ВЕРХОВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2018 Київ П/9901/306/18 800/498/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бившевої Л.І. (головуючий суддя), Гончарової І.А., Олендера І.Я., Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф., розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними,

секретар судового засідання Савченко А.А.,

представник позивача ОСОБА_6,

представник відповідача Белінська О.В.,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5.) 14.11.2017 подав до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції позов, в якому просить визнати дії Вищої ради правосуддя з розгляду скарги ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_8.) від 12.09.2016 на дії судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюка Олександра Андрійовича протиправними.

ОСОБА_5 вважає, що дії Вищої ради правосуддя з розгляду скарги ОСОБА_8 від 12.09.2016 на дії судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Антонюка О.А. є протиправними, оскільки здійснені з порушенням встановленої законом компетенції дисциплінарних органів на здійснення дисциплінарних проваджень. Зазначає, що до правовідносин щодо перевірки наявності/відсутності в діях судді Антонюка О.А. дисциплінарного проступку застосуванню підлягає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI. На обґрунтування позовних вимог наводить такі аргументи: а) за вказаною скаргою ОСОБА_8 станом на 12.09.2016 дисциплінарне провадження стосовно судді місцевого суду у відповідності до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI мала право здійснювати лише Вища кваліфікаційна комісія суддів України; б) перевірку на прийнятність скарги про притягнення судді до відповідальності міг здійснити виключно член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; в) член Вищої ради юстиції не мав повноважень здійснювати перевірку судді місцевого суду щодо виявлення в його діях ознак дисциплінарного проступку і зобов'язаний був здійснити перевірку відповідної скарги на прийнятність до розгляду та повернути скаргу, залишити її без розгляду як таку, що подана з порушенням закону; г) член Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (доповідач) зобов'язаний був перевірити її на відповідність вимогам закону, чинного на час подання скарги; д) ОСОБА_8 одночасно з подачею скарги до Вищої ради юстиції подав таку скаргу до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, тому недодержання компетенції органів, до повноважень яких належить здійснення дисциплінарного провадження щодо судді, може призвести до порушення вимог статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Обґрунтовуючи зазначені аргументи, позивач посилається на положення статей 19, 61 Конституції України, статей 1, 19, 19-1, 37, 45 Закону України «Про вищу раду юстиції» від 15.01.1998 № 22/98-ВР, частин першої, шостої статті 93, частини першої статті 94, частин першої, другої статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, статті 1, пункту 3 частини першої статті 3, частини першої статті 43, пункту 1 частини першої статті 44, абзацу 2 пункту 21 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII, пункту 12.6 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 52/0/15-17.

Вища рада правосуддя у письмових запереченнях проти позову просить відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначає, що дисциплінарне провадження щодо судді Антонюка О.А. здійснено з дотриманням процедури та в межах повноважень, встановлених законами України. Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач посилається на положення статті 43, пункту 21 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII, статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15.11.2017 відкрив провадження в адміністративній справі за вказаним позовом та призначив справу до судового розгляду з викликом осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, позовні заяви в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд ухвалою від 15.01.2018 прийняв до провадження адміністративну справу та призначив її до розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом сторін на 13.02.2018.

Суд, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухавши усні пояснення представників сторін, встановив такі обставини.

Верховна Рада України постановою від 22.04.1999 № 607-14 обрала ОСОБА_5 суддею Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.

ОСОБА_8 12.09.2016 подав до Вищої ради юстиції скаргу на дії слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюка О.А. У скарзі ОСОБА_8 порушив питання про притягнення судді Антонюка О.А. до дисциплінарної відповідальності. Скарга мотивована протиправністю дій судді Антонюка О.А., вчинених ним при постановленні ухвал від 10.05.2016 та від 02.09.2016 про задоволення клопотань слідчого про арешт майна.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради юстиції від 12.09.2016 скаргу передано члену Вищої ради юстиції ОСОБА_10 для проведення перевірки.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 26.04.2017 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Антонюка О.А., рішенням від 26.07.2017 притягнула суддю до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про відсторонення на 6 місяців від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов'язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, і подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Вища рада правосуддя рішенням від 17.10.2017 змінила рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26.07.2017 № 2240/3дп/15-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Антонюка О.А. та застосувала до судді дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

