ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року

Львів

№ 876/12558/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Гулида Р.М. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Лісник І.В.;

від відповідача - Бойко Л.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2017р. в адміністративній справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській обл. до Західного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування вимоги щодо усунення порушень, виявлених за наслідками ревізії фінансово-господарської діяльності (суддя суду І інстанції: Гулик А.Г.; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 15 год. 38 хв. 20.11.2017р. м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не вказана),-

В С Т А Н О В И В:

20.07.2017р. позивач Львівське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Західного офісу Державної аудиторської служби України № 04-15м/4109 від 23.06.2017р. в частині відшкодування Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності завданих збитків на суму 54000 грн. (а.с.3-5).

Протокольною ухвалою суду від 20.11.2017р. замінено в порядку ст.55 КАС України первісного позивача Львівське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на його правонаступника - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській обл. (а.с.56, 57-66, 73-75).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2017р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.77-81).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській обл., який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.88-90).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивач звернувся до суду з підстав неправомірного скерування йому спірної обов'язкової вимоги, а не з причин невірного обчислення суми завданих збитків. Оскаржувана вимога є обов'язковою до виконання та зобов'язує позивача вжити заходи по усуненню виявлених під час ревізії порушень. За таких умов рішенням суду позивач позбавлений права на судовий захист.

Стосовно виявлених порушень зазначає, що проведеними під час ревізії зустрічними звірками у Комунальній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги та Комунальній 8-й міській клінічній лікарні м.Львова, відповідно до журналу видачі листків непрацездатності, встановлено випадки видачі листків непрацездатності застрахованим особам, яким проведений аналіз на вміст алкоголю в крові дав позитивний результат, на загальну суму 53975 грн. 74 коп. При цьому, обгрунтованість (підставність) видачі листків непрацездатності застрахованим особам відповідачем не оспорюється; в копіях поданих відповідачем листків непрацездатності відсутні позначки про алкогольне сп'яніння.

Разом з тим, згідно вимог чинного законодавства допомога по тимчасовій непрацездатності не надається у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням.

Лише наявність алкоголю в крові, позначки про алкогольне сп'яніння у листку непрацездатності не є підставою для відмови в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності за кошти Фонду. Травма має бути наслідком алкогольного сп'яніння. Посадовими особами Західного офісу державної аудиторської служби України не доведено причинного зв'язку між випадками тимчасової непрацездатності та алкогольним сп'янінням.

Відповідачем не встановлено та не доведено вини позивача в порушеннях, викладених в Акті ревізії № 04-23/1 від 02.06.2017р. та вимозі № 04-15м/4109 від 23.06.2017р., вказані висновки не містять чіткого обґрунтування правової позиції відповідача щодо вини позивача.

Таким чином, висновки органу державного фінансового контролю про завищення фактичних витрат по тимчасовій непрацездатності у звітах за формами Ф6-ФСС з ТВП та Ф4-ФСС з ТВП з вини позивача є передчасними та неправомірними, а вимогу № 04-15м/4109 від 23.06.2017р. щодо усунення виявлених порушень законодавства, якою позивача зобов'язано вжити заходи до відшкодування завданих Фонду збитків на суму 54000 грн., слід вважати незаконною і такою, що підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до п.1.1.2.2 Плану роботи відповідачем Західним офісом Державної аудиторської служби України проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.03.2014р. по 31.03.2017р., за результатами якої складено Акт ревізії № 04-23/1 від 02.06.2017р.

Наведений Акт ревізії підписаний 09.06.2017р. позивачем із відповідними запереченнями, на які 23.06.2017р. надано висновок, згідно з яким перераховані у запереченні факти не підтвердилися (а.с.8-13).

На підставі згаданого акту ревізії відповідачем Західним офісом Державної аудиторської служби України скеровано на адресу позивача вимоги «Про пред'явлення обов'язкових до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства», що викладені у листі № 04-15м/4109 від 23.06.2017р. (а.с.6-7).

Згідно наведених вимог Львівське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності допустило порушення, які призвели до зайвого використанні коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на загальну суму 54000 грн.

Зокрема, приписами п.5 ст.36 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та п.5 ст.23 Закону України № 77-VІІІ від 28.12.2014р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» передбачено, що підставою для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності є захворюванням або травма, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням.

Проведеними під час ревізії зустрічними звірками в Комунальній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги та Комунальній 8-й міській клінічній лікарні м.Львова встановлено випадки видачі листків непрацездатності громадянам, які звертались про допомогу в приймальний покій зазначених вище лікувальних установ, та яким проведений аналіз на вміст алкоголю в крові дав позитивний результат.

З метою правомірності призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, відповідачем листами від 05.05.2017р. скеровані запити 64-м суб'єктам господарювання щодо використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплату допомоги особам, які потрапили в зазначені вище лікувальні установи в стадії алкогольного сп'яніння.

Відповідно до п.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затв. постановою КМ України № 270 від 22.03.2001р., нещасні випадки, які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий, рішення щодо розслідування нещасного випадку приймається керівником організації на підставі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу.

Для з'ясування обставин та причин отримання травми комісією з розслідування складається акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ (додаток 3 до вказаного Порядку), пункт 12 якого містить інформацію про перебування потерпілого в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, запис в який робиться на підставі висновку, що складається лікарем, який проводив огляд потерпілого.

Проте, згідно з інформацією № 881 від 02.06.2017р., отриманою від Комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м.Львова, 17-ть суб'єктів господарювання не звертались в лікувальний заклад для отримання інформації щодо результатів забору крові на вміст етанолу в крові.

Відповідно в протоколах комісії із соціального страхування не було вказано, що застраховані особи на момент отримання травми перебували в стані алкогольного сп'яніння та отримані травми не пов'язані з таким сп'янінням.

Пунктом 4.2 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затв. спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 532/274/136-ос/1406 від 03.11.2004р., передбачено, що у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з ним, робиться позначка про таке сп'яніння.

По причині відсутності на листках непрацездатності позначок про сп'яніння травмованих осіб та непроведенням суб'єктами господарювання у встановленому порядку з'ясування обставин та причин отримання травм невиробничого характеру, що передбачено додатком 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затв. постановою КМ України № 270 від 22.03.2001р., на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності 17-ти осіб, які на момент отримання травм перебували в стані алкогольного сп'яніння, зайво використано кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 54000 грн.

При вирішенні наведеного спору колегія суддів виходить з такого.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно з п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затв. постановою КМ України № 43 від 03.02.2016р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є: 1) забезпечення формування і реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; 3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів; 4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг (п.3 вказаного Положення).

Відповідно до п.6 наведеного Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Згідно п.4 вказаного Положення Держаудитслужби вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме:

вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог;

звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

Вказане право Держаудитслужби закріплене і в п.50 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затв. постановою КМ України № 550 від 20.04.2006р.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями п.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою КМ України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки (ревізії) підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У розглядуваній справі Західний офіс Державної аудиторської служби України пред'явив відповідачу вимоги «Про пред'явлення обов'язкових до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства», що викладені у листі № 04-15м/4109 від 23.06.2017р., у якому фактично зобов'язав Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській обл. відшкодувати зайво використані кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 54000 грн.

Отже, вказана вимога вказує на заподіяну матеріальну шкоду (завдані збитки) та її розмір.

Зважаючи на те, що заподіяна матеріальна шкода (завдані збитки) стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.

При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує позицію Верховного Суду України по аналогічній категорії справ, зокрема, постанови Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 15.04.2014р., 13.05.2014р., 18.09.2014р., 20.01.2015р. та 21.04.2015р. (справи №№ 21-40а14, 21-89а14, 21-332а14, 21-601а14, 21-96а15 відповідно).

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність та необгрунтованість заявленого позову, а тому останній не підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2017р. в адміністративній справі № 813/2713/17 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Р. М. Шавель

судді

Р. М. Гулид

С. М. Кузьмич

Дата складення повного судового рішення: 08.02.2018р.