РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2018 року

м. Рівне

№817/2044/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ковальчук Г.М та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача 1: ОСОБА_1,

позивача 2: ОСОБА_2,

позивача 3: не прибув,

позивача 4: не прибув,

третьої особи на стороні позивача 1: не прибув,

третьої особи на стороні позивача 2: не прибув,

відповідача: представник не прибув;

третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області, ОСОБА_6

до

Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Адвокати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - Вища КДКА) про визнання протиправним та скасування рішення від 30.11.2017, прийнятого за результатами розгляду скарги ОСОБА_3

Ухвалами суду від 21.12.2017 та 29.12.2017 до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, було залучено: на стороні позивача - адвоката ОСОБА_6 та Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Хмельницької області (далі - КДКА Хмельницької області), на стороні відповідача - ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що 30.11.2017 Вища КДКА прийняла рішення про скасування рішення КДКА Хмельницької області від 15.08.2017 про відмову у порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_3 на дії адвокатів з числа керівництва та членів Ради адвокатів Рівненської області, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Дане рішення вважають протиправним, оскільки 15.11.2017 Хмельницький окружний адміністративний суд у справі №822/2854/17 за позовом ОСОБА_2 до КДКА Хмельницької області, предметом розгляду якого була правомірність винесення рішення КДКА Хмельницької області від 15.08.2017, прийняв постанову про відмову у задоволенні позову. Відповідно до п.3.49 Регламенту Вищої КДКА у разі оскарження одного і того ж рішення КДКА до Вищої КДКА та до суду, Вища КДКА виносить постанову про закриття провадження, виходячи із принципу правової визначеності, встановленого для оскаржень рішень КДКА Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Крім того, рішення Ради адвокатів Рівненської області стосовно ОСОБА_3 від 10.06.2016, 01.07.2016 та 02.11.2016 приймалися членами органу адвокатського самоврядування колегіально, а тому неприпустимо ставити питання про дисциплінарну відповідальність кожного окремо адвоката - члена Ради адвокатів Рівненської області.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 позовні вимоги повністю підтримали з наведених підстав. Після ознайомлення з рішенням Вищої КДКА від 30.11.17, яке вони не отримали на дату подання позову, та відзивом відповідача, додатково пояснили, що Вищою КДКА при прийнятті рішення були враховані лише доводи заявника ОСОБА_3 та взагалі не взято до уваги пояснення членів Ради адвокатів Рівненської області. У рішенні не зазначені підстави для скасування рішення КДКА у Хмельницькій області, не вказано, у чому полягає його протиправність та який дисциплінарний проступок вчинено позивачами. На час подання скарги ОСОБА_3 вже було видане свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката від 12.11.2016. Крім того, згідно з ч.2 ст.36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката. Вважають, що порушенням дисциплінарної справи завдано шкоду їх діловій репутації як адвокатів та колишніх членів Ради адвокатів Рівненської області. Несвоєчасне внесення ОСОБА_3 до Єдиного реєстру адвокатів України (далі - ЄРАУ) пояснюється діями самого заявника, який лише 30.01.2017 подав до Ради адвокатів Рівненської області письмову заяву з зазначенням найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, адреси робочого місця адвоката, без подання яких вчинити дії щодо його внесення до Реєстру адміністратор бази даних ЄРАУ не міг.

У судовому засіданні просили адміністративний позов задовольнити повністю.

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання 26.02.2018 не прибули, подали клопотання про розгляд справи без їх участі, просили позовні вимоги задовольнити.

Третя особа на стороні позивача - КДКА Хмельницької області в судове засідання не прибула, подала клопотання про розгляд справи без її участі та пояснення по суті позову, у яких зазначила, що рішення від 15.08.16 про відмову у порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_3 на дії адвокатів з числа керівництва та членів Ради адвокатів Рівненської області - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прийняте з урахуванням усіх обставин та є правомірним, що також підтверджено постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.08.17 у справі №822/2854/17. Крім того, вважає неприпустимим притягнення до відповідальності окремих адвокатів у разі ухвалення рішення колегіальним органом адвокатського самоврядування. Просила позов задовольнити повністю.

Третя особа на стороні позивача - адвокат ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, про дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач - Вища КДКА в судове засідання не прибула, надіслала письмові пояснення та відзив, у яких зазначає наступне.

