Постанова

Іменем України

20 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 303/4076/15-к

провадження № 51-552км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілих ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 березня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від30травня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015070040001958, за обвинуваченням

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,

уродженця с. Кучави Мукачівського району, жителя

АДРЕСА_1 ,

такого, що судимості не мав,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 171, частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від17березня 2017 року ОСОБА_7 засуджено за частиною 1 статті 171 КК на 2 роки обмеження волі, за частиною 4 статті 296 КК на 4 роки позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Відповідно до статті 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 частини 1 статті 76 цього Кодексу.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 100000 грн, на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 100000грн та витрати на правову допомогу 2100 грн; на користь ТОВ «Телестудія «Служба інформації» матеріальну шкоду 21136,51 грн, на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертиз - 491,04грн.

Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 03 червня 2015року о 16:10 у смт Чинадієво Мукачівського району на вул. Волошина поряд із будинком № 91, де розташовано кафе «Дежавю» із хуліганських спонукань і мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи загальноприйняті норми моралі, демонструючи зневагу до встановлених у суспільстві правил поведінки, публічно при сторонніх особах затіяв із ОСОБА_9 і ОСОБА_8 словесну сварку, висловлюючи претензії необґрунтованого характеру та виражаючись нецензурною лайкою.

Унаслідок хуліганських дій, які відбувалися в громадському місці публічно при сторонніх особах, ОСОБА_7 умисно застосував заздалегідь схований ним пістолет невстановленої марки та моделі, призначений для відстрілу набоїв травмувальної дії, шляхом здійснення з нього: 1) одного пострілу в бік потерпілого ОСОБА_9 , у результаті чого влучив в останнього гумовою кулею, яка згідно з висновком судово-балістичної експертизи є складовою частиною патрона несмертельної дії, що споряджений гумовими метальними снарядами центрального бою калібру 9 мм, які призначено для стрільби з пістолетів калібру 9 мм для відстрілу патронів несмертельної дії, та до боєприпасів не відноситься; 2) в автомобіль «ВАЗ-21099», н.з. Угорської Республіки НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_10 , внаслідок чого пошкодив скло на задній лівій дверці вказаного автомобіля.

Продовжуючи свої хуліганські дії й надалі використовуючи вказаний пістолет, ОСОБА_7 здійснив ним другий постріл у бік потерпілого ОСОБА_8 , у результаті чого влучив у нього, завдавши останньому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк більше 6, але не більше 21 дня.

Не зупиняючись і на цьому, ОСОБА_7 , продовжуючи здійснювати хуліганські дії та усвідомлюючи їх протиправність, публічно здійснив третій відстріл із вказаного пістолета в бік потерпілого ОСОБА_9 , у результаті чого влучив у нього, завдавши останньому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк більше 6, але не більше 21 дня.

Крім того, ОСОБА_7 05 червня 2015 року о 13:30, перебуваючи у тому ж місці, діючи умисно, виражаючись нецензурно, висловлюючи усні погрози, маючи на меті порушити встановлений порядок законної професійної діяльності штатного журналіста ефірного телевізійного каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_11 , який здійснював в той ча, як учасник інформаційних відносин редакційне замовлення головного офісу телеканалу «НТН» зі збору інформації для поширення її в майбутньому в ЗМІ про подію, що мала місце 03 червня 2015 року щодо здійснення громадянином ОСОБА_7 хуліганських дій із застосуванням травматичного пістолета стосовно мешканців села ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , почав створювати журналісту ОСОБА_11 умисні механічні перепони щодо одержання ним інформації,закриваючи рукою об`єктив відеокамери «Панасонік AG-AC130EN», серійний номер J1TDA0061.

Унаслідок протизаконних дій ОСОБА_7 щодо ОСОБА_11 останнього було позбавлено можливості скористатися своїм професійним правом журналіста стосовно одержання інформації та проведення відеорепортажу про вказану подію за допомогою цієї відеокамери.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 30 травня 2017 року вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17березня2017року щодо засудженого ОСОБА_7 залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Обґрунтовуючи свою незгоду з обвинуваченням за частиною 1 статті 171 КК та цивільними позовами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ТОВ «Телестудія «Служба інформації», засуджений вказує на часткову відсутність запису судових засідань, проведених у судах першої та апеляційної інстанцій, визнання одних доказів та відхилення інших, а також невмотивованість розміру моральної шкоди та безпідставність задоволення цивільного позову товариства.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого, вважаючи судові рішення законними і обґрунтованими, доводи представника потерпілих, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги засудженого, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до частини 1 статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений вказує на визнання одних доказів і відхилення інших, чим фактично посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі статтею 438 КПК не є предметом перевірки в касаційному порядку.

Не можуть бути предметом касаційного розгляду і доводи засудженого щодо невідповідності висновків суду першої інстанції за обвинуваченням згідно з частиною 1 статті 171 КК з огляду на відсутність будь-яких обґрунтувань такої позиції та не розкриття її змісту.

У зв`язку з цим суд касаційної інстанції виходить з фактичних обставин, установлених судами.

Що стосується тверджень про невмотивованість розмірів матеріальної та моральної шкоди, а також про часткову відсутність технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, то колегія суддів не може визнати їх доцільними.

Відповідно до статті 128 КПК, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Із законодавчого визначення слідує, що під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (втому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, за пред`явленими цивільними позовами ТОВ «Телестудія «Служба інформації» в особі представника просило стягнути із засудженого матеріальну шкоду в розмірі 21136,51 грн, що становить вартість ремонтних робіт із відновлення відеокамери; потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_12 моральну шкоду по 200000 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з рахунку на оплату №109985 від 13 липня 2015року за проведений ремонт відеокамери в розмірі 21136,51 грн, а при визначенні розміру моральної шкоди, завданої потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , по 100000 грн - з обсягу та характеру страждань, їх тривалості, можливості відновлення, тощо.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю розміру матеріальної та моральної шкоди, що завдана протиправними посяганнями засудженого ОСОБА_7 . Адже судами враховувався характер протиправних дій засудженого щодо потерпілих, характер і обсяг понесених потерпілими моральних страждань тощо та документальне підтвердження розміру відновлюваного ремонту відеокамери.

Отже, доводи засудженого в цій частині не підтвердилися.

Крім того, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 412 КПК судові рішення підлягають безумовному скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

Наведена синтаксична конструкція норми процесуального закону вказує на альтернативний перелік умов для настання певного правового наслідку. Тобто наслідок настає за наявності однієї з умов.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено відсутність технічного носія запису судового засідання, що мав місце лише 16 березня 2017 року. Однак за наявності журналу судового засіданні від 16 березня 2017 року це не може розцінюватися як істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статті 419 КПК.

Таким чином, касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Суд

ухвалив:

вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 березня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 30 травня 2017 року щодо засудженого ОСОБА_7 залишити без зміни, а його касаційну скаргу без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

___________________ _______________________ ________________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3