

До Списку професій включені оглядачі вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу; - Оглядачі-ремонтники вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу.

Позивач працював оглядачем-ремонтником вагонів та оглядачем вагонів, проте він був зайнятий не на пунктах технічного обслуговування вагонів (ПТО), як це передбачено Списком професій, а на пунктах контрольно-технічного обслуговування (ПКТО).

Тобто, зайнятість на посаді, яку займав, позивача не відповідає Списку професій, яким визначені особливі показники, зокрема, у частині місця роботи - на пунктах технічного обслуговування вагонів (ПТО).

При цьому, суд дійшов висновку про відсутність підстав ототожнювати пункти технічного обслуговування вагонів (ПТО) та пункти контрольно-технічного обслуговування (ПКТО).

Так, згідно довідки вагонного депо «Котовськ» ДП «Одеська залізниця» від 18 лютого 2016 року № 312, згідно типового технологічного процесу роботи пунктів технічного обслуговування вагонів Т12.01 «ЦВ-0041» пункти технічного обслуговування вагонів класифікуються на такі: пункт технічного обслуговування вагонів (ПТО) - розмішується на вантажних сортувальних та дільничних станціях за затвердженим начальником залізниці переліком. На ПТО проводиться виявлення та усунення технічних несправностей вагонів перед навантаженням в поїздах, які формуються, та транзитних, для забезпечення схоронності вантажів, які перевозяться, безпечного та графікового проходження поїздів по гарантійних дільницях і до місця їх вивантаження (навантаження); пункт контрольно-технічного обслуговування вагонів (ПКТО) - розмішується на станціях, на яких проводиться заміна локомотивів та локомотивних бригад; на станціях, що передують перегонам із затяжними спусками; на станціях згідно переліку, затвердженого начальником залізниці та погодженого УЗ. ПКТО призначений для виявлення та усунення технічних несправностей вагонів, що загрожують безпеці руху поїздів оглядачами вагонів, а також для перевірки та випробування автогальм. На пункті контрольно-технічного обслуговування (ПКТО) виконують технічне обслуговування вагонів у сформованих на станції дільничних та збірних поїздах, а також в транзитних поїздах, у яких проводиться зміна локомотивів та локомотивних бригад аналогічно до технології роботи ПТО.

Враховуючи, що Списком професій встановлено право на пільгову пенсію оглядачів-ремонтників вагонів магістральних залізниць, зайнятих на пунктах технічного обслуговування, а не на пунктах контрольно-технічного обслуговування, які не є тотожними місцями роботи, суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє право виходу на пенсію за вислугу років на пільгових умовах по досягненню 55-річного віку.

Доводи заявника касаційної скарги, які стосуються незгоди з оцінкою судом зібраних доказів, не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 18 жовтня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі № 505/2994/16-а залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду