ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2018 року

м. Ужгород

№ 807/1479/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Плеханова З.Б. , суддів : Ващилін Р.О., Микуляк П.П.

при секретарі: Цапфел Е.О.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: Національне агенство з питань запобігання корупції,- представник не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції , яким відповідно до уточнених позовних вимог остаточно просить: визнати протиправним та скасувати п. 1.1. рішення НАЗК від 27.10.2017 за №1064.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачем – ОСОБА_1 , як прокурором Мукачівської місцевої прокуратури було подано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції . Однак, 27.10.2017 року, Національним агентством з питань запобігання корупції (далі по тексту - НАЗК) прийнято рішення №1064 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік поданої ОСОБА_1, прокурором Мукачівської місцевої прокуратури. ОСОБА_2 встановлено порушення позивачем при поданні декларації вимог п. п. 2,9 ч.1 ст.46 ЗУ «Про запобігання корупції» щодо подання недостовірних відомостей у декларації, що відрізняється від достовірних на суму 541,7 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 01.01.2017 Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» та наявності в його діях ознак правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.. З вказаним ОСОБА_2, зокрема з його п. 1.1. позивач не погоджується та просить його скасувати, з огляду на його неповноту, однобічність дослідження фактів, не об’єктивність, не достовірність та відповідно законність і прийняття з порушенням визначеної законом процедури та принципу верховенства права .

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з мотивів наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позовної заяви. Зокрема пояснив, що не погоджується з наступними висновками зробленими відповідачем в оскаржуваному рішенні. Так, в оскаржуваному рішенні зазначено про не відображення позивачем зобов'язань по кредиту в сумі 88588,00 грн. за кредитним договором від 01.12.2016 року №206.929.79636, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк» в розділі 13 «Фінансові зобов'язання». Однак, як зазначає позивач, ним були внесені відповідні відомості до декларації щодо укладеного кредитного договору із ПАТ «Ідея Банк», проте із не відомих причин останні не збереглися. а тому позивач не виявив відсутність вищезгаданих даних у розділі 13 «Фінансові зобов'язання». Окрім того, при подачі декларації за 2016 рік ОСОБА_1 відображено вищезгадане кредитне зобов'язання в розділі 11 «Доходи». Тому, жодного умислу на приховування даних щодо вищевказаного кредитного договору чи перекручення існуючих даних не було, так як таке було відображено в декларації. Також вказує на те, що після спливу 7 денного терміну, позивач намагався внести зміни до даної декларації, зокрема було подано письмовий запит через особистий електронний кабінет, а також надіслано відповідне повідомлення із запитом про необхідність внесення змін до декларації на адресу служби технічної підтримки , неодноразово здійснювалися дзвінки на телефон «гарячої лінії», який був вказаний на сайті, але зі сторони НАЗК також ніхто не виходив на зв'язок. Отже, позивач стверджує, що ним вживалися усі необхідні та можливі заходи для внесення відомостей до реєстру електронних декларацій, однак від незалежних від нього причин , зміни не вдалося внести.

З приводу зобов'язань ОСОБА_3 (дружини декларанта) в сумі 1 587 656, 83 грн. на користь ПАТ «ОСОБА_4 МКБ» за рішенням Господарського суду Закарпатської області від 29.10.2013 року, позивач зазначає, що вищезгадане фінансове зобов'язання відображено в електронній декларації в розділі 13 «Фінансові зобов'язання». Окрім того, станом на час заповнення електронної декларації, а саме 23.03.2017 про наявність вищезгаданого судового рішення, чи навіть виконавчого провадження по даному факту, і відповідно про додаткові зобов'язання дружини, позивачу. нічого не було відомо, а наявність самого кредитного зобов'язання відображено в декларації. Відтак, на переконання позивача, стверджувати про наявність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України є некоректним, оскільки все вищенаведене свідчить про відсутність будь-якого умислу на приховування відомостей, які необхідно внести до декларації. Також, зазначає, що відомості про наявність будь-якої заборгованості, чи відкритого виконавчого провадження щодо дружини позивача в Єдиному реєстрі боржників та в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні, а тому окрім як із слів останньої позивач отримати таку інформацію іншим чином не міг.

Також позивач не погоджується, з тим, що ним не зазначено відомості про об'єкти нерухомості, що знаходяться у членів сім'ї (дружини та доньки) на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, в наслідок якого набуте таке право. Оскільки дружина декларанта - ОСОБА_3, та донька - ОСОБА_5 з 01.07.2012 року проживали разом із декларантом в квартирі за адресою вул.Індустріальна, 12/95 м. Мукачево, що належить на праві спільної часткової власності по 1/3 частині батькам декларанта та його сестрі. Ні Законом України «Про запобігання корупції», ні роз'ясненням НАЗК прямо не передбачено внесення до розділу 3 декларації місць «тимчасового безоплатного проживання» або місць «тимчасового безоплатного користування житлом» суб'єкту декларування членів його родини. Додатково зазначив, що в декларації за 2016 позивачем зазначено дружину та доньку, як членів сім'ї, що також вказує на їх фактичне місце проживання і відповідно користування квартирою, а тому не слід вважати дану обставину, як приховування певного факту, що в свою чергу та не слід вважати порушенням вимог закону. З приводу зазначення суб'єктом декларування не коректної дати набуття права на нерухоме майно, зауважує, що графа «ОСОБА_2 набуття права» не містить посилання конкретно на дату набуття права власності. Також позивач звертає увагу на тому факті, що у запитані НАЗК від 14.08.2017 року про надання пояснень з приводу поданої декларації взагалі не порушувало питання щодо права користування дружиною і донькою вказаною квартирою.

