ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2018 справа № 908/1555/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: при секретарі судового засідання:

Будко Н.В. Геза Т.Д., Мартюхіна Н.О. Рудик Т.С.

за участю представників:

від позивача:

ОСОБА_5 - за ордером;

від відповідача-1: від відповідача-2:

Лисакова О.О. - за ордером; не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», смт. Розівка, Запорізька область

на рішення господарського суду

Запорізької області

від

03.10.2017 р. (повний текст складено 09.10.2017 р.)

у справі

№ 908/1555/17 (суддя: Горохов І.С.)

за позовом

ОСОБА_7, смт. Розівка, Запорізька область

до відповідача-1 відповідача-2

Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», смт. Розівка, Запорізька область Розівської районної державної адміністрації Запорізької області, смт. Розівка, Запорізька область

про

визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Прогрес», скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення реєстраційних дій

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _7 (далі - ОСОБА_7, позивач) звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (далі - ТОВ «Прогрес», відповідач-1) про:

- визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Прогрес», яким ОСОБА_7 було виключено зі складу засновників (учасників) ТОВ «Прогрес»;

- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) про проведення реєстраційних дій відносно ТОВ «Прогрес» №10951050002000053 від 27.11.2006 р.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 26.04.2017 р. ОСОБА_7 звернулася до відповідача-1 із заявою про внесення до порядку денного найближчих загальних зборів засновників (учасників) товариства питання про заміну учасника товариства, заявивши про намір передати належну позивачу частку в статутному капіталі товариства на користь сина - ОСОБА_8 (розмір внеску позивача до статутного фонду товариства складав 673 грн.).

27.05.2017 р. о 10:00 призначено і проведено позачергові загальні збори учасників товариства. На вказаних зборах позивач дізнався, що його виключено зі складу засновників товариства, проте на зборах не повідомлено, а у протоколі не відображено коли саме позивача виключено зі складу учасників товариства, на підставі яких документів та яким протоколом оформлено відповідне рішення про виключення позивача.

23.06.2017 р. позивачем отримано витяги з ЄДР, з яких йому стало відомо, що виключення зі складу засновників (учасників) відбулося 27.11.2006 р., номер запису в реєстрі 10951050002000053.

Позивач вважає, що вказані загальні збори засновників (учасників) товариства проведено з порушенням встановленої законом процедури, оскільки позивача не повідомлено належним чином та в установлений строк про час і місце проведення загальних зборів. При цьому, позивач за станом здоров'я не мав змоги приймати у них участь через тривале перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих травм внаслідок ДТП, тобто позивач не мав можливості ознайомитися з відповідним порядком денним зборів, позивача позбавлено можливості внести свої пропозиції щодо порядку денного зборів, чим порушені корпоративні права на взяття участі в загальних зборах, на яких вирішувалось питання про виключення позивача зі складу засновників (учасників) товариства.

Позивач стверджує, що з часу виключення його зі складу засновників (учасників) до теперішнього часу виплата вартості частини майна товариства, пропорційна частці у статутному фонді ТОВ «Прогрес» не здійснювалась.

На виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 31.07.2017 р. Розівською районною адміністрацією Запорізької області надано до матеріалів справи копію реєстраційної справи ТОВ «Прогрес» № 10951050002000053 від 27.11.2006 р. та оригінал - для огляду у судовому засіданні.

Під час розгляду даної справи судом першої інстанції позивачем надано уточнену позовну заяву, в якій позивач просив:

- визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Прогрес» від 22.11.2006 р., оформленого протоколом № 6 зборів учасників ТОВ «Прогрес», яким ОСОБА_7 було виключено зі складу засновників (учасників) ТОВ «Прогрес»;

- скасувати запис в ЄДР про проведення реєстраційних дій відносно ТОВ «Прогрес» № 10951050002000053 від 27.11.2006 р.

В уточненій позовній заяві позивач додатково зауважує, що фактичною підставою прийняття даного рішення стала подана позивачем заява про виведення її зі складу товариства. Серед документів, які подавались для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи міститься нотаріально завірена фотокопія власноруч написаної вказаної заяви, датована жовтнем 2002 року.

Посилаючись на постанову Верховного Суду України від 14.03.2011 року у справі № 12/198 позивач вважає, що для виготовлення нотаріально посвідченої копії заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників) товариства, яка подається товариством для внесення змін до установчих документів, що пов'язані зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, необхідний оригінал заяви, справжність підпису фізичної особи на якому засвідчена нотаріусом, або учасник товариства повинен особисто підтвердити, що така заява підписана ним. За відсутності нотаріального посвідчення заява учасника про вихід із товариства є неналежно оформленою та не може бути підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства, проведення відповідних виплат і внесення змін до установчих документів.

Позивач стверджує, що 11.05.2006 р. при нотаріальному засвідченні фотокопії заяви ОСОБА_7 про виведення її зі складу засновників ТОВ «Прогрес» та виплатою відповідного засновницького внеску, останньою не вчинялося жодних дій щодо особистого підтвердження перед нотаріусом факту підписання позивачем даної заяви у 2002 році, та дана особа була відсутня при вчиненні цієї нотаріальної дії. Крім того, фотокопія заяви не містить інформації про нотаріальне засвідчення справжності підпису позивача на її оригіналі, тому дії державного нотаріуса Розівської державної нотаріальної контори Мацків Т.М. порушують вимоги закону, а засвідчена таким чином фотокопія заяви не могла бути підставою не тільки для державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Прогрес», а і підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення позивача з товариства і внесення відповідних змін до установчих документів.

Враховуючи, що виплата засновницького внеску відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» не була здійснена, позивач вважала, що її заява від 2002 року взагалі не розглядалася, в той час як бажання добровільного виходу зі складу засновників ТВО «Прогрес» станом на 2006 рік вже не мала.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.08.2017 р. залучено до участі у справі Розівську районну державну адміністрацію Запорізької області у якості відповідача-2 (далі - Розівська РДА, відповідач-2).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.10.2017 р. позов задоволено за рахунок відповідача-1:

- визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Прогрес" від 22 листопада 2006 року, оформленого протоколом № 6 про виключення ОСОБА_7 зі складу засновників (учасників) ТОВ "Прогрес";

- скасовано запис в ЄДР про проведення реєстраційних дій відносно ТОВ "Прогрес" № 10951050002000053 від 27.11.2006;

- стягнуто з ТОВ "Прогрес" на користь ОСОБА_7 судовий збір в розмірі 3200,00 грн., судові витрати з оплати послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн.;

- у задоволенні позову до Розівської РДА відмовлено.

В частині задоволення позову відносно відповідача-1 рішення суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю вимог.

Не погодившись з рішенням господарського суду Запорізької області, відповідач-1 звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та припинити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України.

Відповідач-1 стверджує, що позивач здійснив своє право на вихід з товариства, надавши його посадовій особі відповідну заяву від 25.10.2002 р., та отримав свій внесок до статутного капіталу у повному обсязі.

ТОВ «Прогрес» вважає, що проведення реєстрації до установчих документів є виконанням обов'язків відповідача-1 згідно чинному законодавству, ніяким чином не порушує прав позивача або його законних інтересів, з огляду на те, що товариство зволікало з процедурою внесення змін в установчі документи та проведенням їх реєстрації.

Відповідач-1 не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно виплати частки майна товариства, оскільки матеріали справи не містять відомостей про розрахунок частки вартості майна товариства, до позовних вимог не включено вимогу про оскарження розрахунку і виплату цієї частки.

Також відповідач-1 вважає хибним висновок місцевого господарського суду про те, що частка позивача в статутному фонді товариства не обмежується лише внеском, а є пропорційною часткою вартості майна товариства, у зв'язку з його невідповідністю ст. 167 ГК України, ст. 144 ЦК України, ст. 50 Закону України «Про господарські товариства».

ТОВ «Прогрес» вказує на необґрунтованість посилання суду першої інстанції на постанову Верховного суду України від 14.03.2011 р. через те, що у даній постанові має місце випадок, коли товариство відмовилось здійснити виплати по не нотаріально завіреній заяві про вихід, проте у даній справі товариство виплатило позивачу частку у статутному капіталі.

