РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2018 року

м. Рівне

№817/1323/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2,

відповідача 1: представник Здор Н.М.,

відповідача 2 : представник Никитюк Т.В.,

відповідача 3: представник Осіпова З.І.,

відповідача 4: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Департаменту кіберполіції України Національної поліції, Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області

про визнання дій протиправними, стягнення шкоди,

В С Т А Н О В И В:

05.09.2017 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Костопілького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Рівненській області, Поліського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України, про визнання протиправними дій щодо проведення обшуку, стягнення майнової і моральної шкоди.

06.09.2017 відкрито провадження в справі №817/1323/17. Цього ж дня закінчено підготовче провадження, а справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.09.2017.

Судове засідання 26.09.2017 відкладено на 13.10.2017 за письмовим клопотанням Поліського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України.

Судове засідання 13.10.2017 відкладено на 07.11.2017 за письмовим клопотанням позивача.

В судовому засіданні 07.11.2017 за згодою позивача, відповідача Поліське управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України, яке не має статусу юридичної особи замінено на Департамент кіберполіції Національної поліції України.

В цьому ж засіданні було вирішено клопотання Департаменту кіберполіції Національної поліції України про закриття провадження у справі, яке обґрунтовувалось тим, що спір у даній справі стосується правомірності дій працівників Коспопільського ВП ГУНП у Рівненській області та Поліського управління кіберполіції Департаменту Кіберполіції НПУ під час проведення обшуку за місцем проживання позивача, який було проведено на виконання ухвали слідчого судді, ухваленої в рамках кримінального провадження, а тому такий спір повинен вирішуватися в порядку Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 07.11.2017 в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі №817/1323/17 відмовлено повністю з тих підстав, що ОСОБА_1, маючи статус адвоката, звернулась в суд з адміністративним позовом про визнання незаконними дій працівників поліції з приводу проведення обшуку у її помешканні, який обґрунтувала тим, що обшук проведений без попереднього повідомлення Ради адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії, і при цьому, позивач не є і не була стороною відповідного кримінального провадження, в рамках якого проводився такий обшук, і в ході якого їй заподіяно матеріальних і моральних збитків. Така позиція відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у справі "Кузьменко проти України" (заява №49526/07) рішення від 09.03.2017, яке набуло статусу остаточного 09.06.2017.

В судовому засіданні 07.11.2017 було оголошено перерву до 24.11.2017 для виклику свідків та подання витребовуваних судом доказів.

В судовому засіданні 24.11.2017 за клопотанням позивача, відповідача Костопілький відділ поліції Головного управління Національної поліції у Рівненській області, який не має статусу юридичної особи замінено на Головне управління Національної поліції у Рівненській області. Також за клопотанням позивача до участі в справу в якості відповідачів залучено Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області та Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області. В зв'язку з цим судовий розгляд відкладено на 15.12.2017.

В судовому засіданні 15.12.2017 прийнято заяву позивача про зміну предмета позову, за змістом якої ОСОБА_1 просить: 1) Визнати протиправними та незаконними дії Костопільського відділу поліції Головного управління національної поліції у Рівненській області та Поліського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України щодо обшуку, проведеного 06.03.2017 в помешканні позивача - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2; 2) Стягнути з держави в особі її територіальних органів виконавчої влади - Головного управління національної поліції у Рівненській області та Департаменту кіберполіції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 4279,00 грн. і зобов'язати Головне Управління Державної казначейської служби у Рівненській області та Головне Управління Державної казначейської служби України в Київській області виплатити позивачу ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди в розмірі 4279,00 грн.; 3) Стягнути з держави в особі її територіальних органів виконавчої влади - Головного управління національної поліції у Рівненській області та Департаменту кіберполіції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 60000,00 грн. і зобов'язати Головне Управління Державної казначейської служби у Рівненській області та Головне Управління Державної казначейської служби України в Київській області виплатити позивачу - ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 60000,00 грн.; 4) Стягнути з держави в особі її територіальних органів виконавчої влади - Головного управління національної поліції у Рівненській області та Департаменту кіберполіції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати в справі і зобов'язати Головне Управління Державної казначейської служби у Рівненській області та Головне Управління Державної казначейської служби України в Київській області виплатити позивачу - ОСОБА_1 відшкодування судових витрат в даній справі.

В зв'язку з цим, а також у зв'язку із задоволенням клопотань про виклик в судове засідання свідків та винесення ухвали про витребування у Костопільського районного суду Рівненської області для огляду у судовому засіданні кримінальної справи №564/1038/17 щодо ОСОБА_10, розгляд справи відкладено на 12.01.2018.

В судовому засіданні 12.01.2018 на стадії дослідження доказів судом оголошено перерву до 25.01.2018. Також у зв'язку з тим, що зібрані у справі докази, вказували на існування протилежних, взаємовиключних обставин, суд прийшов до висновку, що для встановлення об'єктивної істини є необхідність викликати в судове засідання в якості свідка ОСОБА_11, який у відповідний проміжок часу виконував обов'язки голови Ради адвокатів Рівненської області, в зв'язку з чим 17.01.2018 суд виніс відповідну ухвалу.

В судове засідання 25.01.2018 свідок не прибув, повідомив суду про існування поважних причин, що перешкоджають йому прибути до суду. Відповідно до цього, в судовому засіданні оголошувалась перерва до 09.02.2018.

Позовні вимоги в повній мірі підтримані позивачем та її представником в судовому засіданні та обґрунтовані такими обставинами. 02.03.2017 ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області у справі №564/441/17 ухвалено, зокрема: задовольнити клопотання слідчого СВ Костопільського відділу поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_12, яке погоджено з прокурором Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури молодшим радником юстиції ОСОБА_13 про проведення обшуку у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №1207180150000016 від 06.01.2017; надати слідчому СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_12, або уповноваженій ним за письмовим дорученням особі дозволу на проведення обшуку в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3 який згідно інформаційної довідки №81486392 від 01.03.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, належить на праві приватної власності, частка власності ? - ОСОБА_1, з метою виявлення предметів, речей, знарядь кримінального правопорушення, відшукання комп'ютерної техніки, ноутбуків, системних блоків персональних комп'ютерів, флеш накопичувачів інформації, мобільних терміналів (телефонів), сім карт мобільних операторів, заяв на видачу готівки філій ТОВ "Пост Фінанс". 06.03.2017, перед початком обшуку позивач повідомила службових осіб про те, що вона є адвокатом, а тому і обшук повинен проводитись у присутності представника Ради адвокатів Рівненської області. Окрім того, позивач повідомила службових осіб відповідачів, що користуючись правом на захист та для представлення своїх інтересів в ході обшуку та захисту, вона запросила адвоката ОСОБА_14, прибуття якого просила дочекатися. Незважаючи на її прохання, службові особи відповідачів силоміць, за допомогою лому відкрили вхідні двері будинку, при цьому значно пошкодили їх і розпочали обшук за відсутності представника Ради адвокатів Рівненської області та її адвоката. Такі дії відповідачів позивач вважає втручанням у своє приватне, сімейне, професійне життя. ОСОБА_1 доводила, що дії службових осіб відповідачів порушували її право на захист та були непропорційними переслідуваній меті обшуку. 06.03.2017 позивач звернулася в Рівненську торгово-промислову палату, де було проведено експертну оцінку майнових збитків, завданих їй пошкодженням вхідних дверей, за висновком якої їх сума становить 4279,00 грн. Також вказувала, що у зв'язку з пошкодженням свого майна, вона зазнала сильних душевних хвилювань. Також душевних хвилювань зазнала внаслідок того, що в службовому документі , а саме в рапорті інспектора ВПК в Рівненській області Поліського УКП ДКП НП України ОСОБА_15 від 01.03.2017 та в клопотанні слідчого СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_12 щодо неї було зазначено абсолютно недостовірну та неправдиву інформацію, яка характеризує її як корисливу особу, а саме, що нібито вона надала ОСОБА_10 (фігуранту кримінального провадження внесеному до ЄРДР №12017180150000016 від 06.01.2017) для тимчасового проживання у платне користування будинок за адресою: АДРЕСА_2. В той же час, свій будинок вона надала ОСОБА_10 для постійного безоплатного проживання, так як мала намір проживати з ним однією сім'єю і будь-яких договорів оренди житла, договорів найму тощо з ним не укладала, плату за проживання в будинку з нього не брала. Окремо позивач зауважувала, що службові особи відповідача також вказували у службовій документації інформацію, за змістом якої натякали, що вона може бути причетною до кримінально карних дій, які вчиняв ОСОБА_10, шляхом надання йому консультацій правового характеру. ОСОБА_1 вказувала, що такі дії службових осіб відповідачів в своїй сукупності спричинили їй не лише майнову, а й моральну шкоду, яка полягала у нервовому стресі, душевних переживаннях. Позивач доводила, що внаслідок перенесеного стресу погіршився її зір, внаслідок чого вона змушена користуватися окулярами. За наведеного, сторона позивача на підставі ст.ст.23, 1166, 1167 Цивільного кодексу України просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача - Департаменту кіберполіції Національної поліції України в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що за частиною третьою статті 41 КПК України передбачено, що доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання оперативним підрозділом. Костопільським відділом поліції Головного управління Національної поліції у Рівненській області, проводилося досудове розслідування в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2017180150000016 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбачено частиною третьою статті 190 КК України. 02.03.2017 слідчим суддею Костопільського районного суду в цьому проваджені винесено ухвалу про проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3, де постійно, протягом тривалого часу проживав ОСОБА_10 з метою виявлення предметів, речей, знарядь кримінального правопорушення або майна, яке здобуте в результаті його вчинення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання комп'ютерної техніки, ноутбуків, системних блоків персональних комп'ютерів, флеш накопичувачів інформації, мобільних терміналів (телефонів), сім карт мобільних операторів, заяв на видачу готівки. Після чого, 06.03.2017 старшим слідчим ВП ГУПН в Рівненській області ОСОБА_19 спільно з поліцейськими відділу протидії кіберзлочинам у Рівненській області Поліського управління кіберполіції було проведено обшук житловому будинку за вищевказаною адресою. Поліцейські відділу протидії кіберзлочинам у Рівненській області міського управління кіберполіції діяли на підставі доручення від 10.01.2017. Представником відповідача зауважено, що в подальшому обвинувачений ОСОБА_10 винним себе у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив фактичні обставини скоєння кримінального правопорушення. Протокол обшуку, наряду з іншими доказами винності ОСОБА_10 були досліджені судом, який розглядав відповідну кримінальну справу. Жодних протиправних дій посадових осіб відповідачів такий суд не встановив. Доводила, що у спірних правовідносинах посадові особи Департаменту кіберполіції діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Щодо відшкодування моральної шкоди, представник відповідача зауважила, що посилання позивача на подання поліцейськими неправдивої інформації не відповідає дійсності. Адже, інформація вказана у рапорті інспектора відділу протидії кіберзлочинам в Рівненській області Поліського управління кіберполіції майором поліції ОСОБА_15 є оперативною і була отримана під час проведення оперативно-розшукових дій, а метою вищезазначеного рапорту було ініціювання проведення обшуку у помешканні за місцем проживання ОСОБА_16, а не надання якоїсь іншої інформації. Крім цього, звернула увагу на те, що позивач при наданні усних пояснень під час судового засідання зазначила, що була нервово збуджена, коли поліцейські надали їх ухвалу від 02.03.2017 про проведення обшуку і вона намагалася отримати пояснення у ОСОБА_16 стосовно даної події. Відповідно до цього, представник відповідача вважає, що дійсною причиною душевних страждань і часткової втрати зору позивача є кримінально карна поведінка ОСОБА_16, а не посадових осіб відповідачів. За наведеного, просила в позові відмовити повністю.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції у Рівненській області в судовому засіданні позов не визнала. В обґрунтування своїх заперечень вказала, що на виконання ухвали слідчого судді Костопільського суду Рівненської області ОСОБА_13. від 02.03.2017 працівниками Костопільського ВП ГУНП спільно із працівниками Поліського управління кіберполіції ДКП ПУ було проведено обшук з метою виявлення предметів, речей, знарядь кримінального правопорушення розслідуваного в рамках кримінального провадження №12015180150000016. Твердження позивача про те, що вказана ухвала постановлена з порушенням вимог чинного законодавства вважає безпідставними, позаяк норми на які посилається позивач стосуються проведення обшуку стосовно адвоката, однак як вбачається із клопотання слідчого, рапорту працівників Поліського управління кіберполіції та змісту ухвали суду, обшук не був пов'язаний із професійною діяльністю адвоката ОСОБА_1 Крім того, зауважила, що вимоги статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" були дотримані посадовими особами відповідачів, що доводиться матеріалами кримінального провадження, в яких наявна довідка за підписом заступника начальника Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_17 про те, що ним в телефонному режимі повідомлено в.о. голови Ради адвокатів Рівненської області ОСОБА_11 Твердження позивача про те, що службові особи відповідачів розпочали обшук за відсутності представника Ради адвокатів запрошеного нею адвоката ОСОБА_14, спростовувала тим, що в протоколі обшуку зазначено про його проведення за участю адвоката ОСОБА_14 З того приводу, що посадові особи поліції за допомогою лому відкрили вхідні двері будинку, зауважила, що відповідно до статті 236 КПК України особи, які проводять обшук мають право відкривати закриті приміщення, сховища, якщо особа, відмовляється їх відкрити. Оскільки двері працівникам поліції позивач відкривати відмовилась, вони були змушені відкривати їх силоміць. Також вказала, що правомірність дій працівників поліції підтверджується тим, що під час судового розгляду справи по обвинуваченню ОСОБА_10, останній визнав себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні. Щодо відшкодування шкоди, зазначила, що ГУНП в Рівненській області вважає безпідставними посилання позивача на норми статей 1166, 1167 ЦК України, позаяк спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. Ствердила, що в силу вимог частини першої статті 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", відшкодування шкоди в таких випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Покликалася на рішення Конституційного суду України від 03.10.2001 №12-рп/2001 у справі №1-36/2001. Зауважувала, що позивачем не доведено обставин, які зумовлюють наявність моральної шкоди, зокрема матеріали не містять жодних свідчень та відповідних доказів про ступінь її моральних чи фізичних страждань або шкоди завданої її здоров'ю, а поданими доказами позивач не довела наявність причинного зв'язку між діями поліцейських та погіршенням у неї зору. За наведеного, просила в позові відмовити повністю.

Представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що позовні вимоги ОСОБА_1 сформовані без урахування нормативно затвердженого порядку, який стосується питання стягнення з державних органів коштів за рахунок їхніх бюджетних асигнувань. Крім того, вважає що позивачем не доведено причинного зв'язку між діями працівників поліції та отриманою нею моральною шкодою, та й взагалі, не доведено існування вказаної шкоди, як такої. За наведеного, просила відмовити в позові повністю.

Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області участі представника в жодне судове засідання не забезпечило. З огляду на належне повідомлення вказаного відповідача про день та час судового розгляду та на вимоги статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у його відсутність.

Дослідженням доказів по справі суд встановив таке.

В березні 2011 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №763, видане на підставі рішення Рівненської обласної КДК адвокатури від 29.12.2010 №УІ-9 (а.с.16 том 1).

06.01.2017 Костопільським ВП ГУНП в Рівненській області розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2017180150000016 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбачено частиною третьою статті 190 КК України. Цього ж дня до Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області надійшли матеріали Поліського управління кіберполіції ДКП НПУ за зверненням гр.ОСОБА_18 стосовно заволодіння чужим майном шляхом обману із застосуванням електронно-обчислювальної техніки під час купівлі через мережу Інтернет на сайті "Auto.Ria" транспортного засобу.

