РІШЕННЯ
Іменем України
26 лютого 2018 року
м. Чернігів
Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т. Г.
за участю секретаря судового засідання Хіловської І. Д.
розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/1007/17
за позовом: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 14000
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТОКА», вул. Космонавтів, буд.3, кв.10, м. Чернігів, 14032
до відповідача-2: Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, вул. Рокосовського, 20А, м. Чернігів, 14032
про визнання недійсними рішень загальних зборів; Статуту товариства та про скасування державної реєстрації змін до установчих документів
за участю представників сторін:
від позивача: особисто ОСОБА_1; ОСОБА_3 (довіреність від 20.10.2017, зареєстрована в реєстрі за №458)
від відповідача-1: Костіної Н.М. - адвоката, договір про надання правової допомоги від 02.10.2017, ордер ЧН №022214 від 26.02.2018
від відповідача-2: Голована О.Г. - державного реєстратора, довіреність №121 від 01.01.2018,
В судовому засіданні 26.02.2018 на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позов про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТОКА», оформлених протоколом №1 від 16.12.2015, про визнання недійсним Статуту ТОВ «ЮТОКА», зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.12.2015, номер запису 10641050019005522 та про скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «ЮТОКА» від 21.12.2015, номер запису 10641050019005522.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань йому стало відомо про зміну місцезнаходження товариства та зміну складу засновників товариства. На звернення до товариства щодо надання пояснень йому було повідомлено про виключення позивача зі складу учасників товариства та надано ксерокопію Статуту ТОВ «ЮТОКА» у новій редакції з відміткою про дату реєстрації 21.12.2015.
Водночас позивач стверджує, що свою частку у статутному капіталі ТОВ «ЮТОКА» нікому не відчужував, заяви про вихід з товариства не складав, будь-яких повідомлень про скликання загальних зборів на 16.12.2015 не отримував.
В зв'язку з цим позивач вважає, що збори 16.12.2015 проведені з порушенням правил скликання зборів учасників, а тому рішення, прийняті на таких загальних зборах учасників відповідача, а також Статут у редакції, затвердженій на цих зборах, мають бути визнані недійсними.
Відповідач-1 у відзиві проти позову заперечує та вказує, що 02.11.2015 від позивача надійшла заява загальним зборам ТОВ «ЮТОКА» з проханням вивести його зі складу учасників ТОВ «ЮТОКА» та провести з ним розрахунки щодо участі у товаристві відповідно до чинного законодавства України. Відповідач-1 також стверджує, що про скликання загальних зборів учасників ТОВ «ЮТОКА» на 16.12.2015, на яких повинна була розглядатись заява повивача про його вихід з учасників товариства, позивача було повідомлено по телефону та рекомендованим листом від 09.11.2015, підтвердженням чому слугує поштова квитанція від 09.11.2015. За твердженням відповідача-1, в повідомленні про скликання загальних зборів учасників було вказано дату, час і місце проведення зборів, а також порядок денний загальних зборів. В день проведення зборів на них були присутні учасники товариства, які володіють 66,67% голосів.
Відповідач-2 у відзиві проти позову заперечує та вказує, що Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради визнано уповноваженим органом з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 01.04.2016, у зв'язку з набранням чинності Законом України №835-VIII від 26.11.2015 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Відповідач-2 повідомляє, що державний реєстратор, який здійснив реєстраційну дію на час проведення вказаних дій в трудових відносинах з Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради не перебував, так як на час прийому документів ОСОБА_6 перебувала на посаді державного реєстратора реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції. Відповідач-2 стверджує, що Міністерство юстиції України та його територіальні управління в областях є правонаступниками Державної реєстраційної служби та її територіальних органів, котра була ліквідована. Оскільки позовні вимоги стосуються скасування державної реєстрації змін, і не стосуються здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, то, на думку відповідача-2, вчинення таких дій входить в коло повноважень Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області. А тому, за твердженням відповідача-2, Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради відповідно до чинного законодавства не є належним відповідачем по справі і не є тим суб'єктом, який порушив права позивача та до компетенції якого належить відновлення такого права.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, відповідач-2 просив суд вивести Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради зі складу учасників даного провадження.
В судовому засіданні, яке відбулось 26.02.2018, відповідачем-2 подано клопотання про заміну неналежного відповідача Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, на належного відповідача у справі - Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області.
Клопотання обґрунтовано, тими ж обставинами та нормативно-правовими актами, які викладені відповідачем-2 у відзиві на позов.
Вказане клопотання судом відхиляється з огляду на його невідповідність нормам Господарського процесуального кодексу України, оскільки, виходячи із приписів ст.48 Господарського процесуального кодексу України заміна неналежного відповідача здійснюється судом виключно за клопотанням позивача, а позивачем клопотання про заміну відповідача-2 на Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області до справи не подавалось.
В судовому засіданні, яке відбулось 26.02.2018, відповідачем-1 подано клопотання про призначення у справі повторної судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручити Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру УМВС України в Чернігівській області.
Клопотання обґрунтовано тим, що 17.02.2018 відповідачем-1 був отриманий висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №5812/5813/17-24 від 13.02.2018 у справі №927/1007/17. Відповідач-1 повідомляє, що з метою перевірки об'єктивності та обґрунтованості наданого висновку 19.02.2018 відповідач-1 звернувся до ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» за отриманням консультаційного висновку за результатами рецензування висновку експерта №5812/5813/17-24 від 13.02.2018 у справі №927/1007/17. Відповідач-1 вказує, що відповідно до Консультаційного висновку від 23.02.2018 за результатами рецензування висновку експерта №5812/5813/17-24 від 13.02.2018 у справі №927/1007/17 встановлено, що судово-почеркознавча експертиза за матеріалами справи №927/1007/17, за результатами якої складено висновок №5812/5813/17-24 від 13.02.2018, проведена неповно та необ'єктивно, з порушенням методичних положень у галузі судово-почеркознавчої експертизи, а зроблений в результаті дослідження категоричний негативний висновок щодо справжності досліджуваного підпису від імені ОСОБА_1 у заяві про виведення його зі складу учасників ТОВ «Ютока» від 02.11.2015 є необґрунтованим.
Позивач заперечував проти клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, зазначаючи про відсутність для цього підстав.
Клопотання відповідача-1 про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи судом відхиляється з огляду на таке.
Можливість призначення повторної експертизи під час вирішення спору передбачається ч.2 ст.107 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої повторна експертиза може призначатися за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необгрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо).
Мотивуючи підстави для призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, відповідач-1 посилається на результати рецензування висновку експерта №5812/5813/17-24 від 13.02.2018 у даній справі. Разом з тим, як вбачається із змісту консультативного висновку, підготовленого за результатами вказаного рецензування, консультативний висновок складений ОСОБА_7 - працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський експертно-дослідний центр». При цьому, згідно з інформацією, наведеною у картці атестованого судового експерта ОСОБА_7, свідоцтво на підтвердження кваліфікації судового експерта, зокрема щодо почеркознавчої експертизи, анульоване рішенням ЕКК КНДІСЕ від 03.02.2017 №1. Будь-якої іншої інформації про наявність у особи, якою складено консультативний висновок щодо рецензування висновку експерта, кваліфікації судового експерта з відповідної спеціальності та атестації у порядку, передбаченому Законом України «Про судову експертизу», відповідач-1 суду не надав.
До того ж суд звертає увагу, що проведення рецензування висновку експерта №5812/5813/17-24 від 13.02.2018, та проведення цього рецензування особою, яка не є співробітником Науково-дослідної експертної установи, суперечить Порядку проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 25.05.2015 №775/5, зареєстрованим Міністерстві юстиції України 26.05.2015 за № 421-VIII.
Відтак, суд приходить до висновку, що консультативний висновок від 23.02.2018 за результатами рецензування висновку експерта №5812/5813/17-24 від 13.02.2018, не є належним та допустимим доказом, на підставі якого суд може прийти до висновку про необгрунтованість висновку експерту за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, а тому відсутні правові підстави для призначення повторної експертизи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи сторін, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (позивач у справі) з 06 листопада 2012 року є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТОКА» (відповідача-1 у справі), що підтверджується протоколом №6 від 06.11.2012 загальних зборів учасників ТОВ «ЮТОКА», та п.3.3. Статуту ТОВ «ЮТОКА» в редакції, затвердженій загальними зборами учасників ТОВ «ЮТОКА» (протокол №6 від 06.11.2012), державна реєстрація якої проведена 09.11.2012 за номером запису 10641050012005522.
