Справа № 738/1470/16-к

Провадження № 1-в/188/14/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Петропавлівка

Дніпропетровської області подання начальника Петропавлівського міжрайонного відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді виправних робіт та клопотання засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткових покарань засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Приморського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 18.11.2014 року за ч.2 ст.410 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, ч.1 ст.263 КК України, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функцій представника влади або виконувати такі обов`язки за спеціальним призначенням на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності на строк три роки, а також позбавленням військового звання «старший лейтенант», якому ухвалою Сосницького районного суду Чернігівської області від 26.08.2016 року на підставі ч. 4 ст.82 КК України замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на виправні роботи на строк 1 рік 9 місяців 23 дні за місцем роботи з відрахуванням на користь держави 20 % заробітку, звільненого з Менської ВК № 91 Чернігівської області 05.09.2016 року, працює охоронцем СПП « У Петровича»,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

представника Петропавлівського МРВ ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

03.03.2018 року до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області надійшло подання начальника Петропавлівського міжрайонного відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації (далі - Петропавлівського МРВ) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 , яке за результатом автоматизованого розподілу 04.03.2018 року передане судді ОСОБА_1 і призначене до судового розгляду.

Подання обґрунтовано тим, що засуджений ОСОБА_3 за період відбування покарання зарекомендував себе з позитивної сторони, до праці ставиться добросовісно, відбув 2/3 строку призначеного вироком покарання з урахуванням заміни позбавлення волі на більш м`яке покарання у виді виправних робіт.

Засуджений ОСОБА_3 в підготовчій частині судового засідання заявив клопотання про одночасне умовно-дострокове звільнення його від відбування додаткових покарань, призначених вироком Приморського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 18.11.2014 року.

В судовому засіданні представник Петропавлівського МРВ ОСОБА_5 власне подання підтримав, стосовно клопотання засудженого сподівається на розсуд суду.

Засуджений ОСОБА_3 подання Петропавлівського МРВ та власне клопотання підтримав і просив суд їх задовольнити.

Прокурор проти задоволення подання не заперечував, стосовно клопотання засудженого сподівається на розсуд суду.

Вислухавши думки осіб, які беруть участь в судовому провадженні, дослідивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_3 , додані до подання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.81 Кримінального кодексу (далі-КК) України до осіб, що відбувають покарання у вигляді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин (п.2 ч.3 цієї статті).

Згідно з приписами ст.46 Кримінально-виправного кодексу (далі-КВК) України уповноважений орган з питань пробації за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці щодо засуджених до покарання у виді виправних робіт може застосовувати такий захід заохочення як подання до суду матеріалів про умовно-дострокове звільнення засудженого від покарання. Подання про умовно-дострокове звільнення засудженого від покарання надсилає до суду уповноважений орган з питань пробації з урахуванням характеристики засудженого, підготовленої власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за місцем роботи засудженого.

Відповідно до ч.3 ст.154 КВК України стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статті 81 КК України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, орган або установа виконання покарань у місячний термін надсилає клопотання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленої КК України частини строку покарання зобов`язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Судом з матеріалів особової справи засудженого встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений вироком Приморського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 18.11.2014 року за ч.2 ст.410 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, ч.1 ст.263 КК України, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функцій представника влади або виконувати такі обов`язки за спеціальним призначенням на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності на строк три роки, а також позбавленням військового звання «старший лейтенант» (а.с.2-7).

Злочини, за якими він засуджений, згідно з ст.12 КК України відносяться до тяжких.

Ухвалою Сосницького районного суду Чернігівської області від 26.08.2016 року на підставі ч. 4 ст.82 КК України засудженому ОСОБА_3 замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на виправні роботи на строк 1 рік 9 місяців 23 дні за місцем роботи з відрахуванням на користь держави 20 % заробітку (а.с.10-11).

Він звільнений з Менської ВК № 91 Чернігівської області 05.09.2016 року (а.с.25).

На підставі наказу №21 від 07.09.2016 року директора СПП «У Петровича» ОСОБА_3 з 08.09.2016 року працює охоронцем СПП « У Петровича» (а.с.23).