10.01.2017, в межах даного провадження СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області направило доручення Поліському управлінню кіберполіції ДКП НПУ (а.с.139 том 1), в межах виконання якого, інспектор ВПК в Рівненській області Поліського управління кіберполіції ДКП НПУ ОСОБА_15 01.03.2017 подав рапорт своєму безпосередньому керівництву, в якому доповів, що вжитими заходами встановлено, що до вчинення шахрайських дій причетний гр.ОСОБА_10, який після звільнення з Катеринівської ВК №46 до місця проживання не прибув, обмеження стосовно адмінагляду не виконує. У рапорті вказано, що в ході проведення аналізу трафіку його розмов було встановлено, що він тісно спілкується з гр.ОСОБА_1, яка займається адвокатською діяльністю і може сприяти ОСОБА_10 у наданні консультацій юридично-правового характеру з метою ухилення останнього від кримінальної відповідальності. Також у рапорті вказано, що методом особистого пошуку було встановлено, що гр.ОСОБА_1 надала ОСОБА_10 для тимчасового проживання у платне користування будинок за адресою: АДРЕСА_2. (а.с.16-17 том 2).

23.01.2017 ухвалою начальника СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області полковника поліції ОСОБА_17 для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №2017180150000016 створено слідчо-оперативну групу, до складу якої включено: слідчого СВ Костопільського ВП капітана поліції ОСОБА_12, старшого слідчого Костопільського ВП майора поліції ОСОБА_19 Старшим групи визначено ОСОБА_12.(а.с.15 том 2).

02.03.2017 слідчий СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_12 підготував клопотання про проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, в якому вказавши обставини, висвітлені у рапорті інспектора ВПК в Рівненській області Поліського управління кіберполіції ДКП НПУ ОСОБА_15 від 01.03.2017, просив слідчого суддю Костопільського районного суду винести ухвалу про надання слідчому або уповноваженій ним за письмовим дорученням особі дозволу на проведення обшуку в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.3-5 том 2).

Ухвалою слідчого судді Костопільського суду ОСОБА_13. від 02.03.2017 у справі №564/441/17 клопотання задоволено, надано слідчому CB Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_20, або уповноваженій ним за письмовим дорученням особі дозвіл на проведення обшуку в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_4, який згідно інформаційної довідки № 81486392 від 01.03.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, належить на праві приватної власності, частка власності 1/4 -ОСОБА_1, з метою виявлення предметів, речей, знарядь кримінального правопорушення або майна яке було здобуте у результаті його вчинення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання комп'ютерної техніки, ноутбуків, системних блоків персональних комп'ютерів, флеш накопичувачів інформації, мобільних терміналів (телефонів), сім карт мобільних операторів, заяв на видачу готівки філій TOB "Пост Фінанс". Встановлено строк дії ухвали терміном на один місяць з моменту її постановлення (а.с.10-13 том 2).

03.03.2017 ухвалою начальника СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області полковника поліції ОСОБА_17 для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №2017180150000016 створено слідчо-оперативну групу, до складу якої включено: слідчого СВ Костопільського ВП капітана поліції ОСОБА_12, старшого слідчого Костопільського ВП майора поліції ОСОБА_19, слідчого СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_21, слідчого СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_22 Старшим групи визначено ОСОБА_12.(а.с.6 том 2).

03.03.2017 слідчий СВ Костопільського ВП капітан поліції ОСОБА_12 доручив забезпечити виконання ухвали слідчого судді у справі №564/441/17 старшому слідчому Костопільського ВП майору поліції ОСОБА_19 (а.с.2, 19 том 2).

Обшук проведено 06.03.2017 старшим слідчим Костопільського ВП майором міліції ОСОБА_19 за участю оперуповноваженого СКП ОСОБА_23, інспектора ВПК в Рівненській області ОСОБА_28., інспектора ВПК в Рівненській області Поліського управління кіберполіції ДКП НПУ ОСОБА_15, у присутності понятих ОСОБА_24 та ОСОБА_25, про що складено протокол обшуку від 06.03.2017 (а.с.7-9 том2).

В протоколі зафіксовані письмові заперечення адвоката ОСОБА_14 про те, що обшук проведено з грубими порушеннями КПК України , зокрема, ОСОБА_1 було повідомлено, що вона є адвокатом, а тому обшук має проводитись в присутності члена Ради адвокатів Рівненської області, а також вказано, що вона очікує прибуття свого адвоката, незважаючи на що, вхідні двері було відкрито шляхом пошкодження та обшук розпочато до приїзду адвоката ОСОБА_14

В протоколі також зафіксовані письмові зауваження ОСОБА_1 про те, що поліцейські поводили себе брутально, не повідомили їй дійсну причину візиту, пошкодили її майно, злякали сина ОСОБА_26, 13-ти років.

Вилучені під час обшуку речі, постановою від 07.03.2017 були приєднані до кримінального провадження № 12015180150000016 в якості речових доказів (а.с.20-21 том 2).

Вилучені при обшуку пластикові банківські картки Укрексімбанку, банку "Восток" та Ощадбанку були повернуті ОСОБА_1 07.03.2017 (а.с.24 том 2).

За заявою ОСОБА_1 від 15.03.2017 вилучені при обшуку мобільний телефон BRAVIS JAZZ, ноутбук HP PAVILION DV 6700 та планшетний комп'ютер UNI PED з карткою пам'яті IGGB того ж дня були їй повернуті (а.с.22-23 том 2).