Крім того, як зазначає позивач, мотивувальна частина оскаржуваного рішення НАЗК повинна містити встановлені агентством обставин із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, якими Національне агентство керувалося при прийнятті Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації, і положення закону, яким воно керувалося. Проте, НАЗК при прийнятті рішення від 27.10.2017 за №1064 взагалі не враховано надані ОСОБА_1 письмові пояснення. Окрім того, відповідачем не було запрошено позивача на засідання, коли розглядалося питання про результати проведеної повної перевірки поданої ним декларації, що в свою чергу свідчить про відсутність досягнення мети встановлення всіх фактів, повного, неупередженого та об'єктивного дослідження обставин справи.

Також позивач зауважує на тому, що НАЗК при проведенні повної перевірки декларації поданої ним, грубо порушило строки проведення перевірки останньої, оскільки 60-денний термін для проведення перевірки завершується 20.08.2017 року. Проте, в порушення вимог ОСОБА_6 № 56 від 10.02.2017 року НАЗК, з пропуском законодавчо встановленого строку, 21.08.2017 прийнято рішення №540 «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1І.», яким перевірку продовжено на 30 днів. Таке рішення декларанту не надсилалося, а лише повідомлено про продовження строку на електронну адресу та через особистий електронний кабінет без викладення підстав для такого продовження. Зазначає, що відповідачем свідомо провокувалося продовження строку перевірки. Так, останнім днем перевірки декларації та днем, коли б мало бути прийнято рішення за результатами перевірки є 19.09.2017 року .В той час, як рішення за №1064 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік поданої ОСОБА_1, прокурором Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області» прийнято тільки 27.10.2017, що на думку позивача є порушенням законодавчо встановленого терміну на строк понад місяць.

На підставі всього вищенаведеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не заявився ,однак від відповідача надійшов відзив на додаткові пояснення до позовної заяви та уточненні позовні вимоги, відповідно до якого, окрім іншого, просить суд розглянути дану адміністративну справу без участі сторони, проти позовних вимог заперечує з підстав наведених у раніше поданих запереченнях та даному відзиві.

Так відповідно до заперечень відповідача та відзиву на додаткові пояснення позивача до позовної заяви, такий проти даного адміністративного позову заперечує з наступних підстав. Оскільки, як не заперечує сам позивач, у нього є зобов’язання фінансового характеру по кредиту, у сумі 88588,00 грн. за кредитним договором укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк» та наявності в нього обов’язку відобразити цю інформацію у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік. Проте такі заповнені відомості з невідомих причин не збереглися. Також Позивач не скористався правом подати виправлену декларацію упродовж семи днів після її подання. Крім того, відображення позивачем відомостей про суму кредиту в розділі 11 « Доходи в тому числі подарунки» декларації не відміняє обов’язку, передбаченого п. 9 ч.1 ст. 46 Закону «Про запобігання корупції», позивача відобразити зобов’язання такого за кредитом у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації. Відповідачем у оскаржуваному рішенні зазначено про відсутність права суб’єкта декларування подавати виправлену декларацію після спливу семиденного терміну. Отож відповідачем повністю виконано вимоги ОСОБА_6 проведення контролю та повної перевірки декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.02.2017 року №56, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2017року №201/30069 ( ОСОБА_6 №56), в частині врахування мотивів неврахування наданих суб’єктом декларування пояснень.

Окрім того, позивач не відобразив усі фінансові зобов’язання, які існували на кінець 2016 року на підставі кредитного договору , укладеного між дружиною позивача та ПАТ « ОСОБА_4 МКБ» за кредитним договором , згідно якого ОСОБА_3 отримала 1000000 грн. судового рішення та постанов державного виконавця.

НАЗК у своїх запереченнях зауважує, що оскільки за результатами перевірки декларації позивача було виявлено недостовірність відомостей стосовно обєкта декларування , що має вартість ( фінансові зобовязання) , і такі відомості відрізняються від достовірних на суму 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, то питання встановлення наявності /відсутності умислу в діях( бездіяльності) позивача належить до компетенції органів досудового розслідування в порядку , передбаченому КПК України.

Щодо пояснень Позивача стосовно незазначення відомостей про об'єкти нерухомості, що знаходяться на іншому праві користування у членів його сім'ї, відповідач зазначає, що оскільки позивач у щорічній декларації за 2016 рік зазначив членами своєї сім'ї дружину та дочку, то не відображення Позивачем у щорічній декларації за 2016 рік відомостей про об'єкти нерухомості, що знаходяться у членів його сім'ї - дружини та дочки, інформацію про яких Позивач відобразив у щорічній декларації за 2016 рік, на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право, є недостовірними відомостями, що і було встановлено під час повної перевірки та зазначено у оскаржуваному рішенні.

Також відповідач зазначає, що ним були отримані та враховані пояснення позивача, а строк проведення перевірки порушений не був, оскільки початок перевірки починається з наступного дня після прийняття рішення, та закінчується на 60-ий день включно.

Щодо участі позивача та його запрошення на засідання НАЗК , то ОСОБА_6 не передбачено обовязкового запрошення субєкта декларування.

