Справа № 266/240/17

Провадженя№ 2/266/86/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2018 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого-судді- Курбанової Н.М.,

при секретарі- Макогон С.Б.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати,

треті особи: Маріупольська первинна профспілкова організація №141-5 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність», Всеукраїнська профспілка «Народна солідарність»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_4 звернулась до суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», які в остаточній редакції зводяться до наступного, позивачка просить визнати незаконним, неправомірним та скасувати наказ№13 від 17.01.2017 р. «Про звільнення робітника ОСОБА_4 за п.1 ст. 40 КЗпП України», поновити її на роботі з дня звільнення, стягнути з відповідача на її користь середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, тобто за період з 18.01.2017 р. та по день винесення рішення суду, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати в розмірі 103,90 грн, в розмірі 26494, 45 гривень.

В обгрунтування позову позивачка зазначила, що з 1995 року вона працювала в Азовському судноремонтному заводі, який зараз іменується як ТОВ «СРЗ» до 17 січня 2017 року, останній час вона працювала на посаді обліковця ділянки автомобільного транспорту (гараж) служби транспорту. 17 січня 2017 р. відповідач видав наказ № 13 про її звільнення за п. 1 ст.40 КЗпП України»,на підставі цього наказу її звільнили у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників. З вищевказаним наказом вона не згодна, бо відповідач звернувся в первинну профспілкову організацію, членом якої вона є, за отриманням згоди на звільнення, але профспілкова організація такої згоди не надала, виклавши письмово мотиви відмови.Вищестояще профспілкове об'єднання так само надало відповідачу письмову мотивовану відмову. Не дивлячись на те, що профспілкові організації відмовили відповідачу в наданні згоди на її звільнення, відповідач все ж виніс наказ про її звільнення, який вона зараз змушена оскаржувати в суді. Вона вважає, що в даному випадку відповідач повинен був застосувати, але не застосував положення ч. 3 ст.252 КЗпП України, в якій зазначено, що звільнення працівника, який є членом виборного профспілкового органу допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членом якого він є і за згодою вищої профспілки. Крім того, ні КЗпП України, ні іншими нормативними актами не передбачена можливість звільнення робітника, що є членом виборного профспілкового органу, без згоди цього виборного профспілкового органу. У відмові профспілки викладені підстави, якими профспілкові організації керувалися, але відповідач не став звертати увагу ні на наявність самої відмови профспілок на надання згоди на звільнення, ні на ті обставини, про які вказали профспілки в своїх письмових відмовах. На її думку, відмова профспілкового органу може бути підставою для визнання неправомірним наказу роботодавця про звільнення працівника, тому вона і просить суд задовольнити її позов. Крім того у в тексті оскаржуваного наказу відповідач навіть не вказав, що профспілкові організації не надали своєї згоди на її звільнення.

Позивачка ОСОБА_4 до судового засідання не зявилася, але надала суду заяву про розгляд справи без її участі, за участю її представника ОСОБА_1

Представник позивачки ОСОБА_4, ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4 підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові, просила позов задовольнити, скасувати наказ № 13 від 17.01.2017 року про звільнення ОСОБА_4 на підставі п.1 ст.1 ч. 41 КЗпП, поновити ОСОБА_4 на посаді обліковця ділянки автомобільного транспорту (гараж) служби транспорту, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючі з 18.01.2017 року по день винесення рішення в розмірі 26494, 45 гривень із розрахунку 255 робочих днів та середньоденної заробітної плати у розмірі 103, 90 гривень, яка позивачем не оспорюється.

Представник відповідача ТОВ «СРЗ», ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, вважає позовну заяву ОСОБА_4 необгрунтованою та вимоги викладені в ній, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню судом. В обґрунтування заперечень пояснив, що 17.01.2017 р. згідно із наказом № 13, ОСОБА_4 була звільнена з посади обліковця ділянки автомобільного транспорту (гараж) служби транспорту Департаменту логістики та забезпечення TOB «СРЗ». Таке рішення відносно ОСОБА_5 було прийняте у звязку із скороченням діючого штатного розпису ділянки автомобільного транспорту (гараж) служби транспорту Департаменту логістики та забезпечення ТОВ «СРЗ». Згідно посадової інструкції в обов'язки обліковця ділянки автомобільного транспорту (гараж) служби транспорту Департаменту логістики та забезпечення ТOB «СРЗ» входить: ведення оперативного обліку та заповнення журналу по обліку шляхових листів, обробка шляхових листів, своєчасна здача залишків пального, звіти по використанню талонів на молоко,виконання разових доручень адміністрації гаражу тощо. Виконання своїх функціональних обов'язків обліковцем проводиться ручним способом, а саме шляхом заповнення журналу відомостей за допомогою ручки, використання калькулятору для розрахунків. Декілька років тому автопарк ТОВ «СРЗ» нараховував понад 40 транспортних засобів і кваліфікація обліковця була актуальна на той період, але на теперішній час підприємство переходить на автоматизацію багатьох процесів. На даний момент автопарк TOB «СРЗ» нараховує лише 15 автомобілів, на які встановлені сучасні автоматичні системи GPS моніторинг та контроль палива, що дозволяє фіксувати весь пробіг автотранспорту в електроному вигляді, усі звіти подаються централізовано з серверів до комп'ютеру керівника департаменту. На підставі вищезазначених даних автоматично створюється електрона таблиця в форматі Excel, де автоматично розраховується підсумковий звіт щодо витрат палива. Крім того, TOB «СРЗ» була впроваджена електронна система обліку 1С, що дозволяє вести всі розрахунки по оплаті праці. Таким чином, у зв'язку з впровадженням технологічного прогресу та процесів, потреби в штатній одиниці обліковця на ТОВ «СРЗ» відпала. На основі вищезазначеного був виданий наказ № 621 від 07.11.2016р. «Про скорочення штату та чисельності працівників», з яким була ознайомлена ОСОБА_5 Виконуючі вимоги ст. 49 КЗпП 10.11.2016р. ОСОБА_5 було отримано від ТОВ «СРЗ» повідомлення з переліком вакантних посад з розмірами заробітної плати. 29.12.2016р. TOB «СРЗ» на адресу ОСОБА_5 вдруге було направлено повідомлення з переліком вакантних посад з розмірами заробітної плати. 17.01.2017р. ТОВ «СРЗ» втретє було повідомлено ОСОБА_4Р про перелік вакантних посад з розмірами заробітної плати, ОСОБА_5 письмово відмовилась від запропонованих посад. 17.01.2017р. TOB «СРЗ» було видано наказ N 13 про звільнення ОСОБА_5, з яким вона була ознайомлена, після чого ОСОБА_5 була видана трудова книжка та виплачені всі кошти, які передували звільненню. Вважає, що підприємство дотрималося вимог закону при погоджені звільнення ОСОБА_4 із профспілковою організацією, вважає, що переходом ОСОБА_4 із однієї профспілки в іншу новостворену на підприємстві був зв,язаний із її наступним звільненням. Як до профспілки, членом якої була ОСОБА_4, так і до новоствореної профспілки підприємство направило звернення про надання згоди на звільнення ОСОБА_4, вважає, що відмова у наданні згоди на звільнення ОСОБА_4 від Маріупольської первинної профспілкової організації №141-5 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» та Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» є необґрунтованою, тому власник прийняв рішення про звільнення ОСОБА_4 без згоди профспілки.

Третя особа - Маріупольська первинна профспілкова організація №141-5 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» направила до суду заяву, в якій підтримала доводи ОСОБА_4 та просила її позов задовольнити.

Представник третьої особи Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність», ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_4 та просила їх задовольнити, зазначила, що звернення ТОВ «СРЗ» щодо скорочення посади ОСОБА_4 було необґрунтоване, документів в обґрунтування необхідності скорочення вказаної посади профспілка не отримала, тому відмовила у наданні згоди на звільнення ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працював з 2002 р. начальником гаражу у ТОВ «СРЗ», а з 2015 року начальником ділянки автотранспорту у ТОВ «СРЗ». З ОСОБА_4 вони прийшли до ТОВ «СРЗ» в один час з 1995 р., вона працювала в його підпорядкуванні в якості обліковця гаражу з 1998 р. по день звільнення. Стосунки з ОСОБА_4 робочі. ОСОБА_4 виконувала свої функціональні обовязки, в які входило виписування шляхових листків та збір шляхових листків за минулий день. Вона проглядала спідометри та знімала покази GPS. Водій приходив до неї, здавав шляховий лист за минулий день, вона виписувала новий. Коли водії розїжджались, ОСОБА_4 робила прорахунки шляхових листків щоденно, тобто списувала паливо, яке вони отримували та яке витрачали, прораховувала пробіг по кожній путівці. Є наказ Міністерства автомобільного транспорту, де зазначені нормативи. Паливо списувала в залежності від пробігу, а залишок ОСОБА_4 вписувала у нову путівку, який вона приблизно прораховувала звечора. Вона також займалась діловодством, друкувала службові записки, приймала направлені їм розпорядження, накази, які вони обговорювали, чи стосуються вони їх. У нього у підпорядкуванні у 2002 р. було 44 працівника, на даному етапі 18. ОСОБА_4 вела журнал прийому документів. В кінці місяця вона робила звіт по паливу, по маслу, по шляховим листкам вручну, по молоку. З жовтня 2016 р. ОСОБА_4 пішла у відпустку та шляхові листки за місяць почали віддавати ОСОБА_7, директору Департаменту логістики. Після того, як ОСОБА_4 скоротили, щоденний збір шляхових листків здійснював він. Звіти по паливу та маслу робить бухгалтерія, потім віддає ОСОБА_7 Кілометраж GPS перевіряє ОСОБА_7, бо все це підключений до його компютера, GPS в них вже 2 роки. Пробіг та витрати палива перевіряє він, завів блокнот, а водії лінійкою заміряють паливо у баку та він вирішує надати паливо чи ні. Бухгалтерія показує йому залишки палива, як бухгалтерія рахує він не знає. Без ОСОБА_4 він працює вже півроку, діловодством ніхто не займається, у нього забрали компютер. Зведена заявка цехів надсилається по компютеру. Звіти бухгалтерії, на його погляд, не вірні, він відстежив, що появилося збільшення залишків палива. Як перерозподілені обовязки, які виконувала ОСОБА_4, він не знає, його не знайомили. Він ознайомлений лише з інструкцією начальника гаражу, що входить в його обовязки не знає, так як у нього немає посадової інструкції. Фактично у нього повинна бути інша інструкція, раніше у нього оклад був вище ніж зараз, хоча він виконує обовязки такі, як були раніше. Його, як начальника гаражу, не повідомляли про скорочення штату. На даний час шляхові листи виписує він. ОСОБА_4 виписувала шляхові листи близько години щодня, потім обробляла інформацію. Обробляла інформацію, запитувала у ОСОБА_7 через кожні 2 дні дані GPS, які порівнювала з фактичними показами спідометра, потім перевіряла паливо на сьогоднішній день, перевіряла залишки палива. Норма витрат палива знову переглянута. Автоматизація приводить до залишків палива у 207 л. в 60 л. баку. Обліковець гаражу йому потрібний. Кожний день на лінію виходить 14 одиниць - три легкові інші вантажні автомобілі. Він писав службові записки щодо розбіжностей у звіті по залишкам палива, керівництво не реагувало, він став писати на самому звіті, просив створити комісію по визначенню норм витрат палива. ОСОБА_4 говорила йому, що їй була запропонована інша робота. Керівництво йому про реструктуризацію структурних підрозділів казало, а про скорочення ОСОБА_4 йому ніхто не казав, ні начальники відділу кадрів, ні начальник Департаменту логістики, він про це дізнався після того, як прийшов лист до профспілки, яку він очолює та профспілка відмовила у наданні згоди на звільнення ОСОБА_4, вважаючи звернення керівництва ТОВ «СРЗ» необґрунтованим.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що працює у ТОВ «СРЗ» з 2014 р. З січня 2016 р. його посада була змінена на начальника Департаменту логістики та забезпечення ТОВ «СРЗ». До Департаменту входить служба транспорту, відділ постачання, дільниця автомобільного транспорту гараж. Він керує цими підрозділами, у його підпорядкуванні знаходиться біля 200 працівників. В його обовязки входить логістика, доставка всього, що завозиться на завод та робота в режимі порту. У структуру Служби транспорту входить дільниця автомобільного транспорту гараж де працювала обліковцем ОСОБА_4 З нею у нього стосунки робочі. В її обовязки входив облік пробігу на витрати палива на автотранспорті. Колись було біля 40 автомобілів в гаражі, а на момент скорочення ОСОБА_4 стало близько 15. В обовязки ОСОБА_4 входить заповнення та щоденний контроль заповнення шляхових листків, підрахунок кілометражу, розрахунок витрати палива з урахування коефіцієнтів, які записані у наказі та складання місячного звіту. У 2014 р., коли він прийняв гараж у свою структуру, а саме у кінці 2014 р., почали експериментувати встановлення GPS навігаторів, які відслідковують на дизельних автомобілях пробіг та витрати, залишок палива в баках, а на бензинових автомобілях тільки пробіг. В вересні жовтні 2016 року встановили GPS навігатори на останній автомобіль. На підприємстві є облікова програма 1С. Програма працює так: комірник видає паливо, одразу проводить переміщення палива на заданий автомобіль, що відображається в обліковій програмі. В три рази скоротилось кількість працюючих співробітників гаражу, транспортних засобів, тому видача палива за допомогою ОСОБА_4 відпала, бо програма автоматично рахує витрати палива на кінець місяця. За допомогою автоматизації необхідність цієї точки відпала. Вони повинні були за 3 місяці попередити профспілку та ОСОБА_4 про скорочення. Після чого в кінці жовтня їм повідомили, що її виключили з однієї профспілки, тому що вона вступила в іншу профспілку. ОСОБА_6 - начальник гаражу весною 2016 р. знав, і ОСОБА_4 також, що щоб не скорочувати її, запропонували ОСОБА_4 функцію комірника. ОСОБА_4 погодилась, потім відмовилась. Потім весь процес автоматизувався. На початку листопада ОСОБА_4 була у відпустці, він казав ОСОБА_6 чому скорочують ОСОБА_4 Позицію ОСОБА_4 ОСОБА_6 І йому не озвучував. На протязі трьох місяців вона на інші вакансії переходити не хотіла. ОСОБА_6 казав, що ОСОБА_4 буде працював обліковцем у будь-якому випадку. На даний час її функції виконує особисто він, тобто з програми 1С створюється звіт за 1,5 хв., звіт по приходу палива на протязі 10 хв. по GPRS навігатору по витратам та пробігу по кожному авто, звіт він пересилає бухгалтеру. Бухгалтер вставляє формули та робить звіт. За час відсутності ОСОБА_4 не було зриву або не подачі звіту. Журнал обліку шляхових листків ведуть водії та розписуються за їх отримання, вести оперативний облік необхідності не має. Обовязки керівника гаражу та обліковця можуть перекликатися у посадових інструкціях, тобто виготовлення довідок, відомостей про роботі автотранспорту, виписування шляхових листів. Посадові обовязки начальника гаражу до та після звільнення ОСОБА_4 не змінилися. ОСОБА_6 кожний ранок виписував шляхові листки. За 4 роки роботи не бачив особисто від ОСОБА_4 письмових вимог або скарг, щоб хтось водіїв брав, або не вчасно здавав листи. Талонами на молоко та шляховими листками ніхто не займається. Молоко не видається. Розраховує відрядну оплату водія, проводить контроль за завантаженням та вивантиженням вантажу особисто він. Його особиста посадова інструкція не змінилась. ОСОБА_4 тайно покинула одну профспілку та вступила в іншу. Перед новим роком начальника гаражу та голові профспілки було направлено листа та документи з обґрунтуванням скорочення штатної посади ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що працює генеральним директором ТОВ «СРЗ» з 18.11.2016 р. До цього працював тимчасово в.о. генерального директора та заступником генерального директора. Була автоматизація підприємства, у тому числі і обліку, появились нові технології, програмні забезпечення та було прийнято рішення про скорочення посади обліковця, яку займала ОСОБА_4 Підприємство надало всі необхідні документи до профспілки «Народна солідарність» щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_4, він підписував відповідні документи. До цього ОСОБА_4 були запропоновані інші посади - це були роботи економіста, комірника, але ОСОБА_4 відмовилась. При особистій зустрічі з ОСОБА_6 він двічі йому у присутності ОСОБА_4 та водіїв пояснював про ситуацію, яка склалася, про програмні продукти та оптимізація усіх процесів підприємства. Зміст техніко - економічного обґрунтування не памятає, його напевно складали - економічна служба та керівник. При скороченні посади обліковця, яку займала ОСОБА_4, підприємство дотримувалось вимог законодавства.

