РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 лютого 2018 р. Справа № 802/1728/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Фурмана В.В.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Маловічко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України

про: визнання протиправною бездіяльності та стягнення допомоги

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (військова частина НОМЕР_1 , відповідач ) про:

-визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати підйомної допомоги;

-стягнення невиплаченої підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення, що становить 7 150 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що наказом від 15.07.2016 р. позивача зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення на посаду курсанта військової частини польова пошта НОМЕР_2 та нею підписано контракт. При цьому, позивач вказує , що місцем служби на посаді курсанта було в с.Старичі, Яворівського району Львівській області.

В подальшому, у вересні 2016 р. її звільнено з даної посади та призначено на посаду кухара військової частини польова пошта НОМЕР_3 . Дана частина знаходиться в м. Маріуполь Донецької області, тобто, позивач переїхала на нове місце служби. Відтак, враховуючи зміну місця служби ОСОБА_1 має право на підйомну допомогу, що відповідає вимогам положення Інструкції №370 від 22.10.2001 р. Однак, всупереч зазначеному, така допомога не виплачена, що і стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Ухвалами від 04.10.2017 р. відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 19.10.2017 р.

19.10.2017 р. розгляд справи відкладено на 03.11.2017 р. у зв`язку із відсутністю відомостей щодо отримання судової повістки відповідачем, що відповідало вимогам статті 128 КАС України, в редакції чинній на день розгляду справи.

03.11.2017 р. ухвалою суду витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 особову справу ОСОБА_1 і зупинено провадження у справі до надходження такої (особової справи).

Ухвалою від 01.12.2017 р. провадження у справі поновлено у зв`язку із надходженням відповідей від ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 щодо відсутності у останніх особової справи ОСОБА_1 .

У зв`язку із чим, 01.12.2017 р. ухвалою витребувано у Іллінецького об`єднаного районного військового комісаріату особову справу позивача і зупинено провадження у справі до її надходження.

В подальшому, 26.12.2017 р. провадження поновлено у зв`язку із надходженням належним чином завіреної копії особової справи ОСОБА_1 .

З 26.12.2017 р. на 22.01.2018 р. та з 22.01.2018 р. на 9.02.18 р. розгляд справи відкладався у зв`язку із витребування ряду додаткових доказів у сторін.

9 лютого 2018 р. у судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов з підстав викладених у ньому.

Представник відповідача заперечила проти позову з підстав вказаних у письмових запереченнях, зокрема вказала на те, що позивач не зверталась до військової частини із рапортом про виплату підйомної допомоги та не надавала підтверджуючих документів, які б свідчили про її фактичний переїзд з одного місця служби на інше та були б підставою для нарахування та виплати підйомної допомоги. Враховуючи наведені мотиви представник в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

15 липня 2016 року наказом №70-К командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом осіб рядового складу і призначено курсантом навчального взводу навчальної роти та підписано контракт. Також, наказом №173 від 15.07.2016 р., позивача зараховано до списків особового складу, всі види забезпечення за нормою №1 (загальновійськова).

01.09.2016 р. ОСОБА_1 увільнено із займаної посади і призначено кухарем військової частини польова пошта НОМЕР_3 , про що свідчить наказ начальника управління персоналу заступника начальника штабу Командування Сухопутних військ Збройних сил України №203-РС від 01.09.2016 р.

Також, як видно із військового квитка наказом №26 від 21.09.2016 р. ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_3 .

В подальшому, військова частина НОМЕР_3 була перейменована у військову частину НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою №5/ю датованою 07.07.2017 р. про анулювання умовного позначення польова пошта НОМЕР_3 .

30.09.2016 р. наказом №78 РС командира 56 окремої мотопіхотної бригади позивача увільненої із займаної посади і призначено кухарем господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 23 окремого мотопіхотного батальйону 56 окремої мотопіхотної бригади.

