КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/14445/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, повний текст складено 26 грудня 2017 року) у справі за адміністративним Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО"(представник Зубченко Н.Ю., довіреність №1712/301 від 13.12.2017) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (представник Вишневська Г.С., довіреність №63 від 15.12.2017) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "КИЇВЕНЕРГО" звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування абзацу 3 пункту 1 Вступної частини Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 вересня 2017 року № 1173, пунктів 1 та 2 Резолютивної частини Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 вересня 2017 року № 1173.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправною та скасовано пункти 1 та 2 Резолютивної частини Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 вересня 2017 року № 1173.

В апеляційній скарзі Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що оскаржувана постанова від 28 вересня 2017 року № 1173 прийнята із порушенням процедури прийняття спірного рішення, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що з 03 квітня 2017 року по 24 квітня 2017 року відповідачем проводилася планова перевірка Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" (надалі по тексту - ПАТ "КИЇВЕНЕРГО") щодо дотримання останнім ліцензійних умов діяльності, а саме: Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (надалі по тексту - НКРЕ) від 08 лютого 1996 року № 3 і Умов та правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 26 квітня 2006 року № 540.

За результатами даної перевірки відповідачем складено Акт планової виїзної перевірки дотримання Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії від 24 квітня 2017 року № 52 та Акт планової виїзної перевірки дотримання Умов та правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії від 24 квітня 2017 року № 53.

Позивач до даних актів надав супровідні листи з відповідними поясненнями та обґрунтуваннями.

28 вересня 2017 року відповідачем проведено відкрите засідання, на яке було винесено питання щодо розгляду порушень, встановлених вище переліченими актами.

За результатами засідання відповідачем прийнято постанову "Про накладення штрафу на ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та невиконання рішення НКРЕКП" від 28 вересня 2017 року № 1173.

У абзаці 3 пункту 1 вступної частини вказаної постанови зазначено, що позивачем порушено Умови та Правила здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, затверджені постановою НКРЕ від 08 лютого 1996 року № 3 та Умови та правила (ліцензійні умови) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, затверджені постановою НКРЕ від 26 квітня 2006 року № 540, а саме: пункт 3.1 Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та підпункт 3.6.1 пункту 3.6 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов'язку ліцензіата діяти згідно з законодавством України та нормативно-технічними документами, а саме пунктами 4.1 та 4.7 Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15 жовтня 2015 року № 2585, щодо зобов'язання ліцензіата виконувати схвалену НКРЕКП, зокрема постановою від 22 грудня 2015 року № 3027 (зі змінами) "Про встановлення тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії ПАТ "Київенерго" (ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6)" інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування та в частині фінансування заходів інвестиційної програми базового періоду після 20 числа місяця, наступного після закінчення періоду дії цієї інвестиційної програми.

При цьому, відповідно до пункту 1 резолютивної частини постанови, на позивача накладено штраф у розмірі 1 700 000 (один мільйон сімсот тисяч) гривень за порушення підпункту 3.1.1 пункту 3.1 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов'язку ліцензіата надавати НКРЕКП фінансову звітність, передбачену Мінфіном та Мінстатом України, і додаткову звітність, визначену НКРЕКП в установленому порядку; порушення пункту 3.1 Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та підпункту 3.6.1 пункту 3.6 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов'язку ліцензіата діяти згідно з законодавством України та нормативно-технічними документами, зокрема пунктами 4.1 та 4.7 Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15 жовтня 2015 року № 2585, щодо зобов'язання ліцензіата виконувати схвалену НКРЕКП, зокрема постановою від 22 грудня 2015 року № 3027 (зі змінами) "Про встановлення тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії ПАТ "Київенерго" (ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6)" інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування та в частині фінансування заходів інвестиційної програми базового періоду після 20 числа місяця, наступного після закінчення періоду дії цієї інвестиційної програми; невиконання рішення НКРЕКП, а саме вимог пункту 3 резолютивної частини постанови НКРЕКП від 29 грудня 2016 року № 2454 "Про накладання штрафу на ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії, Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії".

Пунктом 2 резолютивної частини постанови передбачено, що при найближчому перегляді тарифів для позивача на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії буде вилучено із тарифу на відпуск електричної енергії вартість використаного мазуту, який спрямовувався для створення резервного палива, у сумі 81 024,80 тис. грн (без ПДВ); вилучено із тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії невикористані кошти Інвестиційної програми з виробництва електричної та теплової енергії ПАТ "Київенерго" (ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6) на 2016 рік у сумі 28 960,53 тис. грн (без ПДВ), у тому числі: невикористані кошти Інвестиційної програми на 2016 рік у сумі 11 586,03 тис. грн (без ПДВ), невикористані кошти Інвестиційної програми на 2015 рік у сумі 4 569,94 тис. грн (без ПДВ), суму коштів невиконання Інвестиційної програми 2016 року у розмірі 12 804,56 тис. грн (без ПДВ), які було профінансовано, але не освоєно; 3) вилучено із тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії суму невиконання по заходу "Реконструкція відкритої розподільчої установки (трансформаторної групи) енергоблоку № 1 на ТЕЦ-5 (БМР)" розділу 1.1 "Реконструкція, модернізація та будівництво електротехнічного обладнання" схваленої Інвестиційної програми на 2016 рік у розмірі 9 390,43 тис. грн (без ПДВ).

Не погоджуючись із прийнятою постановою, вважаючи її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 1 Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 № 1540-VIII (надалі - Закон № 1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Згідно ст. 3 Закону № 1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Частинами 1, 2 ст. 14 Закону № 1540-VIII встановлено, що засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Відповідно до положень ст. 19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Абзацом 5 ч.5 ст.19 Закону № 1540-VIII встановлено, що у разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Частинами 2-4 ст.14 Закону № 1540-VIII встановлено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", на яку у мотивувальній частині постанови посилається відповідач, передбачено відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії.

Частини 2-6 зазначеної статті встановлюють, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є:

1) порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності;

2) недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

3) порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах;

4) крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку;

5) розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна таких об'єктів;

6) пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку;

7) неподання або несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, а також надання недостовірної інформації у такій звітності;

8) необґрунтована відмова в доступі до системи передачі або системи розподілу або у приєднанні до системи передачі або системи розподілу;

9) створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду (контролю);

10) порушення правил охорони об'єктів електроенергетики;

11) дії, що перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки;

12) припинення постачання електричної енергії споживачам, що не допускають порушень своїх договірних зобов'язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та/або електропостачальником;

13) неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

14) пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо;

15) відмова у доступі уповноважених працівників постачальників послуг комерційного обліку до приміщень, де розташовані лічильники електричної енергії, якщо обов'язок надання такого доступу встановлений законодавством;

16) невиконання постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб'єктів владних повноважень на ринку електричної енергії, а також створення перешкод для виконання службових обов'язків посадовими особами таких суб'єктів;

17) неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації оператору системи передачі, оператору системи розподілу та суб'єктам владних повноважень на ринку електричної енергії, якщо обов'язковість подання такої інформації встановлена законом, а також неподання копій документів, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора;

18) несанкціоноване втручання в роботу об'єктів електроенергетики.

Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах:

1) до 10 відсотків річного доходу (виручки) вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання, що визначається як сумарна вартість доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) всіх електроенергетичних підприємств, що входять до складу такого вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання, - на вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання за порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом;

2) до 10 відсотків річного доходу (виручки) оператора системи передачі - на оператора системи передачі за порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом;

3) до 10 відсотків річного доходу (виручки) оператора системи розподілу - на оператора системи розподілу за порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи розподілу, передбачених цим Законом;

4) від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню:

а) за провадження господарської діяльності на ринку електричної енергії за відсутності остаточного рішення про сертифікацію, прийнятого щодо відповідного суб'єкта;

б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню;

в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

г) за відмову в доступі до системи передачі або системи розподілу в непередбачених законом випадках;

5) від 1 тисячі до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню:

а) за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Регулятора, прийнятих у межах його повноважень;

б) за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації Регулятору, оператору системи передачі, оператору системи розподілу, якщо обов'язковість подання такої інформації встановлена законодавством, а також за неподання копій документів, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора;

6) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, у разі виявлення правопорушень на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах:

а) за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів - до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

б) за неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої нормативно-правовими актами, що регулюють засади функціонування об'єднаної енергетичної системи України і постачання електричної енергії, - до 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.

Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час перевірки вважаються пом'якшуючими обставинами.

Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку електричної енергії вважаються обтяжуючими обставинами.

Рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом п'яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором.

При цьому суд звертає увагу, що Закон України "Про ринок електричної енергії", відповідно до абзацу 1 частини 1 Прикінцевих та перехідних положень, набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13 квітня 2017 року №2019-VIII було опубліковано в офіційному виданні, газеті "Голос України" від 10 червня 2017 року №104-105, а тому днем набрання останнім законної сили є 11 червня 2017 року.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, дія нових нормативно-правових актів поширюється на правовідносини, які виникли після набрання ними чинності відповідно до вимог чинного законодавства України.

До юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Моментом виявлення відповідачем порушення позивачем Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і Умов та правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії є момент складення Актів № 52 та № 53, а саме: 24 квітня 2017 року.

Отже, на момент встановлення правопорушення діяв Закон України "Про електроенергетику", абзац 3 частини 3 статті 27 якого передбачав, що за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики та/або порушення умов ліцензій - накладається штраф у розмірі від п'ятисот до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, у пункті 1 резолютивної частини оскаржуваної постанови відповідачем застосовано до позивача приписи нормативно-правового акту - Закону України "Про ринок електричної енергії", який станом на дату виявлення правопорушення не набрав чинності та який передбачає значно більший розмір відповідальності, ніж встановлено статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" та статтею 31 Закону України "Про теплопостачання", у зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність такого рішення.

Щодо пункту 2 резолютивної частини оскаржуваної постанови "Про накладення штрафу на ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та невиконання рішення НКРЕКП" від 28 вересня 2017 року № 1173, в частині вилучення коштів з тарифу, суд зазначає наступне.

Пункт 15 Порядку розрахунку тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС, АЕС та на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕ № 896 від 12 жовтня 2005 року (втратив чинність 29 вересня 2017 згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 1 серпня 2017 року № 992, проте чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що при невиконанні ліцензіатом інвестиційної програми НКРЕ може зменшити діючі тарифи ліцензіата, вилучивши зі структури тарифів невикористані кошти, що були передбачені на реалізацію інвестиційної програми, або врахувати ці кошти як джерело фінансування інвестиційної програми на прогнозний період.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 896 його дія поширюється на суб'єктів господарювання, що мають у власності теплоелектроцентралі (ТЕЦ), теплові електричні станції (ТЕС), атомні електричні станції (АЕС) незалежно від їх відомчої належності та форм власності, які здійснюють або мають намір здійснювати підприємницьку діяльність з комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.

Згідно ж пункту 3 Порядку № 896 суб'єкти господарювання з комбінованого виробництва електричної та теплової енергії надають НКРЕ матеріали для затвердження тарифів на відпуск ними електричної та теплової енергії як правило на один рік та звітні матеріали за аналогічний період минулого року і очікувані дані за попередній період згідно з додатками "Розрахунок тарифів на виробництво електричної та теплової енергії" (додаток 1) та "Витрати на виробництво одиниці продукції" (додаток 2).

Процедура перегляду та затвердження тарифів для ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії (далі - Процедура) розроблена відповідно до Законів України "Про електроенергетику" (втратив чинність крім окремих положень на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, проте діючого на момент встановлення порушення позивачем та складення актів), "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про теплопостачання", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та затверджена постановою НКРЕ від 12 жовтня 2005 року № 898 (далі - Процедура № 898).

Нормою пункту 1.2 Процедури № 898 передбачено, що процедура застосовується Національною комісією регулювання електроенергетики України при затвердженні або перегляді тарифів та поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють або мають намір здійснювати підприємницьку діяльність з виробництва електричної та теплової енергії.

Згідно пункту 1.3 та пункту 1.4 Процедури № 898 тарифи на електричну та теплову енергію ліцензіату затверджуються, як правило, на термін не менший одного року, тарифи на електричну та теплову енергію ліцензіату можуть затверджуватися на інші терміни у разі виникнення непередбачених обставин, що викликають або можуть викликати істотну зміну умов здійснення ліцензованої діяльності ліцензіата, у випадку виникнення загрози істотного зниження рівня безпеки експлуатації, а також за ініціативою НКРЕ.

Відповідно до пункту 1.7 Процедури № 898 рішення щодо затвердження тарифів приймається НКРЕ на відкритих засіданнях, які проводяться після розгляду заяви і наданих заявником документів та аналізу результатів фінансово-господарської діяльності заявника відповідним підрозділом НКРЕ, шляхом всебічного та повного з'ясування позицій всіх учасників відкритих засідань.

Рішення НКРЕ про затвердження тарифів оформлюється постановою. Структура тарифів має конфіденційний характер (пункт 1.8 Процедури № 898).

Таким чином, відповідач у межах своїх повноважень розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом (застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень, накладення штрафу, зупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії), приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства; встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані відповідачеві законом та, відповідно, має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання.

Тобто, за результатами проведення заходів із здійснення державного нагляду (контролю) та встановлення порушення ліцензійних умов, відповідач має право прийняти рішення (постанову) із зазначенням застосовуваної санкції, передбаченої частиною 2 статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", проте жодним нормативно-правовим актом відповідачу не надано право (у першу чергу - Законом № 1540-VIII) за результатами здійснення таких заходів приймати рішення (у вигляді санкції) про перегляд тарифів ліцензіата та вилучення із таких тарифів певних сум коштів.

Водночас, абзац 3 п. 1 Вступної частини оскаржуваної постанови містить описовий характер та не порушує прав позивача, а відтак вимоги про скасування цієї частини оскаржуваної постанови задоволенню не підлягають.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.