ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 р. м. Харків

Справа № 820/3766/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.

суддів: Ральченка І.М. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання - Городової А.О.,

за участю: позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача - Сотник А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2017р., суддя Біленський О.О. , о 17:50 год. Харківського окружного адміністративного суду, повний текст складено 06.11.2017 р. по справі № 820/3766/17 за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України; третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного антикорупційного бюро України, в якому просить суд: визнати протиправними дії Національного антикорупційного бюро України та скасувати рішення про відмову ОСОБА_1 у працевлаштуванні на посаді детектива Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України; зобов'язати Національне антикорупційне бюро України укласти з ОСОБА_1 трудовий договір (контракт) на підставі рішенням конкурсної комісії №1 від 02.06.2017 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2017р. було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України; третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що матеріали справи та наявні докази під час винесення оскаржуваної постанови були вивчені судом поверхнево, вибірково без з'ясування всіх обставин справи та без долучення до справи всіх доказів, які мають суттєве значення для встановлення істини та прийняття кінцевого рішення.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу та виклав свій погляд на обставини справи, та просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити з підстав та мотивів, викладених у скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог процесуального законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, та перевіривши постанову суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що розпорядженням Директора Національного антикорупційного бюро України від 11 липня 2016 року №974-р оголошено конкурс на заміщення вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України, у тому числі і посади детектива Головного підрозділу детективів.

За результатами проведеного конкурсу на підставі протоколу від 02.06.2017 №47 засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державних службовців у Національному антикорупційному бюро Украйни ОСОБА_1 рекомендовано Директору Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 на зайняття вакантної посади детектива Головного підрозділу детективів з випробувальним строком 6 місяців.

Позивачем надано письмову згоду на проведення спеціальної перевірки щодо нього безпосередньо до Національного антикорупційного бюро України 14 червня 2017 року, що не заперечувалось сторонами по справі.

До управління внутрішнього контролю у червні 2017 року з відділу по роботі з персоналом надійшли документи кандидата на зайняття вакантної посади «детектив Головного підрозділу детективів (з наданням робочого місця у м. Києві, Одесі, Львові, Харкові)» ОСОБА_1 оголошеного переможцем конкурсу згідно з протоколом засідання конкурсної комісії Національного бюро №47 від 02.06.2017.

Стосовно ОСОБА_1 розпочато спеціальну перевірку відповідно до статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 березня 2015 р. № 171.

При проведенні спеціальної перевірки відповідачем надіслано 11 запитів про надання відомостей щодо ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Державної судової адміністрації України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства освіти і науки України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Міністерства охорони здоров'я України, Московського районного військового комісаріату м. Харкова.

Відповідно до отриманих відомостей за результатами надіслання вищевказаних запитів ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, у тому числі за корупційні правопорушення, не притягувався та засудженим не значиться. Обвинувальні вироки суду стосовно ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні.

Проте, 08.06.2017 до Національного бюро надійшло звернення ОСОБА_4 про вчинення ОСОБА_1 корупційних діянь під час проходження служби в підрозділах по боротьбі з економічною злочинністю ГУ МВС України в Харківській області, що підтверджується роздруківкою запиту на отримання інформації від відділу по роботі з персоналом вх.№С-5243 від 08.06.2017.

При розгляді звернення ОСОБА_4 відповідачем встановлено, що ОСОБА_1 у період з 22.06.2002 по 15.09.2009 працював у підрозділах УБОЗ ГУ МВС України в Харківській області та УДСБЕЗ ГУ МВС України в Харківській області.

Прокуратурою Орджонікідзевського району м.Харкова проводилось досудове слідство у кримінальній справі №26090053, порушеній 17.07.2009 за ознаками злочинів, передбачених частиною першою статті 365 та частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України, щодо оперуповноважених відділу боротьби зі злочинами в галузях економіки УДСБЕЗ ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_1 та ОСОБА_5

Кримінальну справу порушено за фактом вимагання 03.07.2009 вказаними працівниками УДСБЕЗ у приватного підприємця ОСОБА_6 грошових коштів за невжиття до останнього заходів у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності без державної реєстрації до грудня 2008 року.

