У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

21 лютого 2018 року № 810/774/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області до Київської обласної державної адміністрації, ТОВ «Енерго-промислова група» про визнання дій неправомірними та скасування висновку експертизи,-

в с т а н о в и в :

Переяслав-Хмельницька міська рада Київської області звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати дії Київської обласної державної адміністрації, ТОВ «Енерго-промислова група» неправомірними та скасувати висновок державної екологічної експертизи від 15.12.2017 № 06.2-04/5929.

Як слідує з позовної заяви, позивач звернувся до суду з метою захисту прав громадськості та на підставі ЗУ «Про державну екологічну експертизу» (чинний на момент спірних правовідносин), ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» та ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» громадськість - одна чи більше фізичних або юридичних осіб, їх об’єднання, організації або групи.

Згідно ч. 3 ст. 2 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» суб’єктами оцінки впливу на довкілля є суб’єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб’єктів господарювання (далі - суб’єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

Тобто, закон розрізняє поняття «громадськість» та «органи місцевого самоврядування».

Відповідно до ст. 44 ЗУ «Про екологічну експертизу» (чинний на момент спірних правовідносин) юридичні особи, заінтересовані в спростуванні висновків державної екологічної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтовану заяву до відповідних рад, органів виконавчої влади, державної екологічної експертизи та інших органів, які приймали рішення про проведення такої експертизи. В разі відмови у розгляді заяви вони мають право звернутися до суду. Відповідні ради, органи державної екологічної експертизи, інші органи, які приймали
рішення про проведення державної екологічної експертизи, зобов'язані в місячний строк розглянути подану заяву і за наявності підстав призначити проведення додаткової державної екологічної експертизи із залученням незалежних експертів.
Оскарження висновків державної екологічної експертизи не припиняє їх дії.

Висновки додаткової державної екологічної експертизи є остаточними для прийняття відповідним органом рішення щодо подальшої реалізації об'єкта екологічної експертизи.

Відповідно до т. 45 ЗУ Про екологічну експертизу» висновки державної екологічної експертизи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі:

1) порушення вимог законодавства про проведення державної екологічної експертизи;

2) недотримання державних санітарних норм, правил, гігієнічних нормативів, будівельних норм і правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

3) неврахування важливих достовірних відомостей про стан екологічної ситуації, що склалася в районі (місці) реалізації об'єкта екологічної експертизи, який може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, природних ресурсів,
здоров'я людей;

4) порушення прав учасників еколого-експертного процесу, якщо
це призвело до неправдивого висновку екологічної експертизи.

Положення статтей 44, 45 ЗУ «Про екологічну експертизу» кореспондуються зі ст. 12 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля».

Згідно ст. 12 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.

Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.

Суд звертає увагу, що позивач не просить визнати висновки державної екологічної експертизи недійсними, а просить їх скасувати, тобто звертається до суду в порядку ст. 12 ЗУ "Про оцінку впливу на довкілля" .

Отже, суд приходить до висновку, що оскаржити висновок державної екологічної експертизи в судовому порядку можуть будь-які фізичні та юридичні особи, при цьому право оскарження такого висновку органам місцевого самоврядування (як суб’єктам владних повноважень) законами не надано.

Також, слід зазначити, що ст. 2 та ст. 22 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено право кожного громадянина України та громадських природоохоронних організацій подавати до суду позови до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище; оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.

Крім того, відповідно до ст. 15 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Тобто, закон в даних правовідносинах пов’язує діяльність органів місцевого самоврядування як суб’єкта владних повноважень, а не представницький орган громадськості.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб’єкту законом.

Відповідно до ст. 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Виходячи з викладеного, у Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області відсутні підстави для звернення до суду в інтересах громадськості.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 169, 243-248 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області до Київської обласної державної адміністрації, ТОВ «Енерго-промислова група» про визнання дій неправомірними та скасування висновку експертизи – повернути позивачу.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.