Оскільки в результаті перевірки було встановлено недостовірність задекларованих відомостей, які відрізняються від достовірних на загальну суму 866 763,65 гривень, що перевищує 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб., то у зв'язку з цим оскаржуване Рішення, було направлене до Генеральної прокуратури України за підслідністю. Окрім того, звертає увагу суду на те, що позивач ,06.12.2017 року подав виправлену декларацію за 2016 рік, тип «щорічна» в якій вже відобразив відомості про об'єкти нерухомості, що знаходяться у членів його сім'ї на іншому праві користування, та відомості про фінансові зобов'язання його та члена сім'ї (дружини), які відповідно до Рішення не були зазначені, що свідчить про визнання вищевикладених порушень.

Відтак оскаржуване рішення прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У зв’язку з чим твердження позивача про протиправність рішень Національного агентства з питань запобігання корупції не відповідають чинному законодавству.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши заперечення відповідача, з’ясувавши всі обставини у справі, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі, і показами свідка ОСОБА_3, надавши оцінку всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач є прокурором Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області. та згідно ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції»( далі по тексту - Закон №1700-VII) є суб'єктом, на якого поширюється дія даного закону та особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який у відповідності до ст. 45 Закону зобов’язаний щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Закон України «Про запобігання корупції» визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень ,частиною 1 ст. 4 якого передбачено, що Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

ОСОБА_7 до п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону №1700-VII до повноважень Національного агентства належать: здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

23 березня 2017 року, позивачем було подано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

22 червня 2017 року, відповідно до ч. 1 ст.8, абз.5 ч.1 ст.50 ЗУ «Про запобігання корупції», пп.4 п.3 розділу ІІІ Проведення ОСОБА_6 проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.02.2017 № 56, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2017 за № 201/30069 ( далі - ОСОБА_6 №56), НАЗК прийняло Рішення « Про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015-2016 роки» №235 (а.с.181-183).

Так, НАЗК на підставі вищенаведеного рішення провело повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі декларація), за 2016 рік, поданої ОСОБА_1.

ОСОБА_7 до листа НАЗК від 14 серпня 2017 року №55-08/282758/17, позивачу було направлено запит щодо надання інформації з приводу заповнення декларації за 2016 рік та запропоновано в 10- ти денний термін з моменту отримання запиту надати відповіді на поставленні у ньому запитання ( а.с.40-41). А саме щодо таких відомостей:

- невідображення у розділі 13 «Фінансові зобов'язання» декларації: зобов'язань по кредиту в сумі 88588,00 грн., одержаних ОСОБА_1 за кредитним договором № 206.929.79636 від 01.12.2016, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1; зобов'язань ОСОБА_3 в сумі 1587656,83 грн. на користь ПАТ «ОСОБА_4 МКБ» (код ЄДРПОУ 20034231) за рішенням господарського суд Закарпатської області від 29.10.2013 року;

- неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані у звязку із одержанням ОСОБА_1 кредиту в сумі 88588,00 грн. За кредитним договором № 206.929.79636 від 01.12.2016 року, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1;

- зобов'язання ОСОБА_1 в розмірі 40000,00 грн. На користь ПАТ «ВТБ ОСОБА_4» (код ЄДРПОУ 14359319), зазначені у розділі 13 «Фінансові зобов'язання» декларації;

- зобов'язання ОСОБА_1 у розмірі 47975,00 грн. на користь ПАТ «Банк Михайлівський» (код ЄДРПОУ 38619024), зазначені у розділі 13 «Фінансові зобов'язання» декларації;

- зобов'язання ОСОБА_3 в розмірі 1 000 000 грн. на користь ВАТ «Міжнародний комерційний банк» (код ЄДРПОУ 33746762), зазначені у розділі 13 «Фінансові зобов'язання» декларації;

- взаємовідносин між ОСОБА_3 та поручителем ТОВ «Закарпатський завод МАФ» (код ЄДРПОУ 01728956) у зобов'язані ОСОБА_3 в розмірі 1 000 000 грн. на користь ВАТ «Міжнародний комерційний банк» (код ЄДРПОУ 33746762), зазначені у розділі 13 «Фінансові зобов'язання» декларації.

Оскільки до відповідача не надійшли в строк пояснення позивача на вищевказаний запит, які необхідні для проведення такої перевірки упродовж 60 календарних днів, у зв’язку з чим Відповідачем відповідно до ч. 1 ст.8, ч. 1 ст.50 ЗУ «Про запобігання корупції», пп.1,2 абз.2 п.14 розділу ІІІ ОСОБА_6 №56, прийняло Рішення від 21.08.2017 року "Про продовження строку повної перевірки декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 з 22.08.2017 року на 30 календарних днів ( а.с.184-185).

