КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 760/11440/17 Суддя першої інстанції: Українець В.В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н.П.
Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду м.Києва від 13 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, стягення коштів та зобов`язання вчинити дії,-
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м.Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та ст. 16, 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей;
- стягнути з Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022) та ІНФОРМАЦІЯ_1 солідарно на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно ст. 16, 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, у сумі 674842 (шістсот сімсот чотири тисяч вісімсот дві) грн.;
- зобов`язати Міністерство оборони України, Київський міський військовий комісаріат призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статей 16, 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності;
- допустити постанову до негайного виконання;
- зобов`язати надати до суду звіт про виконання судового рішення.
Постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 13 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Солом`янського районного суду м.Києва скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу та був звільнений з військової служби та був звільнений 19.10.1988 року.
Позивачу під час первинного медичного огляду 04 листопада 2014 року встановлено ІІІ групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ № 0417092 від 06 листопада 2014 року (а.с. 23).
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0646334 від 16 листопада 2016 року ОСОБА_1 за наслідками повторного огляду встановлено ІІ групу інвалідності з 15 листопада 2016 року (поранення, контузія), причина інвалідності - захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 22).
Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги в зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до постанови КМ України від 25 грудня 2013 року № 975 та ст. 16, 16-3 Закону України Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, без врахування раніше виплачених сум.
З Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 07 квітня 2017 року № 35 вбачається, що розглянувши подані позивачем документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки ОСОБА_1 змінено групу інвалідності понад дворічний термін. Зазначено, що допомога у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності виплачена в розмірі 182 700 гривень (а.с. 27).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до статті 16 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Пунктом «б» частини 1 статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Згідно пункту 4 статті 16-3 Закону України № 2011-ХІІ, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Положення обумовленої норми застосовується при вирішенні питання щодо отримання доплат між розміром раніше отриманої одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності нижчої групи та розміром одноразової грошової допомоги яка повинна виплачуватись при встановлені інвалідності вищої групи.
Стаття 16 Закону України № 2011-ХІІ визначає перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а стаття 16-3 Закону визначає порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги, строків же реалізації права на одноразову грошову допомогу не передбачено, ані цим Законом, ані іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 2 пункту 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 (далі - Порядок № 975) встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Аналогічна правова позиція зазначена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2017 року справа №806/488/16 (К/800/21200/16).
Та обставина, що відповідно до Закону №1774-VIII від 06.12.2016 року ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ була доповнена абзацом 2 частини 4 відповідно до якого у разі зміни групи інвалідності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється, колегія суддів вважає, ніяким чином не впливає на право позивача отримати таку виплату.Зазначена норма прйнята після встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, а тому абзац 2 частини 4 ст.16-3 Закону до зазначених правовідносин не може бути застосований.
Стаття 16-3 Закону №2011-ХІІ у редакції від 30.09.2016 року не містила часових обмежень на виплату одноразової грошової допомоги у разі, якщо після призначення первинної групи інвалідності особі було встановлено вищу групу інвалідності, зокрема після двох років з часу первинного встановлення інвалідності.
Таким чином, позивач має право на призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 16.11.2016 року в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, відповідно до Порядку № 975, а тому наявні підстави для визнання протиправними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 не підлягають задоволенню, оскільки рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги приймає саме Міністерство оборони України, а комісаріат лише направляє дані (докумети) для розгляду питання щодо призначення та виплаити такої допомоги, що і було виконано відповідно до норм чинного законодавства.
Щодо позовних вимог про стягнення з Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 солідарно на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності II групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, у сумі 674842 (шістсот сімсот чотири тисяч вісімсот дві) грн., колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, оскільки суд своїм рішенням може визнати дії відповідача протиправними та зобов`язати його здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не брати на себе повноваження відповідача і ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Крім того, колегія суддів вважає, що вимоги про допуск постанову до негайного виконання та зобов`язання надати до суду звіт про виконання судового рішення не підлягають задоволенню, оскільки, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду, та має застосовуватися у виключних випадках. Таких виключний випадків позивач не навів, а судова колегія не встановила.
Крім того, колегія суддів вважає, що позивачем не було надано доказів, які б свідчили про можливість ухилення відповідачем від виконання даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова Солом`янського районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року скасувати та ухвалити нову постанову наступного змісту.
Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та ст. 16, 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статей 16, 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності
У решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач:Бужак Н.П.
Судді:Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Повний текст виготовлено: 15 лютого 2018 року.