Так, з покликанням на судову практику стверджує, що у позивачів відсутнє порушене право як підстава для звернення до суду за захистом, оскільки сам факт порушення дисциплінарної справи відносно адвоката не може розцінюватись як порушення його прав, свобод та інтересів. Встановлення наявності або відсутності підстав для прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи є виключними (дискреційними) повноваженнями відповідача як органу адвокатського самоврядування, а тому суд не повинен втручатися у дискрецію (вільний розсуд) Вищої КДКА.

Спірне рішення від 30.11.2017 прийняте відповідно до повноважень Вищої КДКА, визначених п.3 ч.5 ст.52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", п.п.1 та 2 Розділу 6 Положення про Вищу КДКА та п.3.43 Регламенту Вищої КДКА, а також з урахуванням наявності ознак дисциплінарного проступку в діях позивачів.

Вважає, що порушень вимог п.3.49 Регламенту щодо принципу правової визначеності не відбулося, оскільки на дату розгляду відповідачем звернення ОСОБА_3, тобто 30.11.2017, оскарження адвокатом ОСОБА_2 рішення від 15.08.2017 КДКА Хмельницької області вже відбулося та судом 15.11.2017 прийнята остаточна постанова у справі. Більше того, Хмельницьким окружним адміністративним судом було відкрите провадження за позовом не ОСОБА_3, а адвоката ОСОБА_2, який, на думку представника відповідача, подавався саме з метою отримання рішення суду про відмову у задоволенні позову та подальшого позбавлення права інших осіб оскаржити це рішення до Вищої КДКА. Покликається на практику Європейського суду з прав людини щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. Зазначає, що Вища КДКА має усі необхідні ознаки суду у розумінні ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод, тобто є квазісудовим органом.

Крім того, рішення Вищої КДКА вмотивоване наявністю підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвокатів, що підтверджується, зокрема, матеріалами дисциплінарної справи, які були предметом розгляду КДКА Хмельницької області.

У задоволенні адміністративного позову відповідач - Вища КДКА просила відмовити повністю, справу розглянути за її відсутності.

Третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 у ході судового засідання повністю підтримав позицію відповідача та, зокрема, щодо обставин справи надав наступні пояснення. Зазначив, що 10.06.2016 Рада адвокатів Рівненської області прийняла рішення про видачу йому свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування. В той же день він сплатив щорічний внесок на забезпечення адвокатського самоврядування. 15.08.2016 він звернувся до Ради адвокатів Рівненської області з проханням видати йому рішення Ради адвокатів Рівненської області від 10.06.2016, проте отримав рішення від 01.07.2016 про призупинення розгляду питання про видачу свідоцтва. Зазначене рішення він оскаржив до Ради адвокатів України, яка 13.09.2016 скасувала рішення Ради адвокатів Рівненської області від 01.07.2016. В подальшому 20.10.16 він повторно звернувся до Ради адвокатів України зі скаргою на дії Ради адвокатів Рівненської області щодо недопуску його до професії. 02.11.2016 Рада адвокатів Рівненської області прийняла рішення про його допущення до складання Присяги адвоката України та виготовила свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 12.11.2016. У подальшому, 17.11.2016 Рада адвокатів України, звернувши увагу на неналежне оформлення документів, зобов'язала їх перевидати, що і було зроблено. Також, на думку ОСОБА_3, Рада адвокатів Рівненської області порушила його право на участь у роботі органів адвокатського самоврядування, оскільки за її рішенням брати участь у зборах адвокатів Рівненської області та Конференції мали право приймати лише адвокати, відомості про яких включено в ЄРАУ у Рівненській області станом на 17.11.2016. Лише завдяки втручанню Ради адвокатів України він був включений до ЄРАУ 03.02.2017 і в такий спосіб його права були поновлені. Вважає, що його права порушені діями позивачів, а тому оскаржене рішення Вищої КДКА є правомірним та скасуванню не підлягає. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно з вимогами ст.205 КАС України суд розглянув справу за відсутності позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідача - Вищої КДКА, представника третьої особи на стороні позивача - КДКА Хмельницької області, які подали клопотання про розгляд справи без їх участі, та третьої особи на стороні позивача - адвоката ОСОБА_6, який у судове засідання не прибув, про дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивачів та третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_3, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, з огляду на таке.

Судом встановлено, що на розгляд дисциплінарної палати КДКА Хмельницької області надійшла скарга ОСОБА_3 на дії адвокатів з числа керівництва та членів Ради адвокатів Рівненської області (а.с.118-122).

У скарзі заявник зазначив, що 29.12.2015 він склав кваліфікаційний іспит та звернувся із заявою до Ради адвокатів Рівненської області про видачу йому свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування. 10.06.2016 Рада адвокатів Рівненської області прийняла рішення про видачу йому свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування. В той же день він сплатив щорічний внесок на забезпечення адвокатського самоврядування.

15.08.2016 ОСОБА_3 звернувся до Ради адвокатів Рівненської області з проханням видати йому рішення Ради адвокатів Рівненської області від 10.06.2016, однак отримав рішення від 01.07.2016 про призупинення розгляду його заяви щодо видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Це рішення він оскаржив до Ради адвокатів України, яка 13.09.2016 скасувала рішення Ради адвокатів Рівненської області від 01.07.2016.

20.10.2016 ОСОБА_3 повторно звернувся до Ради адвокатів України зі скаргою на дії Ради адвокатів Рівненської області щодо недопуску його до професії. 02.11.2016 Рада адвокатів Рівненської області прийняла рішення про його допущення до складання Присяги адвоката України та виготовила свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 12.11.2016 (т.1 а.с.203, зворотній бік) 17.11.2016 Рада адвокатів України, звернувши увагу на неналежне оформлення документів, зобов'язала їх перевидати, що і було зроблено.

Таким чином, на думку ОСОБА_3, Рада адвокатів Рівненської області порушила його права на доступ до професії та на участь у роботі органів адвокатського самоврядування, оскільки лише завдяки втручанню Ради адвокатів України він був внесений до ЄРАУ 03.02.2017.

Адвокати - колишні члени Ради адвокатів Рівненської області ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 надали свої письмові пояснення та наголосили на відсутності в їх діях ознак будь-якого дисциплінарного проступку. Крім того, заявили, 10.06.2016 та 01.07.2016 Радою адвокатів Рівненської області були прийняті рішення про відкладення та призупинення розгляду заяви ОСОБА_3 про видачу йому свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Підставою для цього стала необхідність письмового звернення до Ради адвокатів України з метою отримання роз'яснення щодо тих дій, які мала вчинити Рада адвокатів Рівненської області у зв'язку з наявністю інформації про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності правоохоронними органами АР Крим.

Отримавши відповідь з Ради адвокатів України про можливість видачі документів, на найближчому засіданні Ради, тобто 02.11.2016, було прийняте відповідне рішення про видачу ОСОБА_3 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката. Оскільки у відносинах з заявником вони діяли як члени колегіального органу, ця обставина виключає їх дисциплінарну відповідальність як окремих адвокатів.

15.08.2017 КДКА у Хмельницькій області прийняте рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з тих підстав, що дисциплінарна відповідальність адвоката є індивідуальною, а тому не може бути відповідальності кожного окремого адвоката - члена Ради адвокатів Рівненської області за рішення колегіального органу, оскільки це суперечить як вимогам ст.34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", так і Правилам адвокатської етики. Скарга ОСОБА_3 стосується не дій конкретних адвокатів, а рішень Ради адвокатів Рівненської області. Скасування Радою адвокатів України рішення Ради адвокатів Рівненської області від 01.07.2016 про призупинення розгляду питання про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_3 не є самостійною підставою для висновку про наявність дисциплінарного проступку у діях членів Ради адвокатів Рівненської області (а.с.211-212).

Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_3 14.09.2016 оскаржив його до Вищої КДКА (т.1 а.с.201-203). У скарзі заявник, зокрема, зазначив, що згідно з положеннями ч.3 ст.62 Правил адвокатської етики, адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов'язані дотримуватись вимог законів та актів НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в цілому або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування, а отже можуть нести дисциплінарну відповідальність відповідно до вимог ст.34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Незаконні дії відповідачів, що полягали у затягування вирішення питання з отриманням свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, змусили його неодноразово звертатись до Ради адвокатів України, лише після втручання якої його права були поновлені.

Супровідним листом відповідача за вих.№2290 від 17.11.2017 ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були повідомлені про місце, день та час проведення засідання Вищої КДКА. Позивачі на засідання не прибули, проте ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 подали письмові заяви, у яких клопотали про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 та залишенні у силі рішення КДКА Хмельницької області з урахуванням того, що вони не можуть нести дисциплінарну відповідальність як окремі адвокати за рішення колегіального органу, а також згідно з принципом правової визначеності, зазначеному у п.4.3 Регламенту Вищої КДКА, який приписує закрити дисциплінарну справу у випадку оскарження рішення КДКА регіону до суду.

Наголошували, що 15.11.2017 Хмельницьким окружним адміністративним судом було прийняте рішення у справі №822/2854/17 за позовом ОСОБА_2 до КДКА Хмельницької області, предметом розгляду якої було рішення КДКА Хмельницької області від 15.08.2017. Суд у своїй постанові визнав правомірним рішення КДКА Хмельницької області та відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 В апеляційному порядку рішення не оскаржувалось та набрало законної сили (т.1 а.с.15-18).

30.11.2017 Вища КДКА прийняла рішення № XI-027/2017, яким скасувала рішення КДКА Хмельницької області від 15.08.2017 та ухвалила нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і про повернення матеріалів дисциплінарної справи до КДКА Хмельницької області на стадію розгляду дисциплінарної справи (т.1 а.с.93-99).

Не погодившись з цим рішенням, позивачі оскаржили його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.33 Закону 5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно з ч.1 ст. 34 цього Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката згідно з ч.2 цієї статті є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.35 цього Закону, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Ч. 2 ст. 46 Закону 5076-VI передбачено, що адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

Згідно з ч.1 ст. 37 Закону 5076-VI, дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Порядок перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката регламентований ст.38 Закону.

Так, згідно з ч.2 цієї статті член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (ч.1 ст.39 Закону).

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (ч.3 ст.39 Закону).

Згідно з ч.1 статті 50 Закону 5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.

Відповідно до ч.5 ст. 50 Закону 5076-VI, до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

Згідно з ч.7 ст.50 Закону 5076-VI, рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону 5076-VI, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з'їзду адвокатів України та Раді адвокатів України.

Згідно з ч.4 ст.52 Закону 5076-VI, Вища КДКА:

1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Повноваження Вищої КДКА за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону визначені ч.5 цієї статті, згідно з якою Вища КДКА має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Згідно з ч.7 ст.52 Закону 5076-VI, рішення Вищої КДКА адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Вища КДКА є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (ч.9 ст.52).

Згідно з п.1.1. Регламенту Вищої КДКА, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №78, з наступними змінами, правові засади діяльності Вищої КДКА, мета, завдання та порядок її діяльності визначаються Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішеннями з'їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України, Правилами адвокатської етики, рішеннями Ради адвокатів України, Положенням про Вищу КДКА, цим Регламентом та іншими правовими актами України, що регулюють адвокатську діяльність.

Відповідно до вимог п.2 розділу 6 Положення про Вищу КДКА, затвердженого рішенням звітно-виборного з'їзду адвокатів України від 09.06.2017, та п.3.43 Регламенту, за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вища КДКА має право:

- залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

- змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

- скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

- направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Відповідно до п.3.49 Регламенту, у разі оскарження одного і того ж рішення кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури до ВКДКА та до суду, ВКДКА виносить постанову про закриття провадження, виходячи із принципу правової визначеності, встановленого для оскаржень рішень КДКА Законом 5076-VI.

Судом встановлено, що 30.11.2017 Вища КДКА прийняла рішення № XI-027/2017, яким скасувала рішення КДКА Хмельницької області від 15.00.2017 та ухвалила нове рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та повернення матеріалів дисциплінарної справи до КДКА Хмельницької області на стадію розгляду дисциплінарної справи (т.1 а.с.93-99).

Підставою для прийняття цього рішення стали висновки відповідача про наявність у діях адвокатів - членів Ради суддів Рівненської області ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ознак дисциплінарного проступку (стор.7 рішення).

Аналізуючи спірне рішення, суд зазначає, що у його описовій частині (стор. 1-5 рішення) наводяться обставини, викладені ОСОБА_3 у своїй скарзі на рішення КДКА Хмельницької області, та доводи заявника щодо порушень, які, на його думку, вчинили позивачі та адвокат ОСОБА_6 під час прийняття рішень у складі Ради суддів Рівненської області.

Після цього у рішенні зазначається, що адвокати ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в засідання не прибули, подали заяви про закриття провадження на підставі п.3.49 Регламенту, а також приймається рішення про відмову у задоволенні таких клопотань. (стор.5-7).

У мотивувальній частині рішення без здійснення будь-яких обґрунтувань міститься висновок відповідача про наявність в діях членів Ради адвокатів Рівненської області ознак дисциплінарного проступку адвоката (стор.7). Проте, у рішенні не зазначено, у яких саме діях позивачів вбачаються ознаки дисциплінарного проступку та якого саме з проступків, визначених ч.2 ст.34 Закону 5076-V.

Крім того, спірним рішенням Вищої КДКА скасоване рішення КДКА Хмельницької області від 15.09.2017, однак не наведено будь-якого обґрунтуванням підстав, з яких воно визнано неправомірним.

Відповідач у поясненнях та відзиві неодноразово заявляє, що під час виконання своїх функцій з вирішення спорів з питань притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності є квазісудовим органом у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а тому зобов'язаний застосовувати у своїй діяльності практику Європейського суду з прав людини.

З цією позицією суд погоджується, проте наголошує, що рішення відповідача від 30.11.2017 суперечить принципам юридичної (правової) визначеності та обґрунтованості прийнятого рішення як складовим права на справедливий суд, передбаченого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, 1950 року (далі - Конвенції).

Так, Європейський суд з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року), визнаючи порушення права позивачів на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції, зазначає наступне.

Згідно з усталеною практикою суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Таким чином, на переконання суду, приймаючи рішення від 30.11.2017 без будь-якого обґрунтування підстав скасування рішення КДКА Хмельницької області, без зазначення дій позивачів, у яких вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, та виду дисциплінарного проступку, відповідач, виконуючи функції органу з вирішення спорів, на який законодавством України покладено обов'язок перевіряти правомірність прийняття рішень КДКА регіонів з питань притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, порушив право позивачів на справедливий суд, тобто у даному випадку - справедливий розгляд їх спору уповноваженим органом.

Також, на думку суду, відповідач при прийнятті рішення порушив принцип юридичної (правової ) визначеності, однією з складових якого згідно з п.46 Доповіді "Верховенство права" Європейської комісії "За демократію через право" (Венеційська комісія) є передбачуваність застосування правової норми.

Так, згідно з ст.42 Закону 5076-VI, адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої КДКА або до суду.

На виконання цієї норми, Вища КДКА у п.3.49 Регламенту зазначила, що у разі оскарження одного і того ж рішення кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури до ВКДКА та до суду, Вища КДКА виносить постанову про закриття провадження, виходячи із принципу правової визначеності, встановленого для оскаржень рішень КДКА Законом 5076-VI.

Суд наголошує, що умовою застосування зазначеної норми є лише факт оскарження одного і того ж рішення КДКА регіону до Вищої КДКА або до суду. При цьому, оскарження рішення до суду унеможливлює звернення зі скаргою до Вищої КДКА. Жодних інших умов чи винятків вказана норма не містить

Судом встановлено, що ОСОБА_3 оскаржено до Вищої КДКА рішення КДКА Хмельницької області від 15.08.2017, яке вже було предметом перегляду Хмельницьким окружним адміністративним судом у справі №822/2854/17.

Проте, Вища КДКА у рішенні вказує на відсутність підстав для застосування даного положення Регламенту, оскільки на момент розгляду скарги ОСОБА_3 рішення суду за позовом ОСОБА_2 вже відбулося. Тобто, на думку відповідача, застосування положень п.3.49 Регламенту ВКДКА можливе лише, якщо такі оскарження відбуваються одночасно. У рішенні (стор. 6) також зазначається, що рішення КДКА Хмельницької області оскаржено до суду та до Вищої КДКА різними особами та з різних підстав, що теж, на думку Вищої КДКА, виключає застосування п.3.49 Регламенту.

Суд вважає такі твердження помилковими, оскільки вони не відповідають умовам застосування правової норми, зазначеної у ст.42 Закону 5076-VI та п.3.49 Регламенту. Так, застереження щодо одночасного оскарження рішення КДКА регіону, а також оскарження тими самими суб'єктами та з однакових підстав, у зазначеній нормі відсутні. Оскільки вказана норма носить імперативний характер, а повноваження Вищої КДКА при притягненні до відповідальності можна тлумачити виключно з принципу - дозволено лише те, що прямо передбачено законом, суд вважає, рішення відповідача прийняте з порушенням принципу юридичної (правової) визначеності, зазначеному у ст.42 Закону 5076-VI та п.3.49 Регламенту.