Як вбачається із п.5.5. Статуту ТОВ «ЮТОКА» в редакції, затвердженій загальними зборами учасників ТОВ «ЮТОКА» (протокол №7 від 30.07.2013), державна реєстрація якої проведена 05.08.2013 за номером запису 10641050014005522, частка позивача у Статутному капіталі відповідача-1 становить 1161663,83грн. (один мільйон сто шістдесят одна тисяча шістсот шістдесят три гривні 83 копійки), що складає 33,33% Статутного капіталу відповідача-1.
Позивач, мотивуючи підстави звернення до суду з даним позовом, стверджує, що з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.10.2017 за №1003151399 станом на 20.10.2017 йому стало відомо, що він не входить до переліку засновників ТОВ «ЮТОКА», а також виявлено, що останньою реєстраційною дією є державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 21.12.2015; 10641050019005522; ОСОБА_6; Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради; зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників.
За твердженням позивача, у зв'язку з цим 27.10.2017 він звернувся до директора ТОВ «ЮТОКА» з проханням роз'яснити ситуацію, що склалася, та надати документи, на підставі яких було вчинено реєстраційну дію 21.12.2015 за №10641050019005522, на, що, як зазначає, позивач, йому було повідомлено, що його виключено зі складу учасників ТОВ «ЮТОКА» та надано ксерокопію Статуту ТОВ «ЮТОКА» у новій редакції, затвердженій загальними зборами учасників ТОВ «ЮТОКА» протокол №1 від 16.12.2015, з відміткою про дату реєстрації 21.12.2015 номер запису 10641050019005522.
Оскільки, як стверджує позивач, ним не вчинялось жодних дій, направлених на відчуження його частки у статутному капіталі ТОВ «ЮТОКА», будь-яких заяв про вихід з ТОВ «ЮТОКА» ним також не складалося, а також він не отримував будь-яких повідомлень від Товариства про проведення будь-яких зборів учасників щодо виключення його зі складу учасників ТОВ «ЮТОКА», позивач просить визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЮТОКА», оформлені протоколом №1 від 16.12.2015 та Статут в редакції, державна реєстрація якої проведена 21.12.2015 за номером запису 10641050019005522, а також скасувати цю державну реєстрацію змін до установчих документів.
Отже, спір у даній справи стосується безпідставного, на думку позивача, позбавлення його статусу учасника ТОВ «ЮТОКА», внаслідок чого, за твердженням позивача, відбулось порушення його корпоративних прав.
Згідно з приписами ст.167 Господарського кодексу України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до ст.116 Цивільного кодексу України та ст.10 Закону України «Про господарські товариства» учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
В розділі 7 «Права учасників товариства» Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТОКА» в редакції, затвердженій загальними зборами учасників цього товариства від 30.07.2013 (протокол №7), яка була чинна станом на 16.12.2015, зазначено, що учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами Товариства, посідати керівні посади в органах управління Товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку зі складу Товариства; одержувати інформацію про діяльність Товариства; отримувати у користування майно, що належить Товариству (за згодою решти учасників); оскаржити до суду рішення загальних зборів учасників Товариства, а також учасники мають інші права, передбачені чинним законодавством України.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач-1 стверджує, що позивач скористався своїм правом на вихід із учасників Товариства, подавши на ім'я загальних зборів ТОВ «ЮТОКА» заяву від 02.11.2015 про виведення його зі складу учасників.
В зв'язку з цією заявою, як зазначає відповідач-1, 16 грудня 2015 року учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТОКА» проведені загальні збори учасників, про що складено протокол №1 (т.1, а.с.182-184).
Як вбачається із змісту вказаного протоколу №1 від 16.12.2015, на зборах були присутні учасники Товариства - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, яким в сукупності належало 66,67% голосів, що з урахуванням п.15.5.1. Статуту відповідача-1 в редакції, яка діяла станом на 16.12.2015, свідчить про наявність кворуму при проведенні цих зборів.
До порядку денного зборів включені питання:
1. Про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «ЮТОКА».
2. Про збільшення часток учасників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у статутному капіталі ТОВ «ЮТОКА»;
3. Про розподіл статутного капіталу ТОВ «ЮТОКА» між оновленим складом учасників Товариства;
4. Про зміну місцезнаходження ТОВ «ЮТОКА».
5. Про підтвердження повноважень директора ТОВ «ЮТОКА» на наступний період.
6. Про внесення змін та доповнень до Статуту ТОВ «ЮТОКА».
З винесених на розгляд загальних зборів учасників ТОВ «ЮТОКА» питань учасниками прийняті відповідні рішення, а саме:
1. Задоволено заяву ОСОБА_1, виведено його зі складу учасників ТОВ «ЮТОКА», вирішено здійснити розрахунки щодо його участі у ТОВ «ЮТОКА» згідно з чинним законодавством, виплативши йому вартість частини майна пропорційно частці ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства (33,33%). Виплату зазначеної суми провести після затвердження звіту за 2015 рік ТОВ «ЮТОКА» і в строк до 12 місяців з дня виходу ОСОБА_1 Виплатити ОСОБА_1 належну йому частку прибутку, одержаного Товариством у 2015 році до моменту його виходу з Товариства.
2. З метою уникнення процедури зменшення статутного капіталу ТОВ «ЮТОКА» (у наслідок виходу ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства та виплати йому належної частки у майні Товариства) дозволити учасникам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 збільшити належні їм частки у статутному капіталі ТОВ «ЮТОКА» наступним чином: ОСОБА_8 - на 580836грн.17коп.; ОСОБА_9 - на 580827грн.66коп. та провести цим учасникам збільшення своїх часток у строк до 31.12.2016.
3. Визначили, що після змін частки учасників у статутному капіталі ТОВ «ЮТОКА» будуть становити: ОСОБА_8 - 1742500грн.00коп., що складає 50% Статутного капіталу Товариства (50 голосів); ОСОБА_9 - 1742500грн.00коп., що складає 50% Статутного капіталу Товариства (50 голосів).
4. Змінено місцезнаходження ТОВ «ЮТОКА» та визначена нова юридична адреса Товариства: Україна, 14032, АДРЕСА_3.
5. Підтверджено повноваження директора ТОВ «ЮТОКА» ОСОБА_10 відповідно до Статуту товариства на наступний період.
6. Затверджено нову редакцію Статуту ТОВ «ЮТОКА».
Як вбачається із наявних у справі матеріалах, Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТОКА» в редакції, затвердженій загальними зборами учасників від 16.12.2015 (протокол №1), зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 21.12.2015 за номером запису 10641050019005522 (т.1, а.с.127).
Разом з тим, під час розгляду справи позивач факт складання та направлення відповідачу-1 заяви про вихід зі складу учасників Товариства заперечував та стверджував, що подібні заяви не писав.
Надаючи правову оцінку праву учасника товариства з обмеженою відповідальністю на вихід з товариства, суд виходить з такого.
Згідно з ч.2 ст.100 Цивільного кодексу України учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року.
З даною нормою кореспондуються приписи ст.148 Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла станом на 02.11.2015, згідно з якою учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Отже, право учасника на вихід з товариства є безумовним правом та не залежить від згоди інших учасників та самого товариства.
В пункті 11.1. Статуту ТОВ «ЮТОКА» в редакції, затвердженій загальними зборами учасників від 30.07.2013, передбачено, що учасник Товариства має право вийти з Товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за 10 днів до виходу.
Відповідачем-1 до відзиву на позов надано незасвідчену копію заяви ОСОБА_1 від 02.11.2015 про виведення його зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТОКА» та про проведення з ним розрахунків щодо участі у цьому товаристві відповідного до чинного законодавства (т.1, а.с.185).
Як свідчить огляд в ході розгляду справи по суті матеріалів реєстраційної справи №1_064_005522_48 Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТОКА», яка зберігається в Управлінні адміністративних послуг Чернігівської міської ради, оригінал вказаної заяви зберігається в реєстраційній справі, а копія цієї заяви до матеріалів справи надана Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради (т.1, а.с.126).
Суд звертає увагу, що із змісту вказаної заяви не вбачається дати виходу ОСОБА_1 із товариства, а також на заяві відсутні будь-які відмітки про момент отримання цієї заяви самим Товариством.
Водночас, суд приймає до уваги, що в силу приписів ст.100 Цивільного кодексу України право участі у товаристві є особистим немайновим правом. Відповідно до ст.271 Цивільного кодексу України зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.
Загальну характеристику особистого немайнового права наведено в ст.269 Цивільного кодексу України. Так, особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Такі права не мають економічного змісту, тобто неможливо визначити їх грошову вартість, вони не можуть відчужуватись, отже бути об'єктом цивільного обігу. При цьому, суд приймає до уваги, що специфіка здійснення особистих немайнових прав проявляється, насамперед, в їх правовій природі. Будучи тісно пов'язаними з особою носія, особисті немайнові права фізичних осіб повинні здійснюватися нею самостійно, тобто сама фізична особа має вчиняти юридично значимі дії, які спрямовані на здійснення відповідних особистих немайнових прав.
В ст.272 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно. В інтересах малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які за віком або за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої особисті немайнові права, їхні права здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники. В усіх інших випадках особисті немайнові права реалізовуються фізичною особою самостійно, відповідно до її внутрішнього переконання та волевиявлення.
Отже, враховуючи, що право на участь в товаристві є особистим немайновим правом учасника, тому суд приходить до висновку, що заяву про вихід з товариства мав подати та підписати ОСОБА_1 особисто. Тобто, саме ОСОБА_1 мав самостійно розпорядитися належним йому правом на участь в товаристві та правом на вихід з товариства.
Враховуючи заперечення позивача щодо підписання ним заяви від 02.11.2015 про вихід зі складу учасників Товариства, судом за клопотанням позивача з метою встановлення справжності підпису позивача на заяві від 02.11.2015 ухвалою суду від 11.12.2017 у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у заяві від 02 листопада 2015 року на адресу Загальних зборів учасників ТОВ «ЮТОКА» самим ОСОБА_1, чи іншою особою?».
У висновку експерта №5812/5813/17-24 від 13.02.2018, складеного за результатами проведення призначеної ухвалою суду від 11.12.2017 у справі №927/1007/17 судової почеркознавчої експертизи встановлено, що досліджуваний підпис від імені ОСОБА_1 в заяві від 02 листопада 2015 року на адресу Загальних зборів учасників ТОВ «ЮТОКА» виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що вищевказана заява підписана не позивачем особисто, а відтак ця заява не є належним та допустимим доказом, що засвідчує волевиявлення позивача на вихід зі складу учасників ТОВ «ЮТОКА».
З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджується факт підписання позивачем заяви про вихід зі складу учасників ТОВ «ЮТОКА», а відтак позивач не проявляв своєї волі на вихід із Товариства.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу приписів ч.1,3 ст.74 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач-1 не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б спростовували вище вказану обставину.
Згідно з ч.3 ст.167 Господарського кодексу України відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав є корпоративними відносинами.
За загальними правилами вихід учасника з товариства з обмеженою відповідальністю є одним із способів припинення корпоративних прав. Проте, враховуючи, що позивачем заява про вихід із складу учасників ТОВ «ЮТОКА» не підписувалась, такий намір ним не висловлювався, а тому суд приходить до висновку, що корпоративні права позивача щодо відповідача-1 не припинились, і між позивачем та відповідачем-1 існують корпоративні відносини.
Отже, в зв'язку з наявністю у позивача корпоративних прав позивач міг здійснювати їх реалізацію, зокрема права на управління товариством.
Однією із форм реалізації права учасника на управління товариством з обмеженою відповідальністю є участь такого учасника у роботі вищого органу управління товариством - загальних зборах учасників.
Згідно із положеннями статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Рішення загальних зборів учасників господарського товариства за своєю правовою природою є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), які породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Тому, за загальними правилами, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства є невідповідність таких рішень нормам законодавства, порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів, позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах, порушення прав чи законних інтереів учасника товариства рішенням загальних зборів.
За змістом ч.4 ст.145 Цивільного кодексу України черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.
Як передбачено частиною 5 статті 61 Закону України «Про господарські товариства», про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Порядок проведення загальних зборів учасників відповідача-1 визначено у розділі 15.6. Статуту товариства, в п.15.6.4. якого встановлено, що про проведення загальних зборів учасники повідомляються письмово (листами) або по телефону із зазначенням часу та місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.
Отже, факт скликання загальних зборів учасників відповідача на 16.12.2015 та факт повідомлення про загальні збори всіх учасників має бути підтверджений доказами, які свідчать про надсилання у встановлений статутом строк всім учасникам ТОВ «ЮТОКА» письмових повідомлень із зазначенням часу та місця проведення зборів та їх порядку денного.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що у повідомленні про скликання загальних зборів учасників товариства одночасно має міститься інформація про час, місце проведення зборів та про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).
Відповідач-1, заперечуючи проти позову, стверджує, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце проведення зборів, та порядку денного. На підтвердження даного факту відповідачем-1 надано до матеріалів справи копію листа від 09.11.2015 на ім'я ОСОБА_1 та копію фіскального чеку зі штрихкодовим ідентифікатором 1401302253633 від 09.11.2015, адресатом в якому зазначено «Ковтун» (т.1, а.с.186-187).
Суд вважає за необхідне зазначити, що з поданої відповідачем-1 копії фіскального чеку від 09.11.2015 за відсутності інших документів, які підтверджують перелік вкладення до вказаного листа, неможливо встановити, який саме документ направлявся адресату.
Разом з тим, враховуючи, що позивачем не надано суду доказів, які спростовують факт направлення рекомендованим листом від 09.11.2015 зі штрихкодовим ідентифікатором 1401302253633, інших документів, а не повідомлення, тому суд приходить до висновку, що позивач не довів обгрунтованість свого твердження про неотримання повідомлення про скликання на 16.12.2015 загальних зборів учасників Товариства.
Разом з тим, здійснивши аналіз змісту листа від 09.11.2015 в сукупності з іншими наявними у справі доказами, суд приходить до висновку, що повідомлення від 09.11.2015 місить неправильну інформацію щодо часу проведення зборів. Так, в повідомленні від 09.11.2015 зазначено про скликання загальних зборів учасників ТОВ «ЮТОКА» на 16 грудня 2015 року о 13год.00хв. за адресою: Україна, 14032, АДРЕСА_4, а також наведений порядок денний загальних зборів учасників Товариства.
Водночас, із Протоколу №1/1 реєстрації учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТОКА», що прибули для участі у загальних зборах Товариства 16 грудня 2015 року (т.1, а.с.125), вбачається, що початком проведення цих загальних зборів визначено 14год.00хв., а не о 13год.00хв., як зазначено у листі від 09.11.2015.
За таких обставин суд приходить до висновку, що інформація, яка була наведена в повідомленні про скликання на 16.12.2015 загальних зборів, зокрема щодо часу початку зборів, не відповідає фактичному часу проведення загальних зборів, в зв'язку з чим є підстави для твердження про порушенням відповідачем-1 процедури повідомлення та проведення загальних зборів, скликаних на 16.12.2015, чим було порушено гарантоване право позивача на управління товариством шляхом прийняття участі у загальних зборах.
Як встановлено судом вище, на загальних зборах учасників відповідача-1, які проводились 16.12.2015, та на яких були присутні два учасника - ОСОБА_8 і ОСОБА_9, крім питання про виведення позивача зі складу учасників товариства були вирішені питання про збільшення розмірів часток у статутному капіталі товариства інших учасників - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, здійснено перерозподіл цих часток та внесені зміни до Статуту ТОВ «ЮТОКА» щодо складу учасників.
Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджується факт підписання позивачем заяви про його вихід із товариства, в зв'язку з чим корпоративні відносини між позивачем та відповідачем-1 не припинились, тому у зборів учасників товариства 16.12.2015 були відсутні підстави для прийняття рішення про виведення позивача зі складу учасників товариства, здійснення перерозподілу часток у статутному капіталі товариства, та внесенні змін до статуту товариства щодо складу учасників.