Відповідно до довідки про вивчення кримінальної справи від 12.07.2017 відповідачем зазначено, що вивченням кримінальної справи встановлено наявність фактичних даних, які обґрунтовано вказують на участь ОСОБА_1 у веденні розмов з ОСОБА_6 щодо необхідності передачі грошових коштів, а в подальшому в одержанні грошових коштів від останнього, зокрема, 08.07.2009 працівниками УДСБЕЗ ОСОБА_1 та ОСОБА_5 отримано в автомобілі в ОСОБА_6 частину обумовленої суми - 1500 грн.

Постановою прокурора відділу прокуратури Харківської області від 01.02.2011 кримінальну справу №26090053 закрито.

Перевіркою декларації кандидата на посаду детектива Головного підрозділу детективів Національного бюро ОСОБА_1, проведеною Національним агентством з питань запобігання корупції (лист з інформацією про результати спеціальної перевірки №51-14/24088/17 від 17.07.2017), виявлено ряд несуттєвих розбіжностей між даними декларації та наявною в НАЗК інформацією.

Перевіркою декларації кандидата на посаду детектива ГПД Національного бюро ОСОБА_1 за 2016 рік, поданою 16.06.2017, проведеною Управлінням внутрішнього контролю Національного бюро на виконання повноважень, передбачених пунктом 8 частини першої статті 13 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", встановлено, що загальна сума доходів, отриманих ОСОБА_1 та членами його сім'ї - дружиною та сином, склала 214737 грн.; грошові активи відсутні; розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) склав 298711 грн.

На думку відповідача, витрати позивача перевищили доходи на суму 83974 грн., що становить 60,9 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Відповідачем в ході спеціальної перевірки виявлено інформацію, що перешкоджає зайняттю ОСОБА_1 посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища - детектива Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, у результаті чого 14.07.2017 Директору Національного бюро скеровано доповідну записку (вх. №13/8879-01) щодо врахування викладеної інформації за результатами спеціальної перевірки позивача при вирішенні питання про призначення на посаду детектива ОСОБА_1

03.08.2017 року Управлінням внутрішнього контролю Національного бюро складено довідку про результати спеціальної перевірки відомостей щодо ОСОБА_1

03.08.2017 року позивачу направлено лист Національного бюро від 03.08.2017 №01-188/27375, в якому зазначено про відмову у призначенні ОСОБА_1 на посаду детектива.

З огляду на встановлені у справі обставини суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії Національного антикорупційного бюро України щодо прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 у працевлаштуванні на посаді детектива Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, вчинені на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" Національне антикорупційне бюро України (далі - Національне бюро) є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.

Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» визначено, що керівництво діяльністю Національного бюро здійснює його Директор, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 8 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» Директор Національного бюро зокрема призначає на посади та звільняє з посад працівників Національного бюро.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» передбачено, що до працівників Національного бюро належать особи начальницького складу, державні службовці та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Національному бюро.

Оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених законом до підслідності Національного бюро, а також в інших справах, витребуваних до Національного бюро прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування працівниками Національного бюро, проводять старші детективи та детективи Національного бюро, які є державними службовцями.

Разом з тим, частиною третьою статті 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» визначено, що Директор Національного бюро утворює конкурсні комісії, які проводять конкурс на зайняття вакантних посад у Національному бюро. Директор Національного бюро включає до складу конкурсної комісії представників, визначених Радою громадського контролю при Національному бюро (не більше трьох осіб у складі однієї конкурсної комісії).

Положення про конкурсні комісії та регламент їх роботи визначаються Директором Національного бюро.

Повідомлення про оголошення конкурсу на зайняття посади у Національному бюро розміщується на офіційному веб-сайті Національного бюро не пізніше ніж за десять днів до завершення строку подання заяв на участь у конкурсі.

Конкурс на зайняття посад у Національному бюро передбачає складання кваліфікаційного іспиту (тестування) та проведення співбесіди.

В той же час, частиною четвертою статті 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» передбачено, що на службу до Національного бюро приймаються на конкурсній, добровільній, контрактній основі громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я ефективно виконувати відповідні службові обов'язки. Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності визначаються Директором Національного бюро. Призначення на посади у Національному бюро здійснюється виключно за результатами відкритого конкурсу, що проводиться в порядку, визначеному Директором Національного бюро, крім призначення на посади першого заступника та заступників Директора Національного бюро.

Таким чином, на службу до Національного бюро приймаються на конкурсній, добровільній, контрактній основі громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я ефективно виконувати відповідні службові обов'язки. Рішення про прийняття на службу та призначення на посаду приймається Директором Національного бюро, а не Національним бюро, як стверджує позивач на підставі рекомендації конкурсної комісії Національного бюро.

Окрім цього, рішення конкурсної комісії не є розпорядчим актом, оскільки оформляється відповідним протоколом засідання конкурсної комісії підписується членами конкурсної комісії і за своїм змістом є виключно рекомендацію, яка не встановлює обов'язку для Директора Національного бюро прийняти на службу рекомендованого кандидата.

Колегія судів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття Директором Національного бюро рішення про відмову у призначенні позивача на посаду детектива Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України стало виявлення в ході спеціальної перевірки інформації, що перешкоджає зайняттю ОСОБА_1 посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища - детектива Головного підрозділу детективів Національного бюро в розумінні норм статей 10 та 13 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», а саме неповідомлення позивачем інформації щодо кримінального провадження щодо нього та суперечності у декларації, поданій на виконання вимог Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до абзацу чотирнадцятого частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Так, пунктом 6 частини другої статті 27 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що підрозділ внутрішнього контролю Національного бюро, зокрема, має такі обов'язки проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на призначення на посади в Національному бюро.

Частиною четвертою статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що до проведення спеціальної перевірки можуть бути залучені інші центральні органи виконавчої влади або спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції з метою перевірки відомостей про особу, зазначених у цій статті, або достовірності документів, передбачених цією статтею.

Згідно із пунктом 3.7 розділу III Положення про Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, затвердженого наказом Директора Національного антикорупційного бюро України від 19 жовтня 2015 року № 2 (із змінами), до обов'язків та функцій Управління зокрема належить проведення службового розслідування стосовно працівників Національного бюро.

Таким чином, Управління внутрішнього контролю Національного бюро є уповноваженим суб'єктом на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» стосовно осіб, які претендують на призначення на посади в Національному бюро, тобто проводить спеціальну перевірку.

Відповідно до п.1, 5, 6 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 171 спеціальна перевірка проводиться стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком (далі - претенденти на посаду) (крім випадків, передбачених законодавством), у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.

Спеціальній перевірці підлягають відомості щодо: 1) наявності судового рішення, що набрало законної сили, згідно з яким особу притягнуто до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, а також наявності судимості, її зняття, погашення; 2) факту, що особа піддана, піддавалася раніше адміністративним стягненням за пов'язані з корупцією правопорушення; 3) достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 4) наявності в особи корпоративних прав; 5) стану здоров'я (в частині перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров'я), освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання; 6) відношення особи до військового обов'язку; 7) наявності в особи допуску до державної таємниці (якщо такий допуск необхідний згідно з кваліфікаційними вимогами до певної посади); 8) поширення на особу передбаченої Законом України "Про очищення влади" заборони займати відповідну посаду.

Спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою претендента на посаду на її проведення за формою згідно з додатком 1, яка подається разом із заявою про призначення.

Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що позивачем надано письмову згоду на проведення спеціальної перевірки щодо нього.

Відповідно до п. 8 Порядку №171 для проведення спеціальної перевірки претендент на посаду подає до відповідного органу: 1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки; 2) автобіографію; 3) копію паспорта громадянина України; 4) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені; 5) медичну довідку про стан здоров'я за формою, затвердженою МОЗ, щодо перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров'я; 6) копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов'язаних); 7) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності); 8) заяву, передбачену частиною першою статті 6 Закону України "Про очищення влади".

Претендент на посаду подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України "Про запобігання корупції", до Національного агентства.

Перевірка відомостей щодо претендента на посаду під час проведення спеціальної перевірки проводиться: 1) ДСА - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності; 2) МВС - щодо наявності судимості, її зняття, погашення; 3) Мін'юстом і НКЦПФР - щодо наявності в особи корпоративних прав; 4) Мін'юстом - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", відомостей про претендента на посаду; 5) Національним агентством - щодо наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомостей про претендента на посаду, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік; 6) МОЗ, відповідним органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації - щодо відомостей про стан здоров'я претендента на посаду (в частині перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров'я); 7) МОН, відповідним органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, центральним органом виконавчої влади, якому підпорядкований навчальний заклад, керівником навчального закладу - щодо освіти, наявності у претендента на посаду наукового ступеня, вченого звання; 8) СБУ - щодо наявності в особи допуску до державної таємниці, а також щодо відношення особи до військового обов'язку (в частині персонально-якісного обліку військовозобов'язаних СБУ); 9) Міноборони, військовими комісаріатами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя - щодо відношення особи до військового обов'язку (крім випадків персонально-якісного обліку військовозобов'язаних СБУ).

З метою проведення перевірки відомостей про особу або достовірності поданих документів до проведення спеціальної перевірки можуть залучатися інші центральні органи виконавчої влади або спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції.

Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що стосовно ОСОБА_1 розпочато спеціальну перевірку згідно статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 березня 2015 р. № 171.

При проведенні спеціальної перевірки надіслано 11 запитів про надання відомостей щодо ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Державної судової адміністрації України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства освіти і науки України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Міністерства охорони здоров'я України, Московського районного військового комісаріату м. Харкова. Згідно отриманих відомостей ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, у тому числі за корупційні правопорушення, не притягувався та засудженим не значиться.. Обвинувальні вироки суду стосовно ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні.

Разом з тим, 08.06.2017 до Національного бюро надійшло звернення ОСОБА_4 про «вчинення ОСОБА_1 корупційних діянь під час проходження служби в підрозділах по боротьбі з економічною злочинністю ГУ МВС України в Харківській області». Доводи зазначеного звернення перевірено під час проведення спеціальної перевірки, адже спецперевірка полягає не лише у направленні запитів до уповноважених органів, перелік яких наведено у частині четвертій статті 57 Закону України «Про запобігання корупції», але й залучені до проведення спеціальної перевірки інших центральних органів виконавчої влади або спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції з метою перевірки відомостей про особу або достовірності документів - як це передбачено частиною четвертою статті 57 вищезгаданого Закону.

При розгляді звернення ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_1 у період з 22.06.2002 по 15.09.2009 дійсно працював у підрозділах УБОЗ ГУ МВС України в Харківській області та УДСБЕЗ ГУ МВС України в Харківській області.

Прокуратурою Орджонікідзевського району м.Харкова проводилось досудове слідство у кримінальній справі № 26090053, порушеній 17.07.2009 за ознаками злочинів, передбачених частиною першою статті 365 та частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України, щодо оперуповноважених відділу боротьби зі злочинами в галузях економіки УДСБЕЗ ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Кримінальну справу порушено за фактом вимагання 03.07.2009 вказаними працівниками УДСБЕЗ у приватного підприємця ОСОБА_6 грошових коштів за невжиття до останнього заходів у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності без державної реєстрації до грудня 2008 року. 08.07.2009 працівниками УДСБЕЗ ОСОБА_1 та ОСОБА_5 отримано в автомобілі в ОСОБА_6 частину обумовленої суми - 1500 грн. Вивченням кримінальної справи встановлено наявність фактичних даних, які обґрунтовано вказують на участь ОСОБА_1 у веденні розмов з ОСОБА_6 щодо необхідності передачі грошових коштів, а в подальшому в одержанні грошових коштів від останнього (аналіз доказів висвітлено в довідці про вивчення кримінальної справи від 12.07.2017, копія якої додається). Проте постановою прокурора відділу прокуратури Харківської області від 01.02.2011 кримінальну справу № 26090053 закрито.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що матеріали справи свідчать про те, що позивачем під час проходження конкурсу на заняття вакантних посад подано особову картку форми П-2ДС із додатком "Автобіографія", датовану 21.07.2016, а також автобіографію, датовану 15.06.2017.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення Особової картки державного службовця, затвердженої Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №156, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 за №1200/29330, пункт 30 «Автобіографія» заповнюється особисто у довільній формі з дотриманням хронологічної послідовності (від народження до дати написання автобіографії). Зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження, висвітлюються питання, пов'язані із навчанням, трудовою і громадською діяльністю. Також необхідно зазначити, чи притягувався(лися) до кримінальної відповідальності претендент на посаду та члени його сім'ї й найближчі родичі.

Як вбачається, у автобіографії від 15.06.2017 позивачем не було зазначено відомостей щодо притягнення його до кримінальної відповідальності.

Колегія судів вказує на те, що закриття прокуратурою Харківської області кримінальної справи № 26090053, порушеної відносно ОСОБА_1, за п.2 ст.6 Кримінально-процесуального кодексу України, не спростовує самого факту порушення вказаної кримінальної справи, що підлягало зазначенню позивачем в анкеті, поданій до відповідача.

З огляду на наведене, колегією суддів не беруться до уваги доводи позивача про закриття порушеної відносно нього кримінальної справи, оскільки підставою для висновку про неналежний рівень особистих морально-ділових якостей позивача слугував не лише факт порушення кримінальної справи та обставини, за яких вона була порушена, а й приховування цього факту від перевірки.

Таким чином, судом першої інстанції було вірно визначено, що висновок відповідача про нездатність ОСОБА_1 за своїми особистими, діловими і моральними якостями виконувати покладені на детектива Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України завдання є вірним, в зв'язку з тим, що позивач неодноразово в поданих до Національного бюро документах та особовій картці приховав факт порушення щодо нього кримінальної справи, що за вказаних обставин свідчить про низькі особисті та моральні якості ОСОБА_1

Також, перевіркою декларації кандидата на посаду детектива Головного підрозділу детективів Національного бюро ОСОБА_1, проведеною Національним агентством з питань запобігання корупції (лист з інформацією про результати спеціальної перевірки №51-14/24088/17 від 17.07.2017), виявлено ряд несуттєвих розбіжностей між даними декларації та наявною в НАЗК інформацією.

Так, перевіркою декларації кандидата на посаду детектива ГПД Національного бюро ОСОБА_1 за 2016 рік, поданою 16.06.2017, проведеною Управлінням внутрішнього контролю Національного бюро на виконання повноважень, передбачених пунктом 8 частини першої статті 13 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", встановлено, що загальна сума доходів, отриманих ОСОБА_1 та членами його сім'ї - дружиною та сином, склала 214737 грн.; грошові активи відсутні; розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) склав 298711 грн.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.

У пункті 47 Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 р. № 3, зазначено: «якщо кредит, позика, поворотна безвідсоткова фінансова допомога (позичка) тощо були отримані суб'єктом декларування або членом його сім'ї упродовж звітного року, то вони повинні бути відображені в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» як «Інші доходи» (із зазначенням, про який саме дохід йдеться).

У розділі «Фінансові зобов'язання» декларації ОСОБА_1 зазначено про отримані позики в 2016 році на суму 315651 грн., що становить 229 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Проте у розділі «Доходи, у тому числі подарунки» їх не відображено.

За висновками відповідача, витрати позивача перевищили доходи на суму 83974 грн., що становить 60,9 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Національне бюро листом від 22.09.2017 №131-221/33748 звернулось до Національного агентства з питань запобігання корупції з питанням щодо повної перевірки декларацій ОСОБА_1 за 2015-2016 роки, а також про здійснення моніторингу способу життя ОСОБА_1

Відповідно до листа-відповіді НАЗК №75-03/36372/17 від 12.10.2017, позивача повідомлено про те, що станом на 10.10.2017 до Національного агентства не надходила інформація НАБУ щодо можливого відображення ОСОБА_1 недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

НАЗК як третьою особою у справі на момент розгляду справи по суті не надано пояснень з приводу проведення повної перевірки декларацій ОСОБА_1 за 2015-2016 роки, а також про здійснення моніторингу способу життя ОСОБА_1

Підрозділ внутрішнього контролю Національного бюро має право самостійно перевіряти відомості, відображені у декларації, а у разі виявлення вищевказаним підрозділом відображення в декларації недостовірних відомостей щодо майна (активів), доходів, видатків та фінансових зобов'язань, розмір (вартість) яких перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року особу не може бути призначено на посаду в Національному бюро на підставі п.8 ч.1 ст.13 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України".

При цьому відповідно до вимог Порядку №171 у межах проведення спеціальної перевірки Національним агентством надаються відомості щодо наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомостей про претендента на посаду, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Із довідки про результати спеціальної перевірки відомостей щодо позивача, що підставою для висновку про застосування в межах п.8 ч.1 ст.13 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" стала інформація саме управління внутрішнього контролю НАБУ, яке уповноважене робити висновок про відображення в декларації недостовірних відомостей щодо майна (активів), доходів, видатків та фінансових зобов'язань.

Відповідно до приписів ч.2 ст.58 Закону України "Про запобігання корупції" у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік посадовою особою (органом), яка (який) організовує проведення спеціальної перевірки, надається можливість претенденту на посаду протягом п'яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити таку розбіжність.

Разом з тим, ОСОБА_1 відповідно до Порядку проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Національному антикорупційному бюро України, затвердженого наказом Директора Національного антикорупційного бюро України від 11.07.2016 № 189, мав право подати до конкурсної комісії Національного бюро документи, що підтверджують або спростовують ділові та моральні якості ОСОБА_1, таких як, для прикладу, рекомендації, характеристики, документи чи інша інформація, яка б характеризувала апелянта з позитивної сторони і свідчила про зміну його моральних якостей.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» особа не може бути призначена на посаду в Національному бюро, якщо вона: 1) за рішенням суду визнана недієздатною або її дієздатність обмежена; 2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи), або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення, або притягалася судом до відповідальності за вчинення умисного злочину; 3) відповідно до вироку суду, що набрав законної сили, позбавлена права займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, або обіймати певні посади; 4) має громадянство іншої держави; 5) у разі призначення буде безпосередньо підпорядкована особі, яка є її близькою особою відповідно до Закону України "Про запобігання корупції"; 6) не пройшла спеціальну перевірку; 7) не пройшла перевірку і стосовно неї встановлено заборону відповідно до Закону України "Про очищення влади"; 8) не подала передбачену Законом України "Про запобігання корупції" декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо внаслідок перевірки цієї декларації підрозділом внутрішнього контролю Національного бюро виявлено відображення в декларації недостовірних відомостей щодо майна (активів), доходів, видатків та фінансових зобов'язань, розмір (вартість) яких перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Управлінням внутрішнього контролю за результатами перевірки кандидата складено довідку про те, що в ході спеціальної перевірки виявлено інформацію, що перешкоджає зайняттю ОСОБА_1 посади детектива Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України. Тобто особа не пройшла спеціальну перевірку.

Даний висновок був підставою відмови у призначенні ОСОБА_1 на посаду детектива Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України.

Такі підстави для відмови є обґрунтованими та правомірними з огляду на те, що позивач у анкеті зазначив що до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, що не відповідає дійсності та суперечності у декларації, поданій на виконання вимог Закону України "Про запобігання корупції".

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що відповідач як суб'єкт владних повноважень на виконання вимог ч.2 ст.71 КАС України (ч.2 ст.77 КАС на момент апеляційного розгляду) довів правомірність прийнятих ним рішень.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів, з урахуванням фактичних обставин справи погоджується з висновками суду першої інстанції у повному обсязі.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 286, 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 по справі № 820/3766/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

І.С. Чалий

Судді

І.М. Ральченко Я.В. П'янова

Повний текст постанови складено 06.02.2018.