ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 487/4439/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Біцюк А.В. Час та місце ухвалення судового рішення « 14:52», м. Херсон

Повний текст судового рішення складений 22.09.2017р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області на постанову Заводського районного суду м.Миколаєва від 22 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

23.08.2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про зобов`язання зарахувати до його страхового стажу період служби у Збройних Силах з 01.09.1972 року по 20.02.2010 рік загальним строком 39 років 11 місяців та 10 днів, у тому числі строк пільгової служби у Збройних Силах в період з 01 січня 1985 року по 01 жовтня 1992 року на пільгових умовах один місяць служби за півтора; зобов`язання починаючи з 26.01.2017 року провести йому перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням стажу 39 років 11 місяців та 10 днів, враховуючи фактично сплачені суми коштів.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.09.2017р. позов задоволений частково; зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного Фонду України м. Миколаєва Миколаївської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його служби у Збройних Силах з 01.09.1972 року по 20.02.2010 рік загальним строком 39 років 11 місяців та 10 днів, у тому числі строк пільгової служби у Збройних Силах в період з 20.08.1987 року по 03.08.1992 року на пільгових умовах один місяць служби за півтора; зобов`язано Центральне об`єднане Управління Пенсійного Фонду України м. Миколаєва Миколаївської області починаючи з 23.02.2017 року провести позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням стажу у період військової служби 39 років 11 місяців та 10 днів, враховуючи фактично сплачені суми коштів; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішення, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом першої інстанції при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до відомостей зазначених у трудовій книжці, в період з 01.09.1972 по 20.02.2010 ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу в Збройних Силах. /а.с.18/

З розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію та довідки Миколаївського обласного військового комісаріату від 21.06.2017р. вбачається, що у період з 20.08.1987 року по 03.08.1992 року позивач проходив службу у віддаленій місцевості (Приморський Край), яка зараховується один місяць служби за півтора. /а.с.14, 16/

З 21.12.2010 року позивач ОСОБА_1 перебував на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області як отримувач військової пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

За відомостями трудової книжки позивач з 18.01.2011 року продовжував працювати.

В подальшому, після досягнення 60-річного віку, з 26.01.2017 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва і отримує пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 р.( далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016р. №988 управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва було реорганізовано шляхом злиття в Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області.

Листом Центрального ОУПФУ м. Миколаєва Миколаївської області від 07.07.2017р. ОСОБА_1 роз`яснено, що при призначенні пенсії використаний наступний розрахунок стажу , а саме були враховані такі періоди: з 01.09.1972 по 31.12.2003 (31 рік 4 місяці 0 днів) - військова служба; з 01.01.2011 по 31.12.2016, а всього стаж - 37 років 4 місяці 0 днів. Не зараховано стаж військової служби з 20.08.1987 року по 03.08.1992 року на пільгових умовах та страховий стаж з 01.01.2004р. по 31.12.2010р. /а.с.10-12/

Не погоджуючись з протиправними діями відповідача щодо неповного зарахування до його трудового стажу періодів проходження військової служби ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-ІV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу, а також пільгове обчислення цього періоду військовослужбовцям, які проходили військову службу у віддалених районах СРСР.

Законом СРСР «Про загальний військовий обов`язок» від 12 липня 1967 року №1950-VII і Положенням про пільги для військовослужбовців, військовозобов`язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 року №193, було передбачено зарахування часу перебування громадян на дійсній військовій службі у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу, безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю.

Постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року №1545-ХХІІ встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року №393 передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова служба, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ.

Відповідно пункту 4 цієї постанови строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним у абзаці першому пункті 1 цієї постанови, у календарному обчислені, а в разі проходження цієї служби відповідно до умов, визначених у пункті з цієї постанови, або які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.

Крім того, згідно п.2.1 Положення Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року №530 особам, звільненим з військової служби, які мають право на пенсію відповідно до Закону, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: дійсна військова служба, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому разі обчислюється в порядку, установленому законодавством СРСР, якщо цим Положенням не передбачено більш пільгових умов зарахування часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (перелік внутрішніх військ СРСР наведений у додатку 1 до цього Положення).

Додатком 2 встановлено періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, один місяць служби за півтора місяця: у віддалених місцевостях СРСР, перелічених у пункті 4 цього додатка, - зі строків, зазначених у цьому пункті, зокрема це служба у Приморському краї.

Із наявного у матеріалах справи копії розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію, довідки Миколаївського обласного військового комісаріату від 21.06.2017 року вбачається, що з 20.08.1987 р. по 03.08.1992 р. ОСОБА_1 проходив службу у віддаленій місцевості Приморського краю. /а.с.14,16/

Також, із вищевказаного розрахунку вбачається, що пільговий період з 20.08.1987 р. по 03.08.1992 р. вже був предметом дослідження при призначенні пенсії за вислугу років органами Пенсійного фонду України та застосовувався при розрахунку вислуги років саме у пільговому обчисленні.