Згідно з наказом №25 від 20.10.2016 року директора СПП «У Петровича» із зарплати охоронця СПП « У Петровича» ОСОБА_3 з 20.10.2016 року втримуються і перераховуються в доход держави 20% заробітку, контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_3 директор поклав на себе (а.с.37).

В судове засідання представник Петропавлівського МРВ ОСОБА_5 надав довідку від 13.03.2018 року №670/1 про те, що станом на 13.03.2018 року засуджений ОСОБА_3 відбув 1 рік 4 місяці 8 днів покарання у виді виправних робіт.

Отже, на час звернення органу пробації до суду з поданням засуджений ОСОБА_3 відбув 2/3 строку, призначеного вироком суду покарання з урахуванням його заміни на більш м`яке.

Як випливає зі змісту ст.81 КК України, положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.

Таким чином, однією з умов застосування до засудженого положень ст.81 КК України про умовно-дострокове звільнення є те, що він своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Про вказане може свідчити як його сумлінна поведінка, так і ставлення до праці, але основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.

З наявних у поданні та особовій справі матеріалів, що характеризують особу засудженого ОСОБА_3 , вбачається, що останній під час відбування покарання у виді виправних робіт характеризується позитивно за місцем роботи, дотримується норм, які визначають порядок, умови праці та відбування покарання та розпорядок дня підприємства (а.с.150). Не надходило на засудженого і скарг до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с.151).

Оцінивши поведінку засудженого ОСОБА_3 за весь період відбування покарання, суд приходить до висновку, що він своєю поведінкою та добросовісним ставленням до праці довів своє виправлення, у зв`язку із чим, в подальшому може бути виправлений без відбування кримінального покарання, та вважає можливим звільнити його умовно-достроково від виправних робіт на невідбуту частину строку основного покарання, тобто на 5 місяців 15 днів.

У роз`ясненні, що міститься у пунктах 7 і 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» зазначено, що згідно з ч. 1 ст. 81 КК особу може бути умовно-достроково звільнено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання. При цьому слід мати на увазі, що таким додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково (тобто до закінчення строку), є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

При умовно-достроковому звільненні від відбування основного покарання засудженого, щодо якого було застосовано додаткове покарання, суд може вирішити питання про його повне або часткове звільнення від відбування і додаткового покарання не тільки тоді, коли про це порушено питання у поданні органу, який відає виконанням покарання, а й за своєю ініціативою.

Згідно з ч.3 ст.55 КК України при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.

Ухвала Сосницького районного суду Чернігівської області від 26.08.2016 року, якою на підставі ч. 4 ст.82 КК України засудженому ОСОБА_3 замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на виправні роботи, набрала законної сили 03.09.2019 року. З цього дня слід обраховувати строк відбування засудженим додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функцій представника влади або виконувати такі обов`язки за спеціальним призначенням на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності на строк три роки.

Отже, клопотання засудженого щодо умовно-дострокового звільнення його від додаткових покарань, призначених вироком, може бути задоволене частково стосовно додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функцій представника влади або виконувати такі обов`язки за спеціальним призначенням на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності на строк три роки.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.537 Кримінального процесуального кодексу (далі-КПК) України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Згідно з ч.1 та п.1 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) засудженого та інших осіб, установ або органів про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення, зокрема, питання, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

На підставі викладеного, ст.ст.55, 81 КК України, ст.ст.46, 154 КВК України та керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Подання начальника Петропавлівського міжрайонного відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді виправних робіт засудженого ОСОБА_3 задовольнити.

Клопотання засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткових покарань засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Засудженого ОСОБА_3 звільнити умовно-достроково від відбування основного покарання у виді виправних робіт на невідбуту частину строку основного покарання, тобто на 5 місяців 15 днів.

Засудженого ОСОБА_3 звільнити умовно-достроково від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функцій представника влади або виконувати такі обов`язки за спеціальним призначенням на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності на невідбуту частину строку додаткового покарання, тобто на 1 рік 5 місяців 20 днів.

В іншій частині клопотання засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткових покарань відмовити.

На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення прокурор та засуджений можуть подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя ОСОБА_1