До покликань відповідача на фактичне позбавлення ОСОБА_3 права на оскарження рішення КДКА Хмельницької області від 15.08.2017 у зв'язку з прийняттям Хмельницьким окружним адміністративним судом постанови у справі №822/2854/17, суд ставиться критично, оскільки ОСОБА_3 як особа, права та інтереси якої були вирішені судовим рішенням, міг оскаржити його в апеляційному порядку відповідно до вимог ч.1 ст.185 КАС України (в редакції до 15.12.2017). Саме у такий спосіб ОСОБА_3 міг реалізувати своє право на доступ до суду, висвітлене Європейським судом з прав людини, зокрема, у рішенні "Беллет проти Франції" (заява 23805/94, рішення від 04.12.1995), на яке покликається відповідач.

Крім того, в основу рішення від 15.08.2017 КДКА Хмельницької області покладено висновок про неможливість нести дисциплінарну відповідальність окремими адвокатами за рішення, прийняті у складі колегіального органу - Ради адвокатів Рівненської області.

У судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердив, що у своїй скарзі просив Вищу КДКА притягти до дисциплінарної відповідальності адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за рішення, які вони приймали саме у складі органу адвокатського самоврядування, та їх бездіяльність. У відносини з зазначеними особами як з окремими адвокатами він не вступав.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 11.7. Регламенту Ради адвокатів регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 25.10.2014 № 178, із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 23.04.2016 № 109, розгляд та вирішення питань на засіданнях Ради адвокатів регіону і прийняття рішень проводяться Радою колегіально (т.2 а.с.48). Таким чином, скаржник ставить питання про відповідальність позивачів за дії та бездіяльність, вчинені у складі колегіального органу адвокатського самоврядування.

Проте, з системного аналізу ст.ст.33-35 Закону 5076-VI вбачається, що адвокат може нести лише індивідуальну дисциплінарну відповідальність за вчинення ним дисциплінарного проступку.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав про індивідуальність відповідальності винних осіб. Так, зокрема, у п. 188 рішення у справі "Тимошенко проти України" (Заява № 49872/11) від 30 квітня 2013 року, суд покликається на резолюцію Європейського Парламенту від 09.06.2011 щодо України, згідно з п.3 розділу "G" якої Парламент нагадує органам влади України про те, що принцип колективної відповідальності щодо рішень уряду не допускає судового переслідування окремих членів уряду за рішення, які приймалися колегіально.

Також Вища КДКА у своїх поясненнях та відзиві зазначає про відсутність порушеного права позивачів, за захистом якого вони звернулися.

Надаючи оцінку вказаній обставині, суд покликається на приписи ч.7 ст.52 Закону 5076-VI, згідно з якою рішення Вищої КДКА може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття. Аналогічне право продубльовано відповідачем у п. 6 розділу 6 Положення про Вищу КДКА.

На переконання суду, даною нормою, як законодавець, так і відповідач, надали право на оскарження рішень Вищої КДКА усім зацікавленим сторонам: як скаржнику, так і іншим особам, відносно яких прийняте спірне рішення.

Намагання відповідача переконати суд, що на даній стадії дисциплінарного провадження буд-яким чином не порушуються права осіб, відносно яких прийняте рішення про порушення дисциплінарної справи, не відповідає ч.7 ст.52 Закону 5076-VI, яка жодних винятків не містить.

Суд враховує, що згідно з ч.1 ст. 37 Закону 5076-VI, рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката - це невід'ємна частина процедури дисциплінарного провадження, завершальною стадією якої є прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та, зокрема, позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю. Без прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи не можуть бути вирішені питання про притягнення особи до відповідальності, а тому порушення прав адвокатів відбувається з моменту порушення дисциплінарної справи.

Також у позові та в судовому засіданні позивачі заявили, що факт порушення дисциплінарної справи завдає значної шкоди їх правам та інтересам у професійній сфері, шкодить їх діловій репутації як адвокатам та колишнім членам Ради адвокатів Рівненської області.

Оскільки в рішенні ВКДКА від 30.11.2017 стверджується про наявність у діях позивачів ознак дисциплінарного проступку і саме на цій підставі скасовується рішення КДКА Хмельницької області та порушується щодо позивачів дисциплінарна справа, тому суд вважає, що це рішення порушує права та інтереси позивачів у професійній сфері та їх ділову репутацію.

Наявність у Вищої КДКА дискреційних повноважень з питань прийняття рішень за скаргами осіб на рішення КДКА регіонів, на які покликається відповідач, сама по собі не свідчить наперед про законність та обґрунтованість усіх рішень відповідача, в тому числі рішення від 30.11.2017.