Сторонами визнано ту обставину, що під час обшуку в помешканні ОСОБА_1 перебував гр.ОСОБА_10, який на час проведення обшуку мав статус фігуранта кримінального провадження №2017180150000016.

ОСОБА_10 як підозрюваний у злочині фактично був затриманий 16.04.2017 в Херсонській області (а.с.26-28 том 2).

Вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 20.07.2017 у справі №564/1038/17 ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Речові докази, а саме: мобільний телефон «SAMSUNG SGH-N500» IMEI НОМЕР_6; сім карта «Jeans», USB- накопичувач 8GB№D33B29 «SP»; мобільний телефон «8АМ8ШЮ C160» НОМЕР_7; три пластикові слоти для сім карт «Київстар» НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3; мобільний телефон «NOKIA Cl» IMEI НОМЕР_8, які передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області - конфісковані в дохід держави (а.с.164-172 том 1). За даними ЄДРСР (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 67924248) вирок набрав законної сили 09.11.2017.

Крім цього, за результатами огляду матеріалів кримінальної справи №564/1038/17 судом встановлено, що в таких наявна довідка, складена в довільній формі заступником начальника Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області підполковником поліції ОСОБА_17 і датована 06.03.2017, в якій зазначено, що про проведення обшуку було повідомлено ОСОБА_11 по телефону НОМЕР_4 (а.с.14 том 2).

На противагу цьому, ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено відповідь на її запит за підписом В.о. голови Ради адвокатів Рівненської області ОСОБА_11, в якому повідомляється, що до Ради адвокатів не надходило повідомлення щодо проведення обшуку в будинку за адресою: АДРЕСА_5, який належить адвокату ОСОБА_1 та забезпечення участі представника Ради під час проведення вказаного обшуку (а.с.9 том 1).

ОСОБА_1 на обґрунтування розміру майнової шкоди до матеріалів справи долучено Звіт про оцінку майна, складений Рівненською торгово-промисловою палатою, в якому визначено, що вартість прямих збитків, що були завдані власнику вхідних дверей у квартиру за адресою: АДРЕСА_6 внаслідок пошкодження, станом на 07.03.2017 складає 4279,00 грн. (з ПДВ) (а.с.23-63 том 1).

На обґрунтування існування моральної шкоди - долучено рецепт на окуляри і витяг з медичної картки про візит до лікаря-окуліста 16.05.2017 (а.с.22 том 1).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що він разом зі своїм одногрупником по аграрному коледжу був понятим під час обшуку у помешканні ОСОБА_1 Вказав, що на деяких поліцейських були жилети з написом "кіберполіція". Зазначив, що місцем обшуку був одноповерховий будинок на декілька квартир. Вони з іншим понятим стояли біля будинку на проїжджій частині, і з того місця не бичили вхідних дверей до квартири, так як вхід до неї був через подвір'я. Двоє чи троє поліцейських ходили до сусіда, брали лом, а після цього покликали понятих до приміщення. Двері в квартиру були пошкоджені. В помешканні була ОСОБА_1, дитина і якийсь чоловік. Чоловік був у кайданках. При цьому ОСОБА_1 висловлювала свої зауваження з приводу того, що вона очікує прибуття адвоката. На час прибуття до помешкання адвоката ОСОБА_14 обшук майже закінчився.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 суду пояснив, що він є сусідом ОСОБА_1 Зранку 06.03.2017 в його двері постукали і чоловік в цивільному одязі назвавшись поліцейський попросив лом, вказавши на необхідність зламати двері в квартирі ОСОБА_1 Зауважив, що він запитував у поліцейського чи відомо йому, що ОСОБА_1 є адвокатом. Після цього дав лом і пішов по своїм справам. Коли йшов повз будинок, де мешкає ОСОБА_1, бачив одного поліцейського в жилеті з написом "кіберполіція".

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що він як слідчий СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області був старшим групи по проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні №2017180150000016. Оскільки в даній справі були три фігуранти, то для проведення обшуку в помешканні ОСОБА_1 своїм дорученням він уповноважив ОСОБА_19 Раду адвокатів про проведення обшуку повідомляв начальник СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_17 Вказував, що ОСОБА_19 повідомляв йому як старшому групи, що до проведення обшуку поліцейських не допускали, внаслідок чого ті змушені були відкрити двері за допомогою лому.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду показав, що він будучи належним чином уповноваженим на відповідну слідчу дію, 06.03.2017 з групою поліцейських і понятих прибули за адресою: АДРЕСА_6, до помешкання, яке належить ОСОБА_1 з метою проведення обшуку. Зайшовши на подвір'я, постукали в двері і через вікно, яке знаходилось поруч, пред'явили ОСОБА_1 ухвалу слідчого судді про проведення обшуку та службові посвідчення, попросили відчинити двері. Вказав, що ОСОБА_1 нецензурно лаючись та показуючи непристойні жести, в категоричній формі відмовлялась відкрити двері. Це продовжувалось від 30 до 60 хвилин, після чого було прийнято рішення зламати вхідні двері. На час прийняття такого рішення було відомо, що в помешканні перебуває фігурант кримінальної справи ОСОБА_10 Після того, як двері були відкриті за допомогою лома, розпочався обшук, в ході якого прибув адвокат ОСОБА_14 та від Ради адвокатів - ОСОБА_11

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що він як начальник СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області особисто телефонував в.о. голови ради адвокатів Рівненської області ОСОБА_11 і повідомляв про те, що в помешканні адвоката ОСОБА_1 06.03.2017 буде проведено обшук. Вказав, що телефонний дзвінок здійснив 06.03.2017 в той час, як слідчо-оперативна група виїхала на місце проведення обшуку. За результатами розмови склав довідку. Також вказував, що коли він телефонував ОСОБА_11, тому вже було відомо про обшук.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 вказав, що він як інспектор ВПК в Рівненській області від імені Поліського управління кіберполіції ДКП НПУ супроводжував доручення СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області і був присутнім при проведені обшуку в помешканні за адресою: АДРЕСА_6, яке належить ОСОБА_1 06.03.2017. Вказав, що двоє з групи мали жилети з написами "кіберполіція". Засвідчив, що пред'явили ОСОБА_1 ухвалу слідчого судді про проведення обшуку та службові посвідчення через шибку вікна на першому поверсі будинку. Та двері не відчиняла, прохання ігнорувала. Зауважив, що рішення про необхідність ламати двері ломом приймали колегіально. Необхідність у прийнятті такого рішення була зумовлена тим, що на той час слідчо-оперативній групі стало відомо, що в даному помешканні перебуває фігурант кримінальної справи ОСОБА_10, який може знищити речові докази. На користь цього свідчили звуки змивання унітазу, які доносились з будинку, куди судячи з усього ОСОБА_10 змивав сімкарти до телефонів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що він як інспектор ВПК був присутнім при проведені обшуку в помешканні за адресою: АДРЕСА_6, яке належить ОСОБА_1 06.03.2017. Вказав, що двоє з групи мали жилети з написами "кіберполіція". Засвідчив, що пред'явили ОСОБА_1 ухвалу слідчого судді про проведення обшуку та службові посвідчення через шибку вікна на першому поверсі будинку. ОСОБА_1 двері не відчиняла, прохання ігнорувала. Вказав, що інша слідчо-оперативна група повідомила про те, що в даному помешканні перебуває фігурант кримінальної справи ОСОБА_10 Після цього, чуючи звуки змивання унітазу, які доносились з будинку, вирішили ламати двері, щоб запобігти знищенню речових доказів. Після того, як зайшли до будинку ОСОБА_10 підтвердив їх побоювання, так як вказав, що сімкартки він спустив в унітаз. І дійсно під час обшуку були виявлені лише телефони, наполовину зламані, а сімкарток не було. Вказав, що під час обшуку прибув адвокат ОСОБА_1, а згодом ще хтось із ради адвокатів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 вказав, що він як оперуповноважений Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області і був присутнім при проведені обшуку в помешканні за адресою: АДРЕСА_6, яке належить ОСОБА_1 06.03.2017. Вказав, що пред'явили ОСОБА_1 ухвалу слідчого судді про проведення обшуку та службові посвідчення через шибку вікна на першому поверсі будинку. Та двері не відчиняла, прохання ігнорувала, потім погрожувала створенням проблем. Зауважив, що вирішили зламати двері, так як чули що змиванням бачку унітазу знищуються речові докази. Після того, як зайшли до будинку ОСОБА_10 підтвердив, що змивав в унітаз сімкартки. Підтвердив, що під час обшуку прибув адвокат ОСОБА_1, а згодом ще хтось із адвокатів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що 06.03.2017 вранці йому зателефонувала ОСОБА_1 і попросила приїхати, щоб захищати її інтереси під час обшуку. Знаючи, що вона є адвокатом він зателефонував до в.о. голови Ради адвокатів Рівненської області ОСОБА_11 і повідомивши про цю обставину попросив його також під'їхати до її помешкання, вказавши адресу. По прибуттю до місця проживання ОСОБА_1 виявив, що вхідні двері зламані, а обшук розпочався, і дві кімнати фактично вже були обшукані. Згодом прибув ОСОБА_11 Вказав, що свої зауваження з приводу дій поліцейських він висловив у відповідному протоколі обшуку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показав, що 06.03.2017 вранці йому зателефонував адвокат ОСОБА_14 і повідомив, що в помешканні ОСОБА_1, яка також є адвокатом, проводиться обшук, попросив під'їхати, дав адресу. Коли він прибув до вказаного помешкання, побачив, що там триває обшук, вхідні двері пошкоджені. В квартирі знаходився неповнолітній хлопчик, син ОСОБА_1, який був дуже наляканий. Оскільки він на той час виконував обов'язки голови Ради адвокатів Рівненської області, йому було достеменно відомо, що Раду про проведення обшуку у помешканні адвоката ОСОБА_1 ніхто не повідомляв. З огляду на це та зважаючи на ту обставину, що він особисто знайомий з начальником СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_17, він зателефонував йому і висловив своє занепокоєння тим, що відбувається. Визнавши, що номер телефону НОМЕР_4 належить особисто йому, категорично заперечив ту обставину, що нібито ОСОБА_17 телефонував йому, оскільки все відбувалося з точністю до навпаки і розмова мала місце не до початку обшуку а на стадії завершення даної процесуальної дії. Підтвердив факт надання у відповідь на запит ОСОБА_1 письмової інформації про те, що про проведення обшуку в помешканні даного адвоката Рада не повідомлялась.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При цьому суд виходив з такого.

Статтею 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012, визначені гарантії адвокатської діяльності. Зокрема, за частиною першою цієї статті, забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності; забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов'язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом; проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя; забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов'язаних із здійсненням адвокатської діяльності; адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками провадження, дотримання засад змагальності і свободи в наданні доказів та доведенні їх переконливості; життя, здоров'я, честь і гідність адвоката та членів його сім'ї, їх майно перебуває під охороною держави, а посягання на них тягнуть відповідальність, передбачену законом; адвокату гарантується право на забезпечення безпеки під час участі у кримінальному судочинстві в порядку, встановленому законом; забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, якщо таке співробітництво буде пов'язане або може призвести до розкриття адвокатської таємниці; забороняється втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом; забороняється внесення подання слідчим, прокурором, а також винесення окремої ухвали (постанови) суду щодо правової позиції адвоката у справі; забороняється втручання у правову позицію адвоката; орган або посадові особи, які затримали адвоката або застосували до нього запобіжний захід, зобов'язані негайно повідомити про це відповідну раду адвокатів регіону; повідомлення про підозру адвоката у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснене виключно Генеральним прокурором, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя; забороняється притягати до кримінальної чи іншої відповідальності адвоката (особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю) або погрожувати застосуванням відповідальності у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом; не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у засобах масової інформації, якщо при цьому не порушуються професійні обов'язки адвоката; забороняється ототожнення адвоката з клієнтом; дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.

Особливості проведення окремих слідчих дій та заходів забезпечення кримінального провадження стосовно адвоката визначаються частиною другою цієї статті.

Так, за частиною другою цієї статті, у разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов'язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини першої цієї статті.

Абзацом другим цієї частини встановлено, що під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії.

В свою чергу, абзацом четвертим передбачено, що неявка представника ради адвокатів регіону за умови завчасного повідомлення ради адвокатів регіону не перешкоджає проведенню відповідної процесуальної дії.

Як свідчить абзац третій, з метою забезпечення дотримання вимог цього Закону щодо адвокатської таємниці під час проведення зазначених процесуальних дій представнику ради адвокатів регіону надається право ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, що зазначаються у протоколі.

Крім цього, в силу вимог частини третьої статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи у відносинах з адвокатами зобов'язані дотримуватися вимог Конституції України та законів України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, практики Європейського суду з прав людини.

Судом об'єктивно встановлено, що достеменно знаючи про ту обставину, що житлове помешкання за адресою: АДРЕСА_6 належить на праві власності ОСОБА_1, яка має свідоцтво на право здійснення адвокатської діяльності, службова особа, на яку відповідним дорученням було покладено обов'язок по проведенню відповідної слідчої дії, а саме старший слідчий СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_19, не вжив жодних заходів щодо завчасного повідомлення про обшук Ради адвокатів Рівненської області.

При цьому, суд критично оцінює довідку, в якій зазначено, що про проведення обшуку було повідомлено ОСОБА_11 по телефону НОМЕР_9, складену в довільній формі заступником начальника Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області підполковником поліції ОСОБА_17 і долучену до матеріалів кримінальної справи №564/1038/17.

По-перше, вказана довідка не містить часу повідомлення, якщо й таке мало місце.

По-друге, вона складена не тією особою, яка була уповноважена на проведення відповідної слідчої дії.

І, по-третє, дана довідка сама по собі не є належним і допустимим доказом, позаяк вона не підкріплена роздруківкою вихідних телефонних дзвінків Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області, або відповідної службової особи.

Натомість, зазначена у ній інформація повністю спростована в судовому засіданні свідком ОСОБА_11

Більше того, навіть якщо прийняти таку довідку до уваги, то з огляду на те, що свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні вказав, що телефонував до в.о. голови ради адвокатів 06.03.2017, в той час, коли слідчо-оперативна група вже виїхала для проведення обшуку, то й за таких обставин вважати вказане повідомлення завчасним не можна.

Оскільки Рада адвокатів Рівненської області завчасно про обшук, який має відбуватися 06.03.2017 в помешканні адвоката ОСОБА_1 повідомлена не була, і представник такої Ради на початок запланованого обшуку не прибув, вказані обставини в своїй сукупності перешкоджали проведенню відповідної процесуальної дії, в силу прямої норми, що міститься в частині другій статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012.

Це, в свою чергу, надавало право адвокату ОСОБА_1 заборонити доступ до свого помешкання, що вона і зробила.

Судом також встановлено, слідчий та залучені ним до проведення відповідної слідчої дії посадові особи, за допомогою лома відкрили вхідні двері до помешкання ОСОБА_1, і тим самим пошкодили їх.

Розмір збитків, завданих пошкодженням дверей визначено уповноваженою на те особою на рівні 4279,00 грн.

Покликання відповідачів на те, що дії службових осіб узгоджуються з вимогами частини шостої статті 236 КПК України суд відхиляє. Так, дана процесуальна норма надає право слідчому під час проведення обшуку відкривати закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити або обшук здійснюється за відсутності такої особи, однак вона стосується тих випадків, коли відповідна слідча дія проводиться правомірно, коли відсутні законодавчі перешкоди у її проведенні.

Відповідно до цього суд вважає, що рішення щодо примусового відкриття вхідних дверей до помешкання адвоката ОСОБА_1 для проведення обшуку, прийнято слідчим протиправно і безпідставно.

При цьому вся відповідальність за наслідки відповідних дій лежить саме на старшому слідчому СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_19, позаяк саме він був службовою особою, уповноваженою на проведення відповідної слідчої дії, і саме на ньому лежав тягар, як повідомлення Ради адвокатів, так і прийняття усіх рішень, пов'язаних з процедурою проведення обшуку.

Також наявний безпосередній причинний зв'язок між збитками та протиправними діями відповідної службової особи.

За наведеного, суд приходить до висновку, що дії службової особи Головного управління Національної поліції в Рівненській області - старшого слідчого СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_19 щодо незабезпечення завчасного повідомлення Ради адвокатів Рівненської області про проведення 06.03.2017 обшуку житла адвоката ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 і проведення такого обшуку без присутності представника ради адвокатів регіону, є протиправними. А тому відповідні позовні вимоги ОСОБА_1 з цього приводу підлягають до задоволення.

Решта ж доводів ОСОБА_1, які стосується початку проведення обшуку без запрошеного позивачем адвоката, суд відхиляє, як з огляду на те, що позивач сама являється адвокатом, а у відповідному кримінальному провадженні вона жодного статусу не мала, а відтак і захисту не потребувала, так і з огляду на те, що чинний на час проведення відповідної слідчої дії КПК України, не забороняв проведення обшуку за відсутності адвоката.

Доводи, що стосуються порушення процедури проведення обшуку суд до уваги не бере, позаяк не розглядає відповідну кримінальну справу, а перевіряє дії службових осіб відповідачів лише в межах предмету адміністративного позову.

За правилами статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

А відповідно до вимог частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Особливості відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду встановлені спеціальною нормою статті 1176 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-п'ятою цієї статті визначено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Якщо кримінальне провадження закрито на підставі закону про амністію або акта про помилування, право на відшкодування шкоди не виникає. Фізична особа, яка у процесі досудового розслідування або судового провадження шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню запобіжного заходу, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

За правилами частини шостої статті 1176 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

А за правилами частини сьомої цієї статті, порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Таким законом є Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" №266/94-ВР від 01.12.1994.

В силу вимог статті 1 вказаного Закону, відповідно до його положень підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.

В свою чергу, за правилами статті 3 цього Закону, у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної особі пошкодженням її майна під час проведення обшуку , не передбачене нормами вказаного Закону.

А тому з урахуванням вимог частини шостої статті 1176 Цивільного кодексу України, такі збитки, як шкода, завдана фізичній особі внаслідок незаконної дії органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовуються на загальних підставах.

Відповідно до цього, застосуванню підлягають положення частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України, за якими шкоду, завдану працівником під час виконання ним своїх службових обов'язків відшкодовує відповідна юридична особа.

За наведеного суд приходить до висновку, що матеріальні збитки, заподіяні ОСОБА_1 пошкодженням дверей на сумі 4279,00 грн. підлягають стягненню з Головного управління національної поліції у Рівненській області як з юридичної особи, працівником якої, а саме старшим слідчим СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_19 під час виконання ним своїх службових обов'язків, завдана така шкода.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в сумі 60000 грн., то суд вважає, що ця вимога не підлягає задоволенню, з огляду на наступне

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 60000,00 гривень позивач покликалася на завдання діями відповідачів моральної шкоди, яка полягала у нервовому стресі, душевних переживаннях, внаслідок яких погіршився її зір.

Однак, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про спричинення позивачу моральної шкоди, які підтверджують наявність будь-яких наслідків такої шкоди, в цьому позові позивач скористався своїми правами та оскаржив протиправні дії відповідача та сам факт неправомірних дій не є підставою для висновку про спричинення позивачу моральної шкоди, позивачем не обґрунтований розмір моральної шкоди та з пояснень позивача не вбачається чому ця шкода становить саме 60000 грн. та як вона розрахована, у суду відсутні будь-які докази, які б давали можливість визначити розмір моральної шкоди, спричиненої позивачу. Більше того, у суду відсутні будь-які докази щодо існування причинного зв'язку між діями службових осіб відповідачів та погіршенням стану здоров'я позивача.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправними певних дій конкретної особи, в частині стягнення матеріальної шкоди, а в частині стягнення моральної шкоди позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи часткове задоволення позову з відповідача підлягають стягненню частково судові витрати у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України в розмірі 640 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (33014,АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5) до Департаменту кіберполіції України Національної поліції (02093 м.Київ, вул.Бориспільська,19, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40116400), Головного управління Національної поліції в Рівненській області (33028 м.Рівне, вул.М.Хвильового,2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108761), Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області ( (33028 м.Рівне, вул.С.Петлюри, 13, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38012494), Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області (01196 м.Київ, пл.Л.України,1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37955989) про визнання дій протиправними, стягнення майнової та моральної шкоди, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії службової особи Головного управління Національної поліції в Рівненській області - старшого слідчого СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_19 щодо незабезпечення завчасного повідомлення Ради адвокатів Рівненської області про проведення 06.03.2017 обшуку житла адвоката ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 і проведення такого обшуку без присутності представника ради адвокатів регіону.

Стягнути з Головного управління національної поліції у Рівненській області на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 4279 (чотири тисячі двісті сімдесят дев'ять) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Присудити ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції у Рівненській області судові витрати у вигляді пропорційної суми сплаченого судового збору, а саме 640,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повне рішення суду складено 27 лютого 2018 року.

Суддя Друзенко Н.В.