ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

21 лютого 2018 року м. Київ № 826/1439/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохін В.В., розглянувши клопотання про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс»

до

Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України

про

визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» звернулось з позовом до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України про:

- визнання протиправними рішення та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів, комерційного призначення №UA903040/2018/00001, №UA903040/2017/00054, №UA903040/2017/00049 та №UA903040/2017/00040;

- зобов'язання відповідача завершити митне оформлення (випуску) товарів згідно з поданими митними деклараціями: №UA903040/2018/000152 від 15.01.2018р., №UA903040/2017/004620 від 15.11.2017р., №UA903040/2017/004097 від 13.10.2017р., №UA903040.2017.003513 від 15.09.2017р.

Ухвалою суду від 26 січня 2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Ухвалою суду від 02 лютого 2018 року відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

21 лютого 2018 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо стягнення митних платежів за митними деклараціями № UA903040/2017/3213, № UA903040/2017/3482, № UA903040/2017/3749, № UA903040/2017/3773, № UA903040/2017/3906, № UA903040/2017/3944, зокрема, шляхом направлення вимоги про сплату сум митних платежів: позивачу - ТОВ «Прикарпатзахідтранс»; декларанту - Proton Energy Group S.A. (юридична адреса, що створена та діє за законодавством Швейцарії); гаранту - Командитне товариство «Бізнес Гарант» (21036, м. Вінниця, вул. Писарєва, 4, кв. 26, код ЄДРПОУ 36150262).

Судом встановлено, що подане представником позивача клопотання від 21.02.2018р. заявлено з інших підстав ніж клопотанням по якому 02.02.2018р. судом було прийнято ухвалу про відмову в забезпеченні адміністративного позову, а також представником відповідача були надані документи по справі.

За наслідком розгляду поданого заявником клопотання судом була встановлена його обґрунтованість та терміновість вирішення, про що буде зазначено нижче, а тому суд вирішив здійснити його розгляд негайно, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч. 3, 4 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 153 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» надає послуги з транспортування нафтопродуктів по території України. Відповідно до укладеного з Proton Energy Group S.A. (юридична особа, що створена та діє за законодавством Швейцарії) договору №1548-200032-0117026TA від 02 лютого 2017 року, позивач надає останньому послуги з транспортування нафтопродуктів по території України. Відповідно до договору доручення №1548-101089-0617077 від 30 червня 2017 року позивач надає Proton Energy Group S.A послуги з документального оформлення майна.

Реалізуючи свої зобов'язання за договором позивачем було складено та направлено до Енергетичної митниці ДФС шляхом електронного повідомлення митні декларації: № UA903040/2018/000152 від 15.01.2018р., № UA903040/2017/004620 від 15.11.2017р., № UA903040/2017/004097 від 13.10.2017р. та № UA 903040.2017.003513 від 15.09.2017 р.

Відповідач у митному оформленні (випуску) товарів позивачу відмовив. Рішення про відмову були оформлені у вигляді Карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме:

- Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№UA903040/2018/00001, Митна декларація №UA903040/2018/000152 від 15.01.2018 р.

- Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903040/2017/00054, Митна декларація № UA903040/2017/004620 від 15.11.2017р.

- Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903040/2017/00049, Митна декларація № UA903040/2017/004097 від 13.10.2017 р.

- Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903040/2017/00040, Митна декларація №UA903040.2017.003513 від 15.09.2017 р.

Відповідачем зазначено наступну причину відмови в митному оформленні товару: «Митне оформлення не може бути завершене, оскільки не надано повний пакет документів, відповідно до ст.335 Митного кодексу України та ст.232 МК України, наказу МФУ №629 від 30.05.12р., а саме акту прийому-передачі товарів, що підтверджує кількість товарів, вивезених за межі МТУ».

Згідно пункту 5 частини першої та частиною третьою статті 335 Митного кодексу України при переміщенні трубопровідним транспортом надається наступний перелік документів:

а) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

б) акт прийому-передачі товарів або довідка, що підтверджує кількість товарів;

в) комерційні та супровідні документи (за наявності їх у власника трубопровідного транспорту, лінії електропередачі) на товари, що переміщуються через митний кордон України, а на момент митного оформлення - рахунок-фактуру;

г) найменування та адреса відправника товарів;

ґ) найменування та адреса отримувача товарів;

д) документи (дозволи, сертифікати), що підтверджують показники товару.

Частиною 3 ст. 335 Митного кодексу України передбачено подання наступних документів (в передбачених законом випадках):

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Відповідно до Наказу №629 для трубопровідного транспорту визначено, зокрема, пункт пропуску на митному кордоні України - «Смига» (Рівненська обл., Дубенський р-н., смт.Смига). Фактичний контроль надходження товарів на митну територію України, фактичний контроль кількості випущених в режим «транзит» товарів здійснюється на базі резервуарного парку ЛВДС « 5С» (ПП «Смига»). По факту надходження товарів складаються відповідні акти прийому (з позначкою «ПС»), по факту відкачки в напрямку Угорщини складаються акти відкачки (з позначкою «С»).

Згідно п.п. 1,2, 7 ст. 264 Митного кодексу України митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів. У випадках, коли з причин, визнаних органом доходів і зборів обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктами 9 та 10 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

В пункті 11 статті 264 зазначено, що орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 7.2. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 631 у картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Відповідно до положення статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 р. № 3018-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

У той же час, відповідно до статті 95 Митного кодексу України строки транзитного перевезення для трубопровідного транспорту встановлено 31 добу.

Як зазначає представник позивача, у зв'язку із тим, що відповідач відмовив позивачу в оформлені митних декларацій та завершенні митного оформлення (випуск) товарів, позивач не зміг доставити товар у відповідності до вимог законодавства України в зазначений строк.

Відповідно до статті 191 Митного кодексу України перевізник зобов'язаний у строк, встановлений ст. 95 цього Кодексу, доставляти товари до органу доходів і зборів призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них.

Порушення строків транзиту позивачем в результаті відмови відповідача в належному оформленні митних декларацій в свою чергу веде до необхідності сплати позивачем митних платежів.

Оскільки позивачем надаються послуги з транспортування нафтопродуктів по території України, відповідно до укладеного з Proton Energy Group S.A. (юридична особа, що створена та діє за законодавством Швейцарії, реєстраційний номер СНЕ-115.559.771, зареєстрований офіс якої: м. Женева, 1205, 4-6, площа Університету (Place de l'Universite), Швейцарія) договору №1548-200032-0117026ТА від 02 лютого 2017 року, та послуги з документального оформлення майна Proton Energy Group S.A. (надалі - Декларант), відповідно до укладеного договору доручення №1548-101089-0617077 від 30 червня 2017 року, товари, які транспортуються, зазначаються в доповненні до митних декларацій, а саме в Доповненні №1 Форма МД-6 Графа 40.

Отже, товар, який зазначений в митних деклараціях в Доповненні №1 Форма МД-6 Графа 40, по яким складені Картки відмови повинен був транспортований позивачем, як перевізником, та належним чином оформлений позивачем, як уповноваженою особою Декларанта, у встановлений законодавством строк.

Відповідно до ст. 293 Митного кодексу України особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант. Якщо декларування товарів здійснюється особою, уповноваженою на це декларантом, на таку особу покладається обов'язок із сплати митних платежів солідарно з декларантом.

Крім вищезазначеного Договору з позивачем, який є перевізником та уповноваженою особою Декларанта, компанія Proton Energy Group S.A. уклала Договір про надання фінансових послуг з видачі фінансових гарантій №U 16-68 від 23.05.2016р. з Командитним товариством «Бізнес Гарант» (21036, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Писарєва, будинок 4, квартира 26; код ЕДРПОУ 36150262) (надалі - Гарант). Відповідно до умов цього Договору Гарант, як фінансовий гарант, видало Proton Energy Group S.A. гарантійні документи, відповідно до яких Гарант прийняв на себе зобов'язання перед Державною фіскальною службою України в разі настання гарантійного випадку (не доставлення позивачем в законодавчо встановлений строк дизельного палива в митницю призначення) перераховує суми митних платежів, що підлягають сплаті, на рахунок митного органу в 3-х денний строк з дня отримання вимоги митного органу, відповідно до виданих гарантій на зобов'язальну особу - Proton Energy Group S.A.

Листом від 25.01.2018р. Гарант повідомив позивача про ситуацію, що склалась у зв'язку із відмовою відповідача у митному оформленні (випуску) товарів.

Так у листі зазначено: « 18 січня 2018р. представник KT «Бізнес Гарант» Опанасюк C.B. у м. Новоград-Волинському був викликаний для участі у зустрічі із керівництвом ВМО «Новгород-Волинський» митного поста «Західний» Енергетичної митниці ДФС, під час якої нашого представника повідомили про те, що ДИЗЕЛЬНЕ ПАЛИВО за митними деклараціями (№ UA903040/2017/3213, № UA903040/2017/3482, № UA903040/2017/3749, № UA903040/2017/3773, № UA903040/2017/3906, № UA903040/2017/3944), декларантом за яким виступає Proton Energy Group S.А, а уповноваженою особою декларанта - TOB «Прикарпатзахідтранс», не було доставлене в митницю призначення у визначений законодавством строк. Відповідно до чинного митного законодавства України в разі не доставлення перевізником товару, який знаходиться під митним контролем та переміщується по території України у відповідному митному режимі, у митницю призначення у встановлений законодавством строк, також порушення строку доставки визнається гарантійним випадком та тягне за собою відповідальність особи, зобов'язаної сплачувати митні платежі, в розмірі суми нарахованих митних платежів, розрахованих як під час випуску товарів для вільного обігу на території України. Враховуючи, що товар оформлений за МД № UA903040/2017/3213, № UA903040/2017/3482, № UA903040/2017/3749, № UA903040/2017/3773, № UA903040/2017/3906, № UA903040/2017/3944 не був доставлений в митницю призначення TOB «Прикарпатзахідсервіс», як перевізником, а також той факт що уповноваженою особою декларанта Proton Energy Group S.A, є TOB «Прикарпатзахідтранс», інформуємо вас, що сума митних платежів, які будуть сплачені фінансовим гарантом має бути відшкодована TOB «Прикарпатзахідсервіс» солідарно з Proton Energy Group S.A.».