ОСОБА_7 до Пояснень позивача від 07.09.2017 року на вищенаведений лист НАЗК, позивач підтвердив інформацію про укладений кредитний договір між ним та ПАТ «Ідея Банк», що також стверджується копією договору від 01.12.2016 року ( а.с.255-256). Щодо причин невідображення фінансових зобов’язань у розмірі 88588,00 грн. на користь ПАТ «Ідея Банк» за вказаним кредитним договором повідомив, що при заповненні декларації з невідомих причин такі відомості не збереглись. Також у своєму поясненні позивач зазначив про отримання членом сім'ї (дружиною) кредиту від ВАТ "Міжнародний комерційний банк" в сумі 1 000 000 грн., що стверджується копію кредитного договору від 30.01.2008 №127 ( а.с.247-249), а також про стягнення з члена сім'ї (дружини) на користь ПАТ "ОСОБА_4 МКБ" заборгованості на загальну суму 1 587 656,83 грн. та 31 753,14 грн. судового збору відповідно до копії судових рішень ( а.с.232-240), проте повідомив, що зазначив лише суму отриманого кредиту. У своєму поясненні суб'єкт декларування повідомив, що фінансові зобов'язання у розмірі 40000 грн. на користь ПАТ "ВТБ ОСОБА_4" за кредитним договором №0172-СП від 06.08.2013 року сплачені 16.08.2016 року у повному обсязі та дія кредитного договору припинена у зв'язку із його виконанням. ( а.с.25-35).

27 жовтня 2017 року Національним агентством з питань запобігання корупції було прийнято рішення за №1064 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік поданої ОСОБА_1, прокурором Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області» (а.с.13-24)..

У Розділі 2.2. Декларації позивач вказав членами сімї субєкта декларування дружину: ОСОБА_3 та доньку ОСОБА_5 Андрівїну.( т. 1 а.с. 78)

За результатами перевірки декларації встановлено, що суб'єкт декларування не зазначив відомості про об'єкти нерухомості, що знаходяться у членів його сім'ї (дружини та доньки) на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

ОСОБА _7 до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон №1700-VII ) у декларації зазначаються відомості про об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;

б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Судом встановлено, що ,позивачем у щорічній декларації за 2016 рік зазначено членами своєї сім'ї дружину та дочку, відтак, Закон зобов'язує Позивача відобразити у декларації відомості, зокрема, про об'єкти нерухомості, що знаходяться у членів його сім'ї - дружини та дочки, зокрема, на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Обов'язок Позивача зазначити у щорічній декларації за 2016 рік достовірні відомості кореспондується із обов'язком Національного агентства з'ясувати достовірність задекларованих Позивачем відомостей у щорічній декларації за 2016 рік відповідно до статті 50 Закону.

1.

Згідно з Витягом про реєстрацію права власності отриманих від КП "Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", та згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об'єкт нерухомого майна (квартира) загальною площею 68,3 м2 зареєстрований на праві приватної спільної часткової власності, згідно свідоцтва про право власності дата набуття права власності - 20.03.2008 року, Суб'єкт декларування не є власником цього нерухомого майна. (Т.2 а.с42-48).

Необхідність відображення вказаної інформації про суб'єкта декларування та членів його сім'ї передбачена також і Формою декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженою рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції Україні 15.07.2016 за № 960/29090 (далі - Форма декларації).

ОСОБА_7 до пункту 12 Правил заповнення форми декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування які є невід'ємною частиною Форми декларації, під «Іншими правами користування» у декларації розуміються: сервітути, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), праве забудови земельної ділянки (суперфіцій), утримання, застава, користування на підставі довіреності, інші права, передбачені законодавством.

Статтею 379 Цивільного кодексу України визначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

ОСОБА_7 до статті 383 вказаного Кодексу власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) встановлені статтею 156 Житлового кодексу УРСР ( в чинній реакції): члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори

між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.( Стаття 156 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від 06.05.93 )

Отже, виходячи з положень вищевказаної статті, проживання особи в об'єкті нерухомості, який належить іншій особі, створюють права членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) , які мають також і обовязки щодо участі у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. та що є "іншим правом користування": в даному випадку - іншим правом, передбаченим законодавством.

Суд констатує, що позивач вказав себе як особу, яка мешкає у вказаній у Декларації квартирі. належній на праві власності його батькам та сестрі, зазначив дату набуття права, чим самим визнавши своє право користування обєктом нерухомості, однак з невідомих причин не вказав у Декларації, що вказані квартира знаходиться у користуванні також і членів його сімї.

Щодо питання невірного зазначення набуття права власності на вищевказаний обєкт нерухомого майна, то суд констатує наступне.

У Декларації позивач зазначив дату набуття права на вищевказану квартиру загальною площею 68,20 кв.м.- з 01.07.2012 року, тобто дату, з якої він та члени його сімї отримали право проживати у вказаному у декларації обєкті нерухомості, що узгоджується з положеннями п.2 ч. ст. 46 Закону №1700-VII, де встановлено обовязок для субєкта декларування вказати дату набуття саме ним права, на підставі якого він користується обєктом нерухомості, а не осіб, у чиїй власності перебуває обєкт нерухомості. : в даному випадку власників вказаної квартири , тобто батьків позивача і його сестри з моменту отримання ними свідоцтва про право власності - з 20.03.2008 року..

Однак, невірне трактування відповідачем дати набуття права на обєкт нерухомості не впливає на незаконність пункту 1.1. оскаржуваного рішення в частині недотримання позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону, так як позивачем не зазначено відомості про об'єкти нерухомості, що знаходяться у членів його сім'ї - дружини та дочки, зокрема, на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Таким чином, невідображення позивачем у щорічній декларації за 2016 рік відомостей про об'єкти нерухомості, що знаходяться у членів його сім'ї - дружини та дочки, інформацію про яких позивач відобразив у щорічній декларації за 2016 рік, на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право, та невірно зазначив дату набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (квартиру), що знаходиться у нього на іншому праві користування, є недостовірними відомостями, чим не дотримано вимоги пункту 2 частини першої статті 46 Закону, що і було встановлено під час повної перевірки та зазначено у рішенні Національного агентства від 27.10.2017 № 1064 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, прокурором Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області» (далі - Рішення).

2. Судом встановлено, що позивач у розділі 11 "Доходи, у тому числі подарунки" зазначив відомості про заробітну плату, отриману за основним місцем роботи, в сумі 114 968,00 грн. та отриманий кредит від Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" (далі - ПАТ "Ідея Банк") в сумі 88588,00 гривень (Т.1. а.с.83-84).

ОСОБА_7 до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб, суб'єкту декларування у 2016 році нараховано (відповідь на запит від 12.07.2017 № 1207) заробітну плату (ознака доходу 101) - 114 967,98 грн., джерело доходу Прокуратура Закарпатської області (ЄДРПОУ 02909967).

Як встановлено судом, між ПАТ "Ідея Банк" та позивачем укладено кредитний договір від 01.12.2016 №206.929.79636. Предметом кредитного договору є надання суб'єкту декларування як позичальнику грошових коштів на поточні потреби в сумі 88 588 грн. на умовах, визначених цим договором, зі сплатою щомісячних платежів згідно з графіком.(Т.1 а.с.255-256).

Позивач на запит Національного агентства від 14.08.2017 № 55-08/28275/17 підтвердив інформацію про укладений кредитний договір між ним і ПАТ "Ідея Банк" та надіслав копію договору від 01.12.2016 № 206.929.79636 (Т.1. а.с.219-229)

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 46 Закону № 1700-VII ( у редакції, чинній станом на дату подання декларації) у декларації зазначаються відомості про отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.

Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір. Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п'ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів - якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п'ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 46 Закону (у редакції до внесення змін згідно із Законом України від 06.12.2016 № 1774-УШ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України") у декларації зазначаються відомості про фінансові зобов'язання, у тому числі отримані кредити, позики, зобов'язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредиту), зобов'язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичені іншим особам кошти. Відомості щодо фінансових зобов'язань включають дані про вид зобов'язання, його розмір, валюту зобов'язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов'язання, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та дату виникнення зобов'язання. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов'язання перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року. У разі якщо розмір зобов'язання не перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року, зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов'язання.

Отже, виходячи з аналізу зазначених позивачем відомостей, які він вказав у декларацій та вищевказаних положень Закону, суд погоджується з висновками відповідача щодо помилкового внесення позивачем суми отриманого кредиту в розмірі 88000 грн. у Розділ 11 Доходи, у тому числі подарунки замість розділу 13 Фінансові зобовязання, що визнав і сам позивач.

Доводи позивача щодо невідображення фінансових зобов'язань у розмірі 88 588 грн. на користь ПАТ "Ідея Банк" за кредитним договором від 01.12.2016 року № 206.929.79636 з тих причин, що при заповненні декларації із невідомих для нього причин відомості щодо зазначеного договору не збереглися, і оскільки неповноту відомостей він виявив після спливання семиденного терміну, який надається особі на виправлення самостійно виявлених недоліків, він подавав письмовий запит через особистий електронний кабінет на адресу служби технічної підтримки про необхідність внесення змін до декларації, проте відповіді не отримав, не можуть бути належним поясненням помилковому внесенню позивачем інформації в декларацію, що могло би підтвердити позиціюпозивача.

Позивач не заперечує наявності у нього зобов'язань по кредиту в сумі 88588,00 гривень за кредитним договором від 01.12.2016 року № 206.929.79636, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк» та наявності у нього обов'язку відобразити цю інформацію у розділі 13 «Фінансові зобов'язання» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій або місцевого самоврядування, за 2016 рік (далі - декларація). Проте повідомляє, що з невідомих причин заповнені відомості у розділі 13 «Фінансові зобов'язання» декларації не збереглися.

Судом встановлено ,що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ,та роздруківки послідовності дій користувача, позивач створив нову (за 2016 рік) декларацію та заповнював її 20.03.2017 о 22:36:27 год. , зокрема розділ 13 «Фінансові зобов'язання» - 20.03.2017 року о 23:09:38 год. та 23:14:10 год.; 20.03.2017 року о 23:35:40 год. зберіг чернетку та натиснув кнопку «Вийти» 20.03.2017 року о 23:38:23 . Продовжив заповнювати декларацію, зокрема розділ 13 «Фінансові зобов'язання» 22.03.2017 року о 23:52:48 год. , 23.03.2017року о 00:15:24 год. та 23.03.2017 року о 22:40:26 год., о 23:31:02 год., о 23:41:32 год. і 23.03.2017 року о 23:44:12 год. подав її. Переглянув документи та повідомлення 23.03.2017 року з 23:44:13 год. до 23:48:43 год. та натиснув кнопку «Вийти» 23.03.2017 року о 23:49:43год. До 12:38:01год. 04.04.2017 ОСОБА_1 дій в Реєстрі не здійснював.( а.с.188-189).

Таким чином, Позивач не скористався правом подати виправлену декларацію упродовж семи днів після її подання.

Пунктом 8 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.06.2016 року №3 (із змінами) (далі - ОСОБА_6), передбачено, що після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб'єкт декларування підписує документ накладанням на нього власного електронного цифрового підпису.

Перед підписанням документа суб'єкт декларування підтверджує ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки в документі.

Частиною четвертою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (із змінами) (далі - Закон) передбачено, що упродовж семи днів після подання декларації суб'єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

Розділом II ОСОБА_6 передбачено, що зареєстровані в Реєстрі суб'єкти декларування мають право, зокрема, подавати виправлені документи у строки та в порядку, визначені в пункті 7 цього розділу.

Суб'єкт декларування має право за власною ініціативою подати виправлену декларацію упродовж семи днів після дня подання первинної декларації, до якої подається виправлена версія, шляхом створення та подання виправленого документа у Реєстрі.

Таким чином, у суб'єкта декларування відсутня можливість подати виправлену декларацію за власною ініціативою після спливання зазначеного вище семиденного строку.

У разі притягнення суб'єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб'єкт декларування зобов'язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.

Крім того, відображення Позивачем відомостей про суму кредиту в розділі 11 «Доходи, в тому числі подарунки» декларації не відміняє обов'язку, передбаченого пунктом 9 частини першої статті 46 Закону, Позивача відобразити зобов'язання Позивача за кредитом у розділі 13 «Фінансові зобов'язання» декларації.

3.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у розділі 13 "Фінансові зобов'язання" декларації за 2016 рік зазначив відомості про фінансове зобов'язання: суб'єкта декларування у розмірі 40 000,00 грн. на користь Публічного Акціонерного Товариства "ВТБ ОСОБА_4" за кредитним договором від 06.08.2013 року; суб'єкта декларування у розмірі 47975,00 грн. на користь Публічного Акціонерного Товариства "Банк Михайлівський" за кредитним договором від 03.12.2015; члена сім'ї (дружини) суб'єкта декларування у розмірі 1000000,00 грн. на користь ВАТ "Міжнародний комерційний банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОСОБА_4 МКБ") за кредитним договором від 30.01.2008 року, поручителем по поверненню суми кредиту є юридична особа, зареєстрована в Україні, Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатський завод малих архітектурних форм", код Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 01728956.( Т.1.а.с.84-85).

ОСОБА_7 до пояснень позивача на запит НАЗК за вх.№3-10722/17 зазначено, що фінансові зобов'язання у розмірі 40000,00 грн. на користь ПАТ "ВТБ ОСОБА_4" за кредитним договором №0172-СП від 06.08.2013 року сплачені 16.08.2016 року у повному обсязі та дія кредитного договору припинена у зв'язку із його виконанням.

Фінансові зобов'язання у розмірі 47975,00 грн. на користь ПАТ "Банк Михайлівський" за кредитним договором від 03.12.2015 року є чинними у зв'язку із тривалими судовими спорами між ПАТ "Банк Михайлівський", Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ "Фінансова компанія "Плеяда", ТОВ "ФК Фагор" та відсутністю чіткої визначеності кредитора.

4.

Щодо недостовірності відомостей зазначених позивачем у розділі 13 "Фінансові зобов'язання" декларації за 2016 рік про фінансове зобов'язання члена сім'ї (дружини) суб'єкта декларування у розмірі 1000000,00 грн. на користь ВАТ "Міжнародний комерційний банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОСОБА_4 МКБ") за кредитним договором від 30.01.2008 року, поручителем по поверненню суми кредиту є юридична особа, зареєстрована в Україні, Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатський завод малих архітектурних форм", код Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 01728956.( Т.1.а.с.84-85) , то суд констатує наступне.

30 січня 2008 року між ВАТ комерційний банк" уклав договір з ОСОБА_3, предметом якого був кредит в сумі один мільйон гривен на термін з 30 січня 2008 року по 29 січня 2013 року. із щомісячною сплатою відсотків .(т.1 а.с. 247-249)

У розділі 5 Договору зазначено, що позичальник протягом всього періоду зобовязаний своєчасно повертати суми кредиту, своєчасно сплачувати проценти за користування , пеню та штрафи, а також комісію.

В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості ОСОБА_3 по кредитному договору № 127 від 30.01.2008 року станом на 30.08.2013 року., де загальна сума заборгованості складає 1587 656,83 грн., у тому числі : основного 950 000,00 грн. , сума нарахованих і несплачених відсотків - 593 000,00 грн. , суам пені за несвоєчасну сплату відсотків- 7780,17 грн, сума пені за несвоєчасну сплату основного боргу в розмірі 3089,92 грн., штраф за прострочення заборгованості понад 60 днів- 33326,40 грн. ( т.1 а.с. 250).

Відповідачем, у зв’язку з проведенням повної перевірки декларації позивача, було направлено запит до Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, відповідно до кого просило надати щодо дружини позивача – ОСОБА_3, засвідчені копії усіх наявних матеріалів виконавчого провадження №ВП в АСВП 52507580 ( Т.1. а.с.199-202)

У відповідь на запит Національного агентства, Мукачівський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, надіслав засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження АСВП № 52507580 з виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 25.11.2013 року №907/953/13 про стягнення з члена сім'ї (дружини) суб'єкта декларування на користь ПАТ "ОСОБА_4 МКБ" заборгованості на загальну суму 1 587 656,83 грн. та 31753,14 грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору .( Т.1 а.с.201).

