Провадження № 2/161/602/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого - судді Пушкарчук В.П.,

при секретарі Загоровській І.І.,

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до ЖКП №7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - виконавчий комітет Луцької міської ради про стягнення майнової шкоди завданої залиттям квартири,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ЖКП №7 про стягнення майнової шкоди завданої залиттям квартири.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, яка розташована на дев'ятому поверсі дев'ятиповерхового будинку.

Позивач зазначає, що її квартира була затоплена, що підтверджується відповідними актами. З акту від 25.07.2017 року вбачається що дана квартира затоплена 21.07.2017 року дощовими водами з покрівлі. В зв'язку з сильними липневими дощами водостічна труба не встигала приймати велику кількість води, що і спричинило затоплення вищевказаної квартири.

З акту від 23.08.2018 року вбачається, що причина затоплення: ливнева каналізація була засмічена двома пластиковими пляшками (в коліні на глибині близько 70 см від решітки).

Даний факт також підтверджується висновком експертного дослідження №420/5 від 03.10.2017 року, обстеження квартири проводилось 27.09.2017 року. Вартість завданих збитків внаслідок затоплення квартири АДРЕСА_2 згідно з експертного дослідження становить 12990 грн. Вартість самого експертного дослідження згідно рахунку №420/5 від 25.09.2017 року становить 800 грн.

На підставі наведеного просила суд стягнути з ЖКП №7 в її користь майнову шкоду завдану внаслідок затоплення квартири в сумі 12990 грн; понесені витрати за проведення експертного дослідження в сумі 800 грн та судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала. Суду пояснила, що з довідки Волинського обласного центру з гідрометеорології від 10.01.2018 року слідує, 21.07.2017 року спостерігалася сильна гроза, пориви вітру 18 м/с, пройшов дощ з кількістю опадів 12 мм до 37 мм, при місячній нормі 76 мм, град, що відповідає критеріям небезпечного метеорологічного явища. Оскільки вказана довідка підтверджує, що 21.07.2017 року в м. Луцьку спостерігалось небезпечне метеорологічне явище та мали місце опади, що складають майже половину місячних опадів, тому відповідач не міг попередити завдання шкоди за зазначених надзвичайних умов, водостічна труба просто не встигала прийняти значну кількість води. Крім того, як вбачається з експертного дослідження складеного 03.10.2017 року обстеження виконувалось 27.09.2017 року, тобто більш ніж через 2 місяці після зливи 21.07.2017 року та не може відображати дійсні обставини справи. Позивачем не надано суду доказів того, що залиття квартири позивача сталося саме з вини відповідача, експертне дослідження не встановлює жодних обставин справи, окрім того, що має місце залиття квартири.

Представник третьої особи ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши позивача, представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Як вбачається зі змісту п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від вини.

Право власності позивача підтверджується договором дарування квартири АДРЕСА_3 від 05.07.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ващук В.Ф. (а.с. 5,6)

З акту обстеження квартири від 25.07.2017 року вбачається, що під час обстеження було виявлено, що квартира АДРЕСА_2, затоплена 21.07.2017 року дощовими водами з покрівлі. На час обстеження працівником ЖКП №7 водостічна труба не була засмічена. В зв'язку з сильними липневими дощами водостічна труба не встигла приймати велику кількість води, що і спричинило затоплення вищевказаної квартири (а.с. 21).

З акту обстеження квартири складеного від 23.08.2017 року представниками ЖКП №7, затоплення сталось з покрівлі будинку під час сильного липневого дощу. Причина затоплення: ливнева каналізація засмічена двома пластиковими пляшками (в коліні на глибині близько 70 см від решітки). Вихід на покрівлю обладнаний металевою решіткою, на якій наварено скоби для навісного замка. АДРЕСА_2 неодноразово навішувались замки на решітку, які постійно зривають невідомі особи (а.с. 22).

Факт затоплення квартири позивача відповідачем в судовому засіданні не заперечується, окрім того підтверджується фотографіями до висновку експерта (а.с 11) та наданими фотографіями позивачем (а.с. 31-35, 52-54).

Згідно висновку експертного дослідження № 420/5 по замовленню ОСОБА_1 від 03.10.2017 року ринкова вартість відновлюваного ремонту квартири АДРЕСА_4 внаслідок затоплень приміщень становить 12 990 грн.

Згідно рахунку №420/5 від 25.09.2017 року вартість експертного дослідження становить 800 грн. (а.с. 24)

Судом встановлено, що з причини неналежного виконання відповідачем - ЖКП №7 своїх обов'язків щодо очищення горищ від сміття з видаленням сторонніх предметів, квартира позивача, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 41/48, була затоплена, внаслідок чого було замочено: кімната (зал) - стеля, частково стіна (шпалери), замокли меблі з речами домашнього вжитку, світильники на стелі, килим, підлога (паркет), тобто позивачу було спричинено матеріальну шкоду на суму 12 990 грн.

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; аварія - пошкодження інженерних мереж, обладнання або конструктивних елементів споруд, що виникло з техногенних або природних причин, які перешкоджають їх подальшій експлуатації відповідно до технічних умов; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Балансоутримувач згідно пункту 2 частини 1 статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» має право визначати порядок утримання, експлуатації ремонту майна, а згідно пункту 5 частини 2 статті 24 Закону - забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2016 року №301 «Про затвердження Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків» - списання з балансу багатоквартирного будинку міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, державним підприємством або органом місцевого самоврядування, на балансі яких перебувають багатоквартирні будинки, у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності, здійснюється на підставі прийнятого ними рішення про списання багатоквартирного будинку.

Згідно рішення Луцької міської ради від 30.06.2016 року №10/11 та додатку № 1 до рішення ЛМР від 30.06.2016 року було проведено списання з балансу ЖКП багатоквартирних будинків, зокрема й будинку АДРЕСА_6

Як встановлено у судовому засіданні ЖКП №7 не є балансоутримувачем, однак надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території, який і зобов'язаний утримувати у справному стані будівельні конструкції, внутрішньобудинкові трубопроводи та очищати горища від сміття з видаленням сторонніх предметів.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих Міністерством юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, «технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання».

Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків - проведення планових та позапланових оглядів (пункт 2, підпункт 2.1 Правил).

Крім того, згідно Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», встановлено:

п. 2.1. Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди).

п. 2.1.3. Загальний огляд здійснюється комісією, до складу якої входять відповідні спеціалісти виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та представники громадських організацій, правління ЖБК та ОСББ. У разі необхідності до складу комісій можуть включатися спеціалісти - експерти проектних інститутів та спеціалізованих організацій.

п. 2.1.5. При профілактичних оглядах потрібно здійснювати контроль за виконанням власниками, наймачами (орендарями) умов договору. У разі необхідності власникам, наймачам (орендарям) рекомендується виконати роботи з ремонту жилих приміщень чи обладнання, які згідно з договором входять в їх обов'язки.

Профілактичне обслуговування будинків є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв.

п. 2.2.1. Позапланові огляди передбачають огляд окремих елементів будинку або приміщень після злив, ураганних вітрів, сильних снігопадів, повеней та інших явищ стихійного характеру, що викликають ушкодження окремих елементів будинків, а також у разі аварій на зовнішніх комунікаціях чи при виявленні деформації

конструкцій і несправності інженерного обладнання, що порушують умови нормальної експлуатації.

п . 2.2.3. На підставі актів оглядів необхідно в місячний термін:

а) скласти перелік (за результатами весняного огляду) заходів і встановити обсяги робіт, необхідних для підготовки будинку і його інженерного обладнання до експлуатації в наступний осінньо-зимовий період;

б) уточнити обсяги робіт із поточного ремонту (за результатами весняного огляду на поточний рік і осіннього огляду - на наступний рік), а також виявити несправності й ушкодження, усунення яких потребує капітального ремонту;

в) перевірити готовність (за результатами осіннього огляду) кожного будинку до експлуатації в осінньо-зимових умовах.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (ст. 16 ЦК України).

Правові підстави відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди визначені ст. 22 ЦК України. Дана стаття визначає загальну норму щодо відшкодування шкоди внаслідок наявності складу цивільного правопорушення. За загальним правилом для покладання відповідальності на особу, що заподіяла шкоду необхідні слідуючі умови : 1) порушення цивільного права чи інтересу; 2) завдання шкоди; 3) причинний зв'язок між порушенням права та шкодою; 4) наявність вини особи, що заподіяла шкоду.

Факт затоплення квартири позивача відповідачем не заперечується, окрім того підтверджується фотографіями, доданими до висновку експерта. Крім того, згідно доданого акту вбачається, що причина затоплення: засмічення ливневої каналізації двома пластиковими пляшками.

Всупереч ч. 2 ст. 1166 ЦК України представник відповідача в судовому засіданні не довів, що заподіяна позивачу шкода завдана не з вини відповідача.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на довідку Волинського обласного центру з гідрометеорології, що звільняє його від відповідальності за порушення зобов'язання, оскільки порушення сталося внаслідок дії обставин непереборної сили. Відповідач повинен здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації; здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усувати порушення якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Відповідно до Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до складу цих послуг належать зокрема технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло- гарячого холодного водопостачання водовідведення і зливної каналізації та поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків.

Технічне обслуговування жилих будинків, крім іншого, є комплексом робіт, спрямованих на підтримку справності та роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків. Система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових (загальних, профілактичних) та позапланових оглядів.

Відповідно до п. 13 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №529 виконавець, зокрема, зобов'язаний забезпечувати своєчасне надання послуг належної якості згідно із законодавством; утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки. Тобто сантехнічні стояки у незалежності від того де вони розташовані у житловому приміщенні служать для обслуговування потреб усіх власників тому поточний ремонт та технічне обслуговування проводить виконавець послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за рахунок вартості цих послуг а капітальний ремонт - за рахунок власника будинку.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством. Таким чином, споживач послуг несе відповідальність лише у тому разі, якщо причиною залиття виявиться несправність/пошкодження, що знаходиться після точки розподілу комунальних послуг.

Відповідно до пунктів 3 і 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право: 3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг; 7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управитель зобов'язаний: 1) забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; 8) забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів. Як вбачається із змісту ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Отже, враховуючи відповідну реальну вартість на момент розгляду справи виконання робіт, необхідних для відновлення пошкоджених частин квартири, а також ту обставину, що шкода, заподіяна позивачу, сталась з вини відповідача та враховуючи докази по справі, суд знаходить позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди підставними. Тому, суд приходить до висновку, що з ЖКП №7 слід стягнути в користь позивача суму в розмірі 12990 грн. за завдану майнову шкоду. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню витрати на оплату експертизи в розмірі 800,00 (вісімсот) гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 133, 141, 265, 268, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11, 16, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ЖКП № 7 в користь ОСОБА_1майнову шкоду завдану затопленням квартири АДРЕСА_5 в розмірі 12990 (дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто) гривень.

Стягнути з ЖКП № 7 в користь ОСОБА_1витрати на оплату експертизи в розмірі 800,00 (вісімсот) гривень.

Стягнути з ЖКП № 7 в дохід держави 1600 (одну тисячу шістсот) гривень судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (десяти) днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.02.2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.П. Пушкарчук