Крім того, Гарант надав позивачу копію Протоколу проведення зустрічі керівництвом ВМО «Новгород-Волинський» митного поста «Західний» Енергетичної митниці ДФС із представниками Командитного товариства «Бізнес Гарант» від 18.01.2018р. Відповідно до протоколу порушені питання: - щодо недоставлення у визначений законодавством термін вантажу - дизельного палива за митними деклараціями № UA903040/2017/3213, № UA903040/2017/3482, № UA903040/2017/3749, № UA903040/2017/3773, № UA903040/2017/3906, № UA903040/2017/3944.

Зазначені у листі митні декларації оформлені на товар - дизельне паливо, які транспортувались позивачем та зазначені в Доповненні №1 Форма МД-6 Графа 40 митних декларацій, за якими були оформлені Картки відмови, а саме:

Митна декларація №UA903040/2017/3213 - Картка відмови №UA903040/2018/00001, МД №UA903040/2018/000152 від 15.01.2018р.;

Митна декларація №UA903040/2017/3482 - Картка відмови №UA903040/2017/00049, МД №UA903040/2017/004097 від 13.10.2017р.,

Митна декларація №UA903040/2017/3749 - Картка відмови №UA903040/2017/00054, МД №UA903040/2017/004620 від 15.11.2017р.,

Митна декларація №UA903040/2017/3773 - Картка відмови №UA903040/2017/00054, МД №UA903040/2017/004620 від 15.11.2017р.,

Митна декларація №UA903040/2017/3906 - Картка відмови №UA903040/2017/00054, МД №UA903040/2017/004620 від 15.11.2017р.,

Митна декларація №UA903040/2017/3944 - Картка відмови №UA903040/2018/00001, МД №UA903040/2018/000152 від 15.01.2018р.

Таким чином, відмова відповідача у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів (Картки відмови) потягла за собою порушення строків доставки товарів в митницю призначення та настання гарантійного випадку. При цьому позивач, відповідно до укладених угод та законодавства України зобов'язаний відшкодувати митні платежі солідарно з Декларантом.

Як зазначає представник позивача, йому з відзиву на позовну заяву стало відомо, що на даний час у Відділі митного оформлення «Новоград-Волинський» митного поста «Західний» Енергетичної митниці ДФС знаходяться Акти про настання гарантійного випадку відповідно до ст. 311 МК України (останній абзац сторінки 5 відзиву).

Таким чином, єдиним способом захисту порушених прав заявника є забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо стягнення митних платежів за митними деклараціями № UA903040/2017/3213, № UA903040/2017/3482, № UA903040/2017/3749, № UA903040/2017/3773, № UA903040/2017/3906, № UA903040/2017/3944, зокрема, шляхом направлення вимоги про сплату сум митних платежів: позивачу - ТОВ «Прикарпатзахідтранс»; декларанту - Proton Energy Group S.A. (юридична адреса, що створена та діє за законодавством Швейцарії); гаранту - Командитне товариство «Бізнес Гарант» (21036, м. Вінниця, вул. Писарєва, 4, кв. 26, код ЄДРПОУ 36150262).

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що заявником були надані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих інтересів у майбутньому, в разі не вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, обґрунтованим є подане Товариством з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» клопотання про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» про забезпечення позову.

Заборони Енергетичній митниці Державної фіскальної служби України вчиняти дії щодо стягнення митних платежів за митними деклараціями № UA903040/2017/3213, № UA903040/2017/3482, № UA903040/2017/3749, № UA903040/2017/3773, № UA903040/2017/3906, № UA903040/2017/3944, зокрема, шляхом направлення вимоги про сплату сум митних платежів: позивачу - ТОВ «Прикарпатзахідтранс»; декларанту - Proton Energy Group S.A. (юридична адреса, що створена та діє за законодавством Швейцарії); гаранту - Командитне товариство «Бізнес Гарант» (21036, м. Вінниця, вул. Писарєва, 4, кв. 26, код ЄДРПОУ 36150262) до набрання законної сили судового рішення у справі №826/1439/18.

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Амельохін