Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року

м. Київ

справа № 915/482/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,

учасники справи:

позивач - приватне Миколаївське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Миколаївтурист",

представник позивача - Шуменко Ю.О. - адвокат (свідоцтво від 18.05.2017 № 6019/10),

відповідач - Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,

представник відповідача - Савчук І.В. (за довіреністю від 06.03.2017 №17),

розглянув касаційну скаргу приватного Миколаївського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Миколаївтурист"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 21.06.2017

(головуючий - суддя Фролов В.Д.)

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 (головуючий - суддя Аленін О.Ю., судді: Богатир К.В. і Лашин В.В.)

у справі № 915/482/17

за позовом приватного Миколаївського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Миколаївтурист"

до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання незаконним та недійсним рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне Миколаївське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Миколаївтурист" (далі - Товариство) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - територіальне відділення АМК) про визнання незаконним та недійсним повністю рішення територіального відділення АМК від 23.03.2017 №7-ріш у справі №2-26.250/88-2016 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення №7-ріш).

Позов обґрунтовано тим, що Рішення № 7-ріш прийняте за неповного з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, при недоведеності обставин, які мають значення для справи і які Рішенням №7-ріш визнані встановленими, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, зокрема статей 50, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.06.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2017, у позові відмовлено, з посиланням на відсутність передбачених статтею 59 Закону підстав для визнання Рішення №7-ріш недійсним.

У касаційній скарзі до суду касаційної інстанції Товариство просить скасувати оскаржувані судові рішення з даної справи та прийняти нове рішення, яким "відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі". Скаргу мотивовано тим, що: Товариством на вимогу територіального відділення АМК від 16.11.2016 № 2-292/80-1663 надано відповідь з доданням копій документів, які були відправлені простою кореспонденцією; оскільки чинним законодавством України не передбачено спеціальної форми та порядку надсилання відповіді на запит про надання інформації, то така інформація може надаватися в будь-який не заборонений законом спосіб; адміністративною колегією територіального відділення АМК неправомірно застосовано до Товариства санкцію, передбачену пунктом 13 статті 50 Закону; адміністративна колегія територіального відділення АМК на порушення норм матеріального і процесуального права неправомірно поділила одну вимогу "на чотири окремі групи" та наклала штраф за кожну групу пунктів окремо у зв'язку з одними й тими ж торгами.

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, відсутність належних доказів на підтвердження наявності підстав для визнання Рішення 7-рш недійсним, і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій у розгляді справи виходили з таких обставин і висновків.

Рішенням № 7-рш:

- визнано дії Товариства, які полягали у неподанні інформації територіальному відділенню АМК на питання пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 26 вимоги про надання інформації від 16.11.2016 №2-292/80-1663 у встановлений головою територіального відділення АМК строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону, а саме: неподання інформації територіальному відділенню АМК у встановлені головою територіального відділення строки;

- за вчинене порушення відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону на Товариство накладено штраф у сумі 60 000 грн.;

- визнано дії Товариства, які полягали у неподанні інформації територіальному відділенню АМК на питання пунктів 6, 7 (7.1, 7.2), 8 (8.1, 8.2), 9 вимоги про надання інформації від 16.11.2016 №2-292/80-1663 у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону, а саме: неподання інформації територіальному відділенню АМК у встановлені головою територіального відділення строки;

- за вчинене порушення відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону на Товариство накладено штраф у сумі 60 000 грн.;

- визнано дії Товариства, які полягали у неподанні інформації територіальному відділенню АМК на питання пунктів 10, 11 (11.1, 11.2, 11.3), 12, 13, 14 (14.1, 14.2), 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 вимоги про надання інформації від 16.11.2016 №2-292/80-1663 у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону, а саме: неподання інформації територіальному відділенню АМК у встановлені головою територіального відділення строки;

- за вчинене порушення відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону на Товариство накладено штраф у сумі 60 000 грн.;

- визнано дії Товариства, які полягали у неподанні інформації територіальному відділенню АМК на питання пунктів 22, 23, 24, 25 вимоги про надання інформації від 16.11.2016 №2-292/80-1663 у встановлений головою територіального відділення строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону, а саме: неподання інформації територіальному відділенню АМК у встановлені головою територіального відділення строки;

- за вчинене порушення відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону на Товариство накладено штраф у сумі 60 000 грн.

