ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2018

Київ

справа № 804/2252/14

провадження № К/9901/1359/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області, Відділ держаної виконавчої служби Апостолівського районного управління юстиції

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Юркова Е.О. від 14 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Поплавського В.Ю., Сафронової С.В., Чепурнова Д.В. від 10 вересня 2015 року, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області, відділу державної виконавчої служби Апостолівського районного управління юстиції, в якому, з урахуванням уточнень від 12.08.2014р., просив:

- визнати протиправною діяльність відповідача - управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі, постановити ухвалу, якою накласти заборону на вчинення будь-яких дій, що стосуються використання виготовлених фіктивних актів та довідок від 16.08.99 та 03.10.00р.р., використаних у сумісних рішеннях від 26.03.99 та 02.07.00р.р. Управлінням соціального захисту населення та його правонаступника АРУПФУ, визнаних за рішенням Апостолівського районного суду від 21.12.01р., недійсними та скасувавши їх на підставі ухваленого рішення, заборонити використання вказаних документів АРУПФУ на період до повного виконання судового рішення;

- визнати дії управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі протиправними щодо перерахунку з 06.03.99-03.07.2000р.р. на мінімальний розмір призначеної пенсії, штучно утвореної недовиплати та суми компенсації, спричинивши позивачу значну матеріальну та моральну шкоду;

- визнати дії управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі протиправними, відшкодувати позивачу недовиплачені щомісячні пенсійні виплати на його користь за кожен відповідний рік у період з 02.09.1992 року моменту призначення пенсії включно по теперішній час;

- визнати таким, що має законне право на отримання пенсії в розрахунку з розміру отриманого заробітку з КСП «Дніпро» в сумі 13750 рублів та «Вузла зв'язку» з 07.09.88-08.02.89р.р. в сумі 579 рублів, що на загальну суму становить 14329 рублів 00 коп., на час призначення пенсії 02.09.1992 року з урахуванням рішення Апостолівського районного суду від 21.12.01 року;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі прийняти до розрахунку та нарахування пенсії довідку від 24.12.92 року, видану КСП «Дніпро» в сумі 13750 рублів та «Вузла зв'язку» в сумі заробітку 579 рублів у відповідності до ст.ст. 25, 65 згідно норми Закону за №1798-ІV «Про пенсійне забезпечення» з моменту призначення другої групи по інвалідності з 02.09.92 року з урахуванням періоду стажу відпрацювання в КСП «Дніпро» та отриманого заробітку в розмірі 13750 рублів, та заробітку 579 рублів з «Вузла зв'язку» на загальну суму в розмірі 14329 рублів, забезпечити її виплату в подальшому;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі вчинити дії, а саме здійснити перерахунок вчиненого початкового невірного нарахування пенсії позивачу з урахуванням ухваленого рішення Апостолівського районного суду від 21.12.01 року із застосуванням при розрахунку довідки про заробітну плату з КСП «Дніпро» в сумі 13750 рублів від 24.12.92 року та заробітку 579 рублів з «Вузла зв'язку» на загальну суму в розмірі 14329 рублів в повному обсязі, виданих з часу призначення пенсії 02.09.1992 року по теперішній час та виплатити позивачу донараховані в результаті цього перерахунку суми пенсії, помножені на індекс інфляції в період між місяцями, за які ці суми донараховуються, та місяцем, в якому ці донараховані суми будуть фактично виплачені у відповідності до ст..ст. 25, 65 згідно норми ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням повного періоду стажу відпрацювання згідно запису трудової книжки, довідки МСЕК про інвалідність, забезпечивши негайне виконання;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі припинити протиправні дії щодо невизнання як періоду праці, так і отриманого заробітку за час відпрацювання в КСП «Дніпро» за договором підряду та отриманою заробітною платою в сумі 13750 рублів за довідкою від 24.12.92 року, відновивши становище та пенсійні виплати, які існували до порушення;

- забезпечити в подальшому виконання та відповідну виплату пенсії у відповідності до чинного рішення Апостолівського районного суду від 21.12.01р., яке набрало сили.

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії та повернувши виплатити недовиплачену суму пенсійних коштів у повному обсязі за минулий час безпідставно утримані та недораховані, починаючи з моменту встановлення групи інвалідності з 02.09.1992 року.

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі та Відділ державної виконавчої служби Апостолівського управління юстиції відшкодувати завдану матеріальну шкоду за весь час вчинення протиправних дій, починаючи з моменту протиправного перерахунку пенсії на мінімальний розмір визнаного судом незаконним від 21.12.01 року;

- стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача компенсацію грошових коштів у відшкодування за заподіяну позивачу моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень в зв'язку з погіршенням стану його здоров'я на влаштовану тривалу тяганину АРУПФУ та ДВС АРУЮ щодо навмисного невиконання рішення суду;

- направити окрему ухвалу до органів МВС та прокуратури подання, щодо притягнення винних осіб відповідальності в зв'язку з умисним не виконанні АРУПФУ та ДВС АРУЮ рішення суду від 21.12.01 року;

Позов обґрунтовано тим, що 21.12.2001 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області винесено рішення по справі за позовом ОСОБА_1, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнано недійсними та скасовано рішення УПФУ в Апостолівському районі Дніпропетровської області від 26.03.1999р. та від 02.06.2000р., зобов'язано УПФУ в Апостолівському районі Дніпропетровської області провести перерахунок пенсії, нарахованої з моменту встановлення інвалідності. Позивач вважає, що зазначене рішення суду не виконане належним чином, чим порушено його права на отримання пенсії, встановлені ст.ст. 25, 65 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та Конституції України. Зазначає, що відповідачем-1 свідомо та умисно не беруться до уваги фактичні дані пенсійної справи №102027 щодо розміру отриманого заробітку, а саме: довідки про заробітну плату від 24.12.1992р., у зв'язку із чим розмір розрахованої УПФУ в Апостолівському районі Дніпропетровської області пенсії зроблений невірно. Також зазначає, що призначення органом Пенсійного фонду зменшеного розміру пенсії за протиправними актами надає право вимог про стягнення з відповідачів завданої матеріальної шкоди - різниці між фактично отриманою пенсією та пенсією, яка повинна нараховуватись, що є недоплатою, утвореною внаслідок неправомірних сумісних дій, та право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої витрачанням часу на оскарження протиправних дій відповідачів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив вказані рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити або направити справу для продовження розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Відповідно до п. 4 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147-VIII) справа передана до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2001 року рішення ПФУ Апостолівського району від 06.03.1999 року та 02.07.2000 року визнано недійсними, зобов'язано ПФУ Апостолівського району здійснити перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 з моменту встановлення інвалідності, тобто з 02.09.1992р.

УПФУ в Апостолівському району Дніпропетровської області листом від 25.07.2002р. повідомлено Апостолівське районне управління юстиції Дніпропетровської області про здійснення перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_1 з моменту встановлення інвалідності - з 08.09.1992року , згідно розпорядження №102027 від 16.07.2002 року.

В квітні 2008 року позивач звернувся до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до УПФУ в Апостолівському районі, третя особа: відділ ДВС Апостолівського районного управління юстиції Дніпропетровської області з вимогами: зобов'язати УПФУ в Апостолівському районі виконати рішення Аностолівського районного суду від 21.12.2001р. в повному обсязі, визнати протиправною бездіяльність відповідача та третьої особи на стороні відповідача, провівши перерахунок у відповідності до ст.ст. 25, 65 згідно норми Закону «Про пенсійне забезпечення» без урахуванням перерахунку відпрацювання в КСП «Дніпро» та отриманого заробітку в розмірі 13750 крб. та заробітку 579 крб. з «Вузла зв'язку» на загальну суму в розмірі 14329 крб.; стягнути з відповідача та третьої особи солідарно на його користь кошти за заподіяну моральну шкоду у розмірі 20000 гривень; зобов'язати УПФУ в Апостолівському районі повернути безпідставно утримані та недораховані кошти, починаючи з встановлення інвалідності 02.09.1992 року; відшкодувати йому моральну шкоду завдану.

Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24.05.2013 року по справі № 402/3783/12 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено та встановлено, що позивачу було проведено перерахунок пенсії відповідно до рішення суду, з моменту її призначення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 року по справі № 402/3783/12 постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24.05.2013 року залишено без змін.

Вказаним рішенням встановлено, що розмір пенсії ОСОБА_1 збільшений та донараховано 272,36 грн., 28 серпня 2002 року закінчено примусове виконання виконавчого провадження. Також зазначено, що провести перерахунок пенсії за довідкою про заробітну плату в період з 1990-1991р. в колгоспі «Дніпро» немає законних підстав, оскільки встановлено, що членом колгоспу позивач в зазначений період не був, договори на його ім'я в господарстві відсутні.

Отже колегія суддів звертає увагу позивача, що питання врахування в обрахунку розміру пенсійного забезпечення позивача довідки, виданої КСП "Дніпро", судом переглядалося.

Згідно Акту УПФУ в Апостолівському районі № 40 від 24.04.2013 року про зустрічну перевірку довідки про заробітну плату встановлено, що в книзі відомостей про нарахування заробітної плати робітникам колгоспу «Дніпро» за 1990-1991 роки прізвище позивача відсутнє. Також період роботи, зазначений в довідці, не відповідає періоду роботи, зазначеному в трудовій книжці.

Колегія суддів звертає увагу на безпідставність заявлених вимог позивача до Відділу держаної виконавчої служби Апостолівського районного управління юстиції, оскільки виконавче провадження за № 1437-Ч про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 перебувало на виконанні у 2002 році та згідно акту № 1 від 19.09.2005 року матеріали виконавчого провадження знищено. Докази оскарження позивачем постанови про закінчення виконавчого провадження у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4 моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків, крім того у кожній справі суду необхідно з'ясовувати характер правовідносин сторін та чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Для відшкодування шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, що судами попередніх інстанцій з боку відповідачів відносно позивача не встановлено, як підстава для відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення судів попередніх інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Ю. Бучик

судді М.М. Гімон

Л.Л. Мороз