Крім того, наявність стажу служби на пільгових умовах підтверджується витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 №35 від 20.02.2010р. про виключення позивача зі списків військової частини в зв`язку зі звільненням з військової служби. /а.с.15/

Отже. вказаний період проходження військової служби позивача у відділених районах колишнього СРСР необхідно розрахувати у пільговому обчисленні, а саме як один місяць за півтора і такий пільговий стаж потрібно зарахувати до стажу його трудової діяльності.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону від 09.07.2003 року №1058-IV. зарахування періодів військової служби до страхового стажу осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних Сил України, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб інших військових формувань, що утворюються відповідно до законів України, провадиться шляхом надання державних дотацій з відповідних бюджетів Пенсійному фонду.

У відповідності до підпункту 9 пункту 14 розділу XV Прикінцевих положень Закону від 09.07.2003 року №1058-IV (в редакції, на час спірних правовідносин) Кабінету Міністрів України було доручено щорічно передбачати в проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік кошти для сплати Пенсійному фонду сум несплачених страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за відповідні роки служби щодо осіб, які не набули (не набудуть) права на пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»

На виконання наведених положень Закону від 09.07.2003 року №1058-IV, постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004р. №1185 «Про реалізацію деяких положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» було затверджено Порядок обчислення та сплати сум страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, не сплачених у період з 1 січня 2004р. до 31 грудня 2006р., щодо осіб, які не набули (не набудуть) право на пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та осіб, звільнених з військової служби, які виявили бажання отримувати пенсію в порядку і на умовах, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(в подальшому - Порядок).

За змістом пунктів 1 та 2 наведеного Порядку передбачено, що обчислення та сплата сум страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування щодо осіб, які проходили службу у Збройних Силах, інших військових формуваннях, органах внутрішніх справ та інших органах, утворених відповідно до законів України, що дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які, зокрема, набули право на отримання пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та виявили бажання отримувати пенсію в порядку і на умовах, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», - суми страхових внесків обчислюються за кожен місяць служби окремо виходячи із сум грошового забезпечення, що були нараховані особі за відповідні періоди служби. Суми страхових внесків обчислюються на підставі виданих військовими частинами, військовими комісаріатами та іншими уповноваженими на це органами довідок про нараховані суми грошового забезпечення за формою, що встановлюється правлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 9 Порядку також передбачено, що інформація про періоди проходження служби та одержані доходи вноситься до системи персоніфікованого обліку відповідним управлінням на підставі вищезазначених документів, виданих військовими частинами, військовими комісаріатами та іншими уповноваженими на це органами.

Також, згідно п. 3 Порядку сума страхових внесків, що підлягає сплаті щодо осіб, зазначених в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього Порядку, обчислюється управлінням Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах за місцем проживання, до якого особа звернулася за призначенням пенсії, а довідки про нараховані суми грошового забезпечення відповідному управлінню Пенсійного фонду України подаються особами, зазначеними в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього Порядку, особисто разом із заявою про призначення пенсії.

Отже, з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року сплата відповідних страхових внесків військовослужбовцями та особами начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ не здійснювалась, а зарахування періодів служби цієї категорії громадян відбувалось шляхом надання державних дотацій з відповідних бюджетів Пенсійному фонду, на підставі довідок про нараховані суми грошового забезпечення, виданих військовими частинами, військовими комісаріатами та іншими уповноваженими на це органами. При цьому, держава взяла на себе зобов`язання передбачати кошти на відповідні дотації в Державному бюджеті України.

З трудової книжки позивача вбачається, що у період з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року він проходив службу у Збройних Силах, отримував грошове забезпечення, а тому вказаний період проходження ним військової служби повинен був бути зарахований до страхового стажу.

Крім того, частиною 1 статті 24 зазначеного Закону передбачено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Абзацом 5 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV(в подальшому Закон від 09.07.2003 року №1058-IV) передбачено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.1 ст.12-1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону; здійснює контроль, у тому числі спільно з органами доходів і зборів, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків ведуть органи пенсійного фонду.

Отже, ведення персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є виключною компетенцією та обов`язком органів Пенсійного Фонду України, а тому ненадання структурним підрозділом Пенсійного фонду, відповідних довідок на підтвердження стажу та заробітної плати, в тому рахунку через відсутність даних у персоніфікованому обліку, не може бути підставою для обмеження прав осіб, звільнених з військової служби.

Крім того, статтею 64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що територіальні органи Пенсійного Фонду мають право отримувати від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб-підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Таким чином, відсутність з боку відповідача контролю персоніфікованого обліку надходження страхових внесків роботодавця не може позбавити позивача його конституційного права на отримання пенсії.

Виходячи із вищенаведеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що періоди служби позивача з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року та з 01.01.2007 по 20.02.2010 повинні бути зараховані до страхового стажу. За такого, з урахуванням пільгового періоду служби з 01.01.1985 р. по 01.10.1992 р. та періодів з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року та з 01.01.2007 року по 20.02.2010 року, загальний стаж ОСОБА_1 у період військової служби становить 39 років, 11 місяців, 10 днів (з 01.09.1972 року по 20.02.2010 року).

Доводів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом не надано.

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: В.Л. Романішин