З матеріалів виконавчого провадження АСВП № 52507580 вбачається, що боржником у виконавчому провадженні є член сім'ї (дружина) суб'єкта декларування, а стягувачем є ПАТ "ОСОБА_4 МКБ".

ОСОБА_7 до постанови від 04.10.2016 року головного державного виконавця Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_8, відкрито виконавче провадження з виконання наказу №907/953/13, виданого 25.11.2013 року Господарським судом Закарпатської області, в рахунок погашення заборгованості члена сім'ї (дружини) суб'єкта декларування на користь ПАТ "ОСОБА_4 МКБ" звернути стягнення на заставне майно, яке належить на праві приватної власності ТзОВ "Закарпатський завод малих архітектурних форм", а саме деревообробне обладнання, що перелічене в додатку № 1 до договору застави, в рахунок погашення боргу у розмірі 1 587 656,83 грн. та 31 753,14 грн. судового збору ( Т.1 а.с.204-205).

ОСОБА_7 до постанови від 11.10.2016 головного державного виконавця Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_8, з члена сім'ї (дружини) суб'єкта декларування стягнуто виконавчий збір у розмірі 158765,68 грн. на користь Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області(Т.1а.с.207).

З матеріалів виконавчого провадження АСВП № 52507580 вбачається, що станом на 31.12.2016 воно не закінчене.

Суд констатує, що п.9 ч. 1 ст. 46 Закону№1700-VII фінансові зобов’язання, у тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредиту), зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичені іншим особам кошти. Відомості щодо фінансових зобов’язань включають дані про вид зобов’язання, його розмір, валюту зобов’язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов’язання, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та дату виникнення зобов’язання. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. У разі якщо розмір зобов’язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов’язання.

Всупереч вищевказаній вимозі позивач ОСОБА_7 до кредитного договору від 30.01.2008 року №127 членом сім'ї (дружиною) було отримано кредит від ВАТ "Міжнародний комерційний банк" в сумі 1 000000,00 грн., яку вказав позивач в Декларації, однак не вказав всі фінансові зобовязання, в тому числі розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредиту), що склало загальну суму 1 587 656,83 грн., яка і повинна була бути відображена у Розділі 13 Фінансові зобовязання ОСОБА_3.

Як слідує з вищевказаного розрахунку, загальна сума заборгованості 1 587 656,83 грн була розраховна станом на 30.08.2013 року, тобто на момент заповнення декларації позивач повинен був знати дану інформацію. Посилання позивача на те, що окрім сум отриманого кредиту більше він нічого не знав суд піддає критичній оцінці, так як у самому тексті договору йдеться про зміст всіх фінансових зобовязань, а не тільки про отриману суму кредиту., і для отримання обєктивної інформації позивач не вчинив ніяких дій щодо отримання достовірних даних.

Крім того, Декларація не містить пояснень позивача з приводу відмови члена сімї субєкта декларування надати необхідну інформацію, що встановлено п.11 Форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженою рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції Україні 15.07.2016 за № 960/29090 ., а саме: У разі відмови члена сім’ї суб’єкта декларування надати будь-які відомості чи їх частину для заповнення декларації, суб’єкт декларування зобов’язаний зазначити про це в декларації, відобразивши в декларації всю відому йому інформацію про об’єкти декларування стосовно такого члена сім’ї. ОСОБА_7 до частини першої статті 50 Закону Національне агентство з питань запобігання корупції проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім’ї суб’єкта декларування у випадку, якщо член сім’ї суб’єкта декларування відмовився надати будь-які відомості для заповнення декларації.

Оскільки позивач не здійснив заходів щодо отримання інформації по фінансовим зобовязанням дружини , то він і не знав про судові рішення та суми судового збору. Однак , у відповідності до розділу 6 Кредитного договору № 127 від 30.01.2008 року, згоду на укладення якого , як зазначив позивач, він сам надав, за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору сторони зобовязуються нести відповідальність у межах розмірів спричинених збитків та у відповідності до чинного законодавства.

Тобто, позивач був обізнаний, що в разі невиконання умов позичальником, яким є його член сімї , настають наслідки щодо стягнення заборгованості, встановлені законодавством України, в тому числі і шляхом судових рішень.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні надала пояснення та вказала, що її чоловік ОСОБА_1 не знав про судові рішення та примусове виконання судових рішень по стягненню коштів за кредитним договором, так як вона йому про це не повідомляла. В судових засіданнях вона участі не брала

У звязку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що сума судового збору , зазначена відповідачем як складова суми невказаної позивачем є також сумою зобовязань члена сімї субєкта декларування, яку зобовзяаний був вказати позивач, оскільки Декларація не містить пояснень з приводу відмови члена сімї субьєкта декларування від надання інформації.

5.

Оскільки під час виявлення Національним агентством протягом повної перевірки декларації ознак недостовірності задекларованих відомостей, неточності оцінки задекларованих активів, конфлікту інтересів, незаконного збагачення Національне агентство на виконання п. 12 ОСОБА_6 проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішення НАЗК № 56 від 10.02.2017 року. направило позивач як суб’єкту декларування лист № 55-08/28275/17 від 14.08.2017 року з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів.( т.1 а.с. 217)

12.09.2017 року до НАЗК надійшли пояснення ОСОБА_1 з приводу , зазначених в запиті запитань.( т. 1 а. с 219-229).

