ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.2018

Київ

К/9901/2032/17 справа №826/3234/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Пасічник С.С., суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Арсірія Р.О. від 25 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М., Степанюка А.Г. від 14 вересня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний холдінг» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронний Холдінг» (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ №311 від 20 лютого 2017 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «СБ «Ягуар» (код ЄДРПОУ 39149511) за період з 01 серпня 2014 року по 31 грудня 2014 року.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначав, що оскаржуваний наказ видано на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та згідно з ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 червня 2016 року про призначення позапланової документальної перевірки, постановленої в рамках кримінального провадження, яке станом на момент видання наказу закрито у зв'язку із встановленням відсутності в діях службових осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві складу злочину.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року, позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано наказ відповідача №311 від 20 лютого 2017 року, яким прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1, підпунктів 78.1.11, 78.1.12 пункту 78.1, пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 07 червня 2016 року у справі №757/27540/16-к про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Охоронний Холдінг» (код ЄДРПОУ 38143880) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «СБ «Ягуар» (код ЄДРПОУ 39149511) за період з 01 серпня 2014 року по 31 грудня 2014 року.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку про відсутність підстав для призначення позапланової перевірки позивача, оскільки на дату прийняття спірного наказу відкриті кримінальні провадження були відсутні, а тому правові підстави для проведення перевірки позивача відпали.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилався на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для призначення та проведення перевірки, оскільки ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили, підлягає обов'язковому виконанню незалежно від обставин закриття провадження у кримінальній справі. Також відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано обставин внесення змін до абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, які набрали чинності з 01 січня 2017 року, згідно яких виключено обмеження стосовно проведення документальних позапланових перевірок платників податків з питань, що були охоплені під час попередніх перевірок, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесено ними відповідно до закону.

Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з огляду на наступне.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 червня 2016 року у справі №57/27540/16-к, прийнятою в рамках кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016100000000341 від 04 квітня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, призначено позапланову документальну перевірку додержання вимог податкового законодавства ТОВ «Охоронний Холдінг» (код ЄДРПОУ 38143880) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «СБ «Ягуар» (код ЄДРПОУ 39149511) за весь період їх фінансово-господарських взаємовідносин.

Прокуратурою міста Києва надіслано Головному управлінню внутрішньої безпеки ДФС України доручення від 05 липня 2016 року №17/1-341-16 про організацію виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 07 червня 2016 року у справі №757/27540/16-к, а останнім, у свою чергу, надіслано відповідачу лист від 13 липня 2016 року №23668 про організацію проведення документальної позапланової перевірки Товариства.

20 лютого 2017 року відповідачем видано наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» №311, яким, з урахуванням наказу «Про внесення змін до наказу від 20 лютого 2017 року» від 21 лютого 2017 року №328, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1, пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва від 07 червня 2016 року за справою №757/275406/16-к про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Охоронний Холдінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «СБ «Ягуар» за період з 01 серпня 2014 року по 31 грудня 2014 року, доручено організувати проведення відповідної документальної позапланової виїзної перевірки тривалістю 15 робочих днів з 20 лютого 2017 року.

Отже, як встановлено судами в ході розгляду справи, підставою для прийняття оскаржуваного наказу (з урахуванням внесених змін) були положення підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача підстав для призначення та проведення документальної позапланової перевірки позивача з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 62 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки.

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підставою для проведення документальної позапланової перевірки є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ними відповідно до закону.

Згідно підпункту 1.2.3 пункту 1.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31 липня 2014 року №22, які є обов'язковими для виконання для всіх органів державної фіскальної служби, наказ про проведення перевірки, що здійснюється відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, видається керівником органу державної фіскальної служби на підставі відповідного документа, передбаченого цим підпунктом Кодексу, тобто на підставі судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.

Отже, документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу, можливість для проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та прийняття відповідного наказу виникає при надходженні до контролюючого органу судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.

Із установлених попередніми судами обставин справи вбачається, що станом на момент видачі оскаржуваного наказу від 20 лютого 2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» №311 кримінальне провадження №42016100000000341, в рамках якого слідчим суддею призначено перевірку позивача, було закрито постановою слідчого в особливо важливих справах першого відділу слудчого управління прокуратури міста Києва від 22 липня 2016 року.

У розумінні положень статті 84 Кримінального процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частиною першою статті 99 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

За приписами пункту 4 частини другої статті 99 Кримінального процесуального кодексу України до документів можуть належати, зокрема, висновки ревізій та акти перевірок.

Згідно частини другої статті 93 Кримінального процесуального кодексу України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Отже, в силу наведених норм акти перевірок податкових органів відносяться до числа доказів в кримінальному провадженні і такі документи можуть бути покладені в основу обвинувачень осіб, стосовно яких здійснюється відповідне кримінальне провадження.

Водночас, частина перша статті 223 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Разом з тим, однією з форм закінчення досудового розслідування в силу вимог частини другої статті 283 Кримінального процесуального кодексу України є закриття кримінального провадження.

З наведених положень процесуального закону вбачається, що збирання доказів у межах кримінального провадження, в тому числі шляхом отримання акту податкової перевірки, здійснюється в межах відкритого кримінального провадження. Обставини ж закриття кримінального провадження, як правило, зумовлюють припинення проведення будь-яких дій по збиранню доказів в межах такого провадження.

Відповідно, проведення податкової перевірки платника податків після закриття кримінального провадження, в рамках якої призначена остання, суперечить цілям, досягнення яких мали на меті органи досудового розслідування при зверненні до суду з клопотання про призначення документальної позапланової перевірки, а також не відповідає меті та завданню такої перевірки.

Оскільки станом на момент видачі відповідачем оскаржуваного наказу кримінальне провадження, в межах якого слідчим суддею призначено перевірку позивача, було закрито та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження, а також необізнаності відповідача про такі обставини, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про прийняття оскаржуваного наказу за відсутності підстав та умов, передбачених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України для його прийняття, що свідчить про незаконність оспорюваного наказу.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного не свідчать про законність призначення оспорюваної перевірки позивача.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано задовольнили позовні вимоги та визнали протиправним і скасували наказ відповідача №311 від 20 лютого 2017 року, а тому підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною третьою статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 360 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко