Провадження № 2/0203/141/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменка С.В.,

при секретарі Пилипенко А.С.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення коштів -

встановив:

22 червня 2017 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_3 з позовом до ФОП ОСОБА_4 про розірвання договору прокату автомобіля та повернення суми залишку базового платежу та суми гарантійної застави. В обґрунтування позову зазначено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір прокату автомобіля, у відповідності до якого відповідач передав позивачу у тимчасове користування транспортний засіб. Право власності на вказаний автомобіль належить ТОВ «Гетманглобал». Строк дії договору склав 19 днів, базова ціна за користування автомобілем склала 450 грн. в день. Позивачем було здійснено оплату за 19 дів в розмірі 8 550,00 грн. Одночасно позивачем було внесено гарантійну заставу в розмірі 25 000 грн. 03 травня 2017 року у позивача були відібрані ключі від транспортного засобу. В подальшому позивачу стало відомо, що вказаний транспортний засіб було повернуто представнику власника. На адресу відповідача направлялась письмова вимога щодо розірвання договору та повернення коштів яка була залишена без відповіді. В офісі відповідача відмовили у розірванні договору та проведенні взаєморозрахунків. Позивач просить в судовому порядку договір прокату автомобіля № 2852-142/17, укладений 29 квітня 2017 року між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвати, стягнути з ФОП ОСОБА_4 на його користь суму залишку базового платежу в розмірі 6 750,00 грн., стягнути з ФОП ОСОБА_4 суму гарантійної застави в розмірі 25 000 грн., стягнути з відповідач судові витрати зі сплати судового збору. (а.с.2-4)

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, в задоволенні просив відмовити з мотивів недоведеності позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з такого.

В матеріалах справи наявна фотокопія договору прокату автомобіля № 2852-142/17 від 29 квітня 2017 року укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та ОСОБА_3, за умовами якого наймодавець (ФОП ОСОБА_4) зобов'язався передати клієнту (ОСОБА_3.) у тимчасове користування на умовах прокату транспортний засіб автомобіль, на строк, за плату та на інших істотних умовах, які визначені відповідними пунктами частини 1, 2, 3 цього договору. (а.с.6-8) Згідно умов договору передача та повернення автомобіля оформлюється актами приймання-передачі, що є невід'ємними частинами цього договору. Платіж за прокат автомобіля розраховується на підставі добової ставки, яка залежить від класу автомобіля, кількості діб, вартості інших послуг, замовлених клієнтом. Загальний розмір платежу, виказаний у відповідному розділі сплачується клієнтом одночасно із отримання автомобілю в прокат.

Згідно ст. 787 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк. Договір прокату є договором приєднання. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом. Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними. Договір прокату є публічним договором.

Згідно ст. 788 ЦК України предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб. Предмет договору прокату може використовуватися для виробничих потреб, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 789 ЦК України плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця.

Згідно ст. 790 ЦК України наймач має право відмовитися від договору прокату і повернути річ наймодавцеві у будь-який час. Плата за прокат речі, що сплачена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю.

Вирішуючи питання по суті позову суд виходить з того, що згідно ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

До справи не було надано доказів того, що позивачем було виконано умови договору, а саме внесено на рахунок відповідача відповідні базові платежі за користування автомобілем та суми гарантійної застави. Клопотання щодо витребування інформації про перерахування або сплату коштів ні позивачем ні його представником не подавалось. Відповідач вказану обставину заперечує. Як було встановлено в ході розгляду справи автомобіль, яким користувався позивач наразі перебуває у власника. За цих обставин відсутні підстави для розірвання спірного договору. Також не можуть бути й задоволенні вимоги в частині стягнення з відповідача відповідних сум, оскільки доказів сплати їх до справи не надано.

Згідно ст. 141 ЦПК України у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 787 - 790 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 76-77, 81, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до апеляційного суду. Строк подання апеляційної скарги - 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 22.02.2018.

Суддя С.В. Єдаменко