ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року

Львів

№ 876/12676/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Галицького районного суду м. Львова від 07 грудня 2017 року, ухвалену під головуванням судді Городецької Л.М. в м. Львові, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _3 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 21.09.2017: закрити провадження у справі в частині позовних вимог до Державної служби України з надзвичайних ситуацій; визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_3 від 18.04.2014 про перерахунок пенсії; зобов’язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_3 від 18.04.2014 у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (далі – Закон № 2262-XII) , за результатами якого прийняти рішення про перерахунок раніше встановленої йому пенсії, з урахуванням норм ч.3 ст.51 Закону № 2262-XII.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в грудні 2010 року його було звільнено з посади начальника управління цивільного захисту Головного управлінні МНС України у Львівській області за станом здоров’я, з вислугою 34 календарних роки. У лютому 2014 року Державною службою України з надзвичайних ситуацій відповідно до повноважень, визначених пунктом 5 постанови КМУ №1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб», наказом №60 від 01.02.2014 та наказом №127 від 28.02.2014 проведено зміну розміру окремих видів грошового забезпечення, зокрема підвищено розмір премії з 125 % до 150 % та надбавку за виконання особою важливих завдань з 50 % до 80 % (начальнику управління організації заходів цивільного захисту збільшено з 10 до 30 % за антитерористичну діяльність). Враховуючи фактичні зміни розміру окремих видів грошового забезпечення, проведених на підставі наказів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, та з урахуванням ст.63 Закону № 2262-XII, 18.04.2014 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області з клопотанням про перерахунок розміру раніше призначеної пенсії. Однак, відповідачем відмовлено йому у задоволенні вказаної вище заяви, покликаючись на те, що відсутня постанова КМУ, яка б змінювала розмір окремих видів грошового забезпечення чи вводила б нові, адже саме вона є підставою для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії. Вважає вказані дії відповідача незаконними, оскільки вони не відповідають вимогам ч.3 ст.63 Закону № 2262-XII.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 07.12.2017 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача від 18.04.2014 про перерахунок пенсії та зобов’язано ГУ ПФУ у Львівській області розглянути заяву ОСОБА_3 від 18.04.2014 про перерахунок пенсії у відповідності до вимог Закону 2262-XII, за результатами якого прийняти рішення про перерахунок позивачу раніше призначеної пенсії, виходячи із розміру грошового забезпечення на день прийняття зазначеного рішення. Провадження в частині позовних вимог до Державної служби України з надзвичайних ситуацій закрито.

Не погоджуючись з таким рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу.

Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповністю досліджено докази, що мають значення для справи, та не спростовано обґрунтування відповідача, таким чином суд в оскаржуваній постанові безпідставно дійшов висновку про задоволення позову. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

ОСОБА_4 апеляційної скарги обґрунтовує зокрема тими ж, що і в запереченні на позов, зокрема зазначає, що наказ №60 носить тимчасовий характер, оскільки ним дозволено преміювання осіб рядового начальницького складу органів управління і підрозділів у більшому розмірі лише у 2014 році. Стверджує, що даним наказом не встановлюється новий вид премії, оскільки чинним законодавством таке право має лише КМУ. Таким чином, зміна розміру премії, як в сторону збільшення так і в сторону зменшення не може бути підставою для проведення перерахунку пенсії за винятком тих випадків, коли новий розмір або новий вид премій встановлюється рішенням КМУ. На обґрунтування своєї скарги відповідач також зазначив, що зобов’язавши відповідача розгляд заяви позивача провести у відповідності до вимог Закону 2262-XII, судом порушено вимоги норми статті 2 КАС України та права відповідача, визначені статтею 19 Конституції України. Крім того вказує на те, що позивачем подано позов до відповідач, який не є органом місцевого самоврядування. Зазначає, що предметом оскарження є відповідь ГУПФ України у Львівській області, яка надана в порядку Закону України «Про звернення громадян», а тому не породжує певних правових наслідків, носить лише інформаційний характер і не набуває статусу рішення в розумінні п.1 ч.2 ст.17 КАС України.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 її заперечує, оскільки вважає необґрунтованою, так як наведенні в ній обґрунтування суперечить нормам чинного законодавства, правовій позиції Вищого адміністративного суду, викладених в ухвалі від 14.03.2017 за результатами розгляду даної справи, та Верховного суду України, викладеної у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду однотипних справ. Вважає прийняте судом першої інстанції рішення у зазначеній справі законним і обґрунтованим, оскільки прийняте з урахуванням норм матеріального і процесуального права та правової позиції Верховного Суду України. Просить апеляційну скаргу відповідача залишите без задоволення, а постанову без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні норми чинного законодавства та обставини справи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є пенсіонером МНС та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону 2262-XII.

18 квітня 2014 року з метою здійснення перерахунку пенсії із введенням щомісячної додаткової грошової винагороди позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії на підставі наказів Державної служби України з надзвичайних ситуацій України від 23.04.2013 № 183 та від 01.02.2014 № 60 щодо преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління у підрозділів служби цивільного захисту.

05 травня 2014 року ГУ ПФУ у Львівській області листом повідомило позивача, що підстав для перерахунку його пенсії немає.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позов ОСОБА_3 є підставним та підлягає до задоволення.

З таким висновком місцевого суду частково погоджується колегія суддів апеляційного суду та вважає за необхідне зазначити наступне.

Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі та отримують пенсію за цим Законом.