Щодо позовної давності, то відповідач-1 стверджує, що позивач був обізнаний про вихід з дати отримання частки в статутному капіталі товариства грошовими коштами 15.01.2003 р., на підставі рішення загальних зборів від 30.10.2002 р., тому перебіг позовної давності слід рахувати від дати подання заяви про вихід - з 25.10.2002 р., або з дати отримання частки у статутному капіталі товариства - з 15.01.2003 р.

15.01.2018 р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу за підписом адвоката ОСОБА_5, в обґрунтування якого позивач посилається на те, що загальні збори ТОВ «Прогрес», оформлені протоколом № 6 від 22.11.2006 р. проведені з грубим порушенням норм чинного законодавства, зокрема, позивача завчасно не повідомлено про час, дату та порядок денний призначених загальних зборів. У вказаному відзиві також зазначено, що відповідач-1 всупереч діючим вимогам законодавства, що діяли на час внесення змін, надав державному реєстратору незасвідчену належним чином заяву позивача - не нотаріально посвідчену.

17.01.2018 р. через канцелярію суду отримано відзив відповідача-2 на апеляційну скаргу, в якому вказано про те, що у відповідача-2 відсутні заперечення щодо вимог відповідача-1, викладених в апеляційній скарзі, проте вмотивованого викладення зазначених доводів останнім не наведено. Крім того, у даному відзиві відповідачем-2 заявлено клопотання про розгляд справи без представника відповідача-2 у зв'язку з відсутністю коштів на відрядження.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 132/2018 від 06.02.2018 р. у зв'язку з перебуванням судді Сгара Е.В. у відрядженні та з метою дотримання строків розгляду справи призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/1555/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2018 р. визначено колегію суддів у складі: Будко Н.В. - головуючий, судді - Геза Т.Д., Мартюхіна Н.О.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2017 р., від 17.01.2018 р., від 05.02.2018 р. не визнавалась обов'язковою явка представників учасників справи.

На підставі викладеного, зазначене клопотання Розівської РДА судовою колегією задоволено.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Судова колегія звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-19 були внесені зміни та викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, п. 9 Перехідних положень якого передбачає, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, зазначена справа розглядається апеляційним судом за правилами, викладеними у Господарському процесуальному кодексі України, в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.

Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, установчим договором, затвердженого зборами учасників ТВО «Прогрес», оформлених протоколом № 1 від 09.02.2000 р., затверджено статут товариства.

Згідно з ст. 6 установчого договору для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів учасників створений статутний фонд у розмірі 7 403 грн. Учасники вносять свої вклади в рівних долях:

1. ОСОБА_10, 673 грн., 9,09%;

2. ОСОБА_11, 673 грн., 9,09%;

3. ОСОБА_12, 673 грн., 9,09%;

4. ОСОБА_13, 673 грн., 9,09%;

5. ОСОБА_14, 673 грн., 9,09%;

6. ОСОБА_15, 673 грн., 9,09%;

7. ОСОБА_16, 673 грн., 9,09%;

8. ОСОБА_17, 673 грн., 9,09%;

9. ОСОБА_18, 673 грн., 9,09%;

10. ОСОБА_19, 673 грн., 9,09%;

11. ОСОБА_20, 673 грн., 9,09%.

Установчий договір підписаний всіма вищепереліченими особами без зауважень або заперечень.

18 лютого 2000 року всі засновники Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" у кількості 11 осіб здійснили внесок грошових коштів у розмірі 673,00 грн. через банк "Україна", про що свідчить меморіальний ордер б/н від 18.02.2000 р. та відомість від 18.02.2000 р. про отримання коштів від фізичних осіб з призначенням платежу «статутний фонд» через Куйбишевське ТВБВ банку "Україна", проведено банком 21.02.2000 року. Зарахування грошових коштів у сумі 7403,00 грн. на особистий рахунок ТОВ "Прогрес" підтверджується випискою банку від 21.02.2000 року.

20 березня 2000 року платіжним дорученням №45 від 20.03.2000 року грошові кошти, - внесок усіх учасників у статутний фонд у сумі 7403,00 грн., переведені з тимчасового на постійний розрахунковий рахунок ТОВ "Прогрес".

Тобто, позивач здійснив свій внесок до статутного капіталу товариства 09.02.2000 р. у розмірі 673,00 грн., що становило 9,09% частки у статутному капіталі, що учасниками справи не оскаржується.

В подальшому ОСОБА_7 звернулася до відповідача-1 із заявами від 25.10.2002 р. з проханням:

- вивести зі складу засновників за власним бажанням з виплатою засновницького внеску, з нарахуванням процентів за користування по банківським ставкам;

- виділити земельний пай в натурі для ведення власного господарства;

- викупити майновий пай за 10 % вартості.

Рішенням загальних зборів Товариства від 30.10.2002, оформленого протоколом № 22, вирішено:

- виділити ОСОБА_11 земельний пай в натурі;

- задовольнити прохання ОСОБА_11 вивести її зі складу засновників з виплатою засновницького внеску.

Даний протокол підписаний головою зборів ОСОБА_21 та секретарем зборів ОСОБА_22 На засіданні приймали участь ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_21, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19

Матеріали справи містять наказ ТОВ «Прогрес» № 113 від 13.11.2002 р. «Про виділення земельної ділянки ОСОБА_11.», яким наказано виділити ОСОБА_11 її земельну ділянку НОМЕР_1 на схемі розпаювання, площею 5,96 га, для самооброблення; головному агроному ОСОБА_23 вивести з посівообороту ТОВ «Прогрес» земельну ділянку НОМЕР_1, площею 5,96 га; контроль за виконанням наказу покладено на головного агронома ОСОБА_23 Наказ № 113 від 13.11.2002 р. підписаний директором ТОВ «Прогрес» ОСОБА_12 та головним агрономом ОСОБА_23

За договором купівлі-продажу майнового паю від 13.11.2002 р., укладеного між ОСОБА_11, як продавцем, та ТОВ «Прогрес», як покупцем, продавець продав, а покупець купив майновий пай, який належить продавцеві на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії НОМЕР_2, виданого Розівською селищною радою 14.05.2002 р.

Умовами п. 2 договору визначено, що продаж за згодою сторін вчинено за 1 708 грн., які покупець сплатив продавцеві до підписання цього договору.

Зі сторони продавця договір підписано особисто ОСОБА_11, зі сторони покупця - представником ТОВ «Прогрес», підпис якого скріплено печаткою товариства.

Дійсність зазначеного договору купівлі-продажу майнового паю учасниками справи не оскаржується.

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ "Прогрес" запрошенням № 1 від 07.01.2003 р. повідомило позивача про те, що стосовно заяви зборами засновників 30.10.2002 р. прийнято рішення про виключення позивача зі складу засновників та виплату засновницького внеску у зв'язку з чим позивача запрошено прийти до каси господарства 15.01.2003 р. для отримання засновницького внеску та мати при собі паспорт. Доказів надсилання даного запрошення відповідачем-1 позивачу матеріали справи не містять, проте відповідно до видаткового касового ордеру № 1680 від 15.01.2003 р. ОСОБА_11 видано 673 грн. на підставі «повернення засновницького внеску». При цьому, даний документ підписано керівником, головним бухгалтером та особисто позивачем, про що свідчать паспортні дані в графі «найменування, номер, дата і місце видачі документа, який засвідчує особу одержувача» та підпис ОСОБА_11 в графі «підпис».

Судовою колегією встановлено, що зазначені у видатковому касовому ордері № 1680 від 15.01.2003 р. паспортні дані позивача є тотожними паспортним даним, вказаним у розділі «юридичні адреси сторін» договору купівлі-продажу майнового паю від 13.11.2002 р.

20.10.2006 р. ТОВ "Прогрес" надіслано на адресу ОСОБА_7 лист № 194 від 19.10.2006 р. в якому зазначено, що за заявою позивача від 25.10.2002 р. про вихід зі складу засновників ТОВ «Прогрес» з виплатою засновницького внеску позивачу повністю повернуто внесок у статутний фонд, та залишилося оформити вихід зі складу засновників, питання про яке буде розглянуто на наступних зборах, які відбудуться 22.11.2006 р. Позивача запрошено на збори засновників ТОВ "Прогрес", які відбудуться о 10-00 год. 22.11.2006 р. у приміщенні офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з наступним порядком денним:

1. вибір голови та секретаря зборів;

2. про вихід засновників зі складу товариства;

3. про затвердження статуту Товариства в новій редакції;

4. надання повноважень для державної реєстрації статуту Товариства в новій редакції.