Суд, вислухавши думку сторін, допитавши свідків, вивчивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

На посаді обліковця гаражу ТОВ «СРЗ» ОСОБА_4 працювала з 29.04.2003 року на підставі наказу № 1 від 01.07.2001 року ( а.с.7)

Згідно п.4 посадової інструкції обліковця НД №35-03, гаражу ТОВ «СРЗ», затвердженої генеральним директором ТОВ «СРЗ» 16.05.2011 р., обліковець є матеріально - відповідальною особою, зобовязаний: п. 4.1.вести оперативний облік і заповнювати журнали по обліку путніх листів; п. 4.2.підводити підсумки і складати відповідну звітність, відомості, довідки, зведення про роботу автотранспорту; п. 4.3. проводити обробку путніх листів; п. 4.4.своєчасно списувати пальне відповідно до кілометражам, і тоннажем підтверджуючи його використання відповідними документами; п. 4.5.вимагати від водія автотранспорту своєчасної здачі путніх листів, з точним зазначенням маршруту,кілометражу, часу виїзду з гаража і в'їзду в гараж; п. 4.6.оформляти путні листи і строго дотримуватися вказівок і вимог «Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, використання єдиної первинної транспортної документації і дія перевезення вантажів автомобільним транспортом і обліку транспортної роботи» та наказу директора підприємства № 239а від 30 жовтня 1998 року; п. 4.7.своєчасно здавати звіти по залишках палива, звіти по використанню путніх листів, звіти по використанню талонів на молоко; п. 4.8.проводити розрахунок відрядної оплати водіям, які перебувають в командировці, згідно з путніми листами, за експедирування вантажу, за погрузну/вигрузку вантажу; п. 4.9.виконувати разові доручення адміністрації гаража; п. 4 10. керуватися у своїй діяльності вимогами Політики в області якості, забезпечити її розуміння всіма працівниками підрозділу і практичну реалізацію її вимог; п. 4.11.знати вимоги Політики в області якості і строго дотримуватися їх і роботі, проявляти творчу ініціативу, давати пропозиції і намагатися усунення будь-яких причин і обставин, що перешкоджають виготовленню продукції заданого рівня якості (а.с.105-113). З посадовими обовязками ОСОБА_4 ознайомлена під підпис (а.с.112).

Згідно службової записки начальника Департаменту логістики та постачання ОСОБА_7 №4 від 05.09.2016 р. до в.о. генерального директора ТОВ «СРЗ» ОСОБА_9, виникла необхідність у скороченні посади обліковця по причині технологічного прогресу та впровадження автоматизованих процесів на підприємстві (а.с.39-41).

Згідно листа №40100/1637 від 03.10.2016 р. в.о. генерального директора ОСОБА_9 ТОВ «СРЗ» до голови первинної професійної спілки ТОВ «СРЗ» ОСОБА_10, останнього повідомлено про заплановане у січні 2017 р. скорочення штатної посади обліковця ділянки автомобільного транспорту (гараж) Служби транспорту, в звязку з оптимізацією штатної чисельності робітників служби транспорту, з метою подальшого удосконалення організації виробництва та оплати праці (а.с.46, 97, 100).

Згідно протоколу сумісної зустрічі ППО ТОВ «СРЗ» та адміністрації ТОВ «СРЗ» від 13.10.2016 р. ОСОБА_7- начальник департаменту логістики та забезпечення роз'яснив, що одним з основних чинників, що пояснює необхідність скорочення штатної посади обліковець, є поетапне впровадження сучасних автоматизованих систем управління на підприємстві, в тому числі таких, як: «GPS моніторинг і контроль палива»,« 1С Підприємство. Управління виробничим підприємством», що, як наслідок, призвело до значного зменшення функціональних обов'язків та обсягу виконуваної роботи в цілому за штатною посадою обліковець ділянки автомобільного транспорту (гаражу) служби транспорту. Так само, акцентував увагу на те, що з метою помякшення несприятливих наслідків скорочення штатної посади, працівникові, який займав посаду обліковець ділянки автомобільного транспорту (гараж), в подальшому, в необхідні терміни, будуть пропонуватися наявні можливі вакансії на підприємстві. Службова записка №4 від 05.09.2016г. з техніко-економічним обґрунтуванням про скорочення штатної посади «Обліковець», додав. ОСОБА_10 - голова профспілкового комітету ТОВ «СРЗ», вказав на необхідність проведення процедури скорочення штатної посади обліковець ділянки автомобільного транспорту (гаража) з дотриманням всіх норм чинного трудового законодавства і забезпеченням прав і гарантій працівника, який звільняється (а.с.104).

Згідно повідомлення начальника управління персоналом ТОВ «СРЗ» від 10.11.2016 р., у звязку з скороченням та виключенням із діючого штатного розпису ділянки автомобільного транспорту (гараж) Служби транспорту Департаменту логістики та забезпечення штатної посади обліковця, згідно наказу №621 від 07.11.2016 р. по ТОВ «СРЗ», ОСОБА_4 повідомлено по розірвання трудового договору з 11.01.2017 р. на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України за скороченням чисельності та штату працівників з виплатою вихідної допомоги, у відповідності з ст. 44 КЗпП України та компенсації за невикористану відпустку. Запропоновано розглянути можливість переводу на робоче місце, в першу чергу, відповідно до спеціальності (а.с.42).

Згідно наказу в.о. генерального директора ТОВ «СРЗ» від 07.11.2016 р. №621, з 11.01.2017 р. скорочено та виключеного з діючого штатного розкладу ділянки автомобільного транспорту (гаражу) Служби транспорту Департаменту логістики та забезпечення штатну посаду обліковця, яка займає робітник підприємства ОСОБА_11 (а.с.14, 38).

Згідно повідомлення начальника управління персоналом ТОВ «СРЗ» від 10.11.2016 р., у звязку з скороченням та виключенням із діючого штатного розпису ділянки автомобільного транспорту (гараж) Служби транспорту Департаменту логістики та забезпечення штатної посади обліковця, згідно наказу №621 від 07.11.2016 р. по ТОВ «СРЗ», ОСОБА_4 повідомлено по розірвання трудового договору з 11.01.2017 р. на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України за скороченням чисельності та штату працівників з виплатою вихідної допомоги, у відповідності з ст. 44 КЗпП України та компенсації за невикористану відпустку. Запропоновано розглянути можливість переводу на робоче місце, в першу чергу, відповідно до спеціальності (а.с.42).

Згідно протоколу Первинної профспілкової організації №141-5 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» від 07.11.2016 р. затверджено для керівництва діяльністю Первинної профспілкової організації №141-5 Всеукраїнської профспілки «народна солідарність» чинний статут Всеукраїнської профспілки «народна солідарність» без змін. Обрано профспілковий комітет Первинної профспілкої організації №141-5 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» у складі : ОСОБА_12 та ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14. Обрано ОСОБА_4 профспілковим організатором та заступником голови Профспілкового комітету Первинної профспілкої організації №141-5 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність». Визначено ОСОБА_6 та ОСОБА_4 такими, що входять до органу управління Первинної профспілкої організації №141-5 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» та уповноваженими представляти цю юридичну у правовідносинах з третіми особами та мають право вчинити дії від імені Первинної профспілкої організації №141-5 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» без довіреності, у тому числі підписувати договори та даніпро наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи - Первинної профспілкої організації №141-5 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» (а.с.77-81).

Згідно п. 2.1 статуту Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність», профспілка створюється з метою здійснення представництва й захисту трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів і членів їхніх сімей, виконання інших функцій, закріплених за профспілками законодавство України та актами міжнародного права. Згідно п. 2.2. статуту Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність», профспілка представляє і захищає трудові, економічні, соціальні та інші права і законні інтереси своїх членів в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в судах, комісіях з розгляду трудових спорів, у відносинах з роботодавцями, власниками, підприємствами, установами і організаціями. Згідно п. 5.7.1 профспілковий комітет, профорганізатор представляє і захищає економічні, трудові й соціальні права та інтереси членів профспілки (а.с.82-86).

Згідно повідомлення про створення та належність первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» №048-16 від 25.11.2016 р., адресоване генеральному директору ТОВ «СРЗ» ОСОБА_8, 07.11.2016 р. відповідно до ратифікованої Україною Конвенції Міжнародної організації праці №87 працівниками підприємства ТОВ «СРЗ» з метою представництва своїх законних інтересів та захисту трудових і соціальних прав створено Первинну профспілкову організацію№141-5 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» (а.с.86), що підтверджується свідоцтвом про легалізацію профспілки, обєднання профспілок №3574 від 04.05.2011 р. (а.с.88).

Згідно свідоцтва про належність до Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» №141-05 від 22.11.2016 р., це свідоцтво підтверджує належність Первинної профспілкової організації№141-5 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» до Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність», що має свідоцтво про легалізацію профспілки, обєднання профспілок №3574, видане Міністерством юстиції України 04.05.2011 р. (а.с.89).

Згідно витягу із протоколу засідання Центрального координаційного комітету Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» від 18.11.2016 р. №011-01-16, визнано Первинну профспілкову організацію№141-5 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність», створену 07.11.2016 р. у м.Маріуполі на чолі, на момент створення, з ОСОБА_6, первинною профспілковою організацією Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність», взято на облік Первинну профспілкову організацію №141-5 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» за номером 141-5 (а.с.90).

Згідно повідомлення Первинної профспілкової організації№141-5 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» №2/11/2016 НС директору ТОВ «СРЗ», працівники ТОВ «СРЗ» створили 07.11.2016 р. створили первинну профспілкову організацію , до складу членів профспілки входять: голова профспілки ОСОБА_6, заступник голови профспілкового комітету ОСОБА_4 (а.с.91-92).

Згідно листа №40100/2133 від 08.12.2016 р. генерального директора ОСОБА_8 ТОВ «СРЗ» до голови первинної професійної спілки ТОВ «СРЗ» ОСОБА_10, у останнього просить надати згоду на розірвання з ОСОБА_4 з 11.01.2017 р. трудового договору на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату та чисельності робітників, з виплатою вихідної допомоги, у відповідності до ст. 40 КЗпП України та компенсацією, при наявності, за не використану щорічну відпустку (а.с.47, 101).

Згідно листа Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» від 19.12.2016 р. №1/12/2016 до генерального директора ТОВ «СРЗ», направлено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підпиємців та громадських формувань, згідно якого 07.11.2016 р. створена Первинна профспілкова організація №141-5 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» (а.с.95, 94-96).

Згідно листа голови Первинної профспілкової організації№141-5 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» №135 від 20.12.2016 р., станом на 20.12.2016 р. ОСОБА_4Рю не є членом ППО ТОВ «СРЗ» ПРМТУ, а тому профспілковий комітет ППО ТОВ «СРЗ» ПРМТУ не має повноважень на розгляд питання про дачу згоди на розірвання трудового договору з даним робітником (а.с.102).

Згідно листа генерального директора ТОВ «СРЗ» від 23.12.2016 р. до Всекураїнської професійної спілки «Народна солідарність» та Первинної професійної організації №141-5 Всеукраїнської професійної спілки «Народна солідарність» Профспілкового комітету, генеральний директор ТОВ «СРЗ» просить підтвердити статус ОСОБА_4, а в разі підтвердження, надати згоду на розірвання з ОСОБА_4 з 11.01.2017 р. трудового договору на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП Україні за скороченням штату та чисельності робітників, з виплатою вихідної допомоги та компенсації, за наявністю, за невикористану щорічну відпустку (а.с.15).

Згідно листа №40100/2382 від 29.12.2016 р. генерального директора ОСОБА_8 ТОВ «СРЗ» до голови первинної професійної спілки ТОВ «СРЗ» ОСОБА_10, у останнього просить підтвердити статус ОСОБА_4 та у разі підтвердження, дати згоду на розірвання з ОСОБА_4 з 11.01.2017 р. трудового договору на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗ пП України за скороченням штату та чисельності працівників, з виплатою вихідної допомоги та компенсації, за наявністю, за невикористану щорічну відпустку (а.с.48).

Згідно виписки з протоколу №3 засідання профспілкового комітету ТОВ «СРЗ» від грудня 2016 р., ОСОБА_4 вступила в профспілкову організацію «Народна солідарність». На підставі ст. 23 Статуту ПРМТУ: «членство в Профспілці автоматично припиняється при вступі члена Профспілки в іншу профспілку». ОСОБА_4 виключили з членів ППО ТОВ «СРЗ» (ПРМТУ) (а.с.103).

Згідно повідомлення начальника управління персоналом ТОВ «СРЗ» від 29.12.2016 р. екземпляр №2, у звязку з скороченням та виключенням із діючого штатного розпису ділянки автомобільного транспорту (гараж) Служби транспорту Департаменту логістики та забезпечення штатної посади обліковця, згідно наказу №621 від 07.11.2016 р. по ТОВ «СРЗ», та непрацездатністю ОСОБА_4 під час щорічної відпустки, яка підтверджена лікарняним листком №860244, та продовженням щорічної відпустки на період з 06.01.2017 р. по 16.01.2017 р., нагадано ОСОБА_4 по розірвання трудового договору з 11.01.2017 р. на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України по скороченню чисельності та штату працівників з виплатою вихідної допомоги, у відповідності з ст. 44 КЗпП України та компенсацію за невикористану відпустку (за наявністю). Запропоновано розглянути можливість переводу на робоче місце, в першу чергу відповідно до спеціальності (а.с.43), що підтверджується реєстром на відправку кореспонденції ТОВ «СРЗ» за грудень 2016 р. на ім.я ОСОБА_4 та квитанцією від 29.12.2016 р. (а.с.44).

