Єдиний унікальний номер 242/4817/17 Головуючий у 1 інстанції Пирогова Л.В.

Номер провадження 22-ц/775/277/2018 Суддя-доповідач Дундар І.О.

Категорія 20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Дундар І.О.

суддів: Агєєва О.В., Корчистої О.І.,

за участю секретаря судового засідання Ситнік Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в приміщенні суду в місті Бахмуті Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора м. Гірник», третя особа: приватний нотаріус Селидівського міського нотаріального округу Козирєва Леся Вікторівна, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 08 грудня 2017 року, ухвалене в приміщенні суду в місті Селидове Донецької області об 11-22 годині, повний текст судового рішення складено 12 грудня 2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати дійсним договір про придбання майна банкрута на аукціоні та визнати за ним право власності на нежиле приміщення.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 08 грудня 2017 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, суд не всебічно та не в повному обсязі розглянув матеріали справи - суд не надав належної оцінки колізії нормативних актів, які регулюють порядок реалізації майна на аукціоні під час проведення процедури банкрутства та порядку нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна - ст.334, 655, 657 ЦК України, ст.34, 45, 48 Закону України «Про нотаріат», ст. 43, 44, 49, 59, 69, 75 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Приватний нотаріус Козирєва Л.В. надала суду заяви з проханням розглянути справу без її участі.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом першої інстанції під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_2 є переможцем аукціону, проведеного на Товарній біржі «Донбас» 17 липня 2017 року щодо продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, 25 липня 2017 року нежиле приміщення передано ОСОБА_2 у власність, постановою нотаріуса від 12 жовтня 2017 року відмовлено у видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем невірно обрано спосіб захисту, оскільки позивач не оспорює виконання відповідачем вимог ст.75 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а посилається на те, що дії нотаріуса з приводу відмови у видачі порушують його права як власника, позивач не позбавлений права оскаржити відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.

Такі висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_2, посилаючись на ст.328 , 392 ЦК України просив визнати дійсним договір про придбання майна банкрута на аукціоні та визнати за ним право власності на спірне майно (арк..спр.2-5).

За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З матеріалів справи вбачається, що будинок АДРЕСА_1 належить територіальній громаді м. Селидове в особі Селидівської міської ради на праві повного господарського відання Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора м. Гірник» (арк. спр. 60-69).

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню є укладеним з дня такого посвідчення.

На підставі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язуються передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі - продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податкові заставі.

Виходячи з викладеного без нотаріального посвідчення договір купівлі-продажу нежитлового приміщення не є укладеним, а тому позивач не є власником спірного майна і відповідно не має право на захист на підставі зазначених норм права - 328, 392 ЦК України.

В той же час виходячи з позовних вимог і предмету позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору,що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення ,суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Як роз'яснив у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

На підставі ч.1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають: право власності; ч. 1 ст. 5 - у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Виходячи з викладеного визнання в судовому порядку дійсним правочину щодо нерухомості суперечить законодавству, оскільки такий правочин підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Так, в обґрунтування незаконності рішення суду ОСОБА_2 посилався на порядок продажу майна боржника - банкрута на аукціоні, передбачений ст. 44, 49, 50, 69, 71 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В порядку, передбаченому даним Законом Товарна біржа «Донбас» 17 липня 2017 року провела аукціон з продажу нежилого приміщення загальною площею 82,9 кв. м за адресою: Донецька область м.Селидове, м.Гірник вул..Шевченка, будинок 33; переможець аукціону - ОСОБА_2, про що складено протокол №11-б/17 (арк...спр.34).

19 липня 2017 року позивач оплатив вартість нежитлового приміщення (арк.спр.35), між сторонами 25 липня 2017 року укладено договір №б/н купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні, який всупереч вимог ч.4 ст.50 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не був посвідчений нотаріально, 25 липня 2017 року складено акт про передання права власності на куплене нерухоме майно (арк..спр.37).

На підставі ч.3, 4 ст.75 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни передається нотаріусу, а копії акта не пізніше наступного дня разом із відомостями про нотаріуса надсилаються (вручаються) покупцю, замовнику аукціону та продавцю. Нотаріус видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 4 глави 12 р. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого Наказом Мінюст від 22 лютого 2012 року № 296/5 придбання нерухомого майна на аукціоні при його продажі в провадженні у справі про банкрутство оформлюється нотаріусом відповідно до статті 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва. Свідоцтво про придбання майна на аукціоні видається нотаріусом на підставі акта про передання права власності на придбане майно, що підписується сторонами, та протоколу про проведення аукціону, складеного організатором аукціону. До протоколу обов'язково має бути доданий засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону.

Постановою від 12 жовтня 2017 року приватний нотаріус Селидівського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 відмовлено ОСОБА_2 у вчиненні нотарівальної дії - видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні у справі про банкрутство на нежиле приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 82,9 кв. м. (арк..спр.39).

Виходячи з викладеного позивач фактично не погоджується з діями нотаріуса.

На підставі ст. 50 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

ОСОБА_2 дії нотаріуса в судовому порядку не оскаржував, але не позбавлений такого права.

Апеляційний суд вважає, що суд правильно оцінив докази, що надані сторонами, та дав їм належну правову оцінку. Підстави для переоцінювання наявних в матеріалах справи доказів відсутні.

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи.

На підставі ст.375 ЦК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С ТА Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 08 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий

Судді :