На підтвердження надсилання даного листа позивачу відповідачем-1 надано до матеріалів справи квитанцію № 245/71 з відбитком календарного штемпелю підприємства зв'язку від 20.10.2006 р. Докази отримання позивачем вказаного листа в матеріалах справи відсутні.

За результатами проведених загальних зборів 22.11.2006 р. прийнято рішення, оформлене протоколом № 6, - згідно поданих заяв виключити зі складу Товариства ОСОБА_11 та ОСОБА_10. При цьому розподілити частини статутного капіталу між засновниками товариства згідно з п. 4.2 Статуту товариства викладеного в новій редакції. Розрахунки з учасниками, які вийшли з Товариства здійснити згідно з чинним законодавством. Голосували: "За" - 9, 100 % засновників присутніх на зборах. Затвердити статут в новій редакції "За" - 9, 100 % засновників присутніх на зборах. Надати повноваження директору ОСОБА_24 для реєстрації статуту Товариства в новій редакції, надати статут в новій редакції державному реєстратору Розівської районній державній адміністрації для подальшої реєстрації, голосували: "За" - 9, 100 % засновників присутніх на зборах.

22.11.2006 р. на зборах були присутніми ОСОБА_25, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_17

ОСОБА_7 не прийняла участь у зборах учасників товариства, які відбулися 22.11.2006 року. 29.11.2006 відповідачем-1 надіслано на адресу позивача лист № 211 про те, що рішенням зборів засновників оформлено вихід позивача зі складу засновників ТОВ «Прогрес»; розрахунок з позивачем здійснено раніше в 2003 році. Доказів надсилання листа та отримання його позивачем матеріали справи не містять.

14.11.2006 р. проведено капіталізацію статутного капіталу Товариства з урахуванням часток виключених учасників, а саме: по 149,00 грн., про що свідчить банківська виписка по рахунку ТОВ "Прогрес".

26.04.2017 ОСОБА_7 звернулась до керівництва ТОВ "Прогрес" з заявою про винесення на порядок денний найближчих загальних зборів учасників ТОВ "Прогрес" питання про передачу частки у статутному капіталі Товариства на користь сина - ОСОБА_8 з проханням винести вказане питання про заміну учасника товариства на порядок денний найближчих загальних зборів учасників ТОВ «Прогрес», повідомити про призначення загальних зборів відповідно до вимог діючого законодавства та надати можливість особистої або через представника участі в їх проведенні, повідомити позивача особисто про розгляд даної заяви.

15.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" повідомило ОСОБА_7 про призначення позачергових зборів Товариства на 27.05.2017 з включення до повістки дня питання: "про заміну засновника товариства". В матеріалах справи міститься засвідчена світлокопія поштового конверту з відміткою про його отримання 19.05.2017 р.

27.05.2017 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Прогрес" за результатами проведення яких прийнято рішення, оформлене протоколом № 9 з питання "Про заміну засновника Товариства":

- у зв'язку з відсутністю у громадянки ОСОБА_7 частки у статутному капіталі ТОВ "Прогрес" станом на 27.05.2017, товариство не може задовольнити заяву ОСОБА_7 про заміну учасника.

29.05.2017 р. позивач звернувся до ТОВ "Прогрес" з заявою про надання засвідчених підприємством копій документів товариства про виключення зі складу засновників ТОВ "Прогрес" ОСОБА_7, в тому числі: будь-які заяви, що передували цьому; протокол загальних зборів (учасників) ТОВ "Прогрес", де розглядалося питання, в тому числі, щодо розподілу належній позивачу частки в статутному капіталі Товариства; повідомлення про проведення відповідних загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Прогрес"; повідомлення про результати проведення відповідних загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Прогрес".

30.05.2017 р. відповідач-1 надіслав на адресу позивача витяг з протоколу зборів учасників ТОВ "Прогрес" № 9 від 27.05.2017 р.

13.06.2017 р. листом № 411 ТОВ "Прогрес" повідомило позивача про те, що ОСОБА_7 не є учасником товариства, товариство готово надати для ознайомлення баланс та протоколи зборів за час участі в якості учасника товариства до 2002 року.

12.07.2017 відповідач-1 повідомив позивача про можливість надання документів, які свідчать про вихід з товариства лише після оплати витрат на копіювання документів в розмірі 256,00 грн.

Посилаючись на неналежне повідомлення товариством позивача про проведення загальних зборів засновників, які відбулись 22.11.2006 р., позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 113 Цивільного кодексу України визначено, що господарські товариства є юридичними особами, статутний (складений) капітал яких поділений на частки між учасниками. При цьому, вони можуть бути створені у відповідній формі, зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю.

Згідно з ч. 1 ст. 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Статтею 115 Цивільного кодексу України передбачено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства (у т.ч. товариства з обмеженою відповідальністю) можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції станом на 25.10.2002 р. - дату подання позивачем зави про вихід зі складу засновників товариства) товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Пунктом 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» встановлено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Отже, датою виходу позивача зі складу засновників (учасників) ТОВ «Прогрес» є дата подачі ОСОБА_7 відповідної заяви - 25.10.2002 р.

Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_7 отримала 15.01.2003 р. засновницький внесок у розмірі 673,00 грн. згідно з видатковим касовим ордером № 1680 від 15.01.2003 р.

Крім того, відповідно до протоколу зборів засновників № 22 від 30.10.2002 р., наказу № 113 від 13.11.2002 р. товариством виділено земельну ділянку (пай) площею 5,96 га ОСОБА_7, яку за договором купівлі-продажу майнового паю від 13.11.2002 р. ОСОБА_7 продала ТОВ «Прогрес» за 1 708,00 грн.

Судова колегія звертає увагу на те, що позивачем не оспорюється справжність підпису на зазначених в описовій частині постанови документах, зокрема на заявах від 25.10.2002 р. про вихід зі складу засновників товариства, про виділення паю, про викуп майнового паю, на договорі купівлі-продажу майнового паю від 13.11.2002 р., на видатковому касовому ордері № 1680 від 15.01.2003 р. тощо.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариство" (в редакції станом на 25.10.2002 р.), при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

При виході учасника з товариства він повинен отримати вартість частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, протягом строку, встановленого в статті 54 Закону України "Про господарські товариства". При цьому, вартість майна та розмір частини прибутку товариства, що належать до виплати учаснику, який вийшов, обчислюються на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.

У разі виходу учасника з товариства чинне законодавство не передбачає настання у товариства обов'язку здійснити виплату такому учаснику вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, у строки, коротші, ніж встановлені статтею 54 Закону України "Про господарські товариства".

Водночас обов'язок товариства щодо розрахунків при виході з нього учасника виникає на підставі відповідного припису закону та не пов'язаний з наявністю або відсутністю вимоги про здійснення виплати.

Частка позивача в статутному фонді товариства не обмежується лише внеском, а є пропорційною часткою вартості майна товариства. Вартість частки майна товариства, що належить позивачу можливо визначити лише після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства. Товариство не вчиняло дій направлених на встановлення вартості частки позивача та була здійснена виплата лише засновницького внеску, що суперечить вимогам ст. 54 Закону України "Про господарські товариства".

Судова колегія звертає увагу, що у заяві позивача про виведення зі складу засновників підприємства відповідача-1, позивачем додатково заявлено другу вимогу про нарахування процентів за використання засновницького внеску по банківським ставкам.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про виплату та нарахування позивачу вказаних процентів, або вмотивованої відмови відповідача-1 від здійснення такої виплати.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про господарські товариства", зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру". У встановлений Законом строк не були вчинені дії на внесення змін до держаного реєстру.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону «Про господарські товариства».

Отже, враховуючи нездійснення відповідачем-1 виплати належних позивачу грошових сум, судова колегія дійшла висновку, що позивач володіє корпоративними правами, які наразі порушені відповідачем-1.

Вбачається, що нова редакція статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" зареєстрована 27.11.2006 номер запису 10951050002000053, державним реєстратором Розівської районної державної адміністрації Запорізької області.

В матеріалах реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" міститься фотокопія заяви ОСОБА_11 з проханням вивести її зі складу засновників за власним бажанням з виплатою засновницького внеску з нарахуванням відсотків за користування по банківським ставкам. На зворотній стороні фотокопії заяви міститься напис - "11" травня 2006 року, я, Мацків Т.М., державний нотаріус Розівської державної нотаріальної контори засвідчую вірність цієї фотокопії". Зареєстровано реєстрі за № К-233.

Станом на дату подання позивачем заяви про вихід з товариства - 25.10.2002 діяла постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності" від 25.05.1998 № 740.

Пунктом 24 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок державної реєстрації - суб'єктів підприємницької діяльності" від 25.05.1998 № 740 в редакції станом на 11.10.2002 встановлено, що у разі внесення до установчих документів змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) суб'єкта підприємницької діяльності, подаються оформлені згідно з вимогами законодавства документи, що засвідчують:

- добровільний вихід юридичної особи із складу засновників (учасників) - подається копія рішення засновника, а фізичної особи - нотаріально засвідчена заява;

- примусове виключення засновників (учасників) - рішення уповноваженого на це органу.

Орган державної реєстрації у 5-денний термін з дня державної реєстрації змін (доповнень) в установчих документах подає до органу державної статистики та органу державної податкової служби по одній копії реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію внесених змін (доповнень).

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV в редакції станом на 19.10.2006, у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчена копія документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Згідно з ст. 75 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 № 3425-ХІІ, нотаріуси, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами й організаціями за умови, що ці документи не суперечать закону, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради народних депутатів чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.

Пунктом 15 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 № 20/5, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 за № 283/8882 (далі - Інструкція), встановлено, що при посвідченні правочинів і вчиненні деяких інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством України (наприклад при засвідченні справжності підпису на документі), нотаріус перевіряє справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Згідно з п. 16 Інструкції нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо правочин, заява чи інший документ підписаний за відсутності нотаріуса, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним. Отже, для виготовлення нотаріально посвідченої копії заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників) товариства, яка подається товариством для внесення змін до установчих документів, що пов'язані зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, необхідний оригінал заяви, справжність підпису фізичної особи на якому засвідчена нотаріусом, або учасник товариства повинен особисто підтвердити, що така заява підписана ним. За відсутності нотаріального посвідчення заява учасника про вихід із товариства є неналежно оформленою та не може бути підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства, проведення відповідних виплат і внесення змін до установчих документів.

Заявником апеляційної скарги не спростовано, що при нотаріальному засвідчені фотокопії заяви позивача про виведення її зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" та виплатою відповідного засновницького внеску від 25.10.2002 року, 11 травня 2006 року позивачем не учинялись жодні дії щодо особистого підтвердження перед нотаріусом факту підписання позивачем даної заяви у 2002 році, а також відсутності позивача при вчиненні відповідної нотаріальної дії. Вказана фотокопія заяви не містить інформації, щодо нотаріального засвідчення справжності підпису позивачу на її оригіналі. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що нотаріально завірена таким чином фотокопія заяви позивача про виведення її зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" не могла бути підставою для державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", та підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення позивача з товариства, і як наслідок цього, внесення відповідних змін до установчих документів.

Верховний Суд України у постанові від 14.03.2011 у справі № 12/198 зазначив, що заява учасника товариства з обмеженою відповідальністю про його вихід із товариства, представлена у простій письмовій формі й не засвідчена нотаріально, є неналежним чином оформленою та не може бути підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства, проведення відповідних виплат і внесення змін в установчі документи.

Посилання заявника апеляційної скарги на безпідставне застосування правових висновків Верховного Суду України, викладених у вказаній постанові, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки в обох випадках досліджується питання належного нотаріального посвідчення документів, які підтверджують волевиявлення учасника товариства з обмеженою відповідальністю на вихід зі складу засновників (учасників) такого товариства.

Згідно з приписами ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" в редакції станом на 22.11.2006 р., про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем-1 20.10.2006 р. направлено позивачу АДРЕСА_2) повідомлення № 194 від 19.10.2006 р. про дату, час, місце і порядок денний наступних загальних зборів засновників товариства.

Факт надсилання даного листа підтверджується квитанцією № 245/71 з відбитком календарного штемпелю підприємства зв'язку від 20.10.2006 р. Проте, у договорі купівлі-продажу майнового паю від 13.11.2002 р. у розділі, що стосується реквізитів сторін адресою позивача визначено АДРЕСА_3

В матеріалах справи міститься свідоцтво про розірвання шлюбу між гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_11, про що у книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 19.10.2001 р. зроблено запис за № 36.

