У Х В А Л А

06 лютого 2018 року

м. Чернігів

справа № 927/1113/17

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/1113/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, б-р Т.Шевченко, 18, м. Київ, 01030 в особі Чернігівської філії ПАТ “Укртелеком” пр-т Миру, 28, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Управління Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Чернігівській області, вул. Шевченко, 28, м. Чернігів, 14000

про визнання договору укладеним

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 2568 від 12.12.2017; ОСОБА_2 д. 2566 від 12.12.2017 (06.02.2018 в судове засідання не з’явився)

від відповідача: ОСОБА_3 д. 11 від 09.01.2018 ОСОБА_4 начальник управління

Ухвала виноситься після оголошеної в судовому засіданні 23.01.2018 перерви відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України

ВСТАНОВИВ :

Позивачем подано позов про визнання укладеним з 01.01.2016 року договору між ПАТ “Укртелеком” та Управлінням Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Чернігівській області про надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку в певній редакції з додатками.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2017 прийнято заяву до розгляду, порушення провадження по справі № 927/1113/17, розгляд справи призначено на 10.01.2018 на 09:30.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2018 відкладено підготовче судове засідання на 23.01.2018 на 10:30 год. В ухвалі визначено, що судове засідання, яке проводиться 10.01.2018 є підготовчим засіданням.

В судове засідання 06.02.2018 з’явились уповноважені представники сторін.

