ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

і м е н е м У к р а ї н и

"04" червня 2007 р. 10:00 м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:

судді Шевчук Н.Г.,

при секретарі: Єрмолаєвій О.Ю.,

за участю представників:

позивача – Ірхіна М.Ю., довіреність б/н від 21.07.2006;

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія

„Севастопольенерго”

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до відповідача державного підприємства „Національна енергетична компанія

„Укренерго” в особі відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у

Кримському регіоні”

(95000, м. Сімферополь, вул. Набережна, 69)

про визнання недійсною постанови

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (далі –ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”) у відповідності з пунктом 6 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України звернулось з адміністративним позовом у господарський суд до Державного підприємства “Національна енергетична компанія” “Укпенерго” в особі відокремленого підрозділу “Держенергонагляд у Кримському регіоні” про визнання недійсною постанови Державної інспекції по енергетичному нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у м.Севастополі № 18с від 19.09.2005 про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику на ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”.

Позивач вважає, що ця постанова прийнята з порушенням вимог Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 N 28 у редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 N 928 (далі - Правила), без з’ясування всіх обставин справи.

Відповідач вважає, що провадження у справі слід закрити, оскільки відокремлений підрозділ “Держенергонагляд у Кримському регіоні” не є юридичною особою (арк.. с. 26-27).

Однак з цією позицією суд не може погодитись, так як відповідачем є юридична особа – Державне підприємство “Національна енергетична компанія” “Укпенерго” (далі –ПД “НАЕК “Укренерго”), а тому клопотання залишене без задоволення.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

15.06.2005 державним інспектором з енергетичного нагляду державної інспекції з енергетичного нагляду у м.Севастополі Держенергонагляду України проведено обстеження ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” на відповідність нормативним документам виданих директору ТОВ “Союзстрой” технічних умов № 155/08 від 10.02.2005 на електропостачання виробничого корпусу № 34-А за адресою: вул. Руднєва, 39, за результатами якого складений акт № 73/44 про виявлене порушення пунктів 2.12 (абзац 2), 2.23 (абзац 2, 4) Правил користування електричною енергією (арк.. с. 10-11).

На підставі цього акту позивачу був виданий припис № 73/32 від 15.06.2005 про виключення вимог пункту 7.1 із ТУ № 155/08 від 10.02.2005 (арк.. с. 16).

12.07.2005 інспектором відповідача проведена повторна обстеження, в акті № 73/57 якої вказане це ж саме порушення, і в акті перевірки № 73/9 від 12.07.2005 вказано про невиконання позивачем Припису Держенергонагляду № 73/32 від 15.06.2005, що є порушенням статті 27 Закону України “Про електроенергетику” (арк.. с. 13-14).

Постановою № 18с від 19.09.2005 державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в м.Севастополі за результатами розгляду акту № 73/9 від 12.07.2005 у відповідності із статтею 27 Закону України “Про електроенергетику” на ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” накладений штраф у сумі 3400 грн.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про електроенергетику” державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право застосувати в установленому законодавством України порядку санкції до суб’єктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 № 629 затверджено Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії незалежно від форм власності та видів діяльності. В редакції цього Положення, яка діяла на момент винесення Припису № 73/32 від 15.06.2005, Держенергонагляд користувався правом надавати суб’єктам електроенергетики обов’язкові для виконання приписи відносно порушень нормативно-правових актів, приведення засобів обліку у відповідність з нормами, правилами та стандартами в електроенергетиці, недопущення продовження експлуатації електроустановок, які створюють загрозу життю та здоров’ю.

Вимоги припису Державної інспекції полягають у виключенні вимог пункту 7.1 із технічних умов № 155/08 від 10.02.2005.

Проте, при цьому інспекцією не було враховано, що зазначені технічні умови згідно пункту 2.13 Правил втратили свою силу, оскільки ТОВ “Союзстрой” не уклало з позивачем у визначеному статтею 181 Господарського кодексу України порядку договір на приєднання до електричних мереж. А тому виключити вимоги пункту 7.1 із тезнічних умов № 155/08 від 10.02.2005 було неможливо.

Окрім того, у постанові № 18с від 19.09.2005 вказано про застосування до ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” штрафу відповідно до статті 27 Закону України “Про електроенергетику”.

Частиною 3 статті 27 цього Закону передбачено, що невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії є підставою для накладення штрафу на суб’єктів господарської діяльності.

Суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці:

за неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої в ліцензіях на виробництво, передачу або постачання електричної енергії та в нормативно-правових актах, що регулюють питання функціонування об'єднаної енергетичної системи України і споживання енергії, - штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, норма частини 3 статт1 27 Закону України “Про електроенергетику” не може бути застосована до ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”, оскільки воно не є суб’єктом господарської діяльності у розумінні цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про електроенергетику” суб’єкти господарської діяльності, як і фізичні особи, є споживачами енергії. Споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” є відповідно до цього Закону суб’єктом електроенергетики.

Ці поняття не є рівнозначними, тому ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”, як суб’єкт електроенергетики, не може бути суб’єктом відповідальності за правопорушення, визначені статтею 27 Закону України “Про електроенергетику”.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 157-163 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-ІV від 06.07.2005, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати неправомірною та скасувати постанову Державної інспекції по енергетичному нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у м.Севастополі № 18с від 19.09.2005 про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику на ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” .

3. Роз’яснити сторонам, що:

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Н.Г.Шевчук

11.06.2007.