ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року

м. Полтава

Справа № 816/2064/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Слободянюк Н.І.

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача-2 - Касумова О.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та м.Кременчуці, Горішніх плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 /надалі - позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та м. Кременчуці, Горішніх плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області /надалі - відповідач - 1/ про зобов'язання видати новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 14 738 м² по АДРЕСА_1 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, кадастровий номер: НОМЕР_2) із застосуванням коефіцієнтів, що відповідають фактичним обставинам, а саме: виключити з нього такі локальні коефіцієнти впливу на місцезнаходження земельної ділянки як: "АДРЕСА_2", "АДРЕСА_3" та перерахувати у зв'язку з цим сукупний коефіцієнт Км3 з 0,80608 на фактичний.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач зазначив, що при формуванні та видачі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_2 відповідачем-1 неправильно визначено сукупний коефіцієнт Км3 внаслідок застосування таких локальних коефіцієнтів впливу на місцезнаходження земельної ділянки як: "АДРЕСА_2" та "АДРЕСА_3". На думку позивача, застосування вказаних коефіцієнтів є безпідставним, оскільки поблизу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 відсутні річка Крива Руда та залізнична колія. У той же час включення до розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки цих локальних коефіцієнтів призводить до збільшення її значення та, як наслідок, безпідставного підвищення орендної плати за землю /а.с. 5-6/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області /надалі - відповідач -2/а.с. 126/.

Відповідач -2 позов не визнав та у відзиві на позов і письмових поясненнях від 28 грудня 2017 року та від 30 січня 2018 року зазначив, що застосування локальних коефіцієнтів впливу на місцезнаходження земельної ділянки передбачено пунктом 4.7 Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області, затвердженої рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 24 листопада 2009 року, а також - що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формується в автоматичному режимі, що унеможливлює внесення до нього змін шляхом виключення окремих локальних коефіцієнтів /а.с. 107-109, 158 - 161, 224 - 225/.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, а представник відповідачів у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, встановивши обставини, які мають значення розгляду справи по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням ХVII сесії VII скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області від 22 грудня 2016 року "Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці" вирішено передати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в оренду земельну ділянку площею 14738 кв. м. для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та споруд по АДРЕСА_4 з кадастровим номером: НОМЕР_2 /а.с. 7-8, 145-146/.

З метою визначення розміру орендної плати ФОП ОСОБА_3 звернувся до Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за наданням витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_2.

03 жовтня 2017 року ФОП ОСОБА_3 надано витяг за № 530/0/212-17 /а.с. 9/.

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідач застосував до земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2:

- коефіцієнт Км2: 1,83;

- локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки: АДРЕСА_3; земельна ділянка, що прилягає до вулиці без каналізації - 0,95; земельна ділянка, що прилягає до вулиці без тепломережі - 0,95; земельна ділянка знаходиться у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м - 0,925; санітарно-захисна зона - 0,88; водоохоронна зона АДРЕСА_5; зона обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря - 0,95;

- сукупний коефіцієнт Км3: 0,80608;

- коефіцієнт Кф: 1,2;

- коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки: 2,3145;

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн: 9305425,82 /а.с. 9/.

Не погодившись із зазначенням у витязі таких локальних коефіцієнтів як "АДРЕСА_2" та "АДРЕСА_3", позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання видати новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки /кадастровий номер: НОМЕР_2/, у якому виключити вказані локальні коефіцієнти та у зв'язку з цим перерахувати сукупний коефіцієнт Км3 з 0,80608 на фактичний.

Спірні правовідносини унормовані Земельним кодексом України, Законом України "Про оцінку земель" та постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру».

Так, за змістом частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, серед іншого, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності /частина 1 статті 13 цього Закону/.

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування /частина 1 статті 15 цього ж Закону/.

Статтею 18 названого Закону встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності /частина 1/.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років /частина 2/.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій" /частина 3/.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Судом встановлено, що на замовлення Кременчуцької міської ради Полтавської області Державним проектним інститутом містобудування «Міськбудпроект» виготовлена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кременчука Полтавської області /а.с. 20-104/.

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 24 листопада 2009 року затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області з базовою вартістю одного квадратного метра земель у розмірі 154,11 грн станом на 01 січня 2008 року та введено її в дію з 01 січня 2011 року / а.с.162 - 163/.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Підпунктом 36 пункту 4 цього Положення визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, а відповідно до пункту 7 цього ж Положення, Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок виконуються відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777.

Пунктом 10 цього Порядку встановлено, що вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3.

Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Відповідно до частини 1 статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою /стаття 194 ЗК України/.