Оцінюючи обставини справи, наведені сторонами аргументи на обґрунтування позову та заперечень проти позову, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час звернення ОСОБА_8 зі скаргою на дії судді (12.09.2016) діяв Закон України «Про Вищу раду юстиції» від 15.01.1998 № 22/98-ВР (із змінами та доповненнями) та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI (із змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Вищу раду юстиції» Вища рада юстиції є колегіальним, постійно діючим, незалежним органом, відповідальним за формування незалежного високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду юстиції» Вища рада юстиції здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про Вищу раду юстиції» у Вищій раді юстиції утворюються секції, зокрема дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

У статті 19-1 Закону України «Про Вищу раду юстиції» передбачені обов'язки члена Вищої ради юстиції.

За змістом статті 45 цього Закону Вища рада юстиції розглядає скарги на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів спеціалізованих, апеляційних та місцевих судів, а також на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про Вищу раду юстиції» підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів, порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо них, види дисциплінарних стягнень, строки їх застосування та порядок погашення визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Частиною четвертою статті 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI (із змінами та доповненнями) дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють:

1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів;

2) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

Відповідно до частини першої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження - це процедура розгляду звернення з метою встановлення обставин, що можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді.

Згідно з частиною шостою статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» секретаріат відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, реєструє скаргу (заяву) в день її надходження і проводить автоматизований розподіл між членами цього органу. Перевірка скарги (заяви) на прийнятність до розгляду здійснюється визначеним таким чином членом відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, або, за дорученням такого члена органу, інспектором органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Звернення повертається без розгляду, якщо, зокрема у зверненні порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, звільнених з посади судді, суддів провадження щодо яких не підвідомче відповідному органу, що здійснює дисциплінарне провадження тощо.

Відповідно до частини першої та другої статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення. За зверненням, яке відповідає встановленим цим Законом вимогам та не підлягає поверненню, членом органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, проводиться перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарного провадження.

Згідно з частиною першою статті 131 Конституції України (у редакції Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 №1401-VIII, який набрав чинності 30.09.2016) в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, вносить подання про призначення судді на посаду, здійснює інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII набрав чинності 30.09.2016. З дня набрання чинності цим Законом Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI втратив чинність.

Відповідно до статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя»», з урахуванням вимог цього Закону.

Закон України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII набрав чинності 05.01.2017. З дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про Вищу раду юстиції» від 15.01.1998 № 22/98-ВР втратив чинність. Вища рада юстиції прийняла рішення від 12.01.2017 про реорганізацію Вищої ради юстиції шляхом перетворення у Вищу раду правосуддя.

Відповідно до пункту 2 зазначеного рішення члени Вищої ради юстиції набувають статусу членів Вищої ради правосуддя та здійснюють повноваження членів Вищої ради правосуддя.

Згідно з частиною дев'ятою статті 131 Конституції України (у редакції Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 №1401-VIII, який набрав чинності 30.09.2016) Вища рада правосуддя набула повноважень 12.01.2017, оскільки станом на час її утворення шляхом реорганізації Вищої ради юстиції вона діяла у складі щонайменше п'ятнадцяти її членів, серед яких більшість становлять судді.

Станом на час втрати чинності Законом України «Про вищу раду юстиції» від 15.01.1998 № 22/98-ВР перевірка скарги ОСОБА_8 на прийнятність до розгляду, що була передбачена у частині шостій статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, як і розгляд такої скарги, не здійснені.

У Законах України «Про Вищу раду юстиції» від 15.01.1998 № 22/98-ВР, «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI та Регламенті Вищої ради юстиції, затвердженому рішенням Вищої ради юстиції від 04.10.2010 № 791/0/15-10, яким визначались організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції на реалізацію повноважень, наданих Конституцією України, законами України «Про Вищу раду юстиції», «Про судоустрій і статус суддів» та іншими нормативно-правовими актами, строки здійснення перевірки дисциплінарної скарги на прийнятність до розгляду не встановлені.

Враховуючи наведене, підстави вважати, що Вища рада юстиції у період з часу надходження скарги ОСОБА_8 на дії судді Антонюка О.А. і до часу втрати чинності Законами України «Про Вищу раду юстиції» від 15.01.1998 № 22/98-ВР, «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI та перетворення Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя допустила протиправну бездіяльність, яка б полягала у нездійсненні перевірки на прийнятність дисциплінарної скарги до розгляду, чи протиправні дії, які б полягали у розгляді дисциплінарної скарги щодо судді, провадження щодо якого не підвідомче Вищій раді юстиції, відсутні.

Станом на 12.01.2017 - час набуття повноважень Вищою радою правосуддя та членами Вищої ради юстиції, в тому числі ОСОБА_10, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначалися Законом України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Відповідно до абзацу другого пункту 21 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» заяви та скарги, передані на розгляд члену Вищої ради юстиції за результатами автоматизованого розподілу до створення дисциплінарних органів Вищої ради правосуддя, залишаються в такого члена та можуть бути розглянуті дисциплінарним органом, до якого входить такий член, у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до пунктів 1 і 4 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді, утворює органи для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів.

Частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

Згідно з частиною третьої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження включає:

1) попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги;

2) відкриття дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач): 1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи; 2) за наявності підстав, визначених пунктами 1 - 5 частини першої статті 44 цього Закону, - повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; 3) за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої чи частиною другою статті 44 цього Закону, - передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; 4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок доповідача разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами передається на розгляд Дисциплінарної палати.

Аналізуючи наведені положення законів України, суд дійшов таких висновків.

Згідно із Законом України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII, який набрав чинності 05.01.2017, скарги, передані на розгляд члену Вищої ради юстиції за результатами автоматизованого розподілу до створення дисциплінарних органів Вищої ради правосуддя, залишаються в такого члена та можуть бути розглянуті дисциплінарним органом, до якого входить такий член, у випадках, встановлених цим Законом. Цим Законом визначено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя. Вища кваліфікаційна комісія суддів України з дня втрати чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, тобто з 30.09.2017, втратила повноваження щодо здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів місцевих та апеляційних судів. Тому, у члена Третьої Дисциплінарної палати ОСОБА_10 (доповідача) були відсутні підстави для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи, а у Третьої Дисциплінарної палати - для залишення дисциплінарної скарги без розгляду та закриття дисциплінарної скарги, на чому помилково наполягає позивач.

Враховуючи наведене, відсутні підстави вважати, що член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_10 (доповідач) та Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вчинили протиправні дії щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Антонюка О.А., розгляду дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності відповідно.

Суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

Зазначені позивачем аргументи щодо розгляду скарги ОСОБА_8 від 12.09.2016 з порушенням встановленої законом компетенції дисциплінарних органів на здійснення дисциплінарних проваджень, спростовуються наведеними вище висновками суду.

Щодо доводів позивача про те, що ОСОБА_8 одночасно з направленням дисциплінарної скарги до Вищої ради юстиції направив аналогічну скаргу Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, суд зазначає, що ця обставина не впливає на висновок суду про відповідність дій відповідача вимогам законів, оскільки Закон України «Про Вищу раду правосуддя» передбачав вирішення скарг, які були передані на розгляд члену Вищої ради юстиції за результатами автоматизованого розподілу до створення дисциплінарних органів Вищої ради правосуддя. До того ж Вища кваліфікаційна комісія суддів України припинила свої повноваження з 30.09.2016 і скаргу позивача до припинення своїх повноважень не вирішила.

З огляду на зазначене, підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-78, 241-246, 250, 255, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_5 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Дата складання повного рішення суду 16.02.2018.

Судді Л.І. Бившева

І.А. Гончарова

І.Я. Олендер

Т.М. Шипуліна

Р.Ф. Ханова