Згідно підпункту «б» ч. 1 ст. 1-2 Закону №2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Відповідно до ч. 16 ст. 43 Закону №2262-XII, у разі якщо на момент призначення пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, призначена пенсія підлягає негайному перерахунку.

Згідно статті 49 Закону № 2262-ХІІ пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.

Відповідно до положень статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію зазначеного Закону.

Усі призначені за Законом № 2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_5 України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету ОСОБА_5 України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок проведення перерахунку).

Цим нормативно-правовим актом визначено процедуру перерахунку пенсії та належні для цього підстави.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління ПФУ від 30 січня 2001 року № 3-1 (далі - Порядок подання документів).

Відповідно до пункту 4 Порядку подання документів заяв про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання.

Аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом ОСОБА_5 України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган ПФУ.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів пенсійний орган ухвалює рішення про перерахунок чи про відмову у перерахунку раніше призначеної пенсії.

Рішення про відмову із зазначенням причини орган ПФУ видає (надсилає) заявникові протягом 5 днів з дня його прийняття.

Вказана правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 (справа № 21-484а13), в ухвалі Верховного Суду України від 29.04.2015 року справа № 21-583а15.

Таким чином, пенсійний орган, після розгляду заяви та відповідних документів, повинен прийняти відповідне рішення.

За наведеною правовою позицією спростовуються доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, щодо порушення судом першої інстанції предметної підсудності.

Судом встановлено, що відповідачем розглянуто заяву позивача від 18.04.2014 про перерахунок розміру раніше призначеної пенсії у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян», а відтак у спосіб, що не відповідає вимогам вказаного вище Порядку та Закону № 2262-ХІІ.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що відповідно до статей 49 та 63 Закону № 2262-ХІІ підставою для повідомлення про відмову у перерахунку пенсії може бути виключно рішення, прийняте з цього питання.

Враховуючи положення ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом ОСОБА_5 України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до п. 23 Порядку подання документів перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з п. 24 Порядку подання документів про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Водночас, абзацом 1 пункту 4 Порядку подання документів встановлено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом ОСОБА_5 України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 22.04.2014 (справа 21-484а13) та від 13.07.2016 (справа 638/2700/14-а), які з врахуванням вимог ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.

Пунктом п. 4 Порядку проведення перерахунку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону.

Згідно ч. 2 ст. 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо визнання протиправними дій відповідача у неналежному розгляді заяви позивача від 18.04.2014 про перерахунок пенсії та щодо зобов’язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_3 від 18.04.2014 про перерахунок пенсії у відповідності до вимог Закону №2262-XII.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про зобов’язання відповідача за результатами розгляду заяви позивача від 18.04.2014 про перерахунок пенсії прийняти рішення про перерахунок ОСОБА_3 раніше призначеної пенсії, виходячи із розміру грошового забезпечення на день прийняття зазначеного рішення, вийшов за межі завдання адміністративного судочинства, адже такі дії відносяться до дискреційних повноваження відповідача.

При цьому доцільно звернути увагу на Рекомендації Комітету ОСОБА_5 Європи №R(8O)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_5 11.03.1980 р. на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, від так завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже, з огляду на викладене та положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній при вирішенні справи та ухваленні судового рішення не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача.

Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому висновок судів першої та апеляційної інстанцій про зобов’язання відповідача прийняти рішення про перерахунок позивачу раніше призначеної пенсії, виходячи із розміру грошового забезпечення на день прийняття зазначеного рішення, є формою втручання у повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню.

Враховуючи відмову позивача від позову в частині позовних вимог до державної служби України з надзвичайних ситуацій, місцевий суд у відповідності до п.2 ч.1 ст.157 КАС України в редакції на час прийняття рішення правомірно закрив провадження у справі.

Щодо доводу апелянта в частині того, що предметом оскарження є відповідь ГУПФ України у Львівській області, яка надана в порядку Закону України «Про звернення громадян», а тому не породжує певних правових наслідків, носить лише інформаційний характер і не набуває статусу рішення в розумінні п.1 ч.2 ст.17 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим, оскільки, як встановлено судом, позивач оскаржує дії ГУПФ України у Львівській області щодо неналежного розгляду заяви про перерахунок пенсії, тобто у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції справа предметно підсудна місцевому загальному суду як адміністративному.

Положеннями частин 1-4 ст. 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Частиною першою ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи в частині щодо зобов’язання відповідача за результатами розгляду заяви позивача від 18.04.2014 про перерахунок пенсії прийняти рішення про перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії, виходячи із розміру грошового забезпечення на день прийняття зазначеного рішення, тому судове рішення в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям у цій частині нового рішення.

Керуючись статтями 242, 243 ч. 3, 250, 308, 310, 313, 315, 317, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 07 грудня 2017 року у справі № 461/12922/14-а в частині зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 від 18 квітня 2014 року про перерахунок пенсії прийняти рішення про перерахунок ОСОБА_3 раніше призначеної пенсії, виходячи із розміру грошового забезпечення на день прийняття зазначеного рішення скасувати та в цій частині позовних вимог ОСОБА_3 прийняти нову постанову.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 18 квітня 2014 року про перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у постанові.

В решті постанову Галицького районного суду м. Львова від 07 грудня 2017 року у справі № 461/12922/14-а залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

ОСОБА_6

судді

ОСОБА_4

ОСОБА_7

Повне судове рішення виготовлено 08.02.2018.