Також, наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_5 №274 від 30.09.2016 р. ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та призначено на посаду кухаря господарчого відділення взводу матеріального забезпечення польова пошта НОМЕР_5 . В свою чергу, військова частина НОМЕР_5 перейменова у військову частину НОМЕР_6 , що випливає із листа МО України №116/14/2/2917 від 10.08.2017 р.

17.07.2017 р. наказом №5-РС ТВО командира військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_1 звільнено з військової служби.

Позивач вказує, що у зв`язку зі зміною місця служби військова частина НОМЕР_3 зобов`язана була нарахувати та виплатити їй підйомну допомогу, що не зробила, відтак така бездіяльність є протиправною, у зв`язку із чим вона звернулась до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ( далі - ЗУ № 2011-12), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до частин першої другої статті 9 ЗУ № 2011-12, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно частини третьої статті 9-1 ЗУ № 2011-12, при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Більш детально порядок і умови виплати військовослужбовцям

підйомної допомоги, регламентується Інструкцією про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги , яка затверджена Наказом Міністерства оборони України № 370 від 22.10.2001 р. (далі Інструкція №370).

Відповідно до пункту 1 Інструкції №370, особам офіцерського складу (далі - офіцери), прапорщикам (мічманам) та військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі -військовослужбовці, які проходять службу за контрактом), що переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини (підрозділу) до місця постійної дислокації військової частини або підрозділу зі зміною місця проживання, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.

В особливий період та під час проведення антитерористичної операції офіцерам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, що переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посади до військових частин, що були сформовані в цей період (та яким не визначено пункту постійної дислокації), зі зміною місця проживання (від пункту попереднього місця проживання до пункту тимчасової дислокації військової частини), підйомна допомога виплачується один раз незалежно від подальшої зміни пункту тимчасової дислокації військової частини.

Якщо місце проживання військовослужбовців, зазначених в абзаці другому цього пункту, не змінилося, підйомна допомога не виплачується.

Пунктом 2 Інструкції №370 передбачено, що розмір підйомної допомоги визначається з окладу за основною посадою, на яку призначений військовослужбовець або яку він займав до дня прибуття військової частини (підрозділу) до нового пункту постійної дислокації, окладу за військове звання та додаткових видів грошового забезпечення на день виникнення права на отримання підйомної допомоги.

Підйомна допомога виплачується тим офіцерам, прапорщикам (мічманам) і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом , які переїхали у зв`язку з призначенням на посади, - за новим місцем служби на підставі наказу про призначення і наказу командира військової частини про вступ військовослужбовця до виконання обов`язків за посадою (пп.4.1 п.4.1 Інструкції №370).

Із аналізу вищенаведених норм видно, що підйомна допомога виплачується тим, офіцерам, прапорщикам (мічманам) і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом та переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини.

Оцінюючи доводи представника відповідача щодо відсутності рапорту та підтверджуючих документів, які б свідчили про фактичний переїзд позивача з одного місця служби на інше та, як наслідок, відсутність підстав для нарахування та виплати підйомної допомоги, суд зазначає про наступне.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах, визначаються Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі Статут ).

Так, пунктом 14 Статуту визначено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

При цьому слід зазначити, що зміст та організація виконання процесів з діловодства військової частини, визначається Інструкцією з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої Наказом ГШ ЗСУ №124 від 07.04.2017 р. (далі Інструкція №124).

Так, відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції №124, у Збройних Силах України створюються такі види документів (далі документи): наказ, директива, розпорядження, бойовий наказ, бойове розпорядження, окреме доручення (доручення), рішення, протокол, положення, постанова, інструкція, історичний формуляр, формуляр, правила, план, звіт, доповідь, донесення, доручення, акт, звуко- та відеозаписи, програма, алгоритм, рапорт, заява, телеграма, телефонограма, факсограма, службовий лист, довідка, методичні рекомендації, доповідна та пояснювальна записки, протокол, припис, посвідчення про відрядження, відпускний квиток, графік відпусток та інші документи, розроблені в установленому порядку.

В розумінні пункту 2.1.6 Інструкції №124, рапорт (заява) письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Із аналізу вищенаведених норм видно, що звернення із службових та особистих питань, яке адресується військовослужбовцем безпосередньому начальнику повинно бути сформовано письмово у формі рапорту.

Разом з тим, як видно із матеріалів справи, зокрема витягів з Журналу реєстрації вхідних документів військової частини пп НОМЕР_3 (перейменовано у військову частину НОМЕР_1 ) за період з в16.09. 2016 р.-30.09.2016 р. 04.01.2017 р.-01.03.2017р., позивач не зверталась із рапортом/заявою про виплату підйомної допомоги до відповідача, що спростовує доводи сторони позивача про зворотнє.

Також, суд акцентує увагу й на тому, що телеграмою №116/14/1/3282 від 27.07.2016 р., яка адресована військовим частинам ЗСУ, в тому числі і відповідачу, доведено роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України 248/3/9/1/756 від 29.09.2015 р., а саме: Для здійснення попередньої перевірки нарахування підйомної допомоги разом із місячним заявками на фінансування надавати копії наступних документів:

а) для виплати військовослужбовцю :

- наказів про призначення на посаду та або прийняття справ та посади;

- документи, що підтверджують фактичний переїзд військовослужбовця на постійне місце проживання до пункту дислокації військової частини (копії паспорту військовослужбовця з відмітками про зміну місця реєстрації та/або довідок які підтверджують зміну місця проживання , тощо):

Довідково. Місце проживання військовослужбовця визначається за даним паспортів, домових книг, довідок домоуправлінь, або житлово-експлуатаційних контор, довідок гуртожитків та інших документів, які підтверджують постійне в населеному пункті, куди призначений військовослужбовець.

При цьому, слід вказати, що в розумінні пункту 2.1.6 Інструкції №124, телеграма це службовий документ для передачі доручень, розпоряджень, резолюцій та документів тільки невідкладного та термінового характеру.

Окремо, суд наголошує, що відповідно до пункту 4 розділу 1 Дисциплінарного Статуту ЗСУ, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року N 551-XIV, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.

Отже, враховуючи, що телеграма №116/14/1/3282 від 27.07.2016 р. є службовим документом, який передає зміст доручень, розпоряджень відповідного органу/командування, відтак підлягає виконанню керівництвом військової частини.

При цьому, як видно із даної телеграми, для здійснення попередньої перевірки нарахування підйомної допомоги військовослужбовцю необхідно надати копії наступних документів: накази про призначення на посаду та або прийняття справ та посади та документи, що підтверджують фактичний переїзд військовослужбовця на постійне місце проживання до пункту дислокації військової частини (копії паспорту військовослужбовця з відмітками про зміну місця реєстрації та/або довідок які підтверджують зміну місця проживання , тощо).

Окремо суд звертає увагу, що у підсумку листа МО України вих. №116/14/1/3197 від 08.09.2017 р., який надано за наслідком розгляду звернення ОСОБА_1 її повідомлено: Для встановлення командування військової частини НОМЕР_6 права на отримання підйомної допомоги пропоную Вам надати до фінансово-економічної служби документи, які засвідчують фактичну зміну місця проживання в пункті постійної дислокації військової частини. Довідково: місце проживання військовослужбовця визначається за даними паспортів, домових книг, довідок домоуправлінь, або житлово експлуатаційних контор, довідок гуртожитків та інших документів, які підтверджують постійне проживання в населеному пункті, куди призначений військовослужбовець.

Однак, жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 подавала документи, які підтверджують фактичну зміну місця проживання з одного населеного пункту в інший, міністерству або військовій частині - суду не надано.

Отже, за відсутності рапорту про нарахування та виплату підйомної допомоги та ряду необхідних документів, відсутні підстави для висновків, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не здійснюючи нарахування та виплати діяв протиправно. З цих же мотивів відсутні підстави для стягнення підйомної допомоги з військової частини.

За змістом статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вище наведене, на думку суду, підстави вважати, що відповідач діяв не в межах та не у спосіб визначений чинним законодавством.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваної бездіяльності та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач:: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_7 )

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна