1-кп/310/42/18

ВИРОК

Іменем України

06 лютого 2018 року

. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Мороки С.М.,

при секретарі Писанець Н.А.,

за участі прокурора Скуйбеди О.Л.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка має вищу освіту, не одружена, не працює, зареєстрована та мешкає в с. Осипенко Бердянського району Запорізької області, вул. Магнітогорська, 26, раніше не судима,

У вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,

В с т а н о в и в:

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, а саме службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки при наступних обставинах:

Відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) серії АБ № 662491 від 16.01.2013, виданої відділом статистики у м. Бердянську головного управління статистики у Запорізькій області, Державний навчальний заклад «Осипенківський професійний аграрний ліцей» (далі – ДНЗ «ОПАЛ») має правовий статус юридичної особи, за організаційно-правовою формою – державна організація (установа, заклад), ідентифікаційний код – 20507184, вид діяльності за КВЕД: 85.32 Професійно-технічна освіта. Інструкційний сектор економіки за КІСЕ S.1311 Центральні органи державного управління. Юридична адреса – 71160, Запорізька обл., Бердянський р-н, с. Осипенко, вул. Суворова, буд. 11.

Згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №636007, виданим Бердянською районною державною адміністрацією 09.09.2010, як юридичну особу зареєстровано 05.01.2001 за №1 079 105 0006 000319.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 01.12.2010 №621029-026-436, виданої Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією, ДНЗ «ОПАЛ» узятий на облік 14.12.1994 за №436.

Згідно Рішення від 31.01.2006 №9, виданого Бердянською міжрайонною державною податковою інспекцією, ДНЗ «ОПАЛ» внесено до реєстру неприбуткових установ та організацій з ознакою неприбутковості 0002.

ДНЗ «ОПАЛ» створений відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 22.06.2004 №510 «про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Запорізької області» шляхом реорганізації професійно-технічного училища №61 у Осипенківський професійний аграрний ліцей з подальшим перейменуванням його у ДНЗ «ОПАЛ».

Ліцей є державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, підпорядкованим Міністерству освіти і науки України, що здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації, як правило, з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів, а також професійно-технічне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації працюючих робітників і незайнятого населення.

Заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 05.08.1999 №1240, Положенням про ступеневу професійно-технічну освіту, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 03.06.1999 №956, Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006 №419, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, яке є його засновником, іншими законодавчими актами України, а також Статутом ДНЗ «ОПАЛ», затвердженим заступником Міністра освіти і науки ОСОБА_3 20.05.2010 та зареєстрованим виконавчим комітетом Запорізької міської ради 09.09.2010 за №1 079 105 0006 000319 (далі-Статут).

Ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, штамп, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, має право укладати цивільно-правові угоди.

Управління ДНЗ «ОПАЛ» здійснюється міністерством освіти і науки України та Департаментом освіти і науки ЗОДА. Керівництво діяльності закладу здійснює директор, який призначається на посаду за результатами конкурсу шляхом укладання з ним МОН України контракту у відповідності із законодавством України, а у випадку делегування місцевим органам виконавчої влади окремих функцій з управління підпорядкованими МОН України державними професійно-технічними навчальними закладами - обласною державною адміністрацією.

Фінансування професійно-технічної підготовки робітників, соціальний захист учнів, слухачів та педагогічних працівників в ліцеї, у межах обсягів державного замовлення, здійснюється на нормативній основі за рахунок видатків, що передбачаються при визначенні міжбюджетних трансфертів державного бюджету.

Відповідно до п.п.4 п.13 постанови Кабінету міністрів України від 05.04.1994 №226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» передбачено, що учням з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, при їх працевлаштуванні видається одяг, взуття, м'який інвентар і обладнання на суму, не менш як 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а також одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів. За бажанням випускникам навчальних закладів може бути виплачена грошова компенсація у розмірі, необхідному для придбання одягу та взуття.

Відповідні до ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ст.48 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII визначено, що основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка.

Підтверджуючими документами для виплати допомоги учням пільгових категорій при працевлаштуванні є зворотні талони до направлення на роботу із зазначенням прізвища учня та наявністю підписів керівника та головного бухгалтера, скріплених печаткою.

23.12.2008 між Міністерством освіти та науки України в особі Першого заступника міністра ОСОБА_4 з одного боку так ОСОБА_2 з другого боку укладено контракт, за яким ОСОБА_2 призначена директором ДНЗ «ОПАЛ».

Наказом №1455 від 23.12.2008, виданого Першим заступником Міністра освіти і науки України ОСОБА_4, ОСОБА_2 призначена на посаду директора ДНЗ «ОПАЛ» з 23 грудня 2008 р. по 23 грудня 2009 р. на умовах контракту так як обрану за конкурсом.

Наказом №1215-к від 29.12.2009, виданого Першим заступником Міністра освіти і науки України ОСОБА_4, продовжений термін дії контракту з ОСОБА_2 директором ДНЗ «ОПАЛ» терміном на 4 роки - до 23 грудня 2013 року.

Згідно п.1.3 контракту, Керівник, який уклав цей контракт, є повноважним представником навчального закладу щодо реалізації прав та обов'язків навчального закладу, передбачених актами законодавства, статутом та іншими нормативними документами.

Відповідно до п.2.1. контракту, Керівник самостійно, в межах повноважень, встановлених законодавством України, статутом навчального закладу та цим контрактом, вирішує всі питання поточного керівництва діяльністю навчального закладу за винятком тих, які належать до компетенції МОН, інших органів управління навчальним закладом, загальних трудових зборів.

Згідно п.2.2 контракту, Керівник має право видавати у межах своєї компетенції накази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами навчального закладу, розпоряджатися коштами навчального закладу в межах кошторису доходів і видатків навчального закладу відповідно до законодавства, створювати робочі та дорадчі органи, визначати їх повноваження.

Відповідно до п.2.3. контракту керівник зобов'язаний забезпечити дотримання чинного законодавства, вжиття заходів щодо удосконалення управління, зміцнення договірної, трудової дисципліни, виконання показників ефективності використання державного майна і доходу, а також показників майнового стану навчального закладу, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 26.07.2001 №883 та його збереження, дотримання порядку обслуговування і використання бюджетних коштів.

09.12.2013 між Міністерством освіти та науки України в особі заступника міністра ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено контракт, за яким ОСОБА_2 призначена директором ДНЗ «ОПАЛ» строком на 5 років з 23.12.2013 по 23 грудня 2018 р.

Наказом №556-к від 09.12.2013, виданого заступником Міністра освіти і науки України ОСОБА_5, укладений контракт з ОСОБА_2 - директором ДНЗ «ОПАЛ» з 23 грудня 2013 р. строком, визначеним у контракті.

Відповідно до п.2.1. контракту, Керівник самостійно, в межах повноважень, встановлених законодавством України, Статутом Навчального закладу та цим контрактом, вирішує питання щодо управління Навчальним закладом за винятком завдань, віднесених до компетенції Міністерства та/або Департаменту.

Відповідно до п.2.2. контракту, Керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво Навчальним закладом, організовує його соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань навчального закладу, передбачених статутом та контрактом.

Відповідно до п.2.3. контракту, Керівник має право видавати накази, розпорядження і доручення, що є обов'язковими для виконання усіма працівниками та структурними підрозділами навчального закладу, розпоряджатися коштами навчального закладу в межах кошторису доходів і видатків, затвердженого в установленому порядку, створювати робочі, дорадчі органи та визначати їх повноваження.

Відповідно до п.2.4. контракту, Керівник зобов'язаний забезпечити: п.2.4.10 стійке фінансово-економічне становище Навчального закладу; п.2.4.13 дотримання норм законодавства України; п.2.4.19 виконання показників ефективності використання державного майна та його збереження, і раціонального використання бюджетних коштів, а також показників майнового стану навчального закладу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1993, №3; п.2.4.21 цільове та ефективне використання коштів загального та спеціального фонду державного бюджету; п.2.4.24 дотримання у встановленому порядку обслуговування і використання бюджетних коштів.

Таким чином, ОСОБА_2, будучи директором державного навчального закладу «Осипенківський професійний аграрний ліцей», є службовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

В період часу з 01.09.2011 по 11.04.2016, знаходячись у приміщенні адміністративного корпусу Державного навчального закладу «Осипенківський професійний аграрний ліцей», розташованого в Запорізькій області, Бердянському районі, село Осипенко, вулиця Суворова, будинок №11, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора вказаного навчального закладу, будучи службовою особою, наділеною організаційно - розпорядчими та адміністративно -господарськими функціями, маючи реальну можливість на повне належне виконання покладених на неї службових обов'язків, але при цьому неналежно виконуючи відповідно до укладених з нею контрактів 23.12.2008 та 09.12.2013, свої службові обов'язки з раціонального, цільового та ефективного використання бюджетних коштів, через несумлінне ставлення до них, що виразилося у порушенні вимог листа від 04.11.2008 за №10/2-1088 Міністерства освіти і науки України «Щодо виплати допомоги при працевлаштуванні», постанови від 05.04.1994 р. №226 Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування», листа від 08.07.2009 №10/2-490 Міністерства освіти і науки України «Щодо виплати допомоги при працевлаштуванні дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування», постанови від 27 серпня 2010 року №784 Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів, підготовка яких проводилася за державним замовленням», а саме неналежно здійснивши контроль за призначенням випускникам навчального закладу матеріального забезпечення у вигляді грошової виплати на одяг та виплати матеріальної допомоги на випуск при працевлаштуванні, не перевіривши наявності необхідних документів для отримання вказаної матеріальної допомоги та правильності їх оформлення та заповнення, безпідставно видала та підписала накази про надання виплат учням-випускникам при працевлаштуванні та компенсації на придбання одягу та взуття випускникам, які, відповідно до висновку судово-економічної експертизи №18/11.2 від 18.01.2017, фактично не були працевлаштовані, а саме:

- Накази №№113/2, 113/3 від 15 вересня 2011 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення грошової виплати на одяг в сумі 680 грн. та виплати матеріальної допомоги на випуск при працевлаштуванні в сумі по 5 466 грн. учневі з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1),

- Наказ №23 від 22 лютого 2012 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення грошової виплати на одяг в сумі по 680 грн. кожному учню з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_3),

- Наказ №29 від 02 березня 2012 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення виплати матеріальної допомоги на випуск при працевлаштуванні в сумі по 6102 грн. кожному учню з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_3),

- Наказ №94 від 10 серпня 2012 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення виплати матеріальної допомоги на випуск при працевлаштуванні в сумі по 6222 грн. кожному учню з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_4), ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_5), ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_6), ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_7), ОСОБА_13 (ІПН НОМЕР_8), ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_9),

- Наказ №95 від 10 серпня 2012 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення грошової виплати на одяг в сумі по 680 грн. кожному учню з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_4), ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_5), ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_6), ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_7), ОСОБА_13 (ІПН НОМЕР_8), ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_9),

- Наказ №151 від 12 жовтня 2012 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення виплати матеріальної допомоги на випуск при працевлаштуванні в сумі 6360 грн. учневі з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_15 (ІПН НОМЕР_10),

- Наказ №152 від 12 жовтня 2012 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення грошової виплати на одяг в сумі 680 грн. учневі з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_15 (ІПН НОМЕР_10),

- Наказ №83/1 від 16 липня 2013 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення грошової виплати на одяг в сумі по 680 грн. кожному учню з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_11), ОСОБА_17 (ІПН НОМЕР_12),

- Наказ №84 від 16 липня 2013 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення виплати матеріальної допомоги на випуск при працевлаштуванні в сумі по 6648 грн. кожному учню з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_11), ОСОБА_17 (ІПН НОМЕР_12);

- Наказ №148 від 16 вересня 2013 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення виплати матеріальної допомоги на випуск при працевлаштуванні в сумі 6648 грн. учневі з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_18 (ІПН НОМЕР_13),

- Наказ №149 від 16 вересня 2013 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення грошової виплати на одяг в сумі 680 грн. учневі з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_18 (ІПН НОМЕР_13),

- Накази №№48-ф, 49-ф від 14 листопада 2014 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення грошової виплати на одяг в сумі 680 грн. та виплати матеріальної допомоги на випуск при працевлаштуванні в сумі по 7308 грн. учневі з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_19 (ІПН НОМЕР_14),

- Накази №№25-ф, 26-ф від 18 липня 2014 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення грошової виплати на одяг в сумі 680 грн. та виплати матеріальної допомоги на випуск при працевлаштуванні в сумі по 7308 грн. учневі з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_20 (ІПН НОМЕР_15),

- Наказ №39-ф від 06 липня 2015 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення грошової виплати на одяг в сумі по 680 грн. кожному учню з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_21 (ІПН НОМЕР_16), ОСОБА_22 (ІПН НОМЕР_17),

- Наказ №40-ф від 06 липня 2015 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення виплати матеріальної допомоги на випуск при працевлаштуванні в сумі по 7308 грн. кожному учню з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_21 (ІПН НОМЕР_16), ОСОБА_22 (ІПН НОМЕР_17),

- Наказ №41-ф від 08 липня 2015 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення виплат матеріальної допомоги на випуск при працевлаштуванні в сумі по 7308 грн. кожному учню з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_23 (ПІН 35025004275), ОСОБА_24 (ІПН НОМЕР_18), ОСОБА_25 (ІПН НОМЕР_19),

- Наказ №42-ф від 08 липня 2015 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення грошової виплати на одяг в сумі по 680 грн. кожному учню з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_23 (ІПН 35025004275), ОСОБА_24 (ІПН НОМЕР_18), ОСОБА_25 (ІПН НОМЕР_19),

- Наказ №43-ф від 16 липня 2015 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення грошової виплати на одяг в сумі 680 грн. учневі з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_26 (ІПН НОМЕР_20),

- Наказ №44-ф від 16 липня 2015 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення виплати матеріальної допомоги на випуск при працевлаштуванні в сумі 7308 грн. учневі з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_26 (ІПН НОМЕР_20),

- Наказ №52-ф від 02 вересня 2015 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення виплати матеріальної допомоги на випуск при працевлаштуванні в сумі по 7308 грн. кожному учню з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_27 (ІПН НОМЕР_21), ОСОБА_28 (ІПН НОМЕР_22), ОСОБА_29 (ІПН НОМЕР_23),

- Наказ №53-ф від 02 вересня 2015 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення грошової виплати на одяг в сумі по 680 грн. кожному учню з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_27 (ІПН НОМЕР_21), ОСОБА_28 (ІПН НОМЕР_22), ОСОБА_29 (ІПН НОМЕР_23),

- Наказ №59-ф від 21 вересня 2015 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення грошової виплати на одяг в сумі по 680 грн. кожному учню з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_30 (ІПН 3499і04738), ОСОБА_31 (ІПН НОМЕР_24),

- Наказ №60-ф від 21 вересня 2015 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення виплати матеріальної допомоги на випуск при працевлаштуванні в сумі по 7308 грн. кожному учню з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_30 (ІПН НОМЕР_25), ОСОБА_31 (ІПН НОМЕР_24),

- Наказ №70-ф від 26 жовтня 2015 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення виплати матеріальної допомоги на випуск при працевлаштуванні в сумі по 8268 грн. кожному учню з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_32 (ІПН НОМЕР_26), ОСОБА_33 (ІПН НОМЕР_27),

- Наказ №71-ф від 26 жовтня 2015 року «Про виплату компенсації на випуск» щодо здійснення грошової виплати на одяг в сумі по 680 грн. кожному учню з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_32 (ІПН НОМЕР_26), ОСОБА_33 (ІПН НОМЕР_27), внаслідок чого державі завдано майнову шкоду на загальну суму 211886 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Органом обвинувачення зазначені дії ОСОБА_2, вчинені у різний час, стосовно різних осіб, відповідно до ч.1 ст.32 КК України повторними не вважаються, а кваліфіковані за ч.2 ст.367 КК України як один необережний продовжуваний злочин, у формі недбалості, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що складається з декількох тотожних злочинних діянь, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

На переконання суду, зазначені дії ОСОБА_2 коли вона, на думку обвинувачення, в період часу з 01.09.2011 року по 11.04.2016 року, неналежно виконуючи свої обов’язки, внаслідок службової недбалості, безпідставно видала та підписала 28 окремих наказів, які різняться між собою не тільки датою видання, а й змістом

(відносно різних осіб, на різні грошові суми) не є тотожними, об’єднаними єдиним злочинним наміром.

Так, відповідно до п.6 Постанови Пленуму ВС України №7від 04.06.10 р. «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» об’єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких спрямоване на реалізацію цього наміру. Такі діяння не утворюють повторності, оскільки кожне з них стає елементом одиночного (єдиного) злочину і окремим (самостійним) злочином щодо будь – якого іншого з цих діянь бети не може, а при повторності тотожних злочинів кожен із них має свою суб’єктивну сторону, зокрема самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину.

Аналізуючи докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що органом обвинувачення не наведено ніяких доказів того, що ОСОБА_2 при підготовці та виданні кожного з наказів, відповідно до обвинувального акту, усвідомлювала, що їй необхідно буде видати ще декілька тотожних наказів, кожен з яких спрямований на реалізацію одного наміру.

Таким чином, на переконання суду, дії ОСОБА_2 по виданню та підписанню кожного з наказів про виплату матеріальної допомоги випускниками ( відповідно до обвинувального акту) не є тотожніми, а є повторними, та має власну суб’єкивну сторону.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму ВС України №7від 04.06.10 р. «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» при повторності злочинів відповідні кількісні показники обчислюються за кожен злочин окремо; розмір цих показників визначається в порядку, встановленому на час вчинення кожного злочину, і загальна їх сума на кваліфікацію злочинів не впливає.

На підставі викладеного дії ОСОБА_2 повинні бути кваліфіковані як повторні злочини за кожним епізодом видання та підписання нею наказів на виплату допомоги випускникам з числа дітей сиріт, відповідно до обвинувального акту, з визначенням шкоди також по кожному епізоду, яка не є істотною.

Орган досудового слідства та сторона обвинувачення вважають, що винуватість ОСОБА_34 по інкримінованому обвинуваченню підтверджена в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 про процедуру та порядок отримання допомоги випускниками навчального закладу, які позбавлені батьківського піклування; показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_29, які були випускниками, отримали допомогу, але не були працевлаштованими; інформацією, яка отримана з акту ревізії Державної фінансової інспекції; висновком судової економічної експертизи № 142/11.2; копіями наказів про виплату допомоги випускникам з числа дітей, позбавлених батьківського піклування; копіями зворотних талонів.

Допитавши обвинувачену, свідків, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд приходить висновку про недоведеність стороною обвинувачення вчинення ОСОБА_2 злочину, який їй інкримінується.

Так, ОСОБА_2, заперечуючи свою вину в безпідставному виданні, при обставинах зазначених у вироку, наказів про виплату випускникам ліцею компенсації на одяг та матеріальної допомоги, стверджувала, що вона не порушувала своїх службових обов’язків в частині раціонального, цільового та ефективного використання бюджетних коштів, пояснила, що своїми діями з видання та підписання наказів про надання виплат учням-випускникам та компенсації на придбання одягу та взуття вона не завдала шкоди у виді тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам.

Зазначені у обвинувальному акті випускники навчального закладу із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, крім ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, незалежно від їхнього працевлаштування мали право на забезпечення одягом і взуттям або грошовою компенсацією в розмірі, необхідному для придбання одягу та взуття, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку на підставі ч.7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 р. № 2342-1У у редакції від 07.06.2012 р.

На час видання наказів №№ 113/2,113/3 від 15 вересня 2011 р. щодо ОСОБА_6, наказів № 23 від 22 лютого 2012 р., № 29 від 2 березня 2012 р. щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8 частина 7 ст. 8 зазначеного закону діяла у редакції від 13.10.2010 р., згідно з якою вище вказані особи, незалежно від їхнього працевлаштування мали право на забезпечення одягом і взуттям або грошовою компенсацією в розмірі, необхідному для придбання одягу та взуття, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі двох прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

На думку обвинуваченої, частина 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» № 2342-1У не висуває вимогу працевлаштування випускників навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, для отримання ними права на забезпечення одягом та взуттям (або грошовою компенсацією в розмірі, необхідному для придбання одягу та взуття), а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести (в розмірі двох) прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Незалежно від їхнього працевлаштування випускники навчального закладу із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, мають право на таке забезпечення відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-1У.

На даний час порядок надання і виплати одноразової грошової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після закінчення навчального закладу не затверджений, тому, за рекомендаціями обласного управління професійної технічної освіти, при виплаті випускникам з числа дітей-сиріт матеріальної допомоги, застосовувались положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 р. № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування».

Тому, в наказах про виплату компенсації випускникам з числа дітей-сиріт, робилось посилання на зазначене положення Кабінету міністрів України, та виплата допомоги здійснювалась на підставі заяви, копії паспорту та ідентифікаційного коду випускника, а також за наявності зворотного талону до направлення на роботу (довідки про працевлаштування), які надавались ДНЗ випускниками.

Обвинувачена ОСОБА_2 при цьому стверджувала, що зі змісту підпункту 4 п.13 постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 р. № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування», що згадується у обвинувальному акті, вбачається, що цей підпункт стосується учнів, які навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах. Проте, як зазначено у обвинувальному акті, ліцей є професійно-технічним навчальним закладом.

Зі змісту листів Міністерства освіти і науки України від 08.07.2009 № 10/2-490 і від 04.11.2008 № 10/2-1088 вбачається, що вони розповсюджують свою дію лише на вищі навчальні заклади і не стосуються професійно-технічних навчальних закладів.

ОСОБА_2 вважає, що відповідно до ч.3 ст.43 ЗУ «Про професійно-технічну освіту» випускникам професійно-технічних навчальних закладів - дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, подається державна матеріальна допомога за нормативами, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, тобто незалежно від працевлаштування таких випускників.

ОСОБА_2 також заявила, що у її контракті від 23 грудня 2008 р. (що діяв з 23 грудня 2008 р. по 23 грудня 2009 р. і термін дії якого продовжено до 23 грудня 2013 р. додатковою угодою до контракту) відсутній її службовий обов'язок з раціонального, цільового та ефективного використання бюджетних коштів, а Верховний Суд України вказав, що для наявності об'єктивної сторони службової недбалості необхідно встановити, які саме обов'язки, в якому обсязі та порядку повинна була виконувати службова особа; у чому саме виявилися допущені службовою особою порушення службових обов'язків і які наслідки вони спричинили; чи перебували службові порушення у причинному зв'язку з тими наслідками, що настали.

На думку ОСОБА_2, у обвинувальному акті не вказано конкретно, в якому порядку та обсязі вона повинна була виконати свої службові обов'язки, у чому саме вона допустила порушення її службових обов'язків, тобто що саме вона зробила не так і що повинна була зробити, на підставі якого нормативного акту.

Свідки ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, які є та були працівниками Осипенківського ПАЛ, пояснили суду у якому порядку здійснювалось нарахування та отримання допомоги випускникам навчального закладу, які позбавлені батьківського піклування, при цьому зазначили, що документи на підпис директору ПАЛ готувались майстрами груп разом з випускниками, перевірялись документи заступниками директора ОСОБА_38 та ОСОБА_39, проекти наказів готувала секретар ДНЗ ОСОБА_40

Свідки зазначили, що у зв’язку з відсутністю можливості забезпечення випускників житлом на підприємствах, які були замовниками робітничих кадрів, з якими у ДНЗ були договори про працевлаштування випускників, випускники ліцею, які позбавлені батьківського піклування самостійно працевлаштовувались, тому їм надавались стандартні бланки направлень на роботу.

В разі наявності домовленості на працевлаштування, випускники з числа осіб, позбавлених батьківського піклування, повертали до ДНЗ зворотні талони до направлення на роботу (довідки про працевлаштування), завірені печаткою та підписами керівників підприємств, які разом з заявами випускників та копіями їх паспортів долучались до наказів про виплати їм матеріальної допомоги.

Тому за рекомендаціями як Міністерства освіти, так і Обласного управління підставами для нарахування та виплати допомоги дітям-сиротам були їх заяви, копії паспортів та зворотні талони.

Свідки ОСОБА_36, ОСОБА_38, ОСОБА_39 пояснили, що в посадових обов’язках заступника директора ДНЗ Осипенківський ПАЛ були відсутні пункти про необхідність контролю за працевлаштуванням випускників, а також контролю достовірності наданих випускниками документів на підтвердження їх працевлаштування (зворотних талонів), які були підставами для нарахування та виплати їм матеріальної допомоги.

Допитані в якості свідків ОСОБА_23, ОСОБА_42, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_29 підтвердили, що при закінченні ДНЗ Осипенківський ПАЛ вони отримали грошову допомогу, але працевлаштовані не були, надавали до ліцею заяви на виплату їм матеріальної допомоги, документи їм допомагали готувати працівники ліцею.

В основу обвинувачення ОСОБА_2 органом обвинувачення покладено висновки Державної фінансової інспекції в Запорізькій області, які викладені в ОСОБА_43 ревізії фінансово – господарської діяльності ДНЗ «Осипенківський професійний аграрний ліцей» за № 03-21/11 від 21.10.16 р. , та висновок судової економічної експертизи № 142/11.2, від 18.01.17 р., в яких зазначено, що в порушення підпункту 4, 5 п.13 постанови від 05.04.1994 р. №226 Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування», постанови від 27 серпня 2010 року №784 Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів, підготовка яких проводилася за державним замовленням», ліцеєм за період з 09.2011 р. по 11.04.16 р. зайво призначено та виплачено грошової допомоги при працевлаштуванні та компенсації на придбання одягу та взуття випускникам, які фактично не були працевлаштовані, за рахунок бюджетних асигнувань на загальну суму 269 100 грн. (а.с. 70, 131-159 т.2)

Крім того, на підтвердження саме безпідставності виплати грошової допомоги та компенсації випускникам при зазначених у обвинувальному акті обставинах, обвинувачення посилається на положення листа від 04.11.2008 за №10/2-1088 Міністерства освіти і науки України «Щодо виплати допомоги при працевлаштуванні», та листа від 08.07.2009 №10/2-490 Міністерства освіти і науки України «Щодо виплати допомоги при працевлаштуванні дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування».

Дослідивши зазначені ОСОБА_43 ревізії № 03-21/11 від 21.10.16 р. та висновок експертизи № 142/11.2 від 18.01.17 р. суд приходить до висновку про необґрунтованність їх висновків стосовно спричинення шкоди діями по нарахуванню та виплаті допомоги дітям-сиротам.

Так, підпунктами 4,5 п.13 постанови від 05.04.1994 р. №226 Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» встановлено порядок виплати грошової допомоги при працевлаштуванні та компенсації на придбання одягу та взуття випускникам навчально-виховних, професійних навчальн-виховних, та вищих навчальних закладів.

ДНЗ «Осипенківський професійний аграрний ліцей є державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, який у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 05.08.1999 №1240, Положенням про ступеневу професійно-технічну освіту, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 03.06.1999 №956, Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006 №419 і не відноситься до навчально – виховних, професійних навчально-виховних, які діють на підставі «Положення про навчально – виховні заклади для дітей сиріт і дітей, які залишились без піклування батьків», затвердженого наказом Міністерства освіти України від 13.05.93 р. № 137, та «Положення про професійний навчально – виховний заклад України», що затверджено постановою КМ України від 07.09.93 р. № 715. Не відноситься ДНЗ ОПАЛ і до вищих навчальних закладів.

Таким чином, на переконання суду зазначені Постанова КМ та листи Міністерства освіти не відносяться до ДНЗ ОПАЛ.

Натомість, суд враховує, що частиною 3 статті 43 Закону України «Про професійно – технічну освіту» встановлено, що випускникам професійно – технічних навчальних закладів – дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, подається державна матеріальна допомога за нормативами, що встановлюється КМ України.

Частиною 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» встановлено, що випускники навчальних закладів із числа дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу чи взуття.

Зазначені норми законів не містять вимоги працевлаштування випускників навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, для отримання ними права на забезпечення одягом та взуттям (або грошовою компенсацією в розмірі, необхідному для придбання одягу та взуття), а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

На підставі викладеного, суд приходить до беззастережного висновку про необґрунтованість висновку обвинувачення, який основується на ОСОБА_43 ревізії фінансово – господарської діяльності ДНЗ «Осипенківський професійний аграрний ліцей» за № 03-21/11 від 21.10.16 р. , та висновку судової економічної експертизи № 142/11.2, від 18.01.17 р. про те, що за період з 01.09.2011 р. по 11.04.16 р. ОСОБА_2 безпідставно видала та підписала накази про надання виплат учням-випускникам при працевлаштуванні та компенсації, внаслідок чого було зайво призначено та виплачено грошової допомоги при працевлаштуванні та компенсації на придбання одягу та взуття випускникам, які фактично не були працевлаштовані, за рахунок бюджетних асигнувань на загальну суму 211886 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Суд вважає встановленим, що органом обвинувачення не спростовані покази ОСОБА_2 в тій частині, що на даний час порядок надання і виплати одноразової грошової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після закінчення навчального закладу не затверджений (що підтверджено також листом Міністерства освіти та науки України від 07.06.17 р. (а.с.74-75 т.3), тому, за рекомендаціями обласного управління професійної технічної освіти, при виплаті випускникам з числа дітей-сиріт матеріальної допомоги, за аналогією застосовувались положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 р. № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування», та виплата допомоги здійснювалась на підставі заяви, копії паспорту та ідентифікаційного коду випускника, а також за наявності зворотного талону до направлення на роботу (довідки про працевлаштування), які надавались ДНЗ випускниками.

При цьому, саме органом обвинувачення зазначено у обвинувальному акті та доведено в судовому засіданні наявність в якості підстав для підготовки, видання та підписання ОСОБА_2 наказів про надання виплат учням-випускникам при працевлаштуванні та компенсації на придбання одягу та взуття випускникам наступних документів: заяв, копій паспорту та ідентифікаційного коду випускника, а також зворотного талону до направлення на роботу (довідки про працевлаштування).

Перевірка ж дійсності працевлаштування випускників з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, а також перевірка законності та достовірності наданих випускниками документів (зворотних талонів) не входила до службових обов’язків ОСОБА_2 як директора ДНЗ ОПАЛ.

Суд вважає недоведеними твердження органу обвинувачення про те, що випускники ДНЗ ОПАЛ, яким була нарахована та виплачена матеріальна допомога, не працевлаштовані.

Сторона обвинувачення зробила висновок про не працевлаштування учнів-випускників тільки на підставі висновку судово-економічної експертизи № 18/11.2 від 18.01.2017 р. про те, що підтвердженням працевлаштування випускників є відомості про нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) щодо кожного випускника (а.с.145-146 т.2).

Проте даний висновок експерта щодо відсутності відомостей про нарахувань ЄСВ щодо випускників ОСОБА_20, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_43, ОСОБА_15 спростовується переліком осіб по сплаті ЄСВ (т.3 а.с.61), згідно з яким ЄСВ сплачено за вище вказаних осіб.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні 26.06.2017 показав, що він закінчив навчання у ліцеї у 2012 р., отримав матеріальне забезпечення у цьому ж році, був працевлаштований у 2012 р. в Осипенківському лісництві водієм, хоча довідку про своє працевлаштування до ліцею він надав з підприємства «АгроЮні», де він бажав працювати, але потім передумав. У матеріалах справи є копія трудової книжки ОСОБА_15, згідно з якою зазначено про його працевлаштування у 2012 р.

На переконання суду, та відповідно до ст.48 Кодексу Законів про працю України від 10.12.71 р. основним документом, що беззастережно свідчить про трудову діяльність працівника є трудова книжка.

Органом обвинувачення суду не надано копії трудових книжок випускників, щодо яких, на думку обвинувачення була безпідставно нарахована та виплачена матеріальна допомога.

Аналізуючи зазначені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що при підготовці, видані та підписані при обставинах, зазначених у вироку наказів про надання виплат учням-випускникам при працевлаштуванні та компенсації на придбання одягу та взуття випускникам, ОСОБА_2 діяла правомірно на підставі ч.3 ст.43 Закону України «Про професійно – технічну освіту», якою встановлено, що випускникам професійно – технічних навчальних закладів – дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, подається державна матеріальна допомога за нормативами, що встановлюється КМ України, та на підставі ч.7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», якою встановлено, що випускники навчальних закладів із числа дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечується за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу чи взуття.

Зазначені норми законів не висувають вимогу працевлаштування випускників навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, для отримання ними права на забезпечення одягом та взуттям (або грошовою компенсацією в розмірі, необхідному для придбання одягу та взуття), а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» №9 від 01.11.96 р. в тій частині, що Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми мають пряму дію, зобов’язує суди при розгляді конкретних справ керуватись, насамперед, нормами Конституції.

Згідно ст. 62 Конституції,обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом.

Всі сумніви по справі, в тому числі що стосується достатності зібраних фактичних даних, повинні тлумачитись та вирішуватись на користь підсудних.

Прокурор, приймаючий участь у судовому засіданні, після дослідження всіх доказів по справі перед оголошенням початку судових дебатів не скористалась своїми правами, передбаченими ст. 338, 340 КПК України.

З урахуванням досліджених представлених органом обвинувачення доказів, відсутності клопотань обвинувачення про витребування або дослідження інших доказів, приймаючи до уваги невідповідність фактичних обставин справи пред’явленому обвинуваченню, суд вважає необхідним виправдати ОСОБА_2 по обвинуваченню у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України за відсутністю складу злочину в її діях.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд –

З а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати не винуватою, та виправдати за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Речові докази, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.

Суддя Бердянського міськрайонного суду С.М. Морока