В наданих до матеріалів справи відповідачем-2 копіях реєстраційної справи адресою позивача визначено АДРЕСА_4

Здійснюючи надсилання відповідачем-1 на вищевказану адресу позивача повідомлення № 194 від 19.10.2006 р. відповідачем-1 не доведено мешкання ОСОБА_7 саме за цією адресою, враховуючи, що за відомостями реєстраційної справи ОСОБА_10 також зареєстрований за адресою АДРЕСА_4.

Отже, доводи позивача про неналежне повідомлення про проведення загальних зборів засновників (учасників) товариства є обґрунтованими.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24 жовтня 2008 року встановлено, що у разі якщо предметом спору є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів) господарського товариства а вимога до суб'єкта владних повноважень є похідною, такий спір є підвідомчим (підсудним) господарським судам. Вказана правова позиція кореспондується з роз'ясненнями викладеними в пленумі Вищого господарського суду України у п. 1.6 постанови від 25.02.20016 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин".

Реєстраційний запис як результат дій відповідного державного органу може бути визнаний судом недійсним, зокрема, через невідповідність закону або у зв'язку з прийняттям судом рішення, котре тягне за собою відповідні правові та фактичні наслідки відновлення корпоративних прав позивача. У разі визнання акту недійсним у суду не має потреби скасовувати його, так само як немає необхідності зобов'язувати орган, який його прийняв, скасовувати цей акт, оскільки визнання його недійсним означає, що він не породив правових наслідків із дня його вчинення. Скасування ж акта означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

З огляду на викладені приписи чинного законодавства України, проведення відповідних реєстраційних дій шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру здійснюється державним реєстратором за відповідним судовим рішенням в силу вимог Закону та не потребує додаткових зобов'язальних дій відносно державного реєстратора. Позов не містить вимоги щодо необхідності вчинення дій зобов'язального характеру до органу Розівської державної адміністрації Запорізької області, як суб'єкта владних повноважень та органу реєстраційних дій. На момент звернення до суду у Розівської районної державної адміністрації Запорізької області, як суб'єкта державної реєстрації були відсутні підстави для вчинення дій з внесення змін відомостей до Єдиного державного реєстру та документів, що стали підставою для її проведення на підставі рішення суду.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про відсутність порушення прав позивача саме діями відповідача-2 є обґрунтованим.

Щодо заяви відповідача-1 про застосування позовної давності судова колегія враховує наступне.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами абз. 3 п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виходячи зі змісту ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, при цьому сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п. 3, п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

При цьому, встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

З квітня 2017 року між позивачем та відповідачем-1 тривало листування з приводу заміни учасника Товариства, а в подальшому - після відмови проведення відповідних дій з отримання рішення на підставі, якого було виключено зі складу учасників Товариства.

23.06.2017 року позивачем отримано витяги з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на наступні дати формування відомостей: 23 червня 2017 року; 26 червня 2006 року; 28 листопада 2006 року. З отриманих витягів позивачу стало відомо, що виключення зі складу засновників (учасників) відбулося 27 листопада 2006 року номер запису в реєстрі №10951050002000053.

Таким чином, саме з червня 2017 року місцевим господарським судом вірно встановлено, що позивачу стало відомо про виключення зі складу учасників товариства, а зі спірним рішенням позивач ознайомився після витребування судом оригіналу реєстраційної справи ухвалою суду від 31.07.2017.

З огляду на проведення процедури виходу зі складу учасників товариства з порушенням вимог законодавства України, чинного на час подання позивачем заяви про вихід з товариства, неналежним чином оформленою, що не може бути підставою прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства, проведення відповідних виплат і внесення змін в установчі документи, і як наслідок нездійснення в повній мірі виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці в статутному капіталі фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" відповідно до вимог ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі відносно відповідача-1.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» на рішення господарського суду Запорізької області від 03.10.2017 р. у справі № 908/1555/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.10.2017 р. у справі № 908/1555/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Верховного Суду з дня складення її повного тексту.

У судовому засіданні 08.02.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 12.02.2018 р.

Головуючий суддя: Н.В. Будко

Судді Т.Д. Геза

Н.О. Мартюхіна