За змістом підпункту 8 пункту 22 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про землі у межах державного кордону, як відомості про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах) та за їх межами (у частині, що характеризують такі землі з урахуванням їх місцезнаходження): відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці: інформація про локальні фактори і зони їх дії (назви локальних факторів; межі зон дії локальних факторів (за видами) з координатами їх поворотних точок; значення коефіцієнта локального фактора в межах зони його дії).

Судом досліджено копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, у якому не значиться наявність локальних факторів у вигляді водоохоронної зони та прирейкової зони /а.с. 164 - 169/.

Підпунктом 1 пункту 4.7 Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області передбачено, що локальний фактор "прирейкова зона" зазначається, якщо земельна ділянка знаходиться або примикає до відводу залізниці чи має під'їзну залізничну колію /а.с. 58/.

Втім, надані представником відповідачів картографічні матеріали не дають суду можливості встановити, що обрана позивачем земельна ділянка знаходиться у межах відводу залізниці або примикає до неї чи по ній пролягають під'їздні шляхи /а.с. 87-104/.

Щодо локального фактору «водохоронна зона» підпунктом 6 пункту 4.7 Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області передбачено, що земельна ділянка має бути розташована у районі прибережної смуги /а.с. 61/.

При цьому, як визначено частиною 2 статті 60 Земельного кодексу України, прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Однак, надані представником відповідачів викопіювання з Публічної кадастрової карти України не вказують на відстань між водним об'єктом та місцем розташування земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_2 /а.с. 207/.

Отже, наявні у матеріалах справи картографічні матеріали виконані безвідносно до місця розташування обраної позивачем земельної ділянки, що не дає суду можливості встановити обставину наявності відповідних об'єктів поряд із такою земельною ділянкою.

Інших доказів наявності на земельній ділянці факторів впливу у вигляді водоохоронної та прирейкової зон відповідачем не надано, хоча обов'язок по доведенню правомірності складання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням локальних коефіцієнтів "АДРЕСА_2" та "АДРЕСА_3" покладається частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на відповідачів.

Як пояснив у ході розгляду справи представник відповідачів, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок виконуються управлінням Держгеокадастру з використанням Програмно-методичного комплексу для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів "ТЕРЕН-ГІС", розробленого Державним підприємством "Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві" (ДНДІАСБ) Мінрегіонбуду України (м. Київ) на основі затверджених матеріалів з оцінки земель населеного пункту, де врахування впливу локальних факторів та розрахунки виконуються автоматично після вводу координат місцерозташування ділянки, її площі та визначення функціонального використання.

Судом витребувано у відповідачів та досліджено посібник користувача «Програмно-методичний комплекс для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів "ТЕРЕН-ГІС"» /а.с. 170 - 206/.

Так, у ньому зазначено, що програмно-методичний комплекс для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів "ТЕРЕН-ГІС" є складовою програмно-методичного комплексу економіко-планувального зонування та нормативної грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів на персональних комп'ютерах. ТЕРЕН-ГІС забезпечує виконання грошової оцінки конкретних земельних ділянок на основі результатів економіко-планувального зонування території міста та геоінформаційних методів для просторового аналізу впливу локальних факторів місцерозташування земельних ділянок на їх вартість /а.с. 170-171/.

Цей програмно-методичний комплекс має досить широкий набір кнопок для введення та редагування даних про земельні ділянки. «ТЕРЕН-ГІС» надає можливість користувачу програми редагувати коефіцієнти локальних факторів /а.с.181/, а також змінювати коефіцієнти функціонального використання / а. с. 182/ і коригувати окремі параметри системи / а.с. 194/.

Вказаним спростовується довід представника відповідачів про неможливість редагування коефіцієнтів впливу та інших даних у ПМК «ТЕРЕН-ГІС».

А відтак, суд відхиляє як безпідставне твердження представника відповідачів про неможливість внесення змін до витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Зазначене дає підстави стверджувати про порушення прав та інтересів позивача щодо отримання нового витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до фактичних даних про стан земельної ділянки.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_3

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 1600,00 грн, які згідно зі статтею 132 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 294, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та м.Кременчуці, Горішніх плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 14/23, м. Кременчук, 39600), Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області /вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 39767930/ про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов'язати Міськрайонне управління у Кременчуцькому районі та м.Кременчуці, Горішніх плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області видати новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, у якому виключити локальні коефіцієнти впливу на місцезнаходження земельної ділянки: "АДРЕСА_2", "АДРЕСА_3" та у зв'язку з цим перерахувати сукупний коефіцієнт Км3: 0,80608.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області /вул. Уютна, 23 м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 39767930/ на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у сумі 1600,00 (тисяча шістсот гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне судове рішення складено 26 лютого 2018 року.

Головуючий суддя

Н.І. Слободянюк