Згідно рішення Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» №1 від 02.01.2017 р., відмовлено ТОВ «СРЗ» у наданні згоди на звільнення ОСОБА_4 з 11.01.2017 р. на підстав п.1 ч.1 ст. 40 КЗ пП України, у звязку з скороченням штату та чисельності робітників, бо прийшла до висновку, що фактично на підприємстві не має ніякої організації або перепрофілювання та фактично на підприємстві не має скороченням чисельності пальбо штату працівників. Підставою для звільнення ОСОБА_4 фактично послужили особисті неприязливі відносини, які склалися між працівником ОСОБА_4 та ОСОБА_8 (директором підприємства), ОСОБА_7 (начальником Департаменту логістики та забезпечення), тому підприємство не змогло надати профспілковій організації будь-які документи, які б були доказами :зміни організації виробництва та праці, про те, що працівник ОСОБА_4 відмовилась від переводу на іншу роботу, про те що власник підприємства або уповноважений ним орган ознайомив ОСОБА_4 з повним переліком всіх вакансій, які є на підприємстві та інше (а.с.16-23).

Згідно листа Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність» від 05.01.2017 р. №003-18, ОСОБА_4 є членом ППО №141-5 ВП «Народна солідарність» та членом і заступницею голови виборного профспілкового органу ППО профспілкового комітету. ЦКК ВП «НС» повідомила про неможливість надання згоди на звільнення ОСОБА_4 за п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України без дотримання з боку адміністрації підприємства процедурних та фактичних умов такого звільнення, передбачених законодавством, а саме: 1). надання адміністрацією TOB «СРЗ» інформації щодо проведення, за участі ППО № 141-5 консультацій про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму, або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення, передбачених статтею 49-4 КЗпПУ та їхні підсумки; 2)надання TOB «СРЗ» інформації про направлення ППО обґрунтованого подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником, передбаченого статтею 43 КЗпПУ, та результати його розгляду виборним органом первинної профспілкової організації; 3) фактичної обґрунтованости скорочення займаної ОСОБА_4 посади обліковця у штаті гаража TOB «СРЗ»; 4) фактичної обґрунтованості звільнення саме ОСОБА_5, а не іншого працівника чи працівниці , які можуть мати нижчу кваліфікацію чи гірші трудові показники (а.с.12-13, 188).

Згідно повідомлення начальника управління персоналом ТОВ «СРЗ» від 17.01.2017 р. екземпляр №1, повідомлено ОСОБА_4 по розірвання трудового договору з 11.01.2017 р. на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України по скороченню чисельності та штату працівників з виплатою вихідної допомоги, у відповідності з ст. 44 КЗпП України та компенсацію за невикористану відпустку (за наявністю). Запропоновано розглянути можливість переводу на робоче місце, в першу чергу відповідно до спеціальності (а.с.45).

Згідно наказу генерального директора ТОВ «СРЗ» від 17.01.2017 р. №13, звільнено ОСОБА_4 обліковця ділянки автомобільного транспорту (гараж) Служби транспорту Департаменту логістики та забезпечення з 17.01.2017 р. у звязку зі скороченням чисельності та штату робітників на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с.5, 37), що підтверджується також записом в трудовій книжці БТ-ІІ №563907, заповненої 05.08.1995 р. на ім.я ОСОБА_4 (а.с.6-8).

Статтею 43 Конституції Українипередбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством ( ст. ст.2,36,40,41 КЗпП України).

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений устатті 5-1 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Аналіз указаних норм трудового права дає підстави для висновку, що саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другоюстатті 40 КЗпП Українипередбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

За змістом п. 1 ч. 1 ст.40та ст.49-2 КЗпП України, розглядаючи трудовий спір, повязаний зі звільненням у звязку із скороченням штату, суд перевірив, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема: ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника; які є докази щодо змін в організації виробництва і праці; про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або ж власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації; чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до частини 1статті 43 КЗпП Українирозірвання трудового договору з підстав, передбачених пп. 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 ст. 40 та п. п. 2, Зст. 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до частини сьомоїст. 43 КЗпП Українирішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинне бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Згідно рішення Конституційного суду України по справі № 1-31/98 питання про надання згоди на розірвання трудового договору з працівником у передбачених законом випадках і порядку вирішує професійна спілка, яка діє на підприємстві, в установі, організації, членом якої є працівник.

Згідно з частиною шостоюст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

В аспекті положень частини сьомої статті 43 КЗпП України і частини шостоїстатті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»та з урахуванням вище зазначеного висновку слідує, що оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд оцінює рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Враховуючи, що у зазначених нормах зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то таку обґрунтованість оцінюється судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (статя 8 Конституції України,стаття 3 ЦК України,статті1,263 ЦПК України) та лексичного значення (тлумачення) самого слова "обґрунтований", яке означає "бути достатньо, добре аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеним фактами".

Отже, рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо, добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

Між тим, роботодавцю надається право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілковї організації (ч. 4, 6ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ч. 5, 7ст. 43 КЗпПУ) лише у двох випадках: якщо профспілковий орган у встановлений законом строк не повідомив про прийняте рішення у письмовій формі або у випадку відсутності обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення.

Під обґрунтованою відмовою профспілкового органу слід розуміти таку думку, яка ґрунтується на відповідних нормах чинного трудового законодавства та ділових (професійних) якостях працівника. Необґрунтованою відмовою профспілкового органу вважається відмова, якщо в рішенні профспілки не має посилань на порушення роботодавцем норм трудового законодавства щодо підстав і порядку вивільнення працівника.