Отже, рішення загальних зборів учасників відповідача-1 від 16.12.2015 порушують корпоративні права позивача, в зв'язку з чим їх належить визнати недійсними.
Відповідно до приписів статей 4 та 51 Закону України «Про господарські товариства» установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, а саме Статут, має містити, зокрема, відомості про склад засновників та учасників товариства, відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення учасниками вкладів.
Надаючи правову оцінку змісту Статуту ТОВ «ЮТОКА» в редакції, яка затверджена загальними зборами учасників від 16.12.2015, суд враховує, що цей Статут не суперечить загальним вимогам чинного законодавства щодо відомостей, які повинні обов'язково міститися в статуті товариства з обмеженою відповідальність.
Разом з тим, суд приймає до уваги, що зміни до статуту, внесені на загальних зборах учасників відповідача-1 від 16.12.2015, не відображають реального складу учасників товариства, реальних відомостей про розмір часток кожного із учасників, а відтак порушують корпоративні права позивача.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Тобто зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
В силу приписів ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способи захисту яких визначені у частині 2 цієї статті та який не є вичерпним переліком. При цьому, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Порядок та межі застосування конкретного способу захисту залежать як від змісту охоронюваного законом суб'єктивного права чи інтересу , так і від характеру його порушення.
Отже, порушені права позивача підлягають судовому захисту та відновленню.
З огляду на предмет заявленого корпоративного спору, приймаючи до уваги вищевказані обставини спору, суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання Статуту ТОВ «ЮТОКА» в редакції, затвердженій загальними зборами учасників від 16.12.2015 спрямована на поновлення порушених прав.
Враховуючи приписи ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та з огляду на те, що прийняті на загальних зборах учасників Товариства від 16.12.2015 рішення є недійсними як такі, що порушують права позивача щодо участі у Товаристві з наведених вище підстав, суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання Статуту відповідача-1 недійсним є правомірною та такою, що направлена на відновлення порушених прав та є ефективним способом захисту.
З урахуванням того, що рішення прийняті на оспорюваних позивачем загальних зборах підлягають визнанню недійсними, з метою настання реальних наслідків визнання таких зборів недійсними, суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача про визнання Статуту ТОВ «ЮТОКА» в редакції, прийнятій загальними зборами учасників відповідача-1 від 16.12.2015 недійсним, оскільки визнання такого Статуту недійсним поверне правовий статус позивача як учасника Товариства, що за своєю суттю і метою є судовим захистом у даному спорі.
Вимога позивача про скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «ЮТОКА» від 21.12.2015, номер запису 10641050019005522 є похідною вимогою від заявлених позивачем вимог у даному корпоративному спорі, а тому розглядається судом в межах даної справи.
Враховуючи, що на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЮТОКА» від 16.12.2015, які є недійсними та порушують права позивача, 21.12.2015 були вчинені реєстраційні дії з державної реєстрація змін до установчих документів юридичної особи щодо зміни місцезнаходження, зміни складу або інформації про засновників, тому з метою приведення відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у відповідність з фактичними обставинами, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «ЮТОКА» від 21.12.2015, номер запису 10641050019005522 .
За таких обставин, позовні вимоги є обгрунтованими, а тому їх належить задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений за подання даного позову судовий збір повністю покладається на відповідача-1, як особи, внаслідок неправомірних дій якої виник даний спір.
Керуючись ст.74, 76, 77, 78, 79, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТОКА» від 16 грудня 2015 року, оформлені протоколом №1.
Визнати недійсним Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТОКА» (ідентифікаційний код 34924481) в редакції, затвердженій загальними зборами учасників ТОВ «ЮТОКА» від 16.12.2015, протокол №1, державна реєстрація змін до якого проведена 21.12.2015, номер запису 10641050019005522.
Скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТОКА» (ідентифікаційний код 34924481), проведену 21 грудня 2015 року, номер запису 10641050019005522.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТОКА», вул.Космонавтів, буд.3, кв.10, м.Чернігів (ідентифікаційний код 34924481) на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 4800грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Дата складення повного рішення 03 березня 2018 року.
Суддя Т. Г. Оленич
