ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 лютого 2018 р. Справа № 914/1960/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В.,

при секретарі Ярощук О.П., розглянувши в загальному позовному провадженні справу

за позовом заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі уповноваженого органу Державної екологічної інспекції у Рівненській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області

до відповідача Державного підприємства "Костопільське лісове господарство"

про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: представник ОСОБА_1

від третьої особи (Західний офіс Держаудитслужби): представник ОСОБА_2;

від органу прокуратури: ОСОБА_3

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтями 35, 37 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі уповноваженого органу Державної екологічної інспекції у Рівненській області (надалі Позивач, Держекоінспекція) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" в якому просить стягнути з останнього шкоду, заподіяну державі внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 286 379,63 грн. до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища: р/р 33116331700225 УК у Костопільському районі (с. Головин) 24062100 код за ЄДРПОУ - 37959370, МФО 833017.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.11.1017р. замінено первісного відповідача - державне підприємство "Львівський військовий лісокомбінат" на належного відповідача - державне підприємство "Костопільське лісове господарство", а справу №914/1960/17 скеровано за встановленою підсудністю до Господарського суду Рівненської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, здійсненого в Господарському суді Рівненської області, головуючим у справі №914/1960/17 визначено суддю Марача В.В..

Ухвалою суду від 16.11.2017 року справу №914/1960/17 прийнято до провадження суддею господарського суду Рівненської області Марачем В.В..

04 грудня 2017 року представником військової прокуратури Західного регіону України подано клопотання в якому останній просить по тексту позовної заяви читати замість Костопільський лісгосп Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" - державне підприємство "Костопільське лісове господарство".

Ухвалою суду від 27.12.2017 року, у зв"язку з тим, що з 15.12.2017 року набув чинності Господарський процесуальний кодекс України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.), ухвалено справу №914/1960/17 розглядати за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги Заступник військового прокурора Західного регіону України обгрунтовує наступним.

У період з 22 травня до 2 червня 2017 року працівниками державної екологічної інспекції у Рівненській області у ході проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів відповідача виявлено порушення вимог закону. Зокрема, на території Базальтівського лісництва здійснювалась порубка дерев без спеціального дозволу (лісорубного квитка). Дані факти зафіксовані в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП "Костопільське лісове господарство" від 2 червня 2017 року. За результатами перевірки спеціалістами державної екологічної інспекції у Рівненській області складено розрахунок шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу у відповідності до додатків №№ 1 та 2 та Порядку проведення індексації такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами установами, організаціями та громадянами» на загальну суму 286 379,63 грн.. 09 серпня 2017 року державна екологічна інспекція у Рівненській області за вих. № 1729/05-07/17 звернулась до Костопільського лісгоспу з претензією про відшкодування збитків, яка відповідачем залишена без задоволення.

Статтею 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог.

Згідно з пунктом 5 статті 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов’язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ст. 105 Лісового Кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.

Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, у тому числі - від незаконних рубок. Постійні лісокористувачі зобов’язані розробляти та проводити комплекс заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів (ст. 86 Лісового кодексу України).

Охорону і захист лісів на території України здійснюють державна лісова охорона та лісова охорона постійних лісокористувачів і власників лісів (ст. 89 Лісового кодексу України).

Оскільки, Костопільський лісгосп здійснює управлінські, організаційно-розпорядчі та господарські заходи з організації належної охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду, а тому факт вчинення вказаних правопорушень свідчить про те, що такі заходи не були достатніми і не змогли забезпечити збереження лісу.

Відповідно до ст. 107 цього ж Кодексу, підприємства, установи, організації і громадяни зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов’язків.

Таким чином, проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами.

Державна екологічна інспекція у Рівненській області та Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області позовні вимоги Заступника військового прокурора Західного регіону України підтримали в повному обсязі.

Державне підприємство "Костопільське лісове господарство" надало суду відзив на позов в якому проти вимог Заступника військового прокурора Західного регіону України заперечило пославшись при цьому на наступне.

Згідно ч. 1 статті 105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників (п.1 ч.І статті 105 ЛК України).

Стаття 107 Лісового кодексу України наголошує проте, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно довідки «Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища» Вищого господарського суду України від 01.01.2009 року №п0003600-09: Вищий господарський суд України звернув увагу судів, зокрема, на таке.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов щодо покладення на відповідача відповідальності за збитки, судові інстанції не врахували повною мірою положення законодавства, на підставі з яким закон пов'язує відшкодування шкоди, а саме - наявність повного складу правопорушення як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Колегія погоджується з судами в тому, що при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Однак суди, вирішуючи спір, не перевіряли заперечення відповідача щодо відсутності його вини в заподіянні шкоди.

Статтею 1166 Цивільного Кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що виключає такі елементи, як: а) протиправність поведінки; б) шкода; в) причинний зв'язок між ними; г) вини заподіювача шкоди. Зазначені підстави визначаються загальними, оскільки для вирішення деліктного зобов'язання їх існування потрібне в усіх випадках, якщо інше не обумовлено законом.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов'язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. До істотних обставин, що підлягають з'ясуванню та доведенню у даному випадку, є наявність всіх сукупних елементів складу правопорушення при цьому Держекоінспеція у Рівненській області зобов'язана довести протиправність поведінки особи, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв"язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

В Акті перевірки не зазначено, що заподіяну шкоду здійснило саме Державне підприємство «Костопільське лісове господарство» чи його працівники. Отже Відповідач приходить до висновку, що шкода заподіяна невстановленими особами за дії яких ДП «Костопільський лісгосп» не є відповідальним.

Окрім цього, звертає увагу на те, що відшкодування шкоди від самовільної порубки дерев юридичною особою, яка не забезпечила їх охорону на земельній ділянці, яка знаходиться у неї в користуванні, не відповідають постанові Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року N 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу незаконним вирубуванням дерев", на підставі якої було обчислено розмір шкоди Державною екологічною інспекцією у Рівненській області з неправильним застосуванням коефіцієнтів.

Також вказує на те, що постановою не передбачено обчислення розміру шкоди за бездіяльність у вигляді незабезпечення охорони і зберігання дерев, а передбачено обчислення шкоди лише за незаконні, неправомірні дії - вирубування дерев, знищення, пошкодження дерев, чагарників.

На основі вищенаведеного просить у позові відмовити.

До закінчення підготовчого засідання представник Відповідача подав клопотання про призначення у справі екологічної експертизи, однак в подальшому від даного клопотання відмовився пославшись на те, що за повідомленням Незалежного інституту судових експертиз проведення такої експертизи є неможливим.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Державною екологічною інспекцією у Рівненській області в особі головного спеціаліста відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу Держекоінспекції у Рівненській області державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_4 було здійснено з 22.05.2017р. по 02.06.2017р. позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Державним підприємством «Костопільське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00992800, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Дубки, 2).

За результатами перевірки державним інспектором Легкобитом І.Й. було складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП "Костопільське лісове господарство" та встановлено загальну суму шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної порубки дерев різних порід у кількості 226 шт. у кварталі 10 Базальтівського лісництва, у розмірі 288254,30 грн.. ДП «Костопільський лісгосп» подало письмові заперечення до акту перевірки від 02.06.2017р..

До моменту здійснення вищевказаної позапланової перевірки, Державну екологічну інспекцію у Рівненській області було залучено до проведення державного фінансового аудиту діяльності ДП «Костопільське лісове господарство». Перевірка була проведена з 10.05.2017р. по 31.05.2017р., за результатами якої державним інспектором з охорони навколишнього середовища Рівненської області ОСОБА_4 була складена довідка від 31.05.2017 року про проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Костопільське лісове господарство». Згідно довідки від 31.05.2017 року встановлено загальну суму шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної порубки дерев різних порід у кварталі 10 Базальтівського лісництва у розмірі 80403,28 грн..

ДП «Костопільське лісове господарство» подало також свої письмові заперечення до довідки від 31.05.2017р..

З причини наявності двох суттєво різних між собою розрахунків розмірів шкоди, визначеної Державною екологічною інспекцією в Рівненській області в особі державного інспектора Легкобита І.Й. та з метою усунення сумнівів щодо правильності нарахування розміру шкоди, заподіяної лісу, ДП «Костопільське лісове господарство» звернулося до Національного лісотехнічного університету України щодо визначення заподіяної шкоди, яка завдана самовільною рубкою у кварталі 10 Базальтівського лісництва, який на підставі договору видав своє наукове заключення щодо фактів виявлення самовільної рубки від 12.07.2017 року. Згідно наукового заключення загальна сума шкоди, завданої лісу становить лише 61605,78 грн..

Державною екологічною інспекцією у Рівненській області надіслано ДП «Костопільське лісове господарство» претензію від 09.08.2017 року №1729/05-07/17 про відшкодування збитків на суму 286379,63 коп.

У відповідь на претензію ДП «Костопільське лісове господарство» надіслало лист про відмову в задоволенні в повному обсязі претензії з нормативним обгрунтуванням такої відмови.

Вважаючи що саме ДП «Костопільське лісове господарство» має нести цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства, як постійний лісокористувач, вина якого полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов’язків, заступник військового прокурора Західного регіону України просить стягнути з ДП «Костопільське лісове господарство» шкоду, заподіяну державі внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 286 379,63 грн. до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища.

Однак вимоги та твердження заступника військового прокурора Західного регіону України не грунтуються на законодавстві України, що підтверджується наступним.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особі якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З наведених норм права вбачається, що для стягнення збитків у т.ч. упущеної вигоди повинна бути в наявності сукупність наступних складових: 1) протиправна поведінка певної особи; 2) наявність збитків у вигляді втрат чи упущеної вигоди іншої особи; 3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою першої особи та втратами другої особи; 4) наявність вини першої особи, при цьому її відсутність має доводити ця особа.

Відповідно до ст.19, 64 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, в тому числі, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.

Згідно з п.1, п.5 ч.2 ст.105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи: винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, в тому числі, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто, деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, якою визначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, за якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної чи фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як відшкодування заподіяної шкоди суду необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками, вину відповідача. При цьому на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправності поведінки відповідача, розміру завданих збитків та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому суд зазначає, що підставою для притягнення постійного лісокористувача до відповідальності, є не сам по собі факт незаконної вирубки (вина), а невиконання покладених на ДП "Костопільське лісове господарство" законом обов'язків, наслідком чого стало можливим здійснення крадіжки лісових ресурсів.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази на предмет протиправності поведінки відповідача суд визначає наступне.

В даному випадку позивачем повинна бути доведена неправомірність поведінки відповідача, яка виражається у діях чи бездіяльності особи, до якої заявляється позов про стягнення шкоди. При цьому, така бездіяльність повинна мати конкретне вираження, тобто позивачем має бути доведено, які саме дії не вчинив відповідач, вчинення яких входить до його обов'язків відповідно до закону.

Частина 2 ст. 19 Лісового кодексу України містить перелік обовязків постійнх лісокористувачів. Так, постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення (п.п.1, 2, 3 ч. 2 ст.19).

Статтею 63 ЛК України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно із приписами ст. 86 ЛК України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Державне підприємство "Костопільське лісове господарство" створено з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Основними напрямками і предметом діяльності, зокрема, є забезпечення охорони лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, порушень лісового господарства і притягнення до адміністративної відповідальності громадян та посадових осіб при вчиненні ними адміністративних правопорушень у сфері лісового господарства.

Таким чином, до предмету доказування з боку позивача входить встановлення (визначення) переліку дій (заходів), спрямованих на охорону лісових ресурсів, недотримання яких Державним підприємством "Костопільське лісове господарство" безпосередньо призвело до незаконної порубки лісових ресурсів.

В той же час з Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП "Костопільське лісове господарство" та позовної заяви вбачається, що підставою для висновку Державної екологічної інспекції України у Рівненській області про недотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, встановлених статтями 19, 64, 89, 90 Лісового кодексу України слугував факт невжиття останнім заходів, направлених на охорону лісів, зокрема неналежної організації роботи постійного лісокористувача.

На думку позивача саме вищевказані обставини свідчать про невжиття відповідачем у повсякденній роботі заходів, направлених на охорону та збереження лісових ресурсів, що призвело до незаконної вирубки у кв.10 виділи 22-24, 26 Базальтівського лісництва сироростучих та сухостійних дерев.

В той же час слід зазначити, що до заходів, направлених на охорону та збереження лісових ресурсів, відносяться превентивні дії, які пов'язані з попередженням або зниженням можливих випадків незаконної вирубки лісового масиву, зокрема проведення патрулювання місцевості, її огляду та охорони, проведення дій з підвищення унеможливлення вільного доступу до території лісового фонду, та ін.

Відтак, визначені в акті та в позовній заяві невжиті відповідачем дії пов'язуються не з незадовільною охороною лісових ресурсів, а лише з неналежною організацією процедури перевірки лісових ресурсів, які знаходяться у його постійному користуванні, та невжиттям заходів реагування з питання незаконної вирубки лісів, тобто по суті документальному оформленні результатів перевірки їх кількості.

Отже, прокурором (позивачем) не визначено та не доведено, які конкретні дії, виконання яких покладено на відповідача законом, не були ним вчинені. Фактично прокурором сформовано свою позицію на невиконанні відповідачем "всіх можливих" заходів, що свідчить про абстрактність та неконкретність доводів, через що останні не можуть бути доведені або спростовані з боку відповідача.

Водночас не вбачає суд й жодного недотримання відповідачем процедури перевірки лісових ресурсів, які знаходяться у його постійному користуванні, та невжиттям заходів реагування з питання незаконної вирубки лісів з огляду на наступне.

Проаналізувавши вищенаведені дії відповідача суд дійшов до висновку про їх повну відповідність загальним вимогам лісового законодавства, дотримання яких є обов'язковими з боку постійних лісокористувачів.

Зокрема 27.02.2017 року Державною лісовою охороною ДП «Костопільське лісове господарство» складено акти огляду місця вчинення правопорушення в кварталі 10 Базальтівського лісництва якими зафіксовано незаконну порубку 162-ох сухостійних дерев, з них:

- дуба сухостійного 91 дерево, діаметрами в корі біля шийки кореня 10см- 25шт.; 12см- 6шт.; 14см-10шт.; 16см-12шт.; 18см-8шт.; 20см-6шт.; 22см-4шт.; 24см-2шт.; 28см-3шт.; 30см-3шт.; 32см-2шт.

- сосни сухостійної 37 дерев, діаметрами в корі біля шийки кореня 24см- 10шт.; 38см- 9пгг.; 42см-3шт.; 44см-10шт.; 52см-4шт.

-ялини сухостійної 34 дерева, діаметрами в корі біля шийки кореня 20см- 2шт.; 38см- 9шт.; 24см-8шт.; 30см-8шт.; 34см-4шт.; 38см-3шт.; 44см-9шт.

Одночасно посадовими особами ДП "Костопільске лісове господарство" було проведено ряд дій, спрямованих на з"ясування обставин по факту незаконної порубки та виявлення винних осіб, матеріали яких направлено до правоохоронних органів.

Так ДП «Костопільське лісове господарство» листом від 27.02.2017 року №385 матеріали передані до Костопільського відділу поліції ГУНП в Рівненській області. В повідомленні було зазначено про незаконну порубку в кварталі 10 Базальтівського лісництва орієнтовно 75 дерев сосни та 35 дерев ялини. Повідомлення зареєстроване в журналі порушень ДП «Костопільське лісове господарство» за №7 від 25.02.2017р. Під №7 у журналі лісопорушень також зареєстровано скоєне лісопорушення у Базальтівському лісництві у кварталі 10 виділі 8 від 21.02.2017 року. Про вказані дії Відповідача зафіксовано в Акті перевірки.

Отже, вказані дії відповідача в повній мірі відповідають загальному об"єму та змісту обов"язків, які висуваються лісовим законодавством до постійних лісокористувачів в частині проведення перевірок ревізій лісових обходів (майстерських дільниць).

Вказаним підтверджується, що відповідачем було вжито усіх залежних від нього дій спрямованих на організацію належної охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду лісгоспу.

Крім того слід відмітити, що в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП "Костопільське лісове господарство" від 02.06.2017р. зазначено, що незаконна рубка дерев встановлена в ході проведення контрольного обміру зрізаних дерев в корі біля шийки кореня.

В той же час, з причини наявності двох суттєво різних між собою розрахунків розмірів шкоди, визначеної Державною екологічною інспекцією в Рівненській області в особі державного інспектора Легкобита І.Й. та з метою усунення сумнівів щодо правильності нарахування розміру шкоди, заподіяної лісу, ДП «Костопільське лісове господарство» звернулося до Національного лісотехнічного університету України щодо визначення заподіяної шкоди, яка завдана самовільною рубкою у кварталі 10 Базальтівського лісництва, який на підставі договору видав своє наукове заключення щодо фактів виявлення самовільної рубки від 12.07.2017 року.

Зокрема за результатами дослідження Національним лісотехнічним університетом України було встановлено наступне.

Розбіжність у кількості виявлених пнів та кількості дерев, відведених у рубку згідно подеревного переліку на ділянці (лісорубний квиток № 452462 від 13 січня 2017р.).

Обстеження ділянки дає можливість стверджувати, що частина дерев, які були зрубані, але не внесені у перелікову відомість, слід віднести до технологічних втрат при проведенні лісосічних робіт. Під час валки дерев першого ярусу при не суцільній рубці не завжди вдається уникнути пошкодження дерев другого ярусу. У другому ярусі переважно перебували дерева дуба звичайного та граба звичайного, середнім діаметром 8-16 см. Дерева другого ярусу після пошкодження стовбура або часткового вивалення кореневої системи можуть загрожувати безпеці праці під час проведення інших технологічних процесів рубки (розкряжуванню, трелюванню тощо), тому їх необхідно вирубувати, навіть якщо вони не були внесені до перелікової відомості. Згідно наданих документів, лісопродукція від даних робіт облікована та оприбуткована, що відзначено у рапорті про рух лісопродукції, а фактично заготовлена кубомаса лісопродукції в акті освідчення місця рубки не внесена, оскільки, проведення рубки ще не завершено.

На більшості пнів дерев сосни звичайної як з клеймом "П", так і з клеймом "К" виявлено перерізані підкірні ходи стовбурових шкідників, що дає можливість стверджувати, що заселення шкідниками відбувалося на ростучому дереві, а не на зрізаному пні. Таким чином, достовірно встановити за станом пнів санітарний стан дерева: сироростуче чи сухостійне (особливо для хвойних порід зважаючи на інтенсивність смоловиділення) доволі складно. Відповідно до методики ІСР- Forest руйнування пня поділяється на три стадії, перша з яких триває щонайменше три роки. Тому стан пня навіть сухостійного дерева часто зовсім не буде відрізнятися від пня дерева здорового.

Також на частині пнів хвойних порід ідентифіковано грибницю кореневої губки. Санітарний стан таких дерев вже до рубки був незадовільний з наступним їх всиханням, оскільки зараження кореневими патогенами призводить до всихання дерева. Зважаючи на зовнішній вигляд дерев (сухостійність, зміна забарвлення хвої та категорія дефоліації крони) вони мали б бути ідентифіковані як такі, що мали незадовільний санітарних стан і відведені у вибіркову санітарну рубку. Зокрема, також виявлено під корою частини пнів хвойних порід крім ходів стовбурових шкідників і їхні личинки (орієнтовно соснового вусача). Крім того, на порубочних рештках стовбура в зоні крони видно перерізані ходи стовбурових шкідників, що у свою чергу свідчить про зараження стовбуровими шкідниками як цілого стовбура сосни звичайної і ялини європейської від пня до верхівки, так і фрагментарне заселення.

Таким чином можна стверджувати, що санітарний стан та правильність відведення дерев у рубку можна визначати тільки за станом стовбура та крони, а за станом пня однозначно встановити "сухостійність" чи "сироростучість" є не можливим. Зважаючи на пошкодження ходами і наявність личинок стовбурових шкідників, а також на наявність грибниці кореневої губки - кореневого патогену, зараженням яким призводить до загибелі ростучого дерева, можна дійти висновку, що значна частина дерев хвойних порід були або вже всохлими або ще такі, що всихають.

До загальної кількості дерев, які було обліковано включено дерева перелікової відомості для відводу у вибіркову санітарну рубку, дерева, які були виявлені та занесені у польову перелікову відомість та акти огляду місць вчинення правопорушення лісового законодавства у кварталі 10 Базальтівського лісництва, а також дерева за фактичною наявністю виявлених пнів на території цього ж кварталу у виділах 22, 23, 24, 25 та 26.

За результатами порівняльного аналізу НЛТУ України встановлено, що загальна кількість дерев сосни звичайної за матеріалами відводу та за актами відрізняється від фактично виявленої кількості пнів в межах 23 виділу та суміжних з ним 22, 25 та 26. Загальна різниця кількості між деревами відведеними та за актом, порівняно із облікованими не значно відрізняються - лише на 20 дерев, але існує істотна різниця у розподілі за ступенями товщини: фактична кількість дерев є меншою у ступенях 12, 16, 20 та 28, і, навпаки, починаючи із 36 по 52 ступені фактична кількість дерев є більшою. Частково такий дисбаланс можна пояснити тим, що можливо частина ялинових пнів була ідентифікована як соснові. Тим не менше, сумарне фактичне значення кількості дерев сосни звичайної і ялини європейської у 16 та 20 ступенях товщини є меншою відповідно на 34 та 6 дерев, порівняно із сумарним значенням кількості дерев відводу та акту. Починаючи із 40 до майже 60 ступені товщини відзначено зворотну тенденцію - кількість фактично виявлених пнів є суттєво вищою, порівняно із матеріалами відводу та актами.

Для дерев дуба і граба також можливо були незначні помилки у ідентифікації пнів особливо дерев у ступенях товщини з 8 по 16 см на висоті 1,3 м.

Розбіжності у кількості дерев осики, вільхи та берези є незначними і суттєво не відрізняються між фактичними даними та даними відводу дерев у рубку та актів.

Загалом різниця між кількістю дерев, які відведені у рубку разом із деревами, які внесені у акти правопорушення та кількістю фактично виявлених пнів є меншою на 7 дерев. До цих дерев додано дерева, які були зрубані за межами вид. 23 кв. 10. Загальна кількість дерев які не враховані у переліковій відомості та акті становить 36 шт.

За результатами польових досліджень було здійснено моделювання залежності діаметра стовбура на висоті 1,3 м залежно від діаметра пня. Для цього на ділянці у 23 виділі 10 кварталу було здійснено заміри відповідних параметрів дерев сосни звичайної, дуба звичайного, граба звичайного та ялини європейської. Загалом для кожної породи було здійснено обміри на понад 120 деревах. Отримані моделі було використано для більш точного перерахунку значень діаметрів пнів на діаметр на висоті 1,3 м.

Підсумовуючи все вищенаведене суд зазначає, що:

1) прокурором не визначено жодної дії, спрямованої на охорону лісових ресурсів, яка не була б дотримана з боку Державного підприємства "Костопільске лісове господарство", що в свою чергу призвело до незаконної порубки лісових ресурсів. Натомість судом встановлено виконання відповідачем усіх залежних від нього дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду;

2) не доведено недотримання відповідачем процедури перевірки лісових ресурсів, які знаходяться у його постійному користуванні, та невжиттям останнім заходів реагування з питання незаконної вирубки лісів.

Вказані обставини свідчать про відсутність в діях відповідача елементу протиправності, вини, що виключає протиправну поведінку останнього та наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та шкодою, як обов'язкового елементу покладення на особу відповідальності згідно статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

На підставі встановлення дійсних обставин справи, суд вважає, що ні прокурором, ні позивачем в обґрунтуванні своїх позовних вимог не надано належних доказів на підтвердження не дотримання відповідачем дій з охорони лісових ресурсів, які безпосередньо призвели до незаконної порубки лісових ресурсів, що виключає можливість притягнення особи до відповідальності в порядку статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Господарський суд, надавши належну правову оцінку усім наявним у матеріалах справи документам та доводам сторін, взявши до уваги те, що відповідач, встановивши факт незаконної рубки (при цьому, факту вчинення такого правопорушення саме відповідачем (його працівниками) не було доведено та зафіксовано в жодному документі), вчиняв дії з належного повідомлення про такий факт правоохоронні органи, шляхом звернення до них з метою виявлення винних осіб, а також, що прокурором та позивачем не було надано належних доказів того, що відповідач не дотримався або порушив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок та не обґрунтовано в чому саме полягала бездіяльність або неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків, встановив відсутність в діях відповідача складу цивільного правопорушення та прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 286 379,63 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Керуючись статями 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 лютого 2018 року.

Веб -адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.