До початку судового засідання через канцелярію суду 17.01.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній не погоджується з позовними вимогами в повному обсязі, вважає їх неправомірними, необґрунтованими, викладеними з власним вільним трактуванням діючих норм законодавства та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступних причин: позивач мав би у позовних вимогах зазначити прохання щодо зобов’язання судом сторін укласти договір, а не вважати його укладеним, оскільки такий спосіб захисту цивільних прав вказаними ст. 16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України не передбачений. Позивачем не дотримано вимог розділу 4 Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку, та не було вжито жодних заходів з досудового врегулювання спору. Звернення до державного регулятора за рекомендаціями як спосіб досудового врегулювання спору по даній справі не вбачається за можливе для врахування, оскільки зазначене звернення та надані до них рекомендації НКРЗІ стосуються врегулювання спору, що не є предметом розгляду по даній справі, а ГУУЗ Держспецзв’язку є окремою юридичною особою публічного права та не є стороною у даній справі. Позивач, як оператор телекомунікацій не має права демонтувати кабелі електрозв’язку за відсутності договірних відносин у разі, якщо кабелі електрозв’язку належать бюджетній установі. Крім цього, згідно частини 2 ст. 38 Закону України «Про телекомунікації», відключення кінцевого обладнання, зокрема підрозділами Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У пункті 7 Порядку відключення кінцевого обладнання спеціальних користувачів та з’єднувальних ліній служб секретного виклику, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 № 607 зазначено, що відключення обладнання забороняється у разі, коли це може призвести до порушення умов функціонування спеціальних користувачів або коли обладнання забезпечує функціонування засекреченого, шифрованого, спеціального та урядового зв’язку. ПАТ «Укртелеком» намагається привласнити майно (кабельні каналізації електрозв’язку), що не увійшли до статутного капіталу товариства, але перебувають на його балансі, та є об’єктом державної власності та неправомірно отримувати кошти за надання в користування даної кабельні каналізації електрозв’язку. Матеріали з корпоратизації ВАТ «Укртелеком», які були передані Державним комітетом зв’язку та інформатизації України до Фонду державного майна України, не містять інформації стосовно об’єктів інфраструктури кабельної каналізації електрозв’язку або окремих її елементів, призначених для забезпечення доступу до телекомунікаційної мережі загального користування. Наведений факт знаходження майна (кабельної каналізації електрозв’язку) на балансі Позивача сам по собі не є доказом права власності чи законного володіння. Відповідно до абзацу 32 пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про Фонд державного майна України», підтвердженням факту передачі державного майна до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації) у порядку, встановленому законодавством є повноваженням Фонду державного майна України. Таким чином з вище викладеного вбачається, що майно УДПЕЗ «Укртелеком» у вигляді ККЕ не ввійшло до статутного фонду ВАТ «Укртелеком», та не ввійшло до переліку державного майна, що не ввійшло до статутного капіталу ПАТ «Укртелеком» але перебуває на його балансі, а отже залишилось державним майном. Законодавством не передбачено договору з користування майном, натомість згідно із статтями 283 Господарського кодексу України, статтями 759,760 Цивільного кодексу України передбачено договір оренди (найму), за яким одна сторона передає другій стороні майно за плату на певний строк у користування. Згідно з Національним стандартом №1 «загальні засади оцінки майна і майнових прав», визначена Законом України «Про телекомунікації» кабельна каналізація електрозв’язку відноситься до нерухомого майна. Відповідно до спільного наказу Фонду державного майна України і Міністерства економіки України від 19.05.1999 № 908/68 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, річна плата за оренду державного нерухомого майна бюджетними організаціями становить 1 гривню. Відповідач не вправі укласти з Позивачем таку угоду оскільки відповідно до частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації –після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. Оскільки відповідач є бюджетною установою, то відповідно не має права та не може виконувати не взяті на себе зобов’язання, адже жодної з підстав для виникнення зобов’язань, визначених законодавством не було. Виходячи із статті 86, статті 141, ч.2 ст.146 Господарського кодексу України, ч.2 та ч.4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», кабельної каналізації електрозв’язку належать до об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації. Відповідно до ст.1 Закону України від 18.11.2003 «Про телекомунікації», кабельна каналізація електрозв’язку та канал кабельної каналізації електрозв’язку – є у тому числі спорудами, отже є складовими телекомунікаційної мережі, а оператор телекомунікацій – суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж. Оскільки у пунктах 1.3 та 1.4 проекту Договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку в редакції Позивача зазначені експлуатаційні роботи (планові та позапланові), повинен був в розумінні пункту 1.5 Умов провадити діяльність у сфері телекомунікацій з надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації мереж тільки за наявності ліцензій та мати засвідчену копію НКРЗІ, що є документом, який підтверджує право філії ліцензіата надавати послуги з технічного обслуговування і експлуатації мереж. Відповідно до пункту 74 «Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій станом на 26.12.2017» ПАТ «Укртелеком» зокрема має право здійснювати лише надання в користування каналів електрозв’язку, яка у свою чергу як зазначено вище є відмінною від послуги надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку та не є до неї тотожною. До відзиву на позов відповідачем додано: ксерокопію листа Фонду держмайна № 10-21-2486 від 28.02.2015, ксерокопію листа Фонду держмайна № 10-24-8007 від 28.04.2016, ксерокопію листа Фонду держмайна № 10-24-8512 від 10.05.2016, ксерокопію листа Держкомітету зв’язку та інформатизації України від 29.12.2000 № 9318/10-05-05, розпорядження КМУ № 1948-р від 12.10.2010, розпорядження КМУ від 21.09.2011 № 902-р, постанову ВГСУ по справі № 910/7635/13, постанову Київського апеляційного господарського суду по справі № 910/15402/14, постанову ВГСУ по справі № 910/15402/14, рішення Господарського суду м. Києва по справі № 910/7708/17, постанову Київського апеляційного господарського суду по справ № 910/7708/17, ксерокопію витягу з реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій станом на 26.12.2017, ксерокопію статуту ВАТ «Укртелеком», ксерокопію протоколу № 8 засідання комісії з корпоратизації УЖПЕЗ «Укртелеком» від 20.12.1999, ксерокопію акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 23.12.1999, ксерокопію виписки З Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Чернігівській області, ксерокопію відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Управління Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Чернігівській області, ксерокопію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

До початку судового засідання через канцелярію суду 22.01.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої позивач не погоджується з доводами відповідача, вважає їх неправомірними, необґрунтованими та такими, що не можуть бути взяті до уваги з наступних підстав: між ПАТ «Укртелеком» в особі Чернігівської філії ПАТ «Укртелеком» та Управлінням Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України у Чернігівській області був укладений договір про надання в користування канали ККЕ на ділянки згідно з додатком №1/1 до Договору. Пунктом 8 Розділу V Правил надання в користування кабельної каналізації (надалі-Правила) затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації 23.08.2012 №428 передбачено, що у разі закінчення строку дій договору замовник зобов’язаний демонтувати кабелі електрозв’язку протягом 20 робочих днів. У разі якщо замовник (крім бюджетних установ) не проведе демонтування кабелів зв’язку у вищевказані строки, постачальник має право демонтувати з ККЕ кабелі електрозв’язку замовника за власний рахунок та на ризик замовника з відшкодуванням збитків відповідно до законодавства. У зв’язку з тим, що відповідач являється бюджетною установою, то позивач не має право самостійно проводити роботи з демонтажу кабелів електрозв’язку, які незаконно знаходяться в ККЕ ПАТ «Укртелеком». Відповідач був зобов’язаний самостійно здійснити демонтаж кабелів ККЕ позивача на протязі 20 робочих днів з моменту припинення строку дії договору, тобто до 21 січня 2016 включно. Відповідач до цього часу, з будь-якими заявами стосовно надання дозволу на проведення демонтажу кабелів із ККЕ ПАТ «Укртелеком» до позивача не звертався. Виходячи з вище наведеного відповідач по сьогоднішній день безпідставно та без жодних законних підстав користується каналами ККЕ ПАТ «Укртелеком». Щодо досудового врегулювання спору та укладання спірного для сторін договору, так р.4 Правил, якщо за результатами переговорів з’ясовано, що сторони не можуть дійти згоди щодо укладання чи виконання договору, позиції сторін оформлюються у вигляді протоколу розбіжностей. Кожна зі сторін може направити протокол розбіжностей разом із заявою про врегулювання спору в НКРЗІ. За результатами розгляду НКРЗІ надає сторонам рекомендації щодо досудового врегулювання спору. Вказаними Правилами сторонам надана додаткова можливість врегулювати спір за допомогою НКРЗІ, при цьому не зобов’язано сторін робити це в обов’язковому порядку. Щодо встановлення права власності (володіння) на кабельні каналізації зв’язку ВАТ «Укртелеком» засноване згідно з наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 27.12.1999 №155 шляхом корпоратизації (перетворення) УДПЕ «Укртелеком» у ВАТ «Укртелеком», що надалі було перейменовано у ПАТ «Укртелеком». Відповідно до наказу Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 23.12.1999 №150 «Про затвердження акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу УДПЕЗ «Укртелеком» та відповідних матеріалів інвентаризації, все майно, в т.ч. ККЕ , телекомунікаційні колодязі, підземні магістралі тощо, як складові частини ККЕ, було передано у колективну власність ВАТ «Укртелеком» шляхом внесення його до статутного фонду товариства. Наказом Держкомзв’язку України від 23.12.1999 №150 та від 27.12.1999 №155 підтверджується те, що ККЕ не виділялась як окремий об’єкт майна під час корпоратизації, а входила до цілісного майнового комплексу УДПЕЗ «Укртелеком». Оцінка вартості майнового комплексу УДПЕЗ «Укртелеком» здійснювалась відповідно до «Методики оцінки вартості майна під час приватизації», затвердженої постановою КМУ від 22.07.1998 № 1114. Відповідно до вимог п. 8, додатків № 1, 8 методики було оформлено відомість розрахунку балансової (залишкової) вартості основних засобів станом на 01.07.99 по УДПЕЗ «Укртелеком», до якої входять ККЕ як вид основних засобів із зазначенням інвентарних номерів, балансової, залишкової вартості тощо. Цей документ підтверджує отримання позивачем ККЕ від держави у володіння та власність. Додатковим доказом володіння ПАТ «Укртелеком» ККЕ є інвентарні картки основних засобів, що знаходяться на балансі товариства. Посилання відповідача на те, що кабельна каналізація електрозв’язку не підлягає приватизації та не повинна бути включена до статутного фонду ПАТ «Укртелеком», вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки в даній справі не оспорюється порядок приватизації ПАТ «Укртелеком». Надання в користування каналів електрозв’язку не є тотожним з наданням в користування кабельної каналізації електрозв’язку то така послуга як надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку та супутні до цього послуги не підлягають ліцензуванню. До відповіді на відзив додано: інвентарні картки обліку основних засобів, копію наказу № 189 від 09.08.04 та додаток 2 до нього, копію листа № 19-50-3159; 19-50-35 від 19.03.2007, копію наказу № 150 від 23.12.1999, копію акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, копію змін та доповнення до акту оцінки, витяг з ЄДР.

Відповідачем до початку судового засідання 02.02.2018 через канцелярію суду подано заперечення № 51/01-211 від 02.02.2018, в яких повідомив про відсутність здійснення позивачем заходів щодо досудового врегулювання спору що є предметом поданого позову, під час проведення приватизації «Укртелеком» було затверджено переліки майна, яке входить до статутного фонду після завершення приватизації «Укртелеком» та яке перебуватиме на його балансі. ККЕ не увійшла до вказаних переліків. Виходячи з Закону України «Про приватизацію державного майна» кабельні каналізації електрозв’язку належать до об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації. Позивач вважає що приватизації підлягав цілісний майновий комплекс до якого на думку позивача входила ККЕ, то відповідно до вимог цивільного законодавства ККЕ є нерухомістю та підлягає державній реєстрації прав на нерухоме майно. Просить врахувати листи ФДМ України від 28.04.2016 № 10-24-8007, від 10.05.2016 № 10-24-8512, від 12.08.2016 № 10-24-15453 та від 03.11.2016 № 10-24-21213 де зазначено що матеріали з корпоратизації ВАТ «Укртелеком», які передані Державним комітетом зв’язку та інформатизації України, не містять інформації стосовно об’єктів інфраструктури кабельної каналізації електрозв’язку або окремих її елементів призначених для забезпечення доступу до телекомунікаційної мережі загального користування. Відомості про кабельні каналізації електрозв’язку відсутні. Чернігівська філія ПАТ «Укртелеком» згідно Ліцензійних умов повинна мати засвідчену НКРЗІ копію ліцензії, що є документом, який підтверджує право філії ліцензіата надавати послуги з технічного обслуговування і експлуатації мереж. Просить відмовити в позові. До заперечень додано ксерокопію листа ФДМУ № 10-24-15453 від 12.08.16, ксерокопію листа ФДМУ № 10-24-21213 від 03.11.2016, ксерокопію постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 по справі № 910/10743-17, ксерокопію реєстру на кореспонденцію.

Позивачем подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Подана заява підписана представником ПАТ «Укртелеком», який діє на підставі довіреності № 2566 від 12.12.2017. В довіреності зазначено, що ПАТ «Укртелеком» уповноважує начальника відділу правового забезпечення Чернігівської філії ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_2 представляти інтереси товариства в судах України з правами наданими чинним законодавством України, а саме але не виключно та перелічено, які саме документи має підписувати та подавати представник, однак не зазначено про подання та підписання заяви про залишення позову без розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 61 ГПК України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Обмеження повноважень представника позивача щодо підпису заяв про залишення позову без розгляду в довіреності № 2566 від 12.12.2017 не застережено, визначено перелік документів, які саме може подати та підписати представник позивача та зазначено що цей перелік не є виключним.

Таким чином суд приходить висновку про наявність повноважень у представника позивача на підпис заяв про залишення позову без розгляду.

Представники відповідача не заперечували проти поданої представником позивача заяви про залишення позову без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України, який набув чинності з 15.12.2017, справи у судах першої інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до ч.1 та п.1 ч.2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

Залишення позову без розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення до суду із такими ж вимогами.

Враховуючи заяву позивача про залишення позову без розгляду та вказані вище норми права, суд задовольняє заяву позивача та залишає без розгляду позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Чернігівської філії ПАТ «Укртелеком» до Управління Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Чернігівській області про визнання укладеним з 01.01.2016 року договору між ПАТ “Укртелеком” та Управлінням Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Чернігівській області про надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку в певній редакції з додатками.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, оскільки позов залишено без розгляду за заявою позивача, сплачена сума судового збору не підлягає поверненню та покладається на позивача.

Керуючись ст. 183, п. 1 ч. 2 ст. 185, п. 5 ч. 1 ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Чернігівської філії ПАТ «Укртелеком» до Управління Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Чернігівській області про визнання укладеним з 01.01.2016 року договору між ПАТ “Укртелеком” та Управлінням Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Чернігівській області про надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку в певній редакції з додатками.

залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб -адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/

Відомості про адреси для листування та зв'язку Господарського суду Чернігівської області: пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. 676-311, факс 77-44-62.

Ухвала підписана 06 лютого 2018 року

Суддя І.А. Фетисова