У відповідності до ч. 2 Розділу ІІІ ОСОБА_6 початком здійснення повної перевірки декларації є день, наступний за днем прийняття Рішення про проведення перевірки. Про прийняття Рішення про проведення перевірки Національне агентство письмово повідомляє суб’єкта декларування за допомогою програмних засобів Реєстру не пізніше дня його прийняття.

Оскільки позивач був повідомлений про рішення № 235 у день його прийняття через електронний кабінет 22.06.2017 року, що стверджується скріншотом з Реєстру, а початок перевірки - 23.06.2017 року, яка тривала 60 календарних днів, то останній день перевірки припадає на 22.06.2017 року, що свідчить про дотримання відповідачем вищевказаних вимог ОСОБА_6.( т.1 а.с. 198)

Пунктом 12 ОСОБА_6 встановлено , що у разі виявлення Національним агентством протягом повної перевірки декларації ознак недостовірності задекларованих відомостей, неточності оцінки задекларованих активів, конфлікту інтересів, незаконного збагачення Національне агентство направляє відповідному суб’єкту декларування відповідний лист з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів.Такий лист повинен містити посилання на конкретні відомості у декларації, щодо яких пропонується надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів, а також відомості про підстави проведення перевірки декларації та таких конкретних відомостей. Такий лист може містити конкретні запитання Національного агентства щодо відомостей, зазначених у декларації. Зазначений лист може направлятися за допомогою програмних засобів Реєстру або засобами поштового зв’язку з повідомленням про вручення. Суб’єкт декларування має право надати (надіслати) пояснення (копії документів) не пізніше ніж на десятий робочий день з дня отримання відповідного листа Національного агентства за допомогою програмних засобів Реєстру або засобами поштового зв’язку.

Згідно п. 14 ОСОБА_6 Повна перевірка декларації за цим ОСОБА_6 здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки.У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до:1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об’єднань;2) суб’єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.

Суд констатує, що оскільки запит відповідача про надання пояснень датований 14.08.2017 року, пояснення надійшли 12.09.2017 року, а рішення про продовження терміну проведення повної перевірки прийнято 21.08.2017 року, то вочевидь відповідачем не було надано достатньо часу позивачу для можливості надати пояснення. Однак, отримані пояснення , як встановлено в судовому засіданні, не спростували виявлені помилки, зроблені позивачем при заповнення декларації у вигляді недостовірних відомостей.

Пунктом 4 статті 45 ЗУ «Про запобігання корупції» встановлено , що упродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію, чим позивач не скористався, що вбачається з роздруківки послідовних дій користувача Реєстру (т.1 а.с.186-196). Внесення виправлень після спливу цього семиденного терміну законодавством не передбачено.

У відповідності до статті 50 ЗУ «Про запобігання корупції»( далі по тексту - Закон №1700-VII) повна перевірка декларації полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності. Обов’язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством. Обов’язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб’єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю. Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім’ї суб’єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону. Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

ОСОБА _7 до частини третьої статті 12 Закону, у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.

Національне агентство, як зазначено вище, встановило недостовірність задекларованих відомостей, які відрізняються від достовірних на загальну суму 866 763,65 гривень, що перевищує 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

ОСОБА_7 до примітки до статті 366-1 Кримінального кодексу України відповідальність за цією статтею за подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

За результатами повної перевірки щорічної декларації Позивача за 2016 рік уповноважена особа Національного агентства, що здійснювала повну перевірку декларації, встановила недостовірність задекларованих відомостей та відповідно до пункту 2 Рішення, воно було направлене до Генеральної прокуратури України за підслідністю. Повноваженнями щодо встановлення обставин наявності чи відсутності умислу в діях позивача НАЗК не наділено , оскільки це є компетенцією органу досудового розслідування в межах КПК України.

Також слід зазначити, що, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 06.12.2017 року подав виправлену декларацію за 2016 рік, тип «щорічна» в якій Позивач вже відобразив відомості про об'єкти нерухомості, що знаходяться у членів його сім'ї - дружини та дочки на іншому праві користування, та відомості про фінансові зобов'язання його та члена сім'ї (дружини), які відповідно до Рішення не були зазначені.

Зазначене свідчить про допущення позивачем вищевикладених порушень, які були встановлені Національним агентством під час повної перевірки його декларації за 2016 рік.

Окрім цього, слід зазначити, що ОСОБА_6 не передбачено обов'язкового запрошення суб'єкта декларування на засідання Національного агентства під час прийняття рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.

Надаючи оцінку мотивам та обґрунтуванням сторін у справі суд керуючись частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує Європейську конвенцію з прав людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у своєму рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що: "п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень."

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

ОСОБА_7 до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд також звертає увагу, що позивач в даному позові просив визнати незаконним рішення субєкта владних повноважень, а щодо незаконними дій відповідача вимогу не ставив.

На підставі вищенаведеного, виходячи з положень КАСУ , якими суд керується при винесенні рішення , а саме: ч.2 ст.2 КАСУ прийшов до висновку, що оскаржуване рішення, прийняте Національним агентством на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.У задоволенні позову ОСОБА_1 до Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування п. 1.1. рішення НАЗК від 27.10.2017 року № 1064 - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюса суддя: Плеханова З.Б.

Судді: Ващилін Р.О.

ОСОБА_9

Повний текст рішення складено та підписано 05 лютого 2018 року.