ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2018 Київ К/9901/10952/18 822/551/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ковальчук А.В., Данилюк У.Т., Шевчука О.П. від 7 квітня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Драчук Т.О., Загороднюка А.Г., Полотняка Ю.П. від 1 червня 2016 року,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, в якому просив:

- визнати протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо неналежного розрахунку та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи;

- зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІІ групи, у розмірі 36 місячного грошового забезпечення на момент звільнення, виходячи із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням проведених виплат.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року, залишеною без змін та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

Рішення вмотивовано тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 908 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» регулюються відносини по відношенню до осіб, статус яких визначено Кодексом цивільного захисту України, саме такою особою і є позивач, то застосуванню підлягають положення саме Порядку № 908, оскільки в даному випадку вони є спеціальними по відношенню до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 7 листопада 2007 року № 1294.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що виходячи з визначених в частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на час ухвалення оскаржуваних рішень, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення складових грошового забезпечення щодо виплати одноразової грошової допомоги слід застосовувати норми статті 118 Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які мають вищу юридичну силу по відношенню до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, та обчислювати одноразову грошову допомогу необхідно виходячи із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійних характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Державною службою України з надзвичайних ситуацій подано заперечення на касаційну скаргу, в яких вона просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заперечення обгрунтовано тим, що Порядком та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту чітко вказані складові грошового забезпечення, які враховуються при нарахуванні одноразової грошової допомоги, а саме: оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років, посадовий оклад за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі(смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення, тобто доплати і надбавки при нарахуванні одноразової грошової допомоги не враховуються.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 у період з 1993 року по 2015 рік проходив службу в органах та підрозділах Міністерства надзвичайних ситуацій України, правонаступником якого відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 16 січня 2013 року № 20 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» є Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

За результатами огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_2 24 вересня 2015 року надано довідку серії АВ № 0570240, якою встановлена ІІІ група інвалідності (захворювання, пов'язане з проходженням військової служби).

Відповідно до наказу начальника Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області від 29 вересня 2015 року № 648 ОСОБА_2 звільнено зі служби у відставку із зняттям з військового обліку за станом здоров'я з посади заступника начальника Оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України у Хмельницькій області.

Згідно витягу з протоколу від 8 лютого 2016 року № 1комісія з призначення одноразової грошової допомоги вирішила виплатити, згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 908 від 11 липня 2007 року, інваліду ІІІ групи ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у сумі 67602,60 грн., яка була визначена виходячи з розміру грошового забезпечення, до якого включено посадовий оклад, оклад за спеціальним званням та надбавку за вислугу років за останньою посадою, яку займав позивач на день звільнення.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

Статтею 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.

Відповідно до частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України, у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання статті 118 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановою від 11 липня 2007 року № 908 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Підпунктом 2 пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту передбачено, що грошова допомога виплачується, зокрема, особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам IІІ групи.

Відповідно до пункту 3 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону поширюється на:

1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей;

2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

3) військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Верховний Суд України у постанові від 27 червня 2017 року у справі № 21-2497а16 за позовом ОСОБА_3 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про зобов'язання вчинити певні дії висловив свою позицію стосовно розрахунку допомоги, передбаченої пунктом 2 Порядку затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 11 липня 2007 року № 908, у спосіб, що визначений саме пунктом 3 цього Порядку, - виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що для визначення складових грошового забезпечення щодо виплати одноразової грошової допомоги слід застосовувати норми статті 118 Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виходячи з того, що пункт 3 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту не визначає складові грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які б суперечили визначенню такого забезпечення, закріпленому у постанові Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294, а лише, відповідно до частини другої статті 118 Кодексу, встановлює порядок визначення розміру грошової допомоги, передбаченої цією статтею, яка до того ж не визначає одиницею обчислення допомоги саме грошове забезпечення відповідних осіб.

Питання, пов'язані із проходженням громадянами України служби цивільного захисту, соціальним та правовим захистом осіб рядового і начальницького складу такої служби, грошовим забезпеченням цих осіб, як і питання щодо виплати їм допомоги у разі травми, поранення чи інвалідності, що заподіяні чи настали у період проходження служби, врегульовані спеціальним законодавством.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлює систему соціального та правового захисту саме військовослужбовців та членів їх сімей.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскільки законодавець у частині другій статті 118 Кодексу, який є спеціальним законодавчим актом у регламентації соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, передбачаючи виплату одноразової грошової допомоги, не встановив конкретних її розмірів, а відніс вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України, обчислення розміру цієї допомоги має здійснюватись відповідно до пункту 3 Порядку, затвердженого Урядом на виконання зазначеної статті Кодексу.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

М. І. Гриців