Надаючи оцінку рішенню виборного органу профспілки Маріупольської первинної профспілкової організації №141-5 Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність», Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність», якими відмовлено у наданні згоди на звільнення позивачки, суд прийшов до висновку, що рішення профспілок про відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_4 є обґрунтованим на законі, а відповідач, звільняючі ОСОБА_4, не виконав вимог законодавства щодо проведення попередніх консультацій з профспілкою, не надав документів в обґрунтування скорочення штатної посади ОСОБА_4 з відповідними розрахунками, а також не надав доказів, які б підтверджували проведення, передбачених ст. 42, 43, 49 КЗпП України дій відносно ОСОБА_4 перед прийняттям рішення про її звільнення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач отримав обґрунтовану відмову в наданні згоди на звільнення позивача, у зв'язку з цим не отримав право на її звільнення.

Згідност.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, якій розглядає спір.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а відповідно до ч. 1 ст. 97 цього Кодексу оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці.

Суд, при визначенні середнього заробітку, керувався Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (із наступними змінами та доповненнями).

Так, за п. 8 указаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Виплати нараховуються шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на кількість робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених законодавством, на кількість календарних днів за цей період.

Згідно листа начальника Управління персоналом ТОВ «СРЗ» від 24.10.2017 р. №40100/229-УП, згідно колективного договору ТОВ «СРЗ» та Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ТОВ «СРЗ», для штатних працівників ділянки автомобільного транспорту (гараж) Служби транспорту, за виключенням водіїв чергуючих машин, встановлена тривалість робочого тижня 40 годин з 8-годинним робочим днем, перервою на обід 1 година та двома вихідними днями (а.ч.115).

Відповідач надав суду довідки про середній заробіток ОСОБА_4 за останні два місяці роботи з розрахунком середньоденного заробітку, який складає 103, 90 гривень за останні два місяці та проти цих розрахунків не заперечувала позивачка.

Згідно довідки ТОВ «СРЗ» від 23.11.2017 р. №6200082623, ОСОБА_4 працювала в ТОВ «СРЗ» з 17.04.1995 р. по 16.01.2017 р. на посаді обліковця. Дохід за період з 01.10.2016 р. по 17.01.2017 р. складає 3324,90 грн. жовтень 2016 р. сукупний дохід 1222,63 грн., робочі дні згідно графіку 21, відпрацьовані дні 12, листопад 2016 р. сукупний дохід 1926,17 грн., робочі дні згідно графіку 22, відпрацьовані дні 19, грудень 2016 р., робочі дні згідно графіку 22, січень 2017 р. сукупний дохід 176,1 грн., робочі дні згідно графіку 20, відпрацьовані дні 1, всього сукупний дохід 3324,9 грн., робочі дні згідно графіку 852, відпрацьовані дні 32. Середньоденна заробітна плата складає 103,90 грн.

За період з 18.01.2017 року по день фактичного розрахунку 22.01.2018 року кількість робочих днів складає 252, а саме: у січні 2017 року - 20 робочих днів, у лютому 2017 року - 20 робочих днів, у березні 2017 року - 22 робочі дні, у квітні 2017 року - 19 робочих днів, у травні 2017 року - 20 робочих днів, у червні 2017 року - 20 робочих днів, у липні 2017 року - 21 робочий день, у серпні 2017 року - 22 робочих дня, у вересні 2017 року - 21 робочий день, у жовтні 2017 року - 21 робочий день, у листопаді 2017 року - 22 робочих дня, у грудні 2017 року - 20 робочих днів, у січні 2018 року 14 робочих днів.

Середній заробіток позивачки за час вимушеного прогулу з 18.01.2017 року по 22.01.2018 року, тобто по дату винесення рішення судом, який необхідно стягнути з відповідача склав 26182,80 гривень ( 252 робочих днів х 103,90 гривень).

При цьому суд не погоджується з розрахунком кількості робочих днів, наданих стороною позивачки в уточненій позовній заяві, а саме позивачем помилково визначено кількість робочих днів у жовтні 2016 року у кількості 22 робочих дня, у грудні 2016 року 21 робочий день, у січні 2017 року 15 робочих днів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно зіст. 141 ЦПК України,з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Відповідно до вимог п.2 ,4 ч. 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 поновлюється на роботі, то в силу ст. 430 ЦПК України та ст. 235 КЗпП України рішення суду в частині поновлення на роботі й стягнення заробітної плати в межах місячної заробітної плати необхідно допустити до негайного виконання.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» - задовольнити частково.

Наказ генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» № 13 від 17.01.2017 року про звільнення з посади обліковця дільниці автомобільного транспорту (гаражу) Служби транспорту Департаменту логістики та забезпечення ОСОБА_4 визнати незаконним і скасувати.

Поновити ОСОБА_4 на посаді обліковця дільниці автомобільного транспорту (гаражу) Служби транспорту Департаменту логістики та забезпечення Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» з 18.01.2017 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 26182,80 грн. (двадцять шість тисяч сто вісімдесят дві грн. 80 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді обліковця дільниці автомобільного транспорту (гаражу) Служби транспорту Департаменту логістики та забезпечення Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Маріуполя до Апеляційного суду Донецької області у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Дата складання повного судового рішення 26 січня 2018 року.

Суддя Курбанова Н. М.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (код ЕДРПОУ 32183383, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, б.2).

ОСОБА_4 (м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, б.9, кімната 100, ІПН НОМЕР_1).