Рішення від 01.02.2018 по справі № 913/446/17 Господарський суд Луганської області

open

Головна
Судові рішення
Рішення
Рішення від 01.02.2018 по справі № 913/446/17 Господарський суд Луганської області

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 913/446/17

Картка справи

Справа № 913/446/17

Картка справи

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 лютого 2018 року Справа № 913/446/17

Провадження №26/913/446/17

Господарський суд Луганської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Масловський С.В., судді: Лісовицький Є.А., Шеліхіна Р.М, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом першого заступника прокурора Луганської області, м.Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б.Ліщини, 27)

до відповідача-1 Державного підприємства "Первомайськвугілля" (місцезнаходження: 93292, м.Гірське Первомайського району Луганської області, вул. Куйбишева, 21)

відповідача-2 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд” (місцезнаходження: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 33б)

відповідача-3 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Активлізинг” (місцезнаходження: 03040, м. Київ, проспект Голосіївський, 70)

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газенерголізинг" (місцезнаходження: 36020, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Паризької комуни, будинок 36 А)

про визнання недійсними додаткових угод до договору фінансового лізингу

У засіданні брали участь:

від органу прокуратури: ОСОБА_2, прокурор прокуратури Харківської області за посвідченням;

від позивача: представник не прибув;

від відповідача-1: ОСОБА_3, заступник начальника юридичного відділу ДП "Первомайськвугілля", представник за довіреністю № 01/4-6-7 від 02.01.2018;

від відповідача-2: представник не прибув;

від відповідача-3: представник не прибув;

від третьої особи: представник не прибув.

В судовому засіданні 01.02.2018 у відповідності до статті 233 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.06.2017 перший заступник прокурора Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з позовом до Державного підприємства “Первомайськвугілля”, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд”, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Активлізинг”, в якому він просить:

- визнати недійсною додаткову угоду №3 до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ, укладену 01.04.2013 між ДП "Первомайськвугілля" та ТОВ "Український лізинговий фонд";

- визнати недійсною додаткову угоду №4 до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ, укладену 01.04.2013 між ДП "Первомайськвугілля" та ТОВ "Український лізинговий фонд";

- визнати недійсною додаткову угоду №5 до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ, укладену 05.12.2013 між ДП "Первомайськвугілля" та ТОВ "Український лізинговий фонд";

- визнати недійсною додаткову угоду №6 до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ, укладену 20.01.2014 між ДП "Первомайськвугілля" та ТОВ "Український лізинговий фонд";

Ухвалою господарського суду від 20.06.2017 підтверджено підстави представництва першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та розгляд справи відкладено на 04.07.2017.

Ухвалою Господарського суду від 04.07.2017 розгляд справи відкладено на 17.07.2017, ухвалою від 17.07.2017 розгляд справи відкладено на 25.07.2017, ухвалою від 25.07.2017 розгляд справи відкладено на 08.08.2017, ухвалою від 08.08.2017 розгляд справи відкладено на 19.09.2017, ухвалою від 19.09.2017 розгляд справи відкладено на 02.10.2017, ухвалою від 02.10.2017 розгляд справи відкладено на 07.11.2017, ухвалою від 07.11.2017 розгляд справи відкладено на 04.12.2017, ухвалою від 04.12.2017 розгляд справи відкладено на 16.01.2018, ухвалою від 16.01.2018 розгляд справи по суті відкладено на 01.02.2018.

19.06.2017 відповідач-1 через канцелярію господарського суду Луганської області подав письмові пояснення, в яких зазначає про наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

20.06.2017 відповідач-2 через канцелярію господарського суду Луганської області подав письмові пояснення, в яких заперечує проти наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, з огляду на те, що вважає укладання оскаржуваних правочинів не порушує інтереси держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

03.07.2017 відповідач-1 через канцелярію господарського суду Луганської області подав відзив на позовну заяву, яким позов підтримує повністю та просить задовольнити в повному обсязі.

03.07.2017 позивач через канцелярію господарського суду Луганської області подав письмові пояснення, в яких не заперечує проти наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та просить розглядати справу за відсутності представника.

04.07.2017 відповідач-2 через канцелярію господарського суду Луганської області подав відзив на позовну заяву від 03.07.2017, яким проти позову заперечує, вважає, що істотні умови договору №Ш-03/ФЛ згідно ч.5. ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" не були змінені додатковими угодами, а лише зменшилась сума лізингових платежів у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем ДП "Первомайськвугілля" та були направлені на зменшення фінансового навантаження підприємства, що на думку відповідача-2 не суперечить ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель". Також відповідач-2 подав заяву про застосування строків позовної давності.

17.07.2017 позивач на електронну адресу суду направив клопотання, в якому просить визнати поважними причини пропуску позовної давності. Зазначив, що інтереси держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України порушено внаслідок укладення у період з 01.04.2013 по 20.01.2014 додаткових угод між Державним підприємством "Первомайськвугілля", ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд", ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Активлізинг" до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010. Про порушення вимог законодавства при укладенні зазначених угод позивачу стало відомо лише під час проведення позапланового внутрішнього аудиту ВП "Шахта "Гірська" ДП "Первомайськвугілля" у період з 25.10.2016 по 04.11.2016.

24.07.2017 відповідач-1 через канцелярію господарського суду Луганської області подав клопотання про продовження строків розгляду справи та клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу для отримання інформації з банківських установ щодо платежів ДП "Первомайськвугілля". Суд вважає за доцільне задовольнити подані клопотання, у зв’язку з чим продовжити розгляд справи на п'ятнадцять днів.

25.07.2017 заявник на електронну адресу суду направив письмові пояснення на відзив ТОВ "Український лізинговий фонд", якими заперечує проти доводів відповідача-2 та просить позов задовольнити повністю.

02.08.2017 відповідач-2 через канцелярію Господарського суду Луганської області подав заперечення на пояснення Прокуратури Луганської області №05/02-297 вих-17 від 24.07.2017, в яких зазначає наступне: ст. 41 Закону України "Про здійснення державних закупівель" не була чинна на момент укладання спірних правочинів; відповідно до Додаткової угоди №3 від 01.04.2013 порівняно з первісним договором фінансового лізингу сума лізингових платежів зменшилась на 68575908,65 грн.; відповідно до Додаткової угоди №5 від 05.12.2013 порівняно з первісним договором фінансового лізингу сума лізингових платежів зменшилась на 48474656,53 грн.; відповідно до Додаткової угоди №6 від 20.01.2014 порівняно з первісним договором фінансового лізингу сума лізингових платежів зменшилась на 46353176,04 грн.; зазначені додаткові угоди були направлені на зменшення фінансового навантаження ДП "Первомайськвугілля" та відповідають п.п. 4,6,8 ч. 5 ст. 40 ЗУ "Про здійснення державних закупівель". Також відповідач-2 наполягає на застосуванні строків позовної давності, вважаючи, що позивач об’єктивно міг довідатись не пізніше 26.04.2014 про порушення прав, подати відповідний позов до спливу позовної давності та просить в задоволенні позову відмовити.

02.08.2017 відповідач-2 через канцелярію Господарського суду Луганської області подав клопотання про призначення колегіального розгляду справи. Суд, розглянувши заявлене клопотання, вважає за можливе його задовольнити.

02.08.2017 відповідач-2 через канцелярію Господарського суду Луганської області подав клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Суд, розглянувши заявлене клопотання, задовольнив його частково, а саме в частині відкладення розгляду справи.

03.08.2017 відповідач-1 через канцелярію Господарського суду Луганської області подав супровідний лист з запитом до голови правління ПАТ "Державний ощадний банк" від 26.07.2017, який оглянутий судом та долучений до матеріалів справи.

08.08.2017 відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів у зв’язку зі складністю справи, для розгляду справи №913/446/17 було визначено колегію суддів: головуючий суддя – Масловський С.В., суддя Палей О.С., суддя Косенко Т.В.

08.08.2017 відповідач-1 в судовому засіданні подав письмові пояснення в яких зазначив, що при визначені розміру лізингових платежів при укладанні додаткових угод було завищено суму предмету лізингу і відповідно завищено лізингові платежі.

08.08.2017 відповідач-1 в судовому засіданні подав клопотання про витребування від ТОВ "Активлізинг" належним чином завіреної копії Додаткової угоди №2 до договору фінансового лізингу №ШО3/ФЛ від 20.08.2010 та клопотання про витребування від філії АБ "Південний" м. Київ належним чином завіреної копії виписки з рахунку №26006301687901 ТОВ "Газенерголізинг", щодо здійснення операції по руху коштів на рахунку де платником є ДП "Первомайськвугілля" за період 2010 р. - 2012 р. В судовому засіданні представник пояснив, що зазначені документи знаходяться в адміністративній будівлі ДП "Первомайськвугілля" у м. Первомайську, яке знаходиться на території, яка тимчасово не підконтрольна органам державної влади України. Зазначене клопотання судом розглянуте та задоволене.

10.08.2017 прокурор через канцелярію Господарського суду Луганської області подав письмові пояснення в яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

30.08.2017 АБ "Південний" на виконання вимог ухвали суду від 08.08.2017 через канцелярію Господарського суду Луганської області подав виписку з особового рахунку ТОВ "Газенерголізинг" за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

18.09.2017 згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів до складу колегії суддів замість суддів Палей О.С. та Косенко Т.В. які тимчасово не здійснюють правосуддя у зв’язку з отриманням листа непрацездатності, визначено суддів Іноземцеву Л.В. та Фонову О.С.

15.09.2017 відповідач-2 через канцелярію Господарського суду Луганської області подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто в судовому засіданні 19.09.2017 та в задоволені якого відмовлено у зв’язку з необґрунтованістю.

22.09.2017 позивач через канцелярію Господарського суду Луганської області подав письмові пояснення, в яких зазначає, що ДП "Первомайськвугілля" станом на 01.07.2017 відповідно до наказу Міненерговугілля №472 від 18.07.2017 входить до переліку державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Позивач також зазначив: що ДП “Первомайськвугілля” засноване на державній власності та належить до сфери управління Міненерговугілля; що внаслідок укладання додаткових угод між ДП "Первомайськвугілля" та ТОВ "Український лізинговий фонд" до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010: №3 від 01.04.2013, №4 від 01.04.2013, №5 від 05.12.2013, №6 від 20.01.2014 суму фінансових зобов'язань ДП "Первомайськвугілля" безпідставно збільшено, тим самим порушено інтереси держави в особі Міненерговугілля, як засновника та уповноваженого органу управління державного підприємства; що про порушення вимог законодавства при укладенні зазначених угод Міненерговугілля стало відомо лише під час проведення позапланового внутрішнього аудиту ВП "Шахта "Гірська" ДП "Первомайськвугілля" в період з 25.10.2016 по 04.11.2016; що прокуратурі Луганської області про вказані порушення стало відомо після надходження 16.11.2016 доручення Генеральної прокуратури України щодо вивчення результатів позапланового внутрішнього аудиту ВП "Шахта "Гірське" ДП "Первомайськвугілля". Зважаючи на викладене, встановлений ст. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсними вищезазначених правочинів пропущено з поважних причин; що додатковими угодами суттєво змінено істотні умови (ціна, строк дії) договору фінансового лізингу від 20.08.2010 №Ш-03/ФЛ, що суперечить вимогам Закону України "Про здійснення державних закупівель" та свідчить про наявність підстав для визнання судом таких угод недійсними, тобто такими, що укладені з порушенням вимог законодавства на момент їх укладення.

02.10.2017 відповідач -1 в судовому засіданні подав письмові пояснення, в яких зазначає наступне: відповідно до виписки банку з особового рахунку ТОВ “Газенерголізинг” відповідач-1 провів платежі на загальну суму 6999234,93 грн.; Господарський суд м. Києва рішенням по справі №30/371 від 03.08.2012 стягнув з ДП “Вугілля України” (який відповідно до договору безоплатної поруки б/н від 17.09.2010 є поручителем за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010) на користь ТОВ “Газенерголізинг” суму заборгованості в розмірі 41590493,91 грн. (заборгованість за лізинговий період з березня 2011 по жовтень 2011); що станом на 31.03.2013 зобов’язання відповідача -1 за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 повинні були зменшитися на 48589728,84 грн. (часткова оплата + заборгованість стягнута за рішенням суду) та становити 271932987,36 грн; після укладання додаткової угоди №3 від 01.04.2013 та договору №Ш-03/ФЛ в новій редакції від 01.04.2013 фінансові зобов’язання відповідача-1 склали 327640913,44 грн, тобто сума додатково збільшилась на 55707926,08 грн; додатковою угодою №5 від 05.12.2013 збільшено суму додаткових фінансових зобов’язань відповідача-1 ще на 20101252,00 грн. до 75809178,08 грн; додатковою угодою № 6 від 20.01.2014 також збільшено фінансові зобов’язання відповідача-1 на 2121480,66 грн. до 77930658,74 грн; відповідно до додаткової угоди №3 (в редакції додаткової угод №4 від 01.04.2013) збільшено офіційний курс на 1%, що призвело до безпідставного збільшення зобов’язань ДП “Первомайськвугілля”.

09.10.2017 прокуратура Луганської області через канцелярію Господарського суду Луганської області подала письмові пояснення, в яких зазначила, що за результатами відкритих торгів 20.08.2010 ДП “Первомайськвугілля” з ТОВ “Газенерголізинг” укладено договір фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ на суму 320522715,20 грн. У подальшому 01.04.2013 між ТОВ “Газенерголізинг” (цедент) та ТОВ “Український лізинговий фонд” (цессіонарій) укладено договір уступки майнових прав №03/ИП та складено акт передачі майнових прав від 01.04.2013, згідно якого цедент уступив права лізингодавця за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010, а цессіонарій прийняв права кредитора за лізингоодержувача зі сплати лізингових платежів в розмірі 190538788,53 грн. Згідно п.1.1.1. договору уступки майнових прав №03/ИП від 01.04.2013 цедент не передає цессіонарію права вимоги щодо заборгованості лізингоодуржувача зі сплати лізингових платежів в розмірі 75694105,89 грн. Листом №ГД-3/2 від 13.01.2017 ТОВ “Газенерголізинг” повідомило, що вказаним підприємством з ТОВ “Директ – Лізинг” укладено договір уступки майнових прав №ГД-3 від 16.12.2010. За умовами договору уступки до ТОВ “Директ – Лізинг” перейшли всі права вимоги до ДП “Первомайськвугілля” за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 щодо сплати 75694105,89 грн зі строком сплати до 31.12.2020 відповідно до додаткової угоди №2 до договору фінансового лізингу від 01.04.2013. Також, до нового кредитора (ТОВ “Директ – Лізинг”) перейшли права та обов’язки за договором поруки б/н від 17.09.2010, укладеного між ТОВ “Газенерголізинг” та ДП “Вугілля України”, яким забезпечено виконання зобов’язань за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010. У подальшому згідно з інформацією ТОВ “Директ – Лізинг”, підприємством за договором №ДА-3 від 13.01.2017 відступлено майнові права за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 ТОВ “Активлізинг”. Отже, первинним лізингодавцем (ТОВ “Газенерголізинг”) відступлені права вимоги за договором фінансового лізингу новим кредиторам (ТОВ “Український лізинговий фонд” відступлено право вимоги за договором в розмірі 190538788,53 грн, ТОВ “Активлізинг” відступлено право вимоги за договором в розмірі 75694105,89 грн). У зв’язку з вищевикладеним, позовними вимогами до ТОВ “Активлізинг”, як до нового кредитора за договором, також є визнання недійсними додаткових угод №3 від 01.04.2013, №4 від 01.04.2013, №5 від 05.12.2013, №6 від 20.01.2014 до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010. Також Прокуратура Луганської області заперечує проти відзиву ТОВ “Український лізинговий фонд” щодо відсутності порушень ЗУ “Про здійснення державних закупівель”.

01.11.2017 відповідач-2 через канцелярію Господарського суду Луганської області подав додаткові доводи про застосування строків позовної давності, вважаючи що позивач об’єктивно міг довідатись про укладення спірних правочинів не пізніше 31.01.2014 з огляду на оприлюднення ухвали Господарського суду Луганської області №913/2439/13 від 21.11.2013 за позовом ДП “Первомайськвугілля” до ТОВ “Український лізинговий фонд” про визнання недійсним договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ (в редакції від 01.04.2013) та ухвали Господарського суду Луганської області №913/2218/13 від 28.01.2014, в якій було відображено факти укладання спірних правочинів та їх умови, тому посилання на поновлення строку позовної давності є безпідставними.

01.11.2017 відповідач-2 через канцелярію Господарського суду Луганської області також подав додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що відповідно до п.1.1. договору відступлення цедент відступає, а цесіонарій приймає права кредитора по договору №Ш-03/ФЛ фінансового лізингу від 20.08.2010, що укладено між цедентом та ДП “Первомайськвугілля, крім прав кредитора, що передбачені п.1.1.1. договору відступлення. Згідно п.1.1.1 договору уступки майнових прав №03/ИП від 01.04.2013 цедент не передає цессіонарію права вимоги щодо заборгованості лізингоодуржувача зі сплати лізингових платежів в розмірі 75694105,89 грн, що виникла станом на 01.04.2013 та зафіксована цедентом та ДП “Первомайськвугілля” в додатковій угоді №2 до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010. Відповідно до п.1.2. договору відступлення переходить право власності на майно, що є об’єктом лізингу, що передано до ДП “Первомайськвугілля” за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2017. На виконання договору відступлення ТОВ “Газенерголізинг” передано до ТОВ “Український лізинговий фонд” права власності на предмет лізингу за договором №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010. Таким чином, до ТОВ “Український лізинговий фонд” перейшли всі права вимоги за договором №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 окрім тих, що зазначені в п.1.1.1. договору відступлення, а саме: права вимоги заборгованості лізингоодержувача по лізинговим платежам, в розмірі 75694105,89 грн, що виникла станом на 01.04.2013 та зафіксована цедентом та ДП “Первомайськвугілля” в додатковій угоді №2 до договору №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010. Щодо складу заборгованості ДП “Первомайськвугілля” перед ТОВ “Газенерголізинг” станом на 01.04.2013 відповідач – 2 зазначає, що до суми 190538788,53 грн входить виключно несплачена вартість предмету лізингу за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010, тобто платежі у відповідності до п. а) ч.2 ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” - сума, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу. Щодо суми 75694105,89 грн, то до неї входить виключно комісія та відсотки. Щодо рішення Господарського суду міста Києва у справі №30/371 від 31.07.2012, то зазначеним рішенням суду з боку ДП “Вугілля України” заборгованість не оплачувалась, в примусовому порядку заборгованість за вказаним рішенням не стягувалась, оскільки відповідно до додаткової угоди №2 від 01.04.2013, що укладена між ТОВ “Газенерголізинг” та ДП “Первомайськвугілля” сторони погодили, що наказ за вказаним рішенням суду не буде пред’явлений до примусового стягнення.

03.11.2017 ДП “Вугілля України” через канцелярію Господарського суду Луганської області подало письмові пояснення з додатковими документами, в яких підприємство зазначає, що у ДП “Вугілля України” відсутня інформація про звернення ТОВ “Газенерговугілля” до виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення Господарського сулу міста Києва у справі №30/371 від 31.07.2012. Крім того повідомляє, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 порушено провадження у справі 910/12918/15 про банкрутство ДП “Вугілля України”. Постановою Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 визнано ДП “Вугілля України” банкрутом. ДП “Вугілля України” також долучило до матеріалів справи копію договору безоплатної поруки б/н від 17.09.2010.

07.11.2017 відповідач-2 через канцелярію Господарського суду Луганської області подав додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що як слідує з умов первісного договору фінансового лізингу та додаткових угод до нього, не підлягала зміні вартість предмету лізингу, а підлягали зміні виключно лізингові платежі в частині комісії лізингодавця в залежності від зміни курсу долара США по відношенню до національної валюти України – гривні.

07.11.2017 відповідач -1 через канцелярію Господарського суду Луганської області подав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому заявив клопотання про продовження строку розгляду справи.

Прокурор в судовому засіданні 07.11.2017 заявив усне клопотання про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з наданими ДП “Вугілля України” та відповідачем – 2 письмовими поясненнями та додатковими документами.

Суд, розглянувши заявлені прокурором та відповідачем – 1 клопотання про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи, задовольнив їх.

09.11.2017 прокуратура Луганської області через канцелярію Господарського суду Луганської області подала письмові пояснення щодо підстав для визначення у позовній заяві відповідачем ТОВ “Активлізинг”, в яких зазначає, що первинним лізингодавцем - ТОВ “Газенерголізинг” відступлені права вимоги за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 новим кредиторам (ТОВ “Український лізинговий фонд” відступлено право вимоги за договором в розмірі 190538788,53 грн, ТОВ “Активлізинг” відступлено право вимоги за договором в розмірі 75694105,89 грн). У зв’язку з викладеним, позовними вимогами до ТОВ “Активлізинг”, як до нового кредитора за договором також є визнання недійними додаткових угод №3 від 01.04.2013, №4 від 01.04.2013, №5 від 05.12.2013, №6 від 20.01.2014. Також прокуратура Луганської області зазначає, що: після укладення додаткової угоди №3 суму лізингових платежів за договором фінансового лізингу додаткового збільшено на 55707906,08 грн; після укладання додаткової угоди №5 додатково збільшено на 20101252,00 грн, а після укладання додаткової угоди №6 ще на 2121480,66 грн, також додатковою угодою №4 змінено формулу коефіцієнта коригування лізингових платежів, що має наслідком збільшення фінансових зобов’язань за договором №Ш-03/ФЛ.

27.11.2017 відповідач - 2 через канцелярію Господарського суду Луганської області подав письмові пояснення, в яких повідомляє що: в п.2.6. додаткової угоди №3 від 01.04.2013 формула коригування винагороди арифметично відповідає первісній формулі за виключенням визначення категорії курсу (середньозважений курс української гривні до долара США на міжбанківському ринку), однак зазначена умова не застосовувалась, оскільки в цей же день було укладено додаткову угоду №4, в якій п. 2.6. викладено в новій редакції, де визначено категорію курсу – офіційний курс долара США до гривні, як і в первісному договорі; спірні правочини не можуть суперечити ст. 40 Закону України “Про державні закупівлі”, оскільки укладались у зв’язку з скрутним фінансовим становищем ДП “Первомайськвугілля” та були направлені на зменшення фінансового навантаження підприємства, спірні правочини мають кращі та вигідніші умови в порівнянні з первісним договором від 20.08.2010; до ТОВ “Активлізинг” перейшли права вимоги виключно на суму 75694105,89 грн, що передбачені виключно у відповідності до додаткової угоди №2 від 01.04.2013, яка не є предметом спору, тому вважає, що ТОВ “Активлізинг” не є належним відповідачем у справі.

27.11.2017 відповідач - 2 через канцелярію Господарського суду Луганської області подав клопотання про відкладення розгляду справи, для надання контррозрахунків, додаткових заперечень та доказів, яке судом задоволено.

04.12.2017 згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів до складу колегії суддів замість судді Фонової О.С., яка перебуває у відпустці, визначено суддю Лісовицького Є.А.

04.12.2017 відповідач -1 через канцелярію Господарського суду Луганської області подав додаткові пояснення, в яких він підтримує позовні вимоги та наполягає, що під час укладення додаткових угод №3,4,5,6 було порушено ч.5 ст. 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель”.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Господарський процесуальний кодекс України виклали в новій редакції.

Відповідно до пункту 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Господарським судом Луганської області було порушено провадження у справі №913/446/17 за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, та розпочато розгляд справи по суті, у зв'язку з чим доцільно продовжити розгляд справи по суті, унормованого главою 6 розділу 3 нового Кодексу.

Згідно з частиною 2статті 195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

15.01.2018 згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів до складу колегії суддів замість судді Іноземцевої Л.В., яка перебуває у відпустці, визначено суддю Шеліхіну Р.М.

29.01.2018 відповідачем -2 через канцелярію Господарського суду Луганської області подано клопотання про відкладення розгляду справи черз недостатність фінансування витрат на відрядження та необхідності надання додаткових доказів.

В судове засідання 01.02.2018 прибув прокурор та представник відповідача -1.

Представник позивача, відповідача – 2, відповідача -3 та третьої особи в судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Суд, розглянувши заявлене відповідачем – 2 клопотання про відкладення розгляду справи, відмовляє в його задоволенні, оскільки відповідно до ч. 1 с. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши прокурора та відповідача-1 всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, суд зазначає наступне:

Згідно з п. 6 частини другої ст. 20 Закону України “Про прокуратуру” при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Стаття 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Підставою звернення з позовною заявою першого заступника прокурора Луганської місцевої прокуратури, на думку останнього, є незаконне укладання додаткових угод до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010, внаслідок чого було безпідставно збільшено суму фінансових зобов'язань ДП “Первомайськвугілля”, що порушує інтереси держави в особі Міненерговугілля, як засновника та уповноваженого органу управління державного підприємства.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення економічних потреб суспільства у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання реалізації державної політики у вугільно-промисловому комплексі.

Вимога ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” щодо попереднього повідомлення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з заявленим позовом виконана, що підтверджується листом №05/1-173вих-17 від 05.05.2017.

За таких обставин господарський суд погоджується з твердженням прокурора, про наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України “Про прокуратуру”.

09.08.2010 року на замолення ДП “Первомайськвугілля” проведено відкриті торги на закупівлю фінансових лізингових послуг згідно Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №921 від 17.10.2008. За результатами торгів переможцем було визнано ТОВ “Газенерголізинг”.

Умовами договору сторони погодили, що “Предмет лізингу” - це обране Лізингоодержувачем гірничошахтне обладнання, вказане в кожній Специфікації, які є невід’ємною частиною даного договору, яке лізингодавець набуває у власність у постачальника на підставі та на умовах цього договору та договору купівлі-продажу та передає його лізингоодержувачу у користування на умовах цього договору (п.1.1.); “Договір купівлі-продажу” - договір між постачальником, лізингодавцем та лізингоодержувачем, предметом якого є передача у власність лізингодавця постачальником предмету лізингу (п.1.2.); коефіцієнт коригування K_{NBU - коефіцієнт, що розраховується за фактом з офіційного курсу НБУ грн/дол. США між датою укладання цього договору та датою, що передує даті сплати лізингового платежу, вказаній в базовому графіку лізингових платежів K_NBU = Курс2/Курс1, де Курс 1- курс, встановлений НБУ для одного долара США на дату укладання договору; Курс2 – курс, встановлений НБУ для одного долара США на день, що передує даті сплати лізингового платежу (п.1.7.) відповідно до умов даного договору, лізингодавець зобов’язується перед лізингоодержувачем набути право власності на майно (предмет лізингу) у постачальника відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та технічних вимог з метою передачі його лізингоодержувачу у володіння та користування на визначений строк, а лізингоодержувач зобов’язувався перед лізингодавцем прийняти предмет лізингу та сплачувати за користування ним встановлену плату (лізингові платежі) (п.2.1.); строк фінансового лізингу складає 60 календарних місяців з дати підписання акту введення в експлуатацію одиниці предмета лізингу. Закінчення строку фінансового лізингу вважається дата останнього лізингового платежу відповідно до графіків лізингових платежів (п.2.4.); загальна вартість предмету лізингу за договором згідно Специфікацій складала 193419830,20 грн, в тому числі ПДВ (20%) – 32236638,37 грн. (п.3.1.); загальна суму цього договору на момент укладання договору визначається базовим графіком лізингових платежів. Загальна сума договору за весь період дії договору може бути змінена відповідно до умов даного договору (п.3.2); розмір лізингових платежів, що підлягає оплаті за предмет лізингу, розраховується згідно з пунктами 1.6., 1.7. цього договору. При цьому застосування коефіцієнта коригування K_NBU не змінює вартість предмету лізингу, а впливає лише на зміну розміру лізингового платежу в частині інших платежів, лізингодавець спрямовує отримані кошти на відшкодування фінансових втрат, що виникають внаслідок зміни офіційного курсу НБУ грн/дол. США між датою укладення цього договору та датою, що передує даті сплати поточного лізингового платежу. Під час звіряння розрахунків сторони вказують K_NBU, що були (або мали бути) застосовані під час сплати лізингових платежів (п.3.3.); зобов’язання за цим договором вважаються виконаними лізингоодержувачем тільки після сплати всіх платежів, встановлених умовами договору (п.3.11.); у разі прийняття нормативно- правових актів, що впливають на порядок виконання умов договору, лізингодавець і лізингоодержувач мають право за згодою сторін вносити зміни щодо розмірів лізингових платежів (п.3.13); зобов’язання за даним договором забезпечені договором безоплатної поруки між лізингодавцем, лізингоодержувачем та ДП “Вугілля України (п.3.14); умови купівлі, поставки, ціна предмета лізингу та порядок її оплати визначаються договором купівлі-продажу між лізингдавцем, постачальником та лізингоодержувачем (п.4.1); лізингоодержувач набуває права строкового володіння і користування предметом лізингу на умовах цього договору з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі одиниці предмета лізингу в лізинг. Дата приймання-передачі предмета лізингу в лізинг співпадає з датою приймання-передачі предмета лізингу відповідно до договору купівлі-продажу за актом приймання-передачі від постачальника (п.5.1); після підписання акту приймання-передачі одиниці предмета лізингу у лізинг між лізингодавцем та лізингоодержувачем, предмет лізингу враховується на балансі лізингоодержувача (п.6.1); протягом усього строку дії договору предмет лізингу є власністю лізингодавця та лізингоодержувачу забороняється без згоди лізингодавця передавати предмет лізингу у сублізинг, позику третім особам, передавати його в заставу. Відчужувати будь-яким способом, а також використовувати на інші, не передбачені договором цілі (п.6.2.); істотні умови договору не повинні змінюватися після підписання даного договору до повного виконання зобов’язань сторонами (п.15.13).}

Специфікацією №1 на придбання гірничошахтного обладнання ДП “Первомайськвугілля” ш. Гірська встановлено загальну вартість предмету лізингу в сумі 114747030,20 грн.

Специфікацією №2 на придбання гірничошахтного обладнання ДП “Первомайськвугілля” ш. Гірська встановлено загальну вартість предмету лізингу в сумі 78672800,00 грн. грн.

Відповідно до базового графіку нарахування лізингових платежів №1 згідно специфікації №1 загальна сума лізингових платежів складає 190151287,80 грн.

Відповідно до базового графіку нарахування лізингових платежів №2 згідно специфікації №2 загальна сума лізингових платежів складає 130371428,40 грн.

20.08.2010 між компанією “Торнаторе холдінг лімітед”, як позикодавцем, та ТОВ “Газенерголізинг”, як позичальником, укладено договір про надання позики №20/08-2010МР1, згідно якого позикодавець надає позичальнику позику для придбання устаткування та передачі у лізинг шахті Гірська ДП “Первомайськвугілля” (п.1.1.); позика надається в доларах США загальною сумою 25700000,00 доларів США (п.1.2.); позика надається на строк до 01.09.2015 року; вартість позики – 11% річних (п.1.5.); всі отримані у вигляді позики кошти за цим договором повинні бути поверненні не пізніше 01.09.2015 (п.4.1).

31.08.2010 Головним управлінням національного банку України по м. Києву і Київській області видано реєстраційне свідоцтво №12812 про виконання боргових зобов’язань перед нерезидентом за залученою від нього позикою в іноземній валюті.

02.09.2010 між ЗАТ “НВК “Гірничі машини”, як постачальником, ТОВ “Газенерголізинг”, як лізингодавцем, та ДП “Первомайськвугілля”, як лізингоодержувачем, укладено договір купівлі-продажу №287/10, згідно якого постачальник зобов’язувався поставити гірничо-шахтне устаткування згідно Специфікацій і технічним завданням по кожній конкретній узгодженій партії продукції, які є невід’ємною частиною цього договору (п.1.1.) загальна сума цього договору на дату його підписання складає 193419830,20 грн; вартість продукції складає 161183191,83 грн.

17.09.2010 між ДП “Вугілля України”, як поручителем, ТОВ “Газенерголізинг”, як кредитором, та ДП “Первомайськвугілля”, як боржником, укладено договір безоплатної поруки, згідно якого поручитель безоплатно поручається перед кредитором: за виконання боржником свого обов’язку щодо сплати лізингових платежів у розмірі 64104543,24 грн, що підлягають сплаті упродовж 360 календарних днів з дати введення в експлуатацію одиниці предмету лізингу за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 (основний договір), передбаченим п. 2 цього договору; за виконання боржником своїх обов’язків по викупу предмета лізингу відповідно до п.3.14, 8.8., 8.9. та 14.1. основного договору у розмірі викупної вартості предмета лізингу за основним договором розрахованої у відповідності з п.3.12 основного договору (п.1.1.); у разі порушення боржником обов’язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники (п.1.2.).

05.11.2010 між ЗАТ “НВК “Гірничі машини”, як постачальником, ТОВ “Газенерголізинг”, як лізингодавцем, та ДП “Первомайськвугілля”, як лізингоодержувачем, укладено додаткову угоду №1 до договору №287-10 від 02.09.2010, згідно якої сторони внесли зміни в додаток №4 до договору №287-10 від 02.09.2010 щодо найменування та виробника товару.

Відповідач – 2 долучив до матеріалів справи акти приймання – передачі до договору №287-10 від 02.09.2010 за період з жовтня 2010 по грудень 2010.

Відповідачем -2 долучено до матеріалів справи акти приймання – передачі предмета лізингу в лізинг за період з жовтня 2010 по грудень 2010, акт введення в експлуатацію від 30.12.2010 та графік лізингових платежів №1 та №2 до договору фінансового лізингу.

Судом встановлено, що 31.07.2012 рішенням Господарського суду міста Києва, з ДП “Вугілля України”, як поручителя, за договором безоплатної поруки б/н від 17.09.2010 укладеного між ДП “Вугілля України”, як поручителем, ТОВ “Газенерголізинг”, як кредитором, та ДП “Первомайськвугілля”, як боржником, стягнуто 41590493,91 грн, як заборгованість, що утворилась у ДП “Первомайськвугілля” перед ТОВ “Газенерголізинг” за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010.

- підпункт 1.4. розділу 1 договору викладено в наступній редакції: “базовий графік лізингових платежів” - додаток 32 до договору в якому визначається розмір та строк відповідного лізингового платежу, що підлягає сплаті (невід’ємна частина цього договору). Базовий графік лізингових платежів є базовим для визначення розміру відповідного лізингового платежу, що підлягає сплаті. Базовий графік лізингових платежів розраховується виходячи з винагороди лізингодавця, яка становить 13,54 % річних. Розмір винагороди, визначений у відсотках, залишається незмінним потягом всього строку дії договору. При обчисленні винагороди лізингодавця за конкретний лізинговий період застосовується принцип ануїтету згідно П(с)БУ№14 “Оренда”;

- вважати такими, що втратили чинність: додаток№2. Базовий графік лізингових платежів, додаток №2.1. Базовий графік лізингових платежів №1, додаток№2.2. Базовий графік лізингових платежів №2;

- враховуючи, що станом на 01.04.2013 за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 у ДП “Первомайськвугілля” виникла заборгованість по лізинговим платежам перед ТОВ “Газенерголізинг”, яка складає 75694105,89 грн, сторони дійшли згоди, що: дана заборгованість не буде стягнена з ДП “Первомайськвугілля” у примусовому порядку; строк погашення заборгованості – до 31.12.2020. Розрахунки між сторонами здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок або у інших формах, що узгоджені сторонами додатково та не суперечать діючому законодавству України; сторони погодились про ненарахування фінансових санкцій по договору та незастосування інших заходів відповідальності, передбачених діючим законодавством України, щодо суми заборгованості в розмірі 75694105,89, яка виникла станом на 01.04.2013; сторони погодили, що ТОВ “Газенерголізинг” не буде пред’являти до примусового стягнення наказ Господарського суду м. Києва, виданого відповідно до рішення у справі №30/371 від 31.07.2012, яким стягнуті лізингові платежі за період з 01.01.2011 по 31.10.2011 на користь ТОВ “Газенерголізинг” з ДП “Первомайськвугілля”, як гаранта, у розмірі 41590493,91 грн;

- до даної додаткової угоди додається і є невід’ємною частиною договору №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 додаток №2. Базовий графік лізингових платежів, відповідно до якого загальна сума лізингових платежів складає 251946807,55 грн.

01.04.2013 між компанією “Торнаторе холдінг лімітед”, як позикодавцем, та ТОВ “Газенерголізинг”, як позичальником -1 та ТОВ “Український лізинговий фонд”, як позичальником – 2, укладено договір часткового переведення боргу за договором №20/08-2010-МР1 про надання позики від 20.08.2010 згідно якого позикодавець та позичальник-1 підтверджують існування наступних зобов’язань:

1.1. Позичальником -1 за основним договором отримано позику у загальному розмірі – 24962240,00 доларів США;

1.2. Позичальником-1 за основним договором до моменту укладення даного договору, за фактичне користування позикою сплачені відсотки у розмірі 476879,86 доларів США;

1.3. Позичальником – 1 за основним договором, на момент укладення даного договору, сплачений основний розмір позики у розмірі 821548,10 доларів США;

1.4. Фактичний розмір заборгованості позичальника-1 за основним розміром позики за основним договором, на момент укладення даного договору, становить 24140691,90 доларів США;

1.5. Заборгованість позичальника – 1 по відсотках, нарахованих на фактичний розмір заборгованості станом на 31.03.2013 включно становить 6099947,98 доларів США;

Позикодавець та позичальник – 1 дійшли згоди про переведення частини боргу позичальника – 1 за зобов’язанням щодо повернення основної суми позики за основним договором на позичальника – 2 у розмірі 23378992,46 доларів США (п.2.); відсотки, нараховані на фактичний розмір заборгованості, у розмірі 6099947,98 доларів США, а також ті відсотки, що будуть нараховані на фактичний розмір заборгованості до моменту набрання чинності даним договором будуть сплачені позичальником – 1 на користь позикодавця відповідно до умов основного договору, за ставкою 11% річних (п.3.); позикодавець та позичальник – 1 підтверджують, що до моменту набрання чинності даним договором вони не будуть проводить взаєморозрахунків за основним договором та розмір заборгованості, зазначеної у пункті 1.4. та пункті 1.5. даного договору не буде змінено до моменту набрання чинності даним договором (п.4.); позичальник – 1 підтверджує, що він повідомлений та володіє усіма необхідними повноваженнями на переведення частини боргу за зобов’язанням щодо повернення основної суми позики за основним договором у розмірі 23378992,46 доларів США позичальнику -2, та цей борг не знаходиться у заставі, не відчужений та будь-яким іншим чином не обтяжений правами третіх осіб (п.5.); позикодавець підтверджує, що він повідомлений та не заперечує проти переведення частини боргу позичальника – 1 за зобов’язанням що повернення основної суми позики за основним договором у розмірі 23378992,46 доларів США на позичальника – 2. Таким чином, з моменту набрання чинності даним договором, заборгованість позичальника – 1 за основним договором буде становити: А) 761699,44 доларів США за основною сумою боргу; Б) за відсотками – сума у розмірі 6099947,98 доларів США (заборгованість станом на 31.03.2013 включно); В) сума відсотків, які будуть нараховані з 01.04.2013 до моменту здійснення реєстрації цього договору на фактичний розмір заборгованості позичальника – 1 за основним розміром позики за основним договором, у розмір 24140691,90 доларів США за встановленою основним договором фіксованою ставкою у розмірі 11% річних; Г) а також сума тих відсотків, що будуть нараховані у подальшому на фактичну суму заборгованості за позикою за фактичний строк користування нею відповідно до змінених умов основного договору. Заборгованість позичальника -2 за основним договором становитиме 23378992,46 доларів США, а також відсотки що будуть нараховані на зазначену суму заборгованості відповідно до змінених умов основного договору (п.6.); цей договір, переведення частини боргу позичальника – 1 за зобов’язанням щодо повернення основної суми позики за основним договором у розмірі 23378992,46 доларів США на позичальника -2 та викладення основного договору в новій редакції згідно з п.8. цього договору набуває чинності з моменту реєстрації даного договору в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області (п.7.); враховуючи зазначене вище, сторони дійшли згоди змінити текст основного договору та викласти його у наступній редакції (п.8.): загальний розмір позики, яку позикодавець надає позичальнику -1 та позичальнику -2 за даним договором становить 24962240,00 доларів США (п.1.); всього позикодавець надає позичальнику -1 позику у розмірі 1583247,54 доларів США на строк до 31.12.2016 (п.2.); за користування наданою позикою у розмірі 761699,44 доларів США позичальник -1 зобов’язаний сплатити позикодавцю плату у розмірі 1% річних (п.3); позичальник -1 використовує надану позикодавцем позику для поповнення обігових коштів та фінансування витрат, пов’язаних з його статутною діяльністю (п.4.); позикодавець надає позичальнику – 2 позику у розмірі 23378992,46 доларів США на строк до 31.12.2016 (п.5); за користування наданою позикою у розмірі 23378992,46 доларів США позичальник -2 зобов’язаний сплатити позикодавцю плату у розмірі 11% річних (п.6.).

01.04.2013 між ТОВ “Український лізинговий фонд” та ТОВ “Газенерголізинг” укладено договір уступки майнових прав №03/ИП, згідно якого цедент уступив права лізингодавця за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010, крім прав лізингодавця передбачених п.1.1.1. (п.1.1.); за даним договором цедент не передає цесіонарію права вимоги заборгованості лізингоодержувача за лізинговими платежами в сумі 75694105,89 грн. існуючими станом на 01.04.2013 та зафіксованими цедентом та ДП “Первомацськвугілляя” у додатковій угоді №2 до договору №Ш-03/ФЛ фінансового лізингу від 20.08.2010 зі строком погашення до 31.12.2020 (п.1.1.1.); цесіонарій сплачує цеденту в порядку та на умовах встановлених договором грошову суму в розмірі 190538788,53 грн.

Актом передачі майнових прав б/н від 01.04.2013 цедент уступив, а цесіонарій прийняв права лізингодавця за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 в розмірі 190538788,53 грн.

Згідно графіку внесення лізингових платежів до договору фінансового лізингу в редакції від 01.04.2013 строк нарахування лізингових платежів встановлено з 28.04.2013 по 28.03.2017 в сумі 251946807,55 грн.

Загальними умовами договору фінансового лізингу в редакції від 01.04.2013 сторони погодили, що загальна вартість лізингових платежів на дату укладання договору встановлюється пунктом 8.1. договору та може змінюватись у відповідності до умов даного договору. Порядок, розмір та строки оплат лізингоодержувачем лізингових платежів встановлюється в графіку платежів (додаток №1 до договору) (п.2.2.); у випадку вказаному в пункті 8.5 договору щодо застосування при визначенні розміру лізингових платежів коригуючого курсу валюти, сторони погоджуються, що лізингові платежі, які підлягають виплаті згідно даного договору розраховуються з використанням середньозваженого курсу української гривні до долару США на міжбанківському ринку за наступною формулою: Т = ТО * КТ / КО, де Т - поточний лізинговий платіж, що підлягає сплаті в гривнях; ТО - поточний лізинговий платіж, що зазначений в Графі 6 Графіку платежів; КО - курс української гривні к долару США, що зазначений у п. 8.6. Договору; КТ - середньозважений курс української гривні к долару США на міжбанківському ринку, збільшений на один відсоток (за офіційним даними НБУ на дату, що передує дню сплати). При цьому, якщо КТ, збільшений на 1%, буде менше ніж КО, перерахунок не здійснюються. Різниця поточного лізингового платежу, що розрахована за правилами даного пункту загальних умов та суми, що відшкодовує вартість предмету лізингу, вважається комісією лізингодавця (п.2.6.); загальна вартість предмету лізингу, передбачена п. 3.3. договору до моменту підписання акту приймання – передачі предмета лізингу може змінюватись в наслідок: зміни вартості предмета лізингу продавцем, у відповідності до умов договору купівлі – продажу/поставки/комісії, укладеного між лізингодавцем та продавцем, в тому числі збільшення вартості відпускної ціни заводу – виробника, збільшення розміру митних зборів, зміни курсів валют; збільшуватись в розмір діючих або введення нових податків, зборів або обов’язкових платежів, які безпосередньо впливають на вартість предмету лізингу (п.2.12); в період строку дії даного договору, розмір лізингових платежів також може збільшуватись (індексуватись) в таких випадках: зміна законодавства, яке напряму впливає на лізингову діяльність лізингодавця; введення нових та/або збільшення розміру діючих податків, зборів або обов’язкових платежів, які безпосередньо впливають на вартість затрат лізингодавця під час реалізації договору на розмір платежів (п.2.13); підписуючи даний договір, сторони розуміють та підтверджують, що на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди про право лізингодавця у випадках вказаних в п. 2.12 та 2.13. загальних умов, самостійно та в односторонньому порядку здійснювати збільшення розміру лізингових платежів за договором. Дане право узгоджено сторонами під час підписання договору. Лізингоотримувач дає свою згоду на те, що у випадку збільшення розміру лізингових платежів, не потребується підписання сторонами яких – небудь договорів по внесенню змін до договору, додаткових угод до договору та інше. Розмір лізингових платежів вважається збільшеним з дати, яка буде вказана у відповідному повідомленні лізингодавця, але не раніше ніж через п’ять робочих днів з моменту відправки лізингодавцем даного повідомлення про збільшення розміру лізингових платежів. Лізингодавець одночасно з направленням повідомлення про збільшення розміру лізингових платежів, направляє лізингоотримувачу скореговану їм в односторонньому порядку нову редакцію графіку платежів, який є достатньою підставою для подальшої оплати лізингоотримувачем збільшених лізингових платежів. Лізингоотримувач зобов’язан продовжувати оплату лізингових платежів на підставі вказаної нової редакції графіку платежів, відправленої лізингодавцем (п.2.14)

Специфікацією до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФП в редакції від 01.04.2013 встановлено загальну вартість предмету лізингу в сумі 190538788,53 грн.

01.04.2013 укладено додаткову угоду №4 до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ в новій редакції від 01.04.2013, якою викладено в наступній редакції п.8.5. договору №Ш-03/ФЛ в редакції від 01.04.2013: “в гривні з коригуванням гривні до долару США за офіційним курсом НБУ, що розраховується згідно формули, передбаченої п.2.6. загальних умов додатку №3 до договору”. П.2.6. Загальних умов договору фінансового лізингу (Додаток №3) до договору №Ш-03/ФЛ в новій редакції від 01.04.2013 викладено в наступній редакції: “у випадку визначення в п.8.5. договору щодо використання при визначенні розміру лізингового платежу корегування курсу валют, сторони погоджуються, що лізингові платежі, які підлягають виплаті згідно даного договору розраховуються з використанням офіційного курсу української гривні до долару США (за офіційним курсом НБУ), що розраховується згідно формули Т = ТО * КТ / КО, де Т - поточний лізинговий платіж, що підлягає сплаті в гривнях; ТО - поточний лізинговий платіж, що зазначений в Графі 6 Графіку платежів; КО - курс української гривні к долару США, що зазначений у п. 8.6. Договору; КТ - офіційний курс української гривні к долару США (за офіційними даними НБУ) на дату платежу, збільшений на 1 відсоток. При цьому, якщо КТ, збільшений на 1%, буде менше ніж КО, перерахунок не здійснюються. Різниця поточного лізингового платежу, що розрахована з урахуванням коригування гривні до долару США за офіційним курсом НБУ, та суми, що відшкодовує вартість предмету лізингу, вважається комісією лізингодавця”.

03.06.2013 між Компанією “Торнаторе холдінг лімітед”, як первісним позикодавцем, та компанією “Пасторік інвестмент лімітед”, як новим позикодавцем та ТОВ “Український лізинговий фонд” укладено договір уступки права вимоги за договором №20/08-2010-МР1 про надання позики від 20.08.2010, згідно якого на момент укладення даного договору первісний позикодавець та позичальник – 2 підтверджують існування наступних зобов’язань за договором№20/08-20100МР1 про надання позики від 20.08.2010 року із змінами та доповненнями: заборгованість за основною сумою боргу складає 23378992,46 доларів США. Відсотки, що будуть нараховані на фактичний розмір заборгованості з моменту набрання чинності умов основного договору, викладеного в редакції договору часткового переведення боргу за договором №2008-2010-МР1 від 01.04.2013, будуть сплачені позичальником – 2 на користь нового позикодавця відповідно до умов цього договору (п.1.); первісний позикодавець передає новому позикодавцю усі свої права та обов’язки за основним договором, а саме право вимоги повернення основної суми у розмір 23378992,46 доларів США та щомісячної сплати відсотків на фактичну суму заборгованості за фактичний строк користування позикою у розмірі 11% річних (п.5.).

16.08.2013 між ТОВ “Газенерголізинг”, як позичальником -1, та ТОВ “Український лізинговий фонд”, як позичальником -2, укладено угоду про розрахунок між позичальниками за договором часткового переведення богу за договором №20/08-2010-МР1 про надання позики від 20.08.2010, згідно якої позичальник - 1 та позичальник – 2 дійшли згоди про переведення частини боргу позичальника -1 за зобов’язанням щодо повернення основної суми позики за договором №20/08-2010-МР1 про надання позики від 20.08.2010 на позичальника -2 у розмірі 23378992,46 доларів США (п.1.); за прийняття позичальником – 2 боргу, визначеного у п.1 позичальник – 1 сплачує позичальнику – 2 плату еквівалентну 23378992,46 доларів США (п.2.); відповідно до розрахунку, визначеному у пункту -2 позикодавцю, умови повернення боргу позичальник – 1 сплачує позичальнику – 2 плату у розмірі 190538788,53 грн протягом п’яти банківських днів з дати укладання даної угоди (п.3.).

16.08.2013 між ТОВ “Газенерголізинг”, як позичальником -1, та ТОВ “Український лізинговий фонд”, як позичальником -2, укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якої сторони домовились провести залік взаємних однорідних вимог на умовах передбачених угодою (п.1.); з моменту укладення даної угоди вважати припиненими зобов’язання сторони – 2 з оплати вартості переданих прав за договором №03/ИП уступки майнових прав від 01.04.2013 в розмірі 190538788,53 грн, що по курсу долара США - 8,15 грн/долар США складає 23378992,46 доларів США (п.1.1.) з моменту укладання даної угоди вважати припиненими зобов’язання сторони – 1 перед стороною – 2, що виникли за договором про переведення боргу від 01.04.2013 в розмірі 23378992,46 грн (1.2.)

Судом встановлено, що 27.11.2013 ухвалою Господарського суду Луганської області у справі №913/2439/13 за позовом ДП “Первомайськвугілля” до ТОВ “Український лізинговий фонд” про визнання договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ в редакції від 01.04.2013 недійсним, припинено провадження у зв’язку з відмовою позивачем від позову.

05.12.2013 укладено Додаткову угоду №5 до Договору № Ш-03/ФЛ в новій редакції від 01.04.2013, якою сторони дійшли згоди реструктуризувати заборгованість лізингоодержувача, яка існує станом на 05.12.2013, що виникла за період з 28.04.2013 по 04.12.2013 згідно графіку погашення заборгованості (Додаток №1), п.5 договору викладено в наступній редакції “строк лізингу 60 місяців з моменту підписання сторонами додаткової угоди №3 від 01.04.2013”, п.8.1. договору викладено в наступній редакції: “загальна сума лізингових платежів на дату укладання цього договору 272048059,67 грн, може змінюватися відповідно до загальних умов договору фінансового лізингу”.

20.01.2014 укладено Додаткову угоду № 6 до Договору № Ш-03/ФЛ в редакції від 01.04.2013, якою реструктуризовано заборгованість станом на 05.12.2013, що виникла за період з 28.04.2013 по 04.12.2013, згідно графіку погашення заборгованості (Додаток №1), п.5 договору викладено в наступній редакції “строк лізингу 60 місяців з моменту підписання сторонами додаткової угоди №3 від 01.04.2013”, п.8.1. договору викладено в наступній редакції: “загальна сума лізингових платежів на дату укладання цього договору 272048059,67 грн, може змінюватися відповідно до загальних умов договору фінансового лізингу”.

Відповідно до ухвали Господарського суду Луганської області 28.01.2014 у справі №913/2218/13 затверджено мирову угоду, якою ДП “Первомайськвугілля” визнало суму заборгованості перед ТОВ “Український лізинговий фонд”, що виникла за період з 01.08.2013 по 05.12.2013 в сумі 33199175,24 грн за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 та дійшли згоди про погашення боргу частинами до 28.10.2014.

Також судом встановлено, що за результатами позапланового внутрішнього аудиту ВП “Шахта “Гірська” ДП “Первомайськвугілля” за період з 01.01.2016 по 25.10.2016 Департаментом внутрішнього аудиту Міністерства енергетики та вугільної промисловості звітом №15-16 досліджено надані копії додатків №1,2,3 та додаткової угоди №6 до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ у новій редакції від 01.04.2013 та встановлено, що загальна сума лізингових платежів станом на 01.04.2013 складала 251946807,55 грн у тому числі відшкодування вартості предмету лізингу 190538788,53 грн та винагорода лізингодавця 61408019,02 грн, що згідно графіку внесення лізингових платежів мали вноситися щомісяця протягом періоду з 28.04.2013 по 28.03.2017 рівними частинами в розмірі 5248891,82 грн. При цьому, умовами договору передбачалося коригування лізингових платежів на середньозважений курс гривні до долару США на міжбанківському ринку за офіційними даними НБУ. Договір укладено за курсом гривні до долара США 7,8903. Додатковою угодою №6 від 20.01.2014 до договору №Ш-03/ФЛ сторони дійшли згоди щодо здійснення реструктуризації погашення зобов’язань лізингоодержувача по сплаті лізингових платежів з 05.12.2013 шляхом надання лізингоодержувачу канікул зі сплати лізингових платежів, а саме платежів з 28.12.2013 по 28.09.2014 у зв’язку з чим графік внесення лізингових платежів викладено у новій редакції. Загальна сума платежів склала 274169540,16 грн у тому числі відшкодування вартості предмету лізингу – 190538788,48 грн та винагорода лізингодавця 83630751,68 грн таким чином, винагорода лізингодавця зросла на суму 22222732,66 грн. Загальна вартість обладнання, що надійшла за договором згідно переліку складає 193419830,22 грн, що на 2881041,69 грн більша ніж за даними Специфікації (190538788,48 грн), що пояснюється проведеною оплатою лізингового платежу у сумі 2881041,69 грн за договором №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 із ТОВ “Газенерголізинг” - початковому лізингодавцю. Згідно даних обліку ВП “Шахта “Гірська” станом на 01.10.2016 за розрахунками з ТОВ “Український лізинговий фонд” обліковується кредиторська заборгованість: по відшкодуванню вартості предмету лізингу 101863300,45 грн, по сплаті винагороди лізингодавця 388010621,09 грн. За вересень 2016 року ТОВ “Український лізинговий фонд” нараховано 18789872,37 грн, у тому числі: відшкодування вартості предмету лізингу в сумі 4164534,67 грн, що відповідає умовам графіку внесення лізингових платежів; по сплаті винагороди лізингодавця 14625337,70 грн, з них згідно умовам графіку внесення лізингових платежів; по сплаті винагороди лізингодавця 14625337,70 грн, з них згідно умовам графіку внесення лізингових платежів – 1518501,37 грн та згідно п.2.6. загальних умов договору фінансового лізингу щодо коригування на середньозважений курс гривні до долара США – 13106836,33 грн. Таким чином, сума коригування платежу в 2,3 рази перевищує суму платежів визначену графіком.

Рішенням Господарського суду Луганської області у справі №913/1147/16 від 14.12.2016 стягнуто з ДП “Первомайськвугілля” на користь ТОВ “Український лізинговий фонд” заборгованість за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ в редакції від 01.04.2013 в сумі 380980496,53 грн. Судом зазначено що чинними законодавством не встановлено будь-яких заборон щодо отримання лізингодавцем платежів, розмір яких залежить від курсу валютної конвертації, що не суперечить ст. 16 ЗУ “Про фінансовий лізинг”; відповідач підписав договір без будь-яких зауважень, що свідчить про розуміння ним на момент укладання угоди про можливі наслідки виконання та порушення договірних зобов’язань.

26.12.2016 між компанією “Пасторік інвестмент лімітед”, як позикодавцем, та ТОВ “Український лізинговий фонд”, як позичальником – 2, укладено додаткову угоду №1 до договору про надання позики №20/08-2010-МР1 від 20.08.2010, згідно якої змінено реквізити позичальника -2 у зв’язку зі зміною обслуговуючого банку з АТ “Південний” на ПАТ “промінвестбанку” (п.1.).

19.01.2017 ТОВ “Газенерголізинг” листом №3/2 від 13.01.2017 повідомило ДП “Первомайськвугілля” про відступлення за договором №ГД-3 від 16.12.2016 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Директ-Лізинг” від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Газенерголізинг” всіх прав вимоги за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 (з додатками) щодо сплати з боку ДП “Первомайськвугілля” 75694105,89 грн зі строком сплати до 31.12.2020. Також до ТОВ “Директ-Лізинг” перейшли обов’язки за договором поруки б/н від 17.09.2010, укладеного між ТОВ “Газенерголізинг” та ДП “Вугілля України”, яким забезпечено виконання зобов’язань ДП “Первомайськвугілля” за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010.

24.04.2017 ТОВ “Директ-Дізинг” листом від 19.01.2017 повідомило ДП “Первомайськвугілля” про: відступлення за договором №ГД-3 від 16.12.2016 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Директ-Лізинг” від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Газенерголізинг” всіх прав вимоги за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 (з додатками); що 19.01.2017 всі права вимоги ТОВ “Директ- Лізинг” до ДП “Первомайськвугілля” за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 щодо сплати з боку ДП “Первомайськвугілля” 75694105,89 грн зі строком сплати до 31.12.2020 відповідно до додаткової угоди №2 від 01.04.2013 були відступлені ТОВ “Активлізинг”, підставою для цього є договір відступлення права вимоги №ДА-3 від 13.01.2017, укладений між ТОВ “Директ- лізинг” та ТОВ “Активлізинг”.

Відповідно до виписки з особового рахунку ТОВ “Газенерголізинг” по п/р №26006301687901 за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 відповідач - 1 перерахував за договором фінансового лізингу 19381003,86 грн.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Визнання правочину недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Згідно ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З наведених норм вбачається, що для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Відповідно до ч.2 ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Держава, за змістом ч.4 ст.13 Конституції України, прийняла на себе зобов’язання, через свої органи, забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, встановивши рівність всіх субєктів власності перед законом.

Згідно ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг” визначено, що фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” визначено, що фінансовими вважаються такі послуги: фінансовий лізинг.

Згідно частини 4 статті 5 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.

Відповідно до статті 6 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” визначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України визначається загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у частині першій цієї статті йдеться про те, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до вимог передбачених частиною 7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положеннями ч.1 ст.638 ЦК України та ч.2 ст.180 ГК України, встановлено, що господарський договір є укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Частиною 3 ст.180 ГК України передбачено, що при укладанні господарського договору сторони зобов’язанні у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строки дії договору. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно приписів статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Частиною 1 статі 292 ГК України передбачено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем у виключне користування другій стороні лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно ст. 524 ЦК України передбачено, що зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті (частина друга цієї статті).

Згідно ст. ст.35 Закону України "Про Національний банк України" передбачено, що гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України за всіма видами платежів.

Статтею 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті ст.533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Між тим, приписи частини 3 цієї статті дозволяє використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Статтею 189 ГК України передбачено, що тариф у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб’єкти господарювання.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціна у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Відповідно до положень частини 2 ст.198 ГК України грошові зобов’язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства.

Загальні правові й економічні засади фінансового лізингу визначено у Законі України Про фінансовий лізинг.

Згідно статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі- лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно частини 1 ст.2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до вимог передбачених ст.6 Закону України "Про фінансовий лізинг" істотними умовами договору є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статте16 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до вимог передбачених ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1 та 2 ст.207 ГК України визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.

Частиною 5 ст.40 Закону України “Про здійснення державних закупівель” від 01.06.2010 визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю продукції) переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю.

Судом встановлено, що 09.08.2010 року ДП “Первомайськвугілля” проведено відкриті торги на закупівлю фінансових лізингових послуг згідно Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №921 від 17.10.2008. За результатами торгів переможцем було визнано ТОВ “Газенерголізинг”. Предметом закупівлі визначено фінансові лізингові послуги (придбання гірничошахтного обладнання).

20.08.2010 між ДП “Первомайськвугілля”, як лізінгоодержувачем та ТОВ “Газенерголізинг”, як лізингодавцем, було укладено договір фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ (далі договір) на суму 320522715,2 грн. Загальна вартість предмету лізингу за договором відповідно до специфікації склала 193419830,20 грн. Загальний розмір лізингових платежів відповідно до базового графіку нарахування лізингових платежів складав 127102886,00 грн. Строк фінансового лізингу складає 60 календарних місяців з дати підписання акту введення в експлуатацію одиниці предмета лізингу. Вказаним графіком строк погашення лізингових зобов’язань встановлено до 31.12.2015 включно.

05.11.2010 між ТОВ “Газенерголізинг”, як лізингодавцем, та ДП “Первомайськвугілля”, як лізингоодуржувачем, укладено додаткову угоду №1 до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010, згідно якої внесено зміни до Специфікації №2 та додатку №1 графіку поставки предмета лізингу. Істотні умови договору додатковою угодою №1 щодо предмету лізингу, строку на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу) та розміру лізингових платежів сторонами не було змінено.

01.04.2013 між ТОВ “Газенерголізинг”, як лізингодавцем, та ДП “Первомайськвугілля”, як лізингоодуржувачем, укладено додаткову угоду №2 до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010, згідно якої: підпункт 1.4. розділу 1 договору викладено в наступній редакції: “базовий графік лізингових платежів” - додаток 32 до договору в якому визначається розмір та строк відповідного лізингового платежу, що підлягає сплаті (невід’ємна частина цього договору). Базовий графік лізингових платежів є базовим для визначення розміру відповідного лізингового платежу, що підлягає сплаті. Базовий графік лізингових платежів розраховується виходячи з винагороди лізингодавця, яка становить 13,54 % річних. Розмір винагороди, визначений у відсотках, залишається незмінним потягом всього строку дії договору; встановлено такими, що втратили чинність: додаток №2. Базовий графік лізингових платежів, додаток №2.1. Базовий графік лізингових платежів №1, додаток№2.2. Базовим графік лізингових платежів №2. зазначено, що станом на 01.04.2013 за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 у ДП “Первомайськвугілля” виникла заборгованість по лізинговим платежам перед ТОВ “Газенерголізинг”, яка складає 75694105,89 грн, сторони дійшли згоди, що: дана заборгованість не буде стягнена з ДП “Первомайськвугілля” у примусовому порядку; строк погашення заборгованості – до 31.12.2020. До даної додаткової угоди додається і є невід’ємною частиною договору №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 додаток №2. Базовий графік лізингових платежів, відповідно до якого загальна сума лізингових платежів складає 251946807,55 грн, з яких: вартість предмету лізингу складає 190538788,53 грн, винагорода лізингодавця складає 61408019,02 грн.

В подальшому 01.04.2013 між ТОВ “Український лізинговий фонд” та ТОВ “Газенерголізинг” укладено договір уступки майнових прав №03/ИП, згідно якого цедент уступив права лізингодавця за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010, крім прав лізингодавця передбачених п.1.1.1. (п.1.1.); за даним договором цедент не передає цесіонарію права вимоги заборгованості лізингоодержувача за лізинговими платежами в сумі 75694105,89 грн існуючі станом на 01.04.2013 та зафіксовані цедентом та ДП “Первомацськвугілляя” у додатковій угоді №2 до договору №Ш-03/ФЛ фінансового лізингу від 20.08.2010 зі строком погашення до 31.12.2020 (п.1.1.1.); цесіонарій сплачує цеденту в порядку та на умовах встановлених договором грошову суму в розмірі 190538788,53 грн. Актом передачі майнових прав б/н від 01.04.2013 цедент уступив, а цесіонарій прийняв права лізингодавця за договором фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 в розмірі 190538788,53 грн.

01.04.2013 ДП “Первомайськвугілля” та ТОВ “Український лізинговий фонд” укладено додаткову угоду №3 до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010, згідно якої зафіксовано загальну залишкову вартість одиниць предмету лізингу в розмірі 190538788,53 грн (п.3.3.), загальна сума лізингових платежів на дату укладання договору в редакції додаткової угоди від 01.04.2013 складає 251946807,55 грн та може змінюватись відповідно до загальних умов договору фінансового лізингу (п.8.1.); сплата лізингових платежів відбувається в гривні з коригуванням на середньозважений курс гривні до долару США на міжбанківському ринку за офіційними даним НБУ, що розраховується згідно формули, передбаченої п.2.6. загальних умов – додаток №3 до договору (п.8.5.); викладено в новій редакції Договір №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 з додатками: графік внесення лізингових платежів (Додаток №1), Специфікація з врахуванням залишкової вартості на дату укладання Додаткової угоди №3 (Додаток № 2), загальні умови договору фінансового лізингу (Додаток № 3). Згідно графіку внесення лізингових платежів до договору фінансового лізингу в редакції від 01.04.2013 строк нарахування лізингових платежів встановлено з 28.04.2013 по 28.03.2017 в сумі 251946807,55 грн. Порядок, розмір та строки оплат лізингоодержувачем лізингових платежів встановлюється в графіку платежів (додаток №1 до договору) (п.2.2.); у випадку вказаному в пункті 8.5 договору щодо застосування при визначенні розміру лізингових платежів корегуючого курсу валюти, сторони погоджуються, що лізингові платежі, які підлягають виплаті згідно даного договору розраховуються з використанням середньозваженого курсу української гривні до долару США на міжбанківському ринку за наступною формулою: Т = ТО * КТ / КО, де Т - поточний лізинговий платіж, що підлягає сплаті в гривнях; ТО - поточний лізинговий платіж, що зазначений в Графі 6 Графіку платежів; КО - курс української гривні к долару США, що зазначений у п. 8.6. Договору; КТ - середньозважений курс української гривні к долару США на міжбанківському ринку, збільшений на один відсоток (за офіційним даними НБУ на дату, що передує дню сплати). При цьому, якщо КТ, збільшений на 1%, буде менше ніж КО, перерахунок не здійснюються. Різниця поточного лізингового платежу, що розрахована за правилами даного пункту загальних умов та суми, що відшкодовує вартість предмету лізингу, вважається комісією лізингодавця (п.2.6.).Специфікацією до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФП в редакції від 01.04.2013 встановлено загальну вартість предмету лізингу в сумі 190538788,53 грн.

В той же день 01.04.2013 укладено додаткову угоду №4 до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ в новій редакції від 01.04.2013, якою змінено п.8.5. договору №Ш-03/ФЛ в редакції від 01.04.2013: “лізингові платежі, які підлягають виплаті згідно даного договору розраховуються в гривні з коригуванням гривні до долару США за офіційним курсом НБУ, що розраховується згідно формули, передбаченої п.2.6. загальних умов додатку №3 до договору”.

В подальшому 05.12.2013 укладено Додаткову угоду №5 до Договору № Ш-03/ФЛ в новій редакції від 01.04.2013, якою сторони дійшли згоди реструктурувати заборгованість лізингоодержувача, яка існує станом на 05.12.2013, що виникла за період з 28.04.2013 по 04.12.2013 згідно графіку погашення заборгованості (Додаток №1) та строк лізингу збільшено до 60 місяців з моменту підписання сторонами додаткової угоди №3 від 01.04.2013 та змінено загальну суму лізингових платежів на дату укладання цього договору до 272048059,67 грн у зв’язку із збільшенням винагороди лізингодавця до 81509271,16 грн за результатами коригування передбаченого п.8.5. договору.

Також судом встановлено, що 20.01.2014 укладено Додаткову угоду № 6 до Договору № Ш-03/ФЛ в редакції від 01.04.2013, якою реструктуризовано заборгованість станом на 05.12.2013, що виникла за період з 28.04.2013 по 04.12.2013, згідно графіку погашення заборгованості (Додаток №1), строк лізингу встановлено 60 місяців з моменту підписання сторонами додаткової угоди №3 до 28.03.2018, змінено загальну суму лізингових платежів на дату укладання цього договору, згідно графіку внесення лізингових платежів до 274169540,16 грн.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що додаткові угоди № 3, 4, укладені між відповідачем 1 та відповідачем 2, змінюють коефіцієнт корегування збільшуючи середньозважений/офіційний курс української гривні к долару США на міжбанківському ринку на один відсоток, що призводить до збільшення розміру лізингових платежів та прямо суперечить ч. 5 ст. 40 ЗУ “Про здійснення державних закупівель” (чинна редакція на момент укладення).

Також суд дійшов висновку про те, що додатковими угодами № 5, 6 змінено загальну суму лізингових платежів, а розрахунки викладені у графіках погашення заборгованості зроблено з урахуванням додаткових угод № 3, 4, тобто з урахуванням збільшеного середньозваженого/офіційний курсу української гривні к долару США на міжбанківському ринку, що також прямо суперечить ч. 5 ст. 40 ЗУ “Про здійснення державних закупівель” (чинна редакція на момент укладення).

Представник відповідача - 2 посилаючись на рішення господарського суду № 913/1147/16 від 14.12.2016 зазначав про те, що судом надавалась оцінка додатковим угодам № 3, 4, та було встановлено, що будь яких заборон щодо отримання лізингових платежів, розмір яких залежить від курсу валютної конвертації законом не встановлено.

Суд зазначає, що умовами договору фінансового лізингу (первинний договір) також встановлено корегування суми лізингових платежів, що дійсно не суперечить нормам чинного законодавства. В свою чергу відповідно до приписів ч. 5 ст. 40 ЗУ “Про здійснення державних закупівель” умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю. Укладаючи додаткові угоди, та збільшуючи середньозважений курс української гривні к долару США на міжбанківському ринку, а також затверджуючи новий графік погашення заборгованості, розрахунок за яким здійснено з урахуванням збільшення, сторони покладають додаткові зобов’язання на лізингоодержувача, що призводить до незапланованого фінансового навантаження на Державний бюджет України.

Твердження відповідача - 2 про те, що додатковим угодам вже надавалась оцінка, судом до уваги не приймаються, адже у справі № 913/1147/16 від 14.12.2016 питання недійсності додаткових угод не досліджувалось, зазначена вимога не заявлялась. Предметом розгляду справи було стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № Ш-03/ФЛ від 20.08.2010, а отже до предмету доказування, не входило надання оцінки відповідності укладених угод нормам чинного законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про визнання додаткових угод: №3 від 01.04.2013, №4 від 01.04.2013, №5 від 05.12.2013, №6 від 20.01.2014, є законними обґрунтованими доведеними належними та допустимими доказами, та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача – 2 про застосування строку позовної давності суд зазначає.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк, згідно частини 1 ст.252 Цивільного кодексу України, визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина 2 ст. 251 та частина 2 ст. 252 ЦК України).

Частиною 5 ст.261 ЦК України визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

На підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб’єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Частиною другою статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

За частиною другою статті 3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Статтею 45 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У позовній заяві прокурор зазначив, що про порушення вимог чинного законодавства внаслідок укладення в період з 01.04.2013 по 20.01.2014 додаткових угод до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 йому стало відомо лише після проведення позапланового внутрішнього аудиту ВП “Шахта “Гірська” ДП “Первомайськвугілля” в період з 25.10.2016 по 04.11.2016 та надходження 16.11.2016 доручення Генеральної прокуратури України щодо вивчення результатів позапланового внутрішнього аудиту.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України у справі № 6-2376цс16 від 19.04.2017:

За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред’явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб’єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи – носія порушеного права (інтересу). При цьому як у випадку пред’явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред’явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила. Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”).

Порівняльний аналіз термінів “довідався” та “міг довідатися”, що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов’язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов’язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше (Правова позиція викладена в постанові Верховного суду України № 6-2469цс16 від 16.11.2016).

Позивачем заявлено клопотання про визнання поважними причини пропуску позовної давності, у зв’язку з тим, що про порушення вимог законодавства при укладенні додаткових угод йому стало відомо лише під час проведення позапланового внутрішнього аудиту ВП “Шахта “Гірська” ДП “Первомайськвугілля” в період з 25.10.2016 по 04.11.2016.

Суд дійшов висновку що клопотання позивача підлягає задоволенню, та суд вважає що причини пропуску позовної давності є поважними, адже відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року, початком проведення антитерористичної операції на территорії Луганської області є 14 квітня 2014, та в період 2014-2015 року відбувались активні бойові дії що є загальновідомим фактом, та не підлягають доведенню в порядку ч. 3 ст. 75 ГПК. Населений пункт місто Гірське, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція” входило до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Таким чином проведення будь-яких перевірок або здійснення належного контролю ускладнювалось бойовими діями на зазначеній території.

За таких обставин клопотання позивача про визнання поважними причини пропуску позовної давності є законним, обґрунтованим, доведеним належними та допустимими доказами, та таким, що підлягає задоволенню.

Також прокурором визначено відповідача - 3 - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Активлізинг”, але жодної вимоги до нього заявлено не було, оскільки оспорювані додаткові угоди були укладені між ДП “Первомайськвугілля” та ТОВ “Український лізинговий фонд”, а тому ТОВ “Активлізинг” не є належним відповідачем у справі про визнання недійсними додаткових угод №3 від 01.04.2013, №4 від 01.04.2013, №5 від 05.12.201 та №6 від 20.01.2014 до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010.

За таких обставин вимоги першого заступника прокурора Луганської області, м.Сєвєродонецьк Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання недійсними додаткових угоду №3 від 01.04.2013, №4 від 01.04.2013, №5 від 05.12.201 та №6 від 20.01.2014 до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ від 20.08.2010 є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача -1 та відповідача -2 відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №3 до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ, укладену 01.04.2013 між ДП "Первомайськвугілля" та ТОВ "Український лізинговий фонд".

3. Визнати недійсною додаткову угоду №4 до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ, укладену 01.04.2013 між ДП "Первомайськвугілля" та ТОВ "Український лізинговий фонд".

4. Визнати недійсною додаткову угоду №5 до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ, укладену 05.12.2013 між ДП "Первомайськвугілля" та ТОВ "Український лізинговий фонд".

5. Визнати недійсною додаткову угоду №6 до договору фінансового лізингу №Ш-03/ФЛ, укладену 20.01.2014 між ДП "Первомайськвугілля" та ТОВ "Український лізинговий фонд".

6. Стягнути з Державного підприємства "Первомайськвугілля" (код ЭДРПОУ 32320594, місцезнаходження: 93292, м.Гірське Первомайського району Луганської області, вул. Куйбишева, 21) на користь Прокуратури Луганської області (код ЄДРПОУ 02909921, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Богдана Ліщини, будинок 27) судовий збір в сумі 3200 (три тисячі двісті) грн 00 коп.

7. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд” (код ЄДРПОУ 37859096, місцезнаходження: 04205, м.Київ, проспект Оболонський, будинок 35-А, офіс 301) на користь Прокуратури Луганської області (код ЄДРПОУ 02909921, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Богдана Ліщини, будинок 27) судовий збір в сумі 3200 (три тисячі двісті) грн 00 коп.

8. Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України.

У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 09.02.2018

Суддя головуючий С.В. Масловський

Суддя Є.А. Лісовицький

Суддя Р.М. Шеліхіна

Джерело: ЄДРСР 72123426

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!