Як вбачається з Рішення № 7-рш, територіальним відділенням АМК проводилося дослідження товарних ринків, зокрема: ринку послуг тимчасового розміщування під час відпусток та інших послуг щодо тимчасового розміщування; ринків послуг дитячих таборів, послуг (путівки) з оздоровлення дітей, у тому числі дітей пільгових категорій, м. Миколаєва у літній період тощо, та здійснювався державний контроль щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель і контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

У зв'язку з наведеним територіальне відділення АМК листом від 23.05.2016 №2-292/80-719 звернулося до Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) з вимогою про надання інформації щодо проведених у 2014-2016 роках процедур конкурсних торгів за предметом закупівлі ДК 016:2010 - 55.20.1 "Послуги щодо тимчасового розміщування під час відпусток та інші послуги щодо тимчасового розміщування" (ДК 021:2015 - 55243000-5 "Послуги дитячих оздоровчих закладів (таборів) (відпочинок та оздоровлення дітей пільгових категорій м. Миколаєва у літній період).

Фондом як замовником відповідних торгів були надані до територіального відділення АМК документи стосовно конкурсних торгів за предметами закупівель.

У результаті дослідження наданих Фондом матеріалів у територіального відділення АМК виникла необхідність отримання додаткової інформації від учасників процедур закупівель. Товариство є одним з учасників вказаного ринку та даних торгів.

У зв'язку з наведеним на юридичну адресу Товариства була направлена вимога про надання інформації від 16.11.2016 №2-292/80-1663 (далі - Вимога). Вимога складалася з 26 пунктів, у яких запитувалася інформація та документи, що стосуються керівного складу Товариства, відомостей про відносини контролю Товариства, участі Товариства у зазначених у даній вимозі торгах, в тому числі питання щодо процесу підготовки пропозиції Товариства, поданої на відповідні торги, порядку розрахунку вартості предмета закупівлі, собівартості послуг, наданих Товариством за договорами, укладеними у випадку перемоги Товариства на відповідних торгах, тощо. Вимога була вручена Товариству 21.11.2016.

Згідно з пунктом 26 Вимоги Товариство мало повідомити протягом 5-ти календарних днів з дня отримання цієї вимоги про дату її отримання. Зазначений обов'язок не був ним виконаний.

У Вимозі Товариству пропонувалося надати територіальному відділенню АМК відповіді на пункти: 1-5, 26 Вимоги - протягом 5-ти календарних днів з дня отримання Вимоги; 6-9 Вимоги - протягом 7-ми календарних днів з дня отримання Вимоги; 10-21 Вимоги - протягом 10-ти календарних днів з дня отримання Вимоги; 22-25 Вимоги - протягом 12 календарних днів з дня отримання Вимоги. Отже, враховуючи зазначені приписи законодавства про захист економічної конкуренції та дату отримання товариством Вимоги, строк надання інформації спливав: з питань пунктів 1-5, 26 Вимоги - 26.11.2016; 6-9 Вимоги - 28.11.2016; 10-21 Вимоги - 01.12.2016; 22-25 Вимоги - 03.12.2016.

Проте інформацію на питання пунктів Вимоги Товариство у встановлені головою територіального відділення АМК строки, так само як і після їх спливу, не надало. Жодних листів, пояснень, клопотань на адресу територіального відділення АМК від Товариства з даного приводу не надходило.

Таким чином, територіальне відділення АМК кваліфікувало дії Товариства у вигляді неподання інформації у встановлений територіальним відділенням АМК строк на питання пунктів, визначених у вимозі, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсним Рішення № 7-рш.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Частиною першою статті 7 названого Закону визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, тощо.

Крім того, виходячи зі змісту статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання суб'єктами господарювання та інших документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ними строки; невиконання таких вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 221 даного Закону суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Пункт 13 статті 50 Закону визначає порушенням законодавства про захист економічної конкуренції неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки. За таке порушення накладається штраф згідно із статтею 52 названого Закону.

За приписом частини першої статті 59 Закону підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Попередні судові інстанції, з'ясувавши відсутність передбачених статтею 59 Закону підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення, дійшли висновку про відсутність й підстав для задоволення позовних вимог.