Вища КДКА у відзиві покликається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кутіч проти Хорватії" (заява №487778/99, п.25), відповідно до якого "право на справедливий" суд згідно з практикою Суду включає в себе не тільки право на ініціювання провадження, але й право розраховувати на "розгляд" справи судом.

Відтак, рішення відповідача від 30.11.2017 не є остаточним та може бути оскаржене до суду відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, ч.1 ст.6 КАС України (в редакції до 15.12.2017). Це право і реалізували позивачі, звернувшись до суду з адміністративним позовом.

Крім того, відповідачем під час підготовки до засідання та у ході засідання не було з'ясовано, які з вказаних ОСОБА_3 у скарзі дій входили до кола обов'язків позивачів. Так, зокрема, в судовому засіданні було встановлено, що внесення відомостей про адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ) здійснюється не членами Рад адвокатів регіонів, а відповідним адміністратором бази ЄРАУ. Згідно з поясненнями адміністратора бази даних ЄРАУ ОСОБА_9, яка виконувала такі обов'язки на час виникнення спірних правовідносин, та листа Ради адвокатів Рівненської області від 26.01.2017 №7, встановлено, що ОСОБА_3 протягом листопада 2016 - січня 2017 року з власних міркувань не надавав заяви із зазначенням найменування і місцезнаходження організаційної форми його адвокатської діяльності та адреси робочого місця, що унеможливлювало внесення відомостей про нього до ЄРАУ (т.2 а.с.72-75).

Лише 30.01.2017 ОСОБА_3 була подана відповідна заява та копія договору позички приміщення на підтвердження адреси робочого місця (т.2 а.с.76-78), одразу після чого 03.02.2017 він був внесений до ЄРАУ, що підтвердив у судовому засіданні сам ОСОБА_3

Враховуючи вищенаведені обставини, будь-які порушення чинного законодавства в діях ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з питань несвоєчасного внесення ОСОБА_3 до ЄРАУ відсутні.

Судом встановлено, що, крім зазначеного вище питання щодо несвоєчасного внесення його до ЄРАУ, ОСОБА_3 у своїй скарзі та в судовому засіданні заявляв про протиправні дії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 при прийнятті таких рішень та бездіяльності:

- рішення Ради адвокатів від 10.06.2016 про відкладення розгляду його заяви про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (т.1 а.с.210, зворотній бік);

- рішення Ради адвокатів від 01.07.2016 про призупинення розгляду питання про видачу йому свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (т.1 а.с.210);

- бездіяльність відповідачів як членів Ради адвокатів Рівненської області протягом липня - листопада 2016 року щодо невидачі йому свідоцтва, внаслідок якої були порушені його права на доступ до професії, а рішення про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю було прийняте лише 02.11.2016 (т.1 а.с.203, зворотній бік).

Суд звертає особливу увагу, що при прийнятті рішення від 30.11.2017, відповідач не врахував, що усі ці дії вчинялися протягом періоду з 10.06.2016 по 12.11.2016 (дата видачі свідоцтва та посвідчення адвоката), а спірне рішення прийняте відповідачем 30.11.2017.

Суд нагадує, що відповідно до ч.2 ст.35 Закону 5076-VI, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Таким чином, рішення від 30.11.2017 прийняте відповідачем понад рік після вчинення позивачами дій та бездіяльності, на які вказує ОСОБА_3, тобто поза межами строку притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до вимог ч.1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що Вища КДКА не довела правомірності прийнятого рішення від 30.11.2017, а тому це рішення суд визнає протиправним та скасовує, а позовні вимоги задовольняє повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас, враховуючи те, що у Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відсутні бюджетні асигнування як у суб'єкта владних повноважень, то судові витрати на користь позивачів не присуджуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_2), ОСОБА_4 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний НОМЕР_3), ОСОБА_5 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний НОМЕР_4), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області (вул.Зарічанська,5/3, пов.8, оф.801, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29017), ОСОБА_6 (АДРЕСА_5) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вул.Борисоглібська, буд.3, 2-й поверх, м.Київ, 04070, код ЄДРПОУ 26080214), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 (АДРЕСА_6) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.11.2017 №ХІ-027/2017, прийняте за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 15.08.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатів з числа керівництва та членів Ради адвокатів Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 07.03.2017

Суддя Борискін С.А.