Суд відхиляє аргумент Товариства про те, що інформація на Вимогу територіального відділення була надана Товариством вчасно та у повному обсязі і погоджується з доводами, викладеними територіальним відділенням АМК у відзиві на касаційну скаргу на спростування цього аргументу скаржника. Адже, як правильно встановлено попередніми судовими інстанціями, Товариством не надано жодних доказів на підтвердження отримання територіальним відділенням АМК відповіді на Вимогу. Посилання Товариства на те, що 23.11.2016 Товариством було підготовлено відповідь з доданням копій документів (які були завірені належним чином) на всі пункти Вимоги, яка зареєстрована у "журналі вихідної кореспонденції" від 23.11.2016 за № 235 та було відправлена простою кореспонденцією, правомірно відхилено судами попередніх інстанцій, оскільки останніми з'ясовано, що такий доказ не доводить відправлення та отримання зазначеної відповіді територіальним відділенням АМК. При цьому Касаційний господарський суд наголошує на тому, що, хоча інформація на запит органу Антимонопольного комітету України може надаватися в будь-якій не заборонений законом формі та спосіб, однак заперечення таким органом подання суб'єктом господарювання інформації на вимогу потребує обов'язкового подання останнім належних доказів стосовно виконання ним обов'язку з надання витребуваної інформації. Інакше кажучи, суб'єкт господарювання (або інша особа), що надає інформацію на вимогу органу Антимонопольного комітету України, вправі обрати з цією метою будь-який прийнятний для неї і не заборонений законом спосіб, у тому числі й надіслання такої інформації простим поштовим відправленням. Але в останньому випадку надавач інформації повинен усвідомлювати, що бере у зв'язку з цим на себе певний ризик ускладнення чи й неможливості доведення надання ним інформації на запит зазначеного органу, якщо останній заперечуватиме одержання відповіді на свою вимогу щодо надання інформації.

Що ж до аргумента Товариства про те, що відповідь на питання пунктів 8, 13, 14 та 24 Вимоги подавалися замовнику торгів разом з тендерною документацією в єдиному екземплярі та знаходяться у відсканованому вигляді на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України www.me.20v.un і Товариство не несе відповідальності за відсутність витребуваної інформації на названому сайті, то суд зазначає таке. У відповідності до вимог статей 17, 22, 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" саме на суб'єкта господарювання (Товариство) покладено обов'язок щодо надання інформації до територіального відділення АМК. Крім того, знаходження запитуваної інформації у відкритих джерелах інформації, на відповідних сайтах органів державної влади, в мережі Інтернет не звільняє Товариство від обов'язку надання інформації на вимоги територіального відділення АМК. До того ж судами попередніх інстанцій встановлено, що документи (протоколи, звіти, експертні висновки, акти, доповіді, економічні обґрунтування, розрахунки) про проведення конкурсних торгів та участі у них, повинні зберігатися не менше 3 років. Оскільки оголошення про результати торгів, про які вказувалося у Вимозі і стосовно яких запитувалася інформація, опубліковані 02.06.2014 та 23.06.2015, а Вимогу від 16.11.2016 отримано Товариством 21.11.2016, то на момент отримання Вимоги встановлений законодавством трирічний строк зберігання вказаних документів ще не закінчився.

Посилання скаржника на те, що адміністративна колегія територіального відділення АМК безпідставно поділила одну вимогу "на чотири окремі групи "та наклала штраф за кожну групу пунктів окремо у зв'язку з одними й тими ж торгами, спростовується тим, що Закон не визначає певної форми витребування інформації, у зв'язку з чим воно може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону. Отже, чинне законодавство про захист економічної конкуренції не містить обмежень або заборони органу Антимонопольного комітету України встановлювати в одному запиті про надання інформації вимоги щодо окремих пунктів, груп пунктів вимоги та зазначати різні строки подання інформації, тобто встановлювати декілька строків для подання інформації на різні (окремі) пункти або групи пунктів вимоги. У Вимозі територіальним відділенням АМК певними пунктами було витребувано у Товариства різну інформацію та встановлено окремі строки подання такої інформації. Факти неодноразового неподання одним і тим самим суб'єктом господарювання інформації на запити органу Антимонопольного комітету України не є триваючим порушенням у розумінні статті 42 Закону, а є самостійними (окремими) порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції. Кожний факт неподання інформації на відповідні пункти вимоги у встановлений строк містить ознаки окремого порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону, в яких наявний різний склад правопорушення - інформація не подана з різних пунктів Вимоги, щодо яких встановлено різні строки подання інформації. Оскільки Товариством було вчинено чотири окремі (самостійні) порушення, то за кожне з них й було накладено окремий штраф.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що перегляд Антимонопольним комітетом України Рішення № 7-ріш територіального відділення АМК не є тією обставиною, що зумовлює зупинення провадження у справі на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент розгляду даної справи у судах попередніх інстанцій).

Відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень першої та апеляційної інстанцій - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного Миколаївського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Миколаївтурист" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 21.06.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов